В середині липня в Києві, в одному з будинків по вулиці Рейтарській, почалось створення муралу, присвяченому Бахмуту. Цю ідею ініціювала музикантка й композиторка з Бахмута Даша Суворова. Після того, як робота була виконана приблизно наполовину, мешканці будинку висловили протест проти появи цього стріт-арту.

Автор майбутнього стінопису, художник із Бучі Євгеній Аксьоненко, розповів редакції «Бахмут. IN.UA», яка зараз ситуація з муралом та чому деякі кияни виступають проти нього.

Він зазначив, що поки невідомо, коли можна буде завершити стінопис.

«Стінопис виконаний приблизно на 50%. Наразі робота над муралом призупинена. Хоча у нас є всі правові документи, це погоджено з адміністрацією. Всі дозволи є, але мешканці будинку блокують доступ до муралу. І відповідно ми не можемо завершити його. Якби відновили роботи, то думаю, що за тиждень уже впоралися б», — повідомив художник-мураліст.

Як створювали стінопис?

Чому кияни проти муралу?

Мешканці будинку на Рейтарській, 2, вбачають у роботі піар, тому і висловили невдоволення. 

«Вони вважають, що це якийсь піар-хід. Хоча я не бачу якогось піару. Вони кажуть, що образ героїні на муралі, пов’язаний з авторкою проєкту. Насправді не всі мешканці будинку, а лише декілька вбачають у цьому образ Даші Суворової. З’явилася одна людина, яка почала всіх жителів налаштовувати проти муралу. Спочатку проти була лише одна людина. Індивідуальний випадок. Це її особиста якась така думка. Коли я спілкувався з нею (ред. із дівчиною, яка виступила проти стінопису), вона сказала, що там може бути будь-що. Їй взагалі все одно, що там може бути, але не цей мурал», — додає бучанський митець Євгеній Аксьоненко.

Власниця однієї з квартир в будинку на Рейтарській розповіла виданню «The Village Україна», що мешканці незадоволені з кількох причин. За її словами, по-перше, з ними ніхто не узгоджував створення муралу; по-друге, стінопис їм видається спекуляцією на темі трагедії Бахмута. 

«На цьому малюнку зображений доволі впізнаваний силует однієї жінки, літають снаряди й указана конкретна адреса з Бахмута. Трагедія Бахмута — це якась персоналізована історія? Там загинуло безліч людей, тисячі втратили свої домівки. Чому на малюнку не всі ці люди? Або чому там не захисники Бахмута? Це, звісно, риторичні запитання», — нарікає мешканка будинку, яка попросила не вказувати її ім’я.

Жінка додала, що жителі будинку подали колективну заяву до Київської міської державної адміністрації, яку мають розглянути впродовж двох тижнів.

Що символізує мурал?

Авторка ідеї Даша Суворова у коментарі для видання «Наш Київ» розповіла, що висловлює свої почуття через мурали.

«Я донька військового офіцера й, коли наше місто почали стирати з лиця землі, зрозуміла, що не буду писати про це пісні, адже це страшний біль. Одного разу, коли заснула після сильного обстрілу, мені наснилася ця трилогія муралів. Тоді я вирішила висловити свої почуття через стінописи», — пояснила бахмутянка.

До слова, перший мурал трилогії з присвятою «Артемсолі» відкрили на початку травня в Ірпені. На майбутньому ж стінописі поблизу Золотих воріт мала бути зображена жінка, яка тримає у своєму лоні зруйноване ворожими снарядами місто.

За словами Євгенія Аксьоненка, мурал у Києві — це узагальнений образ нового життя Бахмута, який можна порівняти з будь-якою людиною.

«У мене сформувався цей образ після того, як я вислухав історію Даші Суворової. Вона розповіла про своє життя: як жила в Бахмуті, як забрали її будинок, як зруйнували її місто. Їй довелося виїхати…У мене сформувався образ дівчини-воїна, який символізує всіх жителів міста, які пережили окупацію і знущання. І попри все вони мають надію на нове життя міста.

Я все це вклав в образ молодої дівчини, вагітної. Вона несе те, що з нею трапилося, що трапилось з її вмістом. Це узагальнений образ нового життя міста і нового життя українського народу. Його можна порівняти з будь-якою людиною», — переконує автор стінопису.

Читайте також: Чи буде на Дніпропетровщині мурал присвячений Бахмуту?

Нагадаємо, ініціаторка муралів в Ірпені та Києві Даша Суворова поділилася з редакцією «Бахмут. IN.UA» своїми міркуваннями про світло Перемоги, українську музику під час війни та шлях додому.

Всі фото: скріншоти з tiktok.com/darina.sher

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

На період дії воєнного стану в Україні працюють адаптовані правила призначення допомоги для людей, які втратили роботу. Процедуру отримання статусу безробітного значно спростили, особливо для внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть громадяни допомоги по безробіттю в 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як оформити статус безробітного у 2026 році

Щоб почати отримувати фінансову підтримку від держави, необхідно офіційно зареєструвати статус безробітного. Зробити це можна кількома шляхами:

• особисто звернутися до найближчого центру зайнятості;
• подати заявку через державний вебпортал електронних послуг “Дія”;
• скористатися мобільним застосунком “Дія”;
• заповнити форму на офіційному сайті Державної служби зайнятості (для цього знадобиться кваліфікований електронний підпис).

Для громадян із зон бойових дій або окупованих територій, які не мають на руках необхідних документів для стандартної реєстрації, передбачена спрощена процедура. Це також стосується вимушених переселенців. Статус безробітного, а разом із ним і виплати, призначаються з першого дня реєстрації за особистою заявою людини.

Умови та тривалість фінансової підтримки

У 2026 році претендувати на стандартну допомогу можуть ті громадяни, чий страховий стаж протягом останнього року (12 місяців) перед реєстрацією становить не менше 7 місяців.

Тривалість нарахування коштів тепер чітко прив’язана до загального трудового стажу людини:

• до 3 років стажу — 180 календарних днів;
• від 3 до 6 років — 210 днів;
• від 6 до 12 років — 240 днів;
• від 12 до 18 років — 270 днів;
• від 18 до 24 років — 300 днів;
• від 24 до 30 років — 330 днів;
• понад 30 років стажу — 360 днів.

Який розмір допомоги встановлено на 2026 рік

З 1 січня 2026 року в Україні зросли ліміти виплат по безробіттю. Базовий мінімальний розмір допомоги підняли до 3 900 гривень (раніше він становив 3 600 гривень). На ці гроші можуть розраховувати:

• застраховані працівники, які не накопичили 7 місяців стажу за останній рік;
• люди, які працювали неповний робочий день або тиждень, через що неможливо вирахувати їхню середню заробітну плату;
• внутрішньо переміщені особи та мешканці окупованих територій, які не мають документів для підтвердження свого стажу.

Також зріс знижений мінімальний розмір — з 1 500 до 1 650 гривень. Таку суму виплачуватимуть молоді без страхового стажу, яка шукає своє перше робоче місце, та працівникам, яких звільнили за порушення трудової дисципліни або втрату довіри.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю у 2026 році встановлено на рівні 8 647 гривень (минулого року цей ліміт складав 8 000 гривень).

Чому виплати можуть припинитися

Якщо гроші перестали надходити на ваш рахунок, це означає, що ви втратили статус безробітного або вичерпали ліміт допомоги. Держава припиняє фінансування у двох основних випадках: якщо людина повністю використала дозволену кількість днів для отримання виплат у межах свого періоду, або ж якщо центр зайнятості ухвалив офіційне рішення про скасування статусу безробітного.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли потрібен поліс та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!