Минуло три роки, як Росія повномаштабно напала на Україну. До цієї дати онлайн-платформа Svidok.org оголосила про запуск флешмобу зі збору свідчень українців про війну.

Поділитись своїм воєнним спогадом може кожен. На платформі Svidok.org всі свідчення є анонімними, а після публікації з персональних даних відображається лише населений пункт, де відбувались події, описані в нотатці.

“Ми чули звуки вибухів, відправляли близьких людей на фронт, волонтерили та рятували тварин, виховували дітей та навчались в умовах постійних викликів, допомагали тим, хто змушений був покинути все і почати життя в інших містах. Нам є чим поділитись! Цей пережитий досвід має почути світ, щоб побачити очима очевидців те, що відбувається в Україні”, – закликає Юлія Михайлова, комунікаційниця Svidok.org.

Аби зберегти свій спогад, потрібно зареєструватись на svidok.org або ж скористатись телеграм-ботом – @SvidokNoteBot чи безплатною телефонною лінією за номером 0 800 507 480.

До свідчень можна додавати фото та відео.

Про що українці вже поділились на Svidok.org

На платформі Svidok.org вже зареєстровані понад 4000 українців, які щодня діляться своїми історіями.

Ось кілька з них (імена змінені з міркувань безпеки).

“Ця ніч мені запам’ятається назавжди… Ніч на 30 січня 2025 року, близько 0:18, стався вибух у багатоповерхівці в одному зі спальних районів міста. Я чула, як “Шахед” летить через мій будинок. У такі моменти дуже страшно, адже ти ніколи не знаєш, куди він прямує. За правилом двох стін я оперативно покликала всю родину, щоб сховатися, адже біля нас, у цьому ж районі, 17.11.2024 Росія вдарила балістичною ракетою в сусідній двір. 15 секунд — і ми чуємо вибух. Ці емоції не передати словами. Спочатку ти відчуваєш страх, біль, розгубленість, тіло не контрольоване, все тремтить від жаху. А потім – ненависть до Росії. В голові завжди одне й те саме питання: “За що? Чому?” – пише Людмила про атаку на Суми.

“1000 днів як мій брат не виходить на зв’язок з полону, куди потрапив, захищаючи Україну в місті Маріуполь…. Там він із побратимами тримали оборону Азовсталі, і показали всьому світу свою силу і незламність! Мій брат не просто військовослужбовець, він воїн!.. Я б хотіла, щоб про мого сильного та хороброго брата знало як можна більше людей!” – поділилась Ольга.

Чому варто залишати свої свідчення

Анонімні свідчення про воєнні та екологічні злочини команда онлайн-платформи передає Офісу генпрокурора та Міжнародному кримінальному суду. Понад 250 історій, залишених на Svidok.org, долучили до досудових розслідувань.

Аби зберегти спогад, потрібно зареєструватись на svidok.org або ж скористатись тг-ботом – @SvidokNoteBot чи безплатною телефонною лінією за номером 0 800 507 480.

Кожна людина може розповісти на платформі про те, як переживає щоденні обстріли росії, стала свідком руйнування, отримала поранення, пережила окупацію, про вимушену евакуацію, волонтерство, адаптацію до життя в умовах війни, і навіть роздуми чи творчість.

Також до тексту можна додавати фото та відео. Свідчення про воєнні злочини росіян вже передані до Міжнародного кримінального суду та Офісу Генпрокурора, розповіла директорка з комунікацій Svidok.org Олена Кук.

“Ми напряму контактуємо з представниками МКС щодо передачі свідчень українців про злочини РФ під час війни. Деталі передачі свідчень – конфіденційні з міркувань безпеки. Але варто сказати, що трибунал виявляє великий інтерес до таких персональних історій”, — зауважила вона.

Олена Кук наголошує: платформа має кілька рівнів захисту, що дозволяє зберігати анонімність дописувачам. Розробники закрили особисті дані користувачів з міркувань безпеки. Лише розслідувачі можуть з ними сконтактувати через спеціальний аккаунт і лише з дозволу людини.

Додатково також створили механізм фіксації спогадів для українців, які перебувають на тимчасово окупованій території.

“Якщо людина перебуває на окупованій території, може поставити спеціальну помітку. Тоді її допис опублікують тільки тоді, коли їй вже нічого не загрожуватиме” , – пояснила Олена Кук.

Також платформа надійно захищена від кібератак. А сервери, які зберігають спогади, фізично розташовані у Німеччині та США, тож росіяни не можуть нанести пряму атаку на них і стерти дописи.

“Часто дописи українців у соцмережах блокують. Або вони губляться у потоці інформації. До прикладу, зараз складно знайти деякі знамениті фото і відео 24 лютого, не кажучи вже про 2014 рік. А все це дуже важливо зберегти, аби росія не змогла маніпулювати фактами. Аби все, що ми пережили, не було марним. Саме ми хочемо зберегти історію кожного українця на надійному порталі – на Svidok.org”, – пояснює Олена Кук.

У районі міста Сіверськ Донецької області тривають інтенсивні бойові дії. Через чисельну перевагу противника та постійний тиск російських військ українські підрозділи відійшли від населеного пункту.

Про це повідомив Генштаб.

Що відбувається в районі Сіверська

У районі Сіверська тривають важкі бої. Російські війська мають відчутну перевагу в живій силі та техніці й, попри значні втрати, продовжують активні наступальні дії. Для збереження життів українських військовослужбовців і боєздатності підрозділів Сили оборони України здійснили відхід із міста.

Під час оборонних боїв українські захисники суттєво виснажили противника — кожен метр міської забудови давався російським військам значною ціною.

Чому ворог зміг просунутися

Просування російських підрозділів відбулося за рахунок значної чисельної переваги та постійного тиску малими штурмовими групами, зокрема в складних погодних умовах. Водночас ці дії супроводжувалися високими втратами з боку окупантів.

Місто Сіверськ залишається під вогневим контролем українських військ. Підрозділам противника, які перебувають у місті, завдається ураження, зокрема по логістичних маршрутах. Сили оборони здійснюють заходи з блокування ворожих підрозділів, щоб не допустити їх подальшого просування.

До теми:

Пушилін заявив про видачу паспортів рф людям з нещодавно окупованих сіл Бахмутського району

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародний Реєстр збитків продовжує збирати заяви на компенсації від українців. Наразі основну кількість заяв отримують від людей, які через війну перемістилися зі свого місця проживання. Для них передбачені дві категорії, за якими можна подати заяви — переміщення в межах України та переміщення за кордон. Заяви щодо переміщення Україною вже приймаються, а незабаром з’явиться можливість подати заяву щодо переміщення за кордон.

Про це під час спеціального вебінару заявив Ігор Караман — юридичний радник Київського офісу Реєстру збитків для України.

Міжнародний Реєстр збитків: заяви про переміщення

На сьогодні однією з найбільш популярних категорій, за якою подають заяви до міжнародного Реєстру збитків є А1.1 “Вимушене переміщення”. Наразі вже працює механізм подачі заяви щодо вимушеного внутрішнього переміщення, тобто в межах України. Незабаром має розпочатися прийом заяв і щодо переміщення за кордон.

При цьому одна людина може подати одразу дві заяви. Це можливо, якщо вона переміщалась і Україною, і перебувала чи продовжує перебувати за кордоном.

“Особливість заяви категорії А1.1 — це те, що може бути так, що особа перемістилася в межах України, а потім виїхала за кордон. Або ж навпаки, спочатку перемістилася за межі України, а потім повернулась в Україну, і в Україні продовжує перебувати у вимушеному вже внутрішньому переміщенні та не має змоги повернутися до своєї первісної домівки. Це дві різні ситуації, не є взаємовиключними, не є такими, що накладаються одна на одну. Заявник може подати дві різні заяви у двох різних категоріях”, — зазначив Ігор Караман.

Подати заяву до міжнародного Реєстру збитків можна через вебпортал “Дія”. Головним документом при поданні заяви за категорією А1.1 є довідка ВПО.

Детальніше про те, як ВПО подати дані Реєстр збитків за категорією “Вимушене переміщення”, читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Як ВПО стати на квартирний облік у Львові та області: покрокова інструкція та перелік документів
• Житлова допомога для ВПО з ТОТ: як формується черговість виплат компенсації
• Компенсація за майно на ТОТ: що змінилося для ВПО у 2025 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!