Бахмутянка Наталя Зубар більше 10 років робила своє рідне місто доступнішим для людей з інвалідністю. Наразі жінка з родиною мешкає в Києві. Нещодавно, в День Святого Миколая, її та інших жителів Бахмутської громади, які тимчасово перемістилися до столиці та області, запросили на святковий захід до Оболонської райдержадміністрації. 

Наталя Зубар на сторінці в Facebook поділилася своїми враженнями від зустрічі та роздумами про святкові заходи для переселенців під час війни.

Редакція не брала коментар особисто. Ми використали інформацію зі сторінки в соцмережі й не вказали це у першому варіанті матеріалу.

Чи потрібна святкова ялинка?

Жінка пояснила, чому вважає, що навіть у такі складні часи для нашої країни, необхідно відчути святкову атмосферу.

“Сьогодні мене з родиною та ще майже 250 людей запросили на новорічне свято для ВПО з Бахмута, яке відбулося в приміщенні Оболонської РДА м. Києва. Організаторами виступили Центр підтримки бахмутян в Києві та Оболонська РДА. Люди зібралися, щоб поспілкуватися, побачити один одного, випити чаю з печивом та послухати бахмутських артистів. 

Чесно, я коли увійшла до приміщення актової зали, де вже було багато мої земляків, то відчула, наскільки нещасні та пригнічені бахмутяни, як знесилюють їх невеселі думки… Може, я й помиляюся, але зазвичай шкірою відчуваю такі речі… Та все змінилося, коли бахмутян почули й побачили Ганну Голубцову, нашу зірочку. Аплодисменти, підспівування, навіть сльози… Це наше, своє, рідне. Не треба зірок, не треба розваг. Просто відчути, що ти є. І що щось важливе для тебе продовжує існувати. 

З кожним новим виступом, з кожною новою зустріччю настрій в залі змінювався, люди співали, легенько підтанцьовували. І це вже були не ті знесилені і геть нещасні люди. То були рідні, близькі і сильні члени громади. 

Підтримали дуже і слова голови РДА Кирила Фесика, що кияни зроблять все можливе, щоб ми тут, в столиці, відчували себе як вдома. Дуже хотілося б вірити в них. В кінці ніхто не хотів розходитися, ще 40 хвилин спілкувалися і фотографувалися… Я дуже вдячна Людмилі Бондарєвій та Ірині Булгаковій за цей захід, за теплу зустріч, за те, що витягли нас із наших безкінечних проблем і орендованих домівок. 

Вдячна, що мої батьки були щасливі, посміхалися, зустрічалися з знайомими. До речі, моя матуся вперше за два роки сказала, що їй подобається бути в Києві…”, — поділилася Наталя Зубар.

Зазначимо, що на сторінці Бахмутської міськради в Facebook люди позитивно відреагували на проведення подібних заходів для ВПО. Бахмутяни поширювали допис та лишили майже 200 вподобайок під ним.

Читайте також:

• Троянди, вулиці та запахи: бахмутяни поділилися, що для них стало символом міста
• Кожен, хто був просто знайомим, став рідним! — спогади бахмутянки про війну
• Медузи, туалети та весілля: цікаві музеї Києва, які варто відвідати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Через тимчасову окупацію Бахмутської громади та повну евакуацію мешканців місцева система освіти була повністю перебудована на дистанційний формат. Станом на вересень 2025 року навчання онлайн проходять понад 2,7 тисячі дітей, більшість з яких перебувають у безпечних регіонах України або за кордоном.

Детальніше про те, скільки навчається дітей в школах Бахмутської громади — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Скільки дітей навчають в освітніх закладах Бахмута

Через тимчасову окупацію території Бахмутської міської територіальної громади та повну евакуацію мешканців система освіти громади працює дистанційно, діти навчаються онлайн. Станом на 1 вересня 2025 року освітня мережа громади налічувала 46 закладів освіти, з яких 12 працювали дистанційно в умовах воєнного стану.

Освіту в закладах Бахмутської громади зараз отримують 2 703 дитини, ще 80 дітей відвідують позашкільні заняття. Більшість цих дітей навчаються не вдома:

• приблизно 6 з 10 дітей перебувають у безпечних регіонах України;
• майже 4 з 10 — за кордоном;
• менше ніж 1% залишаються на тимчасово окупованих територіях, але продовжують навчатися за українською програмою.

У дошкільній освіті Бахмутської громади ситуація суттєво змінилася через війну. З 25 дитсадків, які працювали до повномасштабного вторгнення, роботу призупинили 20. Наразі дистанційно працюють 5 закладів, у яких відкрито 26 груп. У них навчаються 540 дітей віком від 3 до 6–7 років, у середньому, це приблизно 21 дитина в групі. Окремо працюють 10 спеціальних груп, де 206 дітей отримують корекційну допомогу, а також 1 інклюзивна група для 18 дітей, з яких 2 — з особливими освітніми потребами.

У загальній середній освіті з 17 шкіл громади 11 тимчасово не працюють. Освітній процес забезпечують 6 шкіл, у яких відкрито 82 класи та навчаються 2 163 учні. У середньому в класі — 26 дітей. Для дітей з особливими освітніми потребами працюють 11 інклюзивних класів і 1 спеціальний клас, де навчається 21 дитина. Також у двох школах відкрито 5 класів з українознавчим компонентом для 93 дітей, які зараз перебувають за кордоном.

Читайте також:

Пів мільйона на освіту: затвердили програму Бахмутської МТГ на 2026–2027 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українського режисера Мстислава Чернова номінували на премію Гільдії режисерів США за документальний фільм “2000 метрів до Андріївки”, що розповідає про звільнення села під Бахмутом.

Про це йдеться на офіційному сайті Гільдії режисерів США (DGA).

Режисера “2000 метрів до Андріївки” номінували на премію DGA

Українського режисера Мстислава Чернова номінували на премію Гільдії режисерів США за стрічку “2000 метрів до Андріївки”. Він боротиметься за нагороду “за видатні режисерські досягнення в документальному кіно за 2025 рік”. Серед інших номінантів — Ґіта Ґандбгір із фільмом “Ідеальна сусідка”, Сара Хакі та Мохаммадреза Ейні зі стрічкою “Розсікаючи скелі”, Елізабет Ло з фільмом “Розвіювачка коханки”, а також Лаура Пойтрас і Марк Обенгауз зі стрічкою “Приховання”.

Переможців премії оголосять під час 78-ї щорічної церемонії нагородження DGA Awards, яка відбудеться 7 лютого.

Сама стрічка “2000 метрів до Андріївки” — це документальний фільм, який показує, як бійці Третьої штурмової бригади звільняють село Андріївка поблизу Бахмута під час контрнаступу у 2023 році. Частину кадрів зняли військові на камери GoPro, інші — сам Мстислав Чернов та співпродюсер фільму Олександр Бабенко, які разом із військовим із позивним “Фєдя” наздоганяли штурмові підрозділи.

Світова прем’єра стрічки відбулася на фестивалі “Санденс” у січні 2025 року, де фільм отримав нагороду за найкращу режисуру в категорії World Cinema Documentary. В Україні картину показали на Docudays UA, де вона здобула три нагороди. З 28 серпня фільм вийшов у широкий прокат.

Також стрічка “2000 метрів до Андріївки” увійшла до шортліста “Оскара-2026” в категорії “Найкращий документальний повнометражний фільм”.

Читайте також:

Spotify назвав головних українських артистів і хіти 2025 року: хто увійшов у топи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!