В Україні діє система державних пільг, яка дозволяє окремим категоріям громадян не сплачувати повну вартість комунальних послуг. Держава частково або повністю компенсує витрати на оплату житла, електроенергії, водопостачання, опалення та інших послуг.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто в Україні може не платити повну вартість комуналки у 2025-2026 роках

Держава продовжує підтримувати соціально вразливі категорії громадян, компенсуючи витрати на оплату комунальних послуг. Відповідно до чинного Порядку надання пільг, компенсація може покривати як частину, так і повну вартість таких послуг, як:

• користування житлом (оплата за квартиру, утримання будинку та прибудинкової території);
• управління багатоквартирним будинком;
• централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення;
• теплопостачання, електроенергія, постачання та транспортування природного газу;
• централізоване опалення та вивезення побутових відходів;
• закупівля твердого палива або скрапленого газу.

Скористатися можливістю отримати пільги на комунальні послуги можуть:

• інваліди війни, учасники бойових дій, родини загиблих (померлих) військових;
• учасники Революції Гідності, які постраждали під час подій;
• постраждалі від Чорнобильської катастрофи, сім’ї ліквідаторів, діти з інвалідністю, пов’язаною з наслідками аварії;
• учасники війни, особи з особливими заслугами перед Батьківщиною, вдови та батьки загиблих героїв;
• ветерани військової служби, правоохоронці, а також сім’ї загиблих силовиків;
• особи з інвалідністю, отриманою під час служби, та члени родин загиблих або зниклих безвісти військових;
• реабілітовані громадяни, колишні в’язні гетто й концтаборів, жертви нацистських переслідувань;
• сім’ї працівників цивільного захисту, які загинули під час виконання службових обов’язків;
• багатодітні, прийомні родини та дитячі будинки сімейного типу;
• пенсіонери, які раніше працювали у сільській місцевості в освіті, медицині, фармацевтиці, культурі та інших соціальних сферах.

Хто може не платити за комунальні послуги

Згідно з чинним законодавством України, учасники бойових дій (УБД) мають право на знижку 75% при оплаті комунальних послуг — газу, електроенергії, опалення та палива. Якщо ж військовий отримав інвалідність, пов’язану зі службою, держава повністю компенсує вартість комунальних послуг — пільга становить 100%.

Окрема категорія пільговиків визначена Законом України №2189. Відповідно до нього, громадяни, які не проживали за місцем реєстрації понад місяць і можуть це документально підтвердити, звільняються від сплати за гарячу воду. Опалення доведеться оплачувати лише у випадку, якщо тепло подається централізовано на весь будинок. Послуги, що надаються за індивідуальними лічильниками, оплачуються згідно з фактичними показниками приладів обліку. Підтвердженням відсутності можуть бути довідка ВПО, документ про перетин державного кордону або військовий квиток.

Також власники житла, зруйнованого внаслідок війни, мають право не сплачувати за газ та електроенергію. У деяких випадках для цього необхідно подати заяву до місцевих комунальних служб, щоб припинити нарахування платежів.

Окрім того, окремі категорії пенсіонерів, які мешкають у сільській місцевості та до виходу на пенсію працювали в освіті, медицині або культурі, можуть бути повністю звільнені від оплати комунальних послуг. Для оформлення пільги необхідно звернутися до Пенсійного фонду й надати довідку з попереднього місця роботи.

Куди подати документи для призначення пільг

Заяву з усіма необхідними документами для оформлення пільг на ЖКП можна подати одним з варіантів:

• особисто звернутись до найближчого сервісного центру Пенсійного фонду;
• надіслати до ПФУ поштою;
• через мобільний додаток Пенсійного фонду;
• через портал електронних послуг ПФУ.

Зазначається, що попередньо необхідно подати заяву про внесення в Реєстр осіб, які мають право на пільги за спеціальною формою.

Читайте також:

• Як розрахувати житлову субсидію у 2025-2026 році: покрокова інструкція та приклад
• Аліменти у 2025 році: скільки платитимуть на дітей в Україні
• Компенсація за оренду житла для ветеранів: хто може отримати і як подати заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці, які планують поїздки за кордон, можуть оформити закордонний паспорт за стандартною або пришвидшеною процедурою.

Як це зробити, куди звертатися, які документи потрібні та скільки коштуватиме послуга у 2026 році — пояснює редакція Бахмут IN.UA.

Куди звертатися для оформлення закордонного паспорта

Подати заяву на виготовлення закордонного паспорта можна у кількох установах:

• у будь-якому Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• у будь-якому підрозділі Державної міграційної служби (ДМС);
• у центрах обслуговування “Паспортний сервіс” від ДП “Документ”.

Громадяни України, які наразі перебувають за кордоном, можуть звернутися для оформлення документа до найближчого українського консульства або посольства.

Які документи необхідні

Для подання заяви-анкети необхідно підготувати такий пакет документів:

• паспорт громадянина України (для дітей до 14 років — свідоцтво про народження);
• індивідуальний податковий номер (ІПН);
• усі раніше видані закордонні паспорти, зокрема ті, що вже недійсні (за наявності);
• проїзні документи дитини (якщо є);
• за необхідності — заяву про втрату попереднього закордонного паспорта (в довільній формі) або виписку з ЄРДР від поліції у разі його викрадення.

Громадяни від 16 років заповнюють заявку самостійно. Для дітей віком 12–15 років документи подають батьки або опікуни, проте особиста присутність дитини є обов’язковою для сканування відбитків пальців. Для дітей до 12 років особиста присутність не вимагається — батьки можуть подати заяву за наявності кольорової фотокартки дитини розміром 10х15 см.

Вартість та терміни виготовлення у 2026 році

Ціна оформлення закордонного паспорта залежить від обраної установи та терміновості.

У ЦНАПах та підрозділах ДМС:

• 1147 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
• 1787 гривень — за прискорене оформлення до 3 або 7 робочих днів.

У сервісах ДП “Документ” (послуги коштують дорожче):

• 1 797 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
• 2 437 гривень — за прискорене оформлення до 7 робочих днів.

Виняткові випадки швидкого виготовлення (до 3 робочих днів):

• терміновий виїзд за кордон на лікування;
• супровід тяжкохворого;
• смерть родича, який проживав за кордоном.

У разі виїзду на постійне місце проживання (ПМП) термін розгляду становить до 90 днів, а для усиновленої іноземцями дитини — до 10 робочих днів. Перевірити стан оформлення документа можна онлайн на офіційному сайті ДМС України.

Термін дії закордонного паспорта

Паспорт, виданий дітям, залишається дійсним протягом 4 років. Для громадян віком від 16 років термін дії документа становить 10 років.

Законодавство дозволяє повнолітнім українцям мати одночасно два чинні закордонні паспорти. Це зручно для тих, хто часто подорожує і має необхідність завчасно подавати документи на візи. Для оформлення другого паспорта потрібно додати до заяви відповідне обґрунтування.

Читайте також:

У Monobank з’явилася нова функція для дітей: можна попросити гроші у батьків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Міністерством оборони законопроєкт про внесення змін до Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Документ визначає особливості застосування антикорупційних обмежень та встановлює алгоритм дій для врегулювання конфлікту інтересів під час проходження військової служби.

Про це повідомили в Міноборони.

Дії у разі конфлікту інтересів під час виконання наказу

Законопроєкт регламентує права та обов’язки військовослужбовців у ситуаціях, коли виконання отриманого наказу спричиняє конфлікт інтересів. Згідно з новими нормами, військовослужбовець зобов’язаний доповісти своєму безпосередньому командиру про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня з моменту виявлення цього факту.

Після отримання повідомлення командир, який віддав наказ, зобов’язаний вжити заходів для врегулювання ситуації. У випадку, коли підлеглий доповідає про конфлікт через наказ вищого керівництва, його безпосередній командир передає інформацію старшому командиру для подальшого вирішення.

Якщо посада військовослужбовця не передбачає наявності безпосереднього керівника, він має доповісти Національному агентству з питань запобігання корупції або іншому визначеному законом органу. За умови виникнення конфлікту інтересів під час роботи в колегіальному органі, повідомлення направляється безпосередньо цьому органу або НАЗК.

Антикорупційні обмеження та контроль

Документ закріплює обов’язок командирів контролювати дотримання підлеглими правил запобігання та врегулювання конфліктів інтересів. Усі військовослужбовці зобов’язані не вчиняти корупційних правопорушень та діяти згідно із Законом “Про запобігання корупції”.

Законопроєкт також фіксує перелік посадових осіб, які підпадають під антикорупційні обмеження. Вони стосуються таких аспектів:

• використання службового становища;
• одержання подарунків;
• сумісництва;
• спільної роботи близьких осіб.

Аналогічні антикорупційні обмеження встановлюються для голів та членів військово-лікарських комісій і медико-соціальних експертних комісій.

Читайте також:

Психологічна допомога ветеранам в Україні: де отримати безоплатну підтримку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!