Бахмутянка Наталя Зубар більше 10 років робила своє рідне місто доступнішим для людей з інвалідністю. Наразі жінка з родиною мешкає в Києві. Нещодавно, в День Святого Миколая, її та інших жителів Бахмутської громади, які тимчасово перемістилися до столиці та області, запросили на святковий захід до Оболонської райдержадміністрації. 

Наталя Зубар на сторінці в Facebook поділилася своїми враженнями від зустрічі та роздумами про святкові заходи для переселенців під час війни.

Редакція не брала коментар особисто. Ми використали інформацію зі сторінки в соцмережі й не вказали це у першому варіанті матеріалу.

Чи потрібна святкова ялинка?

Жінка пояснила, чому вважає, що навіть у такі складні часи для нашої країни, необхідно відчути святкову атмосферу.

“Сьогодні мене з родиною та ще майже 250 людей запросили на новорічне свято для ВПО з Бахмута, яке відбулося в приміщенні Оболонської РДА м. Києва. Організаторами виступили Центр підтримки бахмутян в Києві та Оболонська РДА. Люди зібралися, щоб поспілкуватися, побачити один одного, випити чаю з печивом та послухати бахмутських артистів. 

Чесно, я коли увійшла до приміщення актової зали, де вже було багато мої земляків, то відчула, наскільки нещасні та пригнічені бахмутяни, як знесилюють їх невеселі думки… Може, я й помиляюся, але зазвичай шкірою відчуваю такі речі… Та все змінилося, коли бахмутян почули й побачили Ганну Голубцову, нашу зірочку. Аплодисменти, підспівування, навіть сльози… Це наше, своє, рідне. Не треба зірок, не треба розваг. Просто відчути, що ти є. І що щось важливе для тебе продовжує існувати. 

З кожним новим виступом, з кожною новою зустріччю настрій в залі змінювався, люди співали, легенько підтанцьовували. І це вже були не ті знесилені і геть нещасні люди. То були рідні, близькі і сильні члени громади. 

Підтримали дуже і слова голови РДА Кирила Фесика, що кияни зроблять все можливе, щоб ми тут, в столиці, відчували себе як вдома. Дуже хотілося б вірити в них. В кінці ніхто не хотів розходитися, ще 40 хвилин спілкувалися і фотографувалися… Я дуже вдячна Людмилі Бондарєвій та Ірині Булгаковій за цей захід, за теплу зустріч, за те, що витягли нас із наших безкінечних проблем і орендованих домівок. 

Вдячна, що мої батьки були щасливі, посміхалися, зустрічалися з знайомими. До речі, моя матуся вперше за два роки сказала, що їй подобається бути в Києві…”, — поділилася Наталя Зубар.

Зазначимо, що на сторінці Бахмутської міськради в Facebook люди позитивно відреагували на проведення подібних заходів для ВПО. Бахмутяни поширювали допис та лишили майже 200 вподобайок під ним.

Читайте також:

• Троянди, вулиці та запахи: бахмутяни поділилися, що для них стало символом міста
• Кожен, хто був просто знайомим, став рідним! — спогади бахмутянки про війну
• Медузи, туалети та весілля: цікаві музеї Києва, які варто відвідати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!