Росіяни на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) продовжують чинити беззаконня та впроваджувати власні порядки. Однак від цього страждають звичайні українці. В регіонах залишається багато військових зс рф не тільки на лінії зіткнення, а ще й в тилу. Окрім цього, українці, особливо, діти та підлітки перебувають під постійним впливом пропаганди. Але попри всі негаразди, були й приємні новини, які трапились з окупантами на поки що окупованій нашій землі.

У цьому матеріалі редакція Бахмут IN.UA розповідає про головні події тижня, які відбулись на ТОТ.

Прильоти на ТОТ

Цього тижня прильоти були зафіксовані у Донецьку, Макіївці, Горлівці, Маріуполі, Докучаєвську, Пантелеймонівці, Шахтарську на Донеччині. У Кремінній, Д’яково та Рубіжному на Луганщині, а також на непідконтрольних територіях Запоріжжя та на Херсонщини. Найбільше прильотів було зафіксовано у Донецьку: пропагандисти повідомили про одну загиблу, також надходила інформація про поранених. Звідки були прильоти достеменно невідомо, але 20 лютого після прильоту на перехресті вулиць Панфілова та Університетської у Донецьку, військовий журналіст Андрій Цаплієнко припустив, що снаряди могли бути запущені зі сходу, тобто з території, яку не контролює українське військо. У ЗСУ ніяк це не коментували. 

“Бавовна” на військових полігонах

Цього тижня Сили оборони України вдарили по військових полігонах окупантів на Донеччині та Херсонщині. Російські воєнкори повідомили про те, що після удару по полігону у тимчасово окупованому Докучаєвську під Волновахою серед загиблих, є бойовики з Южно-Сахалінська. І хоча адміністрація регіону назвала цю новину начебто дезінформацією, в мережі з’явились знімки, як пакують загиблих російських військових. За інформацією загарбників, загинуло начебто понад 65 військовослужбовців. На лівобережжі Херсонщини за даними українського OSINT-проєкту DeepState, удару завдали по полігону поблизу села Подо-Калинівка. Речниця Сил оборони півдня Наталія Гуменюк підтвердила, що внаслідок удару загинуло понад 60 окупантів. Пізніше в мережі з’явилось відео з дрона, як вдарили по російським військовим. 

Гуманітарна ситуація на ТОТ

Попри заяви ватажків окупованих регіонів про “велику відбудову”, в багатьох новоокупованих містах ситуація залишається критичною. В окупованому Довжанську на Луганщині комунальники вимагають гроші у місцевих мешканців за відновлення електропостачання після негоди. Зокрема в Антрациті, Лутугиному, Перевальску та Слов’яносербську без світла залишаються 75% населення, без інших комунальних благ — 50% громадян.

“Комунальники у Довжанську знайшли відповідь на запитання щодо їхньої бездіяльності після негоди. Вони не хочуть працювати виключно за зарплату. Тому за відновлення електропостачання у сільській місцевості вони вимагають гроші із місцевих жителів. За підключення однієї вулиці беруть до 80 тисяч рублів. Із кожного абонента — ще по дві тисячі”, — зазначає Артем Лисогор, голова Луганської ОВА.

У тому ж Довжанську окупанти вирішили закрити травмпункт. Нібито за російськими стандартами, якщо в місті проживає менше ніж 150 тисяч людей, тоді цілодобове медичне обслуговування не передбачене. Артем Лисогор зазначає, що це буде надалі стосуватись всіх окупованих міст Луганщини. 

Критичною залишається ситуація в Сєвєродонецьку. Мешканці, у кого немає опалення, отримують високі рахунки за використання електронних приладів для обігріву. Натомість російські окупанти в зруйнованому житлі розглядають майбутні “трофеї”, які вони винесуть з покинутих та зруйнованих квартир. 

В окупованій Макіївці спостерігається “транспортний колапс”. Місцеві у проросійських Telegram-пабліках жаліються, що влада не виконує обіцянок та запускає занадто мало транспорту курсувати містом. Окрім недостатньої кількості транспорту, на 121-й маршрут, який курсує з Донецька у бік Макіївки запустили старий ПАЗ. 

На в’їзді в Луганськ спостерігаються великі черги з машин. На блокпостах ретельно перевіряють документи. Місцева влада не пояснює причин перевірки документів. Артем Лисогор, очільник ОВА зазначив, що це робиться, щоб виявити військовозобов’язаних чоловіків на тлі майбутньої хвилі примусової мобілізації. 

“На блокпостах при в’їзді до Луганська щодня утворюються автомобільні черги. Для потрапляння до міста треба пройти перевірку й отримати спеціальний дозвіл. Ретельно ошукують чоловіків, складають певні списки. Це підготовка до примусової мобілізації. Наступна хвиля почнеться десь за місяць”, — написав чиновник у своєму Telegram-каналі. 

Демографічна криза в Маріуполі

Російська окупаційна влада продовжує завозити громадян з росії в окуповані місця Донеччини. Петро Андрющенко, радник мера Маріуполя в прямому етері зазначив, що наразі в місці проживає понад 80 тисяч українців та 75 тисяч громадян рф. При цьому чиновник додає, що варто чекати нову хвилю мігрантів в Маріуполі. 

“З весни очікуємо чергову хвилю масштабної міграції з рф. Дуже швидко побачимо, що баланс населення буде вже схилятися в бік переважно громадян рф, а не українців”, — розповів Андрющенко. 

Ворожа пропаганда на ТОТ

В школах Донеччини та Луганщини дітям продовжують нав’язувати радянські традиції, антиукраїнські тези та вибори президента в рф. У Рубіжному на Луганщини у школі №3 окупанти влаштували “парту героя” для випускника-окупанта, який воює проти України. Захід був доповнений російською символікою, літерами “z” та атрибутикою псевдореспубліки. Також в окупаційній адміністрації міста зазначили, що одному з учнів 6-го класу дозволили першим сісти за парту, бо його батько служить в російській армії. 

Напередодні “дня захисника вітчизни”, який росіяни зазвичай відзначають 23 лютого, в школах окупованої Донеччини проходили відповідні заходи. На своїх ресурсах олексій кулємзін, окупаційний мер Донецька розповів та продемонстрував дитячі малюнки з солдатами росармії, танками з “z”, георгіївськими стрічками, прапорами росії та днр, кремлем. 

Дітей дошкільного віку та молодших класів на Донеччині наряджали у військову форму: хлопчиків — у камуфляж, а дівчаток — у форму медикинь, подібні заходи з нав’язування військових звичаїв впровадили і на Луганщині. У Хрустальному (Красний Луч) та у Луганську в дитсадках дітей також наряджали в камуфляж та у білу форму польових медикинь. Все це, звісно, зі застосуванням відповідної символіки — прапори рф та георгіївські стрічки. 

Учнів Старобільскої школи №4 долучили до рядів “юнармії” — російського молодіжного військово-патріотичного клубу. Дітей вивезли в окуповане Сорокине (Краснодон), щоб “дати клятву” та стати членами клубу. 

Іван Федоров, голова Запорізької ОВА зазначив, що на окупованій частині області окупанти впроваджують ряд пропагандистських заходів, направлений на розвиток “патріотичного виховання”, а по факту — просування ідей кремля: про срср, окупацію України, нібито кримський досвід. 

Росіяни наражають дітей на небезпеку

На дитячих змаганнях з самбо в окупованому Мелітополі російський військовий приніс та продемонстрував ручний гранатомет. Коли 2 юнаків боролись, військовий нажав на курок та роздався вибух. 6 людей отримали поранення, серед постраждалих були діти. 

Ядерна небезпека

Окупаційна армії продовжує обстрілювати Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС). Іван Федоров зазначив, що внаслідок обстрілів пошкоджена одна з двох наявних ліній електропередач, які з’єднані з енергосистемою України. У разі її пошкодження, підкреслює чиновник, може статись повний блекаут, а у разі відмови і аварійних дизель-генераторів та систем безпеки існує загроза ядерної та радіаційної аварії. Однак є і інші загрози.

“Загарбники мінують периметр станції, і все ще тримають важку техніку з боєкомплектом на території. Спливає дозволений виробником термін перебування в реакторах ядерного палива — прецедентів з перевищенням строку не було, це додаткова загроза безпеці. Росіяни вивели із ЗАЕС компетентний персонал — ядерна і радіаційна безпека тепер залежить від людей з недостатнім досвідом, а іноді й зовсім без досвіду”, — наголошує очільник Запорізької ОВА. 

Партизани з Маріуполя допомогли знищити російський літак

Ввечері 23 лютого 2024 року стало відомо про падіння літака дальнього радіолокаційного виявлення (ДРЛВ) “А-50У”. Літак впав на територію рф, у Краснодарському краї, у хуторі Трудовая Арменія. Петро Андрющенко, радник мера Маріуполя поділився на своєму Telegram-каналі про деталі падіння літака та окремо наголосив на ролі Маріупольського спротиву. Партизани фіксували локацію літака та передавали інформацію, допомагали у розробці плану операції, яку надалі успішно реалізували Сили оборони України. 

Втрати росіян на фронті

Окрім втрати ДРЛВ “А-50У” протягом тижня росіяни втратили декілька одиниць бойової авіації. Йдеться про знищення літаків “Су-34” та “Су-35”: 17 лютого Сили оборони знищили два “Су-34” та один “Су-35”, 19 лютого два бомбардувальники — “Су-34” та “Су-35”, 21 лютого росіяни втратили літак “Су-34”. Сили оборони Півдня на лівобережжі Херсонщини змогли знищити декілька одиниць важкої техніки: 2 зенітно-ракетних комплекси — “Тор-М2” і “Стріла-10” та 1 реактивну систему залпового вогню “Град”. ЗСУ продовжують систематично знищувати живу силу та техніку зс рф на окупованих територіях. 

Окрім військової сили, росіяни втрачають власних пропагандистів. 21 лютого 2024 російські блогери повідомили про смерть андрія морозова на позивний “мурз”, який з 2014 року воював на боці зс рф та був соратником ігора гіркіна (стрелкова). Допомагав забезпечувати російське військо під час повномасштабного вторгнення. За версією росіян, він вчинив самогубство нібито після того, як озвучив реальний перебіг подій росіян в Авдіївці. Пропагандисти соловйова юлія вітязєва та армен гаспарян тоді сильно розкритикували терориста за його вислови, за що воєнкори висловили незадоволення. У будь-якому випадку, на одного російського пропагандиста стало менше. 

Якогось покращення життя на ТОТ мешканці не очікують. Окупаційна влада за вказівкою кремля продовжує вливати гроші на війну, псевдовибори, на власне збагачення. Про людей, хто залишився в окупації без нормальних умов: житла, тепла, їжі та медикаментів росіяни не дбають, а лише створюють пропагандистську картинку “процвітаючого мирного життя” на тлі паспортизації та примусової мобілізації. 
Рух опору “Жовта стрічка” продовжує чинити опір окупантам та закликає саботувати псевдовибори та будь-які події, пов’язані з цим явищем: “Виборів не буде, а буде суд і буде Гаага!”, — пишуть активісти руху. А ми нагадуємо, що АР Крим, Донецька, Луганська, Херсонська та Запорізька області — це Україна!

Раніше у дайджесті новин з окупації ми розповідали про затоплений біля берегів Криму великий десантний корабель “цезар куніков”, приїзд у тимчасово окуповану Горлівку філіпа кіркорова та гуманітарну катастрофу на ТОТ.

Читайте також:

• Ліквідація вугільної галузі: окупанти з “лнр” закривають шахти “Східвугілля”
• У Сєвєродонецьку людей змушують працювати за продуктові набори
• “Вікно у спогади” для кожного: співачка Valentayna випустила пісню про Бахмут

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час перебування в дорозі для військового і членів його родини.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Підйомна допомога при переїзді

За даними Міноборони, право на фінансову допомогу мають громадяни, які проходять військову службу за контрактом, перебувають на кадровій військовій службі або призвані як особи офіцерського складу.

Мобілізовані особи та військовослужбовці базової служби не мають права на отримання підйомних виплат.

Підстави для нарахування грошової компенсації

Виплати призначають при переїзді до іншого населеного пункту за кількох обставин. До них належать призначення на нову військову посаду, передислокація військової частини чи підрозділу, а також переведення з пункту постійної дислокації до відокремленого підрозділу або між підрозділами у різних містах.

Гроші нараховують у разі зарахування до військового навчального закладу на термін від шести місяців, якщо за військовослужбовцем не зберігається попередня посада. Також компенсація передбачена при поверненні з відрядження до державних органів, підприємств чи закладів освіти, після служби або навчання за кордоном, та при переході з інших військових формувань до Збройних Сил України з призначенням на посаду в іншому місті.

У яких випадках гроші не виплачують

Фінансова допомога не передбачена при направленні на навчання терміном до шести місяців або якщо за військовим зберігається його посада. Гроші не виплачують після закінчення навчального закладу у разі призначення на посаду в тому ж населеному пункті, де відбувалося навчання, за умови, що родина вже переїжджала туди під час освітнього процесу.

Розмір виплат для військового та родини

Сума підйомної допомоги на самого військовослужбовця становить одне місячне грошове забезпечення за новим місцем служби. На кожного члена сім’ї, який переїжджає разом із ним, додатково виплачують 50 відсотків від цієї суми.

Також держава компенсує добові за кожен день у дорозі. Розрахунок базується на проїзних документах: день вибуття та день прибуття рахуються як дві доби. Якщо квитків немає, добові виплачують лише за одну добу переїзду. Протягом одного календарного року компенсацію можна отримати максимум за два переїзди.

Критерії для членів сім’ї

Виплати нараховують на родичів, які вказані в особовій справі військовослужбовця на момент приїзду. До переліку входять чоловік або дружина, незалежно від віку та працездатності, за умови реєстрації шлюбу до дати прибуття на нове місце служби.

Гроші передбачені на дітей військовослужбовця та його партнера, зокрема усиновлених, які є неповнолітніми або мають інвалідність незалежно від віку. Компенсацію також виплачують на непрацездатних батьків або усиновителів подружжя, які досягли пенсійного віку чи мають інвалідність. У випадку, коли обоє з подружжя є військовослужбовцями, підйомну допомогу виплачують кожному окремо за новим місцем служби. Кошти на інших членів сім’ї розраховують із грошового забезпечення одного з них за їхнім вибором.

Процедура оформлення та терміни

Для отримання коштів військовослужбовець має написати рапорт на ім’я командира після прибуття до нової частини. Датою виникнення права на виплату є день прийняття посади, дата зарахування на навчання або оголошена наказом дата прибуття частини до нового місця дислокації.

На основі рапорту командир видає наказ із зазначенням суми виплати. У разі необхідності він може створити комісію для перевірки факту переїзду родини. Виплату здійснює нова військова частина. Звернутися за підйомною допомогою дозволяється протягом трьох років з моменту виникнення такого права.

Читайте також:

Як відновити втрачене або пошкоджене посвідчення УБД: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну промисловість, область щороку засівала сотні тисяч гектарів зернових і технічних культур. Основу агровиробництва становили пшениця, ячмінь, кукурудза та соняшник. Частина господарств також вирощувала овочі, картоплю, плодові культури та ріпак.

Після лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася. Частина сільськогосподарських земель опинилася під російською окупацією, ще частина — у зоні активних бойових дій або була замінована. Фермери втратили доступ до полів, техніки, складів та логістики. Як наслідок, аграрний сектор області пережив одне з найбільших скорочень за всю історію незалежної України.

Редакція Бахмут IN.UA отримала у розпорядження дані Головного управління статистики у Донецькій області за 2021–2025 роки та простежила, як за цей час змінилися посівні площі, виробництво та врожайність основних культур. Усі наведені показники стосуються територій, які залишалися під контролем України, без урахування тимчасово окупованих територій та районів активних бойових дій.

Донеччина до повномасштабної війни: понад пів мільйона гектарів зернових

Останнім відносно мирним для аграрного сектору роком став 2021-й. Попри те, що частина Донеччини вже перебувала під окупацією з 2014 року, сільське господарство області залишалося одним із ключових секторів економіки.

У 2021 році господарства всіх категорій засіяли:

Як бачимо, фактично майже 600 тисяч гектарів лише зернових культур свідчили про масштаб аграрного виробництва регіону. Найбільшу площу займала пшениця, це понад 380 тисяч гектарів. Соняшник також залишався однією з головних культур області.

Перший удар: вже за рік область втратила понад половину посівів

Перший рік повномасштабної війни став переломним.

Уже у 2022 році площа посівів зернових та зернобобових скоротилася з 597,1 тис. га до 238,5 тис. га. Це означає, що лише за один рік Донеччина втратила майже 359 тисяч гектарів посівів або близько 60% довоєнних площ.

Подібна ситуація спостерігалася майже за всіма основними культурами.

Культура	2021	2022	Зміна
Пшениця	381,7	183,1	−52%
Ячмінь	116,6	29,6	−75%
Кукурудза	56,0	17,2	−69%
Соняшник	358,4	116,3	−68%
Картопля	35,3	15,4	−56%
Овочі	16,1	6,9	−57%
Плодові культури	7,5	3,5	−53%

Фактично за один сезон аграрії втратили більше половини площ практично всіх культур. Причина полягала не лише в окупації частини території. Значні площі опинилися безпосередньо на лінії фронту, були заміновані або стали непридатними для ведення сільського господарства через постійні бойові дії. Крім цього, частина фермерів не мала можливості провести весняну посівну через небезпеку для працівників та відсутність доступу до техніки.

Після різкого падіння почалося повільне відновлення, але ненадовго

У 2023 році з’явилися перші ознаки часткового відновлення окремих культур. Наприклад, площі під ячменем збільшилися з 29,6 до 36,7 тис. га, кукурудзи — з 17,2 до 19,3 тис. га, а соняшнику — зі 116,3 до 120,1 тис. га. Водночас площі під пшеницею продовжили скорочуватися — до 74,7 тис. га.

У 2024 році аграрії змогли дещо збільшити загальні посіви зернових — до 165,8 тис. га, а площі під пшеницею зросли майже до 100 тис. га. Однак це відновлення виявилося нетривалим. Уже у 2025 році посівні площі зернових знову різко скоротилися — до 106 тис. га. Це найнижчий показник за весь період спостереження.

Якщо порівнювати із довоєнним 2021 роком, то за чотири роки Донеччина втратила майже 491 тисячу гектарів зернових посівів. Це означає, що область засіває лише близько 18% тих площ, які використовувалися до початку повномасштабної війни.

Пшениця: Донеччина втратила майже 87% посівів головної зернової культури

Саме пшениця традиційно була основною зерновою культурою Донеччини. У 2021 році під неї відвели 381,7 тис. гектарів, тобто понад 60% усіх зернових площ області. Проте вже після початку повномасштабного вторгнення ситуація почала стрімко погіршуватися, простежити це можна у таблиці нижче:

Тож, бачимо, що за чотири роки площі під пшеницею скоротилися майже у вісім разів. У порівнянні з довоєнним роком аграрії засіяли на 331,8 тисячі гектарів менше, тобто залишилося лише 13% від площ, які оброблялися до великої війни. Це означає, що сьогодні Донеччина втратила майже всю свою довоєнну базу вирощування головної продовольчої культури.

Ячмінь став культурою, яка відновлювалася найкраще

На відміну від пшениці, ситуація з ячменем виглядає дещо інакше. Після різкого падіння у 2022 році площі під цією культурою почали поступово відновлюватися.

Попри те, що область втратила понад 72% площ під ячменем, саме ця культура стала однією з небагатьох, де після першого воєнного року не відбулося подальшого обвалу. У 2025 році площі залишалися приблизно на одному рівні із двома попередніми роками — понад 30 тисяч гектарів.

Кукурудза також втратила більшу частину площ

Кукурудза ще до війни займала значно меншу частку посівів, ніж пшениця чи соняшник. Однак вона також зазнала суттєвих втрат.

У порівнянні з 2021 роком площі під кукурудзою скоротилися майже на 68%. Після першого року війни спостерігалося незначне збільшення посівів, однак повернутися хоча б до половини довоєнних площ області так і не вдалося.

Соняшник: одна з головних технічних культур області також різко скоротилася

До початку великої війни Донеччина була одним із регіонів, де соняшник займав значні площі. У 2021 році його вирощували на 358,4 тисячі гектарів. Це була друга за масштабами культура після зернових.

Після 2022 року ситуація змінилася кардинально.

За чотири роки площі під соняшником скоротилися майже на 277 тисяч гектарів, або приблизно на 77%. Показово, що якщо у 2023 році аграрії ще змогли трохи збільшити площі порівняно з першим роком великої війни, то вже у 2024–2025 роках знову почалося скорочення (ред. тут варто зазначити, що у 2024 році росіяни окупували 80 населених пунктів Донеччини, а у 2025 – 100). Фактично у 2025 році в області залишилася лише кожна четверта довоєнна площа під соняшником.

Найбільше скоротилися саме зернові культури

Якщо порівняти всі основні культури, можна побачити одну закономірність. Саме зернові культури, які займали найбільші площі до війни, втратили найбільше.

Культура	2021	2025	Скорочення
Зернові	597,1	106,0	-82%
Пшениця	381,7	49,9	-87%
Ячмінь	116,6	32,6	-72%
Кукурудза	56,0	18,2	-68%
Соняшник	358,4	81,4	-77%

Ці цифри показують, що війна змінила не лише обсяги виробництва, а й саму структуру аграрного сектору Донеччини. Якщо до 2022 року область була одним із найбільших виробників зерна на сході України, то сьогодні більшість земель, які використовувалися для вирощування зернових і технічних культур, більше не обробляються.

Менше полів — менше врожаю: як скоротилося виробництво сільгоспкультур

Скорочення посівних площ неминуче позначилося і на обсягах урожаю. Якщо у перші роки великої війни частина господарств ще намагалася працювати на доступних територіях, то з кожним роком загальний валовий збір основних культур зменшувався. Найпомітніше це видно на прикладі зернових.

У 2024 році господарства всіх категорій зібрали 3,53 млн центнерів зернових та зернобобових культур. Уже наступного року цей показник скоротився до 2,07 млн центнерів, або майже на 41,4%.

Схожа ситуація і з іншими культурами.

Культура	Валовий збір 2024, тис. ц	Валовий збір 2025, тис. ц	Зміна
Зернові та зернобобові	3532,1	2068,6	-41,4%
Пшениця	2392,0	991,9	-58,5%
Ячмінь	680,3	825,9	+21,4%
Кукурудза	380,0	205,3	-46,0%
Соняшник	1711,7	967,9	-43,5%
Картопля	1162,8	937,3	-19,4%
Овочі відкритого ґрунту	958,7	830,9	-13,3%

Найбільше впало виробництво пшениці. Якщо у 2024 році аграрії зібрали майже 2,4 млн центнерів, то вже через рік — менше 1 млн центнерів. Водночас є й виняток. Попри скорочення площ, ячменю у 2025 році зібрали навіть більше, ніж роком раніше. Це стало можливим завдяки суттєвому зростанню врожайності.

Чому врожайність окремих культур зростає, хоча полів стає менше

На перший погляд статистика може здатися суперечливою. З одного боку, Донеччина продовжує втрачати посівні площі. З іншого, окремі культури демонструють навіть кращу врожайність, ніж роком раніше. Наприклад, середня врожайність зернових та зернобобових у 2025 році становила 23,6 центнера з гектара, тоді як у 2024 році — 22,1 центнера.

Ще більш показовою є ситуація з окремими культурами.

Культура	Урожайність 2024 (ц/га)	Урожайність 2025 (ц/га)
Пшениця	24,9	27,3
Ячмінь	18,5	26,8
Кукурудза	19,6	12,8
Соняшник	16,6	14,3
Картопля	109,9	106,2
Овочі	161,1	160,8

Найбільший приріст продемонстрував саме ячмінь. Його врожайність за рік зросла майже на 45% — із 18,5 до 26,8 центнера з гектара. Водночас урожайність кукурудзи, навпаки, різко впала, майже на третину. Такі зміни не означають, що аграрний сектор області відновлюється. Однією з причин може бути те, що статистика після 2022 року охоплює лише території, де ведеться сільське господарство. Водночас самі статистичні дані не дають змоги визначити причини зміни врожайності. Саме тому середня врожайність окремих культур може навіть зростати, хоча загальна площа посівів і валовий збір продовжують скорочуватися.

Не лише зерно: скорочуються овочі, картопля та сади

Війна зачепила не тільки великі агропідприємства. Меншими стали й площі під культурами, які традиційно вирощували господарства населення. За чотири роки площі під картоплею скоротилися із 35,3 тис. гектарів до 8,8 тис. гектарів. Це майже 75% втрат.

Посіви овочів відкритого ґрунту за цей самий період зменшилися з 16,1 до 5,1 тис. гектарів, або майже на 68%. Не оминули зміни й багаторічні насадження. Площі плодових та ягідних культур скоротилися з 7,5 до 1,9 тис. гектарів, тобто приблизно на 75%. Це свідчить, що війна змінила не лише структуру промислового землеробства, а й значною мірою вплинула на дрібне сільське господарство, яке забезпечувало продукцією місцеві громади.

Як війна змінила аграрну карту Донеччини: головні цифри

За чотири роки повномасштабної війни аграрний сектор Донеччини зазнав кардинальних змін. Якщо у 2021 році область залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України, то у 2025 році значна частина земель уже не обробляється через окупацію та бойові дії.

Найбільше скоротилися площі під зерновими культурами. Загалом вони зменшилися із 597,1 тис. гектарів до 106 тис. гектарів, тобто майже на 82%. Площі під пшеницею скоротилися майже на 87%, під соняшником — приблизно на 77%, під картоплею — на 75%, під овочами відкритого ґрунту — майже на 68%.

Не менш показовою є динаміка виробництва. Упродовж лише одного року — між 2024 та 2025 роками, валовий збір зернових і зернобобових культур скоротився більш ніж на 1,4 млн центнерів, а виробництво соняшнику, це майже на 744 тис. центнерів.

Як змінився агросектор Донеччини за роки великої війни

Показник	2021	2025	Зміна
Зернові та зернобобові	597,1 тис. га	106,0 тис. га	–82,2%
Пшениця	381,7 тис. га	49,9 тис. га	–86,9%
Соняшник	358,4 тис. га	81,4 тис. га	–77,3%
Картопля	35,3 тис. га	8,8 тис. га	–75,1%
Овочі відкритого ґрунту	16,1 тис. га	5,1 тис. га	–68,3%
Плодові та ягідні культури	7,5 тис. га	1,9 тис. га	–74,7%

Статистика також демонструє, що навіть за умов війни сільське господарство на Донеччині не зникло повністю. У регіоні й надалі засівають зернові культури, соняшник, картоплю та овочі. Для окремих культур у 2025 році навіть зафіксовано підвищення врожайності порівняно з попереднім роком. Однак це не свідчить про відновлення аграрного сектору. Швидше, йдеться про концентрацію виробництва на відносно безпечних та більш продуктивних землях, тоді як значна частина орних площ залишається недоступною через окупацію, мінування або близькість до лінії фронту.

Фактично за роки повномасштабної війни Донеччина перейшла від масштабного сільськогосподарського виробництва до роботи на тих територіях, де це ще дозволяє безпекова ситуація. І хоча окремі господарства продовжують працювати, статистика показує: область втратила більшу частину свого аграрного потенціалу. Так, станом на 2025 рік область засіває лише близько шостої частини тих площ, які оброблялися до повномасштабної війни. Це означає не лише скорочення виробництва продовольства, а й втрату одного з ключових секторів економіки регіону.

*Важливо: починаючи з 2022 року Держстат оприлюднює показники без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії. Через це пряме порівняння з 2021 роком демонструє не лише наслідки війни для аграрного сектору, а й зміну території, з якої збирається статистика.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

До теми:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!