Один з бійців Бахмутської територіальної оборони збирає на литовську антидронову рушницю EDM4S Sky Wiper. З міркувань безпеки ім’я бійця заборонено розголошувати. Бахмутян та всіх небайдужих закликають долучитися до збору.

Як допомогти?

PayPal. [email protected]

Реквізити Монобанки — 

https://send.monobank.ua/jar/94CsqM5BMc?fbclid=IwAR2_yQ7OtUETcbQkMPyZAtNDTRrLrGnhbM1j1CTQVKu-K1dUTDQDTAFnWjc

Важливо: гроші на антидронну рушницю наразі скинули майже всі родичі, це більша частина зібраних коштів. Раніше боєць за власні кошти купив тепловізор, машину та інше спорядження, всім цим користується бригада. Однак, будь-які фінансові ресурси рано чи пізно вичерпуються і бійцям потрібна допомога від тилу. Тож закликаємо долучитися до збору.

Литовська зброя

Антидронова рушниця EDM4S Sky Wiper — цю зброю до нашого війська почали постачати ще у 2021 році, але в невеликій кількості, повідомляє АрміяInform. 

Комплект обладнання EDM4S налічує корпус рушниці, спрямовані антени, РЧ модулі, акумулятор, голографічний або оптичний приціл. Час роботи акумулятора становить до однієї години. При цьому доступні додаткові запасні акумулятори. Крім того, обладнання може працювати й від адаптера змінного струму. Маса всього комплексу становить 6 кг.

Антидронний комплекс EDM4S досить простий для опанування, для цього бійцю достатньо мати заряджену батарею, візуально визначити ціль − ворожий дрон і за допомогою оптичного прицілу якомога точніше прицілитись та натиснути на спусковий гачок. Направлені антени відправлять імпульсний «постріл» та знешкодять його.

«Використовувати дрони ми почали першими, а ворог був першим у використанні антидронових рушниць. Зараз вони теж мають їх вдосталь. Жоден артобстріл, наш чи російський, не відбувається без попередньої розвідки дроном. Тому, така чи схожа рушниця має бути в кожному підрозділі, бо це підвищує шанси на виживання бійців», — каже військовий, який боронить Бахмутський напрямок.

Рушниця EDM4S Sky Wiper коштує 15 000 доларів, це 600 тисяч гривень, сума велика, та вже зараз назбирали 230 тисяч гривень. Така рушниця вже має багато позитивних відгуків у використанні бійців, вона може працювати на відстані 3 км, знаходить ворожий дрон, глушить його, позбавляє зв’язок з супутником, тому дрон «зависає» і після закінчення заряду просто падає. І це вже просто залізо.

Боєць зараз вивчає ринок і, можливо надасть все ж таки перевагу українським антидроновим системам, наприклад Kvertus ANTIDRON KVS G-6 +, у війську її називають “глушилка дронів”. Додамо, що така техніка також коштує орієнтовно близько 500 тисяч гривень.

«Я спілкувався з продавцем і він каже, що пристрій добре працює, але відгуків саме від військових поки не знайшов. Та, і все ж таки купити український антидрон набагато простіше. У використанні антидронові рушниці і вітчизняні й зарубіжні, на щастя, прості. Вивчив інструкцію, взяв у руки рушницю і стріляй, тому проходити якесь спеціальне навчання не потрібне», — каже військовий.

Фото: АрміяInform

Читайте також: З тіла витягли 40 осколків: як захисник Бахмута отримав поранення і чому хоче повернутися на фронт?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У тимчасово окупованому Маріуполі розгортається конфліктна ситуація навколо оплати за відновлення житлових будинків. Підрядна організація вимагає від власників квартир кошти за ремонтні роботи, які раніше позиціонувалися місцевою адміністрацією як безкоштовні.

Про це повідомила Маріупольська міська рада.

У Маріуполі вимагають оплачувати “безкоштовне” відновлення квартир

За інформацією Маріупольської міської ради, підрядна компанія “Акрос” поновила судові процеси проти місцевих жителів. Організація вимагає фінансової компенсації за проведений ремонт. За даними проросійської блогерки Санії Дєнісової, сума претензій компанії-підрядника до власників квартир сягає кількох сотень тисяч рублів. Люди опинилися у статусі заручників ситуації.

Зазначається, що на старті відновлювальних робіт представники окупаційної влади гарантували містянам повне забезпечення фінансування ремонту. Людей просили ставити підписи на актах виконаних робіт. Роз’яснень щодо можливих юридичних наслідків такого кроку не надавалося. Маріупольці були переконані, що відновлення здійснюється за кошти окупаційної адміністрації, а нині змушені шукати шляхи захисту від фінансових вимог.

Реакція офіційних інстанцій

Власники квартир намагалися розв’язати проблему шляхом звернень до окупаційних органів влади та місцевої прокуратури. Ефективної реакції на ці скарги не було.

В Маріупольській міській раді додають, що представники окупаційної адміністрації використовують підписані містянами акти виконаних робіт як підставу для правомірного стягнення коштів. Фінансова відповідальність за непрозорі рішення та дії фактично перекладається на звичайних людей.

Читайте також:

Окупанта, який причетний до знищення Маріуполя і Авдіївки, призначили заступником міністра “днр”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

25-річна Лада Камарницька родом з Бахмута. Ще в рідному місті вона почала цікавитися манікюрною справою та починала працювати майстринею. У юному віці дівчина переїхала з Бахмута до Харкова, де продовжила улюблену справу. Через повномасштабне вторгнення Лада вирішила переїздити до Києва. Тут вона мешкає зі своєю родиною та розвиває бізнес. У Києві вона має свій кабінет, де працює майстринею манікюру.

Про життя в Бахмуті, переїзд до Києва і ведення бізнесу Лада Камарницька розповіла редакції Бахмут IN.UA.

Про життя в Бахмуті

Лада Камарницька народилася і виросла в Бахмуті. Вона була активною дівчиною, любила навчатися та брала участь у різних спортивних змаганнях. Майже всі дитячі спогади про місто в неї пов’язані зі шкільними роками.

“Згадую завжди ​​алею троянд, кінотеатр “Перемога”, поруч з яким я жила. Літак згадую, бо я росла на тому районі, свою школу. Також я постійно займалася спортом. На “Металурзі” постійно були якісь тренування, змагання. У 12-й школі була на змаганнях з баскетболу. На плаванні була у “Дельфіні”, гімнастикою займалася. Загалом більшість моїх спогадів пов’язані зі шкільним і підлітковим життям”, — згадує бахмутянка.

У 19 років Лада переїхала до Харкова. Це місто їй дуже подобалося, і вона хотіла будувати там своє життя. Та планам завадило повномасштабне вторгнення. Його дівчина застала в Харкові. Тоді вона ухвалила рішення їхати додому в Бахмут.

“Я була в Бахмуті з кінця лютого до квітня. Жила з сестрою та маленькою племінницею. Коли почали летіти ракети на Бахмут, а місто невелике, було дуже чутно, племінниця сильно переживала. Нам довелося виїхати, бо вона дуже боялася”, — розповіла Лада Камарницька.

Про переїзд

4 квітня Лада разом з родичами виїхали з Донеччини. Шлях пролягав із залізничного вокзалу в Краматорську. Вирішили їхати в Полтаву, але без конкретної мети.

“У Полтаві це була спонтанна зупинка. Ми просто вирішили вийти, і все. Бо ми просто не знали, куди нам їхати. І якось воно так просто вийшло, що ми лишилися в Полтаві. Там я прожила два роки”, — розповіла Лада Камарницька.

У жовтні 2024 року Лада з чоловіком і маленьким сином вирішили переїхати до Києва. Тут родина мешкає і досі.

Про роботу майстринею манікюру і власну справу в Києві

Лада Камарницька досвідчена майстриня манікюру. Цією справою вона займалася ще в рідному Бахмуті, захоплення манікюром почалося ще зі шкільних років. Потім продовжувала роботу в Харкові, Полтаві і Києві.

Через переїзди Лада декілька разів починала свою справу з нуля: шукала клієнтів, локації для роботи. Складніше всього було починати в Києві, маючи маленьку дитину на руках. Вже як півроку Лада має власний манікюрний кабінет і свою базу клієнтів.

“Я займалася манікюром ще зі школи, з дев’ятого класу. Тому я ніколи не розглядала варіантів про іншу зайнятість. Після переїзду спочатку я почала все з нуля в Полтаві. Там я дуже швидко набила базу клієнтів, десь за два-три місяці. Я тоді працювала без вихідних, щоб швидше це зробити. Потім я завагітніла, народила дитину. І коли ми переїхали до Києва, я знову почала все з нуля, коли сину було десь півроку. Звісно з маленькою дитиною було набагато важче. Спочатку я влаштувалася в салон на відсоток, але на таких умовах, що я виходила всього пару днів на тиждень. Просто, щоб не забувати своїх навичок. А коли дитина підросла, я вирішила, що час йти на оренду. Півроку тому я винайняла приміщення і почала працювати на себе. Набила я базу швидко, буквально за місяць. Тому що я топовий майстер, швидкий майстер, і до мене люди дуже швидко йдуть”, — каже Лада Камарницька.

За словами майстрині манікюру, вести власний бізнес у Києві їй не складно. Сам процес не відрізняється від Бахмута чи Полтави. Особисті складнощі виникали лише при пошуку житла на новому місці.

Впливають на роботу наслідки російських обстрілів. Важка зима, яку пережив Київ, частково призвела до зменшення клієнтів.

“Цієї зими людей було менше, тому що багато хто виїжджав з Києва. Але навесні, десь у квітні, дівчатка повернулися до мене на манікюр. Думаю, що десь 60% моєї клієнтської бази поїхали на зиму. Взагалі це такі непередбачувані обставини…Тоді не було весь час світла, плюс морози. Якщо буде знову так само, то, швидше за все, доведеться і нам їхати, думки про це є”, — ділиться бахмутянка.

Своїм землякам, які хочуть почати власну справу, Лада радить не боятися і не соромитись свого статусу ВПО. Бо іноді саме страх зупиняє людей на шляху.

“Починати щось нескладно, головне в себе вірити. І не зациклюйтеся на тому, що ви ВПО, взагалі жодної різниці в цьому немає. Так само, наприклад, багато киян не можуть розпочати якусь власну справу через страхи, через війну. Тут справа не у тому ВПО ти чи місцевий, а те, яка ти людина. Скажу так — не треба боятися. Треба робити”, — підсумувала Лада Камарницька.

Кабінет Лади Камарницької працює на лівому березі Києва, районі Позняків-Осокорків. Також у майстрині є своя сторінка в Instagram, де можна записатися на процедуру.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

Читайте також:

• Як любов до української мови привела до роботи у видавництві та поетичної спільноти: історія Анастасії Саржевської з Бахмута
• “Ми взяли з собою по одній дорожній сумці, сіли в машини, і поїхали”: історія бахмутянки Аліни Дорохової
• “Можливо, ми одні з останніх людей, які народилися на Донбасі”. Історія поетеси з Бахмута Естер

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!