Минуло три роки, як Росія повномаштабно напала на Україну. До цієї дати онлайн-платформа Svidok.org оголосила про запуск флешмобу зі збору свідчень українців про війну.

Поділитись своїм воєнним спогадом може кожен. На платформі Svidok.org всі свідчення є анонімними, а після публікації з персональних даних відображається лише населений пункт, де відбувались події, описані в нотатці.

“Ми чули звуки вибухів, відправляли близьких людей на фронт, волонтерили та рятували тварин, виховували дітей та навчались в умовах постійних викликів, допомагали тим, хто змушений був покинути все і почати життя в інших містах. Нам є чим поділитись! Цей пережитий досвід має почути світ, щоб побачити очима очевидців те, що відбувається в Україні”, – закликає Юлія Михайлова, комунікаційниця Svidok.org.

Аби зберегти свій спогад, потрібно зареєструватись на svidok.org або ж скористатись телеграм-ботом – @SvidokNoteBot чи безплатною телефонною лінією за номером 0 800 507 480.

До свідчень можна додавати фото та відео.

Про що українці вже поділились на Svidok.org

На платформі Svidok.org вже зареєстровані понад 4000 українців, які щодня діляться своїми історіями.

Ось кілька з них (імена змінені з міркувань безпеки).

“Ця ніч мені запам’ятається назавжди… Ніч на 30 січня 2025 року, близько 0:18, стався вибух у багатоповерхівці в одному зі спальних районів міста. Я чула, як “Шахед” летить через мій будинок. У такі моменти дуже страшно, адже ти ніколи не знаєш, куди він прямує. За правилом двох стін я оперативно покликала всю родину, щоб сховатися, адже біля нас, у цьому ж районі, 17.11.2024 Росія вдарила балістичною ракетою в сусідній двір. 15 секунд — і ми чуємо вибух. Ці емоції не передати словами. Спочатку ти відчуваєш страх, біль, розгубленість, тіло не контрольоване, все тремтить від жаху. А потім – ненависть до Росії. В голові завжди одне й те саме питання: “За що? Чому?” – пише Людмила про атаку на Суми.

“1000 днів як мій брат не виходить на зв’язок з полону, куди потрапив, захищаючи Україну в місті Маріуполь…. Там він із побратимами тримали оборону Азовсталі, і показали всьому світу свою силу і незламність! Мій брат не просто військовослужбовець, він воїн!.. Я б хотіла, щоб про мого сильного та хороброго брата знало як можна більше людей!” – поділилась Ольга.

Чому варто залишати свої свідчення

Анонімні свідчення про воєнні та екологічні злочини команда онлайн-платформи передає Офісу генпрокурора та Міжнародному кримінальному суду. Понад 250 історій, залишених на Svidok.org, долучили до досудових розслідувань.

Аби зберегти спогад, потрібно зареєструватись на svidok.org або ж скористатись тг-ботом – @SvidokNoteBot чи безплатною телефонною лінією за номером 0 800 507 480.

Кожна людина може розповісти на платформі про те, як переживає щоденні обстріли росії, стала свідком руйнування, отримала поранення, пережила окупацію, про вимушену евакуацію, волонтерство, адаптацію до життя в умовах війни, і навіть роздуми чи творчість.

Також до тексту можна додавати фото та відео. Свідчення про воєнні злочини росіян вже передані до Міжнародного кримінального суду та Офісу Генпрокурора, розповіла директорка з комунікацій Svidok.org Олена Кук.

“Ми напряму контактуємо з представниками МКС щодо передачі свідчень українців про злочини РФ під час війни. Деталі передачі свідчень – конфіденційні з міркувань безпеки. Але варто сказати, що трибунал виявляє великий інтерес до таких персональних історій”, — зауважила вона.

Олена Кук наголошує: платформа має кілька рівнів захисту, що дозволяє зберігати анонімність дописувачам. Розробники закрили особисті дані користувачів з міркувань безпеки. Лише розслідувачі можуть з ними сконтактувати через спеціальний аккаунт і лише з дозволу людини.

Додатково також створили механізм фіксації спогадів для українців, які перебувають на тимчасово окупованій території.

“Якщо людина перебуває на окупованій території, може поставити спеціальну помітку. Тоді її допис опублікують тільки тоді, коли їй вже нічого не загрожуватиме” , – пояснила Олена Кук.

Також платформа надійно захищена від кібератак. А сервери, які зберігають спогади, фізично розташовані у Німеччині та США, тож росіяни не можуть нанести пряму атаку на них і стерти дописи.

“Часто дописи українців у соцмережах блокують. Або вони губляться у потоці інформації. До прикладу, зараз складно знайти деякі знамениті фото і відео 24 лютого, не кажучи вже про 2014 рік. А все це дуже важливо зберегти, аби росія не змогла маніпулювати фактами. Аби все, що ми пережили, не було марним. Саме ми хочемо зберегти історію кожного українця на надійному порталі – на Svidok.org”, – пояснює Олена Кук.

У лютому 2026 року Верховна Рада ухвалила закон щодо врегулювання проведення обов’язкової евакуації. Він передбачає, що поліція може вилучати дітей з родин, які перебувають у зоні бойових дій і батьки яких відмовляються від евакуації. Новину про цей закон вже використовують російські пропагандисти, заявляючи про викрадення дітей поліцією. Служба у справах дітей Донецької ОДА роз’яснила, як насправді відбуватиметься цей процес.

Хто, за яких умов і куди вилучатиме дітей з родин під час брифінгу розповіла Юлія Рижакова — начальниця Служби у справах дітей.

За яких умов дітей можуть примусово відібрати у батьків

10 лютого 2026 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №12353 щодо врегулювання питання проведення обов’язкової евакуації. Серед основних положень нового закону передбачено можливість примусового вилучення дітей з родин у разі відмови від евакуації з населеного пункту в зоні активних бойових дій.

Наразі закон передано на підпис до Президента України. Коли він вступить у силу, буде розроблено чіткий алгоритм вилучення дітей.

“Понад рік цей закон проходив процедури узгодження і пошуку якихось оптихмальних механізмів, щоб убезпечити дітей, які через вік не можуть подбати про свою безпеку. Новий закон спрямований, передусім, на збереження життя і здоров’я дітей, які залишаються у прифронтових громадах під постійними обстрілами. Після підписання закону Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності разом з Державною службою у справах дітей повинні розробити якийсь алгоритм дій відповідно до положень цього закону”, — розповіла Юлія Рижакова.

Як відбуватиметься примусове вилучення дітей

Примусово вилучити дітей можуть лише з родин, які перебувають у зоні бойових дій та відмовляються від евакуації. Батьків або законних представників дитини офіційно інформуватимуть про норму закону і пропонуватимуть безоплатну евакуацію. Їхню згоду чи відмову фіксуватимуть письмово та на відео.

У разі відмови від евакуації поліція буде примусово вилучати дитину. Далі її передаватимуть в органи опіки та пікування, де визначатимуть подальше місце проживання.

“Органами опіки та піклування спільно з нами, обласною Службою у справах дітей, визначатиметься місце розміщення дитини. Це можуть бути сімейні форми виховання — ми дізнавались про всі наші наявні прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, патронатні родини. На сьогодні є можливість розміщення 10 дітей, виходячи із вільних місць, а також умов проживання цих родин. Разом з цим можемо розміщати дітей в санаторно-оздоровчих центрах. У нас це “Смарагдове місто” та “Перлина Донеччини”. Які ще варіанти? Якщо діти віком до 4 років здорові, їх можна влаштувати в будинок дитини “Антошка”, який у нас релокований. Якщо діти з інвалідністю, то віком до 6 років теж можна влаштувати в “Антошку”, — пояснила Юлія Рижакова.

У питанні розміщення Служба у справах дітей Донецької ОДА співпрацюватиме з Державною службою у справах дітей. У разі потреби органам опіки та піклування Донеччини передаватимуть інформацію щодо кількості вільних місць у закладах і сімейних формах виховання по всій Україні.

Чи зможуть батьки повернути дітей після примусового відібрання

Вилучення дитини не означає, що батьки не можуть її повернути. Це можна буде зробити протягом шести місяців, звернувшись із клопотанням про повернення дитини до органу опіки та пікування, який ухвалював рішення про відібрання дитини. При цьому батьки мають надати документи, що підтверджують їхнє місце проживання на території, яка не належить до зони активних бойових дій та тимчасово окупованих територій. 

Якщо ж батьки або законні представники дитини не скористалися правом щодо повернення дитини, то орган опіки та пікування звертатиметься до суду з позовом щодо позбавлення батьківських прав.

“Відповідно до основ міжнародного та українського права, через нездатність дітей об’єктивно оцінити рівень загрози відповідальність за їхнє життя та психічне здоров’я несуть батьки, законні представники та держава. Єдиний спосіб уникнути примусового відібрання дитини в зонах бойових дій — це самостійна, добровільна евакуація разом з дитиною. Люди часто тримаються за стіни, бо це єдине, що здається їм стабільним. Тільки от дім можна відбудувати, а життя та психіку дитини, на жаль, ні. Діти в зоні бойових дій отримують невидимі рани, психологічні травми, які впливатимуть на все їхнє подальше життя. Тому дуже закликаємо всіх до вчасної евакуації своїх дітей”, — звернулась Юлія Рижакова до мешканців Донеччини.

Чи були випадки примусового вилучення дітей на Донеччині

До прийняття нового закону вилучати дітей без рішення суду ніхто не міг. Поліція і ДСНС могли лише вмовляти такі родини на виїзд. Механізм вилучення був досить довгий. Спочатку його ухвалювали органи опіки та піклування, після чого повідомлення йшло у прокуратуру і позовна заява до суду щодо відібрання дітей без позбавлення батьків батьківських прав.

Станом на 26 лютого 2026 року на Донеччині було лише два випадки, коли дітей довелося евакуювати примусово через відмову опікунів чи батьків від евакуації. Своєю чергою, відмова створювала ризики для життя дитини.

Одне рішення ухвалювали щодо вилучення п’ятьох дітей. Однак коли служби приїхали вилучати дітей з рішенням, батьки одразу ж погодились на евакуацію. Тобто фактично діти залишились з родиною.

Ще одне рішення ухвалили щодо вилучення хлопчика. Його прилаштували спочатку в патронатну родину, а потім його забрала рідна тітка. Зараз цей хлопець вже набув повноліття.

Читайте також:

• На Донеччині понад 200 дітей перебувають у зонах примусової евакуації: де саме
• Російський удар по Краматорську: загинули троє дітей з однієї родини
• “Вже місяць ніхто не може заїхати”: як проходить евакуація з Костянтинівки та прифронтових населених пунктів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд “днр” заявив про розробку генпланів відбудови окупованих Бахмута, Курахового і Великої Новосілки. Ці роботи планують завершити у 2026 році. Займатиметься розробкою генпланів російська установа — Єдиний інститут просторового планування рф (ЄІПП).

Про це повідомив так званий голова уряду “днр” Андрій Чертков.

У “днр” заявили про плани на відбудову Бахмута

Так званий уряд “днр” провів зустріч з представниками російського Єдиного інституту просторового планування. У межах зустрічі обговорювали плани на відбудову “днр”.

Однією з цілей окупантів є розроблення генпланів відбудови окупованих після 2022 року міст. Зокрема, в уряді “днр” оголосили про розроблення генпланів Бахмута, Курахового, Великої Новосілки, а також Докучаєвська, який був окупований значно раніше — у квітні 2014 року. Роботу над генпланами обіцяють завершити у 2026 році.

Серед ключових аспектів планування окупанти виокремлюють прогнозування чисельності населення та розвиток економіки. За словами Андрія Черткова, рішення про відновлення зруйнованих міст ухвалюватимуть не в “днр”, а в москві. Зараз задача “днр” — дати вихідну базу для можливості ухвалення такого рішення. Тобто, розробка генплану ще не означатиме початок робіт з відбудови, адже рішення про це ухвалюватимуть на рівні кремля.

Зазначимо, що окупаційна влада неодноразово давала обіцянки про відбудову Бахмута, але не виконувала їх. У своє виправдання ватажок “днр” пушилін звинувачував ЗСУ в тому, що росіяни не можуть відбудувати Бахмут. При цьому жодних заяв про те, що саме російська армія зруйнувала місто, окупанти не роблять.

Читайте також:

• “За ці гроші можна купити лише барак без світла і води”: що кажуть бахмутяни про компенсації від рф
• Окупанти пропонують іпотеку для заселення Бахмута, Соледара та Часового Яру
• Росіяни призначили “суддів” для окупованого Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!