Громадський діяч Павло Островський розповів про процес офіційного перейменування районів у Донецьку, Луганську, Макіївці та Горлівці та про його символічне значення. За його словами, зміни відбувалися у відкритому режимі за участю громадськості та місцевих краєзнавців і не потребували додаткового фінансування з бюджету.

Детальніше про це, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

Перейменування районів Донеччини та Луганщини

Днями у Донецьку, Луганську, Макіївці та Горлівці райони отримали історично та географічно обґрунтовані назви, запропоновані краєзнавцями Донеччини та Луганщини та підтримані під час громадських обговорень.

Як пояснює активіст, ідея перейменування районів Донеччини та Луганщини має значно глибші корені: у 1991 році вже проводився локальний референдум у Донецьку щодо перейменування Ворошиловського району. Тоді, за словами історика Ігоря Тодорова, переміг варіант “Центральний район”, який підтримували партійні еліти. Сам Тодоров агітував за Юзівський район, і ця назва також отримала значну підтримку. Але реалізувати результати місцевого референдуму не вдалося через відсутність політичної волі — тодішні місцеві еліти не були готові відмовлятися від совкових назв.

За словами Островського, громадська організація “Сильні громади”, яку він представляє, підтримувала деколонізацію з 2015 року і надавала експертну допомогу в організації процесу. Він зазначив, що комунікації з обласними адміністраціями, Інститутом національної пам’яті та місцевими краєзнавцями забезпечили відкритий процес, що враховував інтереси громадськості. Також активіст підкреслив, що законодавство дозволяло проводити такі зміни навіть на окупованих територіях, а після прийняття закону 4579 усе відбулося у визначені терміни.

На питання, чому це важливо саме зараз активіст каже:

“Ця територія була, є і залишається українською. Щоб не розповідали російські пропагандисти, можновладці та інші виродки. Це банально питання гігієни. І це треба давно позбавитися всього цього советського сміття і відправити його нарешті на смітник історії”.

Початок процесу в сучасному контексті

На сучасному етапі процес розпочався у грудні 2024 року з реєстрації законопроєкту про перейменування судів із комуністичними російськими назвами, що стало формальним стартом деколонізації районів. Верховна Рада ухвалила закон, який передбачав врахування місцевого контексту окупованих міст, таких як Донецьк, Луганськ, Макіївка та Горлівка.

Островський зазначив, що початкові пропозиції, зокрема щодо Юзівського району, обговорювалися з краєзнавцями та істориками, і після консультацій були внесені зміни до назв районів. Він пояснив, що орієнтиром для назв стали ті ж пропозиції, що були затверджені для районних судів, з можливістю уточнення через громадські обговорення

Громадське обговорення та роль краєзнавців

Процес перейменування тривав у два етапи. На першому етапі громадяни могли подавати свої пропозиції, на другому — визначати остаточні варіанти назв районів. Комісії з де-русифікації складалися з істориків та краєзнавців Донеччини та Луганщини

Островський уточнив, що у Луганську та Донецьку громадські обговорення дозволили скоригувати деякі назви: Ленінський район у Луганську став Шевченківським, а Смолянинівський район у Донецьку — Смолянським, оскільки такі назви були більш зрозумілі місцевим мешканця

“Нові назви відображають історичний та локальний контекст територій”, — пояснює активіст.

На цьому етапі зміни відбуваються в реєстрі, і це не потребує додаткового фінансування. «Після перейменування немає необхідності змінювати документи».

Політичне значення

За словами Павла Островського, перейменування районів Донеччини та Луганщини має не лише юридичне, а й стратегічне значення. Воно демонструє незмінну позицію України щодо окупованих територій і підкреслює, що Донеччина та Луганщина залишаються частиною України.

Активіст зазначив, що такі рішення є сигналом для мешканців тимчасово окупованих територій: держава не відмовляється від регіонів і продовжує працювати над відновленням історичної справедливості. Після відновлення української влади у Донецьку та Луганську рішення будуть повністю імплементовані на практиці.

Важливо, що перейменування районів не потребує додаткового фінансування, оскільки зміни відбуваються лише в реєстрах, які ведуть державні підприємства. Активіст пояснив, що обласна державна адміністрація надсилає відповідні повідомлення, а документи громадян залишаються чинними і не потребують оновлення. Витрати адміністрації на цей процес обмежуються поточною діяльністю працівників, додаткових коштів виділяти не потрібно.

Островський зазначив, що інформація про нові назви районів доводиться до міських рад та державних підприємств, які ведуть реєстри, і ці дані передаються також картографічним сервісам, зокрема Google Maps. За його словами, після оновлення реєстрів інформація про офіційні назви районів відображатиметься на картах, і користувачі зможуть бачити актуальні дані вже найближчим часом.

До теми:

Перейменування районів Донецька і Луганська: затверджено нові українські назви

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Під час дії воєнного стану для українських військовослужбовців діє спеціальний порядок оподаткування грошового забезпечення. Зокрема, законодавство передбачає право на звільнення захисників від сплати 1,5% військового збору за певних умов.

Детальніше про те, хто звільняється від військового збору серед військових, розповіли в Міноборони.

У яких випадках військовий збір не утримується

Відповідно до Податкового кодексу України, військовий збір не стягується з грошового забезпечення тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки й оборони, а також відсічі та стримування збройної агресії рф.

Застосування цієї податкової пільги працює за такими правилами:

• якщо захисник брав безпосередню участь у бойових діях чи відповідних заходах лише частину звітного місяця, пільгова ставка 0% застосовується виключно до доходу за ці дні;
• за дні звітного місяця, коли військовослужбовець не залучався до таких заходів, військовий збір вираховується із зарплати за стандартною ставкою — 1,5%.

Остаточний розрахунок виплат та право на звільнення від сплати збору залежать від фактичних обставин проходження служби. Ці обставини обов’язково мають підтверджуватися відповідними наказами та документами командирів.

Які ще податки нараховують на зарплату військових

Військовий збір — це єдиний податок, який безпосередньо утримується з виплат військовослужбовця «на руки» у разі відсутності підстав для застосування пільги. Щодо інших відрахувань діють такі правила:

• податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) нараховується за ставкою 18%, проте для військових працює спеціальний компенсаторний механізм. Усі утримані суми ПДФО повністю спрямовуються на виплату рівноцінної компенсації втрат доходів захисника;
• єдиний соціальний внесок (ЄСВ) нараховується окремо за ставкою 22%. Цей внесок сплачують самі військові частини, тому він жодним чином не вираховується із суми грошового забезпечення, яку захисник отримує до виплати.

Читайте також:

Психологічна допомога для військових: куди звертатися та як отримати направлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовослужбовці та ветерани в Україні мають право на безоплатну реабілітацію після поранень, травм або захворювань. Отримати допомогу можна як у спеціалізованих закладах Міністерства оборони України, так і в цивільних лікарнях, які уклали договір із Національною службою здоров’я України (НСЗУ).

Міністерство оборони України надало детальні роз’яснення щодо етапів відновлення, необхідного пакета документів та порядку звернення.

Хто має право та що входить у безоплатні послуги

Безоплатна реабілітація доступна всім військовослужбовцям та ветеранам. У закладах Міноборони вона фінансується за рахунок держави, а в цивільних закладах — через Програму медичних гарантій НСЗУ. За послуги, обстеження, ліки та матеріали, передбачені відповідним пакетом, платити не потрібно.

У межах стаціонарного реабілітаційного пакета пацієнти безоплатно отримують:

• первинне та підсумкове обстеження мультидисциплінарною командою фахівців на чолі з лікарем фізичної та реабілітаційної медицини;
• індивідуальний реабілітаційний план з чітко визначеними цілями;
• заняття з фізичної терапії, ерготерапії, терапії мови й мовлення, а також психологічну підтримку;
• необхідні лабораторні та інструментальні дослідження;
• лікарські засоби й витратні матеріали з Національного переліку;
• цілодобовий медичний догляд та харчування;
• підбір, налаштування та навчання користуванню допоміжними засобами реабілітації (кріслами колісними, протезами тощо).

Протези та інші допоміжні засоби забезпечуються за окремими державними програмами, причому постраждалим унаслідок війни чекати на встановлення інвалідності для отримання протеза не потрібно.

Етапи та місця проходження реабілітації

Процес відновлення проводиться поетапно:

• Гострий етап (одразу після поранення/травми): розпочинається в госпіталі чи лікарні одразу після стабілізації стану пацієнта для запобігання пролежням, контрактурам суглобів та тромбозам;
• Інтенсивне відновлення: здійснюється у військовому або цивільному реабілітаційному закладі після усунення загрози для життя;
• Підтримуюча реабілітація: повторні курси для покращення досягнутих результатів або під час складного протезування.

Пройти реабілітацію можна у військових госпіталях, реабілітаційних центрах Міноборони, понад 400 стаціонарних та 530 амбулаторних цивільних закладах з договором НСЗУ (зокрема в 20 центрах мережі RECOVERY). Для пацієнтів із травмами спинного мозку діють спеціалізовані заклади (наприклад, у смт Клевань на Рівненщині), а для осіб із ампутаціями МОЗ затвердило окремий перелік підпорядкованих закладів.

Знайти цивільний заклад можна на сайті НСЗУ (розділ “НСЗУ цифрова” → “Аналітичні панелі” → пакет № 53 для стаціонару або № 54 для амбулаторії) або за номером контакт-центру 16-77.

Як потрапити на реабілітацію діючим військовослужбовцям

Для військових, які продовжують службу, порядок переведення включає такі кроки:

• розпочати реабілітаційні заходи у відділенні госпіталю чи лікарні одразу після стабілізації стану;
• отримати висновок лікаря про можливість переведення (коли загоєно рани, стабілізовано переломи та відсутня потреба в цілодобовому нагляді хірурга чи травматолога);
• пройти Військово-лікарську комісію (ВЛК), яка ухвалює постанову про потребу в реабілітації із зазначенням конкретного закладу та терміну (якщо лікування триває понад 120 днів, ВЛК приймає рішення про потребу в тривалому лікуванні);
• отримати направлення від командира військової частини або ТЦК та СП;
• прибути до обраного реабілітаційного закладу.

Для переведення діючому військовослужбовцю потрібні такі документи:

• направлення командира військової частини або ТЦК та СП;
• постанова ВЛК із зазначенням назви закладу та строку реабілітації;
• рішення лікаря про переведення;
• медична книжка;
• документ, що посвідчує особу;
• атестат на продовольство;
• довідка про обставини травми (видається начальником медслужби військової частини протягом 5 днів).

Порядок оформлення для ветеранів

Для ветеранів, які вже звільнилися зі служби, порядок є спрощеним: постанова ВЛК та направлення командира не потрібні.

Алгоритм дій для ветеранів:

• отримати електронне направлення від сімейного лікаря або лікаря-спеціаліста (на амбулаторну реабілітацію) чи від лікаря фізичної та реабілітаційної медицини (на стаціонарну);
• підготувати документ, що посвідчує особу, та наявні медичні виписки (результати МРТ, КТ, рентгенівські знімки);
• обрати заклад через сайт НСЗУ або за номером 16-77 та звернутися туди для складання індивідуального плану.

Коли інтенсивну реабілітацію можуть тимчасово відкласти

Інтенсивну стаціонарну реабілітацію тимчасово не проводять за наявності таких станів:

• гострі інфекційні захворювання або активна форма туберкульозу;
• гнійні чи інфекційні ураження шкіри (зокрема короста, грибкові захворювання);
• декомпенсовані хронічні хвороби (цукровий діабет, важка серцева, дихальна, печінкова чи ниркова недостатність);
• часті кровотечі або тяжка анемія (рівень гемоглобіну менше 80 г/л);
• підвищена температура тіла невідомого походження;
• гострий тромбоз вен або тромбоемболія легеневої артерії;
• психічний стан, що потребує спеціалізованого нагляду.

У разі виникнення цих ускладнень спочатку проводиться відповідне лікування, після чого пацієнт повертається до виконання реабілітаційної програми.

Читайте також:

Виплати, житло та реабілітація: як Донеччина підтримує ветеранів та їхні родини у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!