Для багатьох українських біженок профілактична медицина, а також поточне лікування є справжньою боротьбою з бюрократією та системою охорони здоров’я в Румунії. Хоча в законі зазначено, що вони можуть отримувати безплатні медичні послуги, такі як мазок Папаніколау (ПАП-тест), мамографія або УЗД молочних залоз, реальність відрізняється від того, що видно з кабінетів Уряду та Міністерства охорони здоров’я.

Пацієнти, які втекли з пекла України до Румунії, або платять за медичні послуги, або відмовляються, або повертаються в Україну, в лабети війни, лікуватися безплатно.

“Дуже часто мені дзвонять і кажуть, що, на жаль, їм не вдалося зробити ці дослідження (прим. ред.: мазки Папаніколау або мамографію/УЗД грудей). Причини в тому, що не знайшлося коштів як у лабораторіях на аналізи, так і на інші дослідження, а потім направлення закінчується, бо немає коштів. Тут є протиріччя, з того, що ми переглядали минулого року, виділений їм бюджет навіть не був витрачений повністю”, — каже Наталія Данілов, сімейний лікар у Клуж-Напоці й один із двох російськомовних сімейних лікарів із цілого жудецю (повіту), які несуть на собі медичні проблеми кількох сотень біженців з України.

Втеча з університетського медичного центру Клуж-Напока в Україн на лікування

Надія Макогін втекла від війни, як і мільйони інших українських біженок, і потрапила торік у Клуж-Напоку, відомий університетський медичний центр. Навесні цього року їй стало погано, і вона звернулася за допомогою до сімейного лікаря Наталії Данилов.

Лікарка надала їй направлення та рекомендації про безплатне медичне обстеження, включно на тест Папаніколау. Але цього не сталося. Надія не знайшла жодного гінеколога, який би розумів її мову. Коштів на проведення необхідних досліджень теж не знайшлося.

Примітка. Мазок Папаніколау – це дослідження під мікроскопом зішкрібу клітин в каналі шийки матки, яке роблять на регулярного скринінгу, аби запобігати онкозахворюванню.

“Наприкінці березня Наталія (прим. ред.: сімейний лікар) дала мені це направлення, за яким мені призначили УЗД лише на кінець травня. Врешті, я зробила небезкоштовно, заплативши 345 лей. Для мене це була надмірна сума. Я заплатила, але це дуже дорого, і мені потрібно було провести додаткові дослідження. І тоді я вирішила поїхати в Україну. Моє повернення в Україну обумовлене моїм здоров’ям”, — пояснює виданню ȘtiriMed Надія Макогін.

Буква закону проти реальності

Примітка. Якщо ви також перебуваєте у Румунії та бажаєте поділитися своїм досвідом у сфері медицини, то запрошуємо висловити свою думку на цю тему за посиланням.

Тест Бабеш-Папаніколау, мамографія та УЗД молочних залоз на 100% відшкодовуються румунською державою як для румунських жінок, так і для українських біженок, які мають легальний статус біженця.

Офіційні дані Національного будинку медичного страхування свідчать, що минулого року румунська держава виділила 26,4 мільйона леїв (понад 210 мільйонів гривень) на всі види медичних послуг для біженців з України.

Лише 23 мільйони леїв (183 мільйони) було використано на необхідні дослідження, включаючи:

• УЗД молочних залоз;
• тести Бабеш-Папаніколау;
• мамографії.

Це дослідження, які запитували українські біженки або рекомендували сімейні лікарі. Ці кошти отримали близько 11 000 осіб. Цього року бюджет, виділений на біженців з України, є аналогічним минулорічному: 26,4 млн леїв (понад 210 мільйонів гривень).

Сімейний лікар Наталія Данілов стверджує, що процедури витрачання цих сум неефективні. І майже марне для українських пацієнток-біженок, які потребують взяття мазка Папаніколау, проведення мамографії та/або УЗД грудей.

“Ну, тоді міністр і Національний будинок медичного страхування суперечать один одному. Тобто це окремі кошти, але при цьому ми маємо дотримуватися максимальної кількості консультацій, яку нам дозволяє закон. І у ситуацію, подібну до моєї, потрапили також інші колеги, які наприкінці кварталу, якщо ми перевищили кількість консультацій, не отримали оплату за ці послуги, оскільки ми перевищили максимальну кількість, хоча послуги були виконані й оплачуються з інших фондів”, — розповідає виданню ȘtiriMed сімейний лікар Наталія Данілов.

Профілактика гінекологічних захворювань має бути пріоритетом для багатьох українських біженок

Від початку війни в Україні до кінця травня цього року до Румунії прибуло майже 4,4 мільйона біженців. Для більшості Румунія є транзитною країною. Проте майже 130 000 вирішили залишитися тут і близько 7000 вже мають легальну форму роботи. 

Згідно зі звітом UNICEF, 85% біженців у Румунії — жінки, а третина — діти. За цих умов легко зрозуміти, що більшість українських пацієнтів, які потребують медичних послуг — профілактичних чи планових — жінки.

Для багатьох українських біженок перешкодою на шляху до медичного обстеження є не лише бюрократія. У них також є мовний бар’єр. У Румунії дуже мало гінекологів, які говорять російською. 

Сімейний лікар Наталія Данилов заявляє, що румунська держава має внести зміни в процедури, щоб жінки з України мали легший доступ до тестів Папаніколау й мамографії, а також забезпечити їх перекладачами. Тим паче, що багато жінок-біженок мають високий ризик захворювання на рак, особливо ті, які походять із районів, близьких до Чорнобиля.

Наукові дані підтверджують високу захворюваність на рак серед українців

Стаття, опублікована Міжнародною організацією з міграції в Україні, показує, що понад один мільйон людей в Україні живуть з тією чи іншою формою раку, згідно з даними за 2022 рік. А російське вторгнення в Україну погіршило ситуацію та поставило пацієнтів у скрутне становище.

Онкологічний диспансер у Дніпрі на сході України є першим пунктом допомоги онкохворим, які намагаються втекти від війни. Лише в 2022 році тут проходили лікування 10 000 пацієнтів.

“Кількість діагностованих пухлин значно зросла через те, що пацієнти більше не мали швидкого доступу до регулярних оглядів, але в багатьох діагностували рак після виїзду з окупованих територій через пережитий стрес. Крім того, онкологи зіткнулися з численними недоліками, такими як нестача обладнання, необхідного для діагностики, відсутність ресурсів або ліків, потрібних онкохворим”, — йдеться в цитованій статті.

Близькість до Чорнобиля є ще однією причиною захворюваності на рак і додатковою причиною для країн, які приймають українських біженців, зокрема Румунії, надавати їм легкий доступ до медичних послуг.

Дослідження захворюваності на ракові пухлини через 30 років після аварії на Чорнобильській АЕС показує, що з 1999 по 2016 рік зросла захворюваність на рак шлунка, легенів, молочної залози й простати.

У Київській області зафіксовано вищий рівень захворюваності на всі види раку, порівняно з іншими регіонами, розташованими поблизу Чорнобиля. Одним із пояснень може бути швидкий доступ до лікарень і діагностики. Крім того, звіт Світового банку показує, що в Україні дуже висока смертність від раку, особливо у віці до 65 років. 

“Важливу роль відіграє скринінг раку легенів і молочної залози, тому що, хоча рак легенів зменшується, рівень смертності серед чоловіків є високим, а в жінок ми говоримо про високий рівень смертності через рак молочної залози”, — повідомляється в дослідженні.

Навіть якщо ці дані відомі, київські онкологи стверджують, що однією з головних причин смертності жінок в Україні є рак шийки матки.

Ще одне нещодавнє дослідження щодо захворюваності на рак в Україні показує, що найпоширеніші види раку серед жінок у 2022 році не змінилися порівняно з 2012 роком. Хоча медицина й методи профілактики еволюціонували.

Таким чином, рак шийки матки залишається четвертим за поширеністю (17,5/100 000). Лише у 2022 році відомо про майже 180 000 пацієнтів, хворих на рак шийки матки. Згідно із цитованим дослідженням, це на 18% більше, ніж у 2012 році.

Українські хвороби помирають від хвороб, яким можна запобігти

І все ж двома типами раку, які вбивають мільйони жінок, — рак грудей і рак шийки матки — також можна запобігти й, навіть, вилікувати, кажуть експерти. УЗД грудей або мамографія можуть виявити рак на ранніх стадіях,, так само як вчасно зроблений тест Папаніколау може врятувати життя жінки.

“Ранні стадії раку шийки матки й тіла матки можна вилікувати. Крім того, на пізніх стадіях можна досягти місцевого контролю до 80–90% випадків завдяки новим методикам зовнішньої променевої терапії та брахітерапії — процедурам, які також доступні в Онкологічному інституті ім. проф. доктора Іона Кірікуце з Клуж-Напоки. Смерть жінок від раку шийки матки — це трагедія, якої можна було б уникнути за допомогою простого тесту Папаніколау, і це призвело б до раннього виявлення передракових утворень або раку. Інфекція вірусом ВПЛ виявляється в 99% випадків раку шийки матки, що підтверджує та ще раз демонструє прямий зв’язок між інфекцією вірусом ВПЛ і виникненням раку шийки матки”, — пояснила для видання ȘtiriMed проф. Клаудія Ордеану, лікар вищої категорії променевої терапії та спеціаліст з онкології.

Профілактика з дитинства

Українці зі статусом біженця — незалежно від того, дорослі вони чи діти, — мають рівні права з громадянами Румунії, принаймні, коли йдеться про медичну допомогу й профілактику. Так, щодо профілактики раку шийки матки в Румунії існує план на рівні країни. Він передбачає, з одного боку, вакцинацію маленьких дівчаток, а з іншого боку, тестування жінок у фургонах для гінекологічного скринінгу.

“У Румунії невалентна вакцина входить до національного календаря щеплень і є безкоштовною для дівчат вікової групи 11–14 років (прим. ред.: включно з дівчатами-біженками). За бажанням батьків сімейні лікарі можуть вакцинувати дівчат і старше цього віку. Крім того, в Румунії в центральному, північно-східному, північно-західному регіонах, а також у південній Мунтенії триває організована програма скринінгу населення на рак шийки матки з комбінованим тестуванням на ВПЛ та ПАП для 680 000 жінок віком від 25 до 64 років”, — повідомила проф. Клаудія Ордеану, лікар вищої категорії в радіології та спеціаліст з онкології.

У фургонах для скринінгу для тих українських біженок, які прибувають на дослідження, ситуація трохи краща. Їм надають перекладача, і взагалі нічого не потрібно платити. Проте їм дуже мало відомо про такий спосіб проведення медичних досліджень.

“Одна з пацієнток навіть заплакала й подякувала нам за можливість скористатися цією послугою. Жінки виглядали досить сумно, але, з іншого боку, були раді, що ми прийняли їх і включили в наш скринінг”, — сказав ȘtiriMed пан Міхай Попеску, керівник проекту скринінгу раку молочної залози в рамках кампаній, які проводить Онкологічний інститут ім. проф. доктора Іона Кірікуце з Клужа.

Про доступ українських біженців до фургону зі скринінгом для профілактики й виявлення раку шийки матки та молочної залози дивіться тут.

Примітка. Цей матеріал створено в рамках проекту SCIENCE+, міжнародної ініціативи в галузі медичної та наукової журналістики, який проводить Free Press Unlimited. Цей репортаж був перекладений та створений за підтримки міжнародної мережі Science+. Оригінальний майданчик публікації stirimed.ro.

Читайте також:

• Проблеми українських біженців з епілепсією в Румунії
• Зверніться до гінеколога: як війна призводить до безпліддя та раку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час перебування в дорозі для військового і членів його родини.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Підйомна допомога при переїзді

За даними Міноборони, право на фінансову допомогу мають громадяни, які проходять військову службу за контрактом, перебувають на кадровій військовій службі або призвані як особи офіцерського складу.

Мобілізовані особи та військовослужбовці базової служби не мають права на отримання підйомних виплат.

Підстави для нарахування грошової компенсації

Виплати призначають при переїзді до іншого населеного пункту за кількох обставин. До них належать призначення на нову військову посаду, передислокація військової частини чи підрозділу, а також переведення з пункту постійної дислокації до відокремленого підрозділу або між підрозділами у різних містах.

Гроші нараховують у разі зарахування до військового навчального закладу на термін від шести місяців, якщо за військовослужбовцем не зберігається попередня посада. Також компенсація передбачена при поверненні з відрядження до державних органів, підприємств чи закладів освіти, після служби або навчання за кордоном, та при переході з інших військових формувань до Збройних Сил України з призначенням на посаду в іншому місті.

У яких випадках гроші не виплачують

Фінансова допомога не передбачена при направленні на навчання терміном до шести місяців або якщо за військовим зберігається його посада. Гроші не виплачують після закінчення навчального закладу у разі призначення на посаду в тому ж населеному пункті, де відбувалося навчання, за умови, що родина вже переїжджала туди під час освітнього процесу.

Розмір виплат для військового та родини

Сума підйомної допомоги на самого військовослужбовця становить одне місячне грошове забезпечення за новим місцем служби. На кожного члена сім’ї, який переїжджає разом із ним, додатково виплачують 50 відсотків від цієї суми.

Також держава компенсує добові за кожен день у дорозі. Розрахунок базується на проїзних документах: день вибуття та день прибуття рахуються як дві доби. Якщо квитків немає, добові виплачують лише за одну добу переїзду. Протягом одного календарного року компенсацію можна отримати максимум за два переїзди.

Критерії для членів сім’ї

Виплати нараховують на родичів, які вказані в особовій справі військовослужбовця на момент приїзду. До переліку входять чоловік або дружина, незалежно від віку та працездатності, за умови реєстрації шлюбу до дати прибуття на нове місце служби.

Гроші передбачені на дітей військовослужбовця та його партнера, зокрема усиновлених, які є неповнолітніми або мають інвалідність незалежно від віку. Компенсацію також виплачують на непрацездатних батьків або усиновителів подружжя, які досягли пенсійного віку чи мають інвалідність. У випадку, коли обоє з подружжя є військовослужбовцями, підйомну допомогу виплачують кожному окремо за новим місцем служби. Кошти на інших членів сім’ї розраховують із грошового забезпечення одного з них за їхнім вибором.

Процедура оформлення та терміни

Для отримання коштів військовослужбовець має написати рапорт на ім’я командира після прибуття до нової частини. Датою виникнення права на виплату є день прийняття посади, дата зарахування на навчання або оголошена наказом дата прибуття частини до нового місця дислокації.

На основі рапорту командир видає наказ із зазначенням суми виплати. У разі необхідності він може створити комісію для перевірки факту переїзду родини. Виплату здійснює нова військова частина. Звернутися за підйомною допомогою дозволяється протягом трьох років з моменту виникнення такого права.

Читайте також:

Як відновити втрачене або пошкоджене посвідчення УБД: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну промисловість, область щороку засівала сотні тисяч гектарів зернових і технічних культур. Основу агровиробництва становили пшениця, ячмінь, кукурудза та соняшник. Частина господарств також вирощувала овочі, картоплю, плодові культури та ріпак.

Після лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася. Частина сільськогосподарських земель опинилася під російською окупацією, ще частина — у зоні активних бойових дій або була замінована. Фермери втратили доступ до полів, техніки, складів та логістики. Як наслідок, аграрний сектор області пережив одне з найбільших скорочень за всю історію незалежної України.

Редакція Бахмут IN.UA отримала у розпорядження дані Головного управління статистики у Донецькій області за 2021–2025 роки та простежила, як за цей час змінилися посівні площі, виробництво та врожайність основних культур. Усі наведені показники стосуються територій, які залишалися під контролем України, без урахування тимчасово окупованих територій та районів активних бойових дій.

Донеччина до повномасштабної війни: понад пів мільйона гектарів зернових

Останнім відносно мирним для аграрного сектору роком став 2021-й. Попри те, що частина Донеччини вже перебувала під окупацією з 2014 року, сільське господарство області залишалося одним із ключових секторів економіки.

У 2021 році господарства всіх категорій засіяли:

Як бачимо, фактично майже 600 тисяч гектарів лише зернових культур свідчили про масштаб аграрного виробництва регіону. Найбільшу площу займала пшениця, це понад 380 тисяч гектарів. Соняшник також залишався однією з головних культур області.

Перший удар: вже за рік область втратила понад половину посівів

Перший рік повномасштабної війни став переломним.

Уже у 2022 році площа посівів зернових та зернобобових скоротилася з 597,1 тис. га до 238,5 тис. га. Це означає, що лише за один рік Донеччина втратила майже 359 тисяч гектарів посівів або близько 60% довоєнних площ.

Подібна ситуація спостерігалася майже за всіма основними культурами.

Культура	2021	2022	Зміна
Пшениця	381,7	183,1	−52%
Ячмінь	116,6	29,6	−75%
Кукурудза	56,0	17,2	−69%
Соняшник	358,4	116,3	−68%
Картопля	35,3	15,4	−56%
Овочі	16,1	6,9	−57%
Плодові культури	7,5	3,5	−53%

Фактично за один сезон аграрії втратили більше половини площ практично всіх культур. Причина полягала не лише в окупації частини території. Значні площі опинилися безпосередньо на лінії фронту, були заміновані або стали непридатними для ведення сільського господарства через постійні бойові дії. Крім цього, частина фермерів не мала можливості провести весняну посівну через небезпеку для працівників та відсутність доступу до техніки.

Після різкого падіння почалося повільне відновлення, але ненадовго

У 2023 році з’явилися перші ознаки часткового відновлення окремих культур. Наприклад, площі під ячменем збільшилися з 29,6 до 36,7 тис. га, кукурудзи — з 17,2 до 19,3 тис. га, а соняшнику — зі 116,3 до 120,1 тис. га. Водночас площі під пшеницею продовжили скорочуватися — до 74,7 тис. га.

У 2024 році аграрії змогли дещо збільшити загальні посіви зернових — до 165,8 тис. га, а площі під пшеницею зросли майже до 100 тис. га. Однак це відновлення виявилося нетривалим. Уже у 2025 році посівні площі зернових знову різко скоротилися — до 106 тис. га. Це найнижчий показник за весь період спостереження.

Якщо порівнювати із довоєнним 2021 роком, то за чотири роки Донеччина втратила майже 491 тисячу гектарів зернових посівів. Це означає, що область засіває лише близько 18% тих площ, які використовувалися до початку повномасштабної війни.

Пшениця: Донеччина втратила майже 87% посівів головної зернової культури

Саме пшениця традиційно була основною зерновою культурою Донеччини. У 2021 році під неї відвели 381,7 тис. гектарів, тобто понад 60% усіх зернових площ області. Проте вже після початку повномасштабного вторгнення ситуація почала стрімко погіршуватися, простежити це можна у таблиці нижче:

Тож, бачимо, що за чотири роки площі під пшеницею скоротилися майже у вісім разів. У порівнянні з довоєнним роком аграрії засіяли на 331,8 тисячі гектарів менше, тобто залишилося лише 13% від площ, які оброблялися до великої війни. Це означає, що сьогодні Донеччина втратила майже всю свою довоєнну базу вирощування головної продовольчої культури.

Ячмінь став культурою, яка відновлювалася найкраще

На відміну від пшениці, ситуація з ячменем виглядає дещо інакше. Після різкого падіння у 2022 році площі під цією культурою почали поступово відновлюватися.

Попри те, що область втратила понад 72% площ під ячменем, саме ця культура стала однією з небагатьох, де після першого воєнного року не відбулося подальшого обвалу. У 2025 році площі залишалися приблизно на одному рівні із двома попередніми роками — понад 30 тисяч гектарів.

Кукурудза також втратила більшу частину площ

Кукурудза ще до війни займала значно меншу частку посівів, ніж пшениця чи соняшник. Однак вона також зазнала суттєвих втрат.

У порівнянні з 2021 роком площі під кукурудзою скоротилися майже на 68%. Після першого року війни спостерігалося незначне збільшення посівів, однак повернутися хоча б до половини довоєнних площ області так і не вдалося.

Соняшник: одна з головних технічних культур області також різко скоротилася

До початку великої війни Донеччина була одним із регіонів, де соняшник займав значні площі. У 2021 році його вирощували на 358,4 тисячі гектарів. Це була друга за масштабами культура після зернових.

Після 2022 року ситуація змінилася кардинально.

За чотири роки площі під соняшником скоротилися майже на 277 тисяч гектарів, або приблизно на 77%. Показово, що якщо у 2023 році аграрії ще змогли трохи збільшити площі порівняно з першим роком великої війни, то вже у 2024–2025 роках знову почалося скорочення (ред. тут варто зазначити, що у 2024 році росіяни окупували 80 населених пунктів Донеччини, а у 2025 – 100). Фактично у 2025 році в області залишилася лише кожна четверта довоєнна площа під соняшником.

Найбільше скоротилися саме зернові культури

Якщо порівняти всі основні культури, можна побачити одну закономірність. Саме зернові культури, які займали найбільші площі до війни, втратили найбільше.

Культура	2021	2025	Скорочення
Зернові	597,1	106,0	-82%
Пшениця	381,7	49,9	-87%
Ячмінь	116,6	32,6	-72%
Кукурудза	56,0	18,2	-68%
Соняшник	358,4	81,4	-77%

Ці цифри показують, що війна змінила не лише обсяги виробництва, а й саму структуру аграрного сектору Донеччини. Якщо до 2022 року область була одним із найбільших виробників зерна на сході України, то сьогодні більшість земель, які використовувалися для вирощування зернових і технічних культур, більше не обробляються.

Менше полів — менше врожаю: як скоротилося виробництво сільгоспкультур

Скорочення посівних площ неминуче позначилося і на обсягах урожаю. Якщо у перші роки великої війни частина господарств ще намагалася працювати на доступних територіях, то з кожним роком загальний валовий збір основних культур зменшувався. Найпомітніше це видно на прикладі зернових.

У 2024 році господарства всіх категорій зібрали 3,53 млн центнерів зернових та зернобобових культур. Уже наступного року цей показник скоротився до 2,07 млн центнерів, або майже на 41,4%.

Схожа ситуація і з іншими культурами.

Культура	Валовий збір 2024, тис. ц	Валовий збір 2025, тис. ц	Зміна
Зернові та зернобобові	3532,1	2068,6	-41,4%
Пшениця	2392,0	991,9	-58,5%
Ячмінь	680,3	825,9	+21,4%
Кукурудза	380,0	205,3	-46,0%
Соняшник	1711,7	967,9	-43,5%
Картопля	1162,8	937,3	-19,4%
Овочі відкритого ґрунту	958,7	830,9	-13,3%

Найбільше впало виробництво пшениці. Якщо у 2024 році аграрії зібрали майже 2,4 млн центнерів, то вже через рік — менше 1 млн центнерів. Водночас є й виняток. Попри скорочення площ, ячменю у 2025 році зібрали навіть більше, ніж роком раніше. Це стало можливим завдяки суттєвому зростанню врожайності.

Чому врожайність окремих культур зростає, хоча полів стає менше

На перший погляд статистика може здатися суперечливою. З одного боку, Донеччина продовжує втрачати посівні площі. З іншого, окремі культури демонструють навіть кращу врожайність, ніж роком раніше. Наприклад, середня врожайність зернових та зернобобових у 2025 році становила 23,6 центнера з гектара, тоді як у 2024 році — 22,1 центнера.

Ще більш показовою є ситуація з окремими культурами.

Культура	Урожайність 2024 (ц/га)	Урожайність 2025 (ц/га)
Пшениця	24,9	27,3
Ячмінь	18,5	26,8
Кукурудза	19,6	12,8
Соняшник	16,6	14,3
Картопля	109,9	106,2
Овочі	161,1	160,8

Найбільший приріст продемонстрував саме ячмінь. Його врожайність за рік зросла майже на 45% — із 18,5 до 26,8 центнера з гектара. Водночас урожайність кукурудзи, навпаки, різко впала, майже на третину. Такі зміни не означають, що аграрний сектор області відновлюється. Однією з причин може бути те, що статистика після 2022 року охоплює лише території, де ведеться сільське господарство. Водночас самі статистичні дані не дають змоги визначити причини зміни врожайності. Саме тому середня врожайність окремих культур може навіть зростати, хоча загальна площа посівів і валовий збір продовжують скорочуватися.

Не лише зерно: скорочуються овочі, картопля та сади

Війна зачепила не тільки великі агропідприємства. Меншими стали й площі під культурами, які традиційно вирощували господарства населення. За чотири роки площі під картоплею скоротилися із 35,3 тис. гектарів до 8,8 тис. гектарів. Це майже 75% втрат.

Посіви овочів відкритого ґрунту за цей самий період зменшилися з 16,1 до 5,1 тис. гектарів, або майже на 68%. Не оминули зміни й багаторічні насадження. Площі плодових та ягідних культур скоротилися з 7,5 до 1,9 тис. гектарів, тобто приблизно на 75%. Це свідчить, що війна змінила не лише структуру промислового землеробства, а й значною мірою вплинула на дрібне сільське господарство, яке забезпечувало продукцією місцеві громади.

Як війна змінила аграрну карту Донеччини: головні цифри

За чотири роки повномасштабної війни аграрний сектор Донеччини зазнав кардинальних змін. Якщо у 2021 році область залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України, то у 2025 році значна частина земель уже не обробляється через окупацію та бойові дії.

Найбільше скоротилися площі під зерновими культурами. Загалом вони зменшилися із 597,1 тис. гектарів до 106 тис. гектарів, тобто майже на 82%. Площі під пшеницею скоротилися майже на 87%, під соняшником — приблизно на 77%, під картоплею — на 75%, під овочами відкритого ґрунту — майже на 68%.

Не менш показовою є динаміка виробництва. Упродовж лише одного року — між 2024 та 2025 роками, валовий збір зернових і зернобобових культур скоротився більш ніж на 1,4 млн центнерів, а виробництво соняшнику, це майже на 744 тис. центнерів.

Як змінився агросектор Донеччини за роки великої війни

Показник	2021	2025	Зміна
Зернові та зернобобові	597,1 тис. га	106,0 тис. га	–82,2%
Пшениця	381,7 тис. га	49,9 тис. га	–86,9%
Соняшник	358,4 тис. га	81,4 тис. га	–77,3%
Картопля	35,3 тис. га	8,8 тис. га	–75,1%
Овочі відкритого ґрунту	16,1 тис. га	5,1 тис. га	–68,3%
Плодові та ягідні культури	7,5 тис. га	1,9 тис. га	–74,7%

Статистика також демонструє, що навіть за умов війни сільське господарство на Донеччині не зникло повністю. У регіоні й надалі засівають зернові культури, соняшник, картоплю та овочі. Для окремих культур у 2025 році навіть зафіксовано підвищення врожайності порівняно з попереднім роком. Однак це не свідчить про відновлення аграрного сектору. Швидше, йдеться про концентрацію виробництва на відносно безпечних та більш продуктивних землях, тоді як значна частина орних площ залишається недоступною через окупацію, мінування або близькість до лінії фронту.

Фактично за роки повномасштабної війни Донеччина перейшла від масштабного сільськогосподарського виробництва до роботи на тих територіях, де це ще дозволяє безпекова ситуація. І хоча окремі господарства продовжують працювати, статистика показує: область втратила більшу частину свого аграрного потенціалу. Так, станом на 2025 рік область засіває лише близько шостої частини тих площ, які оброблялися до повномасштабної війни. Це означає не лише скорочення виробництва продовольства, а й втрату одного з ключових секторів економіки регіону.

*Важливо: починаючи з 2022 року Держстат оприлюднює показники без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії. Через це пряме порівняння з 2021 роком демонструє не лише наслідки війни для аграрного сектору, а й зміну території, з якої збирається статистика.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

До теми:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!