Без Сергєєва, Чапліна та Чубанова: Бахмут позбувся трьох “почесних громадян”

Семаковська Тетяна 18:30, 6 Вересня 2023

Бахмутська міська рада відповіла на звернення редакції Бахмут.IN.UA про можливість позбавлення звання «Почесний громадянин міста Бахмут» трьох громадян: Сергєєва Артема Федоровича, Чапліна Івана Григоровича та Чубанова Василя Сергійовича. Всіх трьох осіб позбавили статусу “Почесного громадянина міста”.

Про це йдеться у відповіді Бахмутської міської ради.

Позбавлення комуністичної спадщини

19 червня редакція опублікувала великий матеріал про комуністів та прихильників «русского міра», яких можна було знайти у списку почесних громадян Бахмуту. Серед цих осіб був Сергєєв Артем Федорович, на честь якого радянська влада під час окупації перейменувала місто Бахмут. Однак жодного вкладу в місто він не зробив.

Також у переліку осіб можна було знайти Чапліна Івана Григоровича, який одночасно числився у списку представників комуністичного тоталітарного режиму. 

Останнім мешканцем Бахмута, який був відзначений у 2013 званням почесного, став Чубанов Василь Сергійович. Вже на початку 2014 року він підтримував Януковича, виступав на Антимайдані та закликав владу застосовувати жорсткі міри проти учасників Майдану.

Журналісти редакції звернулися до міської ради й запитали, чи планується перегляд наявного списку почесних громадян. На жаль, відповідь на запит на публічну інформацію не містила чіткої позиції з цього приводу. Секретар Бахмутської міської ради Ганна Петриєнко-Полухіна розповіла, що робота над переглядом цього списку триває.

Рішення міськради

6 вересня редакція отримала підтвердження про те, що рішенням Комісії було рекомендовано позбавити звання «Почесний громадянин міста» за поведінку, вчинки,

дії, якими вони дискредитували себе перед територіальною громадою міста

Бахмут, трьох осіб:

  • Сергєєва Артема Федоровича;
  • Чапліна Івана Григоровича;
  • та Чубанова Василя Сергійовича.

Фото: Олександр Сотніков

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Які зарплати отримують посадовці Бахмутської міськради: дані за перше півріччя 2026 року

Валентина Твердохліб 17:20, 27 Липня 2026
зарплати

Станом на липень 2026 року в штаті Бахмутської міськради працювали 46 людей. Найвищу зарплату за півріччя — 638 068,87 гривень — отримав заступник міського голови Сергій Родін. Редакція Бахмут IN.UA подала запит, аби дізнатися, яку зарплату отримували посадовці міськради за перше півріччя 2026 року.

Детальний аналіз заробітних плат у матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутська міська рада: яку зарплату отримували у першому півріччі 2026 року

У відповідь на запит Бахмутська МВА повідомила, що штатна чисельність працівників Бахмутської міськради станом на липень 2026 року складала 59 одиниць. Фактично у міськраді працюють 46 людей.

Найвищу зарплату за півріччя — 638 068,87 гривень — отримав заступник міського голови Сергій Родін. Найнижчу зарплату отримала провідна спеціалістка трудового архіву Ольга Ромашова — 96 069,06 гривень.

З січня по червень (включно) 2026 року посадовці Бахмутської міськради отримали такі зарплати:

  • Сергій Родін, заступник міського голови — 638 068,87 гривень. На місяць у середньому — 106 344 гривень;
  • Юлія Літвінова, керуча справами виконкому — 589 306,99 гривень. На місяць у середньому — 98 217 гривень;
  • Олена Данько, староста Іванівського округу — 324 685,62 гривень. На місяць у середньому — 54 114 гривень;
  • Олена Костюченкова, староста Оптиненського округу — 352 737,61 гривень. На місяць у середньому — 58 789 гривень;
  • Сергій Косаковський, головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції і взаємодії з правоохоронними органами — 190 050,35 гривень. На місяць у середньому — 31 675 гривень;
  • Людмила Лихненко, спеціалістка І категорії — 164 281,30 гривень. На місяць у середньому — 27 380 гривень;
  • Аліна Журавльова, головна спеціалістка з питань праці — 120 506,08 гривень. На місяць у середньому — 20 084 гривень;
  • Сергій Пономарьов, головний спеціаліст з питань державного архітектурно-будівельного контролю — 99 019,60 гривень. На місяць у середньому — 16 503 гривень;
  • Олена Кец, начальниця відділу кадрового забезпечення — 326 918,76 гривень. На місяць у середньому — 54 486 гривень;
  • Галина Семенчева, головна спеціалістка відділу кадрового забезпечення — 207 229,42 гривень. На місяць у середньому — 34 538 гривень;
  • Ксенія Денисенко, головна спеціалістка відділу кадрового забезпечення — 149 109,35 гривень. На місяць у середньому — 24 851 гривень;
  • Тетяна Чернікова, начальниця відділу діловодства і контролю — 289 321,14 гривень. На місяць у середньому — 48 220 гривень;
  • Катерина Дульнева, головна спеціалістка відділу діловодства і контролю — 258 889,01 гривень. На місяць у середньому — 43 148 гривень;
  • Євгенія Зубенко, головна спеціалістка відділу діловодства і контролю — 137 661,01 гривень. На місяць у середньому — 22 943 гривень;
  • Олена Шамільова, головна спеціалістка відділу діловодства і контролю — 206 614,46 гривень. На місяць у середньому — 34 435 гривень;
  • Наталя Косолапова, спеціалістка І категорії відділу діловодства і контролю — 154 160,91 гривень. На місяць у середньому — 25 693 гривень;
  • Дар’я Селезньова, начальниця відділу бухгалтерського обліку і звітності — 284 035,67 гривень. На місяць у середньому — 47 339 гривень;
  • Марія Ошурко, головна спеціалістка відділу бухгалтерського обліку і звітності — 195 560,65 гривень. На місяць у середньому — 32 593 гривень;
  • Наталя Білих, головна спеціалістка відділу бухгалтерського обліку і звітності — 210 054,70 гривень. На місяць у середньому — 35 009 гривень;
  • Дмитро Мельдер, начальник відділу комп’ютеризації та цифровізації — 303 687,46 гривень. На місяць у середньому — 50 614 гривень;
  • Катерина Мироненко, спеціалістка ІІ категорії відділу комп’ютеризації та цифровізації — 154 272,40 гривень. На місяць у середньому — 25 712 гривень;
  • Владислава Гурова, головна спеціалістка відділу комп’ютеризації та цифровізації — 138 713,20 гривень. На місяць у середньому — 23 118 гривень;
  • Ганна Любченко, начальниця загального відділу — 443 435,14 гривень. На місяць у середньому — 73 905 гривень;
  • Ганна Іванюк, головна спеціалістка по роботі зі зверненнями громадян — 249 725,72 гривень. На місяць у середньому — 41 620 гривень;
  • Роман Баришенський, водій — 108 150,56 гривень. На місяць у середньому — 18 025 гривень;
  • Віктор Журба, водій — 201 892,95 гривень. На місяць у середньому — 33 648 гривень;
  • Ганна Букрєй, начальниця юридичного відділу — 465 015,44 гривень. На місяць у середньому — 77 502 гривень;
  • Альона Петрейко, головна спеціалістка-юрисконсультка юридичного відділу — 147 588,15 гривень. На місяць у середньому — 24 598 гривень;
  • Вікторія Завада, головна спеціалістка-юрисконсультка юридичного відділу — 177 269,09 гривень. На місяць у середньому — 29 544 гривень;
  • Сергій Білик, начальник відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи — 174 718,58 гривень. На місяць у середньому — 29 119 гривень;
  • Костянтин Семиряд, головний спеціаліст відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи — 216 116,46 гривень. На місяць у середньому — 36 019 гривень;
  • Надія Чистякова, начальниця відділу торгівлі, громадського харчування, побутових та платних послуг — 256 401,27 гривень. На місяць у середньому — 42 733 гривень;
  • Ганна Царук, головна спеціалістка відділу торгівлі, громадського харчування, побутових та платних послуг — 317 866,56 гривень. На місяць у середньому — 52 977 гривень;
  • Юлія Мироненко, начальниця архівного відділу — 294 985,30 гривень. На місяць у середньому — 49 164 гривень;
  • Світлана Насипайко, головна спеціалістка трудового архіву — 143 659,56 гривень. На місяць у середньому — 23 943 гривень;
  • Ольга Ромашова, провідна спеціалістка трудового архіву — 96 069,06 гривень. На місяць у середньому — 16 011 гривень;
  • Наталія Іващенко, начальниця відділу Державного реєстру виборців — 219 774,27 гривень. На місяць у середньому — 36 629 гривень;
  • Катерина Чередніченко, головна спеціалістка відділу Державного реєстру виборців — 129 537,27 гривень. На місяць у середньому — 21 589 гривень;
  • Наталя Чистякова, начальниця відділу-адміністраторка надання адміністративних послуг — 267 475,34 гривень. На місяць у середньому — 44 579 гривень;
  • Чеслава Говгаленко, заступниця начальниці відділу-адміністраторка надання адміністративних послуг — 195 593,83 гривень. На місяць у середньому — 32 598 гривень;
  • Ольга Косаригіна, начальниця відділу реєстрації — 266 503,20 гривень. На місяць у середньому — 44 417 гривень;
  • Марина Макарович, заступниця начальниці відділу реєстрації — 180 116,41 гривень. На місяць у середньому — 30 019 гривень;
  • Вікторія Стукан, державна реєстраторка відділу реєстрації — 135 381,31 гривень. На місяць у середньому — 22 563 гривень;
  • Яна Ніколашина, головна спеціалістка відділу реєстрації — 156 285,37 гривень. На місяць у середньому — 26 047 гривень;
  • Наталя Міняйло, начальниця відділу пресслужби — 384 807,55 гривень. На місяць у середньому — 64 134 гривень;
  • Олександр Орлов, головний спеціаліст відділу пресслужби — 154 880,19 гривень. На місяць у середньому — 25 813 гривень;

Також МВА звітує про зарплату Галини Фірябової, яка працювала заступницею начальниці відділу бухгалтерського обліку і звітності. Вона працювала у січні і лютому. За два місяці роботи отримала 133 172,21 гривень.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Броварах попрощалися з військовим Павлом Жарким з Бахмута

Семаковська Тетяна 15:20, 27 Липня 2026
Загиблий військовий / фото Ігор Сапожко

У Броварах поховали 42-річного військовослужбовця ЗСУ родом із Бахмута Павла Жаркого. Оператор БПЛА загинув під час виконання бойового завдання біля Греківки на Луганщині.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Прощання з військовим з Бахмута

У Броварах відбулося прощання з 42-річним військовослужбовцем Збройних сил України Павлом Жарким. Оператор безпілотних літальних апаратів загинув 9 квітня 2026 року в Луганській області під час бойового завдання.

Павло Жаркий народився у місті Бахмут. Після початку збройної агресії російської армії на сході України переїхав до Броварів. У місті чоловік працював на підприємстві “Бровафарма”. У вільний час займався музикою, грав на гітарі, а також брав участь в інтелектуальних іграх місцевої спільноти “Quiz”.

Після початку повномасштабного вторгнення російських військ Павло Жаркий займався волонтерською діяльністю. Чоловік кілька разів намагався приєднатися до лав Збройних сил України, проте отримував відмови через стан здоров’я. Згодом він пройшов медичну комісію та був мобілізований.

Військовослужбовець мав звання солдата та проходив службу на посаді оператора безпілотних літальних апаратів відділення інженерних безпілотних наземних комплексів. Він загинув 9 квітня 2026 року поблизу населеного пункту Греківка Сватівського району Луганської області.

Непоправна втрата… Солдат Павло Жаркий, оператор безпілотних літальних апаратів. Загинув 9 квітня 2026 року в районі населеного пункту Греківка Сватівського району Луганської області. Щирі співчуття рідним та близьким Павла Леонідовича“, — написав Ігор Сапожко, міський голова Броварів.

Поховання Павла Жаркого відбулося на алеї Слави у Броварах. У загиблого військовослужбовця залишилися матір, дружина та двоє дітей.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дмитро Перов, Григорій Соколовський

“Ми кажемо, що Бахмуту 460 років, а чим це довести? Нема будівель, немає нічого”: чому потрібно відбудувати історичне обличчя міста

Нещодавно ЮНЕСКО випустила звіт, в якому зафіксували руйнацію або знищення 274 культурних об’єктів в Україні протягом повномасштабного вторгнення. Найбільше таких об’єктів було в Донецькій області, […]

171281869 470454594290024 4471974246197574311 n e112c

“15 людей, а перевернули все місто”: хто у 90-ті відстоював демократію в Артемівську-Бахмуті

Зараз навіть неможливо представити, що на мітинг у Бахмуті може зібратися 5-10 тисяч осіб, а такий мітинг був і організували його у тому числі члени […]

Screenshot 279 70921

Перейменування вулиць, пов’язаних з російськими діячами в Бахмуті: чи на часі це питання? (Оновлено)

В межах декомунізації та дерусифікації чимало українських міст позбулося вулиць, які носили назви російських діячів. Відтак, в Києві більше немає вулиці Волгоградської, тепер вона має […]