Для багатьох українських біженок профілактична медицина, а також поточне лікування є справжньою боротьбою з бюрократією та системою охорони здоров’я в Румунії. Хоча в законі зазначено, що вони можуть отримувати безплатні медичні послуги, такі як мазок Папаніколау (ПАП-тест), мамографія або УЗД молочних залоз, реальність відрізняється від того, що видно з кабінетів Уряду та Міністерства охорони здоров’я.

Пацієнти, які втекли з пекла України до Румунії, або платять за медичні послуги, або відмовляються, або повертаються в Україну, в лабети війни, лікуватися безплатно.

“Дуже часто мені дзвонять і кажуть, що, на жаль, їм не вдалося зробити ці дослідження (прим. ред.: мазки Папаніколау або мамографію/УЗД грудей). Причини в тому, що не знайшлося коштів як у лабораторіях на аналізи, так і на інші дослідження, а потім направлення закінчується, бо немає коштів. Тут є протиріччя, з того, що ми переглядали минулого року, виділений їм бюджет навіть не був витрачений повністю”, — каже Наталія Данілов, сімейний лікар у Клуж-Напоці й один із двох російськомовних сімейних лікарів із цілого жудецю (повіту), які несуть на собі медичні проблеми кількох сотень біженців з України.

Втеча з університетського медичного центру Клуж-Напока в Україн на лікування

Надія Макогін втекла від війни, як і мільйони інших українських біженок, і потрапила торік у Клуж-Напоку, відомий університетський медичний центр. Навесні цього року їй стало погано, і вона звернулася за допомогою до сімейного лікаря Наталії Данилов.

Лікарка надала їй направлення та рекомендації про безплатне медичне обстеження, включно на тест Папаніколау. Але цього не сталося. Надія не знайшла жодного гінеколога, який би розумів її мову. Коштів на проведення необхідних досліджень теж не знайшлося.

Примітка. Мазок Папаніколау – це дослідження під мікроскопом зішкрібу клітин в каналі шийки матки, яке роблять на регулярного скринінгу, аби запобігати онкозахворюванню.

“Наприкінці березня Наталія (прим. ред.: сімейний лікар) дала мені це направлення, за яким мені призначили УЗД лише на кінець травня. Врешті, я зробила небезкоштовно, заплативши 345 лей. Для мене це була надмірна сума. Я заплатила, але це дуже дорого, і мені потрібно було провести додаткові дослідження. І тоді я вирішила поїхати в Україну. Моє повернення в Україну обумовлене моїм здоров’ям”, — пояснює виданню ȘtiriMed Надія Макогін.

Буква закону проти реальності

Примітка. Якщо ви також перебуваєте у Румунії та бажаєте поділитися своїм досвідом у сфері медицини, то запрошуємо висловити свою думку на цю тему за посиланням.

Тест Бабеш-Папаніколау, мамографія та УЗД молочних залоз на 100% відшкодовуються румунською державою як для румунських жінок, так і для українських біженок, які мають легальний статус біженця.

Офіційні дані Національного будинку медичного страхування свідчать, що минулого року румунська держава виділила 26,4 мільйона леїв (понад 210 мільйонів гривень) на всі види медичних послуг для біженців з України.

Лише 23 мільйони леїв (183 мільйони) було використано на необхідні дослідження, включаючи:

• УЗД молочних залоз;
• тести Бабеш-Папаніколау;
• мамографії.

Це дослідження, які запитували українські біженки або рекомендували сімейні лікарі. Ці кошти отримали близько 11 000 осіб. Цього року бюджет, виділений на біженців з України, є аналогічним минулорічному: 26,4 млн леїв (понад 210 мільйонів гривень).

Сімейний лікар Наталія Данілов стверджує, що процедури витрачання цих сум неефективні. І майже марне для українських пацієнток-біженок, які потребують взяття мазка Папаніколау, проведення мамографії та/або УЗД грудей.

“Ну, тоді міністр і Національний будинок медичного страхування суперечать один одному. Тобто це окремі кошти, але при цьому ми маємо дотримуватися максимальної кількості консультацій, яку нам дозволяє закон. І у ситуацію, подібну до моєї, потрапили також інші колеги, які наприкінці кварталу, якщо ми перевищили кількість консультацій, не отримали оплату за ці послуги, оскільки ми перевищили максимальну кількість, хоча послуги були виконані й оплачуються з інших фондів”, — розповідає виданню ȘtiriMed сімейний лікар Наталія Данілов.

Профілактика гінекологічних захворювань має бути пріоритетом для багатьох українських біженок

Від початку війни в Україні до кінця травня цього року до Румунії прибуло майже 4,4 мільйона біженців. Для більшості Румунія є транзитною країною. Проте майже 130 000 вирішили залишитися тут і близько 7000 вже мають легальну форму роботи. 

Згідно зі звітом UNICEF, 85% біженців у Румунії — жінки, а третина — діти. За цих умов легко зрозуміти, що більшість українських пацієнтів, які потребують медичних послуг — профілактичних чи планових — жінки.

Для багатьох українських біженок перешкодою на шляху до медичного обстеження є не лише бюрократія. У них також є мовний бар’єр. У Румунії дуже мало гінекологів, які говорять російською. 

Сімейний лікар Наталія Данилов заявляє, що румунська держава має внести зміни в процедури, щоб жінки з України мали легший доступ до тестів Папаніколау й мамографії, а також забезпечити їх перекладачами. Тим паче, що багато жінок-біженок мають високий ризик захворювання на рак, особливо ті, які походять із районів, близьких до Чорнобиля.

Наукові дані підтверджують високу захворюваність на рак серед українців

Стаття, опублікована Міжнародною організацією з міграції в Україні, показує, що понад один мільйон людей в Україні живуть з тією чи іншою формою раку, згідно з даними за 2022 рік. А російське вторгнення в Україну погіршило ситуацію та поставило пацієнтів у скрутне становище.

Онкологічний диспансер у Дніпрі на сході України є першим пунктом допомоги онкохворим, які намагаються втекти від війни. Лише в 2022 році тут проходили лікування 10 000 пацієнтів.

“Кількість діагностованих пухлин значно зросла через те, що пацієнти більше не мали швидкого доступу до регулярних оглядів, але в багатьох діагностували рак після виїзду з окупованих територій через пережитий стрес. Крім того, онкологи зіткнулися з численними недоліками, такими як нестача обладнання, необхідного для діагностики, відсутність ресурсів або ліків, потрібних онкохворим”, — йдеться в цитованій статті.

Близькість до Чорнобиля є ще однією причиною захворюваності на рак і додатковою причиною для країн, які приймають українських біженців, зокрема Румунії, надавати їм легкий доступ до медичних послуг.

Дослідження захворюваності на ракові пухлини через 30 років після аварії на Чорнобильській АЕС показує, що з 1999 по 2016 рік зросла захворюваність на рак шлунка, легенів, молочної залози й простати.

У Київській області зафіксовано вищий рівень захворюваності на всі види раку, порівняно з іншими регіонами, розташованими поблизу Чорнобиля. Одним із пояснень може бути швидкий доступ до лікарень і діагностики. Крім того, звіт Світового банку показує, що в Україні дуже висока смертність від раку, особливо у віці до 65 років. 

“Важливу роль відіграє скринінг раку легенів і молочної залози, тому що, хоча рак легенів зменшується, рівень смертності серед чоловіків є високим, а в жінок ми говоримо про високий рівень смертності через рак молочної залози”, — повідомляється в дослідженні.

Навіть якщо ці дані відомі, київські онкологи стверджують, що однією з головних причин смертності жінок в Україні є рак шийки матки.

Ще одне нещодавнє дослідження щодо захворюваності на рак в Україні показує, що найпоширеніші види раку серед жінок у 2022 році не змінилися порівняно з 2012 роком. Хоча медицина й методи профілактики еволюціонували.

Таким чином, рак шийки матки залишається четвертим за поширеністю (17,5/100 000). Лише у 2022 році відомо про майже 180 000 пацієнтів, хворих на рак шийки матки. Згідно із цитованим дослідженням, це на 18% більше, ніж у 2012 році.

Українські хвороби помирають від хвороб, яким можна запобігти

І все ж двома типами раку, які вбивають мільйони жінок, — рак грудей і рак шийки матки — також можна запобігти й, навіть, вилікувати, кажуть експерти. УЗД грудей або мамографія можуть виявити рак на ранніх стадіях,, так само як вчасно зроблений тест Папаніколау може врятувати життя жінки.

“Ранні стадії раку шийки матки й тіла матки можна вилікувати. Крім того, на пізніх стадіях можна досягти місцевого контролю до 80–90% випадків завдяки новим методикам зовнішньої променевої терапії та брахітерапії — процедурам, які також доступні в Онкологічному інституті ім. проф. доктора Іона Кірікуце з Клуж-Напоки. Смерть жінок від раку шийки матки — це трагедія, якої можна було б уникнути за допомогою простого тесту Папаніколау, і це призвело б до раннього виявлення передракових утворень або раку. Інфекція вірусом ВПЛ виявляється в 99% випадків раку шийки матки, що підтверджує та ще раз демонструє прямий зв’язок між інфекцією вірусом ВПЛ і виникненням раку шийки матки”, — пояснила для видання ȘtiriMed проф. Клаудія Ордеану, лікар вищої категорії променевої терапії та спеціаліст з онкології.

Профілактика з дитинства

Українці зі статусом біженця — незалежно від того, дорослі вони чи діти, — мають рівні права з громадянами Румунії, принаймні, коли йдеться про медичну допомогу й профілактику. Так, щодо профілактики раку шийки матки в Румунії існує план на рівні країни. Він передбачає, з одного боку, вакцинацію маленьких дівчаток, а з іншого боку, тестування жінок у фургонах для гінекологічного скринінгу.

“У Румунії невалентна вакцина входить до національного календаря щеплень і є безкоштовною для дівчат вікової групи 11–14 років (прим. ред.: включно з дівчатами-біженками). За бажанням батьків сімейні лікарі можуть вакцинувати дівчат і старше цього віку. Крім того, в Румунії в центральному, північно-східному, північно-західному регіонах, а також у південній Мунтенії триває організована програма скринінгу населення на рак шийки матки з комбінованим тестуванням на ВПЛ та ПАП для 680 000 жінок віком від 25 до 64 років”, — повідомила проф. Клаудія Ордеану, лікар вищої категорії в радіології та спеціаліст з онкології.

У фургонах для скринінгу для тих українських біженок, які прибувають на дослідження, ситуація трохи краща. Їм надають перекладача, і взагалі нічого не потрібно платити. Проте їм дуже мало відомо про такий спосіб проведення медичних досліджень.

“Одна з пацієнток навіть заплакала й подякувала нам за можливість скористатися цією послугою. Жінки виглядали досить сумно, але, з іншого боку, були раді, що ми прийняли їх і включили в наш скринінг”, — сказав ȘtiriMed пан Міхай Попеску, керівник проекту скринінгу раку молочної залози в рамках кампаній, які проводить Онкологічний інститут ім. проф. доктора Іона Кірікуце з Клужа.

Про доступ українських біженців до фургону зі скринінгом для профілактики й виявлення раку шийки матки та молочної залози дивіться тут.

Примітка. Цей матеріал створено в рамках проекту SCIENCE+, міжнародної ініціативи в галузі медичної та наукової журналістики, який проводить Free Press Unlimited. Цей репортаж був перекладений та створений за підтримки міжнародної мережі Science+. Оригінальний майданчик публікації stirimed.ro.

Читайте також:

• Проблеми українських біженців з епілепсією в Румунії
• Зверніться до гінеколога: як війна призводить до безпліддя та раку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році відбудеться додаткова сесія Національного мультипредметного тесту для вступників, які не змогли пройти тестування під час основного етапу. Процедура має чіткі часові межі, визначені категорії учасників та алгоритм реєстрації.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Додаткова сесія НМТ у 2026 році

Міністерство освіти і науки України наказом від 24 грудня 2025 року №1701 встановило дати проведення додаткових сесій. Тестування триватиме у період з 17 по 24 липня 2026 року.

Взяти участь у додаткових сесіях мають право вступники, які зареєструвалися в додатковий період реєстрації, а також ті, хто з поважних причин не пройшов або не завершив тестування під час основної сесії. До таких випадків належать:

• неявка до тимчасового екзаменаційного центру або неможливість взяти участь у тестуванні через поважні причини;
• участь у міжнародних або всеукраїнських офіційних заходах (змагання, олімпіади, турніри), тренувальних зборах чи перебування в дорозі до місць їх проведення у день іспиту;
• різке погіршення стану здоров’я під час виконання сертифікаційної роботи;
• виникнення обставин у центрі тестування, що загрожували життю та здоров’ю учасників;
• дочасне припинення процедури іспиту через неможливість створення належних умов;
• погане самопочуття або психоемоційний стан після нічних обстрілів та довготривалої повітряної тривоги напередодні іспиту.

Процедура подачі документів при неявці

Вступники, які не з’явилися на тестування через поважні причини або участь в офіційних заходах, повинні подати заяву до регіонального центру оцінювання якості освіти. До заяви додається документ, що підтверджує обставини пропуску.

Документи необхідно подати протягом трьох робочих днів із дня проведення основної сесії, в якій особа мала брати участь. Передбачено три способи подачі:

• поштовим зв’язком, враховуючи час на доставлення;
• електронною поштою, де датою подачі вважається дата отримання листа регіональним центром;
• особисто вступником або через уповноважену особу з належно оформленими повноваженнями.

Дії при перериванні іспиту

Учасники, які розпочали, але не змогли завершити тестування через погіршення здоров’я чи загрозу безпеці, подають заяву про допуск до додаткової сесії до відповідного регіонального центру. Це можна зробити безпосередньо в центрі тестування до моменту виходу з нього через відповідальну особу або самостійно протягом трьох робочих днів.

Рішення про допуск таких осіб ухвалює регламентна комісія на основі записів у документах екзаменаційного центру. Обов’язковою умовою допуску є задоволення клопотання про анулювання попереднього результату апеляційною комісією.

Розгляд заяв та оскарження рішень

Регламентна комісія розглядає заяви протягом періоду їх прийняття та трьох робочих днів після його завершення. Інформація про допуск або недопуск до додаткової сесії з’являється у персональному кабінеті вступника.

У разі отримання відмови вступник має право оскаржити рішення. Заяву про оскарження необхідно подати до апеляційної комісії Українського центру оцінювання якості освіти протягом трьох календарних днів з дати розгляду, яка вказана в персональному кабінеті.

Читайте також:

Як змінилася вступна кампанія у 2026 році: основні нововведення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час перебування в дорозі для військового і членів його родини.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Підйомна допомога при переїзді

За даними Міноборони, право на фінансову допомогу мають громадяни, які проходять військову службу за контрактом, перебувають на кадровій військовій службі або призвані як особи офіцерського складу.

Мобілізовані особи та військовослужбовці базової служби не мають права на отримання підйомних виплат.

Підстави для нарахування грошової компенсації

Виплати призначають при переїзді до іншого населеного пункту за кількох обставин. До них належать призначення на нову військову посаду, передислокація військової частини чи підрозділу, а також переведення з пункту постійної дислокації до відокремленого підрозділу або між підрозділами у різних містах.

Гроші нараховують у разі зарахування до військового навчального закладу на термін від шести місяців, якщо за військовослужбовцем не зберігається попередня посада. Також компенсація передбачена при поверненні з відрядження до державних органів, підприємств чи закладів освіти, після служби або навчання за кордоном, та при переході з інших військових формувань до Збройних Сил України з призначенням на посаду в іншому місті.

У яких випадках гроші не виплачують

Фінансова допомога не передбачена при направленні на навчання терміном до шести місяців або якщо за військовим зберігається його посада. Гроші не виплачують після закінчення навчального закладу у разі призначення на посаду в тому ж населеному пункті, де відбувалося навчання, за умови, що родина вже переїжджала туди під час освітнього процесу.

Розмір виплат для військового та родини

Сума підйомної допомоги на самого військовослужбовця становить одне місячне грошове забезпечення за новим місцем служби. На кожного члена сім’ї, який переїжджає разом із ним, додатково виплачують 50 відсотків від цієї суми.

Також держава компенсує добові за кожен день у дорозі. Розрахунок базується на проїзних документах: день вибуття та день прибуття рахуються як дві доби. Якщо квитків немає, добові виплачують лише за одну добу переїзду. Протягом одного календарного року компенсацію можна отримати максимум за два переїзди.

Критерії для членів сім’ї

Виплати нараховують на родичів, які вказані в особовій справі військовослужбовця на момент приїзду. До переліку входять чоловік або дружина, незалежно від віку та працездатності, за умови реєстрації шлюбу до дати прибуття на нове місце служби.

Гроші передбачені на дітей військовослужбовця та його партнера, зокрема усиновлених, які є неповнолітніми або мають інвалідність незалежно від віку. Компенсацію також виплачують на непрацездатних батьків або усиновителів подружжя, які досягли пенсійного віку чи мають інвалідність. У випадку, коли обоє з подружжя є військовослужбовцями, підйомну допомогу виплачують кожному окремо за новим місцем служби. Кошти на інших членів сім’ї розраховують із грошового забезпечення одного з них за їхнім вибором.

Процедура оформлення та терміни

Для отримання коштів військовослужбовець має написати рапорт на ім’я командира після прибуття до нової частини. Датою виникнення права на виплату є день прийняття посади, дата зарахування на навчання або оголошена наказом дата прибуття частини до нового місця дислокації.

На основі рапорту командир видає наказ із зазначенням суми виплати. У разі необхідності він може створити комісію для перевірки факту переїзду родини. Виплату здійснює нова військова частина. Звернутися за підйомною допомогою дозволяється протягом трьох років з моменту виникнення такого права.

Читайте також:

Як відновити втрачене або пошкоджене посвідчення УБД: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!