Наразі триває створення Рад з питань ВПО при Львівській та Одеській ОВА.Подати свою кандидатуру запрошують внутрішніх переселенців, які зареєстровані у відповідних областях. Також розглядатимуть кандидатури представників громадських організацій, що займаються захистом прав ВПО.
Як подати документи повідомляє сайт Мінреінтеграції
Прийом документів у Львові
Документи від кандидатів до Ради з питань ВПО при Львівській ОВА прийматимуться до 8 вересня 2023 року в електронній та/або паперовій формі на адресу: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, каб. 110 або на електронну пошту: [email protected].
Прийом документів від охочих стати членами Ради з питань ВПО при Одеській ОВА триватиме до 1 вересня 2023 року включно. Їх можна надіслати у паперовому вигляді на адресу: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83. Або ж в електронному вигляді – на електронну скриньку: [email protected], обов’язково поставивши в копію: [email protected] із зазначенням теми листа «Рада ВПО».
Таку модель співпраці затвердив уряд, Ради повинні сприяти соціальному захисту ВПО, їх працевлаштуванню, забезпеченню житлом, надання психосоціальної, медичної та правової допомоги тощо.
Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
Від початку повномасштабного вторгнення в Україні відбулися 64 обміни військовополоненими. Останній обмін був 6 травня 2025 року. Загалом за всі обміни до України змогли повернути 4 757 людей, це як цивільні полонені, так й військові полонені.
Все що потрібно знати про обміни в Україні, всі імена звільнених з полону від початку обмінів, контакти для родичів, шукайте в матеріалі Бахмут IN.UA
Обмін полоненими: як це відбувається
Про обмін полоненими Україна та росія домовляються завчасно, зазвичай при цьому використовують посередника. Про можливий обмін полоненими спершу повідомляють рідним, які чекають з полону своїх близьких.
Водночас інколи рідні не завжди можуть точно знайти, що саме їх близький буде обміняний цього разу. Проте нерідко їздять на кожен обмін сподіваючись побачити звільненого з полону.
Як знайти полоненого: офіційні джерела та неофіційні
В Україні діють кілька державних структур, які можуть підтвердити інформацію про те, що людина перебуває у полоні:
Міноборони;
Національного бюро з розшуку людей;
Національна поліція;
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими;
Об’єднаний центр з пошуку та звільнення полонених при СБУ;
Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста;
Робоча група ООН з питань насильницьких або недобровільних зникнень.
Це все офіційні джерела. Водночас нерідко родичі самі знаходять підтвердження, що їх рідні в російському полоні.
Шукають відео та фото на російських пабліках, також є канал “Списки знайдених та полонених”, де публікують актуальні списки обміну та полонених. Пошук полонених нерідко стає роботою самих родичів, на каналі періодично можна знайти списки тих, хто в полоні зараз. Відео підтвердження надають лише рідним.
Хто повернувся з російського полону
Від початку 2022 року з російського полону повернулися4 757 людей, це військові, які потрапили в полон та цивільні полонені. Прізвища звільнених з полону, а саме з останніх трьох, звільнені з полону 2025, можна знайти тут:
Якщо людина служила у війську та зникла безвісти або не виходить на зв’язок вона може перебувати у полоні. Випадки, коли військового вважали зниклим безвісти, в той час, як він перебував у полоні, є.
Якщо ви підозрюєте, що людина в полоні потрібно:
звернутись до ТЦК або військової частини;
подати заявку в Національну поліцію та отримати реєстраційний номер справи, заява до поліції реєструється в єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР);
забрати витяг та контакти слідчого.
Куди звертатись якщо рідний в полоні? Телефони
Телефонувати можна до:
Об’єднаного центру з пошуку та звільнення полонених при Службі безпеки України: +380 (67) 650 8332, +380 (98) 087 3601 або на електронну пошту [email protected];
Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими: (044) 428 6274 або на електронну пошту [email protected]; також є бот за посиланням, де можна знайти дані про рідного.
телефону довіри МВС: +380 (89) 420 1866;
Національного інформаційного бюро за гарячою лінією 1648 або за номером (044) 287 8165;
Національної поліції за телефоном +380 (89) 420 1866;
консультаційної лінії Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими при Міністерстві оборони України за номером +380 (95) 412 7424.
Якщо вам пропонують дізнатися інформація про полоненого за гроші, це шахрайство. Не передавайте такій людині жодні дані та повідомте про випадок у поліцію.
Хто займається поверненням полонених українців?
Вже десяток обмінів відбувся за допомоги Об’єднаних Арабських Еміратів. Поверненням додому наших полонених, зокрема, займається Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Загалом, це робота саме державних інституцій.
Росія почала поширювати фейкову інформацію про те, що нібито представники ЗСУ готуються до “провокацій на Донецькому напрямку” в районі Сіверська та Часового Яру Донецької області.
Про це повідомили в Центрі протидії дезінформації при РНБО України (ЦПД).
Російські фейки про ЗСУ
Центр протидії дезінформації при РНБО України попереджає про новий фейк, який активно поширює російська пропаганда про те, що ЗСУ готують провокацію в районі Сіверська та Часового Яру. Пропагандисти стверджують, що внаслідок цього буде здійснено “теракт із жертвами серед мирного населення”.
Фейкове повідомлення / фото ЦПД
У ЦПД наголошують, що подібні повідомлення можуть свідчити про можливу підготовку Росією власних провокацій або обстрілів цивільних об’єктів.
“Це класичний приклад використання пропагандистської тактики інформаційного алібі — ворог, з метою виправдання своїх дій, превентивно звинувачує Україну в тому, що сам планує вчинити“, — зазначають експерти ЦПД.
У Центрі також додають, що пропагандисти активізували свої зусилля зі створення подібних фейків на тлі оголошеного “перемир’я”. Це робиться для того, щоб інформаційно виправдати власні агресивні дії, подаючи їх як нібито “реакцію на дії України”.
Тетяна Красько раніше мешкала у Нью-Йорку, на лінії зіткнення. Жінка звикла до постійних бойових дій ще у 2014 році, але початок повномасштабної війни змусив її […]
VSIMDIM — це програма адаптації родин, що втратили дім через війну, її ініціювали Кирило Ярко і Тетяна Каменєва. Завдяки цьому проєкту ті, чия домівка окупована […]
Громадський діяч Андрій Грудкін родом з Торецька. Все свідоме життя він бореться за формування спільнот, які можуть впливати на рішення влади. Пан Андрій член громадської […]
