Сьогодні, 16 січня, парламент прийняв законопроєкт, спрямований на модернізацію та розширення функціональних можливостей Єдиного держреєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Йдеться про реєстр “Оберіг”.

Про це повідомила очільниця партії “Слуга Народу” Олена Шуляк.

Реєстр “Оберіг”

Єдиний електронний реєстр військовозобов’язаних “Оберіг” — це державний реєстр, що містить інформацію про всіх призовників, військовозобов’язаних та резервістів віком від 18 до 60 років. Електронна інформаційна система для збору, зберігання, обробки та використання персональних даних створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Створення і робота реєстру фінансується з держбюджету та інших джерел. Власником реєстру та персональних даних є Міністерство оборони, а розпорядником — Генеральний штаб ЗСУ. Адмініструють реєстр обласні ТЦК, а за наповнення даних відповідають районні та міські центри комплектування.

Як Рада змінила військовий облік українців?

Законопроєкт №10062 підтримали 249 народних депутатів. Документ розблокує цифровізацію української армії та дозволить їй діяти більш мобільно та ефективно як на полі бою, так і в тилу.

Головне завдання реєстру — стандартизація та цифрова оптимізація військового обліку. Водночас запровадження нововведень не передбачає автоматичної мобілізації для всіх користувачів держпослуг.

У Міноборони наголосили, що цей проєкт закону є критично важливим для обороноздатності України. Реалізація його положень сприятиме швидкому збору, обробці та використанню військових даних, а також переведе послуги та процеси для військовослужбовців у зручний цифровий формат.

Олена Шуляк зазначила, що прийняття законопроєкту створює основу для справедливого та ефективного впорядкування процесів мобілізації, усуваючи можливості для зловживань та корупційних ризиків, які часто пов’язані з традиційними паперовими бюрократичними методами. 

Читайте також:

• Залужний прокоментував законопроєкт про мобілізацію пів мільйона українців
• Які виплати матимуть військові у 2024 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

При Бахмутській МВА працює Рада ВПО. Це консультативно-дорадчий орган, який об’єднує переселенців з активною громадською позицією та представників місцевої влади. Мета цього органу — допомога родинам переселенців, а також співпраця з місцевими органами влади задля впровадження програм підтримки. Також Рада ВПО розглядає пропозиції і звернення мешканців Бахмутської громади.

Як працює бахмутська Рада ВПО і як бахмутяни можуть до неї звернутися, редакції Бахмут IN.UA розповів Олександр Бабенко — бахмутський депутат, заступник голови Ради ВПО.

Як працює Рада ВПО при Бахмутській МВА

З 2023 року при Бахмутській МВА працює Рада з питань ВПО. У жовтні 2025 року Раду ВПО оновили, до її складу увійшли 18 людей, серед яких переселенці і переселенки з активною громадською позицією та представники місцевої влади.

Згідно з планом-графіком роботи на 2026 рік, Рада ВПО передбачила заходи, більшість з яких передбачають інформування ВПО, надання різних видів допомоги та запровадження нових програм. За словами Олександра Бабенка, зараз Рада сфокусована на підтримці людей вразливих категорій.

“Наразі ми зосереджені на аналізі соціальних програм громади з особливим фокусом на найбільш вразливі категорії населення: людей похилого віку, осіб з інвалідністю, сімей, в яких виховуються діти з інвалідністю, ветеранів, членів сімей загиблих, а також тих, хто повернувся з полону. Через центри підтримки бахмутян ми збираємо актуальні потреби, щоб визначити, де саме можемо підсилити допомогу ВПО. Також активно співпрацюємо з благодійними фондами та організаціями, скеровуючи людей у випадках, коли питання виходить за межі нашої компетенції”, — розповів представник Ради ВПО.

Окрім цього, члени Ради ВПО ініціюють впровадження нових програм для підтримки бахмутян.

“Унікальність нашої Ради полягає в тому, що ми, будучи самі ВПО, змогли сформувати ефективний об’єднуючий майданчик для підтримки бахмутян у релокації. Ми напрацьовуємо пропозиції для керівництва Бахмутської міської військової адміністрації щодо посилення допомоги тим, хто змушений був залишити свої домівки, та беремо участь в адвокаційних заходах для покращення державної політики підтримки ВПО”, — зауважив Олександр Бабенко.

Серед конкретних проєктів, якими зараз займається Рада ВПО, є “Картка бахмутянина”. У разі реалізації вона передбачатиме додаткові види допомоги, в тому числі знижки або спеціальні пропозиції в магазинах чи закладах. Наразі проєкт перебуває на аналітичному та підготовчому етапі. Триває робота з вивчення досвіду інших громад, які вже втілили подібні проєкти, та залучення потенційних партнерів. Лише по завершенню аналітичної роботи члени Ради ВПО зможуть ухвалити рішення щодо доцільності формату роботи та можливості впровадження цієї програми.

Також за підтримки Ради ВПО раніше була впроваджена Програма підтримки та інтеграції мешканців Бахмутської громади з числа внутрішньо переміщених осіб на 2026-2027 роки. Вона передбачає надання матеріальної допомоги різним категоріям населення.

Як бахмутяни можуть звернутися до Ради ВПО

Бахмутська Рада ВПО переважно працює в онлайн-форматі. Планові засідання проводять раз на квартал. Також передбачені додаткові засідання за необхідності, якщо виникають питання, що потребують обговорення.

Свої звернення, скарги і пропозиції до Ради ВПО можуть надсилати і бахмутяни. Їх приймають електронною поштою.

“Для нас важливо мати зворотний зв’язок і розуміти реальні потреби людей. Ми відкриті до співпраці, нових ідей і проєктів, а також до конструктивного діалогу з мешканцями громади”, — зазначив Олександр Бабенко.

Свої звернення бахмутяни можуть надсилати на електронну пошту: [email protected].

Читайте також:

• У Кривому Розі стартує нова хвиля видачі продуктових наборів: хто отримає допомогу
• ВПО у Краматорському районі можуть отримати гроші на комуналку
• Діти з Бахмутської громади можуть отримати путівки до “Артеку” у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше росіяни атакують на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 50 штурмів. Військові фіксують активізацію на всіх ділянках цього напрямку. Основний удар окупантів спрямований на Гришине, однак їхні численні спроби захопити село є невдалими.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на Покровському напрямку

Найбільше ворожих атак протягом минулої доби, 31 березня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 56 ворожих штурмів. Окупанти атакували в районах Білицького, Родинського, Мирнограда, Покровська, Удачного, Новопідгороднього, Молодецького, Нового Шахового, Муравки, Горіхового та в бік Гришиного, Філії й Новоолександрівки.

За даними оперативного командування “Схід”, на Покровському напрямку росіяни ведуть штурмові дії одразу на кількох напрямках із застосуванням легкої техніки, квадроциклів та піхотних груп. Основні сили спрямовані на просуванні в районі села Гришине.

Армія рф намагалась обійти Гриишине, але не змогла. Для атак окупанти задіюють піхотні групи та періодично легку техніку — квадроцикли і мотоцикли. Окрім цього, противник використовує туман і мряку для прихованого просування у Гришине. Однак ці спроби також були безрезультатні.

ЗСУ дають відсіч окупантам, внаслідок відбиття одного зі штурмів знищено російського офіцера.

“Підрозділи Сил оборони України відпрацьовують ворожі цілі ще на підходах до населеного пункту. За попередньою інформацією, у районі Гришиного знищено російського офіцера ротного рівня. Це спричинило дезорганізацію у ворожих підрозділах та знизило їх бойові можливості. Також, за наявними даними, ворог скаржиться на дефіцит води та їжі”, — пишуть у командуванні “Схід”.

У самому місті Покровськ ЗСУ утримують позиції на північних околицях. Захисники блокують спроби просування противника.

Ситуація на інших напрямках фронту Донеччини, зведення за 31 березня

На Костянтинівському напрямку фронту російська армія провела 20 атак. Окупанти атакували в районах Плещіївки, Іванопілля, Русин Яру, в бік Іллінівки, Софіївки, Миколайпілля, Новопавлівки, Вільного та Костянтинівки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону, атакуючи в бік Дробишевого, Лимана та в районах Середнього і Надії. Загалом минулої доби тут відбулось шість боєзіткнень.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут ворог атакував шість разів, намагаючись просунутись у районах Закітного, Різниківки та в бік Рай-Олександрівки, Платонівки і Калеників.

На Краматорському напрямку окупанти один раз намагалися покращити своє становище, штурмуючи в бік Костянтинівки.

Читайте також:

• Стали героями історій пропагандистів: подружжя з Авдіївки підозрюють у виправдовуванні росії
• “Евакуюються тоді, коли прилітає”: як триває евакуація з Донеччини
• Росіяни окупували два села в Бахмутському районі: оновлені дані з фронту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!