Трилер — це специфічний жанр кіно та літератури, який повинен викликати у глядачів або читачів почуття співпереживання, пов’язане з емоціями тривожного очікування, невизначеності, хвилювання чи навіть страху. За останні роки вийшло немало захопливих стрічок, зокрема, “Проблема трьох тіл” на основі роману китайського фантаста чи “Мертві хлопці-детективи”.

Редакція Бахмут IN.UA ділиться підбіркою серіалів жанру трилер, які варто подивитися кожному.

Серіали-трилери українською

Зазвичай, трилери — це захоплюючі історії для тих, хто не проти полоскотати свої нерви історіями героїв кінострічок. Це можуть бути як детективні та містичні трилери, так і повноцінні хоррори. Ми підібрали для читачів Бахмут IN.UA підбірку з 7 трилерів, які мають цікавий сюжет та неочікувану кінцівку. Серед них ви знайдете й серіали 2024 року та останні новинки від Нетфліксу.

Проблема трьох тіл

Дивитися серіал “Проблема трьох тіл” українською вже можна на платформі Netflix. Цей багатосерійний трилер, що базується на романі відомого китайського фантаста Лю Цисіня, розповідає про події шістдесятих років.

В центрі сюжету знаходиться астрофізик Е Веньцзе, який займається розвитком особливо таємного проекту під назвою “Червоний берег”. Він надсилає повідомлення в далекий космос, сподіваючись на відповідь ззовні. Протягом довгих років ніхто не відповідав на подібні листи, проте несподівано як відповідь з далеких зірок все ж таки дійшла до Землі. 

І тепер, людство опинилося під загрозою.

Мертві хлопці-детективи

Серіал за коміксами Ніла Ґеймана та Метта Ваґнера також вже можна дивитися в онлайн. Він розповість про двох хлопців-друзів, Чарльз Роуленд та Едвін Пейн, які вирішують не долучатися до потойбічного життя. Вони залишаються на Землі, аби розслідувати злочини, пов’язані з надприродними явищами. Згодом до них приєднується ясновидиця, з якою вони починають розслідування загадкової таємниці. І воно продовжується до тих пір, доки могутня відьма не стає на їхньому шляху.

Бодкін

Чорний комедійний трилер “Бодкін” стане ідеальним серіалом на вечір. Він розповідає історію про журналістку Дав, яку відправляють у відрядження у богом забуте ірландське містечко Бодкін. Там вона об’єднується з американським подкастером Ґілбертом Павера та його помічницею Еммі Сізерг для розкриття деталей таємничого зникнення трьох людей.

Після прибуття у Бодкін герої розуміють, що з місцевими щось не так. Їхня легка пригода швидко перетворюється на сповнене інтриг розслідування з високими ставками, де фігуруватимуть як загадкові місцеві, так і представники справжньої мафії.

Тіла

Детективний трилер “Тіла” — це той серіал, який варто подивитися. Він розповідає про чотирьох детективів, представників абсолютно різних епох, які розслідують вбивства у кварталі Вайтчепел. Незабаром кожен починає усвідомлювати, що вбивство пов’язане так чи інакше з подіями, які відсилають до змови, яка з’явилася близько ста п’ятдесяти років. Тепер вона може круто похитнути баланс у суспільстві.

Наглядач

Містичний хоррор серіал “Наглядач” — гарний фільм для тих, хто хоче полоскотати свої нерви. Дивитися його можна на платформі Netflix.

Серіал розповість історію сім’ї, яка складається з Діна й Нори Бреннок та їхніх двох маленьких дітей. У пошуках більш комфортного та безпечного життя вирішують переїхати з Нью-Йорка до тихого дорогого району, же купують будинок своєї мрії. Обживаючись на новому місці, на свій подив сімейство стикається з не доброзичливими сусідами та сусідками. Проте, це все ніщо, адже головний неприємний сюрприз чекає в поштовій скриньці. Там з’являються листи із погрозами від таємничого незнайомця, який називає себе “Наглядачем”.

Шершні

Унікальний серіал “Шершні” про підлітків для перегляду ввечері розповідає про події, що трапились у лісах Онтаріо. Головні героїні — представниці шкільної команди з футболу, які стали жертвами аварії на літаку. Для виживання посеред жорстокої природи дівчатам довелося розділитись на кілька груп, кожна з яких виживала по-своєму. У результаті, вони були змушені відкинути класичні людські правила моралі та діяти лише заради власного виживання.

Сигнал

Мінісеріал “Сигнал” неможливо дивитися без захвату. Він розповідає історію астронавтки Паули, яка вирушає на МКС для виконання секретної місії з пошуку позаземного життя, яку спонсорує заможна Беніша Мудхі. Через кілька місяців вона повертається на Землю, але не встигає возз’єднатися з сім’єю, оскільки її літак зникає з радарів десь над Атлантикою. Її чоловік на ім’я Свен, який залишився з маленькою дочкою Чарлі, не може повірити в те, що сталося. Саме з цієї причини він починає підозрювати, що Паула зробила в космосі якесь відкриття, бо незадовго до свого зникнення залишила йому через телефон дивне послання, схоже на шифр. Саме його розкриття здатне розповісти правду про зникнення Паули.

Читайте також:

• Держава надаватиме ВПО допомогу з орендою житла: подробиці
• Часів Яр відзначив день міста: фотозгадка мирного святкування
• Бахмутський краєзнавець Ігор Корнацький розповів історію міського прапора та його значення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Коли інфопривід публікують із фотографією, автоматично у читача до нього стає більше довіри. Адже це ж наче не просто надруковані слова, а з підтвердженням! Але фотознімками також можна маніпулювати та створювати необхідний “настрій”. Докладніше про це — у матеріалі “Бахмут IN.UA” в рамках роз’яснювального проєкту.

Що таке інформаційна війна

Головна задача інформаційної війни — вплинути на свідомість кожної окремої людини та думку громадськості ворога взагалі. російська федерація виділяє на це шалені ресурси, аби досягнути своєї мети: посіяти розбрат між українцями всередині країни, між українцями та державами-партнерками тощо. Для цього створюються тисячі акаунтів у соцмережах, які публікують фейки, недостовірну інформацію, правдиву інформацію, але прикрашену і так далі. Далі це мережею розносять так звані корисні ідіоти, про яких редакція “Бахмут IN.UA” писала раніше.

Фото не такі, як про них розповідають

Один зі способів ведення інформаційної війни — пости у соцмережах. Це швидкий та ефективний спосіб рознести меседж, і з великою ймовірністю більшість користувачів не перевірятимуть достовірність цієї інформації.

До прикладу, у 2015 році в Фейсбуці користувач боріс павличенко поширив знімок нібито дитини у Донецьку, яка шукає свою загиблу матір серед розвалин будинку, в який влучили ЗСУ. Аналогічний допис з’явився й в Однокласніках. За 9 років цей пост поширило майже 10 тисяч людей у Facebook, а у російській соцмережі — майже 7. У словацькому сегменті Фейсбуку його репостнули 3 тисячі людей. Не оминули це фото й російські ЗМІ: журналісти російського РЕН ТВ розповіли щемку історію хлопчика, але “забули” розповісти, що фото — постановочне. Що ж насправді із цим знімком?

Насправді цей знімок – кадр із відеокліпу «Ангел. Пісня про дітей Донбасу» (51-ша секунда), у зйомках якого брала участь ця дитина. У кліпі показано зруйнований населений пункт Нікишине (Горлівський район, Донецька область), в якому хлопчик та дівчинка шукають допомоги. Діти — брат та сестра, які на момент зйомки кліпу жили у бомбосховищах разом зі своїми батьками. Про це написав автор кліпу ден леві.

У червні 2022 року у Facebook користувач андрій троіцкій опублікував фото нібито українського військовополоненого у Донецьку, тіло якого вкрито татуюваннями з фашистською символікою. Але, скористувавшись зворотнім пошуком у Google, дізнаємося, що це фото було зроблене у 2005 році в Білорусі під час медичного огляду в’язня 15 колонії міста Могильов.

У тому ж 2022 році на різних сайтах користувачі публікували допис з однаковим текстом “Олександра Зеленська, дочка Зеленського, ненавидить батька, називає нацистом та вбивцею українського народу. Сама вона втекла до Польщі та розкриває всю правду про батька”. Як доказ, публікують знімок із дівчиною, що плаче. 2 хвилини у Гуглі, і за допомогою зворотнього пошуку ми дізнаємося, що фото — насправді скриншот із відео 2017 року, в якому дівчина плаче, бо її хлопець не купив їй IPhone. Ще кілька секунд у Гуглі та, завдяки запиту “донька Володимира Зеленського”, дізнаємося як виглядає справжня донька президента України.

Українці також розповсюджують дезінформативні фото. До прикладу, ексзаступник міністра МВС України Антон Геращенко у квітні 2022 року опублікував фото, начебто зроблене у Київській області після деокупації. Нібито росіяни залишили на стіні напис “А хто дозволив вам красиво жити?” Першоджерело цього знімку — користувач соцмережі Фейсбук, який видалив свій допис. Насправді ж, знімок був вперше з’явився у мережі ще у 2016 році на російськомовному форумі. Геолокація будівлі невідома.

Це все — лише кілька прикладів, але вони наочно показують, що знімок, вирваний з контексту, може також стати зброєю в інформаційній війні.

Як перевірити фотографію

Перш за все, для перевірки варто здійснити зворотній пошук зображення. І так, для цього варто використовувати не лише Google, а й Bing, Yandex. Останній краще індексує знімки, які були опубліковані саме в російському сегменті інтернету. 

Також можна скористатися інструментом TinEye, який створений як раз для цих цілей. 

Завдяки цим двом способам зазвичай можна виявити першоджерело зображення. Ключовим аспектом є оцінка достовірності ресурсів: варто звертати увагу на фотобанки, інформаційні портали з вказаним авторством знімків, а також на початкові дописи в соціальних мережах.

У випадках, коли пошук за зображенням не дає результатів, важливо правильно сформулювати ефективний пошуковий запит у Google, Bing чи Yandex. Якщо ви припускаєте, що про це фото могли раніше написати зарубіжні верифікатори, рекомендуємо включити до запиту фразу “fact check”, бажано англійською мовою.

Окрім цього, самі соціальні мережі за допомогою ЩІ вже почали маркувати фото. До прикладу знімок із засудженим, опублікований андрієм троіцкім, Facebook позначив як той, що може ввести в оману:

До речі, підробити скриншот також вкрай легко. Як це роблять — розповіли аналітики VoxCheck. Чи можна перевірити справжність скриншоту? Можна: знайти першоджерело. Але, звісно, допис, з якого був зроблений скриншот, можуть видалити. Що робити? У деяких випадках може допомогти Wayback Machine, також відомий як вебархів сайтів. За допомогою інтернет-архіву можна дізнатися, як виглядав сайт раніше: місяць або кілька років тому.

І зазирніть у публікацію “Бахмут IN.UA” про те, як відрізнити фейкове фото від справжнього. Там наші журналісти опублікували корисну добірку інструментів.

Читайте також:

• “Корисні ідіоти”, що грають на руку кремля. Як шкодять українські блогери та політики
• Маніпуляція: українцям виплачуватимуть гроші за повернення додому
• Маніпуляція суспільною думкою: як соціологічні дослідження можуть стати інструментом пропаганди

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські медіа та Telegram-канали поширюють інформацію, що Міністерство оборони України вирішило передати на потреби армії списані ще у 2014 році боєприпаси.

Утім, це — маніпуляція, оскільки не було зазначено, що боєприпаси пройшли ретельну перевірку. А причиною їх списання є надлишок. У результаті дописи пропагандистів створюють враження, що ЗСУ отримали нібито дефектні боєприпаси.

Повернення списаних боєприпасів ЗСУ

16 липня на офіційному сайті Міністерства оборони України повідомили про рішення повернути Збройним силам України значну кількість боєприпасів різних калібрів. Ці боєприпаси у 2014 році були передані підприємствам для утилізації як надлишкові ще до початку російської агресії. Однак нині знову стали необхідними через наростаючу потребу у військових ресурсах. 

Цього ж дня низка пропагандистських Telegram-каналів, акаунт у Х (ред. — колишній Twitter) та російських медіа поширили новину, однак не в повному обсязі. Приміром Telegram-канали “Украина.ру”, “дядя слава” та користувачка Alisa Vasilisa у Х лише написали: “Міноборони України вирішило передати на потреби армії списані ще до 2014 року боєприпаси, – пресслужба відомства. Оснащення за стандартами НАТО!”. У той час, медіа рф додали більше інформації про новину, без вимірювального сенсу, як це зробили пропагандистські канали у соцмережах. 

У своїх новинах деякі російські ЗМІ не зазначили, що перед передачею армії боєприпаси були ретельно перевірені на придатність. Крім цього, Telegram-канали та інші сторінки в соцмережах також не вказали, що причиною утилізації став надлишок, як про це зазначається в повідомленні на сайті Міноборони:

“Завдяки зусиллям фахівців Управління відчуження та утилізації надлишкового військового майна повернуті боєприпаси, після ретельної перевірки якості, вже застосовуються на полі бою проти російських окупантів.”

Зокрема, йдеться про:

• артилерійські постріли;
• боєприпаси до стрілецької зброї;
• комплектуючі елементи;
• підривники тощо.

Російські медіа та пропагандистські канали часто подають новини неповно або з маніпулятивними акцентами для створення негативного образу України та збройних сил. У цьому випадку навмисно оминули факт про ретельну перевірку боєприпасів та причину їх списання. Це робиться для того, аби створити враження про нібито недолуге управління ресурсами в Україні, яке ставить під загрозу життя військових та відчуття безсилля. Адже новина про те, що Україна начебто повертає у використання списані боєприпаси може наводити на думку, що країна більше не має ресурсів для захисту, крім тих, які раніше були списані як непридатні до користування.

Читайте також:

• Американський “блогер-журналіст” оббріхує Україну. Джексон Хінкл на службі кремля
• Фейк: у Раді пропонують законопроєкт, що передбачає винагороду за “доноси” на ухилянтів
• Маніпуляція: “фінський журналіст” розповідає про вбивство ЗСУ мирного населення в Авдіївці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!