Бахмутян у місті Кам’янське чекає концерт від землячки

Семаковська Тетяна 18:27, 2 Жовтня 2023
Кам’янське/ фото з відкритих джерел

5 жовтня у місті Кам’янське, що на Дніпропетровщині, відбудеться концерт родини Лук’янових, виступатиме Галина Лук’янова та її донька Наталія.

Про це повідомляє Центр підтримки бахмутян у Дніпрі.

Концерт бахмутянок

Концерт Галини та Наталі Лук’янових, які евакуювалися з Бахмута на Дніпропетровщину, планують 5 жовтня у місті Кам’янське. Бахмутянин Валентин Овсяніков також виступатиме, музикант гратиме на гітарі. Захід пройде у місцевій бібліотеці Шевченка, 16. Всіх охочих чекають на 15:00.

Галина співає і грає на гітарі, Наталя співає. Музикантки виконують кавери і свої пісні.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія просунулась поблизу Білицького — DeepState

Валентина Твердохліб 09:45, 28 Вересня 2026
білицького
Лінія фронту на Покровському напрямку / скриншот мапи DeepState

Російська армія має нові просування на Донеччині. Окупанти пройшли вперед на Покровському напрямку фронту.

Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA.

Просування рф на Донеччині, дані на 28 вересня

За даними аналітиків DeepState, протягом 27 вересня російська армія мала просування на Покровському напрямку фронту Донеччини. Противник пройшов вперед поблизу міста Білицьке. На сьогодні місто перебуває у сірій зоні, а його східні околиці — під контролем окупантів.

Білицьке в сірій зоні / скриншот мапи DeepState

За інформацією Генштабу ЗСУ, минулої доби на Покровському напрямку зупинили 20 атак. Росіяни штурмували в районах Сергіївки та Молодецького, а також у напрямках Добропілля, Вільного, Білицького, Чернігівки та Мирного.

Втрати рф за 27 вересня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 27 вересня російська армія втратила:

  • близько 2 090 військових;
  • 1 танк;
  • 8 бойових броньованих машин;
  • 49 артилерійських систем;
  • 2 РСЗВ;
  • 2 засоби ППО;
  • 12 наземних робототехнічних комплексів;
  • 1 382 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
  • 490 одиниць автомобільної техніки;
  • 7 одиниць спецтехніки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Фітофарм” у Бахмуті: історія фармацевтичної фабрики від 1974 року до релокації

Семаковська Тетяна 12:00, 27 Вересня 2026
Працівниці Артемівської фармацевтичної фабрики / фото КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли в Бахмуті запустили першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Підприємство випускало настоянки, мазі, сиропи, таблетки та різноманітні краплі, а його продукція згодом надходила не лише до аптек України, а й до інших республік СРСР. У 1990-х роках фабрика пережила кризу, а після реорганізації у 1995 році почала модернізувати виробництво. У 2022 році через бойові дії виробництво в Бахмуті зупинили, а компанія перенесла головний офіс до Києва та перейшла на контрактне виробництво.

Історію “Фітофарму” розповіли у КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті з’явилася фармацевтична фабрика

Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли було запущено першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Тоді запрацювали галеновий, фасувальний та картонажний цехи. У другій половині 1974 року виробничі потужності розширилися, вже почали працювати таблетковий цех та цех із виготовлення очних крапель.

На підприємстві працювали близько 250 людей. Проєктна річна потужність фабрики передбачала випуск 16 мільйонів одиниць фасованих ліків. Першим директором призначили Юрія Андрійовича Джаноянца.

Асортимент Артемівської фармфабрики з роками майже не змінювався, проте поповнювався новими препаратами.

Підприємство виробляло “галеніку”, тобто, настоянки, мазі та сиропи, таблетки, зокрема екстракт валеріани, а також різноманітні краплі — очні, вушні, серцеві та від нежитю. До асортименту також входили антисептичні засоби. У радянський період головними замовниками продукції були обласні аптечні управління МОЗ УРСР. Згодом продукція Артемівської фармфабрики почала надходити до аптек росії, Молдавії, Вірменії та Казахстану.

Як “Фітофарм” пережив кризу 1990-х

На фабриці виробляли галеніку”, тобто, настоянки, мазі та сиропи, таблетки / фото з сайту компанії ПрАТ “Фітофарм”.

На початку 1990-х років підприємство опинилося на межі банкрутства. Серед основних причин були криза неплатежів з боку замовників, гострий дефіцит сировини та медичної фасувальної тари.

Проблеми виникли через стрімке зростання цін та втрату зв’язків із колишніми партнерами-постачальниками. У цей період підприємству допоміг вижити “Фітококтейль”. Його рецепт розробили у фабричній лабораторії. До складу напою входили 40-градусний спирт, глід, чебрець та інші лікарські трави.

“Фітококтейль” мав червоно-коричневий колір, приємний аромат та м’який смак. Порівняно з магазинним алкоголем він коштував недорого. Продукт реалізовували у 100-мілілітрових медичних пляшечках просто з лотків на вулиці. Співробітниця фабрики встановлювала столик у людних місцях та виставляла продукцію підприємства. На товари діяли “заводські” ціни, тобто вони були дешевшими, ніж в аптеках.

Така торгівля лікарськими препаратами не цілком відповідала санітарним нормам, однак приносила підприємству необхідні кошти. Завдяки цим надходженням фабрика могла закуповувати сировину, поступово відновлювати виробництво та відносно регулярно виплачувати заробітну плату.

Коли Артемівська фармфабрика стала “Фітофармом”

У 1995 році підприємство реорганізували у Відкрите акціонерне товариство “Фітофарм”. Після цього поступово розпочалася модернізація виробництва та розширення асортименту. У наступні роки компанія розвивалася, вийшовши на національний та міжнародний рівні.

У 2000-х роках ВАТ “Фітофарм”, а згодом ПрАТ “Фітофарм”, увійшло до ТОП-10 провідних фармацевтичних виробників України. Асортимент підприємства розширився до понад 80 найменувань ліків. Продукцію почали експортувати до країн Балтії, Грузії, Молдови та Азербайджану. За свої досягнення підприємство отримало всеукраїнську премію “Панацея” як “Компанія року”.

Що сталося з “Фітофармом” після початку повномасштабної війни

17 квітня 2022 року через інтенсивні бойові дії та руйнування у Бахмуті виробництво підприємства зупинили. Водночас компанії вдалося евакуювати працівників, вивезти частину обладнання, готової продукції та сировини.

“Фітофарм” переніс головний офіс до Києва та повністю перезапустив бізнес-модель. Компанія перейшла на контрактне виробництво на потужностях інших українських фармацевтичних підприємств.

Сьогодні “Фітофарм” продовжує працювати та постачати відомі ліки в аптеки по всій Україні.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Screenshot 245 6398f

«Карфаген має бути зруйновано»: сім’я Лук’янових з Бахмута про евакуацію в Дніпро

Галина та Наталя Лук’янови, родина з Бахмута, які евакуювались в Дніпро сім місяців тому. За словами мами Галини, вони не впорались би, якби не їхні […]

DSC01944 9012d

Як Бахмутський мистецький коледж відсвяткував 120-річчя: фоторепортаж

Минулого тижня у Кам’янці-Подільському відбувся ювілейний концерт з нагоди 120-річчя Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв ім. І. Карабиця.

17:12, 14.06.2023 Микола Ситник

Як зруйнована набережна Бахмутки може стати громадським простором на прикладі Німеччини

Що таке громадський простір у розумінні громади? Насамперед — це місце, де можуть збиратися містяни, щоб відпочивати, ухвалювати рішення чи зустрічатися з близькими людьми. Зазвичай […]