Депутат з Часів Яру розповів про роботу бойовим медиком в Бахмутській ТРО

Семаковська Тетяна 16:39, 4 Вересня 2023

Бойовий медик з Бахмутського ТРО на позивний “Зубна фея” раніше працював стоматологом у Часів Ярі, мав приватний кабінет. Крім того, чоловік був чинним депутатом міськради, але коли почалася повномасштабна війна, записався в ТРО й служить бойовим медиком.

Більше про себе військовий розповів у сюжеті Бахмутський ОБ ТрО.

Служба в ТРО

Бойовий медик. Фото: скріншот з відео

Військовий Констянтин працював стоматологом у Часів Ярі, з початком повномасштабної війни записався до місцевої територіальної оборони. Чоловік каже, що його підрозділ укомплектували за чотири дні. Понад 1500 осіб бажаючих, пригадує Констянтин, нікуди не змогли записатися, бо людей було більше, ніж місць.

Спочатку Констянтин служив у мінометному підрозділі, був старший навідник міномету. Потім став першим бойовим медиком мінометки, а вже обійняв посаду фельдшера медичного пункту військової частини.

Військовий каже, що неодноразово йому довелося потрапляти під обстріли. Чоловік доставляє до стабілізаційних пунктів поранених. На Бахмутському напрямку, каже військовий, робота була відлагожена — поранених привозили за 4, 4,5 хвилини й потім надавали допомогу.

На Лиманському напрямку ситуація була вже інша, пригадує бойовий медик. Каже, що в зимовий період пораненого транспортували 40 хвилин. Через погану дорогу із заметами, постійні обстріли росіян, та довгу поїздку до стабпункту – рятувати побратимів було складно.

Було страшно, коли відкриваєш мішки із загиблими, й бачиш людей знайомих. Їх треба відправити, а я розумію, що в когось батька не стало, в когось чоловіка…Вчора ще говорили, а сьогодні вже лежить обгоріле (ред. тіло)…Але що робити, ти мусиш дивитися. Мені батько завжди казав, що чоловіком треба бути, а чоловік — це той, хто захищає, не ховається.

Констянтин // Бойовий медик

Констянтин додає, для нього закінчення війни — це повернення кордонів України до 2014 року, включно із Кримом та ТОТ.

Про тактику росіян в Бахмуті

Зруйнований росіянами Бахмут. Фото: з відкритих джерел

Констянтинові батьки раніше проживали в Бахмуті, зараз їхній дім став руїною.

Дім в Бахмуті, де жили мої батьки в Бахмуті від нього навіть фундаменту не залишилося, як й самого Бахмута. Що там залишилося? Відсотків 10 багатоповерхівок та відсотків 60 приватного сектору. У них тактика така (ред. урбіцид). Вони стирають місто з лиця землі, потім вони заходять туди, коли там вже немає двох стінок, куди сховатися.

Констянтин // бойовий медик

Нагадаємо, що про урбіцид Бахмута редакції розповідала соціологиня Марія Грищенко.

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

“Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині

Семаковська Тетяна 11:34, 29 Вересня 2026

На Донеччині триває евакуація з прифронтових територій. За словами представника гуманітарної місії “Проліска” Євгена Ткачева, темпи виїзду залишаються нестабільними, а на кількість бажаючих виїхати найсильніше впливає наявність базових комунальних послуг.

Про те, як працюють волонтери під атаками ворожих безпілотників та як місцеві жителі готуються зимувати у багатоповерхівках під обстрілами — читайте у матеріалі Бахмут IN.UA.

Темпи евакуації на Донеччині та що на них впливає

Як розповідає Євген Ткачев, представник гуманітарної місії “Проліска”, евакуація у Донецькій області відбувається хвилями: кількість бажаючих виїхати то стрімко зростає, то так само швидко падає. На цю динаміку впливає низка чинників, але погодні умови, навіть сильні морози, відіграють другорядну роль. Головною причиною для масового виїзду залишається втрата життєво необхідних комунікацій.

“А поки буде газ, поки буде електрика, поки буде вода, то евакуація буде йти, як я кажу, внатяжечку. Тобто звичайними темпами, і похолодання майже ніяк не вплине. А от якщо зникне комуналка, то буде сплеск бажаючих на виїзд. В якомусь районі зникла електрика, вода, і впродовж тижня її не відновлюють — тоді масовий виїзд звідти. Як тільки відремонтували — знов падіння бажаючих виїхати“, — пояснює Євген Ткачев.

Крім того, сплески активності фіксуються після новин про розширення зон примусової евакуації дітей, а також коли військові адміністрації пропонують централізований виїзд до вже підготовлених місць тимчасового проживання (гуртожитків чи санаторіїв).

Безпекова ситуація

Адресна евакуація у зруйнованих містах, таких як Дружківка, наразі майже неможлива. Через зруйновані дороги, газові труби, повалені дерева та вирви від снарядів волонтерам доводиться просити людей самостійно виходити до певних евакуаційних пунктів, зокрема, тих, які знаходяться в інших населених пунктах.

Ситуація значно ускладнилася тим, що російські війська почали інтенсивно обстрілювати різні міста, такі як Краматорськ, серед білого дня. Якщо раніше більшість ударів припадала на нічний час, то зараз, за словами Ткачева, непрогнозовані обстріли відбуваються, коли люди йдуть у магазин, аптеку чи на роботу.

Велику небезпеку становлять ворожі FPV-дрони, які залітають безпосередньо у житлові двори.

“Просто залітають і у двори, і під деревами літають, і шукають собі ціль. Тобто навіть зараз, поки є листя, дерева зовсім не захищають. Позавчора над нашим екіпажем, дякувати Богу, дрон вибухнув у дереві. Поки людей вантажили, він за кілька метрів зверху заплутався в гілках і здетонував“, — розповідає представник “Проліски”.

Незважаючи на складну ситуацію та постійну небезпеку, частина місцевих жителів продовжує готуватися до зими у своїх домівках. Люди утеплюють квартири, забивають вибиті вікна та масово заготовляють дрова.

“Ми бачимо, що люди утеплюються. Евакуюєш з під’їздів, а десь між шостим і сьомим поверхом вже починають складати спиляні дрова, щоб до зими просохли. Тобто люди навіть в багатоповерхівках будуть ставити буржуйки чи якісь пічечки і опалювати себе. Про приватний сектор вже мова не йде, там люди готові“, — констатує Євген Ткачев.

За словами волонтера, встановлення буржуйок у багатоповерхівках стало своєрідним “патерном виживання”, який раніше вже спостерігався у Костянтинівці, Часовому Яру та інших прифронтових містах. Попри це, гуманітарна місія “Проліска” заявляє про готовність збільшити темпи евакуації у разі різкого зростання кількості заявок із настанням холодів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни посилили тиск на Покровському та Лиманському напрямках — Генштаб ЗСУ

Семаковська Тетяна 09:51, 29 Вересня 2026
Військові ЗСУ / фото ілюстративне

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Покровському та Лиманському напрямках, де кількість штурмів суттєво збільшилася. Водночас на Костянтинівському та Слов’янському напрямках спостерігається спад інтенсивності атак.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій загалом зафіксовано на Покровському напрямку, де активність армії рф різко зросла. Українські військові зупинили тут 30 атак, що на 10 штурмових дій більше порівняно з попередньою добою. Росіяни намагалися просунутися в районах населених пунктів Світле, Молодецьке та в бік Добропілля, Новогришиного, Сергіївки і Новопавлівки.

На Костянтинівському напрямку інтенсивність боїв дещо знизилася. Тут зафіксовано 22 атаки, що на 3 штурмові дії менше порівняно з минулим днем. Російська армія вела штурмові дії у районах Костянтинівки, Новоселівки, Довгої Балки, Вільного та в бік населених пунктів Кучерів Яр, Золотий Колодязь.

Зростання активності російських військ відбулося на Лиманському напрямку. Українські захисники відбили тут 11 спроб противника вклинитися в оборону, що на 4 атаки більше, ніж минулої доби. Ворог атакував в районах населених пунктів Рідкодуб, Новоселівка, Дробишеве, Лиман та Діброва.

На Слов’янському напрямку фіксується спад кількості штурмів. Противник здійснив 2 штурмові дії поблизу Ямполя та Кривої Луки, що на 1 атаку менше порівняно з попереднім днем.

На Краматорському напрямку інтенсивність атак залишилася на рівні попередньої доби — противник один раз атакував позиції українських військових в районі населеного пункту Юрківка.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зазнав втрат на 1 440 осіб (загиблі та поранені). Росіяни також втратили 1 474 безпілотні літальні апарати оперативно-тактичного рівня, 296 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, а також 21 артилерійську систему.

Окрім цього, знищено:

  • 13 бойових броньованих машин;
  • 6 наземних робототехнічних комплексів;
  • 4 реактивні системи залпового вогню;
  • 3 танки;
  • 2 засоби протиповітряної оборони;
  • 2 одиниці спеціальної техніки.

Нагадаємо, що під час третього етапу наступальної операції “Вівальді” Сили оборони звільнили Нове, Рідкодуб, Катеринівку, Карпівку та Новомихайлівку на Донеччині. За даними Третього армійського корпусу, загалом під контроль України повернули 51 квадратний кілометр території, а від початку наступу — 176 квадратних кілометрів. Російська армія втратила близько 2000 військових, ще понад 250 окупантів потрапили у полон. Одним із ключових здобутків стало село Нове, захоплення якого дозволило українським військовим взяти під контроль стратегічні висоти, оскільки російське командування помилково очікувало головного удару на іншому напрямку.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Володимир Єлець

Води не було, вологу витягували із стовбурів соняшника: як утримували Бахмут розповів військовий Володимир Єлець

Бахмут — місто, за яке ведуться бої вже понад 9 місяців. Від колишнього життя тут нічого не залишилося. В Бахмуті тривали і тривають одні з […]

«Після перемоги згадаю всіх тих, кого втратили на цьому шляху», — захисник з Бахмутського напрямку

Українські військові вже більше року захищають Бахмут від російських окупантів. Одним з захисників є боєць із позивним Рогозь. Він заступник командира 1-го штурмового бату. Про […]

17:20, 27.08.2023 Ганна Бокова

«Коли побратими нас побачили, то були в шоці, думали ми загинули»: Історія з Бахмутського фронту

Благодійний Фонд «Взаємодопомога», який допомагає українській армії нещодавно почав новий проєкт, у якому військові розповідають свої історії з фронтових буднів. Один із бійців Фідель, який […]