Бахмутська міська рада відповіла на звернення редакції Бахмут.IN.UA про можливість позбавлення звання «Почесний громадянин міста Бахмут» трьох громадян: Сергєєва Артема Федоровича, Чапліна Івана Григоровича та Чубанова ВасиляСергійовича. Всіх трьох осіб позбавили статусу “Почесного громадянина міста”.
Про це йдеться у відповіді Бахмутської міської ради.
Позбавлення комуністичної спадщини
19 червня редакція опублікувала великий матеріал про комуністів та прихильників «русского міра», яких можна було знайти у списку почесних громадян Бахмуту. Серед цих осіб був Сергєєв Артем Федорович, на честь якого радянська влада під час окупації перейменувала місто Бахмут. Однак жодного вкладу в місто він не зробив.
Також у переліку осіб можна було знайти Чапліна Івана Григоровича, який одночасно числився у списку представників комуністичного тоталітарного режиму.
Останнім мешканцем Бахмута, який був відзначений у 2013 званням почесного, став Чубанов Василь Сергійович. Вже на початку 2014 року він підтримував Януковича, виступав на Антимайдані та закликав владу застосовувати жорсткі міри проти учасників Майдану.
Журналісти редакції звернулися до міської ради й запитали, чи планується перегляд наявного списку почесних громадян. На жаль, відповідь на запит на публічну інформацію не містила чіткої позиції з цього приводу. Секретар Бахмутської міської ради Ганна Петриєнко-Полухіна розповіла, що робота над переглядом цього списку триває.
Рішення міськради
6 вересня редакція отримала підтвердження про те, що рішенням Комісії було рекомендовано позбавити звання «Почесний громадянин міста» за поведінку, вчинки,
дії, якими вони дискредитували себе перед територіальною громадою міста
Бахмут, трьох осіб:
Сергєєва Артема Федоровича;
Чапліна Івана Григоровича;
та Чубанова Василя Сергійовича.
Фото: Олександр Сотніков
Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
З 15 жовтня переселенці з Бахмутської громади у складних життєвих обставинах можуть подати документи на зимову матеріальну допомогу. Розмір виплати — 15 000 гривень.
Отримати грошову допомогу можуть люди та сім’ї з вразливих категорій:
люди старшого віку, в тому числі й ті, які не набули права на пенсію;
люди з інвалідністю;
сім’ї, в яких виховують дітей з інвалідністю;
малозабезпечені та багатодітні родини;
сім’ї з дитиною, яку виховує одинокі батько/матір, або якщо один з батьків дитини помер;
люди, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
сім’ї, в яких виховують дітей-сиріт та дітей, позбавленого батьківського піклування;
сім’ї осіб, визнаних зниклими безвісти за особливих обставин;
ветерани війни, люди з інвалідністю внаслідок війни, учасники бойових дій, учасники війни;
члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, загиблих (померлих) захисників та захисниць України.
Для оформлення допомоги потрібно надіслати заяву на надання матеріальної допомоги та пакет документів:
копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу та містить інформацію про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування);
копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (для тих, хто через релігійні переконання його не має — копію сторінки паспорта з відповідною відміткою);
копію документа, що посвідчує наявність категорії вразливості;
копію довідки про взяття на облік ВПО;
копію довідки про наявність у житловому приміщенні за фактичним місцем проживання пічного опалення на твердому паливі та відсутності в будинку альтернативних джерел опалення;
копію довідки про перебування/не перебування на обліку в Пенсійному фонді України, як одержувача субсидій або пільг для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;
реквізити особистого рахунку заявника, відкритого за стандартом IBAN.
Згідно з офіційним повідомленням, документи від заявників приймаються виключно в електронному форматі. Усі необхідні відскановані копії потрібно надсилати на електронну адресу УСЗН: [email protected].
Куди звертатися за консультацією
Для отримання додаткових консультацій щодо процедури оформлення матеріальної допомоги працює спеціальна гаряча лінія. Звернутися до спеціалістів можна з понеділка по п’ятницю з 09:00 до 17:00 за телефонами:
На окупованій Донеччині працює захоплений Палац культури імені Тараса Шевченка. Цей заклад забезпечує позашкільну освіту дітей та молоді. Керує Палацом культури Наталія Такташева. Вона очолила заклад з 2015 року і є його директоркою донині.
Як працює захоплений Палац культури та яку виконує роль у вихованні дітей на ТОТ? Про це в матеріалі Бахмут IN.UA.
Хто керує захопленим Палацом культури Шевченка в Донецьку
У Смолянському районі Донецька (раніше Куйбишевському) працює захоплений Палац культури імені Тараса Шевченка. Раніше він був культурним центром, який відвідували дорослі і діти. Для школярів тут працювали творчі і спортивні гуртки, а для дорослих проводили різні заходи, в тому числі концерти.
У 2014 році Палац культури захопили окупанти. Тепер він працює за російськими стандартами.
Очолює заклад Наталія Такташева. Її біографії немає у відкритих джерелах. Інформацію про її трудовий шлях можна дізнатися з інтерв’ю пропагандистському виданню “Перший республіканський”.
В інтерв’ю Наталія Такташева розповідає, що працює в Палаці культури імені Шевченка з 2003 року. Спочатку вона головною бухгалтеркою. Директоркою закладу її призначили вже після окупації — у 2015 році.
Наталія Такташева / фото росджерела
За словами Такташевої, вона добровільно залишилася в окупованому Донецьку і очолила Палац культури. Всі працівники закладу, нібито, теж залишилися в місті.
Окрім роботи в Палаці культури, Наталія Такташева дотична до політичної діяльності. Зокрема, вона є членкинею жіночого руху партії “единая россия”. За її ініціативи від імені цього руху в Донецьку проводили тренінги з надання першої медичної допомоги.
Також Наталія Такташева була членкинею виборчої комісії під час незаконних виборів до Держдуми рф у вересні 2026 року. Вона працювала у виїзній виборчій комісії, яка їздила за адресами у Смолянському районі.
“Кожен із наших членів виборчої кампанії розуміє чітко: попри те, що ми знаходимося у складному районі, ми маємо допомогти людям взяти участь у виборах. Для нас, як для мешканців Донбасу, це дуже важливо”, — цитували Такташеву пропагандисти.
Виборча комісія, в якій працювала Наталія Такташева / фото росджерела
Як працює захоплений ПК імені Шевченка в Донецьку
Директорка Палацу культури зазначила в інтервʼю пропагандистам, що станом на вересень 2026 року в закладі, нібито, займаються майже 600 людей. Це близько 200 дітей у гуртках, і решта — дорослі в клубах за інтересами.
Діяльність Палацу культури повʼязана з пропагандою та культурною підтримкою російської армії. Зокрема, на базі закладу працює колектив, який їздить із виступами на передову, в госпіталі та реабілітаційні центри. Мета виступів — розважати окупантів. Разом із колективом на передову їздить і сама Наталія Такташева.
Наталія Такташева в ролі Снігуроньки виступає для окупантів / скриншот
На фото видно, що у складі колективу переважно виступає молодь. Чи є серед них неповнолітні діти, директорка не каже. Але зазначає, що на початок війни у 2014 році членам колективу було 5 років. Тобто, зараз їм має бути по 17 років.
Діти з окупантами / скриншот
Окрім цього, молодь активно долучають до місцевих акцій та концертів. При цьому їх одягають у російські національні костюми.
Наталія Такташева (друга ліворуч) з колективом ПК імені Шевченка на акції, приуроченій Яблучному Спасу / фото росджерела
Часто у стінах закладу проводять пропагандистські заходи. Це перегляди фільмів про “становлення днр”, облаштування фотозон з російською військовою символікою до Дня визволення Донбасу та роздача стрічок у кольорах російського прапора.
Акція до дня російського прапора / скриншотПоказ пропагандистського кіно / скриншот
Історія захопленого Палацу культури імені Тараса Шевченка показує, як змінилася діяльність культурного закладу після окупації Донецька. Поряд із гуртками та клубами за інтересами тут проводять заходи з російською символікою, організовують пропагандистські акції та готують виступи для російських військових. Таким чином заклад став частиною російської пропаганди.
Нещодавно ЮНЕСКО випустила звіт, в якому зафіксували руйнацію або знищення 274 культурних об’єктів в Україні протягом повномасштабного вторгнення. Найбільше таких об’єктів було в Донецькій області, […]
Зараз навіть неможливо представити, що на мітинг у Бахмуті може зібратися 5-10 тисяч осіб, а такий мітинг був і організували його у тому числі члени […]
В межах декомунізації та дерусифікації чимало українських міст позбулося вулиць, які носили назви російських діячів. Відтак, в Києві більше немає вулиці Волгоградської, тепер вона має […]