Минуло три роки, як Росія повномаштабно напала на Україну. До цієї дати онлайн-платформа Svidok.org оголосила про запуск флешмобу зі збору свідчень українців про війну.

Поділитись своїм воєнним спогадом може кожен. На платформі Svidok.org всі свідчення є анонімними, а після публікації з персональних даних відображається лише населений пункт, де відбувались події, описані в нотатці.

“Ми чули звуки вибухів, відправляли близьких людей на фронт, волонтерили та рятували тварин, виховували дітей та навчались в умовах постійних викликів, допомагали тим, хто змушений був покинути все і почати життя в інших містах. Нам є чим поділитись! Цей пережитий досвід має почути світ, щоб побачити очима очевидців те, що відбувається в Україні”, – закликає Юлія Михайлова, комунікаційниця Svidok.org.

Аби зберегти свій спогад, потрібно зареєструватись на svidok.org або ж скористатись телеграм-ботом – @SvidokNoteBot чи безплатною телефонною лінією за номером 0 800 507 480.

До свідчень можна додавати фото та відео.

Про що українці вже поділились на Svidok.org

На платформі Svidok.org вже зареєстровані понад 4000 українців, які щодня діляться своїми історіями.

Ось кілька з них (імена змінені з міркувань безпеки).

“Ця ніч мені запам’ятається назавжди… Ніч на 30 січня 2025 року, близько 0:18, стався вибух у багатоповерхівці в одному зі спальних районів міста. Я чула, як “Шахед” летить через мій будинок. У такі моменти дуже страшно, адже ти ніколи не знаєш, куди він прямує. За правилом двох стін я оперативно покликала всю родину, щоб сховатися, адже біля нас, у цьому ж районі, 17.11.2024 Росія вдарила балістичною ракетою в сусідній двір. 15 секунд — і ми чуємо вибух. Ці емоції не передати словами. Спочатку ти відчуваєш страх, біль, розгубленість, тіло не контрольоване, все тремтить від жаху. А потім – ненависть до Росії. В голові завжди одне й те саме питання: “За що? Чому?” – пише Людмила про атаку на Суми.

“1000 днів як мій брат не виходить на зв’язок з полону, куди потрапив, захищаючи Україну в місті Маріуполь…. Там він із побратимами тримали оборону Азовсталі, і показали всьому світу свою силу і незламність! Мій брат не просто військовослужбовець, він воїн!.. Я б хотіла, щоб про мого сильного та хороброго брата знало як можна більше людей!” – поділилась Ольга.

Чому варто залишати свої свідчення

Анонімні свідчення про воєнні та екологічні злочини команда онлайн-платформи передає Офісу генпрокурора та Міжнародному кримінальному суду. Понад 250 історій, залишених на Svidok.org, долучили до досудових розслідувань.

Аби зберегти спогад, потрібно зареєструватись на svidok.org або ж скористатись тг-ботом – @SvidokNoteBot чи безплатною телефонною лінією за номером 0 800 507 480.

Кожна людина може розповісти на платформі про те, як переживає щоденні обстріли росії, стала свідком руйнування, отримала поранення, пережила окупацію, про вимушену евакуацію, волонтерство, адаптацію до життя в умовах війни, і навіть роздуми чи творчість.

Також до тексту можна додавати фото та відео. Свідчення про воєнні злочини росіян вже передані до Міжнародного кримінального суду та Офісу Генпрокурора, розповіла директорка з комунікацій Svidok.org Олена Кук.

“Ми напряму контактуємо з представниками МКС щодо передачі свідчень українців про злочини РФ під час війни. Деталі передачі свідчень – конфіденційні з міркувань безпеки. Але варто сказати, що трибунал виявляє великий інтерес до таких персональних історій”, — зауважила вона.

Олена Кук наголошує: платформа має кілька рівнів захисту, що дозволяє зберігати анонімність дописувачам. Розробники закрили особисті дані користувачів з міркувань безпеки. Лише розслідувачі можуть з ними сконтактувати через спеціальний аккаунт і лише з дозволу людини.

Додатково також створили механізм фіксації спогадів для українців, які перебувають на тимчасово окупованій території.

“Якщо людина перебуває на окупованій території, може поставити спеціальну помітку. Тоді її допис опублікують тільки тоді, коли їй вже нічого не загрожуватиме” , – пояснила Олена Кук.

Також платформа надійно захищена від кібератак. А сервери, які зберігають спогади, фізично розташовані у Німеччині та США, тож росіяни не можуть нанести пряму атаку на них і стерти дописи.

“Часто дописи українців у соцмережах блокують. Або вони губляться у потоці інформації. До прикладу, зараз складно знайти деякі знамениті фото і відео 24 лютого, не кажучи вже про 2014 рік. А все це дуже важливо зберегти, аби росія не змогла маніпулювати фактами. Аби все, що ми пережили, не було марним. Саме ми хочемо зберегти історію кожного українця на надійному порталі – на Svidok.org”, – пояснює Олена Кук.

Аналітичний проєкт DeepState повідомляє, що ситуація навколо Костянтинівки розвивається за найбільш складним сценарієм. Російські війська вийшли на околиці міста з різних боків, здійснюють активний тиск та поступово просочуються вглиб населеного пункту.

Детальніше про ситуацію навколо Костянтинівки, а також на інших ділянках фронту — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація у Костянтинівці: оцінка аналітиків

За даними аналітиків DeepState, поблизу Костянтинівки фіксується присутність російської піхоти зі східної частини через Новодмитрівку, а також з боку Берестка та Іллінівки. Після виходу на необхідні рубежі російська армія переходить до тривалого поглинання міста, частково повторюючи сценарій боїв за Покровськ. Наразі російські підрозділи намагаються вийти до північної частини міста, щоб перекрити постачання до центральних та південних районів. Для цього вони застосовують тактику фізичного проникнення піхоти, влаштування засідок та координації пілотів безпілотників для вогневого контролю.

Одночасно з піхотними штурмами населений пункт зазнає масштабних руйнувань. Аналітики вказують, що Костянтинівка є своєрідними “воротами” до Слов’янсько-Краматорської агломерації. Перехід міста під контроль противника кардинально змінить логістику для українських підрозділів. У такому разі наступною ціллю може стати Дружківка, яка має важливе логістичне значення, а перебування у Краматорську стане небезпечним через загрозу ударів з безпілотників. Подальші наступальні дії російських військ можуть також розгорнутися південніше від Лимана, на відрізку від Миколаївки до Малинівки.

Ситуація на фронті: дані Генерального штабу

Найбільше атак протягом минулої доби зафіксували на Покровському напрямку. Їхня кількість зросла з 25 до 40. Українські військові зупинили штурмові дії в районах Родинського, Новоолександрівки, Шевченка, Котлиного, Удачного та в бік Дорожнього, Василівки, Філії, Нового Шахового, Вільного, Кучерового Яру, Білицького, Никанорівки і Нового Донбасу.

На Лиманському напрямку інтенсивність боїв дещо знизилася з 23 до 20 зіткнень. Російські підрозділи намагалися прорвати оборону біля Зарічного, Андріївки, Дробишевого, Лимана, Діброви, Озерного та в напрямку Шийківки, Новоєгорівки, Твердохлібового.

На Костянтинівському напрямку кількість атак зросла з 12 до 15. Бойові дії точилися поблизу Клебан-Бика, Плещіївки, Іванопілля, Іллінівки та в напрямку Костянтинівки, Миколайпілля і Довгої Балки.

На Слов’янському напрямку зафіксовано 13 штурмів, що на один більше, ніж напередодні. Зіткнення відбувалися біля Калеників, Закітного та в бік Різниківки, Кривої Луки, Миколаївки і Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку російські війська здійснили одну штурмову дію поблизу Часового Яру.

Втрати

За минулу добу росіяни втратили 1260 осіб особового складу. Українські захисники також знищили таку військову техніку противника:

• 2 052 безпілотники оперативно-тактичного рівня;
• 486 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 51 артилерійську систему;
• 10 наземних робототехнічних комплексів;
• 7 танків;
• 7 бойових броньованих машин;
• 3 одиниці спеціальної техніки;
• 2 реактивні системи залпового вогню.

Читайте також:

Росіяни намагаються атакувати в бік Добропілля — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Так званий “уряд днр” ухвалив постанову, яка передбачає формування опорних населених пунктів і прилеглої сільської місцевості. У цих опорних формуваннях впроваджуватимуть плани з соціально-економічного розвитку до 2030 року з прогнозом до 2036 року. Населених пунктів, окупованих росією після 2022 року, в переліку немає, при тому що окупанти продовжують поширювати заяви про їхню майбутню відбудову. Свої заяви представники окупаційної влади документально не підтверджують.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

Які окуповані міста росія планує розвивати до 2030 року

28 травня 2026 року так званий уряд “днр” ухвалив поставнову №46-1 “Про затвердження переліку опорних населених пунктів і прилеглих сільських територій днр”. Вона документально затверджує перелік міст, де окупанти планують реалізувати “довгострокові плани соціально-економічного розвитку та стратегію просторового розвитку”. Ці плани розраховані до 2030 року з прогнозом до 2036 року.

Загалом до переліку, як опорні, увійшли 13 населених пунктів. Лише 3 з них були окуповані після повномасштабного вторгнення. Це Волноваха, Нікольське і Мангуш Маріупольського району, які були захоплені навесні 2022 року. Самого Маріуполя в переліку немає. Також немає жодного населеного пункту, окупованого після 2022 року.

Опорними окупанти визначили:

• Амвросіївку;
• Волноваху;
• Нікольське;
• Мангуш;
• Новоазовськ;
• Старобешеве;
• Тельманове;
• Шахтарськ;
• Дебальцеве;
• Докучаєвськ;
• Іловайськ;
• Сніжне;
• Харцизьк.

У стратегії просторового розвитку рф знаходимо плани на так звані “нові суб’єкти російської федерації”, якими називають окуповані території України. У ній міститься перелік планів, які планують запровадити до 2030 року. Серед них:

• інтеграція в загальний економічний простір рф, включаючи єдину транспортну мережу та забезпечення якості життя населення не нижче “середньоросійського рівня”;
• формування до 2028 року єдиного економічного простору Приазов’я шляхом забезпечення транспортного зв’язку з Краснодарським краєм, Бєлгородською, Воронезькою та Ростовською областями;
• відновлення житла, комунальної, транспортної, соціальної, інноваційної інфраструктур;
• відновлення та забезпечення безперебійної роботи електромереж;
• скорочення дефіциту кваліфікованих кадрів шляхом мережевих освітніх програм та особливих умов кредитування абітурієнтів за зниженими ставками;
• розвиток промисловості, включаючи металургію та машинобудування, шляхом передачі в оренду інвесторам перспективних підприємств вугільної промисловості та виведення з експлуатації неефективних і збиткових підприємств зі складними гірничими геологічними умовами та тих, де є високі ризики виникнення аварій;
• розвиток туристичного потенціалу Приазов’я та курортів на березі Чорного моря;
• розвиток сільського господарства.

На інтерактивній карті розвитку росії зазначені конкретні цілі на будівництво і ремонт доріг. Всі вони мають на меті сполучити окуповані території з різними регіонами росії.

Обіцянки рф про відбудову на ТОТ

Документально окупаційна влада Донеччини підтвердила плани на розвиток лише 13 населених пунктів. Хоча обіцянки про відбудову дають і щодо інших міст.

Наприклад, у лютому 2026 року уряд “днр” заявив про розробку генпланів відбудови окупованих Бахмута, Курахового і Великої Новосілки. Їх обіцяють представити у 2026 році.

Разом з цим голова уряду “днр” Андрій Чертков заявляв, що рішення про відновлення зруйнованих міст ухвалюватимуть не в “днр”, а в москві. Зараз задача “днр” — дати вихідну базу для можливості ухвалення такого рішення. Тобто, розробка генплану ще не означатиме початок робіт з відбудови, адже рішення про це ухвалюватимуть на рівні кремля.

Насправді жодних кроків щодо налагодження мирного життя в Бахмуті росіяни не роблять. Навпаки, вони перетворили місто на військову базу, що підтверджують раніше оприлюднені ними відео. Зруйноване житло та цивільні приміщення переобладнали для військових цілей. Жодних передумов до відновлення цивільного життя в Бахмуті сьогодні немає.

Вже наступного місяця, в березні 2026 року, так зване міністерство будівництва, інфраструктури і ЖКГ “днр” заявило про затвердження генерального плану окупованого міста Єнакієве. Окупанти, нібито, запланували розвиток до 2045 року. Серед планів: будівництво житлових районів та знесення териконів.

Також у березні це ж “міністерство” повідомило про затвердження генерального плану міського округу Горлівка, який теж передбачає роботи до 2045 року. Будівництво планують розгорнути не лише в Горлівці, а й у населених пунктах, розташованих поблизу, серед яких Торецьк і Нью-Йорк.

Попри раніші заяви окупантів всі ці міста не внесли до переліку опорних. Тобто документально в них не передбачені так звані “заходи з розвитку”. Фактично окупаційна влада не має єдиної риторики і стратегії щодо відбудови на ТОТ, і всі заяви так і лишаються обіцянками, а не реальними діями. При цьому часто у планах окупантів немає конкретики, а затверджені документально ініціативи мають десятки років дії, що дозволяє розтягувати обіцянки в часі.

Читайте також:

• Окупанти визначили населені пункти Бахмутського району для спрощеного оформлення компенсацій: що відбувається на практиці
• Пушилін звинуватив ЗСУ в тому, що окупанти не можуть відбудувати Бахмут
• Окупанти пропонують іпотеку для заселення Бахмута, Соледара та Часового Яру

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!