Сьогодні, 16 січня, парламент прийняв законопроєкт, спрямований на модернізацію та розширення функціональних можливостей Єдиного держреєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Йдеться про реєстр “Оберіг”.

Про це повідомила очільниця партії “Слуга Народу” Олена Шуляк.

Реєстр “Оберіг”

Єдиний електронний реєстр військовозобов’язаних “Оберіг” — це державний реєстр, що містить інформацію про всіх призовників, військовозобов’язаних та резервістів віком від 18 до 60 років. Електронна інформаційна система для збору, зберігання, обробки та використання персональних даних створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Створення і робота реєстру фінансується з держбюджету та інших джерел. Власником реєстру та персональних даних є Міністерство оборони, а розпорядником — Генеральний штаб ЗСУ. Адмініструють реєстр обласні ТЦК, а за наповнення даних відповідають районні та міські центри комплектування.

Як Рада змінила військовий облік українців?

Законопроєкт №10062 підтримали 249 народних депутатів. Документ розблокує цифровізацію української армії та дозволить їй діяти більш мобільно та ефективно як на полі бою, так і в тилу.

Головне завдання реєстру — стандартизація та цифрова оптимізація військового обліку. Водночас запровадження нововведень не передбачає автоматичної мобілізації для всіх користувачів держпослуг.

У Міноборони наголосили, що цей проєкт закону є критично важливим для обороноздатності України. Реалізація його положень сприятиме швидкому збору, обробці та використанню військових даних, а також переведе послуги та процеси для військовослужбовців у зручний цифровий формат.

Олена Шуляк зазначила, що прийняття законопроєкту створює основу для справедливого та ефективного впорядкування процесів мобілізації, усуваючи можливості для зловживань та корупційних ризиків, які часто пов’язані з традиційними паперовими бюрократичними методами. 

Читайте також:

• Залужний прокоментував законопроєкт про мобілізацію пів мільйона українців
• Які виплати матимуть військові у 2024 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 25 штурмів. Також зросла кількість штурмів на Лиманському напрямку, де за добу зупинили 23 атаки. Загалом на Донеччині зафіксували 72 наступальні дії противника.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 15 червня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 25 ворожих штурмів. Окупанти атакували в бік Добропілля, Нового Донбасу, Білицького, Родинського, Новоолександрівки, Котлиного, Удачного, Затишка, Шевченка, Мирного, Гришиного, Сергіївки, Муравки і Новопавлівки.

За даними оперативного командування “Схід”, противник намагається застосовувати тактику просочування поодиноких військовослужбовців та їх накопичення. Українські захисники протидіють цим спробам.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Зарічного, Лимана, Новоселівки, Дробишевого, Діброви, Новомихайлівки, Новоєгорівки, Озерного та Ямполя. Загалом минулої доби тут відбулось 23 боєзіткнення.

На Костянтинівському напрямку минулої доби російська армія провела 12 атак. Окупанти атакували в районах Іллінівки, Плещіївки, Степанівки, Вільного, в бік Білицького, Новоселівки та Костянтинівки.

Штурмують окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут противник штурмував 12 разів у бік Рай-Олександрівки, в районах Різниківки, Кривої Луки, Закітного і Калеників.

На Краматорському напрямку противник наступальних дій не проводив.

Читайте також:

• Бійці “Азову” атакували логістичні шляхи окупантів у Донецьку та околицях
• Під Сіверськом ліквідували “героя росії”, який доповідав про взяття міста путіну
• ЗСУ вдарили по складу росіян на Донеччині: у Генштабі підтвердили

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Люди продовжують виїжджати з непідконтрольних територій, долаючи довгий шлях через інші держави. Точної статистики щодо кількості переселенців немає, оскільки такі маршрути неможливо зафіксувати офіційно. Відомо лише, що європейські кордони з боку третіх країн за час повномасштабних дій перетнули близько 300 тисяч українців, серед яких значна частина — це саме мешканці ТОТ.

Що кажуть люди про поверення в Україну з ТОТ

Мешканці продовжують виїжджати з непідконтрольних територій, долаючи довгі та складні маршрути через інші держави. Точної статистики щодо кількості переселенців немає, оскільки такий шлях неможливо зафіксувати офіційно. Проте, навіть повернувшись в Україну далеко не у кожного вдається адаптуватися до життя.

Редакція поспілкувалася з людьми, які виїхали з непідконтрольних територій. Про їхній досвід перетину кордонів, причини переїзду та труднощі адаптації на новому місці — дивіться детальніше у відео.

Читайте також:

“Грошей на компенсацію всім зараз немає”: нардеп Фролов про ваучери, будиночки в селі і 40 мільярдів доларів, які потрібні на житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!