Один з бійців Бахмутської територіальної оборони збирає на литовську антидронову рушницю EDM4S Sky Wiper. З міркувань безпеки ім’я бійця заборонено розголошувати. Бахмутян та всіх небайдужих закликають долучитися до збору.
Важливо: гроші на антидронну рушницю наразі скинули майже всі родичі, це більша частина зібраних коштів. Раніше боєць за власні кошти купив тепловізор, машину та інше спорядження, всім цим користується бригада. Однак, будь-які фінансові ресурси рано чи пізно вичерпуються і бійцям потрібна допомога від тилу. Тож закликаємо долучитися до збору.
Литовська зброя
Антидронова рушниця EDM4S Sky Wiper — цю зброю до нашого війська почали постачати ще у 2021 році, але в невеликій кількості, повідомляє АрміяInform.
Комплект обладнання EDM4S налічує корпус рушниці, спрямовані антени, РЧ модулі, акумулятор, голографічний або оптичний приціл. Час роботи акумулятора становить до однієї години. При цьому доступні додаткові запасні акумулятори. Крім того, обладнання може працювати й від адаптера змінного струму. Маса всього комплексу становить 6 кг.
Антидронний комплекс EDM4S досить простий для опанування, для цього бійцю достатньо мати заряджену батарею, візуально визначити ціль − ворожий дрон і за допомогою оптичного прицілу якомога точніше прицілитись та натиснути на спусковий гачок. Направлені антени відправлять імпульсний «постріл» та знешкодять його.
«Використовувати дрони ми почали першими, а ворог був першим у використанні антидронових рушниць. Зараз вони теж мають їх вдосталь. Жоден артобстріл, наш чи російський, не відбувається без попередньої розвідки дроном. Тому, така чи схожа рушниця має бути в кожному підрозділі, бо це підвищує шанси на виживання бійців», — каже військовий, який боронить Бахмутський напрямок.
Рушниця EDM4S Sky Wiper коштує 15 000 доларів, це 600 тисяч гривень, сума велика, та вже зараз назбирали 230 тисяч гривень. Така рушниця вже має багато позитивних відгуків у використанні бійців, вона може працювати на відстані 3 км, знаходить ворожий дрон, глушить його, позбавляє зв’язок з супутником, тому дрон «зависає» і після закінчення заряду просто падає. І це вже просто залізо.
Боєць зараз вивчає ринок і, можливо надасть все ж таки перевагу українським антидроновим системам, наприклад Kvertus ANTIDRON KVS G-6 +, у війську її називають “глушилка дронів”. Додамо, що така техніка також коштує орієнтовно близько 500 тисяч гривень.
«Я спілкувався з продавцем і він каже, що пристрій добре працює, але відгуків саме від військових поки не знайшов. Та, і все ж таки купити український антидрон набагато простіше. У використанні антидронові рушниці і вітчизняні й зарубіжні, на щастя, прості. Вивчив інструкцію, взяв у руки рушницю і стріляй, тому проходити якесь спеціальне навчання не потрібне», — каже військовий.
Благодійна організація “СОС Дитячі Містечка Україна” розпочала реєстрацію у Дитячий кемп психологічної підтримки “Маячки” на весняний та літній сезони 2024 року. Протягом травня-серпня безоплатно відпочити та відновитися на Закарпатті зможуть діти віком від 7 до 17 років.
Кемп “Маячки” “СОС Дитячі Містечка” — це 14-денний ресурсний проєкт, який спрямований на психологічну підтримку, відпочинок та відновлення дітей, які постраждали внаслідок російської військової агресії в Україні.
Розклад змін на весняний та літній сезони 2024 року:
9 травня — 22 травня;
26 травня — 8 червня;
16 червня — 29 червня;
3 липня — 16 липня;
24 липня — 6 серпня;
10 серпня — 23 серпня.
Відбір до кожної зміни відбувається за 10-15 днів до початку заїзду. Учасниками кемпу можуть стати діти віком від 7 до 17 років з наступних категорій:
діти з деокупованих територій;
діти з територій, які щільно обстрілюються, на яких погіршилась безпекова ситуація;
діти, які проживають на території, де ведуться активні бойові дії;
діти з родин внутрішньо переміщених осіб;
діти військовослужбовців;
діти з прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу, зокрема, що були змушені евакуюватися за межі України;
діти опікунів і усиновителів;
діти, які були повернуті з депортації;
діти з інвалідністю, особливостями розвитку (дитина має бути автономна та не потребувати додаткового супроводу тьютерів, медичної підтримки).
Пріоритет при відборі надаватиметься дітям, які нещодавно виїхали з окупованих територій, проживають на територіях, де погіршилась безпекова ситуація та які перебувають під постійними обстрілами, а також не брали участь у даній програмі впродовж 2022-23 років.
Реєстрація на дитячий кемп психологічної підтримки “Маячки” доступна за цим посиланням.
Умови відпочинку
Кемп розташований на безпечній та затишній території — в селі Горбок Іршавського району Закарпатської області. Тут дітям пропонують:
5-разове харчування;
проживання у комфортних 3-4-5 місних номерах, оснащених необхідними меблями та санвузлом;
змістовна програма, яка включає цілодобову психологічну підтримку, активне та цікаве дозвілля, екскурсійні поїздки, корисні майстер-класи, навчання поводженню у надзвичайних ситуаціях.
Протягом зміни цілодобово з дітьми перебуватимуть та працюватимуть психологи, куратори, інструктори зі спорту та креативних напрямів. Участь у проєкті абсолютно безкоштовна.
Перелік документів необхідних для участі:
медична довідка (форма 079-повна) з даними про перенесені інфекційні захворювання, з даними про профілактичні щеплення, з відміткою про відсутність педикульозу;
при наявності хронічних захворювань вказати дату останнього загострення із зазначенням групи здоров’я;
копія свідоцтва про народження дитини та копія паспорту одного з батьків, опікуна або законного представника, довідка ВПО за наявності;
заява, заповнена батьками;
вступна угода, підписана батьками.
Зразки всіх небхідних документів будуть надіслані в електронному листі доданими файлами в разі підтвердження участі вашої дитини/тей. Відбір учасників проводиться поступово, на кожну зміну окремо. Організатори не оплачують дорогу дітей до точки збору в Мукачево (окрім виключних випадків). Час та місце збору, звідки відбувається організований довіз дітей до кемпу, учасникам повідомляють особисто.
Читайте також:
Студентам пропонують викладати англійську в селах та містечках: реєстрація
Практично щодня наша редакція повідомляє про видачу гуманітарної допомоги у різних містах України: Київ, Харків, Львів, Суми та багато інших. Однак часто ми бачимо, що пріоритет у видачі надають жінкам, тоді як чоловіки рідше фігурують у вказаних пріоритетних категоріях. Чи справді жінки частіше отримують допомогу, чи існує гендерна дискримінація при видачі?
Гуманітарна допомога в Україні для чоловіків та жінок
Перед написанням цього матеріалу, ми вирішили запитати своїх читачів та читачок, чи хтось з них стикався з гендерною дискримінацією при видачі гуманітарної допомоги. Опитування провели в Telegram, й ось які коментарі отримали.
Як бачимо, у деяких областях переселенці і переселенки взагалі не отримують гуманітарну допомогу, у інших є логістичні складнощі з її отримання, але є й ті, хто зустрічався з проявом гендерної дискримінації.
“Так (ред. зустрічали прояви гендерної дискримінації при видачі гуманітарної допомоги), для жінок є підтримка, а чоловіків розглядають виключно як потенційних військовослужбовців, яким не передбачена ні підтримка, ні гуманітарка серед цивільних”, — пише бахмутянка Марина.
Пізніше ці слова аргументують нам у коментарях ще кілька волонтерок.
Які пріоритети розставляють міжнародні донори
Ми звернулися із питанням про те, якими засадничими документами керуються при гендерному розподіленні гуманітарної допомоги до Управління ООН з координації гуманітарних справ.
Нас направили до Дар’ї Чекалової, це членкиня ГО “Дівчата” — ця організація є одним з отримувачів гуманітарної допомоги — вона зазначає, що фінансування спирається на комплексний аналіз потреб, який проводиться в різних регіонах країни, і зазвичай виливається згодом в опорний річний документ Ukraine Humanitarian Needs and Response Plan, створений Деніз Браун, координаторкою системи ООН в Україні.
Нам порадили ознайомитися з планом на 2024 рік. Ми проаналізували його та виокремили основні тези:
1) Війна спустошує села та міста поблизу лінії фронту, гуманітарні потреби в цих районах досягають катастрофічного рівня. Ситуація не може покращитися, якщо війна не припиниться;
2) Цілі громади поблизу лінії фронту зазнають щоденних обстрілів, в результаті чого мільйони людей практично не мають можливості забезпечувати себе і залежать від гуманітарної допомоги;
3) Ризики гендернозумовленого насильства зросли, а найбільш вразливі люди, часто жінки та люди похилого віку, стикаються з найбільшими проблемами;
4) Гуманітарні зусилля стратегічно зосереджені на найбільш постраждалих прифронтових регіонах, особливо на сході та півдні, і це рішення було прийнято на основі ретельних оцінок і ґрунтовного аналізу.
Бачимо, що в плані вказано, що часто найбільш вразливими категоріями є саме жінки та люди старшого віку. Цю тезу впродовж нашої розмови підтримували волонтери та волонтерки з Києва, Дніпра та Краматорська. В останньому нас запевнили, що допомогу надають всім потребуючим, незалежно від статі, адже це прифронтове місто. Водночас місцевий волонтер розповів, що в основному допомогу отримують жінки, тому що чоловіки по неї не приходять, адже бояться бути мобілізованими. Втім, про це пізніше, а зараз почнемо аналіз з Києва.
Видача гуманітарної допомоги в Києві від МОМ та українських благодійників
Департамент соціальної політики Київської міської державної адміністрації у травні 2023 року повідомив, що в місті зареєстровано близько 400 тисяч переселенців, серед них — 66 тисяч дітей. Це офіційні дані, а в реальності цифра може бути більшою. Волонтер Червоного Хреста Микита Безмен — теж переселенець, зараз живе в Києві.
Ще з лютого 2019 року він почав допомагати людям — спочатку в Бахмуті навчав населення, як надавати домедичну допомогу, проводив заходи з соціальної підтримки. Під час ковіду Микита роздавав засоби гігієни та допомагав маломобільним людям. Коли почалося повномасштабне вторгнення, пріоритети роботи Червоного Хреста змінилися — фокус змістився на вразливі верстви населення, зокрема це ВПО. Микита зазначає, що й справді певний пріоритет у видачі мають саме жінки з дітьми.
“Ми не видаємо допомогу чоловікам працездатного віку, які не мають на утриманні неповнолітніх дітей, але так само ми не видаємо допомогу жінкам повнолітнього віку, які не мають на утриманні дітей чи, наприклад, важкохворих осіб. Допомогу видаємо тільки пільговим категоріям, наприклад, матерям-одиначкам”, — каже волонтер Червоного Хреста.
Він додає, що певний час допомогу видавали всім матерям, у яких була на утриманні неповнолітня дитина, незважаючи на те, чи є у жінки чоловік, чи ні.
“З 2022 року Червоний Хрест скоротив допомогу місцевому населенню, а пріоритет мають саме ВПО. Людині потрібно мати статус ВПО та пільгову категорію, аби її включили до вразливої групи. Наприклад, багатодітний, пенсіонер, важкохворий тощо”, — пояснює Микита Безмен.
Щодо жінок, то тут пріоритет на видачу гуманітарної допомоги матимуть ті, які виховують неповнолітню дитину, жінки-пенсіонерки, жінки з інвалідністю, важкохворі жінки, а також малозабезпечені.
Микита пояснює, що людям видають пакунки з харчами та засобами гігієни. Вміст цих пакетів не має критичних гендерних відмінностей, тобто і чоловік, і жінка, які є вразливою категорією, отримають практично аналогічні пакети. Єдина відмінність — жінкам додають засоби жіночої гігієни.
“Жінки частіше приходять по гуманітарну допомогу. Як правило, зараз це пенсіонерки та самотні матері. Наголошую, що ми не видаємо гуманітарну допомогу особам працездатного віку, які не мають на те підстав. Не важливо, це чоловік чи жінка”, — каже волонтер.
Микита додає: йому особисто хотілося, щоб допомогу отримували всі, хто цього потребує, але зараз слід діяти раціонально й надавати її пріоритетним категоріям.
Зрозуміло, що на всіх допомоги не вистачить. Тобто, це ж не бездонний кошик, де воно там лежить. Якщо самотній чоловік візьме гуманітарку, то, гіпотетично, вона може не дістатися жінці, у якої на утриманні дитина,
пояснює // представник Червоного Хреста в Україні.
Микита вважає, що в перспективі видача гуманітарної допомоги буде скорочуватися, натомість благодійники хочуть сфокусувати зусилля на працевлаштуванні переселенців та переселенок. Адресну допомогу можуть залишити тільки для найбільш вразливих верств населення.
Альона Гребенчукова, голова Подільської організації Червоного Хреста в Києві, каже, що для донорів пріоритет — це діти. За допомогою для них статистично частіше приходять мами, бабусі, сестри. Їх записують як отримувачок допомоги для дітей.
У коментарі вона пояснює, що зараз в пріоритеті для видачі гумдопомоги в Києві від Червоно Хреста є:
ВПО;
люди з І та ІІ групами інвалідності;
багатодітні сім’ї;
самотні батьки, у кого на утриманні є неповнолітня дитина;
люди з онкологією.
“Ми бачимо таку тенденцію, що навіть якщо до нас переїжджає сім’я вимушено переміщених осіб, і в сім’ї, наприклад, є мама, тато та діти, то довідки ВПО чоловіки не завжди оформлюють. Можливо, вони бояться бути десь на обліку чи ще щось. Тож тут знову повертаємося до статистики, де отримувачем послуги є жінка з дитиною, а діти — пріоритет для донора”, — каже Альона Гребенчукова.
Фахівчиня додає, що через це складається уявлення, що начебто чоловіки отримують менше допомоги, однак вони за нею не приходять з дітьми, а відтак основними отримувачками завжди є жінки.
Видача гуманітарної допомоги у Дніпрі
На Дніпропетровщині станом на кінець грудня 2023 року було офіційно зареєстровано понад 466 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Жінок серед них — більшість, й чимало з них отримують гуманітарну допомогу.
У самому Дніпрі працює шелтер ГО “Джерело підтримки” для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Тут вони можуть отримати всю необхідну допомогу та підтримку. Волонтерка Юлія Христюк каже, що помічає пріоритет на надання гуманітарної допомоги. Тут її видають людям, які віком 60+, а також матерям-одиначкам, а от чоловікам її видають рідше. Однак, якщо це батько-одинак, то він буде так само в пріоритеті.
“Ну, на мою думку, чоловіки повинні працювати, якщо вони в змозі це робити, і вони не належать ні до яких вразливих категорій. Я знаю, що зараз багато чоловіків переховуються від мобілізації, тому не стають на обліки, як ВПО”, — каже волонтерка.
Вона додає, що у хабі допомагають з працевлаштуванням, щоб людина не була повністю залежна від гуманітарної допомоги. Звісно, є люди, яким важче знайти роботу — це особи з інвалідністю та літні люди. Втім, в більшості підопічні шелтеру вже знайшли роботу, каже Юлія Христюк.
“Наші люди практично на 80% вже працевлаштовані всі. Є ті, хто отримали міні-гранти та відкрили свій бізнес. Не працюють тільки особи з інвалідністю, ну й 60+, яким важко пересуватися. Але навіть вони уже намагаються знайти роботу, тому що розуміють, що ці виплати скінчаться, а жити ж потрібно далі”, — наголошує Юлія.
Ситуація з видачею гуманітарної допомоги у прифронтовому Краматорську
Краматорськ — прифронтове місто, де зареєстровано понад 50 тисяч переселенців. Ми поговорили з волонтеркою Людмилою Сніцаренко та волонтером Станіславом Чорногором, обоє працюють у Краматорській громаді. Станіслав також роздає гуманітарку в інших областях.
Людмила каже, що в Краматорській громаді допомогу надають всім, хто її потребує, незалежно від того, чоловік це чи жінка.
“У нас без різниці. Даємо тим, кому треба, або чоловік, або жінка, або особа іншої гендерної належності. Головне, щоб людина мала оригінали документів — це довідка ВПО або Акт про пошкоджене житло. І тоді ця людина може отримати у нас допомогу”, — каже волонтерка.
Вона додає, що до них у гуманітарний хаб приходять і чоловіки, і жінки, і люди старшого віку, й навіть молодь.
Зараз люди потребують гуманітарної допомоги. Звісно, якщо їм в 25 раз привезуть крупи, то їх ніхто брати не буде. У людей немає грошей, немає роботи, а родини, в яких є неповнолітні діти, потребують одягу, демісезонного одягу. Допомогу ми надаємо комплексно, якщо це мама чи тато з дитиною, то видають і гігієну, й харчі та одяг,
пояснює // Людмила Сніцаренко.
Натомість волонтер Станіслав Чорногор каже, що чоловіки рідше приходять за гуманітаркою. Він також працює у Краматорську і додає, що більше допомоги видають жінкам та родинам з дітьми.
“Найбільш обездолені групи людей – це чоловіки віком до 50 років, яким взагалі нічого не положено. Коли чоловіки йдуть, наприклад, в Краматорську отримувати гуманітарну допомогу, то там на місці видачі їх чекатимуть працівники військкоматів”, – пояснює Станіслав Чорногор.
Волонтер також прокоментував гуманітарну допомогу в областях, які не пролягають близько лінії фронту. Він каже, що часто людей закликають евакуюватися з прифронтових територій, але оскільки є брак житла у містах, й часто воно там дорожче, то люди їдуть далі в села чи малі міста.
“Ми бахмутяни, проживаємо в Ладижині, щоб отримати гуманітарку нам потрібно їхати до Вінниці. А це по грошах 800 гривень, туди і назад, нас 3 людини. Поштою розсилки немає і нас багато проживає бахмутян у цьому місті. Ні хто не їздить за нею”, — пише бахмутянка про логістичні труднощі.
Тут не так добре налагоджена видача гуманітарної допомоги для будь-якої статі, тож люди часто залишаються без неї. Це спричиняє іншу проблему — люди повертаються жити у прифронтові села та міста.
Якщо говорити за чоловіків, то вони могли б знайти собі роботу, пояснює волонтер, але на практиці чоловіку обіцяють вакансію та, наприклад, бронь в комунальному підприємстві, але перед цим він повинен стати на облік у військкомат.
“В день, коли чоловік приходить у військкомат, аби стати на облік і сказати, що він планує влаштуватись на роботу, йому дають повістку на наступний візит у військкомат, і вже через тиждень він служить. Часто думають, що чоловіку легше заробити гроші, але в прифронтовому місті насправді всім складно”, — розказує Станіслав Чорногор.
Чи справді є обмеження у видачі гуманітарної допомоги
Аналізуючи коментарі наших співрозмовників і співрозмовниць, бачимо, що й справді саме статистично гуманітарну допомогу більше отримують жінки. Принаймні тому, що вони частіше за нею приходять з дітьми. А як зазначила нам у коментарі Альона Гребенчукова, голова Подільської організації Червоного Хреста в Києві, саме діти — пріоритет для донорів.
Чоловіків із дітьми, менше, ніж жінок. Відтак, й пріоритет для них менший. На додаток, через те, що чоловіки рідше приходять, бо мають страх бути мобілізованими, вони рідше фігурують у списках отримувачів гуманітарної допомоги. Часто жінка отримує пакунок з їжею чи гігієною на всю родину, тож цим безпосередньо користуються й чоловіки, які є в родині.
Стверджувати, що чоловіки не мають пріоритету, ми не можемо, адже якщо у чоловіка на утриманні є дитина — то він буде отримувати гуманітарну допомогу, так само як і жінка з дитиною. У розмовах з волонтерами й волонтерками ми також почули думку, що у донорів є побоювання, аби гуманітарна допомога не стала ведмежою послугою для людей, тому вони намагаються дати переселенцям і переселенкам можливість вчитися, писати гранти, відкривати бізнеси та влаштовуватися на роботу, аби ніхто з них не залежали від гуманітарної допомоги.
Матеріал створено у партнерстві з Волинським прес-клубом
Благодійна організація “СОС Дитячі Містечка Україна” розпочала реєстрацію у Дитячий кемп психологічної підтримки “Маячки” на весняний та літній сезони 2024 року. Протягом травня-серпня безоплатно відпочити […]
Практично щодня наша редакція повідомляє про видачу гуманітарної допомоги у різних містах України: Київ, Харків, Львів, Суми та багато інших. Однак часто ми бачимо, що […]
У Торецьку тимчасово призупинили роботу відділення “Ощадбанку”. Обласне управління банку пов’язує таке рішення з посиленням небезпеки в місті через ворожі обстріли. Про це повідомила начальниця […]
Тетяна Кваша родом із міста Соледар. Не зважаючи на свій юний вік, вона вже встигла відкрити власний бізнес, який знищили росіяни, та стати активною громадською […]
Маріупольська міська рада залучає партнерів для допомоги мешканцям міста у вирішенні житлового питання. Окрім створення соціального житла, чиновники розглядають можливість зробити доступнішою державну програму єОселя. […]