Бандерівці “штурмували” аеропорт Дагестану: новий фейк про українців

Бахмут Брехомір Данило Вінниченко 17:03, 1 Листопада 2023
Аеропорт у Дагестані / росЗМІ

29 жовтня 2023 року в дагестанському місті Махачкала на півдні росії місцеві мешканці влаштували штурм аеропорту, куди нібито мали прилетіти євреї-біженці. Характер події має неоднозначний характер: силові структури не чинили опір, так звані протестувальники прорвались до злітної смуги та мали можливість “перевіряти документи” тих, хто прибув, ненависть однієї нації до іншої, антисемітизм та “неоднозначність” офіційної влади. 

Сам інцидент шокував майже увесь світ, тому вже зранку глава Республіки Дагестан сергій меліков роздавав коментарі російським пропагандистам, звинувачуючи Україну. 

В цьому матеріалі журналіст редакції Данило Вінниченко розглянув основні тези та “звинувачення” пропагандистів щодо останніх подій в Дагестані. 

Що сталося?

Як “зустрічали” євреїв в Дагестані / скриншот

З самого початку бойових дій між Ізраїлем (ЦАХАЛ) та Сектором Гази (ХАМАС), більшість росіян підтримали другий бік конфлікту. В Дагестані напередодні сутички в аеропорту проходили мітинги у підтримку Палестини, а 28 жовтня біля готелю Фламінго місцеві влаштували акцію протесту з проханням виселити євреїв, які там заселились. 

29 жовтня мав прилетіти літак з Тель-Авіву, тому “активісти”, дізнавшись про це, почали штурм аеропорту. За даними мвс росії, близько 20 осіб отримали поранення і ще 60 були заарештовані. Слідчий комітет рф порушено кримінальну справу за статтею про масові заворушення.

Натовп розлючених “протестувальників” / скриншот

Версія подій очима глави регіону 

Коли на ранок ситуація почала заспокоюватись, офіційні представники влади почали давати коментарі. Сергій меліков, глава республіки Дагестан, дав декілька коментарів, однак головний посил, на якому акцентували пропагандистські медіа – це все дії ворога, тобто, України. Подібні висловлювання озвучили речник мзс рф марія захарова та прес-секретар президента рф дмитро пєсков. 

Ми не перший раз стикаємось зі спробами дестабілізації ситуації в Дагестані та створенням протестного фонду, у тому числі роздування міжнаціональної ворожнечі, міжконфесійних проблем проводиться нашими ворогами. Напевно, нас повинно обурювати те, що ці події похвалив Зеленський, і сьогодні наші земляки стають жертвами кровопролитної війни.

Сергій Меліков // глава республіки Дегестан

Він також наголосив, що народ Дагестану підтримує Палестину, всіх мусульман та переймається й молиться за усіх, хто знаходиться та переживає війну на Близькому Сході.

І що організація протестного руху – провокація українців. Однак, самі дагестанці в медіа активно просували фашистські наративи та підтримували антисемітські настрої в регіоні напередодні інциденту в аеропорту. 

Телеграм-канал “Утро Дагестан”

Підкріплюючи тезу про “ворогів з України”, меліков згадав про телеграм-канал “Утро Дагестан”, засновником якого, як наголошують пропагандисти, був російський опозиціонер ілля пономарьов. 

Сьогодні (30 жовтня), ми отримали абсолютно відкриту, достовірну інформацію, що телеграм-канал “Утро Дагестан” адмініструється та регулюється з території України, зрадниками та бандерівцями, тими, хто ненавидить наші традиційні речі, якими ми живемо багато років.

меліков // поширює фейки

Телеграм-канал “Утро Дагестан” до видалення / колаж “Агенство”

На цьому телеграм-каналі якраз і відбувалися заклики до протестів та “теплої зустрічі” біженців з Тель-Авіву. Пізніше цей канал видалив засновник месенджера Павло Дуров “за порушення правил Telegram, Google та Apple”, зазначив бізнесмен.

Дуров попередив, що видалить телегра-канал за порушення правил / скриншот

Ілля пономарьов – опозиційний політик, колишній депутат держдуми рф, спростував інформацію щодо своєї причетності до діяльності телеграм-каналу і запевнив, що ніякої координації подій в регіоні не надавав.

Також політик наголосив, що восени 2022 року канал пішов у “вільне плавання”, попри це, він також не приховує, що ресурс був з ним пов’язаний. Однак про зв’язок між “незалежними ЗМІ Дагестану” та кремлем можна поки припускати.

Пономарьов спростовує фейки росіян / скриншот

Пономарьов, за його словами, з самого початку війни на Близькому Сході підтримує Ізраїль і засуджує дії Палестини. 

Ставлення України до протестів

На події відреагував президент України Володимир Зеленський. У своєму пості у соцмережі “X” (у минулому – “Twitter”) від 29 жовтня зокрема він зауважив, що події в Махачкалі – частина масово поширеної в росії культури ненависті до інших народів, яку пропагують державне телебачення, експерти та влада. 

Він також додав, що за останній рік міністр закордонних справ лавров та президент рф дозволяли низку антисемітських висловлювань. 

Російський антисемітизм і ненависть до інших націй системні й глибоко вкорінені. Ненависть – це те, що спонукає до агресії й терору. Ми маємо працювати разом, щоб протистояти ненависті.

Володимир Зеленський // президент України

реакція Зеленського на події в Дагестані / скриншот

На сьогодні в росії 21 республіка та понад 100 корінних народів. Російська пропаганда постійно звертає увагу на потребу “єдності” народів по всьому світу, при тому незручних або вбивати, або зневажати.

Сильні та багаточисельні нападають на слабких та вразливих. Конфлікт, який виникає через національне коріння – нормальне явище в росії: мешканці москви, або петербургу завжди будуть зневажати кавказців, бурятів, тувинців та інші малочисельні народи. Як підкреслює багато російських “експертів”, в росії при владі багато євреїв та українців, однак навіть походження не заважає вести імперську політику.

Ще нещодавно жінки Дагестану виходили на протести проти мобілізації та чинили опір силовикам, у той час, як чоловіки “ховались та боялись”, а варто було приїхати людям “ворожої нації”, так повиходили усі та продемонстрували свій “героїзм та сміливість”. 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фейк: Україну хвалять за поставку якісних органів та біоресурсів за кордон

Лідія Гук Гук Лідія 12:00, 10 Листопада 2024
Ілюстрація Бахмут.IN.UA

Пропагандисти поширюють інформацію, що американське мілітарне  медіа Army Times нібито хвалить Україну за те, що вона, мовляв, стала постачальником органів та біоресурсів. За їхніми твердженнями, якість українських біологічних матеріалів начебто вища, ніж з Афганістану та Іраку.

Однак, це фейк. Army Times не публікувало жодного матеріалу із такою заявою.

Army Times: фейк від рф

Фейковий допис про постачання біологічних матеріалів / скриншот

Army Times — це американське онлайн-видання, що висвітлює актуальні новини та важливі питання для військової спільноти країни. Видання охоплює теми фінансів, медичної допомоги, діяльності гвардії та резерву, освіти та інші сфери. ArmyTimes також публікує ексклюзивні відеоматеріали та фотографії, а його соціальні мережі обслуговують військовослужбовців, їхні родини та ветеранів.

Уперше фейк опублікували 21 жовтня Telegram-каналом «запрещённая украина». Наратив нібито авторства Army Times м поширюють виключно прокремлівські Telegram-канали та акаунти у соцмережах Х (ред. — колишній Twitter). На офіційному сайті медіа, сторінці у X, Facebook не публікували такого відео. Як й інших матеріалів, щоб містив текст з сюжету.

Всі дописи до 21 жовтня, у яких згадувалось слово “органи” (англ. organs) жодним чином не стосувались України. А за ключовим словом “Ukraine” існують статті переважно про військову допомогу Америки, заяви Пентагону щодо України та інші теми, що пов’язані з війною. Жодної згадки на тему трансплантації та пересадки органів в контексті України не було.

Пошук за ключовим словом на сторінці ArmyTimes / скриншот 
Пошук за ключовим словом на сторінці ArmyTimes / скриншот 

Скриншот з операційної палати, що міститься у дописі пропагандистів, взято із відеосюжету телеканалу 2+2 про рекордну кількість трансплантацій за ніч українськими хірургами — шість пересадок органів. За інформацією у відео, оперували майже одночасно в чотирьох клініках Запоріжжя та Києва. Серед них уперше в столичній лікарні “Феофанія”. Там пацієнтові пересадили печінку. А в столичному Інституті серця 52-річному чоловікові одночасно пересадили два органи: серце і нирку. У відеосюжеті немає жодного слова про постачання біологічних матеріалів українців до США.

Трансплантація органів та російська пропаганда

Пропагандисти вже неодноразово звинувачують Україну у нібито продажі органів. Раніше ми вже спростовували подібний фейк про трансплантацію біологічних матеріалів українських військових за кордон. Фейк про «чорних трансплантологів» набув значного поширення в Україні саме в той період, коли проводили реформу системи трансплантації. Цей фейк був частиною ширшої кампанії, спрямованої на дискредитацію змін у сфері охорони здоров’я. Російська пропаганда активно підтримувала та розкручувала такі наративи, оскільки медичні реформи порушували інтереси проросійських сил, пов’язаних із корупційними схемами у медичному секторі. Вигідно було створити атмосферу недовіри та страху, підсилюючи стереотипи й маніпулюючи суспільною думкою. Окрім цього, пропаганда намагалася посіяти недовіру до української системи охорони здоров’я загалом, зображаючи її як «розсадник» для чорного ринку органів. Це типова маніпуляція, яка намагається зіграти на емоціях та посіяти страх. 

Щоб не потрапити в пастку таких фейків, важливо не тільки перевіряти джерела інформації, а й розвивати критичне мислення, адже пропаганда розраховує на те, що люди повірять без роздумів. Ставити питання і розбиратися в темі глибше — це найкращий спосіб захиститися від брехні та маніпуляцій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як же він дратує: клікбейт у ЗМІ зменшує рівень медіаграмотності українців

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 12:02, 30 Жовтня 2024
Колаж Бахмут IN.UA

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до такого явища як клікбейт. Що це таке, навіщо він використовується та чим шкодить — читайте в матеріалі “Бахмут IN.UA”.

Клікбейт — це…

Клікбейтні заголовки побудовані на психологічних прийомах: використання емоційних тригерів, цікавість, страх пропустити щось важливе та бути не в курсі. Його головне завдання — привернути увагу та змусити людей клікнути на покликання. І так — ця тактика працює. Настільки працює, що один з прикладів старезного клікбейту вже став мемом, розповсюдженим у російськомовному сегменті Інтернету: “щоб вилікувати цю хворобу, достатньо взяти звичайний радянський…”

Клікбейт у ЗМІ

Попри те, що Кодекс етики українського журналіста стверджує: “редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст”, не всі засоби масової інформації дотримуються цього.

Яскрава клікбейтна обкладинка та гучна назва відео, частіше за все, ведуть до звичайних новинних сюжетів, які не містять у собі сенсаційної інформації. Таких прикладів у YouTube щоденно публікується сотнями, і всі вони скроєні за єдиним шаблоном.

Колаж Бахмут IN.UA

Візьмемо до прикладу сюжет “24 каналу” від 26 жовтня 2024 року із кричущою назвою “😱СКАНДАЛ в ООН. Кислиця поставив Гутерреша НА МІСЦЕ! Жорстко РОЗНІС генсека цією ЗАЯВОЮ”. Які очікування можуть виникнути у потенційного глядача цього ролику? Як мінімум, відеодоказ того, що постпред України при ООН Сергій Кислиця кричить на генерального секретаря організації Гутерреша, і між ними дійсно виникає скандал. Що отримав глядач? Ведучу, що 10 хвилин у доволі монотонній манері пояснює як Сергій Кислиця у соцмережі Х (колишній Twitter) відреагував на візит Гутерреша до росії у рамках БРІКС. Тим часом відео отримало майже 300 тисяч переглядів.

Чим шкодить такий підхід медіа до висвітлення інформації? По-перше, він зменшує довіру до засобів масової інформації. Людина, не отримавши того, що її зачепило, розчаровується, запам’ятовує саму ідею того, що її “намахали” ЗМІ (не завжди запам’ятавши саме назву медіа) і втрачає довіру.

По-друге, подібні заголовки та обкладинки до відео — це дезінформація, і такий спосіб просування відеороликів заборонений Google. Глядачі не дивляться кожне відео з власних рекомендацій YouTube, але, гортаючи сторінку, візуально запам’ятовують інформацію. Думаємо, що кожна людина мала діалог на кшталт:

— Я бачив інформацію, що у росії скоро закінчаться гроші на війну?

— Ого, а кинь мені посилання.

— Ой, я не пам’ятаю де це бачив, десь писали.

Саме клікбейтні заголовки можуть бути причиною такого діалогу, а подібні дії деяких ЗМІ знижують рівень медіаграмотності населення.

Чому клікбейт — проблема

Якщо підсумувати, зловживання клікбейтними заголовками у довгостроковій перспективі може стати проблемою. Наведемо кілька причин, чому:

  • розчарування і втрата часу. Люди нажимають на клікбейт, очікуючи отримати цікаву або важливу інформацію, але часто зміст не відповідає заголовку або є поверхневим. Це розчаровує і створює відчуття марно витраченого часу;
  • поширення дезінформації. Деякі клікбейт заголовки перебільшують або навіть спотворюють факти, щоб привернути увагу. Це може вводити людей в оману, створювати неправильне враження про події або підкріплювати міфи й стереотипи;
  • маніпуляція емоціями. Клікбейт активно експлуатує наші емоції, такі як страх щось пропустити, тривогу чи здивування. Це може викликати стрес або тривогу, особливо коли мова йде про теми, пов’язані з важливими темами (наприклад, війною, здоров’ям чи безпекою).
  • зниження якості контенту. Коли сайти більше орієнтуються на кількість кліків, а не на якість інформації, страждає сам контент. Це призводить до того, що журналісти і автори надають перевагу поверхневим або сенсаційним матеріалам замість глибоких і добре досліджених статей;
  • втрата довіри до медіа. Постійні клікбейти знижують довіру до сайтів і медіа, які їх використовують. Коли люди часто бачать клікбейт, вони починають сумніватися в об’єктивності та надійності таких ресурсів.

Через це клікбейт не просто дратує, але й негативно впливає на інформаційне середовище, ускладнюючи пошук правдивої та корисної інформації.

Як відрізнити клікбейт від корисного контенту

  • занадто емоційний заголовок. Клікбейт часто використовує емоційно забарвлені слова, такі як “шокуюче”, “ви не повірите”, “сенсація” тощо. Якщо заголовок обіцяє щось неймовірне або намагається вас здивувати, це вже сигнал бути обережним;
  • невизначеність і інтрига. Клікбейт заголовки часто навмисно розмиті або нечіткі. Наприклад, “Цей простий трюк змінить ваше життя!” або “Ось що сталося далі…”. Якщо немає конкретики, то це — типова ознака клікбейту;
  • обіцянка “секретної інформації”. Якщо заголовок обіцяє “секретні факти” або “приховану правду”, це також майже на 100% “байт” на перегляди;
  • розбіжність заголовка і змісту. Тут все наче просто: сама інформація не відповідає заголовку? Ви попалися на “замануху”.

Українська медійна громадська організація Інститут масової інформації у вересні 2024 року провела аналіз професійних стандартів онлайн-медіа. В моніторинговий період клікбейту було менше у ЗМІ, які аналізували представники ІМІ. Спеціалісти зазначили, що видання “Суспільне” “ефективно уникає клікбейту та емоційно забарвлених заголовків, демонструючи фокус на достовірності та відповідальності”.

Критичне мислення та обережність допоможуть вам уникати клікбейту та вибирати дійсно цінний контент. Окрім цього, радимо вам “білий” список медіа від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Журналісти цих майданчиків не роблять новини із гучними заголовками, які не відповідають дійсності. Тому радимо вам читати перевірені новини на сторінках цих ресурсів, які мають всі зручні способи комунікації з аудиторією.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фейк

Сексизм та призначення жінки: новий відеофейк росіян про «мобілізацію жінок в ЗСУ»

Росіяни продовжують спекулювати на темі мобілізації в Україні. Вони всіляко намагаються дискредитувати Збройні сили, прикриваючи власні проблеми, як, наприклад, приховану мобілізацію по всій росії та […]

Картки

Фейк: українські банки блокують картки за неявку до ТЦК

Сьогодні Telegram-канали мережі «Труха» опублікували допис з інформацією про те, що в Україні військовозобов’язаним почали блокувати банківські картки. Канали посилались на матеріал видання «Фокус». Редакція […]

16:58, 19.10.2023 Микола Ситник

Яким був Донецьк 2014 року: історія точки повернення Сергія Косяка

У 2014 році доля українського Донецька різко обернулася на 180°. Місто, яке раніше стрімко розвивалося захопили росіяни, до них доєдналися такі самі прихильники “русского мира”. […]