Росіяни на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) продовжують чинити беззаконня та впроваджувати власні порядки. Однак від цього страждають звичайні українці. В регіонах залишається багато військових зс рф не тільки на лінії зіткнення, а ще й в тилу. Окрім цього, українці, особливо, діти та підлітки перебувають під постійним впливом пропаганди. Але попри всі негаразди, були й приємні новини, які трапились з окупантами на поки що окупованій нашій землі.

У цьому матеріалі редакція Бахмут IN.UA розповідає про головні події тижня, які відбулись на ТОТ.

Прильоти на ТОТ

Цього тижня прильоти були зафіксовані у Донецьку, Макіївці, Горлівці, Маріуполі, Докучаєвську, Пантелеймонівці, Шахтарську на Донеччині. У Кремінній, Д’яково та Рубіжному на Луганщині, а також на непідконтрольних територіях Запоріжжя та на Херсонщини. Найбільше прильотів було зафіксовано у Донецьку: пропагандисти повідомили про одну загиблу, також надходила інформація про поранених. Звідки були прильоти достеменно невідомо, але 20 лютого після прильоту на перехресті вулиць Панфілова та Університетської у Донецьку, військовий журналіст Андрій Цаплієнко припустив, що снаряди могли бути запущені зі сходу, тобто з території, яку не контролює українське військо. У ЗСУ ніяк це не коментували. 

“Бавовна” на військових полігонах

Цього тижня Сили оборони України вдарили по військових полігонах окупантів на Донеччині та Херсонщині. Російські воєнкори повідомили про те, що після удару по полігону у тимчасово окупованому Докучаєвську під Волновахою серед загиблих, є бойовики з Южно-Сахалінська. І хоча адміністрація регіону назвала цю новину начебто дезінформацією, в мережі з’явились знімки, як пакують загиблих російських військових. За інформацією загарбників, загинуло начебто понад 65 військовослужбовців. На лівобережжі Херсонщини за даними українського OSINT-проєкту DeepState, удару завдали по полігону поблизу села Подо-Калинівка. Речниця Сил оборони півдня Наталія Гуменюк підтвердила, що внаслідок удару загинуло понад 60 окупантів. Пізніше в мережі з’явилось відео з дрона, як вдарили по російським військовим. 

Гуманітарна ситуація на ТОТ

Попри заяви ватажків окупованих регіонів про “велику відбудову”, в багатьох новоокупованих містах ситуація залишається критичною. В окупованому Довжанську на Луганщині комунальники вимагають гроші у місцевих мешканців за відновлення електропостачання після негоди. Зокрема в Антрациті, Лутугиному, Перевальску та Слов’яносербську без світла залишаються 75% населення, без інших комунальних благ — 50% громадян.

“Комунальники у Довжанську знайшли відповідь на запитання щодо їхньої бездіяльності після негоди. Вони не хочуть працювати виключно за зарплату. Тому за відновлення електропостачання у сільській місцевості вони вимагають гроші із місцевих жителів. За підключення однієї вулиці беруть до 80 тисяч рублів. Із кожного абонента — ще по дві тисячі”, — зазначає Артем Лисогор, голова Луганської ОВА.

У тому ж Довжанську окупанти вирішили закрити травмпункт. Нібито за російськими стандартами, якщо в місті проживає менше ніж 150 тисяч людей, тоді цілодобове медичне обслуговування не передбачене. Артем Лисогор зазначає, що це буде надалі стосуватись всіх окупованих міст Луганщини. 

Критичною залишається ситуація в Сєвєродонецьку. Мешканці, у кого немає опалення, отримують високі рахунки за використання електронних приладів для обігріву. Натомість російські окупанти в зруйнованому житлі розглядають майбутні “трофеї”, які вони винесуть з покинутих та зруйнованих квартир. 

В окупованій Макіївці спостерігається “транспортний колапс”. Місцеві у проросійських Telegram-пабліках жаліються, що влада не виконує обіцянок та запускає занадто мало транспорту курсувати містом. Окрім недостатньої кількості транспорту, на 121-й маршрут, який курсує з Донецька у бік Макіївки запустили старий ПАЗ. 

На в’їзді в Луганськ спостерігаються великі черги з машин. На блокпостах ретельно перевіряють документи. Місцева влада не пояснює причин перевірки документів. Артем Лисогор, очільник ОВА зазначив, що це робиться, щоб виявити військовозобов’язаних чоловіків на тлі майбутньої хвилі примусової мобілізації. 

“На блокпостах при в’їзді до Луганська щодня утворюються автомобільні черги. Для потрапляння до міста треба пройти перевірку й отримати спеціальний дозвіл. Ретельно ошукують чоловіків, складають певні списки. Це підготовка до примусової мобілізації. Наступна хвиля почнеться десь за місяць”, — написав чиновник у своєму Telegram-каналі. 

Демографічна криза в Маріуполі

Російська окупаційна влада продовжує завозити громадян з росії в окуповані місця Донеччини. Петро Андрющенко, радник мера Маріуполя в прямому етері зазначив, що наразі в місці проживає понад 80 тисяч українців та 75 тисяч громадян рф. При цьому чиновник додає, що варто чекати нову хвилю мігрантів в Маріуполі. 

“З весни очікуємо чергову хвилю масштабної міграції з рф. Дуже швидко побачимо, що баланс населення буде вже схилятися в бік переважно громадян рф, а не українців”, — розповів Андрющенко. 

Ворожа пропаганда на ТОТ

В школах Донеччини та Луганщини дітям продовжують нав’язувати радянські традиції, антиукраїнські тези та вибори президента в рф. У Рубіжному на Луганщини у школі №3 окупанти влаштували “парту героя” для випускника-окупанта, який воює проти України. Захід був доповнений російською символікою, літерами “z” та атрибутикою псевдореспубліки. Також в окупаційній адміністрації міста зазначили, що одному з учнів 6-го класу дозволили першим сісти за парту, бо його батько служить в російській армії. 

Напередодні “дня захисника вітчизни”, який росіяни зазвичай відзначають 23 лютого, в школах окупованої Донеччини проходили відповідні заходи. На своїх ресурсах олексій кулємзін, окупаційний мер Донецька розповів та продемонстрував дитячі малюнки з солдатами росармії, танками з “z”, георгіївськими стрічками, прапорами росії та днр, кремлем. 

Дітей дошкільного віку та молодших класів на Донеччині наряджали у військову форму: хлопчиків — у камуфляж, а дівчаток — у форму медикинь, подібні заходи з нав’язування військових звичаїв впровадили і на Луганщині. У Хрустальному (Красний Луч) та у Луганську в дитсадках дітей також наряджали в камуфляж та у білу форму польових медикинь. Все це, звісно, зі застосуванням відповідної символіки — прапори рф та георгіївські стрічки. 

Учнів Старобільскої школи №4 долучили до рядів “юнармії” — російського молодіжного військово-патріотичного клубу. Дітей вивезли в окуповане Сорокине (Краснодон), щоб “дати клятву” та стати членами клубу. 

Іван Федоров, голова Запорізької ОВА зазначив, що на окупованій частині області окупанти впроваджують ряд пропагандистських заходів, направлений на розвиток “патріотичного виховання”, а по факту — просування ідей кремля: про срср, окупацію України, нібито кримський досвід. 

Росіяни наражають дітей на небезпеку

На дитячих змаганнях з самбо в окупованому Мелітополі російський військовий приніс та продемонстрував ручний гранатомет. Коли 2 юнаків боролись, військовий нажав на курок та роздався вибух. 6 людей отримали поранення, серед постраждалих були діти. 

Ядерна небезпека

Окупаційна армії продовжує обстрілювати Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС). Іван Федоров зазначив, що внаслідок обстрілів пошкоджена одна з двох наявних ліній електропередач, які з’єднані з енергосистемою України. У разі її пошкодження, підкреслює чиновник, може статись повний блекаут, а у разі відмови і аварійних дизель-генераторів та систем безпеки існує загроза ядерної та радіаційної аварії. Однак є і інші загрози.

“Загарбники мінують периметр станції, і все ще тримають важку техніку з боєкомплектом на території. Спливає дозволений виробником термін перебування в реакторах ядерного палива — прецедентів з перевищенням строку не було, це додаткова загроза безпеці. Росіяни вивели із ЗАЕС компетентний персонал — ядерна і радіаційна безпека тепер залежить від людей з недостатнім досвідом, а іноді й зовсім без досвіду”, — наголошує очільник Запорізької ОВА. 

Партизани з Маріуполя допомогли знищити російський літак

Ввечері 23 лютого 2024 року стало відомо про падіння літака дальнього радіолокаційного виявлення (ДРЛВ) “А-50У”. Літак впав на територію рф, у Краснодарському краї, у хуторі Трудовая Арменія. Петро Андрющенко, радник мера Маріуполя поділився на своєму Telegram-каналі про деталі падіння літака та окремо наголосив на ролі Маріупольського спротиву. Партизани фіксували локацію літака та передавали інформацію, допомагали у розробці плану операції, яку надалі успішно реалізували Сили оборони України. 

Втрати росіян на фронті

Окрім втрати ДРЛВ “А-50У” протягом тижня росіяни втратили декілька одиниць бойової авіації. Йдеться про знищення літаків “Су-34” та “Су-35”: 17 лютого Сили оборони знищили два “Су-34” та один “Су-35”, 19 лютого два бомбардувальники — “Су-34” та “Су-35”, 21 лютого росіяни втратили літак “Су-34”. Сили оборони Півдня на лівобережжі Херсонщини змогли знищити декілька одиниць важкої техніки: 2 зенітно-ракетних комплекси — “Тор-М2” і “Стріла-10” та 1 реактивну систему залпового вогню “Град”. ЗСУ продовжують систематично знищувати живу силу та техніку зс рф на окупованих територіях. 

Окрім військової сили, росіяни втрачають власних пропагандистів. 21 лютого 2024 російські блогери повідомили про смерть андрія морозова на позивний “мурз”, який з 2014 року воював на боці зс рф та був соратником ігора гіркіна (стрелкова). Допомагав забезпечувати російське військо під час повномасштабного вторгнення. За версією росіян, він вчинив самогубство нібито після того, як озвучив реальний перебіг подій росіян в Авдіївці. Пропагандисти соловйова юлія вітязєва та армен гаспарян тоді сильно розкритикували терориста за його вислови, за що воєнкори висловили незадоволення. У будь-якому випадку, на одного російського пропагандиста стало менше. 

Якогось покращення життя на ТОТ мешканці не очікують. Окупаційна влада за вказівкою кремля продовжує вливати гроші на війну, псевдовибори, на власне збагачення. Про людей, хто залишився в окупації без нормальних умов: житла, тепла, їжі та медикаментів росіяни не дбають, а лише створюють пропагандистську картинку “процвітаючого мирного життя” на тлі паспортизації та примусової мобілізації. 
Рух опору “Жовта стрічка” продовжує чинити опір окупантам та закликає саботувати псевдовибори та будь-які події, пов’язані з цим явищем: “Виборів не буде, а буде суд і буде Гаага!”, — пишуть активісти руху. А ми нагадуємо, що АР Крим, Донецька, Луганська, Херсонська та Запорізька області — це Україна!

Раніше у дайджесті новин з окупації ми розповідали про затоплений біля берегів Криму великий десантний корабель “цезар куніков”, приїзд у тимчасово окуповану Горлівку філіпа кіркорова та гуманітарну катастрофу на ТОТ.

Читайте також:

• Ліквідація вугільної галузі: окупанти з “лнр” закривають шахти “Східвугілля”
• У Сєвєродонецьку людей змушують працювати за продуктові набори
• “Вікно у спогади” для кожного: співачка Valentayna випустила пісню про Бахмут

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовослужбовці з Бахмута, призвані на службу або контрактники, можуть розраховувати на низку програм грошової підтримки від Бахмутської міської військової адміністрації (МВА), в межах яких можна отримати до 58 400 гривень. Крім того, деякі виплати можуть отримати й члени сімей військових.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповіли у Бахмутській міській військовій адміністрації (МВА).

Грошова допомога військовим з Бахмута

Для військових з Бахмутської громади, діють місцеві програми соціального захисту на 2023–2026 роки. У їх межах допомогу можуть отримати:

• військовозобов’язані, мобілізовані після 1 січня 2024 року;
• особи, які підписали перший контракт із силами оборони на строк не менше трьох років.

Розмір допомоги

Виплата становить 20 прожиткових мінімумів — у 2025 році це 58 400 гривень. Фінансування здійснюється з бюджету Бахмутської громади.

Для отримання допомоги потрібно подати заяву та документи на електронну адресу Управління соціального захисту населення (УСЗН): [email protected].

Водночас представники МВА зазначають, що військові можуть отримати консультаційну допомогу з оформленням заяви та збором документів в осередках бахмутян по всій країні. Для тих, хто не має можливості звернутися особисто, у будні з 9:00 до 17:00 працюють гарячі лінії за номером:

• +380 95 498 76 15;
• +380 99 713 93 80.

Чому можуть відмовити у наданні допомоги

Виплату можуть не призначити у таких випадках:

• заявник не належить до визначених категорій отримувачів;
• не подано необхідних документів;
• повторне звернення за тією ж підставою в межах одного року;
• у разі смерті заявника;
• при поданні неправдивої інформації.

Зазначається, що рішення про відмову в наданні матеріальної допомоги може бути оскаржене.

Інші програми для військових, УБД та ветеранів

Окрім грошової допомоги для військових діє ще низка програм підтримки, зокрема:

• матеріальна допомога учасникам АТО/ООС та військовим при звільнені зі служби — 10 прожиткових мінімумів (29 200 гривень у 2025 році). Надається за особистою заявою до УСЗН;
• грошова допомога військовим, які отримали поранення чи травму під час участі в бойових діях — 50 000 гривень. Надається за особистим зверненням;
• матеріальна допомога військовим з-поміж учасників бойових дій з нагоди Дня захисників та захисниць України — 3 прожиткових мінімуми (9 084 гривні у 2025 році). Надається на підставі клопотання військової частини А0693 (місто Бахмут) або за особистим зверненням з 1 серпня по 31 серпня;
• виплата військовим, звільненим з полону — 50 000 гривень. Надається за особистим зверненням.

Які програми передбачені для членів родин військових

Бахмутська МВА також надає різноманітну соціальну підтримку не тільки військовим, але й членам їх сімей, зокрема, тим, у складі яких є загиблі, зниклі безвісти чи полонені, а саме:

• щорічна виплата членам сімей загиблих — 15 000 гривень на кожного члені сім’ї. Надається на підставі особистого звернення членів сім’ї;
• матеріальна допомога дітям загиблих/зниклих/полонених — 10 000 гривень на дитину (до 18 років), яка при цьому навчається у закладах дошкільної, середньої освіти або у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти. Надається за особистим зверненням представника неповнолітньої дитини;
• одноразова виплата на поховання військових, які загинули після 24 лютого 2022 року — 40 000 гривень. Надається одноразово на підставі особистого звернення членів сім’ї загиблого військового;
• одноразова допомога на встановлення надгробка — до 50 000 гривень, але не більше фактичних витрат. Надається одноразово, за особистим зверненням членів сім’ї;

Окрім вказаних програм, у 2025 році сім’ям загиблих також видали сертифікати на 10 000 гривень у межах передачі відзнак Бахмутської МВА “Захиснику України — герою Бахмутської громади” (посмертно).

Читайте також:

Де отримати безплатну юридичну допомогу військовим у 2025: актуальний список організацій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила у другому читанні державний бюджет на 2026 рік. За документ проголосували 257 народних депутатів. Серед головних обговорень — відсутність підвищення зарплат військовим. Також дискусії викликало продовження фінансування телемарафону за бюджетні кошти. Водночас у бюджеті не заклали коштів на підвищення зарплат військовослужбовцям.

Детальніше про те, скільки коштів буде спрямовано на різні сфери — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Верховна Рада ухвалила державний бюджет України на 2026 рік

Верховна Рада України ухвалила закон про державний бюджет на 2026 рік. За документ у другому читанні та в цілому проголосували 257 народних депутатів.

Після доопрацювання Урядом бюджетних висновків обсяг доходів збільшено на 27,8 мільярда гривень — до 2 трильйони 904,6 мільярда гривень. Доходи 2026 року будуть на 402 мільярдів гривень більшими, ніж у 2025 році. Загальний фонд становить 2 трильйони 610,9 мільярда гривень, спеціальний — 293,7 мільярда гривень.

Водночас у 2026 році потреба у зовнішньому фінансуванні становить 2 трильйони 79 мільярдів гривень. Україна планує залучити ресурси від Світового банку, ЄС, Великої Британії, МВФ та країн G7.

Дефіцит бюджету –— близько 2,4 трильйони гривень або 18,5% ВВП.

Примітка. Дефіцит бюджету на рівні близько 2,4 трильйона гривень означає, що держава витрачає значно більше коштів, ніж отримує до бюджету, і цю різницю змушена покривати за рахунок позик. Показник у 18,5% ВВП свідчить про те, що обсяг нестачі грошей дорівнює майже п’ятій частині всього, що країна виробляє за рік.

Джерел покриття значної частини цього дефіциту, а саме близько 19 мільярдів доларів або близько 800 мільярдів гривень наразі немає. Раніше в уряді сподівалися, що таким джерелом може стати репараційний кредит від європейських партнерів, проте наразі представники блоку не ухвалив остаточного рішення щодо виділення коштів.

Видатки бюджету

Загальний обсяг видатків та надання кредитів становитиме 4 трильйони 824,1 мільярда гривень, що на 121,2 мільярда більше, ніж у 2025 році. Загальний фонд становить 4 трильйони 402,3 мільярда, спецфонд — 421,8 мільярда гривень.

Фінансування бюджету включає:

• загальне фінансування — 1 трильйони 902,2 мільярда гривень;
• державні запозичення — 2 трильйони 549,8 мільярда гривень, з них зовнішні — 2 трильйони 130,3 мільярда гривень;
• погашення держборгу — 656,8 мільярда гривень;
• приватизаційні надходження — 2 мільярдів гривень.

Ключові напрямки видатків державного бюджету України на 2026 рік

Державний бюджет на 2026 рік передбачає збільшення фінансування деяких напрямків, зокрема, сектору безпеки та оборони та соціальної підтримки.

Оборона та безпека

На сектор оборони та безпеки у 2026 році передбачено 2 трильйони 807,1 мільярда гривень, що становить 27,2% відсотка від валового внутрішнього продукту (ВВП), тоді як у 2025 році аналогічні видатки становили 2 трильйони 223 мільярдів гривень або 26,3% від ВВП.

З них:

• 2 трильйони 495,4 мільярда гривень — кошти загального фонду, у тому числі:
  • 1 трильйон 272,9 мільярда гривень — оплата праці з нарахуваннями;
  • 709,8 мільярда гривень — закупівля озброєння та військової техніки;
  • 139 мільярдів гривень — резерв коштів.
• 280,8 мільярда гривень — спеціальний фонд;
• 30 мільярдів гривень — державні гарантії.

Зазначимо, що у бюджеті на 2026 не заклали підвищення зарплат військовим. Нардеп Ярослав Железняк написав, що навіть якщо не підвищувати зарплати військовим у наступному році, для їхнього грошового забезпечення бракуватиме щонайменше 180 мільярдів гривень.

Ветеранська політика

На підтримку українських ветеранів та родин загиблих у 2026 році виділено 18,9 мільярда гривень, що на 6,3 мільярда більше, ніж у 2025 році.

Основні статті витрат:

• 5,7 мільярда гривень — компенсація на житло ветеранам з інвалідністю;
• 4 мільярди гривень — створення національного військового меморіального кладовища;
• 4 мільярди гривень — програми підтримки ветеранів, зокрема “єДопомога на спорт”, навчальні сертифікати, проєкти Українського ветеранського фонду, зокрема, “Варто РОБИти СВОЄ 2.0”;
• 2,9 мільярда гривень — фахівці із супроводу;
• 1,1 мільярда гривень — фінансування ветеранських просторів;
• 1 мільярд гривень — стоматологічне лікування та зубопротезування.

Соціальний захист

Соціальні видатки у 2026 році становитимуть 468,5 мільярдів гривень, що на 47,6 мільярда більше, ніж у 2025 році.

Зокрема:

• 251,3 мільярда гривень — трансфер Пенсійному фонду (з першого березня здійснюватиметься щорічна індексація пенсій);
• 133,5 мільярди гривень — соціальні виплати вразливим категоріям, у тому числі:
  • 9,2 мільярда гривень — базова допомога;
  • 48,4 мільярда гривень — підтримка внутрішньо переміщених осіб;
  • 42,3 мільярда гривень — пільги та субсидії;
  • 24, 5 мільярди гривень — підтримка сімей із дітьми. Сюди входять суттєві підвищення та нові програми:
    • одноразова виплата при народженні — 50 тисяч гривень (було 10 тисяч гривень),
    • щомісячна допомога до одного року — 7 тисяч гривень (було 860 гривень),
    • нова програма “єЯсла” — 7 тисяч гривень щомісяця від року до трьох років,
    • “Пакунок школяра” — 5 тисяч гривень для першокласників.
• 9,9 мільярда гривень — підтримка осіб з інвалідністю;
• 2,4 мільярда гривень — національні соціальні послуги.

Освіта

У 2026 році на освіту буде спрямовано 278,7 мільярда гривень, що на 79,8 мільярдів більше, ніж у 2025 році.

Основні напрямки:

• 195,3 мільярда гривень — підвищення зарплат педагогічних працівників на тридцять відсотків із першого січня;
• 14,4 мільярда гривень — безкоштовне харчування у школах;
• 6,6 мільярда гривень — підвищені академічні стипендії;
• 2,1 мільярда гривень — закупівля підручників для четвертих і дев’ятих класів;
• 17 мільярдів гривень — інвестиційні освітні проєкти, включно з облаштуванням укриттів та закупівлею автобусів.

Охорона здоров’я

На медичну сферу передбачено 258,6 мільярда гривень, що на 38,8 мільярда більше, ніж торік.

Фінансування включає:

• 191,6 мільярда гривень — програма медичних гарантій, у тому числі:
  • 141,9 мільярда гривень — лікування важких травм, реабілітація, кардіохірургія, онкологія;
  • 41 мільярд гривень — підвищення зарплат лікарів до тридцяти п’яти тисяч гривень;
  • 8,7 мільярда гривень — програма безкоштовних ліків.
• 15,2 мільярда гривень — централізовані закупівлі ліків;
• 10 мільярдів гривень — нова програма профілактичних оглядів громадян від сорока років;
• 19,1 мільярда гривень — інвестиційні проєкти у сфері охорони здоров’я.

Підтримка ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2026 році передбачено 72,6 мільярда гривень (на 16,5 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році), зокрема:

• 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
• 14 мільярдів гривень — житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій (нова програма);
• 4,4 мільярда гривень — програма “єОселя” (покриття першого внеску та відсотків за перший рік);
• 4 мільярди гривень — програма “єВідновлення” (компенсація за пошкоджене та знищене житло);
• 2,5 мільярда гривень — програма “HOME” (компенсація за знищене житло зі спеціального фонду України);
• 2,4 мільярда гривень — соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб (“гроші ходять за людиною”, притулок, адаптація, стаціонарний догляд);
• 1,8 мільярда гривень — компенсація за енергоносії (електроенергія, тверде паливо);
• 1,5 мільярда гривень — ремонтно-будівельні роботи фондів житла тимчасового проживання (субвенція);
• 1,1 мільярда гривень — програма “Прихисток” (компенсація комунальних витрат власникам житла);
• 0,5 мільярда гривень — субсидія на оренду (часткова оплата оренди та податкові пільги орендодавцям);
• 0,4 мільярда гривень — програма зайнятості (оплата суспільно корисних робіт для внутрішньо переміщених осіб, збільшення терміну компенсації роботодавцю витрат на зарплату за працевлаштування ВПО; кошти Фонду безробіття);
• 0,4 мільярда гривень — програма “Номе” (ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей; кошти зі спеціального фонду).

Заходи із підтримки демографічного розвитку

Новим напрямком у бюджеті стали демографічні програми у 2026 році передбачено 24,5 мільярда гривень, зокрема:

• 1,1 мільярда гривень – допологова підтримка (нова норма: виплати у 2,3 місяця вагітності по 7000 гривень замість чинних 757 гривень);
• 13,3 мільярда гривень – післяпологова підтримка до одного року, зокрема:
  • одноразова допомога при народженні дитини – 50 000 гривень (раніше – 10 500 гривень),
  • щомісячна допомога на догляд за дитиною до одного року – 7 000 гривень (раніше – 860 гривень до трьох років);
• 8,9 мільярда гривень – підтримка матері й дитини віком від одного до трьох років (програма “єЯсла”): щомісячна допомога по 7 000 гривень протягом двох років за умови виходу батьків на роботу;
• 1,2 мільярда гривень – підтримка дітей шкільного віку: одноразова допомога “Пакунок школяра” для першокласників.

Підтримка економіки

На економічний розвиток у 2026 році виділяється 51,8 мільярда гривень, у тому числі:

• 18 мільярдів гривень – фонд розвитку підприємництва “Доступні кредити 5–7–9 %”;
• 17,1 мільярда гривень – програма “єОселя”;
• 7,4 мільярда гривень – фонд інновацій;
• 4,9 мільярда гривень – програми підтримки бізнесу;
• 1,9 мільярда гривень – фонд декарбонізації;
• 1,9 мільярда гривень – американсько-український інвестиційний фонд відбудови;
• 0,6 мільярда гривень – фонд енергоефективності.

Житлова політика

На державні житлові програми у 2026 році передбачено 47 мільярдів гривень, зокрема:

• 17,1 мільярда гривень – програма “єОселя” (20 мільярдів гривень у 2025 році);
• 14 мільярдів гривень – житло для людей, які залишили свій дім через війну (нова стаття видатків);
• 5,7 мільярда гривень – компенсація вартості житла ветеранам;
• 4 мільярди гривень – програма “єВідновлення”;
• 2,6 мільярда гривень – житло для військовослужбовців;
• 2,5 мільярда гривень – програма “HOME”;
• 0,6 мільярда гривень – фонд енергоефективності;
• 0,4 мільярда гривень – ремонт житла (програма “Норе”);
• 0,1 мільярда гривень – житло для медичних працівників.

Телемарафон

На телефарафон на 2026 рік заклали 1,5 мільярди гривень. Ексекономістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко звернула увагу, що доцільність окремих програм у бюджеті викликає сумніви, адже головним пріоритетом має залишатися безпека та оборона.

Трансферти місцевим бюджетам

У проєкті державного бюджету на 2026 рік трансферти місцевим бюджетам становлять 283,9 мільярда гривень, зокрема:

• 167,8 мільярда гривень – оплата праці педагогічних працівників шкіл (у цій сумі враховано 59,9 мільярда гривень додаткового ресурсу на підвищення престижності праці освітян);
• 30,4 мільярда гривень – додаткова дотація органам місцевого самоврядування;
• 30,8 мільярда гривень – базова дотація;
• 14,4 мільярда гривень – субвенція на харчування дітей;
• 14 мільярдів гривень – субвенція на освіту та публічні інвестиційні проєкти;
• 12 мільярдів гривень – субвенції на соціальний захист;
• 5,2 мільярда гривень – субвенції на охорону здоров’я та публічні інвестиційні програми;
• 5,2 мільярда гривень – додаткова дотація на функціонування територій, на яких ведуться бойові дії;
• 4,1 мільярда гривень – інші субвенції та дотації.

Читайте також:

На що витрачав бюджетні кошти Часів Яр: детальний огляд закупівель за листопад

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!