Хокейний клуб «Кременчук» організував свято для маленьких бахмутян та їх батьків на льодовій арені «Айсберг». Як це було — дивіться в фоторепортажі.

 

Хокеїсти разом з дітьми та їх батьками відзначили Свято олімпійського прапора

Відкрите тренування ХК “Кременчук” спеціально для бахмутян, які вимушено переїхали в Кременчук

Бахмутяни з дітками під час перегляду тренування ХК “Кременчук” 

Емоції маленького бахмутянина який побачив справжній хокей на власні очі

Маленька принцеса готова до виходу на лід

Перші кроки бахмутян на лід

Єгор Глухов та Даніїл Кривенко дарують перші емоції від виходу на лід

Єгор Глухов та Даніїл Кривенко дарують перші емоції від виходу на лід

Артем Гніденко, зараз грає в ХК “Кременчук”, але в минулі роки працював дитячим тренером. Він запевнив, що в такому віці, як у хлопчика, цікавіше повзати по льоду, аніж кататись. Емоції дитина говорять про те, що Артем не помилився.

Голкіпер ХК “Кременчук” Кирило Кучер, нападник Владислав Брага, Тимофей Савицький, Максим Максименко, вчать стояти на ковзанах маленьких бахмутян.

Читайте також: Як живе Бахмут зараз: ексклюзивний фоторепортаж

Капітан Віталій Лялька пояснює як робити перші кроки на льоду

 Расім Абдулаєв та дівчинка з Бахмута разом робили перші успіхи на ковзанах

Родина разом проводить час на льоду “Айсберг”

Михайло Геворкян та Святослав Тимченко знайшли спосіб, щоб маленький не падав на льоду – тепер в нього є опора

 Читайте також: Нове життя у Франції: історія бахмутянки Наталії, яка наважилась кардинально змінити своє життя

Дівчинка з солодкими подарунками

Малеча з Бахмута отримала солодкі подарунки від хокеїстів. Місцева кондитерська компанія SALEKS стала спонсором заходу

Фото: Артем Коваленко
Фото: ХК “Кременчук”

Читайте також: Склянка води на трьох, безробіття та вкрадені діти: чому не варто лишатись в окупації

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Російські війська продовжують щоденні спроби просунутися до Добропілля на Донеччині, використовуючи переважно невеликі піхотні групи. Захоплення міста є стратегічною метою РФ, адже контроль над його забудовою може допомогти окупантам посилити атаки безпілотниками по логістичних маршрутах Сил оборони.

Про це повідомив підполковник Михайло Бутко з 20-ї бригади НГУ “Любарт” в ефірі марафону “Єдині новини”.

Росіяни намагаються захопити Добропілля

Російська армія продовжує щодня намагатися просунутися до Добропілля на Донеччині. Основну тактику окупантів становлять дії невеликих піхотних груп.

За словами військового бригади “Любарт”, захоплення Добропілля є однією зі стратегічних цілей російського командування. Контроль над містом дав би окупантам можливість використовувати багатоповерхову забудову для розміщення операторів дронів. Це, своєю чергою, могло б посилити загрозу для логістики українських військ.

Михайло Бутко також пояснив, що важливість Добропілля зумовлена його розташуванням. Після Добропільської агломерації, до якої належать, зокрема, Ганнівка та Святогорівка, на цьому напрямку немає інших великих населених пунктів.

Як російські війська намагаються просуватися в Добропілля

Російські військові часто діють невеликими групами. Вони намагаються скористатися погодними умовами, відверненням уваги українських підрозділів на інших ділянках або проміжками між позиціями, щоб дістатися до визначених точок. За оцінкою військового, мотоштурми із залученням кількох мотоциклів трапляються значно рідше, ніж спроби просування малими піхотними групами.

Противник також продовжує поповнювати угруповання на цьому напрямку. Нові підрозділи залучають для заміни виснажених частин або посилення сил, які беруть участь у штурмах.

Читайте також:

Чи захопили російські війська Добропілля: актуальна ситуація

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

27 жовтня в Україні пройшов радіодиктант національної єдності, який щороку проходить до Дня української писемності та мови. Цього року текст написав письменник, поет та ветеран Артур Дронь, а зачитували його учитель української мови та літератури, володар звання найкращий вчитель України за версією Global Teacher Prize Ukraine 2021 Артур Пройдаков та громадська діячка, волонтерка та засновниця книжкового застосунку, який популяризує українські книги, UnderBooks Даша Астаф’єва.

Радіодиктант 2025: текст

Свій текст Артур Дронь назвав “Лист, який не закінчується“.

Далі приводимо повну версію тексту.

Дозволиш написати листом? Виводити літери ручкою, чути шурхіт паперу, залишити чорнильний слід на пальцях — вічна романтика! Мова направду не знає меж: пишеш крізь пів хвилини й доби, держкордони й блокпости… Складаєш букви в абзаци, як різьбяр відшліфовуючи кожну деталь, а потім — слова мандрують часом.

Деколи вони схожі на нас: сходяться разом курйозно, але стають нерозлучними. Наприклад, люди кажуть: «міцно любити». Уяви собі! Не «дуже», не «гіперсильно». Любити міцно. Ніби тримати за руку. Довго-довго обіймати. А інколи — прокидатися зранку і не знаходити поряд, але хоч-не-хоч розслонити штори в кімнаті чи розстібнути зеесушного спальника в бліндажі. Це також про міцну любов. Може, навіть найміцнішу.

Коли в теперішньому страшно, мова захищає нас — і то не впівсили, а намагаючись сконструювати майбутнє. Подивись: заховалося слово «останній». Кожна зустріч відтепер крайня, навіть коли це суперечить правилам слововживання. Бо завжди буде наступна. Бо наша зустріч важливіша за будь-які правила.

І найголовніше: мова не тільки для всіх, а й для кожного. Якби навіть ці слова лунали різними голосами, а мільйон людей водночас записували їх, кожен думав би про когось особливого. Я — про тебе.

Ми зустрінемось попри всі правила. Вір мені міцно! Якщо мова непідвладна часопростору, то і лист цей не закінчується ніде й ніколи.

Я люблю тебе. Так є завжди.

Читайте також:

“Мрію писати Радіодиктант у мирному Краматорську”: історія заслуженої вчительки з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!