Росіяни на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) продовжують чинити беззаконня та впроваджувати власні порядки. Однак від цього страждають звичайні українці. В регіонах залишається багато військових зс рф не тільки на лінії зіткнення, а ще й в тилу. Окрім цього, українці, особливо, діти та підлітки перебувають під постійним впливом пропаганди. Але попри всі негаразди, були й приємні новини, які трапились з окупантами на поки що окупованій нашій землі.

У цьому матеріалі редакція Бахмут IN.UA розповідає про головні події тижня, які відбулись на ТОТ.

Прильоти на ТОТ

Цього тижня прильоти були зафіксовані у Донецьку, Макіївці, Горлівці, Маріуполі, Докучаєвську, Пантелеймонівці, Шахтарську на Донеччині. У Кремінній, Д’яково та Рубіжному на Луганщині, а також на непідконтрольних територіях Запоріжжя та на Херсонщини. Найбільше прильотів було зафіксовано у Донецьку: пропагандисти повідомили про одну загиблу, також надходила інформація про поранених. Звідки були прильоти достеменно невідомо, але 20 лютого після прильоту на перехресті вулиць Панфілова та Університетської у Донецьку, військовий журналіст Андрій Цаплієнко припустив, що снаряди могли бути запущені зі сходу, тобто з території, яку не контролює українське військо. У ЗСУ ніяк це не коментували. 

“Бавовна” на військових полігонах

Цього тижня Сили оборони України вдарили по військових полігонах окупантів на Донеччині та Херсонщині. Російські воєнкори повідомили про те, що після удару по полігону у тимчасово окупованому Докучаєвську під Волновахою серед загиблих, є бойовики з Южно-Сахалінська. І хоча адміністрація регіону назвала цю новину начебто дезінформацією, в мережі з’явились знімки, як пакують загиблих російських військових. За інформацією загарбників, загинуло начебто понад 65 військовослужбовців. На лівобережжі Херсонщини за даними українського OSINT-проєкту DeepState, удару завдали по полігону поблизу села Подо-Калинівка. Речниця Сил оборони півдня Наталія Гуменюк підтвердила, що внаслідок удару загинуло понад 60 окупантів. Пізніше в мережі з’явилось відео з дрона, як вдарили по російським військовим. 

Гуманітарна ситуація на ТОТ

Попри заяви ватажків окупованих регіонів про “велику відбудову”, в багатьох новоокупованих містах ситуація залишається критичною. В окупованому Довжанську на Луганщині комунальники вимагають гроші у місцевих мешканців за відновлення електропостачання після негоди. Зокрема в Антрациті, Лутугиному, Перевальску та Слов’яносербську без світла залишаються 75% населення, без інших комунальних благ — 50% громадян.

“Комунальники у Довжанську знайшли відповідь на запитання щодо їхньої бездіяльності після негоди. Вони не хочуть працювати виключно за зарплату. Тому за відновлення електропостачання у сільській місцевості вони вимагають гроші із місцевих жителів. За підключення однієї вулиці беруть до 80 тисяч рублів. Із кожного абонента — ще по дві тисячі”, — зазначає Артем Лисогор, голова Луганської ОВА.

У тому ж Довжанську окупанти вирішили закрити травмпункт. Нібито за російськими стандартами, якщо в місті проживає менше ніж 150 тисяч людей, тоді цілодобове медичне обслуговування не передбачене. Артем Лисогор зазначає, що це буде надалі стосуватись всіх окупованих міст Луганщини. 

Критичною залишається ситуація в Сєвєродонецьку. Мешканці, у кого немає опалення, отримують високі рахунки за використання електронних приладів для обігріву. Натомість російські окупанти в зруйнованому житлі розглядають майбутні “трофеї”, які вони винесуть з покинутих та зруйнованих квартир. 

В окупованій Макіївці спостерігається “транспортний колапс”. Місцеві у проросійських Telegram-пабліках жаліються, що влада не виконує обіцянок та запускає занадто мало транспорту курсувати містом. Окрім недостатньої кількості транспорту, на 121-й маршрут, який курсує з Донецька у бік Макіївки запустили старий ПАЗ. 

На в’їзді в Луганськ спостерігаються великі черги з машин. На блокпостах ретельно перевіряють документи. Місцева влада не пояснює причин перевірки документів. Артем Лисогор, очільник ОВА зазначив, що це робиться, щоб виявити військовозобов’язаних чоловіків на тлі майбутньої хвилі примусової мобілізації. 

“На блокпостах при в’їзді до Луганська щодня утворюються автомобільні черги. Для потрапляння до міста треба пройти перевірку й отримати спеціальний дозвіл. Ретельно ошукують чоловіків, складають певні списки. Це підготовка до примусової мобілізації. Наступна хвиля почнеться десь за місяць”, — написав чиновник у своєму Telegram-каналі. 

Демографічна криза в Маріуполі

Російська окупаційна влада продовжує завозити громадян з росії в окуповані місця Донеччини. Петро Андрющенко, радник мера Маріуполя в прямому етері зазначив, що наразі в місці проживає понад 80 тисяч українців та 75 тисяч громадян рф. При цьому чиновник додає, що варто чекати нову хвилю мігрантів в Маріуполі. 

“З весни очікуємо чергову хвилю масштабної міграції з рф. Дуже швидко побачимо, що баланс населення буде вже схилятися в бік переважно громадян рф, а не українців”, — розповів Андрющенко. 

Ворожа пропаганда на ТОТ

В школах Донеччини та Луганщини дітям продовжують нав’язувати радянські традиції, антиукраїнські тези та вибори президента в рф. У Рубіжному на Луганщини у школі №3 окупанти влаштували “парту героя” для випускника-окупанта, який воює проти України. Захід був доповнений російською символікою, літерами “z” та атрибутикою псевдореспубліки. Також в окупаційній адміністрації міста зазначили, що одному з учнів 6-го класу дозволили першим сісти за парту, бо його батько служить в російській армії. 

Напередодні “дня захисника вітчизни”, який росіяни зазвичай відзначають 23 лютого, в школах окупованої Донеччини проходили відповідні заходи. На своїх ресурсах олексій кулємзін, окупаційний мер Донецька розповів та продемонстрував дитячі малюнки з солдатами росармії, танками з “z”, георгіївськими стрічками, прапорами росії та днр, кремлем. 

Дітей дошкільного віку та молодших класів на Донеччині наряджали у військову форму: хлопчиків — у камуфляж, а дівчаток — у форму медикинь, подібні заходи з нав’язування військових звичаїв впровадили і на Луганщині. У Хрустальному (Красний Луч) та у Луганську в дитсадках дітей також наряджали в камуфляж та у білу форму польових медикинь. Все це, звісно, зі застосуванням відповідної символіки — прапори рф та георгіївські стрічки. 

Учнів Старобільскої школи №4 долучили до рядів “юнармії” — російського молодіжного військово-патріотичного клубу. Дітей вивезли в окуповане Сорокине (Краснодон), щоб “дати клятву” та стати членами клубу. 

Іван Федоров, голова Запорізької ОВА зазначив, що на окупованій частині області окупанти впроваджують ряд пропагандистських заходів, направлений на розвиток “патріотичного виховання”, а по факту — просування ідей кремля: про срср, окупацію України, нібито кримський досвід. 

Росіяни наражають дітей на небезпеку

На дитячих змаганнях з самбо в окупованому Мелітополі російський військовий приніс та продемонстрував ручний гранатомет. Коли 2 юнаків боролись, військовий нажав на курок та роздався вибух. 6 людей отримали поранення, серед постраждалих були діти. 

Ядерна небезпека

Окупаційна армії продовжує обстрілювати Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС). Іван Федоров зазначив, що внаслідок обстрілів пошкоджена одна з двох наявних ліній електропередач, які з’єднані з енергосистемою України. У разі її пошкодження, підкреслює чиновник, може статись повний блекаут, а у разі відмови і аварійних дизель-генераторів та систем безпеки існує загроза ядерної та радіаційної аварії. Однак є і інші загрози.

“Загарбники мінують периметр станції, і все ще тримають важку техніку з боєкомплектом на території. Спливає дозволений виробником термін перебування в реакторах ядерного палива — прецедентів з перевищенням строку не було, це додаткова загроза безпеці. Росіяни вивели із ЗАЕС компетентний персонал — ядерна і радіаційна безпека тепер залежить від людей з недостатнім досвідом, а іноді й зовсім без досвіду”, — наголошує очільник Запорізької ОВА. 

Партизани з Маріуполя допомогли знищити російський літак

Ввечері 23 лютого 2024 року стало відомо про падіння літака дальнього радіолокаційного виявлення (ДРЛВ) “А-50У”. Літак впав на територію рф, у Краснодарському краї, у хуторі Трудовая Арменія. Петро Андрющенко, радник мера Маріуполя поділився на своєму Telegram-каналі про деталі падіння літака та окремо наголосив на ролі Маріупольського спротиву. Партизани фіксували локацію літака та передавали інформацію, допомагали у розробці плану операції, яку надалі успішно реалізували Сили оборони України. 

Втрати росіян на фронті

Окрім втрати ДРЛВ “А-50У” протягом тижня росіяни втратили декілька одиниць бойової авіації. Йдеться про знищення літаків “Су-34” та “Су-35”: 17 лютого Сили оборони знищили два “Су-34” та один “Су-35”, 19 лютого два бомбардувальники — “Су-34” та “Су-35”, 21 лютого росіяни втратили літак “Су-34”. Сили оборони Півдня на лівобережжі Херсонщини змогли знищити декілька одиниць важкої техніки: 2 зенітно-ракетних комплекси — “Тор-М2” і “Стріла-10” та 1 реактивну систему залпового вогню “Град”. ЗСУ продовжують систематично знищувати живу силу та техніку зс рф на окупованих територіях. 

Окрім військової сили, росіяни втрачають власних пропагандистів. 21 лютого 2024 російські блогери повідомили про смерть андрія морозова на позивний “мурз”, який з 2014 року воював на боці зс рф та був соратником ігора гіркіна (стрелкова). Допомагав забезпечувати російське військо під час повномасштабного вторгнення. За версією росіян, він вчинив самогубство нібито після того, як озвучив реальний перебіг подій росіян в Авдіївці. Пропагандисти соловйова юлія вітязєва та армен гаспарян тоді сильно розкритикували терориста за його вислови, за що воєнкори висловили незадоволення. У будь-якому випадку, на одного російського пропагандиста стало менше. 

Якогось покращення життя на ТОТ мешканці не очікують. Окупаційна влада за вказівкою кремля продовжує вливати гроші на війну, псевдовибори, на власне збагачення. Про людей, хто залишився в окупації без нормальних умов: житла, тепла, їжі та медикаментів росіяни не дбають, а лише створюють пропагандистську картинку “процвітаючого мирного життя” на тлі паспортизації та примусової мобілізації. 
Рух опору “Жовта стрічка” продовжує чинити опір окупантам та закликає саботувати псевдовибори та будь-які події, пов’язані з цим явищем: “Виборів не буде, а буде суд і буде Гаага!”, — пишуть активісти руху. А ми нагадуємо, що АР Крим, Донецька, Луганська, Херсонська та Запорізька області — це Україна!

Раніше у дайджесті новин з окупації ми розповідали про затоплений біля берегів Криму великий десантний корабель “цезар куніков”, приїзд у тимчасово окуповану Горлівку філіпа кіркорова та гуманітарну катастрофу на ТОТ.

Читайте також:

• Ліквідація вугільної галузі: окупанти з “лнр” закривають шахти “Східвугілля”
• У Сєвєродонецьку людей змушують працювати за продуктові набори
• “Вікно у спогади” для кожного: співачка Valentayna випустила пісню про Бахмут

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На період дії воєнного стану в Україні працюють адаптовані правила призначення допомоги для людей, які втратили роботу. Процедуру отримання статусу безробітного значно спростили, особливо для внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть громадяни допомоги по безробіттю в 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як оформити статус безробітного у 2026 році

Щоб почати отримувати фінансову підтримку від держави, необхідно офіційно зареєструвати статус безробітного. Зробити це можна кількома шляхами:

• особисто звернутися до найближчого центру зайнятості;
• подати заявку через державний вебпортал електронних послуг “Дія”;
• скористатися мобільним застосунком “Дія”;
• заповнити форму на офіційному сайті Державної служби зайнятості (для цього знадобиться кваліфікований електронний підпис).

Для громадян із зон бойових дій або окупованих територій, які не мають на руках необхідних документів для стандартної реєстрації, передбачена спрощена процедура. Це також стосується вимушених переселенців. Статус безробітного, а разом із ним і виплати, призначаються з першого дня реєстрації за особистою заявою людини.

Умови та тривалість фінансової підтримки

У 2026 році претендувати на стандартну допомогу можуть ті громадяни, чий страховий стаж протягом останнього року (12 місяців) перед реєстрацією становить не менше 7 місяців.

Тривалість нарахування коштів тепер чітко прив’язана до загального трудового стажу людини:

• до 3 років стажу — 180 календарних днів;
• від 3 до 6 років — 210 днів;
• від 6 до 12 років — 240 днів;
• від 12 до 18 років — 270 днів;
• від 18 до 24 років — 300 днів;
• від 24 до 30 років — 330 днів;
• понад 30 років стажу — 360 днів.

Який розмір допомоги встановлено на 2026 рік

З 1 січня 2026 року в Україні зросли ліміти виплат по безробіттю. Базовий мінімальний розмір допомоги підняли до 3 900 гривень (раніше він становив 3 600 гривень). На ці гроші можуть розраховувати:

• застраховані працівники, які не накопичили 7 місяців стажу за останній рік;
• люди, які працювали неповний робочий день або тиждень, через що неможливо вирахувати їхню середню заробітну плату;
• внутрішньо переміщені особи та мешканці окупованих територій, які не мають документів для підтвердження свого стажу.

Також зріс знижений мінімальний розмір — з 1 500 до 1 650 гривень. Таку суму виплачуватимуть молоді без страхового стажу, яка шукає своє перше робоче місце, та працівникам, яких звільнили за порушення трудової дисципліни або втрату довіри.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю у 2026 році встановлено на рівні 8 647 гривень (минулого року цей ліміт складав 8 000 гривень).

Чому виплати можуть припинитися

Якщо гроші перестали надходити на ваш рахунок, це означає, що ви втратили статус безробітного або вичерпали ліміт допомоги. Держава припиняє фінансування у двох основних випадках: якщо людина повністю використала дозволену кількість днів для отримання виплат у межах свого періоду, або ж якщо центр зайнятості ухвалив офіційне рішення про скасування статусу безробітного.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли потрібен поліс та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!