Нещодавно редакція “Бахмут IN.UA” провела опитування бахмутян. Ми запитували куди вони переїхали, щоб розповісти про допомогу, яку надають у цих громадах. Серед відповідей були запитання про допомогу, яку можна отримати в Лозівській громаді Харківської області.

Редакція звернулася за коментарем до Лозівської міської ради і дізналася, яку підтримку надають переселенцям у цій громаді.

Лозова, житло для ВПО

Станом на 25 листопада 2024 року в Лозівській громаді зареєстровано 13 593 переселенців. Для тих, хто не має можливості винаймати житло, пропонують прихисток у місцях тимчасового проживання. Наразі у громаді працюють три прихистки для ВПО.

З 2019 року в громаді працює соціальний готель для ВПО, розрахований на 56 місць. Кімнати облаштовано сучасними меблями, побутовою технікою та речами першої необхідності. За цей час у соціальному готелі безоплатно прийняли майже 1 500 переселенців.

Місця компактного проживання ВПО створені на базі студентських гуртожитків: Лозівського фахового вищого коледжу мистецтв та Лозівської філії Харківського автомобільно-дорожнього фахового коледжу. Також є місця для ВПО в гуртожитку Панютинського вагоно-ремонтного заводу. В перші місяці повномасштабного вторгнення в цих гуртожитках мешкали до 200 евакуйованих.

Також у Лозівській громаді створено Фонд житла для тимчасового проживання внутрішньо
переміщених осіб. Він складається з 67 квартир. На сьогодні вже 20 родин-ВПО отримали житло загальною площею 470,4 квадратних метрів.

Адреси та наявність вільних місць для ВПО можна дізнатися особисто в Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради. Або звернутися за телефоном: +380 (57) 455 1655.

Програма підтримки ВПО в Лозівській громаді: що передбачає

Для надання допомоги переселенцям у Лозівській громаді діє Програма підтримки внутрішньо переміщених осіб. Вона передбачає заходи щодо iнтеграцiї переселенців у громаду.

Програма містить такі заходи:

• періодична оцінка потреб ВПО;
• надання соціальних послуг ВПО;
• психологічна допомога і реабілітація ВПО;
• створення умов для задоволення базових потреб у проживанні ВПО, моніторинг умов проживання в місцях компактного поселення;
• надання актуальної інформації про наявні послуги та місця для тимчасового розміщення ВПО;
• залучення фінансової або технічної допомоги благодійних і міжнародних організацій для забезпечення тимчасового проживання ВПО;
• своєчасне призначення та виплата всіх видів державної соціальної підтримки;
• забезпечення доступу ВПО до місцевих програм соціального, освітнього, медичного і культурного спрямування;
• надання безоплатної правової допомоги малозабезпеченим сім’ям ВПО;
• залучення незайнятих працездатних ВПО до участі у суспільно корисних роботах (“Армія відновлення”) та громадських робіт;
• надання медичних послуг;
• забезпечення доступу дітей із сімей ВПО до освітніх послуг;
• захист прав дітей-ВПО та надання їм статусу дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;
• залучення ВПО до занять руховою активністю та спортом;
• проведення інформаційних заходів для сприяння зайнятості та інтеграції ВПО;
• забезпечення гуманітарною допомогою, яка надходить до громади;
• залучення ВПО до культурного життя громади.

Лозова, допомога від благодійних організацій

Окрім підтримки від громади, переселенці можуть отримати й допомогу від благодійних організацій. Вони надають гуманітарну, інформаційну та правову допомоги.

Серед організацій, які надають допомогу в Лозівській громаді:

• благодійний фонд “Від серця до серця-2022”;
• благодійний фонд “Наш край Лозівщина”;
• волонтерський центр “Разом до перемоги”;
• волонтерський штаб “Один за всіх та всі за одного”;
• благодійний фонд “Небайдужі серця Лозівщини”;
• волонтерський центр “Добра Дія”;
• волонтерський центр Joyland;
• волонтерський центр “Разом нас багато”;
• громадська організація “Жіночій легіон Лозівщини”;
• благодійний фонд “Єдине джерело”;
• центр громадських ініціатив “Народна дія”;
• благодійний фонд “Карітас”;
• благодійна організація “Імені Сергія Семенова”;
• благодійний фонд “Добрадія — Зброя Сильних”;
• громадська організація “Кластер стійкості”;
• благодійний фонд “Незламна берегиня”.

Читайте також:

• Як у Павлограді переселенцям допомагають із житлом: відповідь для бахмутян
• Підримка ВПО на Полтавщині: як допомагають переселенцям у Коломацькій громаді
• Нова грошова допомога для ВПО: люди з інвалідністю та діти отримають 6500 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Голосіївському районі Києва чоловік відкрив стрілянину по людях, внаслідок чого є загиблі та поранені. За попередніми даними, нападник раніше проживав у Бахмуті.

Що відомо про трагедію в Києві та нападника, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Стрілянина в Києві, 18 квітня

У Голосіївському районі Києва сталася стрілянина про це повідомили в поліції, внаслідок якої загинули 6 людей, ще кілька отримали поранення, серед них — дитина, про це повідомив Віталій Кличко, мер Києва.

За інформацією правоохоронців, невідомий чоловік відкрив вогонь по людях на вулиці, після чого зайшов до супермаркету та забарикадувався всередині. Поліція провела спецоперацію із залученням бійців КОРД. Згодом стрілка було ліквідовано. З ним намагалися вести переговори близько 40 хвилин, але він не реагував. Мер Києва повідомив, що п’ятьох поранених госпіталізували, іншим надали допомогу на місці.

Нападник ймовірно раніше проживав у Бахмуті

За даними видання “Українська правда”, оприлюдненими у медіа, стрілком є 57-річний чоловік. Журналісти повідомляють, що він народився в росії, однак мав українське громадянство. Раніше чоловік проживав у Бахмуті, а згодом переїхав до Києва — зокрема, мешкав неподалік від місця нападу.

Також відомо, що у 2015–2017 роках він певний час перебував у росії.

Як повідомляє Телебачення Торонто, чоловік був військовим пенсіонером та мав радикальні антиукраїнські й антисемітські погляди.

У соцмережах він публікував дописи, в яких:

• заперечував державність України;
• підтримував насильницькі методи “зачистки” суспільства;
• висловлював симпатії до проросійських бойовиків;
• жалкував, що у 2014 році Бахмут не був повністю знищений.

Окрім цього, раніше він мав проблеми із законом — зокрема, фігурував у справі про нанесення тілесних ушкоджень, однак уникнув відповідальності після примирення з потерпілим. Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини трагедії, а також мотиви нападника. Остаточна кількість постраждалих уточнюється.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українцям у Польщі, які отримали номер PESEL зі статусом UKR без пред’явлення паспорта, необхідно підтвердити свою особу до 31 серпня 2026 року. Інакше є ризик втратити право на легальне перебування та роботу.

Як це зробити, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

Як українцям у Польщі підтвердити PESEL UKR та не втратити статус

Українці, які перебувають у Польщі та мають номер PESEL зі статусом UKR, повинні перевірити спосіб його оформлення. Якщо номер був отриманий без пред’явлення паспорта, необхідно обов’язково пройти процедуру підтвердження особи. Згідно з вимогами польського законодавства, зробити це потрібно до 31 серпня 2026 року.

Що потрібно зробити

Для підтвердження особи необхідно:

• звернутися до управління гміни або міста;
• пред’явити чинний паспорт.

Після цього відповідний орган самостійно оновить дані в державному реєстрі.

Які наслідки у разі ігнорування

Якщо не виконати цю вимогу вчасно, можливі такі наслідки:

• втрата статусу UKR;
• зміна статусу в реєстрі;
• втрата законних підстав для перебування та роботи в Польщі.

Важливо перевірити дані

Також українцям радять перевірити актуальність своїх персональних даних, особливо у випадках зміни паспорта або прізвища. Це має значення під час подачі документів на карту побиту CUKR, у тому числі для дітей.

У разі порушення прав громадяни можуть звернутися до Офісу Омбудсмана: вулиця Інститутська, 21/8, м. Київ, [email protected], за номерами 0800 501 720, 044 299 74 08.

До теми:

Українці в Польщі можуть отримати психологічну допомогу від БФ “Право на Захист”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!