Для багатьох українських біженок профілактична медицина, а також поточне лікування є справжньою боротьбою з бюрократією та системою охорони здоров’я в Румунії. Хоча в законі зазначено, що вони можуть отримувати безплатні медичні послуги, такі як мазок Папаніколау (ПАП-тест), мамографія або УЗД молочних залоз, реальність відрізняється від того, що видно з кабінетів Уряду та Міністерства охорони здоров’я.

Пацієнти, які втекли з пекла України до Румунії, або платять за медичні послуги, або відмовляються, або повертаються в Україну, в лабети війни, лікуватися безплатно.

“Дуже часто мені дзвонять і кажуть, що, на жаль, їм не вдалося зробити ці дослідження (прим. ред.: мазки Папаніколау або мамографію/УЗД грудей). Причини в тому, що не знайшлося коштів як у лабораторіях на аналізи, так і на інші дослідження, а потім направлення закінчується, бо немає коштів. Тут є протиріччя, з того, що ми переглядали минулого року, виділений їм бюджет навіть не був витрачений повністю”, — каже Наталія Данілов, сімейний лікар у Клуж-Напоці й один із двох російськомовних сімейних лікарів із цілого жудецю (повіту), які несуть на собі медичні проблеми кількох сотень біженців з України.

Втеча з університетського медичного центру Клуж-Напока в Україн на лікування

Надія Макогін втекла від війни, як і мільйони інших українських біженок, і потрапила торік у Клуж-Напоку, відомий університетський медичний центр. Навесні цього року їй стало погано, і вона звернулася за допомогою до сімейного лікаря Наталії Данилов.

Лікарка надала їй направлення та рекомендації про безплатне медичне обстеження, включно на тест Папаніколау. Але цього не сталося. Надія не знайшла жодного гінеколога, який би розумів її мову. Коштів на проведення необхідних досліджень теж не знайшлося.

Примітка. Мазок Папаніколау – це дослідження під мікроскопом зішкрібу клітин в каналі шийки матки, яке роблять на регулярного скринінгу, аби запобігати онкозахворюванню.

“Наприкінці березня Наталія (прим. ред.: сімейний лікар) дала мені це направлення, за яким мені призначили УЗД лише на кінець травня. Врешті, я зробила небезкоштовно, заплативши 345 лей. Для мене це була надмірна сума. Я заплатила, але це дуже дорого, і мені потрібно було провести додаткові дослідження. І тоді я вирішила поїхати в Україну. Моє повернення в Україну обумовлене моїм здоров’ям”, — пояснює виданню ȘtiriMed Надія Макогін.

Буква закону проти реальності

Примітка. Якщо ви також перебуваєте у Румунії та бажаєте поділитися своїм досвідом у сфері медицини, то запрошуємо висловити свою думку на цю тему за посиланням.

Тест Бабеш-Папаніколау, мамографія та УЗД молочних залоз на 100% відшкодовуються румунською державою як для румунських жінок, так і для українських біженок, які мають легальний статус біженця.

Офіційні дані Національного будинку медичного страхування свідчать, що минулого року румунська держава виділила 26,4 мільйона леїв (понад 210 мільйонів гривень) на всі види медичних послуг для біженців з України.

Лише 23 мільйони леїв (183 мільйони) було використано на необхідні дослідження, включаючи:

• УЗД молочних залоз;
• тести Бабеш-Папаніколау;
• мамографії.

Це дослідження, які запитували українські біженки або рекомендували сімейні лікарі. Ці кошти отримали близько 11 000 осіб. Цього року бюджет, виділений на біженців з України, є аналогічним минулорічному: 26,4 млн леїв (понад 210 мільйонів гривень).

Сімейний лікар Наталія Данілов стверджує, що процедури витрачання цих сум неефективні. І майже марне для українських пацієнток-біженок, які потребують взяття мазка Папаніколау, проведення мамографії та/або УЗД грудей.

“Ну, тоді міністр і Національний будинок медичного страхування суперечать один одному. Тобто це окремі кошти, але при цьому ми маємо дотримуватися максимальної кількості консультацій, яку нам дозволяє закон. І у ситуацію, подібну до моєї, потрапили також інші колеги, які наприкінці кварталу, якщо ми перевищили кількість консультацій, не отримали оплату за ці послуги, оскільки ми перевищили максимальну кількість, хоча послуги були виконані й оплачуються з інших фондів”, — розповідає виданню ȘtiriMed сімейний лікар Наталія Данілов.

Профілактика гінекологічних захворювань має бути пріоритетом для багатьох українських біженок

Від початку війни в Україні до кінця травня цього року до Румунії прибуло майже 4,4 мільйона біженців. Для більшості Румунія є транзитною країною. Проте майже 130 000 вирішили залишитися тут і близько 7000 вже мають легальну форму роботи. 

Згідно зі звітом UNICEF, 85% біженців у Румунії — жінки, а третина — діти. За цих умов легко зрозуміти, що більшість українських пацієнтів, які потребують медичних послуг — профілактичних чи планових — жінки.

Для багатьох українських біженок перешкодою на шляху до медичного обстеження є не лише бюрократія. У них також є мовний бар’єр. У Румунії дуже мало гінекологів, які говорять російською. 

Сімейний лікар Наталія Данилов заявляє, що румунська держава має внести зміни в процедури, щоб жінки з України мали легший доступ до тестів Папаніколау й мамографії, а також забезпечити їх перекладачами. Тим паче, що багато жінок-біженок мають високий ризик захворювання на рак, особливо ті, які походять із районів, близьких до Чорнобиля.

Наукові дані підтверджують високу захворюваність на рак серед українців

Стаття, опублікована Міжнародною організацією з міграції в Україні, показує, що понад один мільйон людей в Україні живуть з тією чи іншою формою раку, згідно з даними за 2022 рік. А російське вторгнення в Україну погіршило ситуацію та поставило пацієнтів у скрутне становище.

Онкологічний диспансер у Дніпрі на сході України є першим пунктом допомоги онкохворим, які намагаються втекти від війни. Лише в 2022 році тут проходили лікування 10 000 пацієнтів.

“Кількість діагностованих пухлин значно зросла через те, що пацієнти більше не мали швидкого доступу до регулярних оглядів, але в багатьох діагностували рак після виїзду з окупованих територій через пережитий стрес. Крім того, онкологи зіткнулися з численними недоліками, такими як нестача обладнання, необхідного для діагностики, відсутність ресурсів або ліків, потрібних онкохворим”, — йдеться в цитованій статті.

Близькість до Чорнобиля є ще однією причиною захворюваності на рак і додатковою причиною для країн, які приймають українських біженців, зокрема Румунії, надавати їм легкий доступ до медичних послуг.

Дослідження захворюваності на ракові пухлини через 30 років після аварії на Чорнобильській АЕС показує, що з 1999 по 2016 рік зросла захворюваність на рак шлунка, легенів, молочної залози й простати.

У Київській області зафіксовано вищий рівень захворюваності на всі види раку, порівняно з іншими регіонами, розташованими поблизу Чорнобиля. Одним із пояснень може бути швидкий доступ до лікарень і діагностики. Крім того, звіт Світового банку показує, що в Україні дуже висока смертність від раку, особливо у віці до 65 років. 

“Важливу роль відіграє скринінг раку легенів і молочної залози, тому що, хоча рак легенів зменшується, рівень смертності серед чоловіків є високим, а в жінок ми говоримо про високий рівень смертності через рак молочної залози”, — повідомляється в дослідженні.

Навіть якщо ці дані відомі, київські онкологи стверджують, що однією з головних причин смертності жінок в Україні є рак шийки матки.

Ще одне нещодавнє дослідження щодо захворюваності на рак в Україні показує, що найпоширеніші види раку серед жінок у 2022 році не змінилися порівняно з 2012 роком. Хоча медицина й методи профілактики еволюціонували.

Таким чином, рак шийки матки залишається четвертим за поширеністю (17,5/100 000). Лише у 2022 році відомо про майже 180 000 пацієнтів, хворих на рак шийки матки. Згідно із цитованим дослідженням, це на 18% більше, ніж у 2012 році.

Українські хвороби помирають від хвороб, яким можна запобігти

І все ж двома типами раку, які вбивають мільйони жінок, — рак грудей і рак шийки матки — також можна запобігти й, навіть, вилікувати, кажуть експерти. УЗД грудей або мамографія можуть виявити рак на ранніх стадіях,, так само як вчасно зроблений тест Папаніколау може врятувати життя жінки.

“Ранні стадії раку шийки матки й тіла матки можна вилікувати. Крім того, на пізніх стадіях можна досягти місцевого контролю до 80–90% випадків завдяки новим методикам зовнішньої променевої терапії та брахітерапії — процедурам, які також доступні в Онкологічному інституті ім. проф. доктора Іона Кірікуце з Клуж-Напоки. Смерть жінок від раку шийки матки — це трагедія, якої можна було б уникнути за допомогою простого тесту Папаніколау, і це призвело б до раннього виявлення передракових утворень або раку. Інфекція вірусом ВПЛ виявляється в 99% випадків раку шийки матки, що підтверджує та ще раз демонструє прямий зв’язок між інфекцією вірусом ВПЛ і виникненням раку шийки матки”, — пояснила для видання ȘtiriMed проф. Клаудія Ордеану, лікар вищої категорії променевої терапії та спеціаліст з онкології.

Профілактика з дитинства

Українці зі статусом біженця — незалежно від того, дорослі вони чи діти, — мають рівні права з громадянами Румунії, принаймні, коли йдеться про медичну допомогу й профілактику. Так, щодо профілактики раку шийки матки в Румунії існує план на рівні країни. Він передбачає, з одного боку, вакцинацію маленьких дівчаток, а з іншого боку, тестування жінок у фургонах для гінекологічного скринінгу.

“У Румунії невалентна вакцина входить до національного календаря щеплень і є безкоштовною для дівчат вікової групи 11–14 років (прим. ред.: включно з дівчатами-біженками). За бажанням батьків сімейні лікарі можуть вакцинувати дівчат і старше цього віку. Крім того, в Румунії в центральному, північно-східному, північно-західному регіонах, а також у південній Мунтенії триває організована програма скринінгу населення на рак шийки матки з комбінованим тестуванням на ВПЛ та ПАП для 680 000 жінок віком від 25 до 64 років”, — повідомила проф. Клаудія Ордеану, лікар вищої категорії в радіології та спеціаліст з онкології.

У фургонах для скринінгу для тих українських біженок, які прибувають на дослідження, ситуація трохи краща. Їм надають перекладача, і взагалі нічого не потрібно платити. Проте їм дуже мало відомо про такий спосіб проведення медичних досліджень.

“Одна з пацієнток навіть заплакала й подякувала нам за можливість скористатися цією послугою. Жінки виглядали досить сумно, але, з іншого боку, були раді, що ми прийняли їх і включили в наш скринінг”, — сказав ȘtiriMed пан Міхай Попеску, керівник проекту скринінгу раку молочної залози в рамках кампаній, які проводить Онкологічний інститут ім. проф. доктора Іона Кірікуце з Клужа.

Про доступ українських біженців до фургону зі скринінгом для профілактики й виявлення раку шийки матки та молочної залози дивіться тут.

Примітка. Цей матеріал створено в рамках проекту SCIENCE+, міжнародної ініціативи в галузі медичної та наукової журналістики, який проводить Free Press Unlimited. Цей репортаж був перекладений та створений за підтримки міжнародної мережі Science+. Оригінальний майданчик публікації stirimed.ro.

Читайте також:

• Проблеми українських біженців з епілепсією в Румунії
• Зверніться до гінеколога: як війна призводить до безпліддя та раку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні діють оновлені програми соціальної підтримки родин із дітьми. Розміри державної допомоги розраховуються з урахуванням показників бюджету на 2026 рік, де прожитковий мінімум на одну особу становить 3 209 гривень, для дітей до 6 років — 2 817 гривень, а для вікової категорії від 6 до 18 років — 3 512 гривень.

Детальніше про те, скільки можуть отримувати діти — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Допомога при народженні та догляду за дитиною

Після народження дитини родина має право на одноразову державну виплату в розмірі 50 тисяч гривень. Також передбачена щомісячна допомога для догляду за дитиною до одного року, яка становить 7 тисяч гривень. Якщо сім’я виховує дитину з інвалідністю, ця сума зростає до 10 500 гривень на місяць.

Для вагітних жінок, які не мають страхування, передбачена допомога у зв’язку з вагітністю та пологами. Вона охоплює період 70 днів до пологів та 56 днів після них. У разі ускладнень або народження кількох дітей післяпологовий період збільшується до 70 днів. Для жінок, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, виплата розрахована на 180 календарних днів.

Залишається актуальною програма “Пакунок малюка”. Батьки можуть отримати натуральну допомогу або обрати грошову компенсацію, розмір якої становить 8 451 гривню. Оформити її необхідно не пізніше ніж через рік після народження дитини.

Програми для працюючих батьків

Для підтримки батьків, які повертаються на роботу після досягнення дитиною однорічного віку, діє програма “єЯсла”. Вона передбачає щомісячну фінансову допомогу^

• 8 тисяч гривень для звичайних родин;
• 12 тисяч гривень для сімей, які виховують дитину з інвалідністю.

Виплати призначаються з місяця, наступного після досягнення дитиною одного року, і можуть надаватися до досягнення нею трирічного віку.

Окрім цього, діє програма “Муніципальна няня”, яка частково компенсує витрати на послуги догляду за дітьми для визначених категорій сімей. Розмір відшкодування розраховується на основі погодинної мінімальної заробітної плати.

Виплати окремим категоріям родин

Фінансова підтримка одиноких матерів залежить від сумарного доходу сім’ї. Її максимальний розмір відповідає прожитковому мінімуму: 2 817 гривень для дітей до 6 років та 3 512 гривень для дітей віком від 6 до 18 років.

Гарантовані розміри аліментів у 2026 році становлять^

• мінімум 1 408,50 гривні для дітей до 6 років;
• мінімум 1 756 гривень для дітей від 6 до 18 років.

Максимальні розміри аліментів можуть сягати 28 170 та 35 120 гривень відповідно.

Для опікунів та піклувальників сума допомоги дорівнює 2,5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а для дітей з інвалідністю — 3,5 прожиткового мінімуму. Якщо дитина вже отримує інші виплати, держава покриває різницю.

Багатодітні родини отримують щомісячну виплату в розмірі 2 100 гривень на третю та кожну наступну дитину віком до шести років. Соціальна допомога дітям з інвалідністю розпочинається від 1 816,50 гривні та може збільшуватися залежно від групи і потреб у догляді.

Допомога дітям-ВПО та тим, хто повернувся з окупації

Діти зі статусом внутрішньо переміщених осіб мають право на щомісячну допомогу в розмірі 3 тисяч гривень. У 2026 році правила нарахування оновили: виплати дітям можуть призначатися незалежно від доходу батьків за умови відповідності іншим критеріям програми.

Також держава виплачує окрему одноразову допомогу в розмірі 50 тисяч гривень на кожну дитину, яка повернулася з тимчасово окупованих територій або після примусової депортації.

Читайте також:

Безоплатне харчування для дітей-ВПО у закладах освіти: хто має право та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Студенти, які вступили на контрактну форму навчання у 2026 році, мають можливість перевестися на вільні бюджетні місця. Ця процедура доступна для певних категорій вступників за умови виконання встановлених вимог. Процес переведення залежить від наявності пільг, конкурсного бала та дотримання строків подання документів.

Детальніше про те, як перевестися на бюджет у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Переведення на бюджет у 2026 році

Закон України “Про вищу освіту” визначає умови, за яких студент може претендувати на місця державного замовлення. Для цього вступник має відповідати таким базовим критеріям:

• бути вже зарахованим на контрактну форму на відповідну спеціальність;
• не мати у заяві обмеження щодо участі виключно в конкурсі на контракт;
• не отримувати раніше рекомендації на зарахування на бюджет.

Обов’язкове переведення незалежно від наявності місць

Держава гарантує обов’язкове переведення на бюджет для окремих категорій громадян. Зарахування відбувається незалежно від конкурсного бала, а за відсутності вільних місць заклад освіти може отримати додаткові. До цієї групи належать:

• діти загиблих військових, поліцейських, учасників Революції Гідності або воєнних дій за кордоном;
• особи, позбавлені волі внаслідок збройної агресії;
• діти учасників бойових дій або осіб з інвалідністю внаслідок війни;
• особи, батьки яких загинули під час військової служби або виконання службових обов’язків.

Переведення за наявності вільних місць

Інші пільгові категорії розглядаються для переведення виключно за наявності вакантних бюджетних місць. До них належать:

• особи з інвалідністю I, II груп та діти з інвалідністю;
• чорнобильці та їхні неповнолітні діти першої і другої категорій;
• шахтарі або їхні діти за наявності необхідного стажу роботи;
• діти-сироти та особи, позбавлені батьківського піклування;
• внутрішньо переміщені особи та жителі територій активних або можливих бойових дій;
• діти з багатодітних сімей, де виховується від п’яти дітей;
• вступники з підтвердженою інвалідністю, які брали участь в основній або додатковій сесії НМТ.

Вимоги до конкурсного бала

Для пільговиків, які не підлягають обов’язковому переведенню, діють обмеження щодо конкурсного бала. Перехід на бюджет можливий, якщо бал вступника нижчий за прохідний не більше ніж на 15 балів. Для спеціальностей із особливою державною підтримкою розрив може становити до 25 балів. До таких напрямків належать педагогічні, природничі, математичні, аграрні та інженерні спеціальності, які фіксуються в наказах про порядок прийому.

Якщо на вакантне місце претендують кілька осіб із пільгами, пріоритет надається студенту з вищим конкурсним балом.

Алгоритм дій для студента

Для ініціювання процесу переведення студент має виконати кілька кроків:

• подати документи на контракт та бути зарахованим;
• надати приймальній комісії копії документів, що підтверджують наявність пільг;
• очікувати повідомлення щодо рішення до 18 серпня.

У разі нестачі місць заклад вищої освіти має право звернутися до державного замовника з проханням виділити додаткове фінансування. Документи, подані студентами після 18 серпня, розглядатимуться виключно в межах залишку вільних місць.

Читайте також:

Підвищення стипендій у 2026 році: які виплати отримуватимуть студенти у новому навчальному році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!