В Україні спростити процеси, пов’язані з проходженням військово-лікарської комісії (ВЛК) для поранених військовослужбовців ЗСУ та Міноборони. Так, пораненим воїнам більше не треба возити документи особисто до військової частини після рішення ВЛК про відпустку або непридатність. Документи можна передати дистанційно.

Про це повідомляє Міністерство оборони України.

Електронний документообіг

Зміни до законодавства розробили Міністерство оборони (МОУ) спільно з Міністерством охорони здоров’я (МОЗ), Міністерством цифрової трансформації та громадськими організаціями. Відтепер заклади охорони здоров’я можуть обмінюватися документами з військовими частинами й Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) через систему електронного документообігу.

Йдеться про:

• довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
• постанову ВЛК про потребу у відпустці для лікування;
• постанову ВЛК про непридатність до військової служби;
• інші документи, необхідні для формування рішення ВЛК.

Вже зараз систему електронного документообігу розгорнуто у більшості військових частин, ТЦК та СП, а також у військових госпіталях і цивільних закладах охорони здоров’я, де поранені військовослужбовці проходять військово-лікарську комісію.

Як це працює?

Документи про рішення ВЛК щодо відпустки або про непридатність за станом здоровʼя в електронному вигляді до військової частини направить заклад охорони здоровʼя, а військовослужбовець після цього може одразу їхати до ТЦК та СП за місцем проживання або відпустки.

Військова частина після опрацювання рішення ВЛК, надсилає відповідні документи для військовослужбовця безпосередньо до ТЦК та СП. Так само заклад охорони здоров’я може отримувати додаткові документи, необхідні для формування висновку ВЛК з військової частини — наприклад, довідку про обставини травми. Варто лише відправити електронний запит.

Для передачі електронних документів потрібно надати свою згоду на обробку персональних даних у закладі, звідки направлятимуться документи.

У Міноборони очікують, що цифровізований процес дозволить скоротити час на отримання документів і зменшить потребу особисто їздити зайві кілометри для військовослужбовців після травм, поранень або хвороб.

Установа не має нової системи документообігу?

МОУ спільно з МОЗ працює над покращенням нового сервісу шляхом додаткових навчань персоналу та методичних рекомендацій. Якщо установа, до якої ви звернулися, не має системи електронного документообігу, звертайтеся на “гарячу лінію” Міноборони та повідомте про цей випадок за номером: +38 (080) 050 0442.

Нагадаємо, раніше в Україні запустили в тестовому режимі електронну чергу на ВЛК. Завдяки сервісу військовослужбовці знають точний час, на який необхідно прийти для обстеження.

Читайте також:

• В Україні запрацювала цілодобова “гаряча лінія” щодо проходження ВЛК
• Поради юристів: що робити військовослужбовцям, які не згодні з постановою ВЛК

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місті Слов’янськ розпочався опалювальний сезон. Тепло подали до 369 із 471 багатоповерхівки, які раніше були підключені до системи централізованого опалення. Ще 82 будинки залишаються без тепла через руйнування житлової інфраструктури. Водночас у громаді продовжується евакуація: за останній місяць звідси виїхали 1 680 людей.

Про це розповів начальник Слов’янської МВА Вадим Лях в ефірі “Суспільне Студія”.

Скільки будинків у Слов’янську підключили до опалення

1 листопада у Слов’янську розпочався опалювальний сезон. Станом на сьогодні, 4 листопада, тепло подали до 369 багатоквартирних будинків. Водночас у 82 багатоповерхівках не підключили опалення через пошкодження внаслідок обстрілів.

Для мешканців будинків, які залишилися без централізованого опалення, передбачена фінансова підтримка. Представники вразливих категорій можуть отримати 19 400 гривень допомоги. Виплати вже надходять людям, які відповідають умовам програми.

До підтримки жителів Слов’янська також долучилися благодійні організації. Вони планують допомагати тим мешканцям, яким відмовили у державних виплатах.

Водночас Вадим Лях наголосив, що використовувати електрообігрівачі як основне джерело тепла небезпечно через нестабільне електропостачання.

Скільки людей залишаються у Слов’янській громаді

Наразі у Слов’янській громаді проживають близько 23 тисяч людей. За словами начальника МВА, щотижня звідси виїжджають близько 300-400 жителів. Протягом останнього місяця громаду залишили 1 680 людей, серед яких 530 дітей. Частина жителів не наважується виїжджати через побоювання втратити роботу та не знайти нового місця працевлаштування після евакуації.

Наразі серед основних загроз для цивільного населення — удари керованими авіабомбами та атаки FPV-дронів. Безпілотники часто атакують автомобілі, які пересуваються містом або виїжджають за його межі. Кількість атак може сягати десяти на добу.

Попри складну безпекову ситуацію, у Слов’янську продовжують працювати банки, поштові відділення, комунальні установи та більшість магазинів. Однак кількість торговельних закладів поступово зменшується.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Росіяни атакували Ясногірку чотирма авіабомбами: є загибла та поранені
• “Подекуди вже майже немає евакуації” — представник Донецької ОВА про ситуацію у Дружківській громаді
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

5-11 жовтня 2026 року в Україні вдруге відбувся Український кліматичний тиждень (УКТ) —– марафон подій та активностей, присвячений зміні клімату та об’єднанню зусиль для їх подолання.

Український кліматичний тиждень організовують представники і представниці низки прокліматичних і природоохоронних організацій — “Greenpeace Україна”, “Екодія”, “Розвій”, Українська кліматична мережа, Українська природоохоронна група, “Стардуб”, Fridays For Future, U-Cycle та Національний природний парк “Голосіївський”.

Цьогоріч в межах Українського кліматичного тижня  відбулося понад 300 подій, до яких долучилося близько 10 тисяч учасників/ць з 23 областей України, включно з прифронтовими.

Найактивніші області — Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Чернігівська, Харківська та Сумська. Особливо організаторів вразило велике бажання жителів прифронтових громад, які, попри постійні обстріли та загрозу життю, продемонстрували  найвищий рівень залученості у тему зміни клімату.

Найзавзятішими учасниками УКТ стали освітні заклади: школи, університети, ліцеї та коледжі.

Серед активностей проводилися онлайн та офлайн уроки для школярів, лекції, вебінари, конкурси, вікторини, толоки, інформаційні кампанії та навіть концерт у Рівненській філармонії.

У 2026 році Український Кліматичний Тиждень змінився: оновив айдентику, сфокусувався на інтерсекторальності, також організаторами було створено чат для мережування учасників.

Усі активності та дописи можна переглянути у соцмережах за хештегом #КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

“Цьогоріч Український кліматичний тиждень розширився й охопив більше різних сфер. Його сила — в об’єднанні людей навколо спільних дій та цінностей, навіть якщо їх розділяють сотні кілометрів. Український кліматичний тиждень — це можливість навіть у часи війни створювати умови для кращого та сталого життя в нашій країні в майбутньому” — каже координаторка з розвитку ініціатив Greenpeace Україна Анна Талаш.

Наступний Український кліматичний тиждень відбудеться 11-17 жовтня 2027 року. 

Запрошуємо громадські організації, ініціативи, навчальні заклади, громади, молодіжні спільноти та усіх бажаючих додавати УКТ у свої  календарі та планувати активності на наступний рік.

#КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

Більше про УКТ читайте тут. 

Подія УКТ у Facebook тут.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!