Наталія Радіонова — бахмутянка, жінка розпочала нове життя у Франції зі своїм чоловіком іноземцем. Героїня поділилася з редакцією своєю історією, розповіла чи складно дається їй переїзд та чим українські чоловіки відрізняються від французів?

Шлях до Франції

Пані Наталія родом з міста Торез, що в Донецькій області, до Бахмута переїхала працювати у 2013 році. Тоді вона зайняла посаду головного спеціаліста спортуправління. 

Рішення про переїзд з Бахмута за кордон жінка прийняла на початку лютого минулого року, тоді вона ще не знала, що чекає на її рідну Донеччину:

«Я спочатку поїхала в Київ, щоб зібрати всі необхідно документи, саме тут мене застала війна. Виїхати вдалось лише в березні, але я дуже переживала за Україну та особливо за свого сина, який був у Харкові від початку повномасштабного вторгнення».

Українці за кордоном

У вересні син Наталії виїхав за кордон за програмою навчання, тому матері стало легше. Однак, події які відбуваються в Бахмуті довго не давали спати:

«Я тільки нещодавно почала спати, бо приймаю заспокійливі. Серце розривається коли бачу новини про Бахмут. Декілька років тому я придбала там квартиру, а зараз навіть не знаю в якому вона стані. На відео в соціальних мережах я бачила, що будинок понівечено, але в якому стані квартира досі не знаю». 

Наталія запевняє, що люди за кордоном дуже переживають за українців і завжди готові допомогти: 

«Тут, у Франції часто підходять і запитують чи необхідна якась допомога, всі переймаються, це дуже приємно, що про нас не забувають».

Спортивна кар’єра

Наталія разом з жінками займається спортом. Фото: особистий архів героїні

Наталія, професійна спортсменка, тренувала з легкої атлетики дітей в Бахмуті. Зараз жінка планує продовжувати пов’язувати своє життя зі спортом, та тренувати у Франції, та для цього треба вивчити мову. А поки спортсменка волонтерить і проводить для українських та місцевих жінок заняття в фітнесу:

«Влітку ми займались прямо на вулиці на стадіоні. Зараз холодно, я намагаюсь знайти приміщення щоб продовжувати заняття. Гроші я не беру, бо зараз не у всіх українок вони є. Тут, за кордоном, не таке гарне життя як комусь може здатись. Без знання мови, без чоловіка та без грошей, жінкам буває дуже важко». 

Щасливий шлюб

Подружжя. Фото: особистий архів героїні

У Наталії є чудовий чоловік, до якого вона переїхала з України:

«Ми одружились й підписали договір про майно. Навіть перекладачка сказала, що це велика рідкість, коли француз підписує договір з жінкою, тим паче з іноземкою». 

Жінка поділилась з нашою редакцією, що усі гроші які їй з чоловіком подарували на весілля, вони вирішили передати на допомогу Україні:

«Ми ще не вирішили куди саме передамо гроші й на які потреби, але я точно знаю, що саме в Бахмут».

За словами героїні, так щастить далеко не кожній з іноземцями, бо у них є свої правила, які наші жінки можуть не зрозуміти:

«Вони якщо зустрічаються, то майже ніколи не одружуються. Підписують договір про співжиття й про поділ всього 50на50».

Тож, нашим українкам погляди іноземців можуть бути незвичними, розповідає жінка, тому необхідно не раз подумати, перш ніж пов’язувати життя з людиною. 

«Наша Україна набагато простіша, краща й гарніше, ніж інші країни. Я зрозуміла це все зараз. Тому чекаємо на перемогу й все буде Україна!»

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Як українські мігранти піднімають економіку в Європі?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

 

Міжнародний Реєстр збитків відкрив нові категорії для подачі заяв. Українці зможуть подати інформацію про втрату доступу до медицини і освіти через війну, а також про порушення міжнародного права, законів і звичаїв війни.

Про це повідомляє Міністерство юстиції України.

Відкрили нові категорії заяв у міжнародному Реєстрі збитків

Міжнародний Реєстр збитків відкрив нові категорії заяв:

• A3.7 “Інші економічні втрати”. Йдеться про економічні втрати, які не підпадають під інші категорії заяв, відкриті Реєстром збитків. Це можуть бути втрата матеріальної підтримки внаслідок смерті, зникнення безвісти, позбавлення свободи, насильницького переміщення або депортації близького члена сім’ї, витрати, пов’язані зі смертю близького члена сім’ї, втрата або пошкодження рухомого майна значної вартості, зокрема, транспортних засобів, а також окремі втрати фізичних осіб підприємців та самозайнятих осіб;
• A4.1 “Втрата доступу до медичної допомоги”. Йдеться про втрату доступу до медичної допомоги, якщо це призвело до швидкого або незворотного погіршення стану здоров’я, що спричинило сильні страждання, або до значного скорочення очікуваної тривалості життя;
• A4.2 “Втрата доступу до освіти”. Йдеться про втрату доступу до початкової, середньої, професійної, вищої освіти та освіти для дорослих протягом тривалого часу. Зокрема через неможливість фізичного доступу до освіти, її офіційну заборону, пошкодження або знищення закладів освіти;
• A2.10 “Інші порушення міжнародного права прав людини, міжнародного гуманітарного права або законів і звичаїв війни”. Йдеться про душевний біль та страждання, спричинені порушеннями міжнародного права прав людини, міжнародного гуманітарного права або законів і звичаїв війни, які не охоплюються іншими категоріями заяв, відкритими Реєстром збитків.

Подати заяву до Реєстру збитків України можна в електронному форматі через вебпортал “Дія”.

Нагадаємо, що наразі основна задача Реєстру збитків — це збір і фіксація даних про завдану шкоду. Механізм виплат компенсацій буде розроблено у майбутньому, а подані заяви передаватимуть відповідним органам для розгляду та ухвалення рішень.

Читайте також:

• Фінансування житла для ВПО: уряд виділив громадам понад 1,5 мільярда гривень
• Виплати ВПО для студентів: чи мають право на допомогу після 18 років у 2026 році
• 19 400 гривень на опалювальний сезон для мешканців прифронтових громад: хто отримає кошти від держави

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На тимчасово окупованій частині Донеччини та Луганщини активно працюють фахівці російського “Єдиного інституту просторового планування рф” (ЄІПП). Ця установа розробляє генеральні плани для захоплених українських міст. До кінця 2026 року росіяни планують створити документи для просторового розвитку зруйнованих Бахмута, Курахового, Великої Новосілки та Докучаєвська.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Єдиний інститут просторового планування рф: що це

Офіційно ЄІПП займається формуванням містобудівної політики та плануванням просторового розвитку територій російської федерації. Інститут мав би виконувати науково-дослідну роботу та розробляти схеми розселення безпосередньо для рф.

Попри офіційне позиціювання, фактична діяльність інституту майже повністю зосереджена на тимчасово окупованих територіях України. У лютому 2026 року ЄІПП опублікував звіт за чотири роки роботи, де вказав розробку понад 200 проєктів, серед яких генеральні плани, схеми територіального планування, майстер-плани та комплексні схеми розвитку туризму виключно для окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. На офіційному сайті ЄІПП у переліку проєктів за 2025 та 2026 роки вказані лише об’єкти на тимчасово окупованих територіях України, без жодної ініціативи для регіонів рф. Директорка інституту Діна Саттарова виступає кураторкою всіх цих проєктів.

Проєкти для Донеччини та Луганщини

У 2026 році інститут нібито розробляє генплани для Бахмута, Курахового, Докучаєвська та Великої Новосілки. Також росіяни планують внести зміни до генплану Маріуполя та створити схему планування для 12 муніципалітетів. До списку увійшли Донецьк, Макіївка, Горлівка, Єнакієве та інші населені пункти. Окупаційна влада заявляє, що ці території забезпечують 95% виторгу та робочих місць у промисловості регіону.

Для розвитку економіки ЄІПП пропонує впровадити кластерний підхід. Росіяни планують створити п’ять кластерів:

• виробництво будівельних матеріалів;
• вуглехімічна промисловість;
• овочівництво;
• переробна промисловість;
• виноградарство та виноробство.

Так званий уряд “днр” заявляє, що це нібито дозволить створити понад 24 тисячі нових робочих місць на базі промислового потенціалу Донбасу. Під час обговорення кластерного підходу представник окупаційної влади Андрій Чертков наголосив, що “Донбас є промисловим регіоном, і кластери допоможуть вибудувати ланцюжки підприємств та визначити місця для транспортно-логістичних центрів”. Перший заступник міністра промисловості та торгівлі Юрій Федоричев запропонував провести маркетинговий аналіз вуглехімічного кластера. Міністр освіти і науки Олег Трофімов висловився за детальне опрацювання кадрового питання із залученням закладів середньої професійної освіти.

У цих нарадах також брали участь представники окупаційних адміністрацій: Олена Лук’янчикова та Світлана Ляшенко з Макіївки, Євген Поплавський з Харцизька, Олександра Стецура з Іловайська, Катерина Вакуленко з Донецька, а також Наталія Клочкова та Ігнат Яремчук з Маріуполя.

Розвиток транспортної інфраструктури

Окупанти заявляють про наміри “модернізувати” транспортну систему до російських стандартів. Інститут пропонує побудувати західний обхід Донецька, а також розробляє проєкти об’їзних доріг навколо Тореза, Горлівки та Макіївки.

У Луганській області представники ЄІПП обговорювали хід підготовки генерального плану Перевальського муніципального округу з місцевим очільником Віталієм Михайловим. Проєкт нібито передбачає капітальний ремонт і будівництво багатоквартирних будинків у Перевальську, Зоринську, Артемівську та Селезнівці, розвиток інженерної інфраструктури, харчової промисловості та мережі автомобільних доріг для збільшення туристичного потоку.

Залучення студентів до планування відбудови Бахмута

До процесу планування окупованих міст російська сторона залучає не лише профільних фахівців, а й студентів. Відомо, що під кураторством експертів ЄІПП студенти другого курсу магістратури Московського архітектурного інституту розробляють концепції розвитку зруйнованого Бахмута. У межах двомісячного навчального модуля вони мають підготувати та презентувати власні містобудівні пропозиції.

Хто така Діна Саттарова, яка планує відбудову окупованого Бахмута: досьє

Керує Єдиним інститутом просторового планування рф Діна Саттарова. Вона народилася у 1972 році, ймовірно, 9 лютого. Саттарова здобула кваліфікацію архітектора у Казанському державному архітектурно-будівельному університеті, а згодом отримала ступінь магістра наук з міського управління та розвитку в Університеті Еразмуса в Роттердамі. Свою професійну кар’єру розпочала у 1998 році. З 2000 року вона працювала генеральною директоркою некомерційної організації “Фонд розвитку архітектури”. З 2008 року обіймала посаду архітекторки у Московському науково-дослідному інституті, а з 2010 по 2014 рік працювала на керівних посадах у державних організаціях Москви. У вересні 2014 року вона очолила “Науково-дослідний та проєктний інститут містобудівного планування міста Москви”, який у лютому 2022 року передали у федеральну власність і перейменували на ЄІПП.

Читайте також:

Хто така Діна Саттарова, яка планує “відбудову” окупованого Бахмута: досьє

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!