“Це ок, коли тобі не ок”: як гендерні стереотипи впливають на життя чоловіків

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 27 Липня 2024
Стереотипи суттєво впливають на життя чоловіків / ілюстрація Бахмут IN.UA

Гендерні стереотипи нерідко стають проблемою, яка негативно позначається на якості життя як жінок, так і чоловіків. Стійкі патріархальні думки щодо гендерних ролей в сучасному суспільстві та стале уявлення про маскулінне призводять до багатьох проблем.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася на цю тему з головою “ТатоХаб.Хмельницький” Єгором Рибаком, який займається волонтерством, допомагає татам та ВПО та просуває ідеї гендерної рівності в країні.

Гендерні стереотипи щодо чоловіків

Ґендерні стереотипи — це стійкі, повторювані, загальноприйняті уявлення (думки) про місце та виконувані ролі того чи іншого гендеру в суспільстві, а також про особистість людей тієї чи іншої гендерної ідентичності. Іншими словами, вони можуть впливати на життя як жінок, так і чоловіків.

Стереотипів, які стосуються саме чоловіків, дуже багато. Утім, найбільш виразними, які впливають на багато процесів у житті, можна вважати “чоловіки не плачуть та не жаліються” і “чоловік — годувальник”.

“Чоловіки не плачуть” та здоров’я

Демонстрація стереотипу / фото ілюстративне

“Чоловіки не плачуть” — це стереотип, який ґрунтується на думці про те, що представники чоловічої статі повинні бути сильними, слугувати опорою для інших. Така людина “не може мати психологічних проблем”. Це призводить до того, що чоловіки не хочуть розповідати про власні труднощі чи внутрішню боротьбу, щоб не виглядати в очах суспільства якимось не такими. 

Який же це має фактичний результат? За даними МОЗ України, упродовж 2021 року, тобто до великої війни, було зареєстровано 5 914 самогубств. Найбільше вкоротили собі віку саме чоловіки — 87%, коли на жінок припадає лише 13%. Такі результати пов’язані зокрема і з гендерними стереотипами, оскільки вважається, що жінки більш слабкі, можуть жалітися і ділитися переживаннями з близькими, тоді коли чоловіки на звичайне запитання “як ти” зазвичай відповідають “ок”.

Сталий стереотип “чоловіки не плачуть” має суттєвий вплив і на фізичне здоров’я чоловіків. За даними соціологічного опитування у дослідженні “Сучасне розуміння маскулінності“, 52% чоловіків оцінюють власне здоров’я як добре або відмінне. При цьому 45% опитаних чоловіків зазначили, що не зверталися до лікарів протягом останнього року, а кожен сьомий — протягом останніх п’яти років. І це не пов’язано з рівнем доступності медичних послуг. Такі результати можуть свідчити про те, що чоловіки не хочуть показувати власні проблеми зі здоров’ям “на публіку”, а тому часто ігнорують обстеження у медиків.

Варто зазначити, що цей стереотип став основою у вихованні хлопчиків, котрий буквально забороняє слабкість, емоції чи прохання про допомогу в тяжку мить.

В молодому віці такі ідеї про маскулінність чоловіків, що “чоловіки не плачуть”, “чоловіки не відчувають” стають критичними. Коли це підлітковий вік, тобто період різних емоційних коливань, стереотипи призводять до накопичення негативу. Вже тоді, коли його стає занадто багато, виникають емоційні сплески, які можуть не дуже гарно позначитися на людей навколо,

Єгор Рибак // голова ГО “ТатоХаб.Хмельницький”

“Мисливець та годувальник”: чи можуть чоловіки мати іншу роль

Чоловіки також можуть виховувати дітей / фото ілюстративне

Ще один найяскравіший приклад — це розділення чоловічих та жіночих ролей за принципом “берегиня” та “мисливець”. На основі цього формуються уявлення про розподіл сімейних обов’язків: нібито головний обов’язок жінки — народжувати дітей та організовувати побут, а чоловік має забезпечувати родину грошима чи житлом. При цьому ігнорується те, що чоловіки також можуть брати участь у вихованні дитини та інших аспектах побуту.

За словами Єгора Рибака, такий стереотип також нав’язується в дитинстві та стає тим, що формує модель поведінки чоловіка у відносинах:

Коли хлопчик починає гратися з ляльками, то в нього забирають ці іграшки, адже вони не “хлопчачі, а “дівочі”. Є приклад, як це може впливати на майбутнє. Потрібно розуміти, що майбутній чоловік, коли грається з ляльками, він не бере на себе роль мами, як здається батькам. Він бере на себе роль батька. Він грає з маленькою дитиною, з тією маленькою лялечкою. І згодом ми бачимо таку картину в педагогічних центрах або в пологових будинках, що жінка народила дитину, а її  дають чоловіку, який починає говорити “що це таке”, “я не знаю, що з нею робити” або “заберіть її швидше,

Єгор Рибак // голова ГО “ТатоХаб.Хмельницький”

Останнім часом в Україні відбуваються зміни, які сильно впливають на стереотипні ролі чоловіків у відносинах. Наприклад, як зазначає голова “ТатоХаб.Хмельницький”, чоловіки можуть піти у відпустку для догляду за дитиною чи дітьми.Наприклад, цим правом у 2017 році скористалися 3%. Цей факт є повноцінним прикладом знищенням стереотипів.

Стереотипи та як з ними боротися

Стереотипи обмежують життя людей / ілюстрація з відкритих джерел

Боротьба зі стереотипами — важливий напрямок в суспільстві, який активно реалізується в Україні. Одним із таких проявів, котрий стосується саме гендерних стереотипів щодо чоловіків, вважається Міжнародний чоловічий день. Цей день припадає на 19 листопада.

Його присвячують певним цілям, які були закладені у саму концепцію свята. Йдеться про:

  • популяризацію позитивної рольової моделі чоловіків, котрі живуть достойним та чесним життям;
  • для того, щоб відзначити чоловічий позитивний вклад в громадськість, державу, родину, шлюб, виховання дітей та навколишнє середовище;
  • зосередження уваги на чоловічому здоров’ї, соціальному, емоційному, фізичному та духовному добробуті;
  • посилення уваги до питання дискримінації щодо чоловіків у сфері соціальних послуг, соціальних відносин та права;
  • покращення стосунків між представниками різних статей та забезпечення гендерної рівності;
  • створення більш безпечного та кращого світу, де люди можуть розвиватись та повністю розкривати свій потенціал, незалежно від раси, віросповідань та гендеру.

Окрім шести основних цілей, існує ще необов’язкова тема, яка пропонується світовими координаторами свята: наголосити про  існування певних проблем в житті чоловіків. Наприклад, у 2016 році темою Міжнародного дня чоловіків було “Зупинити самогубство чоловіків”, а у 2020 році — “Краще здоров’я для чоловіків”, на меті якої стояло практичне вдосконалення здоров’я та добробуту населення чоловічої статі у світі.

Як зазначають представники Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, найліпшим способом подолати будь-які стереотипи вважається демонстрація зворотного на конкретних прикладах. Наприклад, жінки так само можуть бути сильними та утримувати родину, а чоловіки — йти у відпустку по догляду за дітьми. Демонструвати це можна на будь-якому рівні: як на рівні розмов на кухні з друзями, так і через публічні заходи та інформаційні кампанії.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фото — зброя в інформаційній війні. Як фотознімки можуть змінити сприйняття інформації

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 12:03, 21 Липня 2024
Колаж Бахмут IN.UA

Коли інфопривід публікують із фотографією, автоматично у читача до нього стає більше довіри. Адже це ж наче не просто надруковані слова, а з підтвердженням! Але фотознімками також можна маніпулювати та створювати необхідний “настрій”. Докладніше про це — у матеріалі “Бахмут IN.UA” в рамках роз’яснювального проєкту.

Що таке інформаційна війна

Головна задача інформаційної війни — вплинути на свідомість кожної окремої людини та думку громадськості ворога взагалі. російська федерація виділяє на це шалені ресурси, аби досягнути своєї мети: посіяти розбрат між українцями всередині країни, між українцями та державами-партнерками тощо. Для цього створюються тисячі акаунтів у соцмережах, які публікують фейки, недостовірну інформацію, правдиву інформацію, але прикрашену і так далі. Далі це мережею розносять так звані корисні ідіоти, про яких редакція “Бахмут IN.UA” писала раніше.

Фото не такі, як про них розповідають

Один зі способів ведення інформаційної війни — пости у соцмережах. Це швидкий та ефективний спосіб рознести меседж, і з великою ймовірністю більшість користувачів не перевірятимуть достовірність цієї інформації.

До прикладу, у 2015 році в Фейсбуці користувач боріс павличенко поширив знімок нібито дитини у Донецьку, яка шукає свою загиблу матір серед розвалин будинку, в який влучили ЗСУ. Аналогічний допис з’явився й в Однокласніках. За 9 років цей пост поширило майже 10 тисяч людей у Facebook, а у російській соцмережі — майже 7. У словацькому сегменті Фейсбуку його репостнули 3 тисячі людей. Не оминули це фото й російські ЗМІ: журналісти російського РЕН ТВ розповіли щемку історію хлопчика, але “забули” розповісти, що фото — постановочне. Що ж насправді із цим знімком?

Насправді цей знімок – кадр із відеокліпу «Ангел. Пісня про дітей Донбасу» (51-ша секунда), у зйомках якого брала участь ця дитина. У кліпі показано зруйнований населений пункт Нікишине (Горлівський район, Донецька область), в якому хлопчик та дівчинка шукають допомоги. Діти — брат та сестра, які на момент зйомки кліпу жили у бомбосховищах разом зі своїми батьками. Про це написав автор кліпу ден леві.

Скриншот / Ден Леві

У червні 2022 року у Facebook користувач андрій троіцкій опублікував фото нібито українського військовополоненого у Донецьку, тіло якого вкрито татуюваннями з фашистською символікою. Але, скористувавшись зворотнім пошуком у Google, дізнаємося, що це фото було зроблене у 2005 році в Білорусі під час медичного огляду в’язня 15 колонії міста Могильов.

Скриншот / андрєй троіцкій

У тому ж 2022 році на різних сайтах користувачі публікували допис з однаковим текстом “Олександра Зеленська, дочка Зеленського, ненавидить батька, називає нацистом та вбивцею українського народу. Сама вона втекла до Польщі та розкриває всю правду про батька”. Як доказ, публікують знімок із дівчиною, що плаче. 2 хвилини у Гуглі, і за допомогою зворотнього пошуку ми дізнаємося, що фото — насправді скриншот із відео 2017 року, в якому дівчина плаче, бо її хлопець не купив їй IPhone. Ще кілька секунд у Гуглі та, завдяки запиту “донька Володимира Зеленського”, дізнаємося як виглядає справжня донька президента України.

Скриншот / Х

Українці також розповсюджують дезінформативні фото. До прикладу, ексзаступник міністра МВС України Антон Геращенко у квітні 2022 року опублікував фото, начебто зроблене у Київській області після деокупації. Нібито росіяни залишили на стіні напис “А хто дозволив вам красиво жити?” Першоджерело цього знімку — користувач соцмережі Фейсбук, який видалив свій допис. Насправді ж, знімок був вперше з’явився у мережі ще у 2016 році на російськомовному форумі. Геолокація будівлі невідома.

Це все — лише кілька прикладів, але вони наочно показують, що знімок, вирваний з контексту, може також стати зброєю в інформаційній війні.

Як перевірити фотографію

Перш за все, для перевірки варто здійснити зворотній пошук зображення. І так, для цього варто використовувати не лише Google, а й Bing, Yandex. Останній краще індексує знімки, які були опубліковані саме в російському сегменті інтернету. 

Також можна скористатися інструментом TinEye, який створений як раз для цих цілей. 

Завдяки цим двом способам зазвичай можна виявити першоджерело зображення. Ключовим аспектом є оцінка достовірності ресурсів: варто звертати увагу на фотобанки, інформаційні портали з вказаним авторством знімків, а також на початкові дописи в соціальних мережах.

У випадках, коли пошук за зображенням не дає результатів, важливо правильно сформулювати ефективний пошуковий запит у Google, Bing чи Yandex. Якщо ви припускаєте, що про це фото могли раніше написати зарубіжні верифікатори, рекомендуємо включити до запиту фразу “fact check”, бажано англійською мовою.

Окрім цього, самі соціальні мережі за допомогою ЩІ вже почали маркувати фото. До прикладу знімок із засудженим, опублікований андрієм троіцкім, Facebook позначив як той, що може ввести в оману:

Скриншот / андрій троіцкій

До речі, підробити скриншот також вкрай легко. Як це роблять — розповіли аналітики VoxCheck. Чи можна перевірити справжність скриншоту? Можна: знайти першоджерело. Але, звісно, допис, з якого був зроблений скриншот, можуть видалити. Що робити? У деяких випадках може допомогти Wayback Machine, також відомий як вебархів сайтів. За допомогою інтернет-архіву можна дізнатися, як виглядав сайт раніше: місяць або кілька років тому.

І зазирніть у публікацію “Бахмут IN.UA” про те, як відрізнити фейкове фото від справжнього. Там наші журналісти опублікували корисну добірку інструментів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Маніпуляція: Міноборони України передає армії списані боєприпаси

Лідія Гук Гук Лідія 14:00, 20 Липня 2024
Колаж Бахмут.IN.UA

Російські медіа та Telegram-канали поширюють інформацію, що Міністерство оборони України вирішило передати на потреби армії списані ще у 2014 році боєприпаси.

Утім, це — маніпуляція, оскільки не було зазначено, що боєприпаси пройшли ретельну перевірку. А причиною їх списання є надлишок. У результаті дописи пропагандистів створюють враження, що ЗСУ отримали нібито дефектні боєприпаси.

Повернення списаних боєприпасів ЗСУ

16 липня на офіційному сайті Міністерства оборони України повідомили про рішення повернути Збройним силам України значну кількість боєприпасів різних калібрів. Ці боєприпаси у 2014 році були передані підприємствам для утилізації як надлишкові ще до початку російської агресії. Однак нині знову стали необхідними через наростаючу потребу у військових ресурсах. 

Цього ж дня низка пропагандистських Telegram-каналів, акаунт у Х (ред. — колишній Twitter) та російських медіа поширили новину, однак не в повному обсязі. Приміром Telegram-канали “Украина.ру”, “дядя слава” та користувачка Alisa Vasilisa у Х лише написали: “Міноборони України вирішило передати на потреби армії списані ще до 2014 року боєприпаси, – пресслужба відомства. Оснащення за стандартами НАТО!”. У той час, медіа рф додали більше інформації про новину, без вимірювального сенсу, як це зробили пропагандистські канали у соцмережах. 

Маніпуляційні дописи Telegram-каналів / скриншоти

У своїх новинах деякі російські ЗМІ не зазначили, що перед передачею армії боєприпаси були ретельно перевірені на придатність. Крім цього, Telegram-канали та інші сторінки в соцмережах також не вказали, що причиною утилізації став надлишок, як про це зазначається в повідомленні на сайті Міноборони:

“Завдяки зусиллям фахівців Управління відчуження та утилізації надлишкового військового майна повернуті боєприпаси, після ретельної перевірки якості, вже застосовуються на полі бою проти російських окупантів.”

Зокрема, йдеться про:

  • артилерійські постріли;
  • боєприпаси до стрілецької зброї;
  • комплектуючі елементи;
  • підривники тощо.

Російські медіа та пропагандистські канали часто подають новини неповно або з маніпулятивними акцентами для створення негативного образу України та збройних сил. У цьому випадку навмисно оминули факт про ретельну перевірку боєприпасів та причину їх списання. Це робиться для того, аби створити враження про нібито недолуге управління ресурсами в Україні, яке ставить під загрозу життя військових та відчуття безсилля. Адже новина про те, що Україна начебто повертає у використання списані боєприпаси може наводити на думку, що країна більше не має ресурсів для захисту, крім тих, які раніше були списані як непридатні до користування.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Джентльмени, Корона та Емілі в Парижі: підбірка популярних серіалів, які варто подивитися у 2024 році

Нові серіали 2024 року — це ідеальний спосіб провести вечір та відпочити після важкого робочого дня. Вони допомагають глядачеві поринути у нові світи та прожити […]

13:00, 07.09.2024 Скопіч Дмитро
Космос e0bc3

Супутники ICEYE та Starlink: як космічні технології допомагають Україні під час війни

Сучасні війни відрізняються від того, що було раніше. Сьогодні неабияку роль на театрі дій відіграє космічна розвідка та швидкість обміну інформацією. Це зробило великий військовий […]

12:00, 07.09.2024 Микола Ситник

Куди звертатися у разі виникнення питань щодо пенсій чи субсидій

Щодня в житті багатьох українців можуть виникати проблеми з пенсією та пов’язаними питаннями. Для цього потрібно звернутися до контакт-центру Пенсійного фонду України (ПФУ), що можна […]

13:30, 06.09.2024 Скопіч Дмитро
Послуги в ЦНАП

Бахмутський ЦНАП у Дніпрі: як записатися

11 вересня, представник Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) Бахмутської міської ради прийматиме жителів громади у Дніпрі, які тимчасово проживають у місті та області. Усі охочі […]

День Української мови й писемності

Заборонена буква “ґ” й перша згадка: 15 цікавих фактів про українську мову, які ви не знали

Під час війни для багатьох українська мова стала сакральним символом незламності, важливою частиною життя для тих, хто ідентифікує себе, як громадянина України. Бахмут IN.UA підготував […]