Допомога ВПО на Харківщині: яке житло і послуги пропонують у Лозівській громаді

Валентина Твердохліб 12:00, 1 Грудня 2024
Переселенцям із Лозівської громади надали допомогу / фото Лозівська міська рада

Нещодавно редакція “Бахмут IN.UA” провела опитування бахмутян. Ми запитували куди вони переїхали, щоб розповісти про допомогу, яку надають у цих громадах. Серед відповідей були запитання про допомогу, яку можна отримати в Лозівській громаді Харківської області.

Редакція звернулася за коментарем до Лозівської міської ради і дізналася, яку підтримку надають переселенцям у цій громаді.

Лозова, житло для ВПО

Станом на 25 листопада 2024 року в Лозівській громаді зареєстровано 13 593 переселенців. Для тих, хто не має можливості винаймати житло, пропонують прихисток у місцях тимчасового проживання. Наразі у громаді працюють три прихистки для ВПО.

З 2019 року в громаді працює соціальний готель для ВПО, розрахований на 56 місць. Кімнати облаштовано сучасними меблями, побутовою технікою та речами першої необхідності. За цей час у соціальному готелі безоплатно прийняли майже 1 500 переселенців.

Місця компактного проживання ВПО створені на базі студентських гуртожитків: Лозівського фахового вищого коледжу мистецтв та Лозівської філії Харківського автомобільно-дорожнього фахового коледжу. Також є місця для ВПО в гуртожитку Панютинського вагоно-ремонтного заводу. В перші місяці повномасштабного вторгнення в цих гуртожитках мешкали до 200 евакуйованих.

Також у Лозівській громаді створено Фонд житла для тимчасового проживання внутрішньо
переміщених осіб. Він складається з 67 квартир. На сьогодні вже 20 родин-ВПО отримали житло загальною площею 470,4 квадратних метрів.

Адреси та наявність вільних місць для ВПО можна дізнатися особисто в Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради. Або звернутися за телефоном: +380 (57) 455 1655.

Програма підтримки ВПО в Лозівській громаді: що передбачає

Для надання допомоги переселенцям у Лозівській громаді діє Програма підтримки внутрішньо переміщених осіб. Вона передбачає заходи щодо iнтеграцiї переселенців у громаду.

Програма містить такі заходи:

  • періодична оцінка потреб ВПО;
  • надання соціальних послуг ВПО;
  • психологічна допомога і реабілітація ВПО;
  • створення умов для задоволення базових потреб у проживанні ВПО, моніторинг умов проживання в місцях компактного поселення;
  • надання актуальної інформації про наявні послуги та місця для тимчасового розміщення ВПО;
  • залучення фінансової або технічної допомоги благодійних і міжнародних організацій для забезпечення тимчасового проживання ВПО;
  • своєчасне призначення та виплата всіх видів державної соціальної підтримки;
  • забезпечення доступу ВПО до місцевих програм соціального, освітнього, медичного і культурного спрямування;
  • надання безоплатної правової допомоги малозабезпеченим сім’ям ВПО;
  • залучення незайнятих працездатних ВПО до участі у суспільно корисних роботах (“Армія відновлення”) та громадських робіт;
  • надання медичних послуг;
  • забезпечення доступу дітей із сімей ВПО до освітніх послуг;
  • захист прав дітей-ВПО та надання їм статусу дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;
  • залучення ВПО до занять руховою активністю та спортом;
  • проведення інформаційних заходів для сприяння зайнятості та інтеграції ВПО;
  • забезпечення гуманітарною допомогою, яка надходить до громади;
  • залучення ВПО до культурного життя громади.

Лозова, допомога від благодійних організацій

Окрім підтримки від громади, переселенці можуть отримати й допомогу від благодійних організацій. Вони надають гуманітарну, інформаційну та правову допомоги.

Серед організацій, які надають допомогу в Лозівській громаді:

  • благодійний фонд “Від серця до серця-2022”;
  • благодійний фонд “Наш край Лозівщина”;
  • волонтерський центр “Разом до перемоги”;
  • волонтерський штаб “Один за всіх та всі за одного”;
  • благодійний фонд “Небайдужі серця Лозівщини”;
  • волонтерський центр “Добра Дія”;
  • волонтерський центр Joyland;
  • волонтерський центр “Разом нас багато”;
  • громадська організація “Жіночій легіон Лозівщини”;
  • благодійний фонд “Єдине джерело”;
  • центр громадських ініціатив “Народна дія”;
  • благодійний фонд “Карітас”;
  • благодійна організація “Імені Сергія Семенова”;
  • благодійний фонд “Добрадія — Зброя Сильних”;
  • громадська організація “Кластер стійкості”;
  • благодійний фонд “Незламна берегиня”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині розширили зону примусової евакуації родин із дітьми: які населені пункти додали

Семаковська Тетяна 15:15, 25 Вересня 2026
евакуація
Евакуація дітей / фото ГУ ДСНС України у Донецькій області

На Донеччині погодили проведення обов’язкової евакуації дітей у примусовий спосіб із окремих населених пунктів Святогірської міської громади, частини Слов’янська та селища Суханівка Слов’янської громади. Рішення ухвалили під час засідання Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів.

Про це повідомили у Донецькій ОДА.

На Донеччині розширили зону обов’язкової евакуації дітей

25 вересня провели онлайн-засідання Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів. Його провів Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін. У засіданні брали участь представники Донецької обласної державної адміністрації.

Під час нього погодили рішення про обов’язкову евакуацію в примусовий спосіб дітей із:

  • окремих населених пунктів Святогірської міської територіальної громади;
  • окремих територій міста Слов’янськ;
  • селища Суханівка Слов’янської громади.

Як зазначили в Донецькій ОДА, рішення ухвалили через постійну загрозу російських обстрілів та необхідність зберегти життя і здоров’я дітей.

Також Координаційний штаб затвердив організацію нового пункту для евакуації громадян (з безпекових міркувань, його назву не розкривали). В обласній адміністрації пояснили, що необхідність такого рішення пов’язана з цілеспрямованими атаками російських військ на місця евакуації цивільних жителів Донеччини.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Чи справді росіяни можуть ліквідувати терикони на Донеччині — пояснює експертка з “Екодія”

Семаковська Тетяна 14:45, 25 Вересня 2026

Окупаційна влада на Донеччині оголосила про початок ліквідації териконів. За словами так званого голови комітету народної ради “днр” Сергія Міхальова, противник планує прибрати близько 600 об’єктів, а перші роботи вже стартували у місті Сніжне. Російські фахівці розглядають терикони як джерело вугілля та будівельних матеріалів для доріг, а звільнені землі ватажок “днр” денис пушилін пропонував віддати під забудову.

Катерина Волосевич, фахівчиня відділу енергетики громадської організації “Екодія”, яка займається питаннями справедливої трансформації вугільних регіонів, детально пояснила редакції Бахмут IN.UA, скільки часу та ресурсів потребує такий процес, а також які екологічні загрози він несе.

Ліквідація териконів на Донеччині

Технічно ліквідувати один терикон цілком можливо, однак це надзвичайно довготривалий і складний процес. На підконтрольній території України подібні ідеї розглядалися, але жоден проєкт не був повністю реалізований через потребу у великій кількості ресурсів. За словами експертки, розбирання одного стандартного об’єкта може тривати один-два роки, залежно від його масштабів та об’ємів породи.

Намір окупантів ліквідувати всі 600 об’єктів у найближчі роки еспертка називає нереалістичним.

“Якщо ми говоримо, що це прямо ціла сотня об’єктів, то це далеко не питання одного-двох років, а набагато-набагато довше. За два роки, або навіть за п’ять років, я певна, що цього неможливо зробити“, — зазначає Катерина Волосевич.

Ресурси, спеціалісти та техніка

Масштабна гірничо-переробна програма вимагає величезного стабільного фінансування та залучення цілої команди профільних фахівців. Для роботи з териконами потрібні інженери, геологи, геотехніки, фахові екологи, спеціалісти з охорони здоров’я та експерти по роботі з водоймами. Робота є небезпечною, тому пошук персоналу значно ускладнюється.

Серед необхідного технічного забезпечення експертка виділяє наступні пункти:

  • важка техніка, зокрема самоскиди, екскаватори та бульдозери;
  • інструменти та підтримуючі системи для забезпечення стабільності схилів терикона;
  • спеціалізовані лабораторії безпосередньо на місцях для аналізу складу матеріалів.

Токсичність породи та ризики використання у будівництві

Терикони на Донеччині / фото Вікіпедія

Росіяни планують використовувати матеріали з териконів для будівництва доріг, однак європейський досвід свідчить про серйозні ризики такої практики. Порода на териконах є сумішшю різних токсичних часток, які потребують тривалих лабораторних досліджень, сортування, подрібнення та перевірки характеристик. Навіть після обробки лише невелика частина породи придатна для повторного використання.

Крім того, матеріали з териконів здатні негативно впливати на дихальні шляхи, викликати серцево-судинні захворювання у місцевих жителів, а також забруднювати ґрунтові води та екосистеми. Втручання у структуру терикона порушує його стабільність, що може призвести до масштабних обвалів.

Рекультивація земель та небезпека житлової забудови

Після вилучення породи земельна ділянка потребує глибокої рекультивації. Цей етап включає стабілізацію рельєфу, формування безпечних схилів, водовідведення, контроль ерозії, вивезення токсичних залишків та обов’язкове завезення нового ґрунту. Хімічні речовини роками накопичуються у землі під териконами, тому просто прибрати відходи недостатньо для ліквідації забруднення.

Закордонний досвід країн із вугільним минулим (Німеччина, Польща, Чехія) демонструє, що такі території найчастіше перетворюють на індустріальні парки, простори для бізнесу, зелені зони або меморіальні культурні об’єкти. Будівництво масових житлових об’єктів безпосередньо на місці ліквідованого терикона не практикується через пряму загрозу для здоров’я.

У Великій Британії існує проєкт житлового району “Сімсон парк”, який будують на території колишньої вугільної шахти. Проте Катерина Волосевич підкреслює ключову відмінність: будівництво велося не на місці самого терикона, а на прилеглій великій території шахти після проведення глибоких лабораторних досліджень та повної заміни ґрунтів.

“Будувати на місці самого теракона — ні. Ми не радимо саме працювати з житловою забудовою на майбутнє в Україні після перемоги. Більше бачимо це в контексті або озеленення, або індустріальних парків“, — підсумовує експертка.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

евакуація
Важливо

На Донеччині розширили зону примусової евакуації родин із дітьми: які населені пункти додали

На Донеччині погодили проведення обов’язкової евакуації дітей у примусовий спосіб із окремих населених пунктів Святогірської міської громади, частини Слов’янська та селища Суханівка Слов’янської громади. Рішення […]

Важливо

Чи справді росіяни можуть ліквідувати терикони на Донеччині — пояснює експертка з “Екодія”

Окупаційна влада на Донеччині оголосила про початок ліквідації териконів. За словами так званого голови комітету народної ради “днр” Сергія Міхальова, противник планує прибрати близько 600 […]

Родинам ВПО пропонують безкоштовне житло в селі на Київщині: які умови та вакансії

Томашівська територіальна громада на Київщині пропонує родинам переселенців із 2–4 осіб можливість проживання у дерев’яних будинках у сільській місцевості. Житло обладнане необхідним для проживання, а […]

убд
Важливо

У Соледарській громаді 34 Захисників отримали почесне звання посмертно

34 військовим, які були пов’язані із Соледарською міською територіальною громадою, посмертно присвоїли звання “Почесний громадянин Соледарської міської територіальної громади”. Це рішення 24 вересня підтримали члени […]

Результати розгляду заяви на “Зимову підтримку”: на які строки сповіщення варто розраховувати ВПО

Процедура інформування про результати розгляду документів на одноразову грошову допомогу за програмою “Зимова підтримка” на опалювальний сезон 2026/27 року має чітко визначений алгоритм. Після перевірки […]

11:45, 25.09.2026 Скопіч Дмитро