До третьої річниці повномасштабної війни Svidok.org запускає збір свідчень

Семаковська Тетяна 13:15, 23 Лютого 2025

Минуло три роки, як Росія повномаштабно напала на Україну. До цієї дати онлайн-платформа Svidok.org оголосила про запуск флешмобу зі збору свідчень українців про війну.

Поділитись своїм воєнним спогадом може кожен. На платформі Svidok.org всі свідчення є анонімними, а після публікації з персональних даних відображається лише населений пункт, де відбувались події, описані в нотатці.

“Ми чули звуки вибухів, відправляли близьких людей на фронт, волонтерили та рятували тварин, виховували дітей та навчались в умовах постійних викликів, допомагали тим, хто змушений був покинути все і почати життя в інших містах. Нам є чим поділитись! Цей пережитий досвід має почути світ, щоб побачити очима очевидців те, що відбувається в Україні”, – закликає Юлія Михайлова, комунікаційниця Svidok.org.

Аби зберегти свій спогад, потрібно зареєструватись на svidok.org або ж скористатись телеграм-ботом – @SvidokNoteBot чи безплатною телефонною лінією за номером 0 800 507 480.

До свідчень можна додавати фото та відео.

Про що українці вже поділились на Svidok.org

На платформі Svidok.org вже зареєстровані понад 4000 українців, які щодня діляться своїми історіями.

Ось кілька з них (імена змінені з міркувань безпеки).

Ця ніч мені запам’ятається назавжди… Ніч на 30 січня 2025 року, близько 0:18, стався вибух у багатоповерхівці в одному зі спальних районів міста. Я чула, як “Шахед” летить через мій будинок. У такі моменти дуже страшно, адже ти ніколи не знаєш, куди він прямує. За правилом двох стін я оперативно покликала всю родину, щоб сховатися, адже біля нас, у цьому ж районі, 17.11.2024 Росія вдарила балістичною ракетою в сусідній двір. 15 секунд — і ми чуємо вибух. Ці емоції не передати словами. Спочатку ти відчуваєш страх, біль, розгубленість, тіло не контрольоване, все тремтить від жаху. А потім – ненависть до Росії. В голові завжди одне й те саме питання: “За що? Чому?” – пише Людмила про атаку на Суми.

“Ось так виглядає дитячий садочок на Північній Салтівці. Деякі іграшки виглядають зовсім новими – моторошне відчуття, коли бачиш їх на тлі залізобетонних штирів”, – розповіла Ольга.

“1000 днів як мій брат не виходить на зв’язок з полону, куди потрапив, захищаючи Україну в місті Маріуполь…. Там він із побратимами тримали оборону Азовсталі, і показали всьому світу свою силу і незламність! Мій брат не просто військовослужбовець, він воїн!.. Я б хотіла, щоб про мого сильного та хороброго брата знало як можна більше людей!” – поділилась Ольга.

Чому варто залишати свої свідчення

Анонімні свідчення про воєнні та екологічні злочини команда онлайн-платформи передає Офісу генпрокурора та Міжнародному кримінальному суду. Понад 250 історій, залишених на Svidok.org, долучили до досудових розслідувань.

Аби зберегти спогад, потрібно зареєструватись на svidok.org або ж скористатись тг-ботом – @SvidokNoteBot чи безплатною телефонною лінією за номером 0 800 507 480.

Кожна людина може розповісти на платформі про те, як переживає щоденні обстріли росії, стала свідком руйнування, отримала поранення, пережила окупацію, про вимушену евакуацію, волонтерство, адаптацію до життя в умовах війни, і навіть роздуми чи творчість.

Також до тексту можна додавати фото та відео. Свідчення про воєнні злочини росіян вже передані до Міжнародного кримінального суду та Офісу Генпрокурора, розповіла директорка з комунікацій Svidok.org Олена Кук.

“Ми напряму контактуємо з представниками МКС щодо передачі свідчень українців про злочини РФ під час війни. Деталі передачі свідчень – конфіденційні з міркувань безпеки. Але варто сказати, що трибунал виявляє великий інтерес до таких персональних історій”, — зауважила вона.

Олена Кук наголошує: платформа має кілька рівнів захисту, що дозволяє зберігати анонімність дописувачам. Розробники закрили особисті дані користувачів з міркувань безпеки. Лише розслідувачі можуть з ними сконтактувати через спеціальний аккаунт і лише з дозволу людини.

Додатково також створили механізм фіксації спогадів для українців, які перебувають на тимчасово окупованій території.

“Якщо людина перебуває на окупованій території, може поставити спеціальну помітку. Тоді її допис опублікують тільки тоді, коли їй вже нічого не загрожуватиме” , – пояснила Олена Кук.

Також платформа надійно захищена від кібератак. А сервери, які зберігають спогади, фізично розташовані у Німеччині та США, тож росіяни не можуть нанести пряму атаку на них і стерти дописи.

Часто дописи українців у соцмережах блокують. Або вони губляться у потоці інформації. До прикладу, зараз складно знайти деякі знамениті фото і відео 24 лютого, не кажучи вже про 2014 рік. А все це дуже важливо зберегти, аби росія не змогла маніпулювати фактами. Аби все, що ми пережили, не було марним. Саме ми хочемо зберегти історію кожного українця на надійному порталі – на Svidok.org”, – пояснює Олена Кук.

Троє дітей на Донеччині перебувають у зоні активних бойових дій

Семаковська Тетяна 17:40, 10 Червня 2026
Евакуація / фото Гуманітарної місії “Проліска”

На підконтрольній території Донецької області залишаються 8 063 дитини. Частина з них проживає у населених пунктах, де діє обов’язкова евакуація у примусовий спосіб. З 9 червня в області розпочався 34-й етап примусової евакуації дітей із родинами, а до переліку територій додали окремі райони Краматорська та Слов’янська.

Деталі щодо ситуації на Донеччині під час брифінгу повідомили Юлія Рижакова та Дмитро Петлін.

Евакуація на Донеччині

За словами Юлії Рижкової, начальниці служби у справах дітей, станом на початок червня на підконтрольній території Донецької області перебувають 8 063 дитини, з яких на території активних бойових дій залишаються троє дітей. Усі вони проживають у Миколаївці.

У населених пунктах, де оголошена обов’язкова евакуація дітей разом із батьками або законними представниками, залишаються 629 дітей із 474 сімей. Вони проживають у шести населених пунктах трьох територіальних громад.

Де наразі перебувають діти у зоні примусової евакуації

Найбільше дітей залишається у Краматорській та Слов’янській громадах. У Краматорській міській територіальній громаді перебувають 293 дитини із 212 сімей, з яких:

  • Мала Таранівка — 83 дитини;
  • Привілля — 2 дитини;
  • Біленьке — 66 дітей;
  • окремі території Краматорська — 142 дитини.

В окремих районах Слов’янська та територіальної громади залишаються 333 дитини із 260 сімей;

У Миколаївці проживають троє дітей із двох сімей. При цьому за відомими адресами проживання встановити їхнє місцезнаходження наразі не вдалося.

За словами Дмитра Петліна, начальника відділу оперативно-чергової служби, зв’язку, оповіщення та інформування населення департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА, за останній тиждень із небезпечних територій евакуювали 33 дитини із 21 сім’ї. Загалом від початку червня евакуацію пройшли 34 дитини із 22 сімей. Загалом же з 1 червня за межі області виїхало 3 800 осіб, з яких 400 — це діти.

Загальна статистика евакуації населення з Донецької області

За даними Дмитра Петліна, станом на вечір 9 червня загальна кількість людей, які залишили місця постійного проживання на Донеччині, перевищила 1 мільйон 386 тисяч осіб. Серед них 209,3 тисячі дітей.

На підконтрольній території області наразі залишаються 140 400 жителів. Із них близько 8 тисяч — діти.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Норвезька рада у справах біженців поновлює прийом заявок на грошову допомогу

Валентина Твердохліб 15:25, 10 Червня 2026
норвезька рада
Прийом фахівцями Норвезької ради у справах біженців / фото NRC

У вівторок, 16 червня, Норвезька рада у справах біженців (NRC) відкриє збір заявок на отримання грошової допомоги. Подати заявку можуть ВПО, мешканці звільнених територій та територій бойових дій.

Про це повідомляє NRC.

Норвезька рада у справах біженців відновлює подачу заявок на грошову допомогу

У вівторок, 16 червня, о 12:00 Норвезька рада у справах біженців (NRC) відкриє подачу заявок на грошову допомогу. Податися на неї можуть родини, які:

  • проживають на території бойових дій;
  • були змушені покинути дім через війну;
  • повернулися до звільнених територій.

Кожна заявка проходить перевірку, під час якої оцінюють рівень соціально-економічної вразливості родини. Це допомагає визначити, хто найбільше потребує підтримки.

Подати заявку можуть лише ті, хто зараз перебуває на території України.

Форма для заповнення буде доступна на офіційному сайті Норвезької ради у справах біженців.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

Троє дітей на Донеччині перебувають у зоні активних бойових дій

На підконтрольній території Донецької області залишаються 8 063 дитини. Частина з них проживає у населених пунктах, де діє обов’язкова евакуація у примусовий спосіб. З 9 […]

норвезька рада

Норвезька рада у справах біженців поновлює прийом заявок на грошову допомогу

У вівторок, 16 червня, Норвезька рада у справах біженців (NRC) відкриє збір заявок на отримання грошової допомоги. Подати заявку можуть ВПО, мешканці звільнених територій та […]

суд

Суд виніс вирок військовим рф, які викрали і катували фермерів у Бахмутському районі

Суд призначив 12 років ув’язнення військовим армії рф, які викрали фермерів з Бахмутського району. До злочину причетні двоє чоловіків з окупованої Луганщини, які приєдналися до […]

ради впо
Важливо

Радам ВПО розширили повноваження: громадські організації застерігають від ризиків цього рішення

Уряд ухвалив зміни до постанови Кабінету Міністрів № 812. Вони передбачають покладання додаткових обов’язків на ради ВПО, серед яких щоквартальні координаційні зустрічі та звіти, збір […]

черкасах

У Черкасах відбудеться бізнес-тренінг для переселенок: найкращі ідеї отримають стартовий капітал

У Черкасах відбудеться навчання для жінок, які бажають запустити чи масштабувати власну справу. Долучитися до курсу можуть переселенки, жінки, дружини і доньки військових та ветеранів, […]