У Гощі цими днями презентують проєкт будівництва кварталу для ВПО “Бахмут-Гоща”. Своєю чергою, бахмутяни цікавились, чи є у Гощі робота для них.Як з’ясувалося, вакансій тут багато на різні посади. Крім того, можна опанувати новий фах, наприклад ковальство, а ще є можливості для ветеранів.
Редакція розпитала про це в Олега Нерода, начальника Гощанського управління Рівненської філії Рівненського обласного центру зайнятості.
Робота в Гощі
В Гощанській громаді презентують проєкт “Бахмут-Гоща”, який можуть реалізувати на території Рівненщини. Бахмутяни цікавляться, яка ситуація в громаді з роботою та чи зможуть вони знайти там вакансії.
За словами очільника Гощанського центру зайнятості, вакансій є багато, а середня зарплата в громаді складає близько 20 тисяч гривень.
У Гощі працює кондитерська фабрика “Пригощайся”, де також шукають працівників / фото Facebook
“Вакансій вистачає. Наприклад, зараз триває реконструкція в Гощанському цегельному заводі, будують новий цех — лише там маємо 20 вакансій різних видів. Також у нас є робота на сільськогосподарських підприємствах, на молокопереробних. Є вакансії й на заводі “Пригощайся” (ред. завод, де виготовляють цукерки, пастилу тощо). Є два ковбасні заводи, де також треба працівників. Можливості працевлаштуватися є”, — каже Олег Нерода.
Робота в Гощі знайдеться й для ветеранів та людей з інвалідністю, пояснює співрозмовник. Він додає, що в місцевому центрі зайнятості допомагають підібрати вакансії для людей, опираючись на їх можливості та досвід. Якщо ж досвіду немає, але бажання працювати є, то для таких людей існує можливість безоплатного навчання, наприклад ковальській справі. Воно триває 5 місяців.
Жінки, які прагнуть опанувати водійську професію, можуть отримати підтримку через центр зайнятості. У громаді вже є приклад жінки, яку направили на навчання для роботи трактористкою.
Примітка. Щоб пройти навчання безоплатно, ви маєте стояти на обліку в центрі зайнятості.
У Гощі є можливість опанувати ковальську справу / фото Рівненський ЦПТО
“У нас є база для навчання в Центрі професійно-технічної освіти, а безпосередньо біля центру зайнятості навчають ковалів. Тобто, хто хоче навчитися робити чудові речі за допомогою одної болгарки — то є майстер, який допоможе в цьому питанні”, — пояснює Олег Нерода.
В громаді вже майже рік діє експериментальний проєкт для ветеранів — це також безплатне навчання ковальській справі, курси водіїв тощо. Ветеран може навчатись тут, навіть якщо він не перебуває на обліку в центрі зайнятості, а, наприклад, на реабілітації.
Також для ветеранів в Гощі працює “Центр інтеграції ветеранів”, його програму роботи можна переглянути за посиланням.
За словами Олега Нерода, Гощанська громада пропонує багато можливостей для працевлаштування та навчання. За потреби тут допоможуть відкрити ФОП для тих, хто після курсів ковальства вирішить розпочати власну справу.
“Бахмут-Гоща”
Проєкт “Бахмут-Гоща” передбачає будівництво на території Гощанської громади кварталу для ВПО, тут планують звести:
чотириповерхові будинки площею від 2 210 метрів квадратних за 5 місяців;
двоповерхові будівлі зведуть за 4 місяці, їх площа сягатиме від 630 метрів квадратних;
освітній комплекс, де зможуть здобувати освіту 400 дітей. Школу планують звести за 12 місяців;
амбулаторія площею від 235 метрів квадратних, яку можуть звести терміном від 2 місяців.
Примітка. На території Гощанської громади планують дати житло для 3 тисяч бахмутян. Це стане можливим лише за варіанту, що знайдуться донори, які забезпечать фінансування проєкту.
Громадські активісти з Донеччини й Луганщини, а також представники влади обговорили формати порозуміння й подолання конфліктів у громадах Сходу. Під час зустрічі обговорювали кейси діалогів у деокупованій громаді, а також порушили питання відповідальності за діалоги в тимчасово-окупованій громаді на прикладі Бахмута.
Більше про зустріч читайте в матеріалі.
Примітка. 25 березня відбулась онлайн зустріч “Студії Сходу: діалогові формати порозуміння і подолання конфліктів” в рамках проєкту «Посилення спроможності активістів українського Сходу впливати на процеси відновлення регіону (ІІ фаза)» за підтримкою Міжнародного фонду «Відродження», який реалізує ГО “Асоціація “Відродження та розвиток” у співпраці з консорціумом організацій ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”, ГО “Центр політико-правових реформ”, ГО “Громадська ініціатива Луганщини”.
Для чого потрібні діалогові формати?
Тренерка та фасилітаторка діалогів Наталія Кертичак, представниця “Фонду Освіта для Демократії”, поділилася з учасниками досвідом використання діалогового підходу. Її організація активно впроваджує такі методи в Польщі та Україні, допомагаючи знаходити спільну мову та долати розбіжності. Пані Наталя розповіла про основні принципи діалогу та про те, як він може стати важливим інструментом для згуртованості та підтримки громад у непрості часи.
Наталія Кертичак / скриншот із зустрічі
“Діалог — це процес справжньої взаємодії, у якому люди слухають один одного настільки уважно, щоби в них відбулася зміна, внаслідок того, що вони дізналися. Це така досить філософська дефініція…Діалог — це щоб слухати та ставити питання, щоб поглибити своє розуміння”, — пояснює пані Наталя.
За її словами, часто діалогами називають те, що ним не є. Це не робоча зустріч, майстер-класи тощо. Діалог покликаний для того, щоб зрозуміти різні думки. Під час діалогів повинен бути фасилітатор, а також попередньо учасниці та учасники діалогу мають прийняти певні правила. Важливою рисою діалогу – це те, що в діалозі всі є рівними, кожен та кожна може поділитися своїм досвідом незалежно від свого соціального статусу.
“Дуже важливим є те, що результатом діалогів не має бути те, що хтось когось переконав в чомусь, що хтось перемагає. Мета діалогу — досягнути глибшої рефлексії над власними думками, переконаннями чи упередженнями”, — підкреслює фахівчиня.
Для громад, які опинилися у складних або кризових умовах, важливо мати можливість говорити та бути почутими. Саме через діалог люди можуть знайти спільну мову, зрозуміти одне одного та рухатися вперед. У таких розмовах немає місця суперечкам, осуду чи конфліктам – навпаки, це спосіб знайти спокій та порозуміння.
Водночас як зазначає експертка, багато людей бояться починати такі діалоги. І це природно – сьогодні в суспільстві багато напруги, важких переживань, а досвіду подібних зустрічей у багатьох просто немає. Саме тому цей формат ретельно напрацьовували, щоб зробити його безпечним, щирим і комфортним для кожного учасника. І що найважливіше – люди з Донеччини та Луганщини змогли довести: навіть у непростих умовах відверта розмова здатна об’єднувати та давати надію.
Діалоги порозуміння: приклад деокупованої громади Святогірська
Володимир Рибалкін / скриншот із зустрічі
Зустріч присвятили пошукам тих форматів спілкування, які вже працюють у громадах Сходу, аби ці практики могли використовувати громади Донеччини та Луганщини — як ті, що під контролем України, так й ті, які наразі є тимчасово-окупованими, але їх адміністрації продовжують працювати в евакуації.
Прикладом успішного діалогу подолання конфліктів поділився Володимир Рибалкін, голова міської військової адміністрації Святогірська. Нагадаємо, що Святогірськ був окупований російськими військами 7 червня 2022 року, а вже на початку вересня місто деокупували. Окупація тривала кілька місяців, і в цей час в Святогірську лишались люди без інформації про те, що відбувається довкола. Деокупація стала викликом, адже попри те, що з людьми тримали контакт, після звільнення довелось заново налагоджувати зв’язки з громадою. Зараз місцеві мають номер голови МВА — це його особистий телефон, на який зателефонувати може кожен, але на початку деокупації дії влади були під пильним оком громади.
“Люди дуже насторожено ставилися до адміністрації…Першим, що ми зробили, і я думаю, що дуже успішним, було створення Координаційного волонтерського центру. Очолили його люди, які були в окупації”, — ділиться досвідом Володимир Рибалкін.
Завдяки рішенню довірити керування центром людям, які безпосередньо жили в окупації, адміністрація оперативно отримала повний список людей, які перебували в громаді та потреби цих людей.
“Люди більше довіряли перші місяці таким же, як собі, які так само мали досвід окупації”.
Виклики перед громадою постали й через те, що налагоджувати діалоги потрібно було і з родичами людей, які покинули Святогірськ разом з росіянами.
“Я хочу це розповісти, щоб всі розуміли, який важкий цей період і як важко розставити пріоритети для того, щоб не образити людину, яка там була. Тому що дуже багато вішали ярликів, що якщо залишилась людина, то це 100% сепаратист, або чекаєш “рускій мір”. Але там у всіх різні історії…”, — пояснює Володимир Рибалкін.
Зараз Святогірськ відновився, допомогли у цьому і міжнародні організації та союзники, зокрема це місто побратим з США — Істон. Щомісяця з обох боків організовують зустріч, де представляти інтереси громади може не лише МВА, але й жителі. Так вони відчувають, що мають вплив та їх голос чутний в громаді.
Хто може брати ініціативу для діалогу з громадою ще не деокупованих міст?
Для цього прикладу взяли на розбір Бахмут, чия територія окупована, а люди наразі розкидані по всій Україні. Минулого року Бахмутська МВА анонсувала проєкт побудови житла для бахмутян на Рівненщині, у селищі Гоща, однак для цього бракувало порозуміння між громадами: у жителів Бахмута не питали, чи хочуть вони жити в цій громаді, а гощанці стикнулись з несподіваною для них новиною. Як результат — упереджене ставлення до ВПО. Водночас, безпечний майданчик для діалогу між 2 громадами за участі фасилітатора міг би допомогти цій ситуації. Проте хто повинен його ініціювати? Питанням цікавилась головна редакторка Бахмут IN.UA та голова ГО “Бахмутська Фортеця”.
“Для організації партисипації громади, за цим пошуком діалогу все ж таки має звертатися міський голова, очільник громади”, — висловлює думку громадська активістка з Краматорська Юлія Володченко.
Громадська діячка розповіла про досвід Гірської громади, яка також працює в евакуації. Саме очільник громади ініціював процес і залучив до створення Стратегії відбудови фасилітаторів з організації “Ro3kvit”. Ця громадська організація максимально залучила в обговорення громаду, а сам процес будували на основі діалогів серед мешканців.
Володимир Петров, представник хабів “ЯМаріуполь”, наводить приклади міської ради Маріуполя, яка провела вже кілька подібних діалогів за ініціативи міської ради. Визначили проблеми, навколо чого буде йти дискусія, визначили точки дотику — приміщення для цього міста виділяли їм на безплатній основі, а фасилітаторів залучали серед своїх містян, які працюють в бюджетній системі, попередньо їх навчаючи.
Модератор зустрічі Олег Гришин додав, що у будь-якому діалозі має бути лідер, який поведе громаду за собою і якщо ним не виступає міська влада, то допомогти в цьому можуть й громадські активісти, а ресурс на організацію майданчика знайдеться.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”.
На початку березня 2024 року Олексій Рева, очільник Бахмутської міської військової адміністрації анонсував, що у селищі Гостомель планується будівництво житла для бахмутян.
Що відомо про цей проєкт, редакції Бахмут IN.UA відповіли у Бахмутській МВА.
Гостомель, житло для бахмутян
Селище Гостомель розташоване у Бучанському районі. Станом на 25 березня реалізація проєкту будівництва житлового кварталу для бахмутян у Гостомелі знаходиться на початковій стадії.
Наразі відомо, що міська влада Бахмута провела зустріч з владою Гостомельської селищної ради, аби дізнатися про можливість будівництва багатоквартирних будинків для бахмутян на території громади. Також опрацьовують питання щодо можливості будівництва житлових будинків.
Візуалізація житлового кварталу для бахмутян тут не розроблялась, повідомили в МВА.
Нагадаємо, що для бахмутян в Гощі планують побудувати житло, це проєкт мінікопії окремих районів Бахмута, де зможуть жити близько 3 тисяч переселенців та переселенок.
Громадські активісти з Донеччини й Луганщини, а також представники влади обговорили формати порозуміння й подолання конфліктів у громадах Сходу. Під час зустрічі обговорювали кейси діалогів […]
На початку березня 2024 року Олексій Рева, очільник Бахмутської міської військової адміністрації анонсував, що у селищі Гостомель планується будівництво житла для бахмутян. Що відомо про […]
Бахмутський міський голова та начальник Бахмутської МВА Олексій Рева дав інтерв’ю Кирилу Передрію — журналістові з Покровська. Детальніше про те, що саме розповідав мер Бахмута, […]
Літо 2024 року, на окупованій Херсонщині росіяни розривають могили українських військових, щонайменше три тіла вивезли у невідомому напрямку. Згодом на тій же Херсонщині місцеві, аби […]
19 грудня утвердили Програму економічного й соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади. Тоді на її реалізацію заклали понад 549 мільйонів гривень, з них саме з […]
