Наступного тижня в Чернігові відкриється Денний центр “Жіночого Хабу Святої Ольги”. Цей осередок підтримки безкоштовно опікуватиметься жінками та дітьми, що постраждали внаслідок російського повномасштабного вторгнення в Україну.

Керівниця проєкту, представниця ГО “Елеос-Україна” Тетяна Іванова розповіла виданню ШоТам, як вдалося створити місце, що має об’єднати місцевих і переселенців.

Денний центр “Жіночого Хабу Святої Ольги”

У 2023 році команда ГО “Елеос-Україна” вирішила створювати нові локації та послуги для постраждалих від російського вторгнення. За кілька місяців спільнота розробила ідею Денного центру “Жіночого Хабу Святої Ольги”. 

“Хотіли, аби цей центр виріс до ком’юніті серед місцевих мешканців і вимушено переміщених осіб. Ідея полягала в тому, щоб в одному місці зібрати якомога більше людей, які підтримували б одне одного, мали змогу звернутися по допомогу до фахівців-психологів та спеціалістів з фізичної реабілітації. А ще почувались би б безпеці настільки, наскільки це взагалі можливо в країні, де триває війна”, — пояснила Тетяна Іванова.

Керівниця проєкту зазначила, що в осередку на тих, хто потребує підтримки, чекатимуть психологи та консультанти з працевлаштування. Також для відвідувачів будуть доступні спортивний зал, йога та фізична реабілітація.

Окрім того, до центру зможуть приходити мами, які не мають із ким залишити дитину. Тут працюватиме педагог-вихователь, що звільнятиме їхній час. Жінки матимуть можливість отримати послуги: позайматися з психологом індивідуально або в групі, проконсультуватися з працевлаштування чи завітати до спортзалу.

Чернігів обрали, тому що тут мешкають люди, яким довелося відчути на собі наслідки війни. Регіон пережив окупацію, місто бомбардували, а жителі й досі оговтуються від пережитого.

“Ми остаточно зупинилися на Чернігові й почали шукати приміщення. Денний центр — це соціальний проєкт. Ми шукали одноповерхове приміщення, яке можна було б зробити інклюзивним, аби люди з інвалідністю також мали змогу без проблем нас відвідувати. Наш вибір скорочувався, аж поки не знайшли те, що нам було необхідно. Приміщення потребувало ремонту, але це вже був початок. На щастя, міська влада Чернігова підтримала нашу ідею створити Денний центр. Ми орендуємо приміщення за символічні кошти”, — повідомила Тетяна Іванова.

Відкриття центру

Офіційне відкриття заплановане на 15 січня. Наразі в Денному центрі облаштовують кімнати для психоемоційної підтримки тих, хто цього потребує, а також спортзал. У ньому займатимуться українці, яким необхідна фізична реабілітація.

Після відкриття відвідати центр у Чернігові можна буде безкоштовно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 18:00. Адресу, де розміщується центр, наразі не повідомляють.

До слова, у майбутньому схожі центри планують відкрити і в інших регіонах країни.

Читайте також:

• Як переселенцям познайомитись з історією та культурою Чернігова
• У Чернігові відкрився осередок підтримки бахмутян: як отримати допомогу
• Бахмутянка розповіла, як евакуювалася в Чернігів і відкрила точку з продажу шаурми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Бахмутській багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування працює сертифіковане обладнання останнього покоління для проведення мамографії. Його наявність дає можливість медикам проводити обстеження пацієнток на наявність новоутворень молочних залоз.

Як бахмутянам безоплатно пройти мамографію, розповіли в Бахмутській міськраді.

Бахмутська БЛІЛ, мамографія

Для проведення мамографії Бахмутська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування оснащена сертифікованим обладнанням останнього покоління. З лютого 2024 року на ньому обстежено понад 900 пацієнток.

Мамографія — це рентгенівське обстеження грудної залози. Воно полягає у рентгенівських знімках, які фіксують зображення тканини молочних залоз у різних проекціях. Мамографія дозволяє виявити ракові захворювання на найбільш ранніх та виліковних стадіях.

Рентгенівський скринінг показаний для:

• жінок віком від 40 років;
• жінок будь-якого віку, в яких є підозра на пухлинні новоутворення;
• жінок будь-якого віку, в яких найближчі прямі родички мали або мають рак молочної залози.

Переселенки з Бахмута можуть пройти мамографію безоплатно. Для цього необхідно взяти електронне направлення в сімейного лікаря, лікаря-терапевта або лікуючого лікаря.

Графік проведення флюорографічних обстежень у Бахмутській багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування: понеділок, середа та п’ятниця з 08:00 до 14:30.

25 числа кожного місяця проводиться запис на мамографічне обстеження за адресою: м. Бровари, вул. Київська, 177. Або за телефоном: +380 (67) 114 4108.

Читайте також:

• Бахмутська амбулаторія в Дніпрі: чи є вільні лікарі і як підписати декларацію
• Станція переливання крові в Краматорську потребує донорів: редакція дізнавалась як долучитись
• Як отримати ліки з безплатною доставкою через Укрпошту: покроковий гід

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Технологія виготовлення молоченої слов’янської кераміки з червоної глини визнана нематеріальною культурною спадщиною Донеччини. Та через війну Слов’янська громада може її втратити.

Про це повідомляє Слов’янська МВА.

Слов’янська кераміка, технологія

Кераміка у Слов’янську є традиційним місцевим ремеслом. Історія її промислового виробництва налічує понад сотню років. А продукція місцевих керамістів відома та користується попитом не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу.

Молочний випал або молочення — це давній спосіб зробити керамічний виріб більш водонепроникним. Для цього кераміку після першого випалення поливають або задувають молоком і обпалюють при температурі 300-350 градусів. Саме ця технологія дозволяє закрити пори глини та надає виробу приємного коричневого кольору без використання фарб чи хімічних барвників. Відтінки можуть варіюватися від світло-коричневих до темно-шоколадних залежно від жирності молока та температури випалення.

Посуд, виготовлений за цією технологією, був презентований на керамічних симпозіумах, виставках та ярмарках в Україні і за кордоном.

На жаль, зараз існує загроза втрати технології молочення. До повномасштабного вторгнення у Слов’янській громаді нею володіли понад тисячу керамістів. Однак війна змусила багатьох фахівців залишити свої домівки і виробництва. Зараз у Слов’янську залишилося не більше 150 майстрів-керамістів.

Читайте також:

• “Так воскресне і Бахмут”: відеорепортаж з виставки бахмутського майстра з писанкарства Дмитра Денисенка
• Троїцькі галушки: як готувати страву з Покровської громади, яку хочуть визнати культурною спадщиною
• Гоніння гадюк та каша з Авдіївки: Національний перелік культурної спадщини доповнили чотири елементи з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!