Нещодавно редакція “Бахмут IN.UA” провела опитування бахмутян. Ми запитували куди вони переїхали, щоб розповісти про допомогу, яку надають у цих громадах. Серед відповідей були запитання про допомогу, яку можна отримати в Лозівській громаді Харківської області.

Редакція звернулася за коментарем до Лозівської міської ради і дізналася, яку підтримку надають переселенцям у цій громаді.

Лозова, житло для ВПО

Станом на 25 листопада 2024 року в Лозівській громаді зареєстровано 13 593 переселенців. Для тих, хто не має можливості винаймати житло, пропонують прихисток у місцях тимчасового проживання. Наразі у громаді працюють три прихистки для ВПО.

З 2019 року в громаді працює соціальний готель для ВПО, розрахований на 56 місць. Кімнати облаштовано сучасними меблями, побутовою технікою та речами першої необхідності. За цей час у соціальному готелі безоплатно прийняли майже 1 500 переселенців.

Місця компактного проживання ВПО створені на базі студентських гуртожитків: Лозівського фахового вищого коледжу мистецтв та Лозівської філії Харківського автомобільно-дорожнього фахового коледжу. Також є місця для ВПО в гуртожитку Панютинського вагоно-ремонтного заводу. В перші місяці повномасштабного вторгнення в цих гуртожитках мешкали до 200 евакуйованих.

Також у Лозівській громаді створено Фонд житла для тимчасового проживання внутрішньо
переміщених осіб. Він складається з 67 квартир. На сьогодні вже 20 родин-ВПО отримали житло загальною площею 470,4 квадратних метрів.

Адреси та наявність вільних місць для ВПО можна дізнатися особисто в Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради. Або звернутися за телефоном: +380 (57) 455 1655.

Програма підтримки ВПО в Лозівській громаді: що передбачає

Для надання допомоги переселенцям у Лозівській громаді діє Програма підтримки внутрішньо переміщених осіб. Вона передбачає заходи щодо iнтеграцiї переселенців у громаду.

Програма містить такі заходи:

• періодична оцінка потреб ВПО;
• надання соціальних послуг ВПО;
• психологічна допомога і реабілітація ВПО;
• створення умов для задоволення базових потреб у проживанні ВПО, моніторинг умов проживання в місцях компактного поселення;
• надання актуальної інформації про наявні послуги та місця для тимчасового розміщення ВПО;
• залучення фінансової або технічної допомоги благодійних і міжнародних організацій для забезпечення тимчасового проживання ВПО;
• своєчасне призначення та виплата всіх видів державної соціальної підтримки;
• забезпечення доступу ВПО до місцевих програм соціального, освітнього, медичного і культурного спрямування;
• надання безоплатної правової допомоги малозабезпеченим сім’ям ВПО;
• залучення незайнятих працездатних ВПО до участі у суспільно корисних роботах (“Армія відновлення”) та громадських робіт;
• надання медичних послуг;
• забезпечення доступу дітей із сімей ВПО до освітніх послуг;
• захист прав дітей-ВПО та надання їм статусу дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;
• залучення ВПО до занять руховою активністю та спортом;
• проведення інформаційних заходів для сприяння зайнятості та інтеграції ВПО;
• забезпечення гуманітарною допомогою, яка надходить до громади;
• залучення ВПО до культурного життя громади.

Лозова, допомога від благодійних організацій

Окрім підтримки від громади, переселенці можуть отримати й допомогу від благодійних організацій. Вони надають гуманітарну, інформаційну та правову допомоги.

Серед організацій, які надають допомогу в Лозівській громаді:

• благодійний фонд “Від серця до серця-2022”;
• благодійний фонд “Наш край Лозівщина”;
• волонтерський центр “Разом до перемоги”;
• волонтерський штаб “Один за всіх та всі за одного”;
• благодійний фонд “Небайдужі серця Лозівщини”;
• волонтерський центр “Добра Дія”;
• волонтерський центр Joyland;
• волонтерський центр “Разом нас багато”;
• громадська організація “Жіночій легіон Лозівщини”;
• благодійний фонд “Єдине джерело”;
• центр громадських ініціатив “Народна дія”;
• благодійний фонд “Карітас”;
• благодійна організація “Імені Сергія Семенова”;
• благодійний фонд “Добрадія — Зброя Сильних”;
• громадська організація “Кластер стійкості”;
• благодійний фонд “Незламна берегиня”.

Читайте також:

• Як у Павлограді переселенцям допомагають із житлом: відповідь для бахмутян
• Підримка ВПО на Полтавщині: як допомагають переселенцям у Коломацькій громаді
• Нова грошова допомога для ВПО: люди з інвалідністю та діти отримають 6500 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Аналітичний проєкт DeepState зафіксував просування російської армії поблизу Різниківки, що на Слов’янському напрямку неподалік Рай-Олександрівки.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

На Покровському відтинку українські військові зупинили 36 штурмових дій. Цей показник є дещо більшим порівняно з попередньою добою, коли фіксувалося 34 атаки. Наступальні дії російської армії відбувалися у районах населених пунктів Новоолександрівка, Котлине, Удачне, Родинське, Новомиколаївка та Філія. Також атаки відбито у бік Василівки, Білицького, Дорожнього, Шевченка, Сергіївки та Новопавлівки.

На Костянтинівському напрямку кількість атак зросла з 19 до 23. Зіткнення точилися поблизу Плещіївки, Костянтинівки, Іллінівки, Торецького та Софіївки.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 16 разів намагалася прорвати лінію оборони. Інтенсивність боїв тут зменшилася порівняно з 22 зіткненнями напередодні. Бойові дії відбувалися у районах населених пунктів Новомихайлівка, Новоселівка, Дерилове, Зарічне, Ямпіль, а також у бік Шийківки, Ставків, Дробишевого та Лимана.

На Слов’янському напрямку кількість штурмів залишилася незмінною порівняно з минулою добою і склала 11 атак. Українські військові фіксували зіткнення у районі Закітного й Калеників, а також у бік Рай-Олександрівки та Кривої Луки. Водночас аналітики DeepState в останньому оновлені вказують, що саме на ділянці фронту поблизу Різниківки у бік Рай-Олександрівки відбулося просування противника.

На Краматорському напрямку відбулося одне боєзіткнення в районі Малинівки. Напередодні російські війська наступальних дій на цій ділянці не проводили.

Втрати російської армії

За минулу добу кількість ліквідованого особового складу російських військ склала 1370 осіб, цей показник залишився ідентичним до попереднього дня. Українські військові також знищили наступну кількість техніки та озброєння:

• 1 968 безпілотників оперативно-тактичного рівня порівняно з 1 996 напередодні;
• 441 одиницю автомобільної техніки та автоцистерн, що на 10 більше показників минулої доби;
• 58 артилерійських систем порівняно з 71 напередодні;
• 4 крилаті ракети, тоді як минулої доби таких втрат не фіксували;
• 4 бойові броньовані машини, кількість залишилася незмінною;
• 4 реактивні системи залпового вогню порівняно з 3 напередодні;
• 4 наземні робототехнічні комплекси проти 7 одиниць минулої доби;
• 3 одиниці спеціальної техніки, показник ідентичний до попереднього дня;
• 2 танки порівняно з 5 напередодні;
• 1 засіб протиповітряної оборони, тоді як минулої доби було знищено 4 одиниці.

Читайте також:

Росіяни просунулися в центрі Родинського — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Процес вивезення людей з небезпечних районів Донецької області ускладнюється логістичними проблемами та безпековими загрозами. Головною перешкодою, окрім розширення радіуса дії безпілотників, стала плутанина з адресами та відсутність базових номерних знаків на будинках.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині: проблематика вивезення

За словами представника “Проліски”, радіус дії дронів постійно збільшується, що становить пряму загрозу для евакуаційних бригад. Волонтери місії щодня фіксують знищені автомобілі на значній відстані від лінії зіткнення.

“Дрони літають все далі. Кожного дня, коли їдемо на евакуацію, ми бачимо нові вражені дронами автівки навіть на відстані 40 кілометрів від умовної лінії фронту. Навіть у Краматорську в деяких районах завантажуємо речі, а поруч стоять спалені машини“, — констатує Євген Ткачов.

Окрім безпекових ризиків, бригади стикаються з організаційними перешкодами, які суттєво уповільнюють евакуацію. За словами представника “Проліски”, волонтери втрачають час через такі фактори:

• неготовність місцевих жителів до виїзду на момент прибуття вантажівки;
• відсутність табличок із назвами вулиць;
• відсутність номерів на будинках та дверях квартир;
• плутанина з адресами через перейменування вулиць у небезпечних районах.

“Напружує те, що немає назв вулиць, номерів будинків чи квартир на дверях. Люди ставлять дорогі броньовані двері, але шкодують грошей купити номер квартири. Також у небезпечних районах заважає перейменування вулиць. Навігатори показують одне, карти інше, люди називають по-третє, і це викликає затримки та складнощі. По кожній заявці втрачається до 5 зайвих хвилин, а за день це виливається в годину втраченого часу“, — підсумовує Євген Ткачов.

Читайте також:

Евакуація з Дружківки: кількість охочих виїхати зростає, — представник “Проліска”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!