Олександр шатов регулярно фігурує в новинах окупаційної влади. Він є “мером” окупованого міста Шахтарськ на Донеччині. Очолює місто він з 2019 року.

Звідки родом олександр шатов та як він став “мером”? Редакція зібрала детальне досьє на колаборанта.

Олександр шатов: чим займався до 2014 року

У біографії олександра шатова, опублікованій на окупаційних органах влади, вказано, що він народився 11 вересня 1975 року. Родом він з міста Шахтарськ.

Має повну вищу освіту. У 2007 році завершив навчання в Донецькому національному університеті, отримав диплом магістра з маркетингу.

Свою трудову діяльність розпочав у 1994 році. Його першою посадою був гірник підземний очисного вибою. Потім працював заступником начальника комерційного відділу промислово-торгової фірми “Альянс”, інженером комерційного відділу закритого акціонерного товариства “Донбас-Постачання”, директором підприємства ТОВ “Україна – К”.

У Шахтарську він був відомим ще й як підприємець. Шатов володіє мережею магазинів будтоварів “Мастерок”.

2010 року олександр шатов розпочав політичну кар’єру. Він був обраний депутатом Шахтарської міської ради від “Партії регіонів”. Також його призначили заступником голови Шахтарської міської адміністрації.

Олександр шатов: кар’єра в “днр”

Російські бойовики та так звані “ополченці” захопили Шахтарськ у 2014 році. 21 вересня 2014 року українські війська вимушено відійшли з міста.

Після приходу окупантів олександр шатов одразу ж перейшов на їхній бік і став співпрацювати з владою так званої “днр”. Він зберіг свою колишню посаду в адміністрації — був заступником голови. Також шатов став членом громадського руху “донецкая республика” — так званої “політичної сили днр”, до якої входять майже всі політичні діячі окупованої Донеччини.

У січні 2019 року ватажок “днр” денис пушилін призначив олександра шатова головою адміністрації міста Шахтарськ. З тих пір він фактично став так званим “мером” Шахтарська.

Після початку повномасштабного вторгнення шатов пішов вгору “кар’єрними сходами”. 28 вересня 2023 року, за ініціативи пушиліна, депутати Шахтарської міськради обрали шатова головою Шахтарського муніципального округу. В цю нову адміністративну одиницю разом із Шахтарськом входять 68 населених пунктів. Вони підпорядковуються адміністрації, якою й керує шатов.

Шахтарськ в окупації

Під час бойових дій 2014 року в Шахтарську були сильно пошкоджені міські комунікації. За 10 років окупації мережі так і не були повністю відремонтовані.

Однією з головних проблем для мешканців Шахтарського “округу” є водопостачання. Люди досі скаржаться на відсутність води. Її подають за графіком або підвозять на місця в автоцистернах. Примітно, що сам “мер” звинувачує у відсутності води суху погоду, а не на бездіяльність “влади”, яка досі не змогла відновити мережі.

Проблеми є і з вуличним освітленням. На сьогодні в Шахтарську є райони, які не освітлюються й досі. Допомагають з обладнанням мереж вуличного освітлення російські спеціалісти з сахаліна. Наприклад, цьогоріч хочуть провести світло на стадіонах навчальних закладів і у приватному секторі.

Цікавим є те, що у відбудові Шахтарська шатову допомагають не окупаційні органи влади, а росіяни з далекого сахаліна. Саме сахалінці ремонтують житлові будинки, навчальні заклади і будують дитячі майданчики.

Натомість шатов займається пропагандистською роботою з дітьми. Він намагається наблизити школи до російських стандартів, а дітей виховують у дусі “російського патріотизму”.

Сам олександр шатов займається паспортизацією дітей. За його ініціативи в Шахтарську діє рух “движение первых”, у межах якого юним шахтарцям видають російські паспорти. Робить це особисто олександр шатов.

Окрім цього, олександр шатов працює над пропагандою дорослого населення Шахтарська. Він особисто фінансує видання проросійської газети «Знамя победы».

Наразі в обов’язках олександра шатова — організація роботи органів окупаційної влади, допомога ворогу утверджувати режим окупації та імітація для пропагандистських медіа інтеграції захоплених міст до країни-агресора.

Олександр шатов про Бахмут

Влада “днр” внесла Бахмут і всі населені пункти Бахмутського району до зони відповідальності адміністрації Шахтарська. Така схема управління, за словами шатова, діятиме доки в Бахмуті не сформують окупаційні органи влади.

Також шатов в інтерв’ю російським пропагандистам говорив про відбудову Бахмута. Це, ніби, має статися після того, коли в місто вже можна буде заїхати. Він стверджував, що після цього місто буде обстежено і тоді окупаційна влада вирішить його долю. Про конкретні заходи з відбудови він нічого не зазначив.

Також шатов обіцяє бахмутянам компенсацію за зруйноване житло. Втім, її теж обіцяють виплатити після того, як в Бахмут “зайде” окупаційна влада.

Після окупації Бахмута Шахтарськ став великим “хабом”, куди російські військові звозять бахмутян. Так звана “евакуація” розпочалася в лютому 2023 року.

За словами шатова, в місто “евакуювали” тисячі людей з Бахмута і Соледара. Тут для них, нібито, облаштували комфортні місця тимчасового розміщення. Втім, реальність інша. Людей селять у великі спільні приміщення, найчастіше у спортзали, і дають місця на матрацах. Окупанти вкрай рідко викладають фото житла, де розміщують людей евакуйованих з України.

Олександр шатов: кримінальні справи

Служба безпеки України зібрала доказову базу на олександра шатова. Є прямі докази, що він співпрацює з ворогом.

Шатову заочно повідомили підозру в добровільному зайнятті посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території. За це йому загрожує до десяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна.

Читайте також:

• Хто така елеонора федоренко: досьє на чиновницю “днр”, яка займається депортацією українських дітей
• Хто така наталія никонорова: досьє на сенаторку росії від “днр”
• Хто такий іван приходько: досьє на мера окупованої Горлівки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні працює чотири основні моделі заселення, які або вже функціонують, або врегульовані законодавчо, або ж розглядаються у майбутніх проєктах.

Про це розповіла фахівчиня “Розквіту” Ангеліна Татарікова.

Основні моделі заселення в Україні

Соціальне житло
Це найбільш відома модель, яка передбачає надання житла державою або місцевою владою за зниженою платою або безплатно. Воно призначене для малозабезпечених та соціально вразливих категорій населення, щоб забезпечити їм базові умови проживання.

Тимчасове житло
Надається людям, які опинилися у складних обставинах, зокрема внутрішньо переміщеним особам. Основна характеристика — обмежений термін проживання. Відбір здійснюється за бальною системою: враховується статус ВПО, наявність ветеранського статусу та інші соціальні показники.

Муніципальне орендне житло
Це житло, що належить місцевій громаді та здається в оренду за доступною ціною, але не безкоштовно. Воно орієнтоване на людей із середнім доходом, які не можуть дозволити собі ринкову оренду, але й не підпадають під категорію соціального житла. Під час відбору враховують дохід родини, наявність або відсутність власного житла та інші соціальні критерії.

Житло з правом викупу
Модель передбачає, що людина спершу орендує житло, а частина орендних платежів може зараховуватися як внесок у майбутній викуп. Згодом орендар отримує право придбати житло, в якому проживав.

Кому можуть надати різні види житла

Ангеліна Татарікова пояснює, що критерії відбору залежать від моделі.

• Соціальне житло надається людям із найнижчими доходами та високим рівнем соціальної вразливості. Важливою умовою є перебування на житловому обліку.
• Тимчасове житло здебільшого призначене для ВПО. Існує бальна система, де враховується низка факторів: соціальний статус, наявність дітей, статус ветерана тощо.
• Муніципальне орендне житло передбачає врахування доходів родини, пріоритетності та житлових умов. Також може застосовуватися бальна система.

Окремо експертка наголошує, що на критерії можуть впливати донори, якщо вони беруть участь у фінансуванні житлового проєкту. Тоді вони мають право визначати додаткові умови або пріоритети.

До теми:

У Гостомельській громаді шукають ділянку для будівництва житла для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмут. 24 лютого 2022 року. П’ята ранку. Місто ще спить, коли тишу розрізають тривожні новини. За мить життя перевернеться й більше ніколи не стане таким як раніше. Війна настає зненацька. Так було й цього разу. Поки люди в місті метушаться запасаючи продукти, воду, знімаючи готівку, кілька жінок мають інші турботи — вони шукають запаси їжі та ліків для притулку.

Місцевий притулок “Лада” був не просто місцем для тварин — це був острів турботи посеред непростого життя. Тут рятували покалічені долі, лікували страх, вірили, що кожен пес заслуговує на дім. Але війна прийшла без дозволу, і змусила зробити вибір, якого не мало б бути: рятувати життя, тікаючи.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Мариною Шажко, керівницею притулку “Лада”. Говорили про перші години війни, рішення про евакуацію після обстрілів, неймовірний порятунок 145 собак за один день і про те, як “Лада” живе сьогодні.

Примітка. Бахмутське товариству захисту тварин “Лада” — це громадська організація, яка утворилася у 2011 році в Бахмуті. Тут допомагали на волонтерських засадах безхатнім тваринам у власному реабілітаційному притулку, котрі постраждали  від жорстокого поводження власників чи бойових дій. 

Перший день війни: паніка й порожні полиці

Війна завжди розпочинається зненацька. За словами Марини Шашко, вона застала притулок та його команду близько п’ятої ранку.

“Перша думка — що робити? Не було часу на розгубленість. Ми одразу вирішили робити запаси їжі та ліків“, — згадує керівниця притулку.

Жінка пригадує, що в перші дні не було думок про евакуацію, головне було забезпечити тварин мінімальним запасом для їх виживання. Волонтерка почала розповсюджувати пости з проханням допомоги у соціальних мережах, а люди відгукувалися: хтось фінансово, а хтось продуктами чи навіть інформацією.

“Магазини тоді були порожні, усе змітали. Але знайомі телефонували, коли щось з’являлося на складах, щоб ми встигли викупити“, — каже Марина Шажко.

Життя в такому темпі продовжувалося до серпня, коли в притулок вперше прилетів артилерійський снаряд. Тоді трьом волонтеркам — Марині Шажко, Ользі Литовченко та Людмилі Булавченко — стало очевидно, що лишатися небезпечно. Але роздавати тварин по різних містах не хотіли, для команди було принциповим вивезти всіх разом. 

Волонтерка Ольга, яка перебралася із сім’єю до села Вільне Дніпропетровської області, звернулася до місцевої влади. Там запропонували територію, але оренда вартувала 15 тисяч гривень на місяць — занадто багато на той момент. Шукали інші варіанти.

“Ми зверталися до різних фондів і організацій, але всі варіанти мали свої “але”: без світла, без води, без приміщень або занадто далеко“, — каже керівниця “Лади”.

Тим часом по притулку прилетіло вдруге. Наприкінці серпня російська артилерія вбила собаку Ладу, названу на честь притулку, жінки зрозуміли, чекати більше не можна.

“Ми сприйняли це як знак, що чекати більше не можна. І погодилися на ті 15 тисяч. Жодна сума не більша за ціну їхніх життів“, — додає пані Марина.

Евакуація за один день: 145 собак під загрозою нових обстрілів

Повноцінна евакуація відбулася 28 вересня 2022 року — після довгої підготовки. До неї долучилися представники “Порятунок тварин Харків”, англійської організації Breaking The Chains, а також подружжя Зоя Шкурко й Дмитро Підтуркін із Києва.

“Це було 28 вересня. Фронт наближався, попередні дні були дуже гучні, а того дня — тиша. Ніби вищі сили допомагали нам“, — каже волонтерка Марина Шажко.

Вивозили у три черги — з 7:00 до 15:00. За один день вдалося перевезти всіх 145 собак. Евакуація була важкою, але дозволила зберегти життя усім собакам з притулку “Лада”.

“Після кожного приїзду транспорту з’являлися дрони, а за ними — прильоти. Ми розуміли, що часу на поступовість немає“, — згадує керівниця притулку.

Як тварини переживали поїздку

Готувати тварин до самої евакуації почали за три місяці, коли волонтерки почали давати всім підопічним заспокійливі препарати, щоб зменшити тривожність. У сам день виїзду більшість поводилися неспокійно: скавчали, дряпали бокси, тремтіли. Але під час завантаження деякі ніби розуміли, що відбувається.

“Вони мовчки сідали у клітки, ніби довіряючи нам“, — пригадує керівниця притулку.

Волонтерка зізнається, що це переїзд став одним із найважчих періодів у їхньому житті.

“Постійна напруга, страх за кожного хвостика, відповідальність за рішення… Ми не мали права на помилку“, — каже Марина Шажко.

Попри стрес, команду тримала взаємна підтримка, а також перші ознаки того, що тварини на новому місці почали заспокоюватися:

“Коли вони почали їсти, спати, довіряти — тоді прийшло відчуття, що ми вистояли“, — ділиться керівниця бахмутського притулку.

З того часу притулок “Лада” поступово став одним із хабів на Дніпропетровщині, куди евакуюють тварин із зони бойових дій на Донеччині. Так тут опинився й пес на ім’я Граф, який потрапив у притулок “Лада” вже після початку війни. Він родом із Максимільянівки — невеликого села в Покровському районі. Його власники виїхали, залишивши на короткому ланцюгу під обстрілами. Від постійних вибухів Граф втратив зір.

“Сусіди підгодовували, але розуміли, що він загине. Коли приїхала команда порятунку, попросили забрати його“, — кажуть у притулку.

Спершу пес опинився у Харкові, потім — у “Ладі”. Тут його лікували, адаптували. Після довгої боротьби він вистояв і навіть отримав подарунок, повноцінний вольєр від благодійниці зі США, яка прочитала його історію та вирішила підтримати вихованця притулку.

Щоденна робота: понад дві сотні тварин і нестача коштів

Життя притулку сьогодні залишається складним. Жінки змушені сплачувати оренду, шукати гроші на корм та ліки, все це існує завдяки донатам небайдужих людей. Зараз тут проживає понад дві сотні собак, всі вони мають власну непросту історію.

“Головна складність — фінансова. Витрати великі, а допомоги часто не вистачає навіть на базові потреби“, — каже керівниця “Лади”

Друга проблема — медична. У притулку багато літніх і хронічно хворих тварин, які потребують медикаментів. До цього додається постійна емоційна втома. Попри це команда працює щодня:

“Ми навчилися жити в режимі марафону: день за днем, просто роблячи все, що можемо“, — зазначає Марина Шажко.

Підтримують притулок переважно такі ж волонтери та благодійні організації.

“Фонди Happy Paw, UFA, UAnimals, організація з Німеччини BGK Bochum/Köln — без них ми б не впоралися. Місцева влада не допомагає зовсім“, — зазначає притулок.

У притулку визнають, що складнощі  часом змушують замислюватися закриття, але ніхто ніколи не розглядав, це як реальний варіант виходу. Сотні собак, які залежать від цього притулку можуть залишитися на вулиці.

“Для нас це не “об’єкт”, а живі душі, які довірили нам життя. Якщо не буде коштів — будемо стукати у всі двері. Ми не маємо плану Б“, — підкреслює керівниця притулку.

Що тримає команду сьогодні

Волонтери кажуть, що сенс роботи змінився.

“Після всього, що ми пережили — війну, втрату дому, евакуацію — я не уявляю себе поза цим. Це вже не просто справа. Це — сенс життя“, — підсумовує співрозмовниця.

Як допомогти притулку “Лада”

Щоб допомогти притулку “Лада”, можна напряму звернутися до керівниці Марини Шажко за контактним номером телефону, вказаним у групі у Facebook.

• Найменування отримувача: ГО БТЗТ “ЛАДА”. Код отримувача: 37868823. Рахунок: UA113052990000026001033900793;
• Банк: АТ КБ “ПРИВАТБАНК”. ПриватБанк: 4731 2196 5029 6076;
• ПУМБ: 5355 2800 3944 9234;
• Банка Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/2BDRYuBHQX;
• Номер картки Банки: 5375 4112 0465 1983;
• PayPal: [email protected].

Примітка. Матеріал створено у межах участі в конкурсі “Співпростір”, за підтримки ГО “Ю-Хартс Україна” та Kormotech.

Читайте також:

“Ми не маємо права зупинятися”: як зараз виживає бахмутський притулок “Лада”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!