Фото бійця ЗСУ Сергія із Бахмутських окопів порівнювали із видовищем, яке можна було спостерігати під час Другої Світової війни. Відтоді, як ми розповіли історію Сергія й Олени в їхньому житті багато змінилося, пара одружилася, а згодом Сергій, на жаль, отримав поранення.

Як допомогти Сергію та Олені?

Посилання на банку, де збирають кошти на лікування та реабілітацію Сергія:

https://send.monobank.ua/jar/7zYHa6Cg5p

Реквізити картки Олени:

4149 6090 1418 4255

Pay Pal

[email protected]

Більше про волонтерську допомогу бійцям Бахмутського фронту — читайте тут. Одна з останніх покупок Олени — приціл нічного бачення для ЗСУ, який допомагає врятувати життя нашим воїнам. На свою волонтерську карту Олена збиратиме кошти, щоб закупити тепловізор. Всі звіти можна знайти на сторінці Олени.

Поранення на полі бою

Сергію проводять хірургічні маніпуляції. Фото: особистий архів героїні

Сергія поранили 18 січня на Бахмутському напрямку, поблизу Лисичанська під час мінометного обстрілу.

“На позиціях де був Сергій раніше не було настільки потужних обстрілів. Сергія ззаду накрила міна, його посікло осколками: спину, тазову частину, ногу та руку. Рука була як друшляк, у нього дуже глибокі рани були. Через час був ще один приліт і в Сергія сталася контузія, він упав на землю й не відчував руку. Потім він вже розповідав, що покликав побратимів, бо не міг встати самостійно через поранення руки. Сергій повідомив хлопцям, що він 300-тий, спочатку сам пробував відійти, але потім хлопці йому допомогли”, — розповідає дружина військового, волонтерка Олена.

Поранення Сергія. Фото: особистий архів героїні

Після поранення побратими зупинили кровотечу в Сергія, а далі його доправили в медзаклад, чоловіка переправляли у різні лікарні. Зараз військовий має пройти реабілітацію, у нього все ще залишаються осколки.

 “У Сергія витягнули близько 40 осколків з тіла, але це ще не всі, деякі залишаються. У нього пухне рука, також частково не працюють пальці на руці, хоч він й займається. Сергій не може спати через біль, має приймати ліки, це все негативно впливає на тиск, на голову, у нього часто температура”, — каже Олена.

Реабілітація

Осколки в тілі Сергія. Фото: особистий архів героїні

Сергію ще потрібно пройти довгий шлях реабілітації, частково здоров’я воїна планують відновити в санаторії. Всі витрати за лікування взяла на себе Олена, за допомогою зборів небайдужих вона купує необхідні ліки та речі.

“З нього зрізали повністю всю одежу, ремені та навіть шнурки, щоб йому лікарі надали допомогу. Поки все у Сергія є, як буде далі побачимо. Буде допомога від держави — буде чудово, але в той момент ми про це не думали, головне його здоров’я”, — пояснює дружина військового.

Пані Олена додає, що коли її коханого поранили вона була в іншому місті, тож перші дні за ним доглядала її добра товаришка та за сумісництвом очільниця БФ Діна Ткаченко. Як каже волонтерка, чоловіка переводили з одного медзакладу в інший, але врешті-решт Олені все ж вдалося побачитися із захисником. 

“Зараз йому надають допомогу, я сподіваюсь, що все зроблять чітко і все в нього буде добре. Я дуже вдячна моїм друзям в Україні і за кордоном, які відгукнулися на моє прохання про допомогу Сергію. Без них я б не впоралася”, — каже Олена.

Про бажання повернутися на фронт

Сергій з Оленою. Фото: архів подружжя

Після поранення Сергій попри травму планує продовжувати захищати країну, його надихають люди, які підтримують його й допомагають.

“У нього зараз такий бойовий дух високий, він хоче повертатися, дуже вдячний, що я змогла приїхати. Близька людина поруч, тож зрозуміло, що йому стає краще. Будемо чекати поліпшення стану здоров’я”, — розповідає Олена.

Волонтерка додає, що їй хотілося б, щоб люди не переставали допомагати волонтерам та ЗСУ, адже це вкрай важливо для Перемоги. За всіма маленькими успіхами, стоять життя воїнів, їхні травми та історії, каже Олена.

“Я не можу спокійно дивитися на світлини, які хлопці викидають з окопів чи фото мого чоловіка, коли він лежить в лікарні. Не має так бути, я бачила цих хлопців, у них пошкоджені руки, ноги, бійці лежать з такою арматурою в кінцівках. Я дуже хочу, щоб зараз весь світ розумів, що відбувається в Україні”.

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Як підготуватися до армії: військовий вишкіл та керування БПЛА

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Переселення бойків із території Польщі до України. Тисячі родин, серед яких мешканці села Ліскувате, залишили рідні домівки та переїхали на нові землі. Частина з них оселилася в селі Роздолівка, що на Донеччині. Разом із побутом, вишивками, піснями та іконами бойки привезли й власну традиційну кухню. Одним із таких збережених скарбів став підбиваний борщ — страва, яку досі готують у родинах переселенців.

Детальніше про страву та спосіб її приготування розповіли представники Соледарської міської ради.

Підбиваний борщ із Роздолівки

У 2022 році культура приготування українського борщу була включена до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, як елемент, котрий об’єднує численні регіональні варіанти. У їх число входить й підбиваний борщ із Роздолівки — унікальну культурну традицію бойків, переселених із території Польщі до України у 1951 році.

“У борщу — тепло рідної землі, ніжність сметани, аромат домашнього м’яса і глибокий бордовий колір буряка. У регіоні Бойківщини та на Прикарпатті такий варіант борщу мав статус святкового чи “особливого” — на весіллях, гостинах, родинних урочистостях“, — вказують представники Соледарської міської ради.

Підбиваний борщ вирізняється своєю рідкою консистенцією — у багатьох версіях страва не містить картоплі чи капусти, тому більше нагадує наваристий суп-бульйон. Його інша особливість — у заправці, так званій “підбивці”: сметанно-борошняній емульсії з молоком, яйцем чи кисломолочними інгредієнтами, яку додають під час варіння. Саме вона надає борщу ніжності, м’якості й характерного світло-бордового відтінку.

Як приготувати підбиваний борщ із Роздолівки

Спершу треба ретельно промити куряче м’ясо. За потреби замочіть на 15–20 хвилин у теплій воді, щоб зменшити солоність. Потім покладіть його у велику каструлю з приблизно чотирма літрами води, доведіть до кипіння, зніміть піну, зменшіть вогонь і варіть на повільному вогні близько 1–1,5 години. Наприкінці варіння додайте лавровий лист, кілька горошин чорного перцю та сіль.

Далі йде підготовка овочів. Треба очистити та нарізати його тонкою соломкою, цибулю — дрібними кубиками. На сковороді розігрійте олію або смалець і обсмажте цибулю до прозорості. Буряк окремо відваріть у невеликій кількості води, додавши трішки оцту — це допоможе зберегти насичений колір і додасть легкої кислинки.

Приготування заправки — “підбивки” також займає далеко не останню роль. Для її створення потрібно у мисці з’єднати свіжу сметану або вершки з невеликою кількістю борошна та молока (за потреби), перемішати до однорідної маси. Додайте яйце або лише жовток і збийте вінчиком чи міксером до отримання ніжної емульсії.

Коли бульйон буде готовий, вийміть м’ясо, за бажанням процідіть рідину й поверніть у каструлю. Додайте відварений буряк, дайте борщу покипіти ще 5–7 хвилин. Потім поступово, тонкою цівкою, вливайте сметанно-борошняну заправку, постійно помішуючи. Варіть на мінімальному вогні, не допускаючи сильного кипіння, щоб борщ не розшарувався. Додайте обсмажену цибулю й доведіть до готовності протягом кількох хвилин.

В кінці потрібно дрібно нарізати зелень (кріп, петрушку) й додати її до борщу, одразу знімаючи його з вогню.

Читайте також:

• Лемки на Донеччині: як відроджувались українські традиції
• Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного
• Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни вчергове викрали ікони з Бахмута, які, ймовірно, знаходилися у Свято-Миколаївському храмі у східній частині міста.

Про це повідомили російські ЗМІ.

Росіяни викрали ікони з Бахмута

В одній із російських пропагандистських груп Бахмута опублікували інформацію про те, що окупанти нібито знайшли православні ікони у приватному секторі міста. Відомо, що таким чином вивезли два екземпляри: перший — розміром 50×80 сантиметрів, а другий — 100×50 сантиметрів. Наразі вони знаходяться у Бєлгородській області.

Варто зазначити, що у коментарях користувачі пишуть, що зазначені церковні реліквії могли бути вивезені зі Свято-Миколаївського храму у східній частині Бахмута, відомій місцевим як “Забахмутка”.

Що передувало

Раніше редакція Бахмут IN.UA повідомляла, що митрополит Горлівський і Слов’янський Митрофан (який служить у так званій “днр”) ймовірно викрав з Бахмута ікони, мощовики та інші церковні реліквії з кількох храмів міста. Зараз вони перебувають у храмах тимчасово окупованої Горлівки.

Читайте також:

• Хто такий митрополит Донецький і Маріупольський владімір: досьє на священника, який очолив окуповані церкви
• Лідер “днр” Пушилін з’явився в Бахмуті й оголосив плани “відновлення”
• Росіяни викрали ікони з Бахмута: де вони зараз

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!