Бахмутянка Оксана Гапієнко разом з сином Сашком живе на Львівщині в евакуації, тут героїня отримала безплатне пільгове житло. Жінка виховує хлопчика з ДЦП, тож підпадає під вразливу категорію населення. Таке житло є у різних громадах України, часто воно перебуває на балансі міста.
Редакція розпитала бахмутянку, як їй вдалося отримати квартиру на Львівщині, а також чи задоволена переселенка новими умовами.
Як все починалося?
Оксана Гапієнко разом з дитиною мешкала в Бахмуті, її син Сашко живе з ДЦП. Коли почалася війна, жінці довелося евакуюватися самотужки. Родину прийняли на Львівщині, спершу пані Оксана проживала у місті Стебник. Квартира у сусідньому місті Дрогобичі відчутно била по сімейному бюджеті, тож бахмутянка почала шукати можливість отримати житло в оренду на безплатній основі.
У цьому жінці допоміг мер міста Тарас Кучма, який пішов на зустріч та посприяв тому, що переселенка отримала житло. Спершу жінка пішла в місцеве земельне управління, аби дізнатися чи є в області пільгове житло для ВПО. Оскільки бахмутянка належить до вразливої категорії населення, вона стала у чергу на квартиру. Загалом пані Оксана чекала 7 місяців, аби отримати помешкання. Цей процес дуже та довготривалий складний, каже співрозмовниця, тож підготуйтеся до бюрократії.
Якщо ви також плануєте спробувати шукати квартиру на безоплатній основі у своїй громаді, вам потрібно зібрати перелік документів, зокрема це:
копія паспорта;
копія ідентифікаційного коду;
довідка про те, що ви є батьком/матір’ю чи опікуном особливої дитини;
кількість членів родини;
податковий номер з пенсійного фонду;
довідка про те, що дитина постраждала від бойових дій тощо.
Квартира за бали
Оксана Гапієнко отримала свою квартиру в оренду за бальною системою. Команда юристів з БФ “Право на захист” пояснює, як сама працює ця схема. Відтак, пріоритетність надання для переселенців житлових приміщень з фондів житла для ВПО визначається за кількістю балів, що набере родина.
До пріоритетних відносять такі критерії:
сім’ї з трьома і більше дітьми — 27 балів;
сім’ї з двома дітьми — 26 балів;
сім’ї з однією дитиною — 25 балів;
сім’ї, у складі яких є вагітні жінки — 24 бали;
сім’ї, у складі яких є особи, які втратили працездатність — 23 бали;
сім’ї, у складі яких є особи пенсійного віку — 22 бали.
Також пріоритет надають родинам загиблих військових, особам з інвалідністю тощо.
Після того, як людині надають житло, вона зобов’язується дбати про нього, а якщо захоче переїхати в інше місто по ВПО, то квартиру передадуть людям, які також її потребуватимуть. Зверніть вагу, що особа, яка має пільгове житло не звільняється від сплати житлово-комунальних послуг.
Бахмутянка отримала своє нове житло у місті Стебник, новими умовами жінка дуже задоволена. Переселенці з сином виділили двокімнатну квартиру з ванною, туалетом, кухнею, пральною машиною.
Втім нюанс все ж є, квартира бахмутянки на третьому поверсі, а пандуса у під’їзді немає. Однак, каже пані Оксана, це не біда, адже головне, що у Сашка тепер є охайний та зручний дім та навіть власна кімната.
Крім того, у місті для діток є майданчики для ігор, школи, дитсадки та вся потрібна інфраструктура, каже бахмутянка.
27 жовтня українці традиційно долучатимуться до Радіодиктанту національної єдності. Для когось це можливість перевірити знання української мови, а для інших — нагода відчути єдність з українцями в різних куточках світу. Однак навіть ті, хто добре знає правопис, можуть припуститися помилок через хвилювання або неуважність. Особливо складними під час написання диктанту залишаються розділові знаки та правопис окремих слів.
Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася із заслуженою вчителькою України Іриною Савчук із Краматорська, яка тричі ставала переможницею Радіодиктанту національної єдності — у 2013, 2017 та 2018 роках. Педагогиня розповіла, як підготуватися до написання тексту, на які правила звернути увагу та що робити, якщо під час диктанту виникають сумніви.
Як підготуватися до Радіодиктанту: три головні складові
Ірина Савчук переконана, що універсального секрету написання диктанту без помилок не існує. Натомість результат залежить від знань, уважності та практики. Навіть досвідченим учителям української мови доводиться постійно повторювати правила й стежити за змінами в правописі. Тому підготовка до диктанту, це не лише повторення окремих тем напередодні події, а й постійна робота з мовою. Водночас педагогиня наголошує, що під час самого написання важливо зосередитися на тексті.
“Я думаю, що такого аж особливого секрету немає. Насамперед це знання, уважність і практика. Я вчителька української мови, постійно повторюю правила, стежу за змінами в правописі. Але навіть досвідчений учитель не може знати абсолютно все, він теж постійно навчається”, — розповідає Ірина Савчук.
Одна з головних порад пані Ірини — не поспішати та уважно слухати людину, яка диктує текст. За словами педагогині, важливо не просто встигати записувати слова, а розуміти зміст кожного речення. Це допомагає краще орієнтуватися в його будові та правильно розставляти розділові знаки. Якщо людина надто хвилюється, вона може втратити увагу навіть там, де добре знає правила. Тому вчителька радить насамперед зосередитися на тому, що саме звучить у диктанті.
“Найважливіше, це не хвилюватися й уважно слухати диктора. Треба зрозуміти текст, речення, його будову. Коли ми починаємо хвилюватися, ми забуваємо про це. Тому важливо не поспішати, уважно слухати і вдумуватися в зміст тексту”, — радить Ірина Савчук.
Що може бути найскладніше у Радіодиктанті
На думку педагогині, найбільше труднощів під час написання радіодиктанту можуть спричинити саме розділові знаки. Навіть якщо учасник правильно записав усі слова, він може помилитися з комами чи іншими знаками пунктуації. Особливої уваги потребують складні речення та відокремлені конструкції. Додаткові труднощі можуть виникати через авторську пунктуацію, яка залежить від задуму автора тексту. Тому Ірина Савчук радить не лише слухати слова, а й аналізувати будову речень.
“Найважче, на мою думку, — це пунктуація, тобто розділові знаки. Слова можна написати правильно, але помилитися в розділових знаках, особливо коли вони авторські. Це стосується складних речень, різних відокремлених конструкцій. Тому потрібно уважно слухати і вдумуватися в зміст тексту”, — пояснює Ірина Савчук.
На які правила української мови звернути увагу перед Радіодиктантом
Окрім пунктуації, вчителька радить повторити правила написання складних слів. Зокрема, варто звернути увагу на випадки, коли слова потрібно писати разом, окремо або через дефіс. Не менш важливо орієнтуватися у чинній редакції українського правопису. Серед інших тем, які можуть викликати труднощі, педагогиня називає:
написання власних назв;
уживання апострофа та м’якого знака.
Саме ці правила вона радить пригадати тим, хто хоче краще підготуватися до диктанту.
“Якщо говорити про орфографію, то це, звичайно, правопис складних слів: разом, окремо, через дефіс. Це певні зміни, які стосуються нової редакції правопису. Можна ще взяти апостроф, м’який знак. Але написання складних слів і власних назв — це найскладніші теми”, — зазначає Ірина Савчук.
Як читання допомагає писати без помилок
Пані Ірина з учнями / фото надане героїнею
Ірина Савчук наголошує, що знання української мови формуються не лише під час вивчення правил. Важливу роль відіграє регулярне читання, яке допомагає запам’ятовувати правильне написання слів. Завдяки цьому людина поступово розвиває мовне чуття. Така практика корисна не лише для Радіодиктанту, а й для повсякденного письма. Водночас педагогиня зауважує, що навіть хороша підготовка не гарантує відсутності помилок, якщо під час написання людина надто хвилюється.
“Я раджу багато читати, бо це справді допомагає. Коли ти розвиваєш своє мовне чуття, то запам’ятовуєш написання багатьох слів. Але найголовніше, це не панікувати. Бо саме через хвилювання ми можемо помилитися навіть у тому слові, яке добре знали”, — ділиться у розмові Ірина Савчук.
Проте, навіть досвідчені учасники Радіодиктанту можуть засумніватися у написанні слова або правильності розділового знака. За словами Ірини Савчук, у такій ситуації важливо не піддаватися паніці. Надмірне хвилювання заважає зосередитися й може призвести до нових помилок. Тому педагогиня радить зберігати спокій, слухати текст і не поспішати. Саме уважність, на її думку, допомагає краще застосувати знання на практиці.
“Найголовніше все ж не панікувати. Якщо буває так, що в чомусь засумнівався, не потрібно хвилюватися. Саме через хвилювання ми можемо помилитися вже в тому слові, яке чітко знали. Або в тих розділових знаках, у правильності яких були впевнені”, — пояснює Ірина Савчук.
Примітка. Пані Ірина уперше взяла участь у Радіодиктанті національної єдності у 2013 році. Уже перша участь принесла їй перемогу, а згодом вона повторила успіх у 2017 та 2018 роках. Найбільше, за словами вчительки, їй запам’ятався саме перший диктант, адже тоді хвилювання було особливо сильним.
“У 2013 році ми взяли участь у цьому радіодиктанті. Це була моя перша участь, і вона була результативною. Переможців було 14, але з Донеччини я одна була. Мені це було настільки приємно й несподівано, я пишалася собою, пишалися мною учні”, — пригадує Ірина Савчук.
Педагогиня переконана, що Радіодиктант, це не лише перевірка грамотності, а й можливість зацікавити дітей українською мовою. У Краматорській українській гімназії його написання свого часу стало спільною традицією для вчителів та учнів. Вони збиралися разом, хвилювалися та чекали на результати.
Де пишуть Радіодиктант?
27 жовтня, у вівторок, об 11:00 відбудеться всеукраїнський Радіодиктант. Писати його можна вдома, на роботі, у бібліотеках та в будь-якому іншому місці, де вам зручно. Радіодиктант транслюватимуть на всіх платформах Суспільного:
на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура;
на YouTube-каналі Українського Радіо;
у застосунках suspilne.radio та “Дія”.
Хто читатиме Радіодиктант?
Пройдаков Артур – український учитель, популяризатор української мови та літератури / фото Вікіпедія
Одним із читців стане Артур Пройдаков — вчитель української мови та літератури, який популяризує українську мову. У 2023 році він увійшов до десятки найкращих вчителів світової премії Global Teacher Prize.
Даша Астаф’єва — співачка, громадська діячка та волонтерка, яка підтримує ЗСУ / фото Facebook
Також текст читатиме Даша Астаф’єва — співачка, громадська діячка та волонтерка, яка підтримує ЗСУ. Вона є засновницею книжкового застосунку UnderBooks, що популяризує українську літературу.
Ветеран Артур Дронь / фото Вікіпедія
Автором тексту для Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. У березні 2022 року письменник долучився до Збройних сил України. Він служив у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони та брав участь у бойових діях в Донецькій, Харківській і Запорізькій областях. У жовтні 2024 року Артур Дронь отримав тяжке поранення та демобілізувався. У своїх творах автор звертається до тем військової служби, пам’яті полеглих захисників і власного досвіду життя під час війни.
Координаторка Радіодиктанту Юлія Шелудько пояснила, що цього року організатори вирішили спробувати новий формат — дуетне читання. За її словами, такий підхід має об’єднати аудиторії, які хотіли б почути як відому медійну особистість, так і професійного педагога.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке дозволить громадянам підтверджувати страховий стаж навіть за відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній. Особливо актуальні зміни для переселенців та людей, які втратили документи внаслідок бойових дій чи окупації.
Відповідно до ухваленого рішення, основним джерелом підтвердження стажу стануть дані державних електронних реєстрів. Якщо необхідної інформації в реєстрах немає, для підтвердження стажу можна буде використовувати трудову книжку та інші документи. Уряд також розширив перелік документів, які можуть підтверджувати періоди трудової діяльності.
Якщо ж документи були втрачені, знищені або не збереглися, передбачена можливість підтвердити стаж за допомогою свідків. Для цього необхідні показання щонайменше двох людей, які працювали разом із заявником. Пенсійний фонд України допомагатиме з пошуком таких свідків.
Які документи можуть замінити трудову книжку
Якщо трудова книжка відсутня, у ній немає необхідних записів або вони містять помилки, для підтвердження стажу можуть приймати:
довідки з підприємств, установ та організацій, зокрема сформовані на основі електронних систем обліку;
виписки з наказів про прийняття на роботу, переведення чи звільнення;
особові рахунки та відомості про виплату заробітної плати;
банківські документи, які підтверджують отримання заробітної плати або винагороди;
посвідчення та характеристики з місця роботи;
письмові трудові договори й угоди з відмітками про їх виконання;
документи з місця роботи, служби або навчання, а також довідки та виписки з архівних установ;
інші документи, що містять інформацію про періоди роботи;
рішення суду про встановлення періоду перебування у трудових відносинах і характеру виконуваної роботи.
Окрім цього, Мінсоцполітики зазначає, що можуть використовуватися відомості податкових органів про заробітну плату або сплату єдиного податку.
Як підтвердити пенсійний стаж людям, які працювали на окупованих територіях
Для мешканців Бахмута та інших тимчасово окупованих територій діє загальний перелік документів для підтвердження пенсійного стажу. Водночас уряд передбачив окремий порядок для людей, які працювали на підприємствах на ТОТ або в зоні бойових дій, а також у випадках, коли документи підприємств були знищені внаслідок війни.
Якщо документи про роботу не збереглися, стаж можна підтвердити показаннями щонайменше двох свідків, які працювали разом із заявником. Пенсійний фонд України допомагатиме встановлювати таких осіб за даними державного реєстру застрахованих осіб. Якщо ж у трудовій книжці є неточні або недостовірні записи про роботу на підприємствах на окупованих територіях, зарахування стажу здійснюватиметься за спеціальним порядком, визначеним Пенсійним фондом за погодженням із Міністерством соціальної політики.
Кабінет Міністрів України затвердив порядок обстеження знищеного житла, що розташоване в окупації, методом дистанційного зондування Землі. Згодом люди почнуть отримувати кошти за втрачене майно. Про […]
У майже знищеної під час Другої Світової війни Варшави, і нині зруйнованого росіянами Бахмута є чимало спільного. Мало хто вірив, що польська столиця постане з […]
Від початку повномасштабного вторгнення росіяни зруйнували в Україні тисячі жилих будинків. Своєю чергою, щоб допомогти людям матеріально уряд запровадив програму компенсації коштів за зруйноване чи […]
