Для багатьох українських біженок профілактична медицина, а також поточне лікування є справжньою боротьбою з бюрократією та системою охорони здоров’я в Румунії. Хоча в законі зазначено, що вони можуть отримувати безплатні медичні послуги, такі як мазок Папаніколау (ПАП-тест), мамографія або УЗД молочних залоз, реальність відрізняється від того, що видно з кабінетів Уряду та Міністерства охорони здоров’я.

Пацієнти, які втекли з пекла України до Румунії, або платять за медичні послуги, або відмовляються, або повертаються в Україну, в лабети війни, лікуватися безплатно.

“Дуже часто мені дзвонять і кажуть, що, на жаль, їм не вдалося зробити ці дослідження (прим. ред.: мазки Папаніколау або мамографію/УЗД грудей). Причини в тому, що не знайшлося коштів як у лабораторіях на аналізи, так і на інші дослідження, а потім направлення закінчується, бо немає коштів. Тут є протиріччя, з того, що ми переглядали минулого року, виділений їм бюджет навіть не був витрачений повністю”, — каже Наталія Данілов, сімейний лікар у Клуж-Напоці й один із двох російськомовних сімейних лікарів із цілого жудецю (повіту), які несуть на собі медичні проблеми кількох сотень біженців з України.

Втеча з університетського медичного центру Клуж-Напока в Україн на лікування

Надія Макогін втекла від війни, як і мільйони інших українських біженок, і потрапила торік у Клуж-Напоку, відомий університетський медичний центр. Навесні цього року їй стало погано, і вона звернулася за допомогою до сімейного лікаря Наталії Данилов.

Лікарка надала їй направлення та рекомендації про безплатне медичне обстеження, включно на тест Папаніколау. Але цього не сталося. Надія не знайшла жодного гінеколога, який би розумів її мову. Коштів на проведення необхідних досліджень теж не знайшлося.

Примітка. Мазок Папаніколау – це дослідження під мікроскопом зішкрібу клітин в каналі шийки матки, яке роблять на регулярного скринінгу, аби запобігати онкозахворюванню.

“Наприкінці березня Наталія (прим. ред.: сімейний лікар) дала мені це направлення, за яким мені призначили УЗД лише на кінець травня. Врешті, я зробила небезкоштовно, заплативши 345 лей. Для мене це була надмірна сума. Я заплатила, але це дуже дорого, і мені потрібно було провести додаткові дослідження. І тоді я вирішила поїхати в Україну. Моє повернення в Україну обумовлене моїм здоров’ям”, — пояснює виданню ȘtiriMed Надія Макогін.

Буква закону проти реальності

Примітка. Якщо ви також перебуваєте у Румунії та бажаєте поділитися своїм досвідом у сфері медицини, то запрошуємо висловити свою думку на цю тему за посиланням.

Тест Бабеш-Папаніколау, мамографія та УЗД молочних залоз на 100% відшкодовуються румунською державою як для румунських жінок, так і для українських біженок, які мають легальний статус біженця.

Офіційні дані Національного будинку медичного страхування свідчать, що минулого року румунська держава виділила 26,4 мільйона леїв (понад 210 мільйонів гривень) на всі види медичних послуг для біженців з України.

Лише 23 мільйони леїв (183 мільйони) було використано на необхідні дослідження, включаючи:

• УЗД молочних залоз;
• тести Бабеш-Папаніколау;
• мамографії.

Це дослідження, які запитували українські біженки або рекомендували сімейні лікарі. Ці кошти отримали близько 11 000 осіб. Цього року бюджет, виділений на біженців з України, є аналогічним минулорічному: 26,4 млн леїв (понад 210 мільйонів гривень).

Сімейний лікар Наталія Данілов стверджує, що процедури витрачання цих сум неефективні. І майже марне для українських пацієнток-біженок, які потребують взяття мазка Папаніколау, проведення мамографії та/або УЗД грудей.

“Ну, тоді міністр і Національний будинок медичного страхування суперечать один одному. Тобто це окремі кошти, але при цьому ми маємо дотримуватися максимальної кількості консультацій, яку нам дозволяє закон. І у ситуацію, подібну до моєї, потрапили також інші колеги, які наприкінці кварталу, якщо ми перевищили кількість консультацій, не отримали оплату за ці послуги, оскільки ми перевищили максимальну кількість, хоча послуги були виконані й оплачуються з інших фондів”, — розповідає виданню ȘtiriMed сімейний лікар Наталія Данілов.

Профілактика гінекологічних захворювань має бути пріоритетом для багатьох українських біженок

Від початку війни в Україні до кінця травня цього року до Румунії прибуло майже 4,4 мільйона біженців. Для більшості Румунія є транзитною країною. Проте майже 130 000 вирішили залишитися тут і близько 7000 вже мають легальну форму роботи. 

Згідно зі звітом UNICEF, 85% біженців у Румунії — жінки, а третина — діти. За цих умов легко зрозуміти, що більшість українських пацієнтів, які потребують медичних послуг — профілактичних чи планових — жінки.

Для багатьох українських біженок перешкодою на шляху до медичного обстеження є не лише бюрократія. У них також є мовний бар’єр. У Румунії дуже мало гінекологів, які говорять російською. 

Сімейний лікар Наталія Данилов заявляє, що румунська держава має внести зміни в процедури, щоб жінки з України мали легший доступ до тестів Папаніколау й мамографії, а також забезпечити їх перекладачами. Тим паче, що багато жінок-біженок мають високий ризик захворювання на рак, особливо ті, які походять із районів, близьких до Чорнобиля.

Наукові дані підтверджують високу захворюваність на рак серед українців

Стаття, опублікована Міжнародною організацією з міграції в Україні, показує, що понад один мільйон людей в Україні живуть з тією чи іншою формою раку, згідно з даними за 2022 рік. А російське вторгнення в Україну погіршило ситуацію та поставило пацієнтів у скрутне становище.

Онкологічний диспансер у Дніпрі на сході України є першим пунктом допомоги онкохворим, які намагаються втекти від війни. Лише в 2022 році тут проходили лікування 10 000 пацієнтів.

“Кількість діагностованих пухлин значно зросла через те, що пацієнти більше не мали швидкого доступу до регулярних оглядів, але в багатьох діагностували рак після виїзду з окупованих територій через пережитий стрес. Крім того, онкологи зіткнулися з численними недоліками, такими як нестача обладнання, необхідного для діагностики, відсутність ресурсів або ліків, потрібних онкохворим”, — йдеться в цитованій статті.

Близькість до Чорнобиля є ще однією причиною захворюваності на рак і додатковою причиною для країн, які приймають українських біженців, зокрема Румунії, надавати їм легкий доступ до медичних послуг.

Дослідження захворюваності на ракові пухлини через 30 років після аварії на Чорнобильській АЕС показує, що з 1999 по 2016 рік зросла захворюваність на рак шлунка, легенів, молочної залози й простати.

У Київській області зафіксовано вищий рівень захворюваності на всі види раку, порівняно з іншими регіонами, розташованими поблизу Чорнобиля. Одним із пояснень може бути швидкий доступ до лікарень і діагностики. Крім того, звіт Світового банку показує, що в Україні дуже висока смертність від раку, особливо у віці до 65 років. 

“Важливу роль відіграє скринінг раку легенів і молочної залози, тому що, хоча рак легенів зменшується, рівень смертності серед чоловіків є високим, а в жінок ми говоримо про високий рівень смертності через рак молочної залози”, — повідомляється в дослідженні.

Навіть якщо ці дані відомі, київські онкологи стверджують, що однією з головних причин смертності жінок в Україні є рак шийки матки.

Ще одне нещодавнє дослідження щодо захворюваності на рак в Україні показує, що найпоширеніші види раку серед жінок у 2022 році не змінилися порівняно з 2012 роком. Хоча медицина й методи профілактики еволюціонували.

Таким чином, рак шийки матки залишається четвертим за поширеністю (17,5/100 000). Лише у 2022 році відомо про майже 180 000 пацієнтів, хворих на рак шийки матки. Згідно із цитованим дослідженням, це на 18% більше, ніж у 2012 році.

Українські хвороби помирають від хвороб, яким можна запобігти

І все ж двома типами раку, які вбивають мільйони жінок, — рак грудей і рак шийки матки — також можна запобігти й, навіть, вилікувати, кажуть експерти. УЗД грудей або мамографія можуть виявити рак на ранніх стадіях,, так само як вчасно зроблений тест Папаніколау може врятувати життя жінки.

“Ранні стадії раку шийки матки й тіла матки можна вилікувати. Крім того, на пізніх стадіях можна досягти місцевого контролю до 80–90% випадків завдяки новим методикам зовнішньої променевої терапії та брахітерапії — процедурам, які також доступні в Онкологічному інституті ім. проф. доктора Іона Кірікуце з Клуж-Напоки. Смерть жінок від раку шийки матки — це трагедія, якої можна було б уникнути за допомогою простого тесту Папаніколау, і це призвело б до раннього виявлення передракових утворень або раку. Інфекція вірусом ВПЛ виявляється в 99% випадків раку шийки матки, що підтверджує та ще раз демонструє прямий зв’язок між інфекцією вірусом ВПЛ і виникненням раку шийки матки”, — пояснила для видання ȘtiriMed проф. Клаудія Ордеану, лікар вищої категорії променевої терапії та спеціаліст з онкології.

Профілактика з дитинства

Українці зі статусом біженця — незалежно від того, дорослі вони чи діти, — мають рівні права з громадянами Румунії, принаймні, коли йдеться про медичну допомогу й профілактику. Так, щодо профілактики раку шийки матки в Румунії існує план на рівні країни. Він передбачає, з одного боку, вакцинацію маленьких дівчаток, а з іншого боку, тестування жінок у фургонах для гінекологічного скринінгу.

“У Румунії невалентна вакцина входить до національного календаря щеплень і є безкоштовною для дівчат вікової групи 11–14 років (прим. ред.: включно з дівчатами-біженками). За бажанням батьків сімейні лікарі можуть вакцинувати дівчат і старше цього віку. Крім того, в Румунії в центральному, північно-східному, північно-західному регіонах, а також у південній Мунтенії триває організована програма скринінгу населення на рак шийки матки з комбінованим тестуванням на ВПЛ та ПАП для 680 000 жінок віком від 25 до 64 років”, — повідомила проф. Клаудія Ордеану, лікар вищої категорії в радіології та спеціаліст з онкології.

У фургонах для скринінгу для тих українських біженок, які прибувають на дослідження, ситуація трохи краща. Їм надають перекладача, і взагалі нічого не потрібно платити. Проте їм дуже мало відомо про такий спосіб проведення медичних досліджень.

“Одна з пацієнток навіть заплакала й подякувала нам за можливість скористатися цією послугою. Жінки виглядали досить сумно, але, з іншого боку, були раді, що ми прийняли їх і включили в наш скринінг”, — сказав ȘtiriMed пан Міхай Попеску, керівник проекту скринінгу раку молочної залози в рамках кампаній, які проводить Онкологічний інститут ім. проф. доктора Іона Кірікуце з Клужа.

Про доступ українських біженців до фургону зі скринінгом для профілактики й виявлення раку шийки матки та молочної залози дивіться тут.

Примітка. Цей матеріал створено в рамках проекту SCIENCE+, міжнародної ініціативи в галузі медичної та наукової журналістики, який проводить Free Press Unlimited. Цей репортаж був перекладений та створений за підтримки міжнародної мережі Science+. Оригінальний майданчик публікації stirimed.ro.

Читайте також:

• Проблеми українських біженців з епілепсією в Румунії
• Зверніться до гінеколога: як війна призводить до безпліддя та раку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні запровадили можливість отримувати допомогу для догляду за дитиною до одного року та виплати за програмою “єЯсла” на спеціальний рахунок “Турбота про дитину”, який функціонує у межах “Дія.Картки”. Відтепер громадяни можуть оформити всі цільові дитячі виплати, включно з програмами “Пакунок малюка” та “Пакунок школяра”, на один єдиний рахунок.

Про це повідомили Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України.

“Дія.Картка” стала доступна для дитячих виплат

В Україні запровадили можливість отримувати допомогу для догляду за дитиною на спеціальний рахунок “Турбота про дитину”, який функціонує у межах “Дія.Картки”

Відкрити спеціальний рахунок можна у застосунках банків, які є партнерами проєкту. До переліку установ належать:

• “ПриватБанк”;
• “Monobank”;
• “А-Банк”;
• “Sense Bank”;
• “Банк Кредит Дніпро”.

Відкриття картки здійснюється у банківському застосунку самостійно до моменту звернення за призначенням допомоги або безпосередньо під час оформлення виплати.

Для вибору “Дія.Картки” як способу отримання виплат необхідно особисто звернутися до сервісного центру Пенсійного фонду України, Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) або до уповноваженої особи територіальної громади. Під час візиту заявник повідомляє спеціаліста про намір отримувати кошти на вказану картку.

Процес має такі особливості:

• якщо картка з рахунком “Турбота про дитину” вже відкрита, спеціаліст ідентифікує її в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери, після чого рахунок автоматично додається до заяви;
• якщо картки немає, заявник обирає банк, а спеціаліст генерує відповідний QR-код;
• заявник сканує код, відкриває рахунок у банківському застосунку та повідомляє про це спеціаліста для оновлення даних у системі.

Альтернативні способи

Під час особистого звернення заявники мають право обрати інші варіанти отримання допомоги. Передбачена можливість переказу коштів на спеціальний рахунок в “Ощадбанку”, який відкриває Пенсійний фонд України. Також особи, які вже отримують виплату “єЯсла” або допомогу для догляду за дитиною до одного року, можуть оформити іншу виплату на вже існуючий спеціальний рахунок.

Громадяни, які вже отримують допомогу або подали відповідну заяву, можуть змінити поточний рахунок на “Дія.Картку”. Для цього необхідно звернутися до сервісного центру ПФУ, ЦНАП або уповноваженої особи громади та подати заяву на зміну рахунку для виплати. Повторне подання документів на призначення допомоги не вимагається.

Умови використання цільових коштів

Фінансова допомога для догляду за дитиною до одного року, виплати “єЯсла”, “Пакунок малюка” та “Пакунок школяра” мають цільове призначення. Використання цих коштів дозволяється виключно на придбання визначених товарів та послуг для дітей. Розрахунок здійснюється у торговельних точках, які працюють за відповідними МСС-кодами.

Читайте також:

Як відкрити ФОП через “Дію”: детальна інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд України запровадив експериментальний проєкт, який дозволяє оформити посвідчення особи на повернення в Україну за спрощеною процедурою. Цей документ, відомий як “білий паспорт”, вирішує проблему підтвердження особи для громадян, чиї дані відсутні у Єдиному державному демографічному реєстрі.

Деталі механізму оприлюднила представник Уповноваженого Верховної Ради із захисту прав осіб, постраждалих від збройної агресії, Ольга Алтуніна.

“Білий паспорт” для повернення в Україну: як він працює

Скористатися спрощеним механізмом можуть певні категорії громадян. Відповідна процедура доступна за дотримання таких умов:

• людина народилася після 24 серпня 1991 року на тимчасово окупованій території України;
• особа не має можливості підтвердити свою особу у звичайному порядку через відсутність інформації в державних реєстрах.

Оформлення посвідчення на повернення в Україну не вимагає попереднього запису до дипломатичної установи. Процедура має такі характеристики:

• документ оформлюється повністю безоплатно;
• термін дії посвідчення становить три місяці;
• документ дозволяє легально перетнути кордон для подальшого оформлення паспорта та інших українських документів вже на території України;
• посвідчення не є замінником паспорта громадянина України;
• орієнтовний строк виготовлення документа становить до двох місяців.

Процедура встановлення особи

Для ідентифікації громадян, інформацію про яких неможливо знайти за державними реєстрами, запроваджено спеціальну процедуру встановлення особи. Вона передбачає такі кроки:

• до процесу ідентифікації залучаються найближчі родичі у статусі свідків;
• за відсутності можливості особисто прибути до дипломатичної установи, закон дозволяє родичам брати участь у процедурі дистанційно в режимі відеоконференції;
• для дітей віком до 16 років діє спрощена схема: якщо один із батьків має українські документи, встановлення особи із залученням свідків не проводиться.

Місце та терміни дії проєкту

Експериментальний проєкт стартував 13 липня 2026 року і триватиме один рік. Для перевірки відповідності ситуації новому порядку та підготовки документів необхідно звертатися до українських дипломатичних установ, які беруть участь у проєкті. Оформити посвідчення можна у таких закладах:

• посольства України у Білорусі, Грузії, Вірменії, Казахстані та Туреччині;
• генеральні консульства України у Стамбулі та Анталії.

Куди звертатися у разі порушення прав

У випадку виникнення труднощів під час оформлення документів або порушення права на повернення в Україну, громадяни мають право звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Зв’язок здійснюється кількома способами:

• через електронну пошту [email protected];
• за безкоштовним номером 1678 для дзвінків з мобільного в межах України;
• за номером +380 (44) 299 7408 для дзвінків з-за кордону;
• за номером +380 (93) 406 8017 через месенджери для осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.

Читайте також:

Росіяни запустили онлайн-подачу заяв на компенсацію за майно: з якими проблемами стикаються українці на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!