Переселенці, які опинилися у скрутному матеріальному становищі, часто шукають можливість отримати фінансову допомогу від благодійників чи іноземних організацій. Отримані кошти від таких структур не потрібно декларувати, але якщо ви отримали допомогу від України, то ці надходження повинні бути задекларовані.

Про це повідомляють у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК).

Декларація для ВПО

З 12 жовтня 2023 року в Україні стартувала кампанія декларування за 2021 та 2022 роки, яка триватиме до 31 січня 2024 року. Заповнювати декларації мають не тільки нардепи та бізнес, але й звичайні громадяни.

Це невведення стосується також переселенців. Якщо ви отримали допомогу від міжнародних організацій (ООН, ЮНІСЕФ, Червоний Хрест) та інших держав, то незалежно від того, чи перебували ви на території України, чи за кордоном у час, коли отримували цю допомогу, декларувати її не потрібно.

Однак якщо ви подали декларацію, де зазначили про грошові виплати від міжнародних організацій, це не матиме жодних юридичних наслідків. Однак, у декларації за наступний звітний період ви можете просто не зазначати такі виплати.

Зверніть увагу, що це стосується лише тих декларацій, звітний період яких повністю або частково припадає на період дії воєнного стану.

Що треба вказувати у декларації?

Декларувати потрібно грошову допомогу від України. Йдеться про допомогу отриману за поданими через платформу “єДопомога” заявками. Також це може бути:

• покриття витрат на проживання (допомога на проживання ВПО);
• компенсація витрат, пов’язаних із безоплатним тимчасовим розміщенням (перебуванням) ВПО;
• грошова допомога цивільному населенню, яке евакуюється;
• грошова допомога цивільному населенню деокупованих населених пунктів;
• грошова допомога українцям, які втратили роботу через війну тощо.

Джерелом доходу таких коштів пишіть Кабмін, попередньо заблокувавши поле для введення коду ЄДРПОУ).

Як заповнити відомості про допомогу на проживання ВПО?

Щоб заповнити декларацію потрібно перейти на сайт НАЗК, а також виконати після авторитаризації наступні кроки:

• у полі “Вид доходу” обрати позначку “Інше”;
• у полі “Зазначте, який саме” вказати “Допомога на проживання ВПО”;
• у полі “Джерело (джерела) доходу” обрати позначку “Інша фізична або юридична особа”;
• у полі “Тип особи” обрати позначку “Юридична особа, зареєстрована в Україні”;
• у полі “Код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань” обрати позначку “Не відомо”
• у полі “Найменування юридичної особи” зазначити “Кабінет Міністрів України”.

Читайте також:

• Теплі ковдри й гігієна: переселенцям у Києві готують допомогу
• У Дії більше недоступна послуга “Допомога ВПО”: які зміни чекають переселенців
• РАЦС, БТІ та лікарні: куди релокувалися бахмутські установи

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Бахмут IN.UA (@bahmutin.ua)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У закладах вищої освіти розпочався другий етап вступної кампанії на контрактну форму навчання. Процес відбувається в університетах, де залишилися вільні місця для зарахування.

Про це повідомили видання Освіта.юа.

Друга хвиля вступу 2026

До другого етапу вступу на контракт мають право долучитися вступники, які:

• не отримали жодної рекомендації на зарахування 6 серпня;
• отримали рекомендацію на контракт, але не виконали вимоги для зарахування;
• виконали вимоги, зараховані на навчання та хочуть паралельно здобувати ще одну вищу освіту.

Заяви, які абітурієнти подали під час основного періоду вступної кампанії, беруть участь у конкурсному відборі на контракт автоматично. Під час проведення другої хвилі ці заяви вже не мають пріоритетності.

Вступник може отримати рекомендації на контрактне навчання одразу від кількох університетів. Це відбувається за умови наявності вільних місць у закладі та достатнього конкурсного бала. Університети формують списки рекомендованих у межах свого ліцензованого обсягу, розпочинаючи зарахування зі вступників із найвищим конкурсним балом.

Процес зарахування вступників на контрактну форму навчання до закладів вищої освіти триватиме до 30 серпня. Абітурієнти мають змогу перевіряти наявність вільних контрактних місць безпосередньо в обраних університетах для вступу або здобуття додаткової спеціальності.

Умови отримання гранту на навчання

Учасники другої хвилі мають право претендувати на грант для оплати навчання. Це правило діє для тих вступників, які під час першого етапу відмовилися від контрактного місця за пріоритетом, а під час другої хвилі вступають на контракт. Існує обмеження: фінансова підтримка у вигляді гранту не надається тим абітурієнтам, які раніше відмовилися від рекомендації на навчання за кошти бюджету.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Споживчий кошик — це базовий перелік із понад 290 товарів і послуг, який визначає мінімальний рівень споживання для підтримання життєдіяльності. Саме його вартість є фундаментом для розрахунку прожиткового мінімуму, від якого залежать мінімальні зарплати, пенсії та соціальні субсидії. У 2026 році цей економічний індикатор чітко демонструє розрив між державними стандартами, затвердженими ще у 2016 році, та реальними цінами в магазинах.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ціни та прожитковий мінімум: скільки коштує кошик

Вартість споживчого кошика щомісяця коригується відповідно до середніх цін по Україні, фіксуючи рівень інфляції, зокрема, для прикладу, у лютому 2026 року інфляція склала 1%, де найбільший ціновий стрибок припав на овочі.

У 2026 році загальний усереднений показник вартості кошика становить 3 209 гривень. Однак ця сума варіюється залежно від соціальної та вікової групи:

• діти до 6 років: 2 817 гривень.
• діти та підлітки (6–18 років): 3 512 гривень (найдорожчий кошик);
• працездатні дорослі: 3 328 гривень.
• пенсіонери (непрацездатні особи): 2 595 гривень (найдешевший кошик).

Оскільки офіційні цифри не враховують оренду житла чи вартість дорогих медикаментів, реальні мінімальні витрати українських сімей часто перевищують ці показники у 1,5–2 рази.

Продовольчий кошик: левова частка витрат

Понад 65% вартості українського споживчого кошика йде саме на харчування (для порівняння: у Європі цей показник рідко перевищує 30%). Офіційний набір розрахований на забезпечення базового калоражу (2790 ккал для дорослого), проте акцент зроблено на найдешевших продуктах — хлібі та картоплі.

Зважаючи на постійні коливання цін на ринку, багато українців змушені доповнювати цей набір продуктами з власного городу або купувати дешевші сезонні овочі.

Непродовольчі товари та послуги (близько 33% вартості)

На одяг, техніку, гігієну та комунальні послуги залишається близько третини від загальної суми прожиткового мінімуму. Саме ця частина кошика демонструє найбільш жорстку економію і є найважчим фінансовим тягарем, особливо для пенсіонерів:

• одяг та взуття — закладено вкрай тривалі терміни використання. Зимова куртка чи пальто має прослужити 4 роки, зимові чоботи — 3 роки, а постільна білизна оновлюється раз на 5 років;
• гігієна —розраховано лише 1 рулон туалетного паперу. На рік виділяється 14 шматків мила та 6 тюбиків зубної пасти. Жінкам не передбачено окремих норм на шкарпетки;
• побутова техніка — холодильник має працювати 15 років, пральна машина — 14 років, а телевізор — 10 років.
• послуги та медицина — електроенергія обмежена нормою 150 кВт-год на місяць, а транспорт — 600 поїздок на рік, домашня аптечка включає лише базові засоби (парацетамол, пластирі) без сучасних вітамінів, культурне дозвілля обмежене 1–2 заходами на рік.

Міжнародний контекст: чи відповідає кошик сучасності

Структура українського споживчого кошика (297 позицій) суттєво відстає від світових стандартів. Наприклад:

• у США кошик включає 300 товарів, але з обов’язковим урахуванням витрат на інтернет та розваги;
• у Німеччині набір складається з 475 позицій (включно з тонометрами та технікою);
• у Великій Британії та Франції до мінімальних витрат держава відносить послуги перукаря, корм для тварин і навіть витрати на хобі.

Застарілість українських норм призводить до того, що офіційна вартість кошика не враховує витрати на сучасні базові потреби, як-от смартфон, мобільний зв’язок чи швидкісний інтернет, перетворюючи його скоріше на інструмент бюджетної економії, ніж на відображення реального життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!