Переселенці, які опинилися у скрутному матеріальному становищі, часто шукають можливість отримати фінансову допомогу від благодійників чи іноземних організацій. Отримані кошти від таких структур не потрібно декларувати, але якщо ви отримали допомогу від України, то ці надходження повинні бути задекларовані.

Про це повідомляють у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК).

Декларація для ВПО

З 12 жовтня 2023 року в Україні стартувала кампанія декларування за 2021 та 2022 роки, яка триватиме до 31 січня 2024 року. Заповнювати декларації мають не тільки нардепи та бізнес, але й звичайні громадяни.

Це невведення стосується також переселенців. Якщо ви отримали допомогу від міжнародних організацій (ООН, ЮНІСЕФ, Червоний Хрест) та інших держав, то незалежно від того, чи перебували ви на території України, чи за кордоном у час, коли отримували цю допомогу, декларувати її не потрібно.

Однак якщо ви подали декларацію, де зазначили про грошові виплати від міжнародних організацій, це не матиме жодних юридичних наслідків. Однак, у декларації за наступний звітний період ви можете просто не зазначати такі виплати.

Зверніть увагу, що це стосується лише тих декларацій, звітний період яких повністю або частково припадає на період дії воєнного стану.

Що треба вказувати у декларації?

Декларувати потрібно грошову допомогу від України. Йдеться про допомогу отриману за поданими через платформу “єДопомога” заявками. Також це може бути:

• покриття витрат на проживання (допомога на проживання ВПО);
• компенсація витрат, пов’язаних із безоплатним тимчасовим розміщенням (перебуванням) ВПО;
• грошова допомога цивільному населенню, яке евакуюється;
• грошова допомога цивільному населенню деокупованих населених пунктів;
• грошова допомога українцям, які втратили роботу через війну тощо.

Джерелом доходу таких коштів пишіть Кабмін, попередньо заблокувавши поле для введення коду ЄДРПОУ).

Як заповнити відомості про допомогу на проживання ВПО?

Щоб заповнити декларацію потрібно перейти на сайт НАЗК, а також виконати після авторитаризації наступні кроки:

• у полі “Вид доходу” обрати позначку “Інше”;
• у полі “Зазначте, який саме” вказати “Допомога на проживання ВПО”;
• у полі “Джерело (джерела) доходу” обрати позначку “Інша фізична або юридична особа”;
• у полі “Тип особи” обрати позначку “Юридична особа, зареєстрована в Україні”;
• у полі “Код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань” обрати позначку “Не відомо”
• у полі “Найменування юридичної особи” зазначити “Кабінет Міністрів України”.

Читайте також:

• Теплі ковдри й гігієна: переселенцям у Києві готують допомогу
• У Дії більше недоступна послуга “Допомога ВПО”: які зміни чекають переселенців
• РАЦС, БТІ та лікарні: куди релокувалися бахмутські установи

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Бахмут IN.UA (@bahmutin.ua)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На період дії воєнного стану в Україні працюють адаптовані правила призначення допомоги для людей, які втратили роботу. Процедуру отримання статусу безробітного значно спростили, особливо для внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть громадяни допомоги по безробіттю в 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як оформити статус безробітного у 2026 році

Щоб почати отримувати фінансову підтримку від держави, необхідно офіційно зареєструвати статус безробітного. Зробити це можна кількома шляхами:

• особисто звернутися до найближчого центру зайнятості;
• подати заявку через державний вебпортал електронних послуг “Дія”;
• скористатися мобільним застосунком “Дія”;
• заповнити форму на офіційному сайті Державної служби зайнятості (для цього знадобиться кваліфікований електронний підпис).

Для громадян із зон бойових дій або окупованих територій, які не мають на руках необхідних документів для стандартної реєстрації, передбачена спрощена процедура. Це також стосується вимушених переселенців. Статус безробітного, а разом із ним і виплати, призначаються з першого дня реєстрації за особистою заявою людини.

Умови та тривалість фінансової підтримки

У 2026 році претендувати на стандартну допомогу можуть ті громадяни, чий страховий стаж протягом останнього року (12 місяців) перед реєстрацією становить не менше 7 місяців.

Тривалість нарахування коштів тепер чітко прив’язана до загального трудового стажу людини:

• до 3 років стажу — 180 календарних днів;
• від 3 до 6 років — 210 днів;
• від 6 до 12 років — 240 днів;
• від 12 до 18 років — 270 днів;
• від 18 до 24 років — 300 днів;
• від 24 до 30 років — 330 днів;
• понад 30 років стажу — 360 днів.

Який розмір допомоги встановлено на 2026 рік

З 1 січня 2026 року в Україні зросли ліміти виплат по безробіттю. Базовий мінімальний розмір допомоги підняли до 3 900 гривень (раніше він становив 3 600 гривень). На ці гроші можуть розраховувати:

• застраховані працівники, які не накопичили 7 місяців стажу за останній рік;
• люди, які працювали неповний робочий день або тиждень, через що неможливо вирахувати їхню середню заробітну плату;
• внутрішньо переміщені особи та мешканці окупованих територій, які не мають документів для підтвердження свого стажу.

Також зріс знижений мінімальний розмір — з 1 500 до 1 650 гривень. Таку суму виплачуватимуть молоді без страхового стажу, яка шукає своє перше робоче місце, та працівникам, яких звільнили за порушення трудової дисципліни або втрату довіри.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю у 2026 році встановлено на рівні 8 647 гривень (минулого року цей ліміт складав 8 000 гривень).

Чому виплати можуть припинитися

Якщо гроші перестали надходити на ваш рахунок, це означає, що ви втратили статус безробітного або вичерпали ліміт допомоги. Держава припиняє фінансування у двох основних випадках: якщо людина повністю використала дозволену кількість днів для отримання виплат у межах свого періоду, або ж якщо центр зайнятості ухвалив офіційне рішення про скасування статусу безробітного.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!