Минуло три роки, як Росія повномаштабно напала на Україну. До цієї дати онлайн-платформа Svidok.org оголосила про запуск флешмобу зі збору свідчень українців про війну.

Поділитись своїм воєнним спогадом може кожен. На платформі Svidok.org всі свідчення є анонімними, а після публікації з персональних даних відображається лише населений пункт, де відбувались події, описані в нотатці.

“Ми чули звуки вибухів, відправляли близьких людей на фронт, волонтерили та рятували тварин, виховували дітей та навчались в умовах постійних викликів, допомагали тим, хто змушений був покинути все і почати життя в інших містах. Нам є чим поділитись! Цей пережитий досвід має почути світ, щоб побачити очима очевидців те, що відбувається в Україні”, – закликає Юлія Михайлова, комунікаційниця Svidok.org.

Аби зберегти свій спогад, потрібно зареєструватись на svidok.org або ж скористатись телеграм-ботом – @SvidokNoteBot чи безплатною телефонною лінією за номером 0 800 507 480.

До свідчень можна додавати фото та відео.

Про що українці вже поділились на Svidok.org

На платформі Svidok.org вже зареєстровані понад 4000 українців, які щодня діляться своїми історіями.

Ось кілька з них (імена змінені з міркувань безпеки).

“Ця ніч мені запам’ятається назавжди… Ніч на 30 січня 2025 року, близько 0:18, стався вибух у багатоповерхівці в одному зі спальних районів міста. Я чула, як “Шахед” летить через мій будинок. У такі моменти дуже страшно, адже ти ніколи не знаєш, куди він прямує. За правилом двох стін я оперативно покликала всю родину, щоб сховатися, адже біля нас, у цьому ж районі, 17.11.2024 Росія вдарила балістичною ракетою в сусідній двір. 15 секунд — і ми чуємо вибух. Ці емоції не передати словами. Спочатку ти відчуваєш страх, біль, розгубленість, тіло не контрольоване, все тремтить від жаху. А потім – ненависть до Росії. В голові завжди одне й те саме питання: “За що? Чому?” – пише Людмила про атаку на Суми.

“1000 днів як мій брат не виходить на зв’язок з полону, куди потрапив, захищаючи Україну в місті Маріуполь…. Там він із побратимами тримали оборону Азовсталі, і показали всьому світу свою силу і незламність! Мій брат не просто військовослужбовець, він воїн!.. Я б хотіла, щоб про мого сильного та хороброго брата знало як можна більше людей!” – поділилась Ольга.

Чому варто залишати свої свідчення

Анонімні свідчення про воєнні та екологічні злочини команда онлайн-платформи передає Офісу генпрокурора та Міжнародному кримінальному суду. Понад 250 історій, залишених на Svidok.org, долучили до досудових розслідувань.

Аби зберегти спогад, потрібно зареєструватись на svidok.org або ж скористатись тг-ботом – @SvidokNoteBot чи безплатною телефонною лінією за номером 0 800 507 480.

Кожна людина може розповісти на платформі про те, як переживає щоденні обстріли росії, стала свідком руйнування, отримала поранення, пережила окупацію, про вимушену евакуацію, волонтерство, адаптацію до життя в умовах війни, і навіть роздуми чи творчість.

Також до тексту можна додавати фото та відео. Свідчення про воєнні злочини росіян вже передані до Міжнародного кримінального суду та Офісу Генпрокурора, розповіла директорка з комунікацій Svidok.org Олена Кук.

“Ми напряму контактуємо з представниками МКС щодо передачі свідчень українців про злочини РФ під час війни. Деталі передачі свідчень – конфіденційні з міркувань безпеки. Але варто сказати, що трибунал виявляє великий інтерес до таких персональних історій”, — зауважила вона.

Олена Кук наголошує: платформа має кілька рівнів захисту, що дозволяє зберігати анонімність дописувачам. Розробники закрили особисті дані користувачів з міркувань безпеки. Лише розслідувачі можуть з ними сконтактувати через спеціальний аккаунт і лише з дозволу людини.

Додатково також створили механізм фіксації спогадів для українців, які перебувають на тимчасово окупованій території.

“Якщо людина перебуває на окупованій території, може поставити спеціальну помітку. Тоді її допис опублікують тільки тоді, коли їй вже нічого не загрожуватиме” , – пояснила Олена Кук.

Також платформа надійно захищена від кібератак. А сервери, які зберігають спогади, фізично розташовані у Німеччині та США, тож росіяни не можуть нанести пряму атаку на них і стерти дописи.

“Часто дописи українців у соцмережах блокують. Або вони губляться у потоці інформації. До прикладу, зараз складно знайти деякі знамениті фото і відео 24 лютого, не кажучи вже про 2014 рік. А все це дуже важливо зберегти, аби росія не змогла маніпулювати фактами. Аби все, що ми пережили, не було марним. Саме ми хочемо зберегти історію кожного українця на надійному порталі – на Svidok.org”, – пояснює Олена Кук.

Весна — це час пробудження природи, коли міста перетворюються на справжні квіткові оазиси. У кінці березня та протягом усього квітня в Україні традиційно стартує сезон цвітіння сакур та магнолій — пора, коли парки та сквери вкриються ніжним рожевим і білим цвітом.

Редакція Бахмут IN.UA підготувала добірку локацій у різних куточках України, де можна насолодитися цією красою та зробити неймовірні весняні фотографії.

Київ: квітковий рай у кожному районі

Столиця України може похвалитися величезною кількістю квітучих дерев. Головними осередками краси традиційно залишаються Ботанічний сад імені академіка Фоміна, де зібрана одна з найбільших колекцій магнолій та сакур — понад 65 видів та Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка з його розкішними алеями.

Милуватися японськими вишнями же простіше: їх можна знайти майже в кожному районі Києва. Ось лише кілька найпопулярніших локацій:

• Дніпровський район: бульвар Верховної Ради, парк “Перемога”, парк “Кіото”;
• Оболонський район: парк “Наталка”, парк “Пуща Водиця”, “Сад Каменів”;
• Шевченківський район: Сирецький парк, сквер біля Золотих воріт, парк імені Тараса Шевченка, Пейзажна алея;
• Печерський район: Наводницький парк, бульвар Липський.

Ужгород та Мукачево: закарпатська столиця сакур

Закарпаття по праву вважається одним із головних регіонів сакур в Україні. В Ужгороді ці дерева ростуть майже на кожній вулиці, а цвітіння зазвичай триває з середини квітня й до перших днів травня. Місцева влада навіть створила інтерактивну карту для туристів.

Найбільше дерев можна побачити на Набережній Незалежності, Слов’янській та Київській набережних, вулицях Олександра Довженка та Ференца Ракоці, а також на площах Народній і Театральній. Магнолії тут також розпускаються просто у центрі міста.

Не відстає і Мукачево, де загальна протяжність вулиць із сакурами сягає 6 кілометрів. Саме тут, на вулиці Пряшівській, знаходиться найдовша алея японської вишні на Закарпатті. А на вулиці Володимира Фраткіна можна побачити найстарішу сакуру регіону, якій вже 99 років.

Львів: квіткова карта міста

У Львові розробили спеціальну “Квіткову карту“, щоб місцевим та туристам було легше знаходити квітучі локації. Найбільша концентрація сакур (близько 120 дерев) знаходиться у парку імені Папи Римського Івана Павла II. Також японські вишні прикрашають площу Митну, вулицю Городоцьку (біля церкви св. Анни) та територію біля Домініканського собору.

За розкішними рожево-білими магноліями у Львові варто йти до Ботанічного саду Львівського університету (вулиця Черемшини, 44 та вулицяКирила і Мефодія, 4), а також до Шевченківського гаю та на вулицю Котлярську.

Одеса та Харків: краса всупереч обставинам

В Одесі головною локацією для весняних прогулянок є Ботанічний сад, де висаджено 150 сакур різних сортів (найстарішому дереву вже 80 років). Також цвітіння можна побачити в дендропарку Перемоги, біля Оперного театру та на узбережжі Ланжерона.

У Харкові, попри війну, природа бере своє. У Центральному парку цвіте алея сакур, висаджена у 2017 році як символ дружби між Японією та Україною. А на Аерокосмічному проспекті дерева взагалі висаджували під час обстрілів у 2022 році. Помилуватися цвітом можна і в саду імені Тараса Шевченка.

Інші обласні центри: де ще шукати весну

Майже в кожному великому місті України є свої таємні куточки з екзотичними деревами:

• Дніпро: ботанічний сад ДНУ, Сад сакури на вулиці Академіка Лазаряна, Набережна Перемоги;
• Чернівці: місто славиться своїми сторічними магноліями, а понад 100 сакур прикрашають площу Філармонії, парк Жовтневий та територію біля національного університету;
• Полтава: найстаріші сакури міста ростуть на вулиці Раїси Кириченко, також дерева є у Сонячному парку;
• Суми: понад 30 японських вишень висаджено біля аграрного університету, ще близько 20 ростуть у парку “Казка”;
• Івано-Франківськ: найбільше сакур — у парку Шевченка, частину з яких місту передало посольство Японії;
• Черкаси: улюбленими локаціями є Долина троянд та парк “Сосновий бір”. Найстарішій сакурі міста (на вулиці Медичній) виповнилося 25 років;
• Рівне та Луцьк: у Рівному дерева адаптувалися до помірного клімату і цвітуть на майдані Незалежності та в парку Шевченка. У Луцьку сакури можна знайти на проспекті Волі та біля ЦНАПу на вулиці Лесі Українки.

Читайте також:

Що подивитися ввечері: 5 сучасних українських фільмів, від яких не відірватися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація на фронті у Донецькій області залишається вкрай напруженою та динамічною. Російські війська не полишають намірів прорвати українську оборону, концентруючи найбільші ударні сили на Костянтинівському та Покровському напрямках. Окрім того, аналітики фіксують нові територіальні зміни на користь противника на одній з ділянок.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала деталі поточної ситуації на передовій, спираючись на офіційні дані Генерального штабу ЗСУ та моніторингового проєкту DeepState.

Просування ворога: дані DeepState

Окупаційні війська продовжують використовувати тактику поступового продавлювання українських позицій. За оновленою інформацією від аналітиків проєкту DeepState, російським підрозділам вдалося досягти тактичного успіху на одному з рубежів. Зокрема, зафіксовано просування ворожих сил поблизу населеного пункту Горіхове.

Лиманський та Слов’янський напрямки: жорстка оборона ЗСУ

За інформацією Генерального штабу, на Лиманському відтинку противник не припиняє спроб знайти слабкі місця в українській лінії захисту. Протягом минулої доби окупанти атакували тут п’ять разів. Ворог намагався вклинитися в нашу оборону в районах населених пунктів Дробишеве, Ставки та безпосередньо поблизу Лиману.

На Слов’янському напрямку інтенсивність бойових дій була ще вищою. Українські захисники продемонстрували стійкість та успішно зупинили десять спроб агресора просунутися вперед. Основні боєзіткнення розгорнулися в районах Закітного, Різниківки, Ямполя, Платонівки, Дронівки, а також у напрямку населеного пункту Рай-Олександрівка. Усі наступальні дії ворога зазнали невдачі.

Краматорський напрямок: локальні бої

На Краматорському напрямку активність російських військ була дещо нижчою порівняно з сусідніми ділянками фронту. Протягом минулої доби українські оборонці зафіксували та відбили три ворожі атаки. Свої зусилля противник зосередив у районах населених пунктів Никифорівка та Новомаркове, проте не зміг досягти поставлених цілей.

Костянтинівський напрямок: епіцентр ворожих ударів

Цей відтинок фронту залишається однією з найгарячіших точок на всій лінії зіткнення. Противник кидає сюди значні сили, здійснивши за добу 28 масованих атак. Російські війська здійснюють безперервний тиск поблизу самої Костянтинівки, а також інтенсивно штурмують позиції Сил оборони в районах Іванопілля, Іллінівки, Клебан-Бика, Плещіївки, Русиного Яру та Софіївки. Українські воїни тримають удар, стримуючи цей потужний натиск.

Покровський напрямок: два десятки зупинених штурмів

Не менш складною є ситуація на підступах до Покровська та прилеглих міст. На Покровському напрямку українські військові продовжують відбивати масштабні хвилі наступів, зупинивши 20 штурмових дій російської армії. Найгарячіші бої точилися в районах населених пунктів Торецьке, Родинське, Мирноград, Удачне та Новопавлівка. Сили оборони не дають ворогу реалізувати його плани щодо подальшого просування вглиб Донеччини.

Читайте також:

Ворог посилює тиск на Костянтинівському та Покровському напрямках: зведення з фронту Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!