Наталія Радіонова — бахмутянка, жінка розпочала нове життя у Франції зі своїм чоловіком іноземцем. Героїня поділилася з редакцією своєю історією, розповіла чи складно дається їй переїзд та чим українські чоловіки відрізняються від французів?
Шлях до Франції
Пані Наталія родом з міста Торез, що в Донецькій області, до Бахмута переїхала працювати у 2013 році. Тоді вона зайняла посаду головного спеціаліста спортуправління.
Рішення про переїзд з Бахмута за кордон жінка прийняла на початку лютого минулого року, тоді вона ще не знала, що чекає на її рідну Донеччину:
«Я спочатку поїхала в Київ, щоб зібрати всі необхідно документи, саме тут мене застала війна. Виїхати вдалось лише в березні, але я дуже переживала за Україну та особливо за свого сина, який був у Харкові від початку повномасштабного вторгнення».
Українці за кордоном
У вересні син Наталії виїхав за кордон за програмою навчання, тому матері стало легше. Однак, події які відбуваються в Бахмуті довго не давали спати:
«Я тільки нещодавно почала спати, бо приймаю заспокійливі. Серце розривається коли бачу новини про Бахмут. Декілька років тому я придбала там квартиру, а зараз навіть не знаю в якому вона стані. На відео в соціальних мережах я бачила, що будинок понівечено, але в якому стані квартира досі не знаю».
Наталія запевняє, що люди за кордоном дуже переживають за українців і завжди готові допомогти:
«Тут, у Франції часто підходять і запитують чи необхідна якась допомога, всі переймаються, це дуже приємно, що про нас не забувають».
Спортивна кар’єра
Наталія разом з жінками займається спортом. Фото: особистий архів героїні
Наталія, професійна спортсменка, тренувала з легкої атлетики дітей в Бахмуті. Зараз жінка планує продовжувати пов’язувати своє життя зі спортом, та тренувати у Франції, та для цього треба вивчити мову. А поки спортсменка волонтерить і проводить для українських та місцевих жінок заняття в фітнесу:
«Влітку ми займались прямо на вулиці на стадіоні. Зараз холодно, я намагаюсь знайти приміщення щоб продовжувати заняття. Гроші я не беру, бо зараз не у всіх українок вони є. Тут, за кордоном, не таке гарне життя як комусь може здатись. Без знання мови, без чоловіка та без грошей, жінкам буває дуже важко».
Щасливий шлюб
Подружжя. Фото: особистий архів героїні
У Наталії є чудовий чоловік, до якого вона переїхала з України:
«Ми одружились й підписали договір про майно. Навіть перекладачка сказала, що це велика рідкість, коли француз підписує договір з жінкою, тим паче з іноземкою».
Жінка поділилась з нашою редакцією, що усі гроші які їй з чоловіком подарували на весілля, вони вирішили передати на допомогу Україні:
«Ми ще не вирішили куди саме передамо гроші й на які потреби, але я точно знаю, що саме в Бахмут».
За словами героїні, так щастить далеко не кожній з іноземцями, бо у них є свої правила, які наші жінки можуть не зрозуміти:
«Вони якщо зустрічаються, то майже ніколи не одружуються. Підписують договір про співжиття й про поділ всього 50на50».
Тож, нашим українкам погляди іноземців можуть бути незвичними, розповідає жінка, тому необхідно не раз подумати, перш ніж пов’язувати життя з людиною.
«Наша Україна набагато простіша, краща й гарніше, ніж інші країни. Я зрозуміла це все зараз. Тому чекаємо на перемогу й все буде Україна!»
Світлана Довбуш у Бахмуті, лютий 2023 року / фото надане героїнею
Світлана Довбуш — мисткиня і фіксерка з Києва. У 2022 році вона вперше приїхала на Донеччину, щоб фіксувати вплив війни на українські міста. Декілька поїздок Світлана мала і в Бахмут: вперше — влітку 2022 року, і востаннє перед окупацією міста — у лютому 2023 року. Зняті в Бахмуті кадри стали основою відеоінсталяції “Й куди тепер?”, яка зараз експонується у Львові.
Яким мисткиня побачила Бахмут і про що її проєкт, Світлана Довбуш розповіла у розмові з Бахмут IN.UA.
Вперше на Донбас — після початку війни
Світлана Довбуш родом з Києва. Коли дівчині було 17 років, столицю сколихнула Революція Гідності. Події на Майдані мали чималий вплив на Світлану і її світогляд. Дівчина активна стежила за новинами революції, окупації Криму, початку війни на Донбасі.
Коли почалось повномасштабне вторгнення, Світлана Довбуш вирішила особисто зайнятися фіксацією бойових дій на сході України.
“Я дитина Майдану. І я дуже добре пам’ятаю ці новини: про “зелених чоловічків” у Криму, початок війни на Донбасі. Але я не можу згадати, в який момент у суспільстві прийшло таке прийняття цієї дійсності, що вона стала такою буденною. Тому для мене після початку вторгнення була така вимога, що я маю поїхати на Схід: все це побачити на власні очі і зрозуміти. І я шукала способи”, — розповідає Світлана Довбуш.
У 2022 році Світлана вперше приїхала в Донецьку область. Її зустрів Бахмут. Тут вона знімала різні локації міста, фільмувала буденність бахмутян і знайомилась з місцевими волонтерами.
“Я вперше поїхала на Донбас у 2022 році. Разом зі своїм другом, кінорежисером Ігорем Бабаєвим ми поїхали в Бахмут у липні-серпні. Ми привезли гуманітарну допомогу, ліки й одночасно щось знімали для себе. Так ми познайомилися з працівниками Палацу культури, які там волонтерили. Ми з ними досить плідно проводили час, і це залишило свій слід. Загалом у Бахмуті ми прожили десь 2 тижні з перервами, повертаючись у Київ за новою допомогою. Мені тоді дуже сподобалось місто”, — розповідає мисткиня.
Бахмут влітку 2022 року / кадр із відеоінсталяції “Й куди тепер?”
Бахмут у 2022 році
Фільмувала Світлана Довбуш і місцевих жителів. Спочатку — згадує мисткиня — мешканці не дуже добре сприймали людей з камерами, іноді навіть вороже. Але їй разом з Ігорем Бабаєвим вдалось налагодити контакт з місцевими. У процесі спілкування вони надавали людям допомогу.
“Ми багато часу провели в Палаці культури, знайомилися з працівниками. Спочатку вони нам не дуже довіряли, але ми привозили гуманітарну допомогу і поступово в нас ніби розбудовувалась дружба і підтримка один до одного. Але водночас, можливо, було і якесь нерозуміння. І це не в негативному сенсі, я думаю, що це була більше інакшість, яка має місце. Також, коли ми їздили по місту, десь зупинялися, на нас з камерами могли досить негативно реагувати. Я багато разів чула в нашу адресу, що місцеві жителі помічали закономірність, що там, де відбувається вибух, одразу з’являються люди з камерами, і що ніби люди з камерами і приносять цю загрозу. Тому ми досить обережно знімали. Це була не дуже комфортна зйомка, відчувалась і напруга, і що потрібно було багато пояснення, інколи не знімати, а просто бути з людьми, щоб тебе не сприймали як якусь ворожу одиницю”, — згадує Світлана Довбуш.
Наслідки російських ударів у Бахмуті / кадр із відеоінсталяції “Й куди тепер?”
Втім були й ті, хто не лише дозволяв себе знімати, а й вносив свої творчі пропозиції.
“Якось ми поїхали в одне місце, куди прилетіли авіабомби, і поряд був зруйнований будинок. Він мав якийсь містичний вигляд — похилений, все так викривлено було. Я його знімала, і в цей момент почула як крізь шибки звучить українське телебачення. Я покричала, і звідти вийшла жінка з двома собаками, це була Тетяна Клименко. Ми принесли їй ліки, поспілкувалися, допомогли встановити “Дію”, сфотографувати будинок, щоб подати якісь запити. А потім я запитала в неї, чи можу їй привезти щось з Києва. І вона попросила в мене тоналку. Виявилось, що Таня робила макіяжі, яскраві образи, перевдягалася — це була для неї така собі артистична практика.
Коли я наступного разу приїхала з Києва, то попросила Таню зробити макіяж про її стосунки з містом. Це була така наполовину документальна історія: я її трішки спрямовувала, але вона все одно сама інтерпретувала. Вона намалювала троянди на обличчі і шиї, одягла свою сукню з трояндами і ми вийшли на прогулянку до алеї біля її дому. Вона позувала мені і ці кадри можна побачити у відеоінсталяції”, — розповідає мисткиня.
Остання поїздка в Бахмут перед окупацією
З 2022 року Світлана Довбуш була фіксеркою. Після звільнення її рідної Київщини вона почала співпрацювати з іноземними медіа, фільмуючи для них наслідки війни в Україні. Виконуючи редакційні завдання, Світлана проводила зйомки в Донецькій, Луганській, Київській, Миколаївській, Херсонській областях.
Світлана Довбуш на військових позиціях / фото надане героїнею
Під час зйомок на Донеччині Світлана часто була у Краматорську, де зупинялась після роботи. У лютому 2023 року, перебуваючи у Краматорську, фіксерка почула про важку ситуацію в Бахмуті, тому вирішила поїхати туди, щоб зафіксувати тодішній стан міста.
“Я пам’ятаю, що була з RAI (ред. італійська телерадіокомпанія) в Краматорську. У Бахмуті тоді вже була складна ситуація, захоплення вже було до річки. І в мене виникло сильне бажання туди поїхати, але одночасно з цим я вступала в університет. І от 16 лютого в Краматорську я заповнюю портфоліо і відправляю його в Лондон, а вже 17 лютого, десь о 6 ранку, з військовими я виїхала в Бахмут. Мої журналісти тоді відмовились від поїздки”, — розповіла Світлана.
Того дня місто зустріло її не так тепло, як у 2022 році. Людей на вулицях не було, а на в’їзді до міста були сильні руйнування. При цьому перебувати в Бахмуті було доволі небезпечно, тому зйомки велися дуже швидко.
“Якщо чесно, це була настільки швидка поїздка, на адреналіні. Небезпечним був самий заїзд у місто. Там була така ділянка на трасі — проїзд вниз — де десь кілька кілометрів треба було дуже швидко їхати, бо там пролітали винищувачі і обстрілювали трасу. Тобто сам шлях до міста вже був інакшим. Коли я раніше заїжджала в Бахмут, то пам’ятаю, коли згори з’їжджаєш вниз і перед тобою відкривається місто, розгортається до тебе. А тут це було в такому напруженні, де ти просто закриваєш очі і думаєш лише про те, щоб проїхати цю ділянку. У самому місті ми їхали на машині і це було так: ми зупиняємось, мені кажуть, що у нас є одна хвилина, і я просто вистрибувала з машини і бігла щось знімати, щось на що поверталась камера.
Звичайно, дуже багато знято руйнувань. По суті всі ці точки зупинки — це були точки цих руїн. На в’їзді в місто, пам’ятаю, була перша точка. Це була панельна багатоповерхівка, куди потрапив снаряд і просто шмат будинку до нуля знесений. Потім ми проїжджали будинок на околиці міста, де був магазинчик “Бахмут Хліб”. І ти бачиш, що є ці двері, є вивіска, а з боку просто немає під’їзду”, — згадує Світлана Довбуш.
Руйнування в Бахмуті / кадр із відеоінсталяції “Й куди тепер?”
Побачитися з місцевими жителями Світлані вдалось лише раз у центрі міста. Там вона зустріла кількох людей, які забирали собі залишки гуманітарної допомоги. Тоді від жінки вона почула запитання “Й куди тепер?”, яке стане назвою майбутньої інсталяції.
“Перехожа бахмутяка питає “І куди тепер?” у перехожих чоловіків, які тягнуть гуманітарну допомогу. Вони її ігнорують і просто проходять повз. І тоді вона по імені кричить: “Руслан, чи там щось залишилось?”. А він каже, що він зайнятий”, — розповідає мисткиня.
Ця поїздка до Бахмута виявилась останньою перед окупацією міста.
“Ми коли гуляли з Ігорем Бабаєвим по Бахмуту в 2022 році, то я казала йому як чудово відчувається місто. Низька забудова в центрі, велика кількість квітів — відчуття було ніби ми в санаторії. Я казала, що було б добре приїздити сюди у відпустку. Я думаю, що це дійсно був такий звʼязок, схожий на закоханість, спʼяніння розуму. І в лютому 2023 року я не могла повірити, що це остання можливість побачити Бахмут”, — розповідає Світлана.
Виставка “Й куди тепер?” у Львові
Світлана Довбуш продовжувала працювати фіксеркою до кінця 2023 року. Восени вона вступила до навчального закладу в Лондоні, а на зимових канікулах вирішила продовжити свою роботу разом з іноземними журналістами на сході України. Під час зупинки з колегами в Харкові вони потрапили під обстріл. Росіяни поцілили двома балістичними ракетами в готель, де перебували медійники.
Світлана Довбуш з іноземними колегами та військовими / фото надане героїнею
Світлана отримала поранення, мала кілька переломів. Повернувшись до Лондона, вона сфокусувалась на навчанні та паралельно відновлювалась після травм. Коли до неї повернулися сили, дівчина вирішила об’єднати свої зняті кадри в єдиний проєкт.
Проєкт “Й куди тепер?” — це відеоінсталяція в пʼяти частинах. У його основі — матеріали, зняті в Бахмуті, Оріхові, Серебрянському лісництві та інших місцях Донеччини у 2022-2023 роках.
“У своїй відеороботі я намагаюся подивитися на ландшафт війни не як документалістка. Натомість мене цікавить поетичний погляд як можливий спротив сплощенню мови воєнної документалістики”, — описує свій проєкт мисткиня.
Побачити відеоінсталяцію “Й куди тепер?” можна у Львові, вона експонується в Домі Звуку (вулиця Князя Романа, 6). Триватиме проєкт включно до 28 вересня.
Центри підтримки бахмутян / ілюстрація Бахмут IN.UA
Сьогодні через війну бахмутяни розкидані по різних областях України, попри те людям намагаються надавати необхідну підтримку. Для цього організували центри та осередки для ВПО, де вони можуть отримати гумдопомогу та консультації від фахівців.
Про те, де та як працюють Центри підтримки та осередки для бахмутян в Україні, читайте в матеріалі редакції Бахмут IN.UA.
Допомога переселенцям у Києві
Центр підтримки бахмутян у місті Київ та Київській області “#Яповернусь_Бахмут“. Він працює за адресою: вулиця Левка Лук’яненка, 14б.
Центр працює з понеділка по п’ятницю з 10.00 до 15.00 години. У вихідні дні (субота та неділя) для юних бахмутян проводяться дитячі розважальні та спортивні заходи. Зазначимо, що гумдопомога видається на наявності.
Слідкувати за анонсами подій в цьому центрі можна у Telegram-спільноті за посиланням.
Центр співпрацює з багатьма благодійними фондами, громадськими організаціями щодо підтримки жителів громади. Мешканцям надаються як харчові продукти, так і непродовольчі товари (матраци, ковдри, пледи, подушки, постільну білизну, рушники, термоси, ліхтарі, набори посуду, засоби гігієни). Також наявне дитяче харчування та речі,
Наталя Кисиличина // начальниця відділу пресслужби Бахмутської міської ради
Допомога ВПО у Дніпрі
Центр підтримки бахмутян у Дніпрі та Дніпропетровській області “З Бахмутом у серці” працює з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 16.00 години, у суботу з 10.00 до 14.00 години за адресою: вулиця Макарова 1-Б.
Мешканців громади запрошують на видачу допомоги у порядку черговості заповнених заявок за контактним номером телефону, зазначеному у заявці. У разі видачі допомоги за живою чергою — сповіщення відбувається через Telegram,
повідомлення // пресслужба
Слідкувати за анонсами подій в цьому центрі можна у Telegram-спільноті за посиланням.
Зауважимо, що видача допомоги відбувається у середньому 1 раз на місяць та залежить від категорій вразливості до якої належить людина. Також у міськраді додали, що допомога формується безпосередньо донором. Одна, у разі гострої потреби, вона формується також виходячи з наявної продукції, що надходить до Центру та потреб відвідувачів.
Бахмутяни можуть отримати:
харчові продукти;
засоби гігієни;
засоби першої потреби;
дитяче харчування;
засоби особистої гігієни (пелюшки, підгузки, інвалідні візки, ходунки).
Допомога переселенцям у Полтаві
Бахмутяни в Полтаві відвідали музей / фото скриншот
Осередок підтримки бахмутян у місті Полтава та Полтавській області “З Бахмутом у серці” — вулиця В.Козака 3а.
Слідкувати за анонсами подій в цьому центрі можна у Telegram-спільноті за посиланням. Крім того, в осередку ведуть реєстр ВПО з Бахмутської громади. При заповненні гугл-форми у Telegram бахмутяни вказують свої потреби.
В осередку також проводять культурні заходи для бахмутян.
Допомога переселенцям у Харкові
Осередок підтримки бахмутян у місті Харків та Харківській області “З Бахмутом у серці” розташований за адресою: вулиця Майка Йогансена, 9 (колишня Лермонтовська). Він працює з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 16.00 години.
Слідкувати за анонсами подій в цьому центрі можна у Telegram-спільноті за посиланням.
Запит на потреби бахмутяни можуть надати особисто в осередок підтримки, або при заповненні гугл-форми у Telegram.
Допомога переселенцям Жовті Води
Осередок підтримки бахмутян “З Бахмутом у серці” у місті Жовті Води, що в Дніпропетровській області, розташований за адресою: вулиця Б. Хмельницького, 23.
Осередок підтримки працює з понеділка по п’ятницю з 10.00 до 14.00 години.
Слідкувати за анонсами подій у Telegram-спільноті за посиланням.
Представники осередку регулярно надають гуманітарну допомогу. Списки на отримання формуються від потреб мешканців, які пройшли реєстрацію в осередку підтримки та від можливостей міжнародних організацій, волонтерів, які надають допомогу. Крім видачі гумдопомоги, представниками осередку здійснюється організація творчих заходів для бахмутян, які тимчасово проживають на території міста.
Допомога переселенцям у Кривому Розі
Осередок підтримки бахмутян “З Бахмутом у серці” у Кривий Ріг розташований за адресою: вулиця Космонавтів, 3.
Юні бахмутяни в Кривому Розі / скриншот
Осередок працює з 10:00 до 16:00 години. У вихідні дні, суботу та неділю для юних бахмутян проводяться дитячі розважальні та освітні заходи.
Видача гумдопомоги здійснюється по мірі надходження гуманітарної допомоги від донорів. До гуманітарної допомоги для бахмутян входять: продуктові набори, гігієнічні набори, непродовольчі товари, речі першої необхідності,
пресслужба // Бахмутської міської ради
Запит на потреби бахмутяни можуть надати особисто в осередок підтримки, за номером телефону або ж під час заповнення реєстраційної гугл-форми у Telegram.
Допомога переселенцям Одеса
Осередок підтримки бахмутян у місті Одеса та Одеській області “З Бахмутом у серці” розташований за адресою: вулиця Водопровідна, 13.
Бахмутяни в Одесі / фото Бахмутська міська рада
Мешканців громади запрошують на видачу допомоги у порядку черговості заповнених заявок за контактним номером телефону, який зазначено під час заповнення реєстраційної гугл-форми у Telegram.
У вихідні дні (субота та неділя) представниками осередку здійснюється організація культурних заходів для бахмутян, які тимчасово проживають на території Одеси та Одеській області.
Допомога переселенцям у Чернігові
Осередок підтримки бахмутян у Чернігові розташований за адресою: вулиця Дмитра Самоквасова, 8. Бахмутяни, які проживають у Чернігові та області, але ще не зареєструвалися, можуть зробити це, заповнивши форму.
Контактний телефон: +380 (93) 549 31 29.
За актуальними подіями для бахмутян у Чернігові можна стежити за посиланням.
Допомога переселенцям у Вінниці
Осередок підтримки для бахмутян у Вінниці працює за адресою: проспект Космонавтів, 30, прозорий офіс 412. Прийом громадян відбувається з понеділка по п’ятницю з 10:00 до 15:00. Номер телефон: + 380 (99) 137 51 75. Слідкувати за актуальними новинами можна за посиланням.
Допомога переселенцям у Львові
Осередок підтримки для бахмутян у Львові працює за адресою: проспект В. Черновола, 45а, корпус 6. Осередок підтримки працює з понеділка по п’ятницю з 10.00 до 17.00.
Реєстрація здійснюється за номером: +380 (99) 195 2156 по буднях з 10.00 до 17.00, окрім вихідних.
Слідкувати за актуальними новинами осередку можна в групі за посиланням.
Інші осередки
Крім осередків, які мають офіси на місцях, існують й групи для міст, де, вірогідно, планують відкрити хаби. Наразі вони публікують загальну інформацію для бахмутян, яка стосується новин міської ради та інших анонсів. Мова йде про:
Світлана Довбуш — мисткиня і фіксерка з Києва. У 2022 році вона вперше приїхала на Донеччину, щоб фіксувати вплив війни на українські міста. Декілька поїздок […]
Сьогодні через війну бахмутяни розкидані по різних областях України, попри те людям намагаються надавати необхідну підтримку. Для цього організували центри та осередки для ВПО, де […]
Військовослужбовці Сил спеціальних операцій (ССО) у ніч на 18 вересня 2025 року вдарили по логістичному хабу російської 810-ї окремої бригади морської піхоти, яка відома скоєнням […]
Внутрішньо переміщені особи (ВПО) зможуть розраховувати на додаткову одноразову грошову допомогу від держави. В уряді внесли зміни до Порядку надання виплат на проживання для переселенців, […]
