Бахмутянка Наталя Зубар більше 10 років робила своє рідне місто доступнішим для людей з інвалідністю. Наразі жінка з родиною мешкає в Києві. Нещодавно, в День Святого Миколая, її та інших жителів Бахмутської громади, які тимчасово перемістилися до столиці та області, запросили на святковий захід до Оболонської райдержадміністрації. 

Наталя Зубар на сторінці в Facebook поділилася своїми враженнями від зустрічі та роздумами про святкові заходи для переселенців під час війни.

Редакція не брала коментар особисто. Ми використали інформацію зі сторінки в соцмережі й не вказали це у першому варіанті матеріалу.

Чи потрібна святкова ялинка?

Жінка пояснила, чому вважає, що навіть у такі складні часи для нашої країни, необхідно відчути святкову атмосферу.

“Сьогодні мене з родиною та ще майже 250 людей запросили на новорічне свято для ВПО з Бахмута, яке відбулося в приміщенні Оболонської РДА м. Києва. Організаторами виступили Центр підтримки бахмутян в Києві та Оболонська РДА. Люди зібралися, щоб поспілкуватися, побачити один одного, випити чаю з печивом та послухати бахмутських артистів. 

Чесно, я коли увійшла до приміщення актової зали, де вже було багато мої земляків, то відчула, наскільки нещасні та пригнічені бахмутяни, як знесилюють їх невеселі думки… Може, я й помиляюся, але зазвичай шкірою відчуваю такі речі… Та все змінилося, коли бахмутян почули й побачили Ганну Голубцову, нашу зірочку. Аплодисменти, підспівування, навіть сльози… Це наше, своє, рідне. Не треба зірок, не треба розваг. Просто відчути, що ти є. І що щось важливе для тебе продовжує існувати. 

З кожним новим виступом, з кожною новою зустріччю настрій в залі змінювався, люди співали, легенько підтанцьовували. І це вже були не ті знесилені і геть нещасні люди. То були рідні, близькі і сильні члени громади. 

Підтримали дуже і слова голови РДА Кирила Фесика, що кияни зроблять все можливе, щоб ми тут, в столиці, відчували себе як вдома. Дуже хотілося б вірити в них. В кінці ніхто не хотів розходитися, ще 40 хвилин спілкувалися і фотографувалися… Я дуже вдячна Людмилі Бондарєвій та Ірині Булгаковій за цей захід, за теплу зустріч, за те, що витягли нас із наших безкінечних проблем і орендованих домівок. 

Вдячна, що мої батьки були щасливі, посміхалися, зустрічалися з знайомими. До речі, моя матуся вперше за два роки сказала, що їй подобається бути в Києві…”, — поділилася Наталя Зубар.

Зазначимо, що на сторінці Бахмутської міськради в Facebook люди позитивно відреагували на проведення подібних заходів для ВПО. Бахмутяни поширювали допис та лишили майже 200 вподобайок під ним.

Читайте також:

• Троянди, вулиці та запахи: бахмутяни поділилися, що для них стало символом міста
• Кожен, хто був просто знайомим, став рідним! — спогади бахмутянки про війну
• Медузи, туалети та весілля: цікаві музеї Києва, які варто відвідати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни продовжують вести лобові штурми села Гришине, використовуючи рельєф місцевості. Попри це, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі та блокують просування противника.

Про це повідомили представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ.

Бої за Гришине: що відбувається в селі

За даними бійців 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ, російські сили не змогли обійти позиції в селі Гришине, що біля Покровська, а тому перейшли на прямі лобові штурми.

“Атаки тривають щодня із застосуванням піхотних груп та періодичним використанням легкої техніки — квадроциклів, мотоциклів“, — йдеться в повідомленні.

Попри високу активність ворога, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі. Крім того, їм вдалося відбити кілька позицій у населеному пункті.

Власну інформацію представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ доповнили відео, яке демонструє удари по позиціям противника.

Читайте також:

Росія вербує бійців в Африці: іноземні найманці вже перебувають на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Станом на березень 2026 року в Україні під економічними та юридичними обмеженнями Ради національної безпеки і оборони (РНБО) перебувають 12 474 фізичні особи, які є громадянами 77 країн світу. Аналітики YouControl провели дослідження Державного реєстру санкцій та з’ясували, що Донецька область посідає одне з перших місць за кількістю підсанкційних фізичних осіб-підприємців (ФОП), поступаючись лише Криму.

Редакція Бахмут IN.U зібрала ключові факти з аналітичного звіту.

Донеччина у лідерах за кількістю підсанкційних ФОП

Донецька область посідає друге місце в Україні за цим показником — тут зареєстровано 54 підсанкційні підприємці. Регіон поступається лише тимчасово окупованому Криму, де налічується 94 такі ФОПи. Загалом топ-5 виглядає наступним чином:

• Крим — 94 особи;
• Донецька область — 54
• Луганська область — 21;
• Київ — 20;
• Одеська область — 7.

Щодо сфер діяльності, то 30% таких підприємців (65 осіб) працюють у сфері торгівлі. Ще 31 ФОП залучений до професійної, наукової та технічної діяльності, а 24 підприємці займаються операціями з нерухомістю. Відомо, що у 2025 році до списку потрапили 25 діючих ФОПів, серед яких фігуранти “Міндічгейту” Тімур Міндіч та Олександр Цукерман, а також екснардеп Костянтин Жеваго.

Громадянство: російські паспорти та подвійне підданство

Серед понад 12 тисяч фігурантів списку РНБО абсолютну більшість становлять громадяни російської федерації — 9 242 особи. На другому місці йдуть громадяни України — їх у списку 1 191. Також значну частину складають представники Грузії (282), Ірану (272) та Білорусі (186).

Окрему увагу аналітики звертають на осіб із множинним громадянством:

• 576 людей мають подвійне громадянство. Найпоширеніша комбінація — паспорти рф та України (501 випадок). За даними YouControl, переважно це жителі тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської областей та Криму;
• 9 осіб мають потрійне громадянство. Серед них — Лада Фірташ, дружина підсанкційного бізнесмена Дмитра Фірташа;
• у 179 осіб дані про громадянство відсутні. До цієї категорії належать колишні народні депутати Віктор Медведчук та Тарас Козак, які були позбавлені українського громадянства.

Терміни дії санкцій

Держава застосовує вісім різних часових проміжків для обмеження діяльності фігурантів реєстру. Статистика строків виглядає так:

• 10 років — найпопулярніший термін, який застосовано до 7 659 осіб;
• 5 років — встановлено для 2 257 осіб;
• безстрокові обмеження — діють для 1 914 осіб;
• 50 років — отримали 585 осіб;
• 30 років — запроваджено проти 7 осіб (шестеро з них є служителями російської православної церкви);
• 3 роки — отримали 30 осіб.

Крім того, для 8 осіб діють точні терміни до 31 травня 2026 року (через ситуацію в Республіці Південний Судан), а ще 14 перебуватимуть під санкціями до відповідного рішення Ради Безпеки ООН.

Віковий зріз: від 19-річних до довгожителів

Середній вік фізичної особи під санкціями РНБО в Україні становить 54 роки (дані про дату народження відсутні лише у 411 фігурантів).

Найстаршою у списку є 95-річна Любов Рєпа, яка свого часу працювала у виборчій комісії в окупованій Керчі. Наймолодшим фігурантам — Артему Саратовцеву та Владиславу Ніколаєву — виповнилося по 19 років (обмеження проти них ввели у 2023 та 2025 роках відповідно).

Читайте також:

В окупованому Донецьку скаржаться на ціни за оренду: вартість квартир сягає понад 80 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!