Депутат з Часів Яру розповів про роботу бойовим медиком в Бахмутській ТРО

Семаковська Тетяна 16:39, 4 Вересня 2023

Бойовий медик з Бахмутського ТРО на позивний “Зубна фея” раніше працював стоматологом у Часів Ярі, мав приватний кабінет. Крім того, чоловік був чинним депутатом міськради, але коли почалася повномасштабна війна, записався в ТРО й служить бойовим медиком.

Більше про себе військовий розповів у сюжеті Бахмутський ОБ ТрО.

Служба в ТРО

Бойовий медик. Фото: скріншот з відео

Військовий Констянтин працював стоматологом у Часів Ярі, з початком повномасштабної війни записався до місцевої територіальної оборони. Чоловік каже, що його підрозділ укомплектували за чотири дні. Понад 1500 осіб бажаючих, пригадує Констянтин, нікуди не змогли записатися, бо людей було більше, ніж місць.

Спочатку Констянтин служив у мінометному підрозділі, був старший навідник міномету. Потім став першим бойовим медиком мінометки, а вже обійняв посаду фельдшера медичного пункту військової частини.

Військовий каже, що неодноразово йому довелося потрапляти під обстріли. Чоловік доставляє до стабілізаційних пунктів поранених. На Бахмутському напрямку, каже військовий, робота була відлагожена — поранених привозили за 4, 4,5 хвилини й потім надавали допомогу.

На Лиманському напрямку ситуація була вже інша, пригадує бойовий медик. Каже, що в зимовий період пораненого транспортували 40 хвилин. Через погану дорогу із заметами, постійні обстріли росіян, та довгу поїздку до стабпункту – рятувати побратимів було складно.

Було страшно, коли відкриваєш мішки із загиблими, й бачиш людей знайомих. Їх треба відправити, а я розумію, що в когось батька не стало, в когось чоловіка…Вчора ще говорили, а сьогодні вже лежить обгоріле (ред. тіло)…Але що робити, ти мусиш дивитися. Мені батько завжди казав, що чоловіком треба бути, а чоловік — це той, хто захищає, не ховається.

Констянтин // Бойовий медик

Констянтин додає, для нього закінчення війни — це повернення кордонів України до 2014 року, включно із Кримом та ТОТ.

Про тактику росіян в Бахмуті

Зруйнований росіянами Бахмут. Фото: з відкритих джерел

Констянтинові батьки раніше проживали в Бахмуті, зараз їхній дім став руїною.

Дім в Бахмуті, де жили мої батьки в Бахмуті від нього навіть фундаменту не залишилося, як й самого Бахмута. Що там залишилося? Відсотків 10 багатоповерхівок та відсотків 60 приватного сектору. У них тактика така (ред. урбіцид). Вони стирають місто з лиця землі, потім вони заходять туди, коли там вже немає двох стінок, куди сховатися.

Констянтин // бойовий медик

Нагадаємо, що про урбіцид Бахмута редакції розповідала соціологиня Марія Грищенко.

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Чому евакуація з Донеччини стає складнішою: у “Пролісці” назвали дві причини

Семаковська Тетяна 19:00, 18 Червня 2026
Евакуація на Донеччині / фото гуманітарної місії “Проліска”

Процес вивезення людей з небезпечних районів Донецької області ускладнюється логістичними проблемами та безпековими загрозами. Головною перешкодою, окрім розширення радіуса дії безпілотників, стала плутанина з адресами та відсутність базових номерних знаків на будинках.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині: проблематика вивезення

За словами представника “Проліски”, радіус дії дронів постійно збільшується, що становить пряму загрозу для евакуаційних бригад. Волонтери місії щодня фіксують знищені автомобілі на значній відстані від лінії зіткнення.

Дрони літають все далі. Кожного дня, коли їдемо на евакуацію, ми бачимо нові вражені дронами автівки навіть на відстані 40 кілометрів від умовної лінії фронту. Навіть у Краматорську в деяких районах завантажуємо речі, а поруч стоять спалені машини“, — констатує Євген Ткачов.

Окрім безпекових ризиків, бригади стикаються з організаційними перешкодами, які суттєво уповільнюють евакуацію. За словами представника “Проліски”, волонтери втрачають час через такі фактори:

  • неготовність місцевих жителів до виїзду на момент прибуття вантажівки;
  • відсутність табличок із назвами вулиць;
  • відсутність номерів на будинках та дверях квартир;
  • плутанина з адресами через перейменування вулиць у небезпечних районах.

“Напружує те, що немає назв вулиць, номерів будинків чи квартир на дверях. Люди ставлять дорогі броньовані двері, але шкодують грошей купити номер квартири. Також у небезпечних районах заважає перейменування вулиць. Навігатори показують одне, карти інше, люди називають по-третє, і це викликає затримки та складнощі. По кожній заявці втрачається до 5 зайвих хвилин, а за день це виливається в годину втраченого часу“, — підсумовує Євген Ткачов.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На підтримку бахмутян додатково виділили 216 мільйонів гривень: що відомо

Валентина Твердохліб 18:00, 18 Червня 2026
фінансування

Бахмутська МВА ухвалила зміни до Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської громади на 2026 рік. Зміни полягають у видатках на реалізацію програми, їх збільшили майже вдвічі. Згідно з новою редакцією, на програму заклали 406,6 мільйонів гривень.

Про це йдеться в розпорядженні № 174рр.

Збільшення фінансування Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської громади на 2026 рік

17 червня Бахмутська МВА ухвалила розпорядження “Про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади на 2026 рік”. Воно передбачає зміни у фінансуванні Програми.

У новій редакції вказано, що загальний обсяг фінансування тепер становить 406,6 мільйонів гривень. Це на майже 200 мільйонів більше початкової суми, яку заклали на програму. Спочатку були передбачені 206,7 мільйонів гривень.

Загальний обсяг фінансових ресурсів для реалізації Програми тепер складає 406 668 600 гривень. Із них:

  • 25 000 тисяч гривень державного бюджету (замість 935 тисяч гривень);
  • 1,8 мільйонів гривень обласного бюджету (замість 511,3 тисяч гривень);
  • 403,5 мільйонів гривень бюджету Бахмутської громади (замість 204 мільйонів гривень);
  • 0 гривень коштів підприємств (замість 449,5 тисяч гривень);
  • 1,2 мільйона гривень інших джерел (замість 786 тисяч гривень).

На які потреби збільшили фінансування

Згідно з новим переліком заходів програми, найбільше коштів передбачили на заходи, пов’язані з наслідками російської агресії та підтримкою мешканців громади, які перебувають у безпечніших регіонах України, — 216,1 мільйонів гривень. Раніше на цей пункт витрат було закладено 76,6 мільйонів гривень.

Більше коштів заклали і на соціальний захист населення — 148,5 мільйонів гривень замість 106,5 мільйонів.

Збільшились видатки також на такі потреби:

  • підтримка сім’ї, дітей та молоді, в тому числі захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування — 6,8 мільйонів гривень замість 5,3 мільйонів;
  • інформаційна політика, цифровізація, електронне урядування та кіберзахист — 2,6 мільйонів гривень замість 2,5 мільйонів;
  • фізичне виховання і спорт — 1,3 мільйона гривень замість 1,1 мільйона;
  • культура та збереження ідентичності — 1 мільйон гривень замість 870,7 тисяч;
  • освіта — 1 мільйон гривень замість 563,8 тисяч;
  • розвиток земельних відносин — 13 тисяч замість 3 тисяч.

Також з’явилися нові статті розходів. На захист населення і територій від надзвичайних ситуацій спрямують 1 мільйон гривень, а на захист прав і свобод громадян — 15 мільйонів гривень.

Решта запланованих заходів залишилась без змін.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Володимир Єлець

Води не було, вологу витягували із стовбурів соняшника: як утримували Бахмут розповів військовий Володимир Єлець

Бахмут — місто, за яке ведуться бої вже понад 9 місяців. Від колишнього життя тут нічого не залишилося. В Бахмуті тривали і тривають одні з […]

«Після перемоги згадаю всіх тих, кого втратили на цьому шляху», — захисник з Бахмутського напрямку

Українські військові вже більше року захищають Бахмут від російських окупантів. Одним з захисників є боєць із позивним Рогозь. Він заступник командира 1-го штурмового бату. Про […]

17:20, 27.08.2023 Ганна Бокова

«Коли побратими нас побачили, то були в шоці, думали ми загинули»: Історія з Бахмутського фронту

Благодійний Фонд «Взаємодопомога», який допомагає українській армії нещодавно почав новий проєкт, у якому військові розповідають свої історії з фронтових буднів. Один із бійців Фідель, який […]