Громадська організація “Навчай для України” проводить безоплатне онлайн-навчання для школярів 5-11 класів. Мета цих занять — допомогти дітям покращити знання зі шкільних предметів. Пройти навчання можуть і учні з Донеччини, їх у межах проєкту налічується 697.

Про це редакції “Бахмут IN.UA” розповіла комунікаційниця ГО “Навчай для України” Юлія Гордійченко.

Безоплатні додаткові заняття для школярів

Громадська організація “Навчай для України” запустила безоплатну освітню програму для школярів “Освітній суп”. Її мета — допомогти дітям “підтягнути” знання з математики та української мови.

До навчання можуть долучатися учні зі статусом ВПО або жителі:

• Дніпропетровської;
• Запорізької;
• Житомирської;
• Київської;
• Миколаївської;
• Одеської;
• Сумської;
• Харківської;
• Херсонської;
• Чернігівської;
• Луганської;
• Донецької областей.

Навчання проходить за менторської підтримки. Кожен учень та учениця можуть розраховувати на підтримку фахівця. Це можуть бути або педагоги з профільною освітою, студенти чи випускники, які хочуть поділитися своїми знаннями.

“Менторами є люди від 18 до 35 років. Це не завжди педагоги, які мають профільну освіту, а найчастіше це студенти чи випускники, які хочуть поділитися знаннями та проявити свою соціальну активність. Перед початком викладання усі ментори проходять відбір на теоретичні знання предмету, психологічні тести, а також навчання від нашої організації — методологія викладання, психологія дітей, інтерактивні прикольні інструменти, теорія ігор, штучний інтелект. Навіть якщо це люди з профільною педагогічною освітою, то вони також проходить наше внутрішнє навчання. Це для того, щоб ми розуміли й були впевнені в наших менторах, що вони класно й по-сучасному будуть давати знання дітям”, — розповідає Юлія Гордійченко.

Щоб долучитися до навчання, учню не потрібно мати спеціальну техніку. Достатньо мати простий ноутбук, планшет чи телефон.

“На жаль, ми не можемо забезпечувати дітей технікою. Але до уроків можна підключатися і з телефонів. Не потрібно встановлювати складні програми чи мати ноутбук або планшет. До кожного уроку також є презентації й інтерактивні вправи, які діти можуть робити в зошитах, якщо немає змоги відкрити щось на телефоні”, — пояснює Юлія Гордійченко.

Станом на сьогодні навчання за програмою “Освітній суп” проходять 697 дітей з Донецької області.

Програма “Освітній суп”: як долучитися

Навчання у межах проєкту відбувається хвилями, які стартують кожного місяця. Одна хвиля передбачає 8 тижнів навчання.

Онлайн-заняття тривалістю в 45 хвилин проходять двічі на тиждень. Часовий проміжок занять: 15:00-19:00. Перед стартом хвилі можна обрати пріоритетні розклади, які вам підходять.

До навчання можуть долучитися діти, які навчаються в 5-11 класах. Для учнів 11 класів не передбачається підготовка до НМТ.

Зареєструватися на найближчу хвилю програми “Освітній суп” можна за посиланням.

Читайте також:

• Чи зберігають учнів бахмутські школи: яка ситуація у восьми працюючих закладах
• Дітей-ВПО зобовʼяжуть ходити у школи за місцем проживання: деталі
• Нова шкільна програма “Захист України”: чи працює вона в бахмутських школах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Днями у тимчасово окупованому Донецьку перейменували райони міста. Це рішення викликало різні реакції серед місцевих жителів.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала реальні думки мешканців Донецька, які розповіли, як вони ставляться до змін назв та чи впливають вони на повсякденне життя в окупованому місті.

Як мешканці Донецька реагують на перейменування районів

В Україні офіційно перейменували 15 районів у Донецьку, Луганську, Макіївці та Горлівці. Рішення ухвалили в межах законодавства про деколонізацію та дерусифікацію топоніміки. Нам вдалося дізнатися від мешканців, які зараз живуть в Донецьку, що для них значить це перейменування.

Андрій (ім’я змінене з міркувань безпеки)

Андрій каже, що перейменування як ідея не суперечить настроям на ТОТ, але ця тема для людей чутлива.

“Сама ідея перейменування не викликає заперечення — люди не проти такого кроку. Але водночас для людей, які досі перебувають там, це сприймається як тема дуже чутлива і дещо передчасна, бо в умовах окупації такі питання відчуваються інакше, ніж на підконтрольній території.

Для людей важливо, щоб подібні рішення були не лише символічними, а й справді узгодженими з громадою та враховували думку тих, хто безпосередньо пов’язаний із цим місцем. Питання у тому, що, наприклад, Богодухівський район Донецька доволі спірна назва через те, що там навіть місцеві не знали, через що така назва. Але це точно краще, ніж Будьонівський. Олександрівський район, наприклад, звучить, по імперські. Зрозуміло, що назва не повʼязана з імператорами, але…”.

Роман (ім’я змінене з міркувань безпеки)

Роман, який живе в Донецьку, каже, що не знав про перейменування взагалі і вперше про це почув. Чоловік додає, що в місті блокують новинні ресурси про Україну, тому такі ініціативи часто проходять повз. Водночас він додає, що приємно знати, що про людей на ТОТ памʼятають та будуть якісь плани. Разом з тим, ситуація на ТОТ важка, каже Роман.

“Якщо подивитись, що в нас тут зараз відбувається, то це просто цирк. Змушують всі вивіски міняти з англійської мови на російську. Люди бігають, переробляють ці таблички на магазинах, витрачають гроші, бо інакше прийдуть і закриють. Воюють з буквами на стінах. Оці їх ідеологічні війни тривають вже десятиліття, гляньте на дитячі садки чи школи, там вже і дронами діти кертувати вміють і автомат розбирають, а загалом, то Україні ще багато чого треба робити, а головне перемогти, а перейменувати, то найменша з проблем”, — каже Роман.

Світлана (ім’я змінене з міркувань безпеки)

Світлана також мешканка Донецька. Дівчина каже, що їй ідея перейменування імпонує. Світлана додає, що вона б хотіла долучитися до процесу перейменування, але вперше про нього почула після того, як це сталося.

“Саме перейменування — це добре, але ми про нього майже не чули, а я стежу за новинами активно, переглядаю пабліки, які пишуть про Донеччину. Останнім часом це складніше: новини блокують. Але навіть, якщо б дізналася, я поки не розумію, як я могла б безпечно доєднатися до перейменування, було б добре, щоб людей з ТОТ включали у цей процес, робили голосування, пояснювали, як це безпечно зробити, бо ми вийшли як осторонь цього”, — каже донеччанка.

Що відомо про перейменування?

Згідно з рішенням, райони міст отримали історичні та географічно обґрунтовані назви, запропоновані краєзнавцями Донеччини та Луганщини та підтримані під час громадських обговорень.

Донецьк:

• Будьоннівський — Богодухівський;
• Ворошиловський — Юзівський;
• Калінінський — Калинівський;
• Кіровський – Рутченківський;
• Куйбишевський — Смолянський;
• Ленінський — Олександрівський;
• Петровський — Вознесенський;

Пролетарський — Чумаківський.

Макіївка:

• Кіровський — Грузський;
• Совєтський — Ханжонківський;
• Червоногвардійський — Берестовський.

Горлівка:

• Калінінський — Кіндратівський.

Луганськ:

• Артемівський — Вільхівський;
• Жовтневий — Вергунський;
• Ленінський — Шевченківський.

До теми:

“Давно треба було позбаватися совєтського сміття”: активіст про процес перейменування районів Донеччини та Луганщини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Жителів Бахмута, які нині проживають у місті Біла Церква, запрошують оформити документи для отримання грошової допомоги у розмірі 2 000 гривень. Реєстрацію проводить Global Empowerment Mission Ukraine для пільгових категорій населення. Прийом документів відбудеться у середу, 11 березня, з 11:00 до 15:00.

Про це повідомляє Центр підтримки бахмутян у місті Київ.

Де і коли бахмутяни у Білій Церкві можуть оформити допомогу

Прийом документів для отримання грошової допомоги відбудеться 11 березня, з 11:00 до 15:00, у місті Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, 28.

Подати документи можуть внутрішньо переміщені особи з Бахмута, які наразі проживають у Білій Церкві та належать до визначених пільгових категорій.

Хто може отримати грошову допомогу

Допомога у розмірі 2 000 гривень передбачена для родин із вразливих категорій населення. Зокрема, подати документи можуть:

• люди старшого віку та пенсіонери від 60 років;
• особи з інвалідністю І та ІІ груп;
• сім’ї, де є діти з інвалідністю (документи подає один із батьків або законний представник);
• багатодітні родини (отримувачами можуть бути обоє батьків);
• одинокі батьки, які самостійно виховують дитину;
• опікуни;
• сім’ї загиблих;
• родини осіб, які зникли безвісти;
• родини військових або цивільних, що перебувають у полоні;
• особи, які постраждали внаслідок аварії (Чорнобильська катастрофа).

Які документи потрібно підготувати

Для оформлення грошової допомоги необхідно підготувати копії таких документів:

• паспорт (1 та 2 сторінки і сторінка з реєстрацією);
• для власників ID-картки — додатково витяг із реєстру;
• довідка внутрішньо переміщеної особи (ВПО);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН);
• документ, що підтверджує належність до пільгової категорії;
• довідка про відкриття банківського рахунку або витяг із банківського кабінету з IBAN дебетової картки ПУМБ.

Під час подачі документів необхідно мати оригінали всіх документів. Для зарахування коштів необхідно, щоб картка банку ПУМБ була дебетовою та підключеною до проєкту благодійної організації Global Empowerment Mission Ukraine (ЄДРПОУ 44659206). Саме на цей рахунок буде перерахована грошова допомога. Організатори закликають бахмутян підготувати повний пакет документів заздалегідь, щоб пришвидшити процес оформлення виплати.

До теми:

Для ВПО з Бахмута готують картку бахмутянина: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!