Переселенці, які опинилися у скрутному матеріальному становищі, часто шукають можливість отримати фінансову допомогу від благодійників чи іноземних організацій. Отримані кошти від таких структур не потрібно декларувати, але якщо ви отримали допомогу від України, то ці надходження повинні бути задекларовані.

Про це повідомляють у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК).

Декларація для ВПО

З 12 жовтня 2023 року в Україні стартувала кампанія декларування за 2021 та 2022 роки, яка триватиме до 31 січня 2024 року. Заповнювати декларації мають не тільки нардепи та бізнес, але й звичайні громадяни.

Це невведення стосується також переселенців. Якщо ви отримали допомогу від міжнародних організацій (ООН, ЮНІСЕФ, Червоний Хрест) та інших держав, то незалежно від того, чи перебували ви на території України, чи за кордоном у час, коли отримували цю допомогу, декларувати її не потрібно.

Однак якщо ви подали декларацію, де зазначили про грошові виплати від міжнародних організацій, це не матиме жодних юридичних наслідків. Однак, у декларації за наступний звітний період ви можете просто не зазначати такі виплати.

Зверніть увагу, що це стосується лише тих декларацій, звітний період яких повністю або частково припадає на період дії воєнного стану.

Що треба вказувати у декларації?

Декларувати потрібно грошову допомогу від України. Йдеться про допомогу отриману за поданими через платформу “єДопомога” заявками. Також це може бути:

• покриття витрат на проживання (допомога на проживання ВПО);
• компенсація витрат, пов’язаних із безоплатним тимчасовим розміщенням (перебуванням) ВПО;
• грошова допомога цивільному населенню, яке евакуюється;
• грошова допомога цивільному населенню деокупованих населених пунктів;
• грошова допомога українцям, які втратили роботу через війну тощо.

Джерелом доходу таких коштів пишіть Кабмін, попередньо заблокувавши поле для введення коду ЄДРПОУ).

Як заповнити відомості про допомогу на проживання ВПО?

Щоб заповнити декларацію потрібно перейти на сайт НАЗК, а також виконати після авторитаризації наступні кроки:

• у полі “Вид доходу” обрати позначку “Інше”;
• у полі “Зазначте, який саме” вказати “Допомога на проживання ВПО”;
• у полі “Джерело (джерела) доходу” обрати позначку “Інша фізична або юридична особа”;
• у полі “Тип особи” обрати позначку “Юридична особа, зареєстрована в Україні”;
• у полі “Код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань” обрати позначку “Не відомо”
• у полі “Найменування юридичної особи” зазначити “Кабінет Міністрів України”.

Читайте також:

• Теплі ковдри й гігієна: переселенцям у Києві готують допомогу
• У Дії більше недоступна послуга “Допомога ВПО”: які зміни чекають переселенців
• РАЦС, БТІ та лікарні: куди релокувалися бахмутські установи

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Бахмут IN.UA (@bahmutin.ua)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці, які планують поїздки за кордон, можуть оформити закордонний паспорт за стандартною або пришвидшеною процедурою.

Як це зробити, куди звертатися, які документи потрібні та скільки коштуватиме послуга у 2026 році — пояснює редакція Бахмут IN.UA.

Куди звертатися для оформлення закордонного паспорта

Подати заяву на виготовлення закордонного паспорта можна у кількох установах:

• у будь-якому Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• у будь-якому підрозділі Державної міграційної служби (ДМС);
• у центрах обслуговування “Паспортний сервіс” від ДП “Документ”.

Громадяни України, які наразі перебувають за кордоном, можуть звернутися для оформлення документа до найближчого українського консульства або посольства.

Які документи необхідні

Для подання заяви-анкети необхідно підготувати такий пакет документів:

• паспорт громадянина України (для дітей до 14 років — свідоцтво про народження);
• індивідуальний податковий номер (ІПН);
• усі раніше видані закордонні паспорти, зокрема ті, що вже недійсні (за наявності);
• проїзні документи дитини (якщо є);
• за необхідності — заяву про втрату попереднього закордонного паспорта (в довільній формі) або виписку з ЄРДР від поліції у разі його викрадення.

Громадяни від 16 років заповнюють заявку самостійно. Для дітей віком 12–15 років документи подають батьки або опікуни, проте особиста присутність дитини є обов’язковою для сканування відбитків пальців. Для дітей до 12 років особиста присутність не вимагається — батьки можуть подати заяву за наявності кольорової фотокартки дитини розміром 10х15 см.

Вартість та терміни виготовлення у 2026 році

Ціна оформлення закордонного паспорта залежить від обраної установи та терміновості.

У ЦНАПах та підрозділах ДМС:

• 1147 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
• 1787 гривень — за прискорене оформлення до 3 або 7 робочих днів.

У сервісах ДП “Документ” (послуги коштують дорожче):

• 1 797 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
• 2 437 гривень — за прискорене оформлення до 7 робочих днів.

Виняткові випадки швидкого виготовлення (до 3 робочих днів):

• терміновий виїзд за кордон на лікування;
• супровід тяжкохворого;
• смерть родича, який проживав за кордоном.

У разі виїзду на постійне місце проживання (ПМП) термін розгляду становить до 90 днів, а для усиновленої іноземцями дитини — до 10 робочих днів. Перевірити стан оформлення документа можна онлайн на офіційному сайті ДМС України.

Термін дії закордонного паспорта

Паспорт, виданий дітям, залишається дійсним протягом 4 років. Для громадян віком від 16 років термін дії документа становить 10 років.

Законодавство дозволяє повнолітнім українцям мати одночасно два чинні закордонні паспорти. Це зручно для тих, хто часто подорожує і має необхідність завчасно подавати документи на візи. Для оформлення другого паспорта потрібно додати до заяви відповідне обґрунтування.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Міністерством оборони законопроєкт про внесення змін до Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Документ визначає особливості застосування антикорупційних обмежень та встановлює алгоритм дій для врегулювання конфлікту інтересів під час проходження військової служби.

Про це повідомили в Міноборони.

Дії у разі конфлікту інтересів під час виконання наказу

Законопроєкт регламентує права та обов’язки військовослужбовців у ситуаціях, коли виконання отриманого наказу спричиняє конфлікт інтересів. Згідно з новими нормами, військовослужбовець зобов’язаний доповісти своєму безпосередньому командиру про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня з моменту виявлення цього факту.

Після отримання повідомлення командир, який віддав наказ, зобов’язаний вжити заходів для врегулювання ситуації. У випадку, коли підлеглий доповідає про конфлікт через наказ вищого керівництва, його безпосередній командир передає інформацію старшому командиру для подальшого вирішення.

Якщо посада військовослужбовця не передбачає наявності безпосереднього керівника, він має доповісти Національному агентству з питань запобігання корупції або іншому визначеному законом органу. За умови виникнення конфлікту інтересів під час роботи в колегіальному органі, повідомлення направляється безпосередньо цьому органу або НАЗК.

Антикорупційні обмеження та контроль

Документ закріплює обов’язок командирів контролювати дотримання підлеглими правил запобігання та врегулювання конфліктів інтересів. Усі військовослужбовці зобов’язані не вчиняти корупційних правопорушень та діяти згідно із Законом “Про запобігання корупції”.

Законопроєкт також фіксує перелік посадових осіб, які підпадають під антикорупційні обмеження. Вони стосуються таких аспектів:

• використання службового становища;
• одержання подарунків;
• сумісництва;
• спільної роботи близьких осіб.

Аналогічні антикорупційні обмеження встановлюються для голів та членів військово-лікарських комісій і медико-соціальних експертних комісій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!