В Instagram шириться таргетована реклама сторінки під назвою edynaplaneta. Автори стверджують, що нібито за результатами досліджень виявлено високий рівень канцерогенів у м’ясі, що призводить до виникнення  раку. Також адміністратори  звинуватили МОЗ України в тому, що воно не попередило українців про цю небезпеку.

Втім, це не неправда. Адже МОЗ України публікувало інформацію щодо шкоди деяких видів м’яса. ВООЗ також надавало інформацію з приводу “м’ясних” досліджень, а Оксфордський університет в принципі не проводив таких наукових праць. Подробиці розповідає команда “Бахмут IN.UA”.

Чи справді м’ясо може викликати рак?

Автори зазначили, що дослідження проводили ВООЗ (що у таргетованій рекламі підписана по-російськи: “ВОЗ”) та Оксфордський університет. Востаннє Всесвітня організація охорони здоров’я публікувала дослідження щодо м’яса та чи може воно викликати рак у 2015 році.

У документі вказано, що науковці досліджували не все м’ясо загалом, а:

• червоне (яловичина, баранина, свинина, телятина й оленина);
• оброблене м’ясо (ферментоване, засолене, зав’ялене тощо).

Дослідники ВООЗ у документі зазначають, що оброблене м’ясо дійсно віднесли до першої категорії канцерогенних продуктів. Але є “але”: у дослідженні вказано, що щоденне вживання 50 грамів обробленого м’яса підвищує ризик виникнення раку товстого кишківника збільшується на 18%. Дослідники виділяють наступні продукти, які можуть підвищити цю ймовірність: м’ясні консерви, шинка, хот-доги й т.д.

Дійсно, до списку канцерогенних продуктів входять й тютюнові вироби, але рівень вживання тютюну та обробленого м’яса не однаковий. Щодо встановлення типів раку, що виникають внаслідок вживання потенційно канцерогенних продуктів, потрібні більш детальні дослідження

Щодо червоного м’яса та раку, то, судячи з дослідження, науковці дійсно зафіксували деякий зв’язок між продуктом та захворюванням. Але дослідження проводилося на основі “обмежених” доказів, тож виникнення ракових пухлин саме від вживання червоного м’яса не підтверджене, і хвороба могла виникнути внаслідок інших чинників.

“Дослідження” Оксфордського університету

Ми здійснили пошуковий запит у Гугл стосовно цього та не знайшли жодного дослідження від Оксфорду. Тож скоріш за все його приписали університету для підсилення довіри аудиторії щодо інформації.

МОЗ України з приводу вживання м’яса

У дописі стверджується нібито МОЗ не попередило українців про небезпеку канцерогенів  у м’ясі. Тому ми перевірили цю інформацію на офіційному сайті МОЗ України. Як виявилось, є стаття, опублікована 4 грудня 2018 року, у якій йдеться про ризики розвитку раку від зловживання червоного та процесованого м’яса.

Яка тематика сторінки та які ідеї вона просуває?

Сторінка позиціонує себе як екозахисний блог та порушує питання забруднення вод, шкоди від пластику і вихлопних газів, а також активно просуває ідею вегетаріанства. Ми переглянули зміст дописів: присутні гумористичний та інформаційний контент.

Однак зайшовши в коментарі, з’ясували, що адміністратори відповідають у доволі грубій формі та без будь-яких конструктивних аргументів на користь поданої ними інформації коментаторам, котрі не погоджуються з їхніми ствердженнями.

Також коментатор спитав чи є певні посилання на дослідження, щоб упевнитись у достовірності фактів про шкоду м’яса. Натомість він отримав відповідь,  у стилі “тобі ніхто нічого не винен” та “тебе у гуглі забанили?”:

Цікаво, що і керівництво Інстаграм визнало контент сумнівним. Це може бути пов’язано з численною кількістю скарг на нього або як наслідок перевірки вмісту допису модераторами соцмережі.

Підсумовуючи, можна дійти висновку, що буквально кожен продукт може бути для когось потенційно небезпечним тією чи іншою мірою. Проте відмовитись у споживанні від усього неможливо. Не вся їжа є суто корисною, є безліч факторів,  що впливають на її користь і якість.

Та припинити їсти м’ясні продукти або продукти тваринного походження має бути свідомим вибором кожної людини. Не варто нав’язувати ідеї в такий некоректний спосіб як образи та звинувачення. Блог edynaplaneta підірвав довіру до своїх висловлювань, оскільки спекулював статусом Оксфордського університету, який не проводив подібних досліджень, та маніпулює щодо теми з некомпетентністю МОЗ України.

Читайте також:

• ФЕЙК: загиблим у Тисі українцям встановили меморіал
• Фотофейк: Випускникам львівських шкіл видали стрічку із зображенням карти України без Криму
• Фейк: у Раді пропонують законопроєкт, що передбачає винагороду за “доноси” на ухилянтів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У соціальних мережах українці діляться скриншотами, зробленими з власних поштових скриньок. Листи відправляють буцімто українські військовослужбовці, погрожуючи цивільному населенню, а також розповідаючи про недоліки в українському війську та про корупцію. Чому ці листи фейкові — пояснює “Бахмут IN.UA”.

Фейкові листи на електронну пошту

Існує мінімум два види подібних листів. У першому випадку псевдовійськовий представляється учасником бойових дій, спеціалістом з мінно-вибухової справи. Він заявляє, що після проходження військової служби залишився сам на сам із хворобами та із розчаруванням від проходження військової служби. 

Автор листа стверджує, що в будинку тієї людини, яка отримала повідомлення, він заклав вибуховий пристрій. Окрім цього, “заміновані” також низка інших будівель.

Другий вид розсилки — це листи від безіменного “командира танка ЗСУ” або ж інших посадових осіб, які пов’язані з військовою службою. У повідомленні описується нібито звернення командира до цивільних з приводу поганого технічного стану техніки, якою воюють українські військові. Цей невідомий “командир” закликає громадськість об’єднати зусилля у боротьбі з корупцією та вимагати прозорості в держзакупівлях.

Також у кінці таких листів міститься посилання на невідомий сайт, який обіцяє надати читачеві більше інформації.

Чому ці листи — несправжні?

По-перше, більша частина цих листів відправляється способом масової розсилки. Це можна зрозуміти, поглянувши у розділ “кому”. Скоріш за все, там буде цілий “пак” email адрес, які фейкомети отримали з різноманітних зливів електронних пошт. Такі листи частіше за все потрапляють до папки “спам”. 

До речі, перевірити, чи злили вашу адресу, можна за допомогою безкоштовного сервісу за посиланням. 

По-друге, зверніть увагу на імена відправників цих листів. Погодьтеся, складається враження, ніби батьки назвали цю дитину методом рандому: “Щуровський Еміль”, “Фарина Євгеній Радимирович” тощо. Можете включити інтернет детектива та ввести імена цих відправників у пошуковик. Якщо імена не знайдені — це 100% бот. 

По-третє, зверніть увагу на текст. Він має явні ознаки перекладу з російської мови на українську. Накшталт “здравствуйте, я боєць…” або “мінно-підривна справа” замість “мінно-вибухової” тощо.

По-четверте, сама тематика листів. Повідомлення про “замінування” вашого будинку від втомленого військовослужбовця із високою ймовірністю — дестабілізаційна робота спецслужб російської федерації. Це зроблено аби залякати цивільне населення та посіяти відчуття небезпеки від українських військових.

У листі, присвяченому “зраді” з приводу поганої якості військової техніки видно явне протиставлення закордонних засобів та російських: американський танк Abrams, який буцімто легко пробивається російським “Ланцетом”. Це чергове підкреслення постійного російського наративу про те, що техніка росіян — найкраща та найпередовіша, і інші країни у плані військового оздоблення пасуть задніх.

Також у короткому листі зачіпається ще один “гачок”, який дуже турбує наразі суспільство — питання корупції у різноманітних ланках української системи. Таким “гачком” автор також намагається дестабілізувати українське суспільство. Мовляв: “поки я тут воюю, ваша задача — побороти корупцію”.

Що робити, якщо ви отримали такий лист?

Як би смішно не виглядав текст, не ігноруйте листа. У разі отримання повідомлення про замінування — повідомте про це у спецслужби за єдиним телефонним номером 112. Повідомте обставини отримання листа та інші дані, які зацікавлять оператора/операторку екстреної лінії. 

У випадку отримання листа про “зраду” в українському війську — повідомте про це Кіберполіцію та Службу безпеки України. Ні в якому разі не переходьте за підозрілими посиланнями у подібних листах, адже вони можуть мати у собі віруси та фішингові елементи. Що таке фішинг — “Бахмут IN.UA” розповідав раніше.

Читайте також:

• Діти та шахрайство в Інтернеті: як захистити від виманювання грошей
• Що не так із Telegram та чи має він альтернативи
• Ми всі із цим стикалися. Що таке “астротурфінг”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Діти та підлітки почуваються в Інтернеті як риби у воді: вони дивляться мультфільми та серіали, знаходять та встановлюють потрібні програми та можуть швидше за деяких дорослих знайти потрібну інформацію. Попри свою “професійність” в справах інтернетних, неповнолітні не завжди можуть зрозуміти, що їх намагаються затягнути у схему з виманювання грошей або особистої інформації. У рамках проєкту з підвищення медіаграмотності українців “Бахмут IN.UA” розкаже про основні такі схеми, як їх розпізнати та що робити, якщо вже сталася біда.

“Оплата лише за доставку”: схема з подарунками

Дитина може отримати повідомлення в соціальній мережі або месенджері із заманливою новиною про виграш призу. Шахрай зазвичай пояснює, що для отримання цього “виграшу” потрібно лише сплатити вартість доставки. Навіть якщо дитина не відправляла жодної заявки на участь у конкурсах, вона може не звернути на це увагу, адже подумки вже тримає в руках коштовну річ.

Проте згодом стає очевидним, що жодного призу не існує, а гроші, заплачені за доставку, зникають разом із шахраєм.

Пошук безкоштовних програм

Деякі телефонні додатки коштують грошей. Діти, найімовірніше, не захочуть витрачати гроші на придбання таких програм, бо не завжди їх мають. Тому почнуть шукати способи завантажити їх безкоштовно. У результаті вони можуть перейти до неофіційних магазинів додатків, клацнути на привабливу, але потенційно небезпечну рекламу, або завантажити програму від ненадійних розробників. Усі ці дії несуть ризик зараження пристрою шкідливим програмним забезпеченням.

Фейкові великі знижки

Шахраї часто використовують хитрощі, надсилаючи електронні листи із тривожними повідомленнями про несанкціонований доступ до облікового запису соцмережі або привабливими пропозиціями, як-от величезні знижки на честь, наприклад, Нового року.

Один із поширених сценаріїв — це повідомлення з посиланням, що пропонує придбати популярні кросівки за неймовірно низькою ціною. Насправді ж перехід за таким посиланням може призвести до завантаження шкідливого програмного забезпечення. Інший варіант обману — перенаправлення на фішинговий сайт, який виглядає як офіційний. На цьому сайті користувача можуть попросити ввести свої облікові дані або навіть надати конфіденційну платіжну інформацію, що відкриває шахраям доступ до особистих даних.

Оманливі оголошення та реклами

Хоча ми добре розуміємо, що не вся інформація в інтернеті є правдивою, діти часто довіряють усьому беззастережно.

Це особливо важливо враховувати, коли підліток шукає роботу на канікули або оплачуване стажування. Шахраї можуть використовувати неправдиві оголошення, щоб виманити особисті дані чи гроші, наприклад, пропонуючи оплатити “реєстрацію” чи “підготовку документів”. Тому варто навчити дітей перевіряти інформацію та бути уважними до деталей.

Небезпечні ігри та підписки

Зверніть увагу на соцмережі та Telegram-канали, на які підписані ваші діти. Вони завжди перебувають у більшому інформаційному потоці, ніж дорослі, тому саме підлітки першими дізнаються про такі явища, як різноманітні “сині кити”, “групи смерті” та інші тривожні пабліки. Ці спільноти можуть схиляти дітей до самопошкоджень, заподіяння болю або навіть до самогубства.

Щоб убезпечити дітей, корисно щомісяця обговорювати нові тренди в інтернеті, бути в курсі актуальних подій і відкрито проговорювати всі ризики, які можуть ховатися за таким контентом. Це не лише підвищить обізнаність дитини, але й допоможе побудувати довірливі стосунки.

Невинне голосування у конкурсі

Якщо ваша дитина — школяр/ка, вона з найбільшою ймовірністю може потрапити на цей шахрайський гачок. Ця схема вже спричинила численні випадки втрати доступу до облікових записів.

Ситуація виглядає так: дитина отримує повідомлення від знайомої людини з проханням проголосувати за учасницю певного конкурсу, наприклад — дитячого малюнку. Після переходу за надісланим посиланням її акаунт зламують. Зловмисники, отримавши контроль над профілем, починають розсилати повідомлення контактам жертви. Вони просять перевести 7000 гривень, граючи на довірі друзів.

Як захистити дітей від шахрайства?

• Пояснити основи онлайн-безпеки. Розкажіть дитині, що не можна ділитися особистою інформацією (ПІБ, адреса, номер телефону) в інтернеті, навіть якщо про це просять «друзі» чи «адміністратори»;
• встановити батьківський контроль: використовуйте спеціальні додатки або функції операційних систем, які обмежують доступ до небезпечного контенту та контролюють час використання пристрою;
• перевіряти ігри та додатки перед встановленням: завантажуйте програми тільки з офіційних джерел, таких як Google Play чи App Store. Перевіряйте відгуки та рейтинг додатка;
• використовувати дитячі акаунти: створіть окремий акаунт для дитини з обмеженими правами. Це захистить ваші банківські дані та важливу інформацію на пристрої;
• регулярно розмовляти про інтернет: заохочуйте дитину ділитися з вами, якщо вона стикається з чимось дивним чи неприємним в інтернеті. Важливо створити довірливу атмосферу;
• навчати розпізнавати фейкові повідомлення: поясніть, що не варто клікати на незнайомі посилання або відповідати на підозрілі повідомлення, навіть якщо вони здаються цікавими чи привабливими;
• забезпечити захист фінансових даних: якщо дитина користується вашою карткою для ігор чи покупок, встановіть ліміти або створіть окрему віртуальну картку з невеликим балансом;
• використовувати антивірусне ПЗ: регулярно оновлюйте антивірус і забезпечте захист пристроїв, які використовують діти.

Читайте також:

• Сайти-двійники виманюють гроші українців. Як не потрапити на гачок та зберегти гроші
• Як же він дратує: клікбейт у ЗМІ зменшує рівень медіаграмотності українців
• Цифрові медіаманіпуляції. Як обманюють за допомогою штучного інтелекту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!