Росіяни на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) продовжують чинити беззаконня та впроваджувати власні порядки. Однак від цього страждають звичайні українці. В регіонах залишається багато військових зс рф не тільки на лінії зіткнення, а ще й в тилу. Окрім цього, українці, особливо, діти та підлітки перебувають під постійним впливом пропаганди. Але попри всі негаразди, були й приємні новини, які трапились з окупантами на поки що окупованій нашій землі.

У цьому матеріалі редакція Бахмут IN.UA розповідає про головні події тижня, які відбулись на ТОТ.

Прильоти на ТОТ

Цього тижня прильоти були зафіксовані у Донецьку, Макіївці, Горлівці, Маріуполі, Докучаєвську, Пантелеймонівці, Шахтарську на Донеччині. У Кремінній, Д’яково та Рубіжному на Луганщині, а також на непідконтрольних територіях Запоріжжя та на Херсонщини. Найбільше прильотів було зафіксовано у Донецьку: пропагандисти повідомили про одну загиблу, також надходила інформація про поранених. Звідки були прильоти достеменно невідомо, але 20 лютого після прильоту на перехресті вулиць Панфілова та Університетської у Донецьку, військовий журналіст Андрій Цаплієнко припустив, що снаряди могли бути запущені зі сходу, тобто з території, яку не контролює українське військо. У ЗСУ ніяк це не коментували. 

“Бавовна” на військових полігонах

Цього тижня Сили оборони України вдарили по військових полігонах окупантів на Донеччині та Херсонщині. Російські воєнкори повідомили про те, що після удару по полігону у тимчасово окупованому Докучаєвську під Волновахою серед загиблих, є бойовики з Южно-Сахалінська. І хоча адміністрація регіону назвала цю новину начебто дезінформацією, в мережі з’явились знімки, як пакують загиблих російських військових. За інформацією загарбників, загинуло начебто понад 65 військовослужбовців. На лівобережжі Херсонщини за даними українського OSINT-проєкту DeepState, удару завдали по полігону поблизу села Подо-Калинівка. Речниця Сил оборони півдня Наталія Гуменюк підтвердила, що внаслідок удару загинуло понад 60 окупантів. Пізніше в мережі з’явилось відео з дрона, як вдарили по російським військовим. 

Гуманітарна ситуація на ТОТ

Попри заяви ватажків окупованих регіонів про “велику відбудову”, в багатьох новоокупованих містах ситуація залишається критичною. В окупованому Довжанську на Луганщині комунальники вимагають гроші у місцевих мешканців за відновлення електропостачання після негоди. Зокрема в Антрациті, Лутугиному, Перевальску та Слов’яносербську без світла залишаються 75% населення, без інших комунальних благ — 50% громадян.

“Комунальники у Довжанську знайшли відповідь на запитання щодо їхньої бездіяльності після негоди. Вони не хочуть працювати виключно за зарплату. Тому за відновлення електропостачання у сільській місцевості вони вимагають гроші із місцевих жителів. За підключення однієї вулиці беруть до 80 тисяч рублів. Із кожного абонента — ще по дві тисячі”, — зазначає Артем Лисогор, голова Луганської ОВА.

У тому ж Довжанську окупанти вирішили закрити травмпункт. Нібито за російськими стандартами, якщо в місті проживає менше ніж 150 тисяч людей, тоді цілодобове медичне обслуговування не передбачене. Артем Лисогор зазначає, що це буде надалі стосуватись всіх окупованих міст Луганщини. 

Критичною залишається ситуація в Сєвєродонецьку. Мешканці, у кого немає опалення, отримують високі рахунки за використання електронних приладів для обігріву. Натомість російські окупанти в зруйнованому житлі розглядають майбутні “трофеї”, які вони винесуть з покинутих та зруйнованих квартир. 

В окупованій Макіївці спостерігається “транспортний колапс”. Місцеві у проросійських Telegram-пабліках жаліються, що влада не виконує обіцянок та запускає занадто мало транспорту курсувати містом. Окрім недостатньої кількості транспорту, на 121-й маршрут, який курсує з Донецька у бік Макіївки запустили старий ПАЗ. 

На в’їзді в Луганськ спостерігаються великі черги з машин. На блокпостах ретельно перевіряють документи. Місцева влада не пояснює причин перевірки документів. Артем Лисогор, очільник ОВА зазначив, що це робиться, щоб виявити військовозобов’язаних чоловіків на тлі майбутньої хвилі примусової мобілізації. 

“На блокпостах при в’їзді до Луганська щодня утворюються автомобільні черги. Для потрапляння до міста треба пройти перевірку й отримати спеціальний дозвіл. Ретельно ошукують чоловіків, складають певні списки. Це підготовка до примусової мобілізації. Наступна хвиля почнеться десь за місяць”, — написав чиновник у своєму Telegram-каналі. 

Демографічна криза в Маріуполі

Російська окупаційна влада продовжує завозити громадян з росії в окуповані місця Донеччини. Петро Андрющенко, радник мера Маріуполя в прямому етері зазначив, що наразі в місці проживає понад 80 тисяч українців та 75 тисяч громадян рф. При цьому чиновник додає, що варто чекати нову хвилю мігрантів в Маріуполі. 

“З весни очікуємо чергову хвилю масштабної міграції з рф. Дуже швидко побачимо, що баланс населення буде вже схилятися в бік переважно громадян рф, а не українців”, — розповів Андрющенко. 

Ворожа пропаганда на ТОТ

В школах Донеччини та Луганщини дітям продовжують нав’язувати радянські традиції, антиукраїнські тези та вибори президента в рф. У Рубіжному на Луганщини у школі №3 окупанти влаштували “парту героя” для випускника-окупанта, який воює проти України. Захід був доповнений російською символікою, літерами “z” та атрибутикою псевдореспубліки. Також в окупаційній адміністрації міста зазначили, що одному з учнів 6-го класу дозволили першим сісти за парту, бо його батько служить в російській армії. 

Напередодні “дня захисника вітчизни”, який росіяни зазвичай відзначають 23 лютого, в школах окупованої Донеччини проходили відповідні заходи. На своїх ресурсах олексій кулємзін, окупаційний мер Донецька розповів та продемонстрував дитячі малюнки з солдатами росармії, танками з “z”, георгіївськими стрічками, прапорами росії та днр, кремлем. 

Дітей дошкільного віку та молодших класів на Донеччині наряджали у військову форму: хлопчиків — у камуфляж, а дівчаток — у форму медикинь, подібні заходи з нав’язування військових звичаїв впровадили і на Луганщині. У Хрустальному (Красний Луч) та у Луганську в дитсадках дітей також наряджали в камуфляж та у білу форму польових медикинь. Все це, звісно, зі застосуванням відповідної символіки — прапори рф та георгіївські стрічки. 

Учнів Старобільскої школи №4 долучили до рядів “юнармії” — російського молодіжного військово-патріотичного клубу. Дітей вивезли в окуповане Сорокине (Краснодон), щоб “дати клятву” та стати членами клубу. 

Іван Федоров, голова Запорізької ОВА зазначив, що на окупованій частині області окупанти впроваджують ряд пропагандистських заходів, направлений на розвиток “патріотичного виховання”, а по факту — просування ідей кремля: про срср, окупацію України, нібито кримський досвід. 

Росіяни наражають дітей на небезпеку

На дитячих змаганнях з самбо в окупованому Мелітополі російський військовий приніс та продемонстрував ручний гранатомет. Коли 2 юнаків боролись, військовий нажав на курок та роздався вибух. 6 людей отримали поранення, серед постраждалих були діти. 

Ядерна небезпека

Окупаційна армії продовжує обстрілювати Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС). Іван Федоров зазначив, що внаслідок обстрілів пошкоджена одна з двох наявних ліній електропередач, які з’єднані з енергосистемою України. У разі її пошкодження, підкреслює чиновник, може статись повний блекаут, а у разі відмови і аварійних дизель-генераторів та систем безпеки існує загроза ядерної та радіаційної аварії. Однак є і інші загрози.

“Загарбники мінують периметр станції, і все ще тримають важку техніку з боєкомплектом на території. Спливає дозволений виробником термін перебування в реакторах ядерного палива — прецедентів з перевищенням строку не було, це додаткова загроза безпеці. Росіяни вивели із ЗАЕС компетентний персонал — ядерна і радіаційна безпека тепер залежить від людей з недостатнім досвідом, а іноді й зовсім без досвіду”, — наголошує очільник Запорізької ОВА. 

Партизани з Маріуполя допомогли знищити російський літак

Ввечері 23 лютого 2024 року стало відомо про падіння літака дальнього радіолокаційного виявлення (ДРЛВ) “А-50У”. Літак впав на територію рф, у Краснодарському краї, у хуторі Трудовая Арменія. Петро Андрющенко, радник мера Маріуполя поділився на своєму Telegram-каналі про деталі падіння літака та окремо наголосив на ролі Маріупольського спротиву. Партизани фіксували локацію літака та передавали інформацію, допомагали у розробці плану операції, яку надалі успішно реалізували Сили оборони України. 

Втрати росіян на фронті

Окрім втрати ДРЛВ “А-50У” протягом тижня росіяни втратили декілька одиниць бойової авіації. Йдеться про знищення літаків “Су-34” та “Су-35”: 17 лютого Сили оборони знищили два “Су-34” та один “Су-35”, 19 лютого два бомбардувальники — “Су-34” та “Су-35”, 21 лютого росіяни втратили літак “Су-34”. Сили оборони Півдня на лівобережжі Херсонщини змогли знищити декілька одиниць важкої техніки: 2 зенітно-ракетних комплекси — “Тор-М2” і “Стріла-10” та 1 реактивну систему залпового вогню “Град”. ЗСУ продовжують систематично знищувати живу силу та техніку зс рф на окупованих територіях. 

Окрім військової сили, росіяни втрачають власних пропагандистів. 21 лютого 2024 російські блогери повідомили про смерть андрія морозова на позивний “мурз”, який з 2014 року воював на боці зс рф та був соратником ігора гіркіна (стрелкова). Допомагав забезпечувати російське військо під час повномасштабного вторгнення. За версією росіян, він вчинив самогубство нібито після того, як озвучив реальний перебіг подій росіян в Авдіївці. Пропагандисти соловйова юлія вітязєва та армен гаспарян тоді сильно розкритикували терориста за його вислови, за що воєнкори висловили незадоволення. У будь-якому випадку, на одного російського пропагандиста стало менше. 

Якогось покращення життя на ТОТ мешканці не очікують. Окупаційна влада за вказівкою кремля продовжує вливати гроші на війну, псевдовибори, на власне збагачення. Про людей, хто залишився в окупації без нормальних умов: житла, тепла, їжі та медикаментів росіяни не дбають, а лише створюють пропагандистську картинку “процвітаючого мирного життя” на тлі паспортизації та примусової мобілізації. 
Рух опору “Жовта стрічка” продовжує чинити опір окупантам та закликає саботувати псевдовибори та будь-які події, пов’язані з цим явищем: “Виборів не буде, а буде суд і буде Гаага!”, — пишуть активісти руху. А ми нагадуємо, що АР Крим, Донецька, Луганська, Херсонська та Запорізька області — це Україна!

Раніше у дайджесті новин з окупації ми розповідали про затоплений біля берегів Криму великий десантний корабель “цезар куніков”, приїзд у тимчасово окуповану Горлівку філіпа кіркорова та гуманітарну катастрофу на ТОТ.

Читайте також:

• Ліквідація вугільної галузі: окупанти з “лнр” закривають шахти “Східвугілля”
• У Сєвєродонецьку людей змушують працювати за продуктові набори
• “Вікно у спогади” для кожного: співачка Valentayna випустила пісню про Бахмут

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які перебувають за межами України або проживають на тимчасово окупованих територіях, мають до 31 грудня пройти фізичну ідентифікацію для продовження виплат у 2026 році. Якщо її не пройти, то виплати можуть скасувати до моменту повторного проходження ідентифікації

Детальніше про те, як це зробити — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що буде, якщо не пройти фізичну ідентифікацію

Пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які тимчасово перебувають за кордоном або проживають на тимчасово окупованих територіях, зобов’язані пройти фізичну ідентифікацію до 31 грудня. Виконання цієї вимоги за Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 №299 є передумовою для продовження у 2026 році призначених пенсій та страхових виплат.

Якщо не пройти ідентифікацію до 31 грудня 2025 року включно, то виплати можуть скасувати до моменту її повторного проходження.

Як пройти ідентифікацію онлайн

Для зручності пенсіонери можуть підтвердити свою особу дистанційно — у форматі відеоконференції.

Щоб подати заявку, потрібно:

• зареєструватися або увійти в особистий кабінет на сайті Пенсійного фонду;
• обрати розділ “Ідентифікація в режимі відеоконференції” та заповнити електронну форму;
• вказати в коментарі, чи потрібна додаткова допомога (наприклад, сурдопереклад);
• обрати месенджер для відеодзвінка (Google Meet, Skype, Telegram, Viber, WhatsApp, Signal чи Zoom).
• Після подання заявки з пенсіонером зв’яжеться представник ПФУ для призначення дати та часу дзвінка. Вона має бути призначена не раніше ніж через 10 днів і не пізніше ніж через днів після подання заявки.

Процедура ідентифікації триває близько 20 хвилин, під час якої потрібно показати паспорт та відповісти на кілька уточнювальних запитань.

Для прискорення процесу можна прикріпити до заявки електронні копії паспорта, ІПН, трудової книжки чи свідоцтва про народження.

Варіанти проходження ідентифікації офлайн

Ті, хто не може скористатися онлайн-сервісами, мають кілька альтернатив:

• відвідати відділення Ощадбанку або Пенсійного фонду;
• підтвердити особу через особистий кабінет за допомогою електронного підпису “Дія.Підпис”;
• звернутися до дипломатичних чи консульських установ України за кордоном.

Зазначимо, що фізична ідентифікація в Україні діє з 2004 року. До 2014-го вона проходила автоматично — під час відвідування банку чи отримання пенсії від листоноші. Але з початком бойових дій процедура ускладнилася, тож уряд запровадив нові способи, які дозволяють проводити ідентифікацію як в Україні, так і за кордоном.

Як перевірити проходження ідентифікації

Перевірити факт проходження фізичної ідентифікації та дату останньої ідентифікації можна на вебпорталі електронних послуг або у мобільному застосунку Пенсійного фонду України, скориставшись сервісом “Моя ідентифікація“.

Читайте також:

Компенсація автоцивілки: в “Дії” з’явилася нова послуга для ветеранів та ветеранок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд призначив посадовців, які працюватимуть у координаційному центрі з питань управління регіонами, де є прифронтові та окуповані території. Відповідальними за ці території стали представники міністерств та держаних відомств. Загалом призначено 21 посадовця.

Хто буде відповідальний за окуповані території, розповідає Бахмут IN.UA.

Уряд призначив відповідальних за окуповані території

Для забезпечення системної роботи у дев’яти областях, де ведуться або велися бойові дії, а також на тимчасово окупованих територіях, Уряд ініціював роботу Координаційного центру з питань управління цими регіонами. Його очолив віцепремʼєр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.

Окремо було ухвалено механізм призначення посадовців, відповідальних за політику щодо прифронтових і окупованих територій. Їх обрали в кожному міністерстві та державних відомствах.

Хто став відповідальним за окуповані території від міністерств

За даними Центру прав людини ZMINA, загалом визначено 21 посадовця, відповідальних за політику щодо тимчасово окупованих і прифронтових територій. Це не нові посади, на визначених представників міністерств і відомств поклали додаткові повноваження.

Від Міністерства охорони здоров’я призначили Євгенія Гончара — заступника міністра охорони здоров’я України. У міністерстві працює з 2019 року і донині. За цей час обіймав посади:

• державного експерта Експертної групи з питань розвитку медичних послуг Директорату медичних послуг;
• державного експерта Експертної групи з питань спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги Директорату медичного забезпечення; 
• державного експерта Експертної групи формування політики закупівель медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів Директорату медичних послуг;
• керівника Експертної групи з формування політики у сфері програми медичних гарантій та медичного забезпечення Директорату медичних послуг;
• начальника відділу з формування політики у сфері програми медичних гарантій та медичного забезпечення Департаменту медичних послуг;
• директора Департаменту медичних послуг.

Від Міністерства цифрової трансформації призначили Станіслава Прибитька — заступника міністра цифрової трансформації з розвитку цифрової інфраструктури. Він працює в Мінцифрі з 2020 року: спочатку як керівник відділу, згодом очолив департамент.

Станіслав Прибитько відповідає за розвиток телеком-інфраструктури, доступу до інтернету і радіочастотного спектра. Його мета — якісний інтернет у кожному населеному пункті та на деокупованих територіях, а також запуск 5G.

Від Державної служби з надзвичайних ситуацій призначили Віталія Миронюка — першого заступника голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій. З вересня 1990 року розпочав службу в органах і підрозділах цивільного захисту на посаді курсанта Черкаського пожежно-технічного училища МВС. З липня 1993 року проходив службу в підрозділах цивільного захисту Кіровоградської області, де обіймав посади від інспектора до начальника Головного управління. Має спеціальне звання генерал-майора служби цивільного захисту.

Від Міністерства у справах ветеранів призначили Руслана Приходька — заступника міністра у справах ветеранів. У 2011-2014 роках був на службі в органах внутрішніх справ України, УМВС у Чернігівській області.

У 2021 році розпочав роботу в Міністерстві у справах ветеранів у якості керівника експертної групи з питань членів сімей загиблих, членів сімей Небесної Сотні та постраждалих учасників Революції Гідності. Протягом 2021-2024 років очолював:

• директорат вшанування пам’яті та формування позитивного образу ветерана;
• директорат громадянської ідентичності та ветеранського розвитку;
• директорат соціального захисту;
• Департамент соціальної роботи.

Від Міністерства молоді та спорту призначили Сергія Тимофєєва — заступника міністра молоді та спорту.

У 1990-х роках він мав спортивно-викладацьку кар’єру. Був спортсменом-інструктором збірної команди України з ковзанярського спорту, тренером-викладачем з шорт-треку, інструктором тренажерної зали ЦУТБ “Льодовий стадіон та ТОВ “Акваріум”. У 2007-2017 роках був директором ТОВ “Спортивні технології”.

У 2017-2024 роках працював у Київській ОДА. У 2017-2020 роках очолював Управління фізичної культури і спорту, а у 2020-2024 роках очолював Управління молоді та спорту.

З 2024 року працює в Міністерстві молоді та спорту.

Від Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності призначили Тетяну Кірієнко — заступницю міністра соціальної політики, сім’ї та єдності. З 1997 по 2005 роки проходила службу в органах внутрішніх справ. Протягом 2005-2014 років обіймала керівні посади в Державних податкових інспекціях Києва.

З березня 2018 року працювала на посаді начальника відділу контрольно-аналітичного забезпечення заступника голови Київської МДА. 

У грудні 2020 року стала членом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

У грудні 2021 року призначена на посаду виконувачки обов’язків голови Державної податкової служби України.

Від Міністерства внутрішніх справ призначили Олексія Сергєєва — заступника міністра МВС. В органах МВС працює з 2000 року.

З грудня 2012 року по листопад 2015 року був першим заступником начальника Головного штабу МВС України. З листопада 2015 року по липень 2016 року – перший заступник начальника Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України. З липня 2016 року по лютий 2023 року – начальник Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України.

Від Міністерства юстиції призначили Андрія Гайченка — заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби. Трудову діяльність розпочав у 2005 році на посаді головного юрисконсульта, а згодом начальника сектору судової роботи відділу врегулювання спорів, заступника керівника відділу врегулювання спорів, начальника сектору судової роботи юридичного управління Головного офісу АКБ “Укрсоцбанк”.

З 2019 року працює в Міністерстві юстиції.

Від Міністерства розвитку громад та територій призначили Олексія Рябикіна — заступника міністра розвитку громад та територій. У червні 2022 — січні 2023 року був радником патронатної служби апарату Київської ОДА. З березня 2023 року до вересня 2024 року був радником заступника керівника Офісу Президента.

Від Міністерства оборони призначили Миколу Шевцова — заступника міністра оборони. Обіймав штабні та командні посади у бронетанкових військах, займаючись технічним забезпеченням та логістикою. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Від Міністерства культури призначили Анастасію Бондар — заступницю міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. До роботи в міністерстві працювала в Одеській ОДА, де обіймала посаду заступника голови з питань цифрового розвитку.

Протягом більш ніж 15 років працювала в українських та іноземних телеком корпораціях та інвестиційних компаніях. Займалася зовнішньоекономічною діяльністю, підтримкою розвитку бізнесу, маркетингом та операційним управлінням. Авторка низки наукових публікацій на тему цифрової трансформації у державному управлінні.

Від Міністерства закордонних справ призначили Сергія Кислицю — першого заступника міністра закордонних справ України.

З березня 2014 року до лютого 2020 року був заступником міністра закордонних справ України. А з лютого 2020 року до лютого 2025 року — постійним представником України при Організації Об’єднаних Націй.

Від Міністерства фінансів призначили Дмитра Самоненка — заступника міністра фінансів.

У 2005-2007 роках працював на посадах провідного спеціаліста та головного спеціаліста в Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту. Впродовж 2007-2014 року обіймав посади головного спеціаліста в Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерстві праці та соціальної політики України, а також був заступником начальника управління в секретаріаті Кабінету Міністрів України.

З серпня 2020 року по липень 2025 року працював на посаді державного секретаря Міністерства фінансів.

Від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства призначили Тараса Висоцького — заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України. До роботи в міністерстві обіймав посади в Черкаській ОДА. З березня 2019 року був першим заступником голови, а у червні-липні 2019 року — виконувачем обов’язків голови Черкаської ОДА.

Від Міністерства енергетики призначили Артема Некрасова — виконувача обов’язків міністра енергетики. Трудову діяльність розпочав в органах внутрішніх справ міста Суми, згодом працював помічником адвоката. Подальша діяльність пов’язана з енергетикою: працював юрисконсультом юридичного відділу ВАТ “Сумиобленерго”, начальником юридичного відділу ДП НВКГ “Зоря-Машпроект”, радником генерального директора ВАТ “Запоріжжяобленерго”.

З 2017 року був на керівних посадах АК “Харківобленерго”. Протягом 2020-2021 років — радник директора ДП “Калуська Теплоелектроцентраль-Нова”, згодом — радник президента ДП НАЕК “Енергоатом”.

Від Міністерства освіти і науки призначили Андрія Вітренка — заступник міністра освіти і науки, чинний депутат Київської міськради. У міністерстві працює з 2020 року, був заступником колишнього міністра Сергія Шкарлета.

Хто став відповідальним за окуповані території від державних відомств

Від Державної інспекції ядерного регулювання призначили Ігоря Бендо — заступника голови, заступника головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України. Працює у Держатомрегулюванні з 2007 року, зокрема в Південно-східній державній інспекції з ядерної та радіаційної безпеки. З 2017 року до призначення заступником Голови Держатомрегулювання обіймав посаду начальника Південно-східної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки на правах самостійного управління, заступника Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України.

Від Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації призначили Ростилава Замлинського — першого заступника голови Держспецзв’язку. У 2020-2021 роках обіймав посаду першого заступника міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

У 2022-2023 роках був заступником міністра оборони України. На цій посаді він фігурував у скандалі щодо закупівлі їжі для ЗСУ за завищеними цінами.

Від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) призначили Руслана Слободяна — члена комісії НКРЕКП. З 1997 по 2021 роки працював на різних посадах у “Хмельницькобленерго”. У 2017-2021 роках був технічним директором компанії.

З 2021 по 2024 роки працював головою Державної інспекції енергетичного нагляду України.

Від Пенсійного фонду призначили Ірину Ковпашко — заступницю Голови правління Пенсійного фонду. Протягом 2010-2017 роках була заступницею директора департаменту, директоркою департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України.

Від Фонду державного майна призначили Андрія Шрамка — заступника голови Фонду. Понад 20 років обіймав керівні посади у Фонді державного майна України. До призначення заступником голови був директором Департаменту оренди та розпорядження державним майном Фонду.

З 2020 року залучений до роботи з питань розпорядження державним майном у складі Департаменту оренди та управління державним майном Фонду.

Читайте також:

• Україна не відмовиться від Донбасу, але готова шукати компромісні рішення: заява Володимира Зеленського
• ВПО з 2026 року зможуть селитися в арештоване та державне майно: Свириденко
• Чим буде займатися Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!