В Україні спростити процеси, пов’язані з проходженням військово-лікарської комісії (ВЛК) для поранених військовослужбовців ЗСУ та Міноборони. Так, пораненим воїнам більше не треба возити документи особисто до військової частини після рішення ВЛК про відпустку або непридатність. Документи можна передати дистанційно.

Про це повідомляє Міністерство оборони України.

Електронний документообіг

Зміни до законодавства розробили Міністерство оборони (МОУ) спільно з Міністерством охорони здоров’я (МОЗ), Міністерством цифрової трансформації та громадськими організаціями. Відтепер заклади охорони здоров’я можуть обмінюватися документами з військовими частинами й Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) через систему електронного документообігу.

Йдеться про:

• довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
• постанову ВЛК про потребу у відпустці для лікування;
• постанову ВЛК про непридатність до військової служби;
• інші документи, необхідні для формування рішення ВЛК.

Вже зараз систему електронного документообігу розгорнуто у більшості військових частин, ТЦК та СП, а також у військових госпіталях і цивільних закладах охорони здоров’я, де поранені військовослужбовці проходять військово-лікарську комісію.

Як це працює?

Документи про рішення ВЛК щодо відпустки або про непридатність за станом здоровʼя в електронному вигляді до військової частини направить заклад охорони здоровʼя, а військовослужбовець після цього може одразу їхати до ТЦК та СП за місцем проживання або відпустки.

Військова частина після опрацювання рішення ВЛК, надсилає відповідні документи для військовослужбовця безпосередньо до ТЦК та СП. Так само заклад охорони здоров’я може отримувати додаткові документи, необхідні для формування висновку ВЛК з військової частини — наприклад, довідку про обставини травми. Варто лише відправити електронний запит.

Для передачі електронних документів потрібно надати свою згоду на обробку персональних даних у закладі, звідки направлятимуться документи.

У Міноборони очікують, що цифровізований процес дозволить скоротити час на отримання документів і зменшить потребу особисто їздити зайві кілометри для військовослужбовців після травм, поранень або хвороб.

Установа не має нової системи документообігу?

МОУ спільно з МОЗ працює над покращенням нового сервісу шляхом додаткових навчань персоналу та методичних рекомендацій. Якщо установа, до якої ви звернулися, не має системи електронного документообігу, звертайтеся на “гарячу лінію” Міноборони та повідомте про цей випадок за номером: +38 (080) 050 0442.

Нагадаємо, раніше в Україні запустили в тестовому режимі електронну чергу на ВЛК. Завдяки сервісу військовослужбовці знають точний час, на який необхідно прийти для обстеження.

Читайте також:

• В Україні запрацювала цілодобова “гаряча лінія” щодо проходження ВЛК
• Поради юристів: що робити військовослужбовцям, які не згодні з постановою ВЛК

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

201 народний депутат Верховної Ради проголосували за законопроєкти, що обмежують доступ до відкритих даних. З них троє — депутати, обрані на Донеччині. Ухвалені обмеження щодо відкритих даних мають ризики в посиленні корупції та загрожують існуванню демократичного суспільства. Йдеться про законопроєкти №11533 та №13420.

Які ризики мають законопроєкти та хто з депутатів Донеччини їх підтримав, розповідає Бахмут IN.UA з посиланням на дослідження аналітичного центру YouControl.

Законопроєкт №11533: ризики

Законопроєкт №11533 передбачає, що протягом воєнного стану та року після його припинення доступ до публічних електронних реєстрів може бути обмежений у частині відомостей про юридичні особи тощо. Наприклад, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно можуть бути відсутні відомості про місцезнаходження об’єкта, кадастрові номери земельних ділянок тощо.

Обмеження доступу до джерел публічної інформації у формі відкритих даних призведе до істотного зниження рівня громадського контролю. Це позбавить громадян можливості перевіряти належності майна, корпоративних прав, нерухомості чи транспортних засобів.

Підприємці втратять можливість оперативної перевірки своїх контрагентів, кінцевих бенефіціарних власників, пов’язаних осіб та наявності судових проваджень чи санкцій. Це призведе до підвищення ризику укладення договорів із фіктивними або недобросовісними підрядниками.

Законопроєкт №13420: ризики

Законопроєкт №13420 передбачає зміни до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу. Він ухвалений Верховною Радою та підписаний Президентом.

Цей закон передбачає обмеження відомостей з:

• Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
• Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• Державного земельного кадастру;
• Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України;
• Державного реєстру України промислових зразків;
• Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки;
• Державного реєстру України компонувань напівпровідникових виробів;
• Державного реєстру України винаходів;
• Державного реєстру України секретних винаходів;
• Державного реєстру України корисних моделей;
• Державного реєстру України секретних корисних моделей;
• Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір;
• Державного реєстру договорів, що стосуються права автора на твір.

З ухваленням цього закону бізнес-середовище втратить передбачуваність і рівні конкурентні умови. Обмеження публічного доступу до інформації про суб’єктів господарювання, які беруть участь у договорах у сфері публічних закупівель, унеможливить незалежну перевірку доброчесності партнерів та прозорість витрачання бюджетних коштів. Це створює передумови для недобросовісної конкуренції і підвищує ризик корупції.

Правоохоронні органи не зможуть своєчасно перевіряти кінцевих бенефіціарних власників, структуру власності або історію участі таких суб’єктів у публічних закупівлях. Це підвищує ризики конфлікту інтересів і неефективного використання бюджетних коштів.

Хто з депутатів Донеччини проголосував за обмеження відкритих даних

Серед тих, хто підтримав законопроєкти про обмеження відкритих даних були троє депутатів з Донеччини.

Муса Магомедов. Народний депутат 9-го скликання. На момент обрання був генеральним директором ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод”. На виборах висувався від партії “Опозиційний блок”. З вересня 2023 року є головою підкомітету з питань промислової політики Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку.

За даними руху “Чесно”, наприкінці 2022 року Муса Магомедов проголосував за містобудівну реформу №5655, яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Через спротив громадськості станом на початок 2024 року президент не підписав законопроєкт, а отже він лишається нечинним.

Євген Яковенко. У 2019 році був обраний депутатом Верховної Ради 9-го скликання від партії ВО “Батьківщина”. Не входить до складу жодного комітету.

Депутат за всю каденцію жодного разу не виступав у Раді та не брав слова з місця. При цьому Яковенко був співавтором понад сотні законопроєктів, чотири з яких стали чинними. За даними “Опори”, він проголосував “за” у 43% голосувань, пропустив 38% та 6,6% разів був присутній, але не голосував. Серед маркерних голосувань — “проти”, це те, що Яковенко голосував проти заборони російської церкви.

Наприкінці 2022 року також голосував за містобудівну реформу №5655.

Валерій Гнатенко. Народний депутат 9-го скликання. На момент обрання був міським головою міста Дружківка. На виборах висувався від партії “Опозиційна платформа — За життя”. У травні 2022 року перейшов до депутатської групи “Відновлення України”. Є членом:

• Комітету з питань бюджету;
• Тимчасової слідчої комісії ВР з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України;
• Тимчасової слідчої комісії ВР з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади.

У 2022 році Валерій Гнатенко проголосував за містобудівну реформу №5655.

22 липня 2025 року проголосував за законопроєкт №12414, який був ухвалений із порушенням Регламенту Верховної Ради та передбачав підпорядкування НАБУ і САП Генеральному прокурору. Це рішення спричинило хвилю суспільного обурення та протести.

Також Валерій Гнатенко був помічений у корупційних скандалах. За інформацією громадської організації “Громадський патруль”, у період, коли Валерій Гнатенко обіймав посаду міського голови Дружківки, комунальні підприємства міста протягом двох років закуповували паливо через сумнівні тендери у компанії, що належала його дружині.

Читайте також:

• Нардеп з Донеччини ініціював петицію про присвоєння Торецьку звання міста-героя
• Закон №7283: які ризики він несе для ВПО та чи справді спрямований на інтеграцію
• Новий склад Ради з питань ВПО у Бахмутській МВА: кого призначили керівниками

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Костянтинівці викрили 24-річного хлопця, який працював на російські спецслужби. Він передавав окупантам дані про ЗСУ. В якості нагороди росіяни обіцяли йому гроші та “сприяння при фільтрації” в разі окупації Костянтинівки.

Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.

Костянтинівка, затримання російського агента

Правоохоронці викрили агента фсб із прифронтової Костянтинівки. Ним виявився 24-річний хлопець. Сам він родом із Костянтинівки, але у 2012 році разом з матір’ю переїхав до Криму і жив там після окупації. Періодично юнак відвідував свою бабусю у Костянтинівці, де і зустрів повномасштабне вторгнення.

Хлопець був учасником проросійських спільнот у Telegram. Там у серпні 2025 року на нього вийшов представник фсб рф та запропонував співпрацю. Працюючи на росіян, мешканець Костянтинівки передавав дані про місця дислокації українських військових, техніки, складів з боєприпасами, а також координати об’єктів цивільної інфраструктури.

За зібрану інформацію хлопцю пообіцяли винагороду. В разі захоплення Костянтинівки окупанти обіцяли йому гроші та сприяння під час так званих “фільтраційних заходів”.

Правоохоронці затримали агента. Йому повідомили підозру в несанкціонованому поширенні інформації про розміщення Збройних сил України. До суду він перебуватиме під вартою. За скоєне хлопцю загрожує 12 років ув’язнення.

Читайте також:

• Російський дрон атакував авто міської адміністрації у Костянтинівці
• Евакуація під обстрілами: “Білі Янголи” евакуювали 92-річного чоловіка з Костянтинівки
• Вагнерівець, який воював у Бахмуті, нелегально перетнув кордон Фінляндії — його повернули до рф

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!