Бахмутська міська рада відповіла на звернення редакції Бахмут.IN.UA про можливість позбавлення звання «Почесний громадянин міста Бахмут» трьох громадян: Сергєєва Артема Федоровича, Чапліна Івана Григоровича та Чубанова Василя Сергійовича. Всіх трьох осіб позбавили статусу “Почесного громадянина міста”.

Про це йдеться у відповіді Бахмутської міської ради.

Позбавлення комуністичної спадщини

19 червня редакція опублікувала великий матеріал про комуністів та прихильників «русского міра», яких можна було знайти у списку почесних громадян Бахмуту. Серед цих осіб був Сергєєв Артем Федорович, на честь якого радянська влада під час окупації перейменувала місто Бахмут. Однак жодного вкладу в місто він не зробив.

Також у переліку осіб можна було знайти Чапліна Івана Григоровича, який одночасно числився у списку представників комуністичного тоталітарного режиму. 

Останнім мешканцем Бахмута, який був відзначений у 2013 званням почесного, став Чубанов Василь Сергійович. Вже на початку 2014 року він підтримував Януковича, виступав на Антимайдані та закликав владу застосовувати жорсткі міри проти учасників Майдану.

Журналісти редакції звернулися до міської ради й запитали, чи планується перегляд наявного списку почесних громадян. На жаль, відповідь на запит на публічну інформацію не містила чіткої позиції з цього приводу. Секретар Бахмутської міської ради Ганна Петриєнко-Полухіна розповіла, що робота над переглядом цього списку триває.

Рішення міськради

6 вересня редакція отримала підтвердження про те, що рішенням Комісії було рекомендовано позбавити звання «Почесний громадянин міста» за поведінку, вчинки,

дії, якими вони дискредитували себе перед територіальною громадою міста

Бахмут, трьох осіб:

• Сергєєва Артема Федоровича;
• Чапліна Івана Григоровича;
• та Чубанова Василя Сергійовича.

Фото: Олександр Сотніков

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

1 липня український парламент підтримав нову редакцію закону № 12301, який оновлює механізми підтримки внутрішньо переміщених осіб. За документ проголосували 307 народних депутатів. Зміни передбачають надання державної допомоги за новими правилами, забезпечення житлом та створення електронного кабінету переселенця.

Про це повідомив Павло Фролов. голова ТСК з питань захисту прав ВПО.

Нові гарантії та державна допомога для ВПО

1 липня Верховна Рада України підтримав нову редакцію закону № 12301, який оновлює механізми підтримки внутрішньо переміщених осіб. За документ проголосували 307 народних депутатів.

Новий закон створює базу даних для верифікації потреб переселенців. Відтепер держава надаватиме допомогу на основі оцінки реальних потреб внутрішньо переміщених осіб. Обсяги підтримки залежатимуть від рівня інтеграції людини у новій громаді.

Документ чітко закріплює рівні права на отримання пенсій. Умови виплати пенсійних нарахувань для ВПО більше не можуть містити додаткових чи відмінних від загального порядку вимог.

Зміни

За словами Павла Фролова, попередня редакція закону діяла з жовтня 2014 року і перестала відповідати сучасним викликам. Документ запроваджує комплексний підхід до підтримки переселенців на всіх етапах переміщення, створює умови для адаптації в нових громадах та фіксує конкретні державні гарантії.

Оновлене законодавство передбачає низку ключових змін, а саме:

• вперше на офіційному рівні закріплені поняття “адаптація”, “інтеграція” та “реінтеграція” з обов’язковими заходами підтримки на кожному етапі;
• надання державної допомоги базуватиметься на оцінці потреб людини та залежатиме від рівня її інтеграції в громаду;
• для отримання послуг та оцінки потреб створюється електронний кабінет ВПО;
• держава бере обов’язок забезпечити житлові права переселенців шляхом надання тимчасового проживання, довгострокової оренди, пільгокових кредитів та рефінансування;
• діти отримують гарантоване право на освіту за місцем фактичного проживання або у переміщених навчальних закладах;
• документ чітко визначає відповідальне міністерство та повноваження органів влади у сфері підтримки переселенців;
• громадянські права ВПО розширюються завдяки забезпеченню їхньої участі у прийнятті рішень на місцевому рівні, зокрема через Ради ВПО.

Читайте також:

Які російські регіони опікуються окупованими містами Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Будівництво нового житлового кварталу для ВПО з Бахмута в селищі Гоща на Рівненщині ще не розпочалося, однак проєкт уже став предметом дискусії. Експерти звернули увагу на вибір технології будівництва та умови тендеру на розробку проєктної документації, які могли обмежити конкуренцію.

Про йдеться у розслідуванні NGL.media.

Чому критикують проєкт “Бахмут-Гоща”

Проєкт “Бахмут-Гоща” передбачає будівництво 570 квартир. Перший етап розрахований приблизно на 1 200 людей, а його вартість оцінюють у 111,2 мільйонів доларів.

Серед головних питань, за які критикують проєкт — вибір технології будівництва, яка поки не має широкого застосування в українському житловому секторі. Йдеться про рішення будувати житлові будинки зі сталевого каркаса замість традиційних бетонних чи цегляних конструкцій. Частина опитаних журналістами архітекторів вважає, що така технологія рідко використовується у житловому будівництві, тому потребує детального технічного обґрунтування.

Водночас інші фахівці зазначають, що закон не забороняє застосовувати сталеві конструкції для житлових будинків, якщо вони відповідають будівельним нормам.

Окрему увагу звертають на тендер із розробки проєктної документації. За інформацією NGL.media, серед вимог до учасників був досвід проєктування багатоквартирних будинків саме зі сталевим каркасом. На думку опитаних експертів, це суттєво звузило коло потенційних учасників. У результаті переможцем стало ТОВ “Українські архітектурні технології”.

Під час моніторингу Держаудитслужба (ДАСУ) встановила порушення: “Українські архітектурні технології” приховали в аналогічних договорах суми та договірні ціни, вказавши їх як конфіденційну інформацію. За законом документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям, конфіденційними бути не можуть. ДАСУ зобов’язала замовника розірвати договір.

Натомість Бахмутська житлова управляюча компанія з висновком не погодилась, бо на їхню думку, порушення не вплинули на визначення переможця і не призвели до незаконного використання бюджетних коштів. На момент подачі заперечень вже виконано близько 20% робіт і сплачено перший транш – 3,28 мільйонів гривень. Наразі замовник оскаржує рішення ДАСУ у суді, а договір з “Українськими архітектурними технологіями” залишається чинним.

Попри дискусію навколо вибору технології та тендерної процедури, проєкт будівництва нового кварталу для бахмутян не скасований. Водночас остаточну оцінку законності окремих процедур має дати суд, який наразі розглядає спір між замовником та Державною аудиторською службою.

Читайте також:

• Понад 250 тисяч гривень за місяць: що купували для Бахмута у червні
• Які проєкти представляють громади Донеччини на Конференції з відновлення у Гданську
• Чи є робота для бахмутян в Гощі. Дізнавалась редакція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!