В центрі Ірпеня, на одній з будівель по вулиці Шевченка, харківський художник Іван Шульгін створює мурал «Артемсіль». Митець присвятив свою роботу незламній фортеці Бахмуту.

Про це повідомляється у відеосюжеті «Ukrinform TV».

За словами харків’янина, ініціаторкою створення муралу стала співачка Даша Суворова. Художник із задоволенням підтримав цю концепцію.

«Так вийшло, що вона (ред. Даша Суворова) шукала, хто допоможе їй реалізувати власну ідею до запуску нового альбому. Я до цього якраз малював свою роботу «Бахмутська сіль», десь місяці два тому. І шукав стіну де, зможу реалізувати цю роботу на більшому форматі.  Якось так вийшло, що наші ідеї співпали. Цей мурал — наша сумісна концепція», — розповів Іван Шульгін.

Автор муралу Іван Шульгін. Фото: скріншот із відео

Художник пояснив, що картину, присвячену Бахмуту, вирішили малювати в Ірпені через схожі важкі долі міст.

«Чому саме Ірпінь для цього муралу? Ми провели такі паралелі у цій роботі…Ірпінь став першим форпостом, у цій війні, який прийняв на себе великий удар. Бахмут потерпає, страждає ще більше, і сіль уособлює це місце. Обидва міста стали побратимами у важкій долі», — додав Іван Шульгін.

Митець планує завершити мурал за тиждень, якщо цьому сприятиме погода. На ньому буде нанесений напис «Бахмут, Ірпінь з вами».

Іван Шульгін малює мурал, присвячений Бахмуту. Фото: скріншот із відео

Читайте також: Чи буде на Дніпропетровщині мурал присвячений Бахмуту?

Зазначимо, що влітку 2022 року продукція державного підприємства «Артемсіль» (тісно пов’язаного з Бахмутом і Соледаром), яку знають та люблять мільйони українців, зникла з полиць великих продуктових мереж. Через російські обстріли в шахтах Соледара вперше з часів Другої світової війни перестали видобувати сіль. Цехи величезного підприємства «Артемсіль» згоріли, обладнання було знищене, будівлі зруйновані. Понад 2500 людей, чиє життя було нерозривно пов’язане з містом на Донеччині, залишили свій дім. Але сама сіль із шахт Соледара вціліла. Вона стала ще одним символом надзвичайної мужності, спротиву, міці українських захисників та всього українського народу.

Спеціальна партія солі «Міць» із Соледара. Фото: «UNITED24»

До річниці повномасштабної війни ДП «Артемсіль» та платформа «UNITED24» за підтримки «Rozetka» та «Сільпо» випустили спеціальну партію партію солі «Міць» із Соледара, щоб допомогти українським захисникам та додати трохи міці кожному українцю. Мова йде про 20 тонн солі, розділених на 100 тисяч символічних пачок.

Фото: скріншот із відеосюжету «Ukrinform TV»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Від Бахмута до села Покровське 10 кілометрів у бік Попасної. До повномасштабної війни село налічувало понад тисячу жителів. Після руйнувань та окупації росіянами влітку 2022 року інформації  про те, як нині виглядає Покровське, чи про жителів, що там перебували, майже не було. 

Нещодавно у російських соцмережах журналісти Бахмут IN.UA натрапили на фото російського військового з мешканкою Покровського, яка, за словами місцевих, одна з небагатьох жителів, які попри все залишилися у селі під час бойових дій та подальшої окупації.

Завдяки російським соцмережам нам вдалося трохи більше дізнатися про стан села після приходу росіян. Детальніше про це у матеріалі. 

“Волонтер” і уральські танкісти

Чоловік у військовій формі виявився не військовослужбовцем. Це —  максим сотніченко, підприємець та за сумісництвом волонтер із російського єманжелінська, челябінської області. Разом з дружиною вони мають бізнес вдома — ставлять вікна у рідному місті та завдяки підтримці земляків збирають все необхідне для фронту, де російські військові продовжують нищити наші міста й села та вбивати українців.

На окупованих територіях Донеччини та Луганщини сотніченко частий гість. Зокрема й у селі Покровське. Періодично “волонтер” долає майже 2,5 тисячі кілометрів у дорозі аби привезти російським військовим-землякам гуманітарну допомогу та автівки у їхні місця дислокації.

 Як ось до військових 239 гвардійського танкового полку, які облаштувалися у цій будівлі. Її жителі села вже можуть з першого погляду і не впізнати. Проте це сільський магазин, поруч зупинка та фермерське господарство.

Це фото зроблене навпроти вже згаданого магазину, дорога направо — це колишня вулиця Чапаєва — виїзд із Покровського.

Стара зупинка на цьому фото була на шляху у бік Бахмута. Знак знаходився на самій зупинці, проте, ймовірно під час обстрілів зупинку зруйнували, як і більшість будинків, а знак впав. Його почепили на руїни.

Кілька слів про “жертв путінського режиму”

Тези про “захист” жителів Донбасу, якими росіяни виправдовували початок повномасштабної війни, звучать все рідше. Їм на зміну приходять: “оберігати мирне небо росії”. 

Вже згаданий нами волонтер, до прикладу, привозить на Донбас не лише автівки.

На заклик “волонтера” про допомогу військовим-єманжелінцям охоче приходять небайдужі до війни проти України пересічні росіяни — жителі міста й області, які збирають все необхідне, підтримуючи таку важливу, на їхню думку, ініціативу. 

Коментарі під зборами та звітами про поїздку на окуповані території України отримують підтримку й схвалення від жителів регіону: 

Крім потреб у тушонці й окопних свічках, не забувають “заручники диктатури” й про ідеологічну складову: мотивацію російських військових продовжувати вбивати українців та нищити наші території. Листи від дітей із закликами здобувати побєду, захищати мирне небо — що може бути потужніше: 

 Небо того ж єманжелінська знаходиться за кілька тисяч кілометрів від Покровського, Донбасу загалом чи й всієї території України, проте уявна загроза, що висить десь “за лєнточкой”, куди росіяни охоче шлють своїх військових, а за ними їдуть і самі, аби допомогти, “помоліться за мальчіков” чи привезти “письмо ребьонка” на фронт бойцу, ох як манить. 

Читайте також:

• Митрополит на двох стільцях: як Андрій Нікітін товаришував з Бахмутом та “ДНР”
• Зрадники, волонтери та священники: куди віднести нардепа Федора Христенко
• Зрадники з Бахмута: на що чекали “ждуни” в місті та про що розповідають

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовий на протезах / фото Суспільне Львів

Центр “Superhumans” у Львівській області надає безкоштовну допомогу українцям, які втратили кінцівки або отримали інші серйозні травми внаслідок війни. Центр пропонує протезування, реконструктивну хірургію, реабілітацію та психологічну підтримку.

Про деталі отримання послуг — читайте в матеріалі

“Superhumans”: допомога

“Superhumans” став справжньою опорою для тих, хто опинився у скруті. Тут не лише дають шанс на відновлення втрачених функцій, але й допомагають людям повернутися до повноцінного життя.

Цивільні та військові особи можуть отримати безплатне протезування чи реабілітацію у Центрі “Superhumans”

За рік роботи центр значно розширив спектр послуг. Окрім протезування, тут проводять складні реконструктивні операції, співпрацюючи з французькими хірургами. Також започатковано новий напрямок — відновлення слуху.

Важливу роль у відновленні пацієнтів відіграє психологічна підтримка. З ними працюють кваліфіковані психологи, які допомагають впоратися з травмою та емоційними наслідками війни.

Як отримати допомогу?

Щоб отримати допомогу в центрі “Superhumans”, необхідно заповнити анкету на сайті. Після цього з вами зв’яжуться фахівці центру та запросять на консультацію та первинний огляд. У зв’язку із високим попитом на послуги, очікування в цій черзі може тривати від кількох тижнів до кількох місяців. Протезування та лікування для людей, які постраждали через війну, є безплатним.

Через високий попит на послуги центру “Superhumans”, очікування в черзі може тривати від кількох тижнів до кількох місяців.

Протезування та лікування для людей, які постраждали через війну, є безкоштовним.

Читайте також:

• Як влаштувати дитину ВПО до нового закладу освіти: пояснення експертів
• Чи можуть військові з інвалідністю претендувати на грошову допомогу
• Допомога ВПО Карітас у Києві: стартувала реєстрація

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!