8 травня в Україні та цивілізованому світі відзначається День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Українці вшановуватимуть пам’ять жертв нацистського режиму вже другий рік поспіль. Однак в суспільстві все ще існує дискусія стосовно того, коли саме згадувати жертв 1939-1945 років XX століття — 8 чи 9 травня.

Редакція Бахмут IN.UA проаналізувала питання та дізналася, коли саме з’явився День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Коли українці вшановують День перемоги над нацизмом

У 2023 році в Україні набули чинності укази президента та уряду про дні, коли в Україні відзначатимуть День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та День Європи, за якими перше свято відбуватиметься 8 травня, а друге — 9 травня.

Такі рішення влади ґрунтуються на історичних фактах. Офіційно німецьке військове командування підписало капітуляцію у французькому місті Реймс ще 7 травня 1945 року о 02:41. Цей документ набув чинності 8 травня 1945 року о 23:01. Цього ж дня, тогочасні уряди Великої Британії, Франції та США офіційно оголосили про перемогу над Німеччиною. Саме так у світі обрали саме 8 травня, як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Як з’явилося радянське 9 травня

Після розпаду срср, в Україні до 2016 року святкувалося 9 травня, як “день перемоги”. Ця радянська традиція виникла 8 травня 1945 року, коли вийшов указ президії верховної ради срср про необхідність започаткувати свято для вшанування “победоносного завершения великой отечественной войны советского народа против немецко-фашистских захватчиков”.

Чому саме 9 травня? Річ у тому, що москва — тогочасна столиця срср, знаходиться в іншому часовому поясі, а ніж французький Реймс. Саме тому момент набуття чинності Акту про капітуляцію Німеччини в москві відбулося на дві години пізніше: не о 23:01, а вже 01:01 наступного дня — 9 травня 1945 року.

Існує також й інша версія, яка ґрунтується на бажанні сталіна не визнавати Реймс офіційним місцем капітуляції Німеччини. Саме на його вимогу 8 травня 1945 року о 22:43 (за московським часом — 00:43 9 травня 1945 року) в місті Карлгорст, який був в радянській зоні окупації, відбулася церемонія вторинного підписання капітуляції. 

У сучасних реаліях росії вшанування жертв Другої світової війни поступово перетворювалося на справжній культ, метою якого є пропаганда війни та привласнення собі статусу “головного переможця” з обов’язковим ігноруванням або навіть запереченням існування інших, виправдання агресивної ідеологічної мобілізації громадян, а також плекання безвідповідального та безпідставного реваншизму. Україна ж пішла іншим шляхом та почала впроваджувати саме європейський підхід до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

День Європи — чому саме 9 травня

День Європи — це свято, коли країни Європи відзначають створення ЄС. Вперше цю подію відзначили 9 травня 1964 року. Вже 29 червня 1985 року загальноєвропейська традиція стала офіційним святом. 

Дата була обрана не з просто так: саме 9 травня 1950 року міністром закордонних справ Франції Робертом Шуманом була виголошена “Декларація Шумана”, в якій він запропонував об’єднати французьке та німецьке виробництва вугілля й сталі під керівництвом єдиного органу під назвою. Саме цю пропозицію заведено вважати економічною основою для подальшої появи Європейського Союзу.

Читайте також:

• Поливаний понеділок: історію свята розповідає бахмутський історик
• Міфічна істота в Бахмуті або як ікона врятувала місто від чуми
• Боротьба донеччан за українську державність

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Легендарний бій під Крутами — уособлює у собі героїчну історію народу України. Він насичений міфами, легендами, оспіваний українськими митцями. Україна тих часів опинилась у скрутному становищі через Першу світову війну, економічну розруху та більшовицький переворот.

Спецпроєкт Бахмут IN.UA “Перемагали раніше — переможемо зараз!”. Просто і цікаво розповідаємо про перемоги українців крізь історичний час.

Битва під Крутами

17 грудня 1917 року більшовицькі ватажки Ленін та Троцький висувають Українській Центральній Раді (вищій законодавчий орган України на той момент) ультиматум. Очільники червоного терору вимагали легалізувати більшовицькі військові загони та перестати роззброювати їх. Майбутні кати українського народу шукали привід до початку окупації України і навіть не дочекавшись відповіді, одразу почали наступ.

Більшовицька армія у кількості 26 тисяч солдат хлинула на територію України. На Київський напрям пішов у наступ командарм Муравйов з 6-тисячним загоном. Армія УНР не змогла стати на захист столиці через те, що була деморалізована війною та більшовицькою пропагандою.

На захист столиці стали учні старших класів гімназії, студенти університету та курсанти юнкерської школи. Командування загону, який налічував приблизно 500 осіб, взяв на себе старшина Аверкій Гончаренко. Юні захисники Києва окопалися біля залізничної станції Крути. Муравйов зі своєю 3-тисячною ордою підійшов 29 січня 1928 року. Запеклий бій тривав 5 годин, захисники Крут понесли значні втрати, але змогли відбити перші атаки ворога поки не закінчились патрони.

За думкою різних дослідників, приблизно 400 захисників Крут загинули, але змогли загальмувати вторгнення більшовиків, вигравши для УНР тактичну перевагу. Ця затримка дала змогу Центральній Раді заключити Берестейський мир 9 лютого 1918 року та продовжити процес формування Української Держави. Подвиг студентів, які віддали своє життя заради свободи України, став символом мужності та безмежної любові до Вітчизни.

Автор тексту історик, краєзнавець Микита Безмен.

Авторка ілюстрації художниця Маша Вишедська.

Читайте також:

Вільна економічна зона: що це таке та приклади успішних ініціатив у світі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

27 січня світ вшановує День пам’яті жертв Голокосту. Цього дня мільйони людей схиляють голови на честь вшанування невинно закатованих євреїв. Бахмут має багате минуле, на жаль, в ньому є й немало сумних сторінок, одна з яких й розповідає про те, як в місті жила єврейська громада та як її винищили нацисти.

Про історичне значення до Дня пам’яті жертв Голокосту редакції раніше розповідала колишня директорка Бахмутського краєзнавчого музею Олена Смирнова.

Примітка. Голокост — цей короткий термін насправді описує мільйони сліз, страждань та болю, який відчув на собі єврейський народ під час німецької окупації. За даними відкритих джерел, нацисти вбили близько 6 мільйонів людей єврейського походження. Сьогодні увагу ми приділяємо саме Донеччині, її окупували німецькі війська у жовтні 1941 року.

Бахмут до приходу нацизму

З приходом Другої світової війни атмосфера затишку і добросусідства в Бахмуті закінчилася. 30 жовтня 1941 року нацисти вписали назву міста (ред. на той час це був Артемівськ) у світову історію Голокосту.

Пам’ятні дати Голокосту

Меморіал відкрито у 1999 році, автор В. Сотнік. Стіна закриває камеру № 46, в якій замурували жителів міста / фото надане пані Оленою

Пані Олена зауважує, що є загальні дати пам’яті світового Голокосту — зокрема, це день звільнення Освенцима. В Угорщині пам’ять закатованих вшановують 16 квітня, це день збору всіх євреїв для спільного перебування в гетто.  В Болгарії — це 10 березня. День, коли вдалося запобігти депортації 50 000 болгарських громадян єврейського походження до нацистських концтаборів. В Латвії — це 4 липня, це дні найбільших страт.

В Бахмуті також є особливий день — 11 січня, це День Пам’яті страчених у № 46 камері. В той день в алебастровому забої Артемівського заводу шампанських вин перебувало понад 3 тисячі жителів міста, більшість з них були представниками єврейської спільноти. Нацисти заживо замурували людей в камері № 46.

На честь пам’яті закатованих  було відкрито Меморіал у 1999 році, автор В. Сотнік. Стіна закриває камеру 46, в якій знаходилися замуровані жителі міста. Наймасовішими місцями знищення євреїв на території Донецького регіону стали  Маріуполь, Краматорськ, Костянтинівка та Бахмут.

Світова пам’ять та бахмутське дерево Праведниці

Закатовані люди під час Голокосту / фото з відкритих джерел

Щоб вшанувати пам’ять тих 6 мільйонів невинних людей, яких закатували нацистська Німеччина в Ізраїлі був створений меморіальний комплекс Яд Ваше́м, який розташований в Єрусалимі на 18 гектарах. В цьому мемаріальному комплексі заборонено робити знімки чи відео, каже директорка Бахмутського краєзнавчого музею. Бахмутянка зауважує, що пам’ять про відвідини цього особливого місця повинна залишатися в серці. До слова, КЗК Бахмутський краєзнавчий музей співпрацює з Яд Ваше́м.

Діяльність меморіалу регулюється законом країни. В самому ж меморіалі мітиться науковий і дослідний відділ, архіви, фонди.

Найпотужніший музейний простір з нині існуючих, це — дитячий меморіал. Там назавжди увіковічили вчителя Януша Корчака, який хоче врятувати своїх учнів. Там сад Праведників миру — це висаджені дерева, які мають імена рятівників не єврейського походження. Там же зберігається і бахмутське деревце, на честь нашої Праведниці,

Олена Смирнова // колишня директорка Бахмутського краєзнавчого музею

Вшанування Дня пам’яті жертв Голокосту в Ізраїлі

Повстання у Варшавському гетто / фото з рапорту Юрґена Штропа Генріху Гіммлеру в травні 1943 р. Оригінальний заголовок німецькою повідомляє: “Mit Gewalt aus Bunkern hervorgeholt” — “Силоміць витягнуті з бункера”

Через повномасштабне вторгнення пані Олена, власне, опинилася в Ізраїлі, тож поділилася досвідом, який їй запам’ятався у цьому місті.

В Ізраїлі 2023 року день пам’яті зайде ввечері 17 квітня. Щороку 27 нісана (ред. перший місяць року у єврейському релігійному календарі)  на згадку про героїчне повстання євреїв у Варшавському гетто, що продовжувалося майже місяць. 18 квітня в цьому році вся країна застигне під сирену — за кермом, серед міста, за будь-якою справою. Так згадують знищене європейське єврейство, 6 мільйонів різних людей, серед яких 3 тисячі наших земляків,

Олена Смирнова // колишня директорка Бахмутського краєзнавчого музею

Вклад Бахмута у вшанування

До 2020 року, каже очільниця музею, в екскурсійний маршрут “Давнина і сучасність” були введені міста, в яких відбувалися скорботні події, а саме будівля Окружного суду, в підвалі якої до масової страти три доби знаходилися жителі міста Бахмут.

Обкладинка книги / фото надане пані Оленою

В місті в 1990 роки був створений та працював міський штаб “Пошук”, який очолював Д. Вігдергауз. Відтак, було навіть видано книгу “Артемівький Бабин Яр” — там перераховані імена тих, кого вдалося розпізнати, знайти. Це далеко не повний перелік.

Обкладинка книги / фото надане пані Оленою

Про трагедію написана книга “Камера смерті” В. Черепковим. Це документальне дослідження, що розкрило ще декілька страшних сторінок того страшного січня, пригадує пані Олена.

Сьогодні, в Міжнародний день вшанування пам’яті жертв Голокосту, голова Бахмутської міської військової адміністрації Олексій Рева нагадав, що немає таких слів, щоб висловити пекучий біль та горе, згадуючи ті страшні події та усвідомлюючи масштаби трагедії.

У цей день (ред. 27 січня) згадуємо страшну сторінку нашої спільної історії. В алебастровій шахті, в камері №46, на території заводу шампанських вин у 1942 році окупантами було знищено понад 3 тисячі жителів Бахмута, більшість з яких були представниками єврейської спільноти. Жахливі, криваві події тих часів — знищення національних меншин шляхом вбивства, назавжди закарбовані в пам’яті та відкликаються болем у серці. Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту має нагадати всім тиранам і агресорам сьогоднішнього світу про небезпечність і наслідки їхніх дій. Усі злочинці рано чи пізно обов’язково понесуть покарання за свої нелюдські вчинки. Вічна пам’ять безвинним жертвам…,

Олексій Рева // голова Бахмутської міської військової адміністрації

Читайте також:

• Факти замовчували, кількість жертв невідома й досі: Голодомор в Україні і в Бахмуті
• Боротьба донеччан за українську державність
• “Прадід пішов з дому та оселився на березі ставка, що зараз зветься Північним”, — бахмутянка про виживання родини в Голодомор

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!