В Україні спростити процеси, пов’язані з проходженням військово-лікарської комісії (ВЛК) для поранених військовослужбовців ЗСУ та Міноборони. Так, пораненим воїнам більше не треба возити документи особисто до військової частини після рішення ВЛК про відпустку або непридатність. Документи можна передати дистанційно.

Про це повідомляє Міністерство оборони України.

Електронний документообіг

Зміни до законодавства розробили Міністерство оборони (МОУ) спільно з Міністерством охорони здоров’я (МОЗ), Міністерством цифрової трансформації та громадськими організаціями. Відтепер заклади охорони здоров’я можуть обмінюватися документами з військовими частинами й Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) через систему електронного документообігу.

Йдеться про:

• довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
• постанову ВЛК про потребу у відпустці для лікування;
• постанову ВЛК про непридатність до військової служби;
• інші документи, необхідні для формування рішення ВЛК.

Вже зараз систему електронного документообігу розгорнуто у більшості військових частин, ТЦК та СП, а також у військових госпіталях і цивільних закладах охорони здоров’я, де поранені військовослужбовці проходять військово-лікарську комісію.

Як це працює?

Документи про рішення ВЛК щодо відпустки або про непридатність за станом здоровʼя в електронному вигляді до військової частини направить заклад охорони здоровʼя, а військовослужбовець після цього може одразу їхати до ТЦК та СП за місцем проживання або відпустки.

Військова частина після опрацювання рішення ВЛК, надсилає відповідні документи для військовослужбовця безпосередньо до ТЦК та СП. Так само заклад охорони здоров’я може отримувати додаткові документи, необхідні для формування висновку ВЛК з військової частини — наприклад, довідку про обставини травми. Варто лише відправити електронний запит.

Для передачі електронних документів потрібно надати свою згоду на обробку персональних даних у закладі, звідки направлятимуться документи.

У Міноборони очікують, що цифровізований процес дозволить скоротити час на отримання документів і зменшить потребу особисто їздити зайві кілометри для військовослужбовців після травм, поранень або хвороб.

Установа не має нової системи документообігу?

МОУ спільно з МОЗ працює над покращенням нового сервісу шляхом додаткових навчань персоналу та методичних рекомендацій. Якщо установа, до якої ви звернулися, не має системи електронного документообігу, звертайтеся на “гарячу лінію” Міноборони та повідомте про цей випадок за номером: +38 (080) 050 0442.

Нагадаємо, раніше в Україні запустили в тестовому режимі електронну чергу на ВЛК. Завдяки сервісу військовослужбовці знають точний час, на який необхідно прийти для обстеження.

Читайте також:

• В Україні запрацювала цілодобова “гаряча лінія” щодо проходження ВЛК
• Поради юристів: що робити військовослужбовцям, які не згодні з постановою ВЛК

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На окупованих територіях Донеччини все ще відвертіше: тут релігією благословляють війну проти України та роками формують парафіянам вигідну Кремлю картинку світу. 

Редакція Бахмут IN.UA обрала три ключові фігури, які постійно фігурують у релігійному й не тільки житті окупованої Донеччини. Це митрополит Донецький і Маріупольський Володимир, архієпископ Волноваський Амвросій та архієпископ Варнава. 

Хто веде богослужіння на окупованій Донеччині: митрополит Володимир

Митрополит Донецький і Маріупольський Володимир (мирське  ім’я Михайло Самохін) народився 18 листопада 1979 року у місті Скопин Рязанської області.Після школи обрав духовну освіту: спочатку навчався у Рязанському духовному училищі, а згодом — у Калузькій семінарії та Санкт-Петербурзькій духовній академії. У 2005 році захистив дипломну роботу, присвячену діяльності ордену єзуїтів.

Священницьке служіння розпочав у 2004 році, коли був висвячений у диякони, а через рік став ієреєм. Він обіймав посади проректора та настоятеля, працював над “розвитком духовної освіти” у Рязанській єпархії. У липні 2011 року прийняв чернечий постриг з ім’ям Володимир. Восени того ж року був обраний єпископом Скопинським і Шацьким, а 2 грудня 2011 року відбулася його архієрейська хіротонія у Храмі Христа Спасителя в Москві. Далі його служіння було пов’язане з різними регіонами рф: Забайкаллям, Хабаровськом, Владивостоком. 

У 2015, вже під час окупації окремих територій Донеччини, році патріарх Кирил підніс його до сану митрополита. А під час повномасштабного вторгнення, у жовтні 2024 року, Володимира призначилимитрополитом Донецьким та Маріупольським, хоча у місцевих клірків, це викликало невдоволення. Володимир тісно тримає контакт з російською владою, так у листопаді 2024 року він зустрічався з замом голови держдуми РФ, а потім вже з замом керівника адміністрації президента рф. 

Володимир благословляв Пушиліна, ватажка “днр” на відновлення зруйнованих храмів на Донбасі, а також на підтримку “традиційних цінностей”. Без проповіді митрополита не проходить жодна важлива подія на окупованій Донеччині: День міста, 1 вересня, спортивні змагання на усіх цих заходах Володимир або займається освячуванням або веде службу.

Архієпископ Волноваський Амвросій

Архієпископ Волноваський Амвросій — другий за важливістю на окупованій Донеччині архієпископ Волноваський Амвросій (реальне ім’я Андрій Скобіола). Він починав з послушника в монастирі, а сьогодні є вікарним архієреєм Донецької єпархії та має сан архієпископа.

За даними Донецької єпархії при РПЦ, архієпископ народився 22 лютого 1980 року в місті Корсаков Сахалінської області. У 1983 році прийняв таїнство Хрещення, а невдовзі разом із батьками переїхав до України, у тепер окуповане місто Ясинувата Донецької області.

З 1987 по 1997 рік навчався у загальноосвітній школі. Після її закінчення здобув фах водія й працював автослюсарем на Ясинуватському машинобудівному заводі. Паралельно протягом п’яти років ніс послух пономаря та чтеця у Свято-Миколаївському храмі в Ясинуватій.

У 1999 році Андрій Скобіола вступив до Свято-Успенської Николо-Василівської обителі у селі Нікольське Волноваського району. Тут він ніс послух церковника та келійника намісника монастиря схиархімандрита Зосими (Сокура).

22 серпня 2001 року відбулося його постриження в мантію з нареченням імені Амвросій. 7 жовтня 2001 року ексмитрополит Іларіон (Донецький і Маріупольський) посвятив його в ієродиякона, а 10 грудня 2003 року — в ієромонаха. Згодом Амвросій почав просуватися у церковних званнях: у 2003 році подвійний орар, у 2006 році був возведений у сан ігумена, а 2012-го, у сан архімандрита.

У 2013 році його призначили виконуючим обов’язки намісника Свято-Василівського чоловічого монастиря в Микільському, а вже з 2014 року він став його повноправним намісником.

3 квітня 2019 року Священний Синод УПЦ МП призначив архімандрита Амвросія єпископом Волноваським, вікарієм Донецької єпархії. Його архієрейська хіротонія відбулася 6 квітня 2019 року у Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі. Таїнство  проводив митрополит Онуфрій.

З початку повномасштабного вторгнення й по сьогодні Архієпископ Волноваський Амвросій продовжує працювати на окупованій Донеччині. Зокрема відомо, що він проводить богослужіння в різних регіонах тимчасово окупованої Донеччини та долучається до акцій, які підтримують пропагандистський образ “звірств українських бойовиків”. Серед останніх прикладів хода поблизу Вугледара, де нібито українці суттєво пошкодили Микільський монастир. Сам Амвросій став його намістником.

Амвросій також перейшов до складу Російської православної церкви у 2023 році. У тому ж році Володимир Зеленський позбавив його громадянства України.

Архієпископ Варнава

Архієпископ Варнава замикає трійку головних церковних фігур окупованої Донеччини  (мирське ім’я В’ячеслав Філатов). За інформацією, вказаною на офіційному сайті Донецької єпархії при РПЦ, він народився 21 квітня 1953 року в Ашхабаді (Туркменістан), у сім’ї медичних працівників. У 1974 році разом із родиною переїхав до Сухумі (Абхазія). Там він займався іконописом, співав у церковному хорі та ніс послух у вівтарі.

У 1976 році В’ячеслав Філатов отримав перший сан — диякона. На початку 1990-х років Філатов переїхав до Макіївки Донецької області. 2 травня 1991 року cтав священником у Луганському кафедральному соборі та настоятелем Свято-Іоанно-Кронштадтського храму у місті Кіровське.

Згодом служив у Свято-Казанському соборі Макіївки, а в 1993 році був призначений настоятелем Свято-Георгіївського собору цього ж міста. У 1995 році він прийняв чернечий постриг із іменем Варнава, був благочинним Макіївського округу, а згодом — Торезького.

Церковна кар’єра Варнави поступово розвивалася: у 1996 році він став ігуменом, у 1997-му — архімандритом. Також входив до складу єпархіальної ради Донецької єпархії.

24 січня 2007 року Священний Синод УПЦ ухвалив рішення призначити архімандрита Варнаву єпископом Макіївським, вікарієм Донецької єпархії. Хіротонія відбулася 11 лютого того ж року у Свято-Георгіївському соборі Макіївки.

Втім, вже за кілька місяців, у березні 2007 року, він був призначений керуючим Бердянською єпархією з титулом “Бердянський і Приморський”. Проте восени того ж року рішенням Синоду його повернули до Донецької єпархії на посаду вікарія.

28 серпня 2014 року Варнава був присутній на святкуванні Успіння Божої Матері в Успенському соборі Лаври в Києві, де його возвели у сан архієпископа УПЦ МП. З того часу і по сьогодні він продовжує своє служіння як архієпископ Макіївський на ТОТ.

З початком АТО священнослужитель залишився на території, які були підконтрольними “днр”. При цьому він долучався до різних пропагандистських заходів, організованими “владою”. Зокрема, Варнава брав участь у святкуванні дня народження тогочасного голови донецького республіканського центру охорони материнства та дитинства Володимира Чайки та 55-ліття тієї ж установи в Донецькому державному академічному театрі опери та балету. Крім нього, там же “засвітилися” керівники “днр”, зокрема, олександр захарченко. 

Варнава після початку повномасштабного вторгнення до України продовжує власну духовну діяльність, інколи згадуючи про необхідність “молитви за російських військових, які на полі бою поклали власне життя”. Він проводить богослужіння в різних регіонах тимчасово окупованої Донеччини, а не тільки в Макіївці. Зокрема, відомо про його неодноразові візити в Донецьк та Маріуполь. В останньому він та інші священнослужителі Донбасу навіть приймали лідера російської партії лдпр леоніда слуцього.

У липні 2023 року фактична влада в Донецьку повідомила про “рішення духовенства Донецької та Маріупольської, а також Горлівської та Слов’янської єпархій про входження до складу російської православної церкви”. В цей же момент архієпіскоп Варнава фактично перейшов у підпорядкування РПЦ, як й інші вищевказані священнослужителі.

Читайте також:

• Чи накопичуються борги за комунальні послуги на ТОТ: роз’яснення від експертів
• Українців на ТОТ позбавлятимуть громадянства рф за ухилення від обліку та служби в армії: деталі
• Нашестя гризунів та комах на ТОТ Донеччини: в “Жовтій стрічці” назвали причину

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні цьогоріч відкривають у середньому по 4,5 тисячі проваджень на місяць через порушення правил військового обліку. Від початку 2025 року їх кількість перевищила 47 тисяч, третина з яких уже завершена. Найактивніше штрафують у Києві та на Сумщині, де окремі громадяни отримують по кілька проваджень одночасно.

Про це повідомили аналітики Опендатаботу.

Штрафи ТЦК у 2025 році

За даними Опендатабот, на початку жовтня 2025 року було зафіксовано 47 046 штрафів за порушення правил військового обліку, з яких 14 454 вже завершені.

Найбільше проваджень зафіксували у липні — 7 595, що стало рекордом року. Близько чверті всіх липневих штрафів припало на столицю: 26% або майже 2 тисячі справ.

В середньому щомісяця ТЦК відкривають по 4,5 тисячі нових проваджень.

Регіональні лідери за штрафами

За кількістю відкритих проваджень беззаперечним лідером залишається Київ — 7 163 випадки (15%). Далі у рейтингу — Сумщина (4 251 або 9%), Одещина (3 995 або 9%), Дніпропетровщина (3 846 або 8%) та Харківщина (3 349 або 7%).

Найнижчі ж показники фіксують на заході та у зоні активних бойових дій: Львівщина — 626, Рівненщина — 464, Івано-Франківщина — 315, Херсонщина — 137, а в Луганській області — 11 випадків.

Донеччина належить до регіонів, у яких показник штрафів знаходиться на низькому рівні — усього 742 випадки.

Штрафи від ТЦК та вік

Переважна більшість оштрафованих — чоловіки віком від 25 до 45 років (80% випадків). На різні категорії за віком припадає різна кількість штрафів:

• до 25 років — 446 штрафів або 0,95%;
• від 25 до 35 років — 17 660 штрафів або 37,54%;
• від 36 до 45 — 19 978 штрафів або 42,46%;
• від 46 до 60 років — 8 918 штрафів або 18,96%;
• від 60 — 44 штрафів або 0.09%.

На жінок припадає лише 98 проваджень — це менше ніж 0,2% від загальної кількості. Це пов’язано з уведенням нового порядку обліку для жінок із медичною чи фармацевтичною освітою.

Читайте також:

• З 1 вересня працівники ТЦК обов’язково носитимуть бодікамери: що відомо
• Компенсація за оренду житла військовим у 2025 році: розмір і умови
• Де отримати безплатну юридичну допомогу військовим у 2025: актуальний список організацій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!