В Україні спростити процеси, пов’язані з проходженням військово-лікарської комісії (ВЛК) для поранених військовослужбовців ЗСУ та Міноборони. Так, пораненим воїнам більше не треба возити документи особисто до військової частини після рішення ВЛК про відпустку або непридатність. Документи можна передати дистанційно.

Про це повідомляє Міністерство оборони України.

Електронний документообіг

Зміни до законодавства розробили Міністерство оборони (МОУ) спільно з Міністерством охорони здоров’я (МОЗ), Міністерством цифрової трансформації та громадськими організаціями. Відтепер заклади охорони здоров’я можуть обмінюватися документами з військовими частинами й Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) через систему електронного документообігу.

Йдеться про:

• довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
• постанову ВЛК про потребу у відпустці для лікування;
• постанову ВЛК про непридатність до військової служби;
• інші документи, необхідні для формування рішення ВЛК.

Вже зараз систему електронного документообігу розгорнуто у більшості військових частин, ТЦК та СП, а також у військових госпіталях і цивільних закладах охорони здоров’я, де поранені військовослужбовці проходять військово-лікарську комісію.

Як це працює?

Документи про рішення ВЛК щодо відпустки або про непридатність за станом здоровʼя в електронному вигляді до військової частини направить заклад охорони здоровʼя, а військовослужбовець після цього може одразу їхати до ТЦК та СП за місцем проживання або відпустки.

Військова частина після опрацювання рішення ВЛК, надсилає відповідні документи для військовослужбовця безпосередньо до ТЦК та СП. Так само заклад охорони здоров’я може отримувати додаткові документи, необхідні для формування висновку ВЛК з військової частини — наприклад, довідку про обставини травми. Варто лише відправити електронний запит.

Для передачі електронних документів потрібно надати свою згоду на обробку персональних даних у закладі, звідки направлятимуться документи.

У Міноборони очікують, що цифровізований процес дозволить скоротити час на отримання документів і зменшить потребу особисто їздити зайві кілометри для військовослужбовців після травм, поранень або хвороб.

Установа не має нової системи документообігу?

МОУ спільно з МОЗ працює над покращенням нового сервісу шляхом додаткових навчань персоналу та методичних рекомендацій. Якщо установа, до якої ви звернулися, не має системи електронного документообігу, звертайтеся на “гарячу лінію” Міноборони та повідомте про цей випадок за номером: +38 (080) 050 0442.

Нагадаємо, раніше в Україні запустили в тестовому режимі електронну чергу на ВЛК. Завдяки сервісу військовослужбовці знають точний час, на який необхідно прийти для обстеження.

Читайте також:

• В Україні запрацювала цілодобова “гаряча лінія” щодо проходження ВЛК
• Поради юристів: що робити військовослужбовцям, які не згодні з постановою ВЛК

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація з безпекою у Донецькій області продовжує погіршуватися. Попри це, волонтери та евакуаційні групи продовжують щоденну роботу з порятунку цивільного населення. Зокрема, представники гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області вивозять людей з прифронтових населених пунктів до Лозової, де їм надається грошова та соціальна підтримка.

Детальніше про стан евакуації на Донеччині редакції видання Бахмут IN.UA розповіла Ірина Панченко, регіональна координаторка проєкту з евакуації та соціального перевезення в Харківській та Донецькій областях.

Хто евакуюється найчастіше та чому люди залишаються

За словами координаторки, останнім часом фіксується збільшення кількості заявок на евакуацію з Миколаївки, що напряму пов’язано з погіршенням безпекової ситуації у місті. Кількість врятованих людей щодня варіюється — в окремі дні екіпажам вдається вивезти близько 50 осіб.

Щодо Слов’янської громади, де було ухвалено рішення про примусову евакуацію дітей, ситуація залишається складною. Більшість тих, хто був готовий поїхати, вже зробили це раніше.

“Хто хотів самостійно виїхати, враховуючи безпекову ситуацію, вони ще раніше виїхали. Зараз залишились ті сім’ї, які не мають прямо великого бажання виїжджати. Але наші працівники, психологи роблять інформування цих сімей… Ми інформуємо їх, як евакуюватися, куди можна евакуюватися. Тобто, наша команда там зараз працює“, — пояснює Ірина Панченко.

З інших прифронтових міст, зокрема з Дружківки, найчастіше виїжджають люди старшого віку. Вони до останнього тримаються за своє майно і наважуються на виїзд лише у критичних ситуаціях.

“Це люди старшого віку, яким нікуди їхати. Вони до останнього залишаються в своїх будинках і вирішують вже евакуюватися саме тоді, коли прилітає. Або втратили будинок, або дуже гучно, і вже вони не можуть терпіти“, — зазначає регіональна координаторка “Проліска”.

Хибних викликів екіпажі не фіксують. Трапляються лише випадки, коли люди подають заявку, а потім просять відкласти виїзд на кілька днів, щоб встигнути зібрати речі чи завершити справи. Також поки що не спостерігається масового сплеску заявок через наближення Великодніх свят, оскільки в цьому регіоні їх відзначатимуть 12 числа.

Куди везуть евакуйованих

Усі евакуаційні маршрути з Донеччини наразі ведуть до міста Лозова на Харківщині, де їх зустрічає команда фахівців та волонтерів. В транзитному пункті пропонують доступні варіанти для розселення. За словами Ірини Панченко, останніми тижнями переселенців з дітьми направляли до Львівської та Київської областей, також є вільні місця в Ужгороді. Люди висловлюють свої побажання, а команда з розселення враховує їх і координує подальший рух.

Крім того, після прибуття до Лозової евакуйовані жителі Донеччини отримують комплексний супровід. Їм надають психологічну підтримку та першу гуманітарну допомогу, яка включає продукти харчування та гігієнічні набори. Також евакуйовані можуть подати на отримання фінансової підтримки від УВКБ ООН, яка, як зазначає сама Ірина Панченко, найближчим часом буде збільшена.

Читайте також:

“Люди більше не тримаються за городи”: як проходить евакуація з Донеччини та з якими труднощами стикаються волонтери

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Перемоги на всеукраїнському рівні принесли бахмутським пауерліфтерам і їхнім тренерам не лише медалі, а й грошові відзнаки — загалом із міського бюджету спрямували 125 тисяч гривень. Хто саме отримав виплати та за які результати на чемпіонатах України в Коломиї та Чернівцях — розповідаємо далі.

Грошові нагороди для спортсменів

Для виплати одноразових грошових винагород спортсменам та тренерам Бахмутської міської територіальної громади передбачені наступні суми:

• Для спортсменів: загальна сума виплат становить 62 500 гривень. У списку зазначено 9 спортсменів, які отримали нагороди за результатами змагань з пауерліфтингу.
• Для тренерів: загальна сума виплат також становить 62 500 гривень. Винагороди передбачені для 5 тренерів (особисто або у складі команд), які готували спортсменів до змагань

Таким чином, загальна сума, передбачена розпорядженням для обох категорій (спортсменів та тренерів), становить 125 тисяч гривень. Винагороди призначені за досягнення на чемпіонатах України з пауерліфтингу, що проходили у січні та березні 2026 року у Коломиї та Чернівцях.

Які спортсмени отримали найбільші суми винагород?

Найбільші суми одноразових грошових винагород серед спортсменів Бахмутської громади отримали:

1. Руслан Момот — 12 100 гривень. Він виборов чотири перших місця на чемпіонаті України серед юніорів (присідання, жим лежачи, тяга та сума триборства до 59 кг) та одне третє місце на чемпіонаті України з жиму лежачи.
2. Володимир Пугач — 12 100 гривень. Спортсмен також здобув чотири перші місця на чемпіонаті України серед юніорів у категорії до 93 кг та третє місце на чемпіонаті України з жиму лежачи.
3. Анна Петренко — 10 700 гривень. Вона посіла чотири третіх місця на чемпіонаті України серед юніорок (понад 84 кг) та друге місце на чемпіонаті України з жиму лежачи.
4. Валерія Самсонова — 10 тисяч гривень. Спортсменка здобула два перших місця (жим лежачи та сума триборства) та два других місця (присідання та тяга) на чемпіонаті України серед жінок у категорії до 84 кг.

Інші спортсмени отримали виплати в розмірі від 2 200 гривень до 6 700 гривень залежно від кількості здобутих призових місць.

Хто із тренерів отримав найбільшу винагороду?

Найбільшу суму одноразової грошової винагороди серед тренерів отримав Сергій Любченко.

Загальна сума його виплат становить 18 800 гривень. Ця винагорода була призначена за підготовку низки успішних спортсменів на чемпіонатах України з пауерліфтингу:

• Момота Руслана (чотири 1-х місця та одне 3-тє місце);
• Пугача Володимира (чотири 1-х місця та одне 3-тє місце);
• Трунова Івана (одне 1-ше та два 3-х місця);
• Потомахіна Данііла (2-ге місце);
• Пікуліна Дмитра та Туника Георгія (3-ті місця).

Друге місце за розміром винагороди посіла Катерина Любченко, сума виплат якої склала 17 650 гривень за підготовку майже того самого складу спортсменів. На третьому місці — Дмитро Пікулін із сумою 13 250 гривень, який отримав винагороду як за особисту підготовку спортсменки Валерії Самсонової, так і за роботу в складі команд з іншими вихованцями.

До теми:

Владислав Гераскевич: що відомо про кейс українського спортсмена, якого дискваліфікували з Олімпійських ігор

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!