Наразі триває створення Рад з питань ВПО при Львівській та Одеській ОВА. Подати свою кандидатуру запрошують внутрішніх переселенців, які зареєстровані у відповідних областях. Також розглядатимуть кандидатури представників громадських організацій, що займаються захистом прав ВПО.

Як подати документи повідомляє сайт Мінреінтеграції

Прийом документів у Львові

Документи від кандидатів до Ради з питань ВПО при Львівській ОВА прийматимуться до 8 вересня 2023 року в електронній та/або паперовій формі на адресу: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, каб. 110 або на електронну пошту: [email protected].

Весь перелік документів на сайті: https://loda.gov.ua/transparent-governance/76409.

Прийом документів в Одесі

Прийом документів від охочих стати членами Ради з питань ВПО при Одеській ОВА триватиме до 1 вересня 2023 року включно. Їх можна надіслати у паперовому вигляді на адресу: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83. Або ж в електронному вигляді – на електронну скриньку: [email protected], обов’язково поставивши в копію: [email protected] із зазначенням теми листа «Рада ВПО». 

Детальніше про перелік документів тут: https://oda.od.gov.ua/proyavit-svoyu-gromadsku-pozycziyu-doluchajtesya-do-rady-z-pytan-vnutrishno-peremishhenyh-osib

Навіщо створюють ради з питань ВПО?

Таку модель співпраці затвердив уряд, Ради повинні сприяти соціальному захисту ВПО, їх працевлаштуванню, забезпеченню житлом, надання психосоціальної, медичної та правової допомоги тощо.

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Карітас Донецьк у місті Дніпро продовжив реєстрацію на отримання грошової допомоги для родин з дітьми з найбільш уразливих категорій. Подати заявку можна онлайн до 1 лютого 2026 року.

Про це повідомляє БФ “Карітас Донецьк”.

Карітас: грошова допомога, 2026

Благодійна організація “БФ “Карітас Донецьк” у місті Дніпро оголосила про продовження реєстрації на два види грошової допомоги для родин з дітьми з найбільш уразливих категорій.

Допомога надається в межах проєкту «Комплексна гуманітарна допомога постраждалим від конфлікту жителям України та громадянам третіх країн в Україні, Польщі, Румунії та Молдові». Перед подачею заявки заявників просять уважно ознайомитися з критеріями відбору та категоріями вразливості.

Хто може отримати грошову допомогу від Карітас у Дніпрі

На грошову допомогу можуть претендувати родини з однією або кількома дітьми віком до 18 років, які належать до вразливих категорій та постраждали внаслідок війни в Україні.

Зокрема, це:

• багатодітні родини, які перебувають у складних життєвих обставинах і мають обмежені фінансові можливості;
• одинокі батьки або опікуни, які самостійно виховують дітей;
• прийомні та патронатні сім’ї, що виховують дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування;
• родини, у складі яких є діти, що постраждали від насильства, торгівлі людьми або тортур;
• сім’ї, які перебувають за межею бідності;
• родини, де дітей віком до 18 років виховує одна особа віком 55 років і старше, або кілька осіб похилого віку;
• сім’ї, у складі яких є особи з інвалідністю (І або ІІ групи) чи діти з інвалідністю;
• родини, у яких є зниклі безвісти члени сім’ї;
• сім’ї з дітьми, які постраждали внаслідок обстрілів або вибухонебезпечних предметів;
• інші родини з дітьми, які мають ознаки вразливості — рішення про надання допомоги у таких випадках ухвалюється комісією після оцінки потреб.

Як зареєструватися

Онлайн-реєстрація триває за покликанням: https://ee-eu.kobotoolbox.org/x/iJcZqhBF. Подати заявку можна до 1 лютого 2026 року включно.

Водночас у Карітас наголошують:

• реєстрація не гарантує отримання допомоги;
• люди, які вже реєструвалися влітку 2025 року (незалежно від результату), не можуть повторно претендувати на виплати.

Що відбувається після реєстрації

Якщо заявник підпаде під визначені категорії вразливості та буде відібраний за результатами онлайн-реєстрації, він отримає SMS-повідомлення. Після цього необхідно особисто прибути до офісу Карітас у Дніпрі за адресою: вулиця Гостомельська, 5 — для подання документів.

Якщо у вас залишилися питання, телефонуйте за номером: +380 (50) 150 9841,у будні дні з 09:30 до 16:00.

До теми:

Гуманітарна допомога від Червоного Хреста: хто в Україні може її отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Соледар – місто в Донецькій області, яке до повномасштабного вторгнення росії було відоме насамперед підприємством з видобутку солі “Артемсіль” – одним із найбільших у Європі. До 2022 року тут проживало понад 10 тисяч людей, працювали школи, лікарня, промислові об’єкти, а саме місто було важливою частиною економіки регіону. Проте російське вторгнення зруйнувало Соледар.

Редакція Бахмут IN.UA проаналізувала, що сталося з Соледаром після окупації російськими військами.

Бої за Соледар і повна окупація

Активні бойові дії за Соледар розпочалися влітку-восени 2022 року під час наступу російських військ на Бахмутському напрямку. Місто швидко перетворилося на одну з ключових точок протистояння.

13 січня 2023 року Міністерство оборони росії заявило про взяття Соледара під контроль. За твердженням російської сторони, місто було захоплене ще ввечері 12 січня. Україна на той момент офіційно не підтверджувала втрату контролю, наголошуючи, що в районі тривають інтенсивні бої. У заявах російського військового відомства Соледар називали “важливим плацдармом” для подальшого наступу та можливістю перерізати логістику ЗСУ до Бахмута.

Тогочасний полковник Збройних сил України Сергій Череватий  25 січня 2023 року підтвердив відхід частин ЗСУ з міста. Він прокоментував це так.

За словами Череватого, лінія фронту була вирівняна, тому не сталося оточення чи захоплення українських підрозділів.  Після цього ЗСУ закріпилися на заздалегідь підготовлених оборонних рубежах на околицях міста, щоб створити більш вигідні позиції для подальшої оборони.

Соледар: масштаби руйнувань

Вже наприкінці січня 2023 року окупаційна влада фактично визнала катастрофічний стан міста. 24 січня денис пушилін, який позиціюється як голова так званої “днр”, заявив, що рівень руйнувань у Соледарі настільки високий, що житлові будинки недоцільно відновлювати – простіше зводити нові. Він також повідомив про створення спеціальної комісії під керівництвом віцепрем’єра рф марата хуснулліна, яка нібито мала визначити подальшу долю міста.

Паралельно у прокремлівських медіа почали з’являтися матеріали, що описували Соледар як практично повністю зруйноване й безлюдне місто. У публікаціях від 29 січня 2023 року зазначалося, що більшість житлових кварталів лежать у руїнах, цивільного населення немає, а пересування можливе лише в супроводі бойовиків.

На початку лютого 2023 року російські видання самі підтверджували: Соледар зазнав масштабних руйнувань, а мешканці були змушені евакуюватися. Водночас окупаційна адміністрація говорила про плани відбудови міста та відновлення “Артемсолі”, а в матеріалах наводилися емоційні свідчення евакуйованих жителів, які сподівалися колись повернутися додому.

Обіцянки замість відновлення

Минали місяці, однак реальних відновлювальних робіт у місті так і не розпочали. У серпні 2023 року, дмитро стешин, російський воєнний кореспондент порівняв зруйнований Соледар із Дрезденом після Другої світової війни, наголосивши, що в місті майже не залишилося вцілілих будівель і цивільного населення.

У січні 2024 року, в річницю захоплення Соледара, денис пушилін назвав подію “звільненням від української окупації” та вкотре підкреслив її військове значення. Водночас він визнав, що бойові дії унеможливлюють розмінування та будь-яке відновлення міста. Попри це, пушилін знову говорив про “майбутнє відродження” Соледара і запуск “Артемсолі”.

Фактично протягом 2024-2025 років риторика окупаційної влади не змінювалася. З одного боку – заяви про плани, з іншого – постійні пояснення, чому ці плани неможливо реалізувати. У травні 2024 року в етері телеканалу “россия‑24” пушилін заявив, що обстріли з боку ЗСУ нібито не дозволяють навіть розпочати розмінування та розбір завалів у Соледарі, таким чином окупаційна влада знову перекладала відповідальність на українські війська.

 “Противник предпринимает перечень действий, которые не позволяют даже пока что приступить к разминированию, к разбору завалов, и это, конечно же, сложный вопрос”, — написав пушилін.

В квітні 2025 року російська окупаційна влада запровадила програми, які мають на меті заселити ці території російськими громадянами, включаючи пільгову іпотеку на придбання житла саме в цих містах. За даними місцевих ЗМІ, в росії мала запрацювати державна програма пільгового житлового кредитування для сімей з дітьми, яка поширювалася й на окуповані Бахмут і Соледар та інші населені пункти.

Іпотеку могли отримувати російські родини для купівлі чи будівництва житла на цих територіях, навіть якщо воно було зруйноване чи частково зруйноване під час війни.  Але наприкінці 2025 року пушилін знову наголосив, що через складні безпекові обстановини, в місті неможливо почати відновлювальні роботи або навіть провести кадастрові оцінки для компенсацій.

Люди без міста

Поки Соледар залишається зруйнованим і безлюдним, його мешканці живуть у статусі евакуйованих. У липні 2024 року так званий “уряд днр” повідомив про одноразову матеріальну допомогу в розмірі 10 тисяч рублів (5 500 грн) для евакуйованих жителів, зокрема з Соледара. Йшлося про кілька тисяч людей, які втратили домівки, але отримали лише символічну фінансову підтримку. 

У повідомленнях окупаційної влади неодноразово наголошувалося, що цивільного населення в Соледарі нібито немає. За даними джерел, навіть після завершення активних боїв люди намагаються повернутися до своїх домівок у Соледар і Бахмут із тимчасово окупованих територій. Однак окупаційні сили блокують в’їзд і виїзд, не дозволяючи цивільним заїжджати в міста та залишати їх через контрольовані окупантом під’їзди

“Артемсіль”: символ, який не відновили

Окремою темою залишається доля підприємства “Артемсіль”, яке до війни було стратегічно важливим для України. Про його відновлення окупаційна влада говорила ще у 2023 році, однак реальний стан підприємства свідчить про інше.

Через три роки після захоплення Соледар залишається символом не обіцяної росіянами “відбудови”, а руйнування та невиконаних обіцянок. Місто фактично не існує як простір для життя: без мешканців, без інфраструктури, без реальних планів відновлення. Усі заяви окупаційної влади зводяться до риторики про “після війни”, яка не має чітких термінів і гарантій.

Примітка. Над текстом працювала практикантка Марія Дубенко

До теми:

Невиконані обіцянки про відбудову і мародерство: як насправді живе окупована Авдіївка

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!