Міністерство фінансів України підготувало законопроєкт, який передбачає обов’язкову реєстрацію фізичних осіб-підприємців (ФОП) платниками податку на додану вартість (ПДВ) у разі перевищення обороту в 1 мільйон гривень. Ініціатива вже викликала суспільний резонанс і критику з боку підприємців.

Детальніше про те, що це за ініціатива, як вона має працювати та які негативні наслідки можуть бути — в матеріалі Бахмут IN.UA.

ПДВ для ФОПів з 2027 року: що передбачає законопроєкт

Згідно з представленим Мінфіном законопроєктом, з 1 січня 2027 року фізичні особи — підприємці 1–3 груп, які протягом останніх 12 календарних місяців отримали понад 1 мільйон гривень доходу від постачання товарів або послуг (без урахування ПДВ), мають обов’язково зареєструватися платниками ПДВ за ставкою 20%.

Вимога не поширюється на платників єдиного податку 3 групи — електронних резидентів. Для ФОПів 3 групи, які перевищили ліміт і стали платниками ПДВ, передбачено зниження ставки єдиного податку з 5% до 3%. Реєстрація та звітність мають здійснюватися онлайн через “Електронний кабінет”.

За словами нардепа Ярослава Железняка, уряд планує подати законопроєкт до 15 січня 2026 року та ухвалити його до кінця березня 2026. За розрахунками Мінфіну, нові правила можуть принести держбюджету близько 40 мільярдів гривень на рік, які спрямують на фінансування безпеки та оборони.

Резонанс та петиція

Ініціатива вже викликала суспільний спротив. На сайті електронних петицій Кабміну зареєстровано звернення Владислава Орлова з вимогою відкликати пропозицію Мінфіну та переглянути домовленості з МВФ. Станом на початок збору петицію підписали близько 7 890 осіб, серед них — мешканці Бахмута.

У петиції стверджується, що така ініціатива може посилити соціальну напругу в умовах повномасштабної війни, підірвати довіру до державної політики підтримки малого бізнесу, створити ризики для інформаційної та психологічної стійкості суспільства, а також дискредитувати задекларовані раніше гарантії збереження спрощеної системи оподаткування.

Автор петиції вимагає від Кабінету Міністрів України відкликати ініціативу Міністерства фінансів щодо обов’язкового ПДВ для ФОПів з оборотом понад 1 млн гривень та ініціювати перегляд домовленостей з МВФ з метою збереження умов спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Що думають бахмутяни

Петицію щодо збереження спрощеної системи оподаткування підтримала також Наталя Вишневецька, підприємиця з Бахмута.

За її словами, які вона озвучила в коментарі редакції Бахмут IN.UA, встановлений поріг у мільйон гривень доходу на рік — це приблизно 83 тисячі гривень на місяць, що для багатьох видів діяльності, зокрема оптової торгівлі, є мінімальним оборотом.

“Це не прибуток, а дохід від продажу товару. Це для оптової торгівлі — нічого. ФОП з таким обігом не може утримувати бухгалтера, оплачувати всі програми для ведення обліку ПДВ“, — пояснює вона.

Бахмутянка додає, що такі зміни — це фактичне повернення загальної системи оподаткування, яку зараз малий бізнес просто не може потягнути. Відповідно, її прийняття буде кінцем для багатьох дрібних ФОП, котрі почнуть працювати в мінус.

Наталя Вишневецька також застерігає, що ПДВ неминуче призведе до зростання цін, адже податок у 20% буде закладений у вартість товарів і послуг.

“Хіба буде конкурентоспроможним підприємець, який одразу підніме ціну на 20%? Якщо в оптовій торгівлі націнка 5%, то з 20% людям просто нічого не залишається, окрім як закриватися“, — зазначає вона.

Зміни в оподаткуванні також можуть суттєво вплинути на якість життя. Зокрема, як каже підприємиця, що для багатьох людей, особливо старшого віку, малий бізнес — це єдиний спосіб утримувати себе та свої родини.

“Роботи немає, вік 55+, ніхто тебе на роботу не візьме. Люди хоч самі себе забезпечують. А зараз це питання виживання — бути чи не бути. Або іти в тінь, або закриватися“, — підсумовує вона.

Читайте також:

ФОПи у 2026 році платитимуть більше податків: як зростуть єдиний податок, ЄСВ і військовий збір

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава продовжує реалізацію програм підтримки ВПО, передбачивши 72,6 мільярда гривень на цей напрямок. Кошти будуть спрямовані на грошові виплати переселенцям, програми компенсацій за зруйноване житло та низку нових ініціатив.

Про це повідомила редакція Бахмут IN.UA.

Державний бюджет 2026 року: скільки виділять на ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2026 році передбачено 72,6 мільярда гривень (на 16,5 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році), зокрема:

• 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
• 14 мільярдів гривень — житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій (нова програма);
• 4,4 мільярда гривень — програма “єОселя” (покриття першого внеску та відсотків за перший рік);
• 4 мільярди гривень — програма “єВідновлення” (компенсація за пошкоджене та знищене житло);
• 2,5 мільярда гривень — програма “HOME” (компенсація за знищене житло зі спеціального фонду України);
• 2,4 мільярда гривень — соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб (“гроші ходять за людиною”, притулок, адаптація, стаціонарний догляд);
• 1,8 мільярда гривень — компенсація за енергоносії (електроенергія, тверде паливо);
• 1,5 мільярда гривень — ремонтно-будівельні роботи фондів житла тимчасового проживання (субвенція);
• 1,1 мільярда гривень — програма “Прихисток” (компенсація комунальних витрат власникам житла);
• 0,5 мільярда гривень — субсидія на оренду (часткова оплата оренди та податкові пільги орендодавцям);
• 0,4 мільярда гривень — програма зайнятості (оплата суспільно корисних робіт для внутрішньо переміщених осіб, збільшення терміну компенсації роботодавцю витрат на зарплату за працевлаштування ВПО; кошти Фонду безробіття);
• 0,4 мільярда гривень — програма “Номе” (ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей; кошти зі спеціального фонду).

Соціальні видатки

ВПО, як і решта українців, також можуть долучатися до різних програм соціального захисту населення. На цей напрямок в державному бюджеті виділили 468,5 мільярдів гривень, що на 47,6 мільярда більше, ніж у 2025 році. Зокрема, вказані кошти підуть на:

• 251,3 мільярда гривень — трансфер Пенсійному фонду (з першого березня здійснюватиметься щорічна індексація пенсій);
• 133,5 мільярди гривень — соціальні виплати вразливим категоріям, у тому числі:
  • 9,2 мільярда гривень — базова допомога;
  • 48,4 мільярда гривень — підтримка внутрішньо переміщених осіб;
  • 42,3 мільярда гривень — пільги та субсидії;
  • 24, 5 мільярди гривень — підтримка сімей із дітьми. Сюди входять суттєві підвищення та нові програми:
    • одноразова виплата при народженні — 50 тисяч гривень (було 10 тисяч гривень),
    • щомісячна допомога до одного року — 7 тисяч гривень (було 860 гривень),
    • нова програма “єЯсла” — 7 тисяч гривень щомісяця від року до трьох років,
    • “Пакунок школяра” — 5 тисяч гривень для першокласників.
• 9,9 мільярда гривень — підтримка осіб з інвалідністю;
• 2,4 мільярда гривень — національні соціальні послуги.

Читайте також:

На що витрачав бюджетні кошти Часів Яр: детальний огляд закупівель за листопад

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України надало роз’яснення на запит Бахмут IN.UA щодо впровадження Постанови № 1176 (програми компенсації за зруйноване майно на тимчасово окупованих територіях). Вона дозволить внутрішньо переміщеним особам, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, отримати державну компенсацію на придбання житла.

Редакція Бахмут IN.UA озвучила питання бахмутян щодо Постанови № 1176. Відповіді публікуємо нижче.

Примітка. Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 1176, яка визначає порядок надання допомоги окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб, що проживали на тимчасово окупованих територіях. Заяви на отримання допомоги можна буде подати через портал та застосунок “Дія”. Розмір компенсації становитиме 2 мільйони гривень на одну людину або родину у вигляді ваучера, ці гроші можна буде витратити на придбання нового житла, як перший внесок або для погашення іпотеки. Ваучер діє 5 років і не може бути переданий іншим особам.

Постанова набирає чинності через два місяці з дня її опублікування. Тобто вона набуде чинності 22 листопада 2025 року.

Хто саме зможе отримати житловий ваучер? Чи планується розширення програми?

Наразі житлова допомога надаватиметься внутрішньо переміщеним особам, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни. Розширення програми на інші категорії — наприклад, багатодітні сім’ї, пенсіонерів чи одиноких матерів, стане можливим тільки після залучення додаткових фінансових ресурсів. Мінрозвитку повідомило, що веде перемовини з потенційними донорами для забезпечення стабільного фінансування.

Який обсяг фінансування передбачено у 2025–2026 роках і скільки людей зможуть отримати ваучери?

Програма фінансуватиметься переважно коштом міжнародних партнерів.
Наразі підтверджено фінансування у розмірі 120 мільйонів євро (за сьогоднішнім курсом це понад 5 мільярдів гривень) від Банку розвитку Ради Європи (CEB). Також тривають переговори зі Світовим банком про залучення додаткових коштів. На першому етапі передбачається надати допомогу приблизно 3 тисячам родин.

Що таке “житловий ваучер” у технічному сенсі?

Житловий ваучер — це електронний платіжний документ, який може бути використаний для купівлі житла, інвестування у будівництво або сплати іпотеки. Ваучер формується і зберігається у Державному реєстрі пошкодженого та знищеного майна і містить дані про отримувача, його статус, суму допомоги та реєстраційний номер.

Чи можна буде об’єднати кілька ваучерів, наприклад, подружжя для купівлі одного житла?

Так, Постанова дозволяє об’єднувати ваучери. Власники можуть подати спільне звернення, у якому зазначають усі ваучери. У такому випадку суми об’єднуються, і можна придбати одне житло.
Головна умова: жоден із заявників (та члени їхніх родин) не повинен мати іншого житла на підконтрольній Україні території й не мав отримувати житлову допомогу від держави раніше.

Примітка. Розглядати заяви та надавати допомогу переселенцям будуть місцеві органи влади — сільські, селищні, міські ради, районні у містах ради (за наявності) та військові адміністрації.
Вони створюватимуть комісії, прийматимуть документи й ухвалюватимуть рішення.
До складу комісій увійдуть представники влади та громадськості, не менше третини. Кандидатів можуть висувати громадські чи міжнародні організації, а в громадах, навіть окремі мешканці.

Хто відповідатиме за створення місцевих комісій?

Комісії створюватимуться при органах місцевого самоврядування або військових адміністраціях.
Саме ці органи затверджують склад комісій, забезпечують їхню роботу та контролюють відповідність дій затвердженим правилам.

Як буде забезпечена участь громадськості у роботі комісій?

Постанова №1176 передбачає обов’язкове представництво громадськості — не менше третини складу комісії. Кандидатів можуть висувати міжнародні та громадські організації, а також фізичні особи (у селах і селищах). Якщо кандидатів не вистачає, уповноважений орган має оголосити додатковий набір і оприлюднити оголошення на сайті громади.

Чи буде навчання для членів комісій?

Так. Мінрозвитку спільно з командою Реєстру пошкодженого та знищеного майна готує типову інструкцію та методичні матеріали щодо перевірки заяв, користування Реєстром і оцінки документів. Також передбачені автоматичні перевірки через державні реєстри, що зменшує ризик помилок.

Коли очікується початок виплат за ваучерами?

Старт програми заплановано на кінець листопада 2025 року. З цього часу ВПО з тимчасово окупованих територій, які мають статус УБД або особи з інвалідністю внаслідок війни, зможуть подавати заявки через “Дію”. Після розгляду заяв планується розпочати фінансування у січні 2026 року.

Якщо у державному бюджеті тимчасово немає коштів, як довго заявники можуть чекати? Чи може держава гарантувати, що ваучер, виданий сьогодні, буде профінансований через кілька місяців, якщо коштів наразі немає?

Якщо на рахунку програми є кошти, заявник отримує повідомлення про можливість реалізації ваучера. Після підтвердження бронювання коштів він має 60 днів, щоб знайти житло і завершити угоду, у цей час держава гарантує наявність фінансування. Якщо заявник не встигає, звернення вважається відкликаним, але його можна подати повторно.
Термін дії ваучера — 5 років.

Хто контролюватиме цільове використання коштів і які передбачено санкції?

У разі нецільового використання отримувач зобов’язаний повернути кошти у повному обсязі — добровільно або за рішенням суду.

До теми:

Держава виплатить до 2 млн грн українцям, чиє житло зруйноване на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!