Без Сергєєва, Чапліна та Чубанова: Бахмут позбувся трьох “почесних громадян”

Семаковська Тетяна 18:30, 6 Вересня 2023

Бахмутська міська рада відповіла на звернення редакції Бахмут.IN.UA про можливість позбавлення звання «Почесний громадянин міста Бахмут» трьох громадян: Сергєєва Артема Федоровича, Чапліна Івана Григоровича та Чубанова Василя Сергійовича. Всіх трьох осіб позбавили статусу “Почесного громадянина міста”.

Про це йдеться у відповіді Бахмутської міської ради.

Позбавлення комуністичної спадщини

19 червня редакція опублікувала великий матеріал про комуністів та прихильників «русского міра», яких можна було знайти у списку почесних громадян Бахмуту. Серед цих осіб був Сергєєв Артем Федорович, на честь якого радянська влада під час окупації перейменувала місто Бахмут. Однак жодного вкладу в місто він не зробив.

Також у переліку осіб можна було знайти Чапліна Івана Григоровича, який одночасно числився у списку представників комуністичного тоталітарного режиму. 

Останнім мешканцем Бахмута, який був відзначений у 2013 званням почесного, став Чубанов Василь Сергійович. Вже на початку 2014 року він підтримував Януковича, виступав на Антимайдані та закликав владу застосовувати жорсткі міри проти учасників Майдану.

Журналісти редакції звернулися до міської ради й запитали, чи планується перегляд наявного списку почесних громадян. На жаль, відповідь на запит на публічну інформацію не містила чіткої позиції з цього приводу. Секретар Бахмутської міської ради Ганна Петриєнко-Полухіна розповіла, що робота над переглядом цього списку триває.

Рішення міськради

6 вересня редакція отримала підтвердження про те, що рішенням Комісії було рекомендовано позбавити звання «Почесний громадянин міста» за поведінку, вчинки,

дії, якими вони дискредитували себе перед територіальною громадою міста

Бахмут, трьох осіб:

  • Сергєєва Артема Федоровича;
  • Чапліна Івана Григоровича;
  • та Чубанова Василя Сергійовича.

Фото: Олександр Сотніков

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

На Донеччині розширили зону примусової евакуації родин із дітьми: які населені пункти додали

Семаковська Тетяна 15:15, 25 Вересня 2026
евакуація
Евакуація дітей / фото ГУ ДСНС України у Донецькій області

На Донеччині погодили проведення обов’язкової евакуації дітей у примусовий спосіб із окремих населених пунктів Святогірської міської громади, частини Слов’янська та селища Суханівка Слов’янської громади. Рішення ухвалили під час засідання Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів.

Про це повідомили у Донецькій ОДА.

На Донеччині розширили зону обов’язкової евакуації дітей

25 вересня провели онлайн-засідання Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів. Його провів Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін. У засіданні брали участь представники Донецької обласної державної адміністрації.

Під час нього погодили рішення про обов’язкову евакуацію в примусовий спосіб дітей із:

  • окремих населених пунктів Святогірської міської територіальної громади;
  • окремих територій міста Слов’янськ;
  • селища Суханівка Слов’янської громади.

Як зазначили в Донецькій ОДА, рішення ухвалили через постійну загрозу російських обстрілів та необхідність зберегти життя і здоров’я дітей.

Також Координаційний штаб затвердив організацію нового пункту для евакуації громадян (з безпекових міркувань, його назву не розкривали). В обласній адміністрації пояснили, що необхідність такого рішення пов’язана з цілеспрямованими атаками російських військ на місця евакуації цивільних жителів Донеччини.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Чи справді росіяни можуть ліквідувати терикони на Донеччині — пояснює експертка з “Екодія”

Семаковська Тетяна 14:45, 25 Вересня 2026

Окупаційна влада на Донеччині оголосила про початок ліквідації териконів. За словами так званого голови комітету народної ради “днр” Сергія Міхальова, противник планує прибрати близько 600 об’єктів, а перші роботи вже стартували у місті Сніжне. Російські фахівці розглядають терикони як джерело вугілля та будівельних матеріалів для доріг, а звільнені землі ватажок “днр” денис пушилін пропонував віддати під забудову.

Катерина Волосевич, фахівчиня відділу енергетики громадської організації “Екодія”, яка займається питаннями справедливої трансформації вугільних регіонів, детально пояснила редакції Бахмут IN.UA, скільки часу та ресурсів потребує такий процес, а також які екологічні загрози він несе.

Ліквідація териконів на Донеччині

Технічно ліквідувати один терикон цілком можливо, однак це надзвичайно довготривалий і складний процес. На підконтрольній території України подібні ідеї розглядалися, але жоден проєкт не був повністю реалізований через потребу у великій кількості ресурсів. За словами експертки, розбирання одного стандартного об’єкта може тривати один-два роки, залежно від його масштабів та об’ємів породи.

Намір окупантів ліквідувати всі 600 об’єктів у найближчі роки еспертка називає нереалістичним.

“Якщо ми говоримо, що це прямо ціла сотня об’єктів, то це далеко не питання одного-двох років, а набагато-набагато довше. За два роки, або навіть за п’ять років, я певна, що цього неможливо зробити“, — зазначає Катерина Волосевич.

Ресурси, спеціалісти та техніка

Масштабна гірничо-переробна програма вимагає величезного стабільного фінансування та залучення цілої команди профільних фахівців. Для роботи з териконами потрібні інженери, геологи, геотехніки, фахові екологи, спеціалісти з охорони здоров’я та експерти по роботі з водоймами. Робота є небезпечною, тому пошук персоналу значно ускладнюється.

Серед необхідного технічного забезпечення експертка виділяє наступні пункти:

  • важка техніка, зокрема самоскиди, екскаватори та бульдозери;
  • інструменти та підтримуючі системи для забезпечення стабільності схилів терикона;
  • спеціалізовані лабораторії безпосередньо на місцях для аналізу складу матеріалів.

Токсичність породи та ризики використання у будівництві

Терикони на Донеччині / фото Вікіпедія

Росіяни планують використовувати матеріали з териконів для будівництва доріг, однак європейський досвід свідчить про серйозні ризики такої практики. Порода на териконах є сумішшю різних токсичних часток, які потребують тривалих лабораторних досліджень, сортування, подрібнення та перевірки характеристик. Навіть після обробки лише невелика частина породи придатна для повторного використання.

Крім того, матеріали з териконів здатні негативно впливати на дихальні шляхи, викликати серцево-судинні захворювання у місцевих жителів, а також забруднювати ґрунтові води та екосистеми. Втручання у структуру терикона порушує його стабільність, що може призвести до масштабних обвалів.

Рекультивація земель та небезпека житлової забудови

Після вилучення породи земельна ділянка потребує глибокої рекультивації. Цей етап включає стабілізацію рельєфу, формування безпечних схилів, водовідведення, контроль ерозії, вивезення токсичних залишків та обов’язкове завезення нового ґрунту. Хімічні речовини роками накопичуються у землі під териконами, тому просто прибрати відходи недостатньо для ліквідації забруднення.

Закордонний досвід країн із вугільним минулим (Німеччина, Польща, Чехія) демонструє, що такі території найчастіше перетворюють на індустріальні парки, простори для бізнесу, зелені зони або меморіальні культурні об’єкти. Будівництво масових житлових об’єктів безпосередньо на місці ліквідованого терикона не практикується через пряму загрозу для здоров’я.

У Великій Британії існує проєкт житлового району “Сімсон парк”, який будують на території колишньої вугільної шахти. Проте Катерина Волосевич підкреслює ключову відмінність: будівництво велося не на місці самого терикона, а на прилеглій великій території шахти після проведення глибоких лабораторних досліджень та повної заміни ґрунтів.

“Будувати на місці самого теракона — ні. Ми не радимо саме працювати з житловою забудовою на майбутнє в Україні після перемоги. Більше бачимо це в контексті або озеленення, або індустріальних парків“, — підсумовує експертка.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дмитро Перов, Григорій Соколовський

“Ми кажемо, що Бахмуту 460 років, а чим це довести? Нема будівель, немає нічого”: чому потрібно відбудувати історичне обличчя міста

Нещодавно ЮНЕСКО випустила звіт, в якому зафіксували руйнацію або знищення 274 культурних об’єктів в Україні протягом повномасштабного вторгнення. Найбільше таких об’єктів було в Донецькій області, […]

171281869 470454594290024 4471974246197574311 n e112c

“15 людей, а перевернули все місто”: хто у 90-ті відстоював демократію в Артемівську-Бахмуті

Зараз навіть неможливо представити, що на мітинг у Бахмуті може зібратися 5-10 тисяч осіб, а такий мітинг був і організували його у тому числі члени […]

Screenshot 279 70921

Перейменування вулиць, пов’язаних з російськими діячами в Бахмуті: чи на часі це питання? (Оновлено)

В межах декомунізації та дерусифікації чимало українських міст позбулося вулиць, які носили назви російських діячів. Відтак, в Києві більше немає вулиці Волгоградської, тепер вона має […]