Минуло три роки, як Росія повномаштабно напала на Україну. До цієї дати онлайн-платформа Svidok.org оголосила про запуск флешмобу зі збору свідчень українців про війну.

Поділитись своїм воєнним спогадом може кожен. На платформі Svidok.org всі свідчення є анонімними, а після публікації з персональних даних відображається лише населений пункт, де відбувались події, описані в нотатці.

“Ми чули звуки вибухів, відправляли близьких людей на фронт, волонтерили та рятували тварин, виховували дітей та навчались в умовах постійних викликів, допомагали тим, хто змушений був покинути все і почати життя в інших містах. Нам є чим поділитись! Цей пережитий досвід має почути світ, щоб побачити очима очевидців те, що відбувається в Україні”, – закликає Юлія Михайлова, комунікаційниця Svidok.org.

Аби зберегти свій спогад, потрібно зареєструватись на svidok.org або ж скористатись телеграм-ботом – @SvidokNoteBot чи безплатною телефонною лінією за номером 0 800 507 480.

До свідчень можна додавати фото та відео.

Про що українці вже поділились на Svidok.org

На платформі Svidok.org вже зареєстровані понад 4000 українців, які щодня діляться своїми історіями.

Ось кілька з них (імена змінені з міркувань безпеки).

“Ця ніч мені запам’ятається назавжди… Ніч на 30 січня 2025 року, близько 0:18, стався вибух у багатоповерхівці в одному зі спальних районів міста. Я чула, як “Шахед” летить через мій будинок. У такі моменти дуже страшно, адже ти ніколи не знаєш, куди він прямує. За правилом двох стін я оперативно покликала всю родину, щоб сховатися, адже біля нас, у цьому ж районі, 17.11.2024 Росія вдарила балістичною ракетою в сусідній двір. 15 секунд — і ми чуємо вибух. Ці емоції не передати словами. Спочатку ти відчуваєш страх, біль, розгубленість, тіло не контрольоване, все тремтить від жаху. А потім – ненависть до Росії. В голові завжди одне й те саме питання: “За що? Чому?” – пише Людмила про атаку на Суми.

“1000 днів як мій брат не виходить на зв’язок з полону, куди потрапив, захищаючи Україну в місті Маріуполь…. Там він із побратимами тримали оборону Азовсталі, і показали всьому світу свою силу і незламність! Мій брат не просто військовослужбовець, він воїн!.. Я б хотіла, щоб про мого сильного та хороброго брата знало як можна більше людей!” – поділилась Ольга.

Чому варто залишати свої свідчення

Анонімні свідчення про воєнні та екологічні злочини команда онлайн-платформи передає Офісу генпрокурора та Міжнародному кримінальному суду. Понад 250 історій, залишених на Svidok.org, долучили до досудових розслідувань.

Аби зберегти спогад, потрібно зареєструватись на svidok.org або ж скористатись тг-ботом – @SvidokNoteBot чи безплатною телефонною лінією за номером 0 800 507 480.

Кожна людина може розповісти на платформі про те, як переживає щоденні обстріли росії, стала свідком руйнування, отримала поранення, пережила окупацію, про вимушену евакуацію, волонтерство, адаптацію до життя в умовах війни, і навіть роздуми чи творчість.

Також до тексту можна додавати фото та відео. Свідчення про воєнні злочини росіян вже передані до Міжнародного кримінального суду та Офісу Генпрокурора, розповіла директорка з комунікацій Svidok.org Олена Кук.

“Ми напряму контактуємо з представниками МКС щодо передачі свідчень українців про злочини РФ під час війни. Деталі передачі свідчень – конфіденційні з міркувань безпеки. Але варто сказати, що трибунал виявляє великий інтерес до таких персональних історій”, — зауважила вона.

Олена Кук наголошує: платформа має кілька рівнів захисту, що дозволяє зберігати анонімність дописувачам. Розробники закрили особисті дані користувачів з міркувань безпеки. Лише розслідувачі можуть з ними сконтактувати через спеціальний аккаунт і лише з дозволу людини.

Додатково також створили механізм фіксації спогадів для українців, які перебувають на тимчасово окупованій території.

“Якщо людина перебуває на окупованій території, може поставити спеціальну помітку. Тоді її допис опублікують тільки тоді, коли їй вже нічого не загрожуватиме” , – пояснила Олена Кук.

Також платформа надійно захищена від кібератак. А сервери, які зберігають спогади, фізично розташовані у Німеччині та США, тож росіяни не можуть нанести пряму атаку на них і стерти дописи.

“Часто дописи українців у соцмережах блокують. Або вони губляться у потоці інформації. До прикладу, зараз складно знайти деякі знамениті фото і відео 24 лютого, не кажучи вже про 2014 рік. А все це дуже важливо зберегти, аби росія не змогла маніпулювати фактами. Аби все, що ми пережили, не було марним. Саме ми хочемо зберегти історію кожного українця на надійному порталі – на Svidok.org”, – пояснює Олена Кук.

Верховна Рада України підтримала новий склад Кабінету Міністрів. Цьому рішенню передувало голосування за призначення Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра. Кандидатуру підтримали 289 народних депутатів. Один парламентар проголосував проти, сім осіб утрималися, а 21 депутат не брав участі в голосуванні.

Детальніше про те, хто увійшов у склад нового Кабінету Міністрів — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Верховна Рада затвердила новий Кабмін

Верховна Рада затвердила такий перелік членів уряду:

• Денис Шмигаль — перший віцепрем’єр-міністр та міністр енергетики;
• Тетяна Бережна — віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики та міністерка культури;
• Всеволод Ченцов — віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції;
• Віталій Безгін — міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб;
• Матвій Бідний — міністр молоді та спорту;
• Андрій Бутенок — міністр освіти і науки;
• Іван Вигівський — міністр внутрішніх справ;
• Тарас Висоцький — міністр аграрної політики та продовольства;
• Микола Калашник — міністр відновлення, інфраструктури та транспорту;
• Віталій Кім — міністр у справах ветеранів;
• Олександр Кравченко — міністр економіки та екології;
• Віктор Ляшко — міністр охорони здоров’я;
• Сергій Марченко — міністр фінансів;
• Денис Маслов — міністр юстиції;
• Денис Улютін — міністр соціальної політики, сім’ї та єдності;
• Оксана Ферчук — міністерка цифрової трансформації.

Посади міністра оборони та міністра закордонних справ наразі залишаються вакантними. Згідно з Конституцією України, кандидатури керівників цих двох відомств Президент подає до Верховної Ради окремо.

Офіційно кандидатуру нового міністра оборони парламент не розглядав. Згідно з попереднім планом, оборонне відомство мав очолити колишній керівник Міністерства внутрішніх справ Ігор Клименко. За інформацією Ярослава Железняка із посиланням на власні джерела повідомив, що кандидат відмовився від пропозиції очолити Міністерство оборони. Через ці обставини у фракції “Слуга народу” призначили додаткові консультації. Офіційного підтвердження інформації про відмову від самого Ігоря Клименка немає.

Варто зазначити, що наступне засідання Верховної Ради відбудеться 18 серпня 2026 року.

Головні завдання уряду

Під час виступу в парламенті Сергій Корецький визначив новостворений орган як “уряд оборони та європейської інтеграції”. До ключових пріоритетів роботи віднесено:

• забезпечення української армії всім необхідним;
• розвиток власного виробництва озброєння;
• прискорення вступу України до ЄС;
• підтримку економіки та українського бізнесу;
• підготовку країни до зими;
• підвищення ефективності державного управління;
• залучення інвестицій для післявоєнного відновлення.

Читайте також:

Михайло Федоров залишає посаду міністра оборони: що він встиг зробити та чому його відставка стала однією з найобговорюваніших

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Координаційний штаб з проведення евакуаційних заходів ухвалив рішення про обов’язкове переміщення дітей у примусовий спосіб із визначених населених пунктів Новодонецької громади на Донеччині. Загалом евакуації підлягають 74 дитини, життя яких перебуває під загрозою через постійні обстріли.

Про це повідомив Вадим Філашкін, голова Донецької ОВА.

Примусова евакуація на території Донецької області

Голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін затвердив наказ № 6/39-26 від 13 липня 2026 року, який регламентує процес примусової евакуації з населених пунктів Новодонецької громади на Донеччині. Документ передбачає переміщення 74 дітей, які виховуються у 51 родині. Згідно з правилами, неповнолітні повинні виїхати виключно разом із батьками, особами, які їх замінюють, або іншими законними представниками.

Вадим Філашкін зазначає, що для сімей уже підготовлені місця тимчасового проживання у тилових регіонах України. Евакуйованих жителів Новодонецької громади прийматимуть у Закарпатській, Полтавській, Рівненській та Кіровоградській областях. Додаткову логістичну та організаційну підтримку в процесі переселення надає благодійний фонд “Спасемо Україну”.

Процес евакуації є повністю безоплатним. Під час переїзду безпеку та супровід людей забезпечують співробітники поліції, рятувальні служби, парамедики та волонтерські групи. На маршрутах функціонують транзитні центри, де переселенцям надають необхідну медичну, психологічну та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

“Найчастіше евакуюються з Краматорська та Слов’янська”: волонтер Богдан Зуяков щодо виїзду людей з Донецької області

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!