Краєзнавець та дослідник історії Бахмута Григорій Соколовський презентував нову книгу, присвячену розвитку легкої та харчової промисловості міста з кінця XIX до початку XXI століття. Автор пропонує книгу безкоштовно.

Про це повідомляють на сторінці КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Книга про Бахмут

Нова книга представляє ґрунтовне дослідження історії та розвитку бахмутської легкої й харчової промисловості протягом більш ніж століття. Окремий розділ присвячено історії деяких бахмутських вулиць, розвитку комунікацій та місцевим легендам.

Автор пропонує книгу безкоштовно всім зацікавленим читачам. Єдині витрати для отримувачів – оплата доставки за тарифами перевізника (Укрпошта – близько 40 гривень, Нова пошта – від 80 гривень).

Книга видана невеликим тиражем у чорно-білому варіанті. Незважаючи на це, вона містить цінну інформацію для всіх, хто цікавиться історією Бахмута.

Бажаючі можуть замовити книгу, написавши автору приватне повідомлення на Facebook або надіславши запит на електронну пошту [email protected].

Читайте також:

• Андріївські вечорниці та спільні тренування: історія вчительки з Донеччини, яка мотивує учнів
• Солеваріння та аматорські спроби: як створювали герб Часів Яру
• У мережі з’явились фото зруйнованого Бахмутського вокзалу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 січня 2026 року в Україні змінили критерії для продовження виплат внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Ключовим показником залишається середньомісячний дохід сім’ї або однієї людини за останні три місяці.

Про це повідомив голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО Павло Фролов.

Нові правила для продовження виплат ВПО

За словами Павла Фролова, одним із головних критеріїв для продовження виплат ВПО є дохід сім’ї або особи за останні три місяці. Щоб претендувати на допомогу у розмірі 2–3 тисячі гривень, середньомісячний сукупний дохід на одну людину не повинен перевищувати чотири розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З 1 січня 2026 року граничний рівень доходу підвищено до 10 380 гривень на одну ВПО. Раніше цей показник становив 9 444 гривні. Зміни пов’язані з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, до 2 595 гривень.

Автоматично виплати продовжують таким категоріям ВПО:

• пенсіонерам із пенсією до 10 380 гривень;
• особам з інвалідністю I–II груп;
• дітям з інвалідністю до 18 років;
• дітям-сиротам та особам з їх числа до 23 років;
• прийомним батькам, батькам-вихователям та опікунам.

Водночас зазначається, що раніше неодноразово пропонувалося встановити нові критерії для виплат ВПО — середньомісячний дохід на одну особу не більше двох мінімальних заробітних плат, що нині становить 17 294 гривні. Проте, як вказує Павло Фролов, цю ініціативу парламент поки не розглянув.

Читайте також:

ВПО можуть отримати нову гуманітарну допомогу від Червоного Хреста: як подати заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Гостомельська громада, яка сама знає, що таке окупація й втрата дому, виявила готовність приймати та допомагати ВПО ще в 2022. Вона стала однією з тих, де знайшли свій дім вимушені переселенці, тут їх понад 2 тисячі, зокрема серед них є 22 бахмутян, більшість із них мешкають у самому Гостомелі. Саме в цій громаді планують створення житла для бахмутян. Якою громаду бачать зсередини самі внутрішньо переміщені особи?

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалась з трьома бахмутянами, які знайшли прихисток на Гостомельщині. Їхній досвід інтеграції у нову громаду — в нашому матеріалі.

“Цінуємо за надану допомогу”

Бахмутянка Світлана Орлова оселилась у Гостомелі в серпні 2022 року. Деякий час вона з родиною орендувала будинок у Бучі, але знову повернулись у Гостомель. Жінка розповідає, що це селище обрали невипадково. Тут ще до повномасштабного вторгнення мешкала її старша донька з чоловіком і дітьми.

Пані Світлана каже, що життям у Гостомелі вона задоволена. Тут вона і її рідні отримують різні види допомоги. Першочергово підтримку надають саме від місцевої адміністрації. Жінка каже, що відчула це одразу ж після приїзду, бо тут її проконсультували щодо оформлення виплат та надавали гуманітарну допомогу.

Окрім статусу ВПО, сім’я також має статус родини загиблого військовослужбовця. Чоловік пані Світлани загинув у 2023 році на Харківщині.

“Ми завжди отримували різну допомогу, нам тут справді дуже добре допомагають. Наприклад, і продуктові набори отримували, і памперси для онука. Дитина коли впала, ногу зламала, милицями допомогли, на лікування виплати оформляла. Щомісячно молодша донька отримує грошові виплати від Гостомельської громади, як дитина загиблого військовослужбовця, мій чоловік похований тут. Також вона ходить у місцеву школу і отримує безоплатне харчування, як дитина-ВПО. Завжди нашій родині пропонують і безоплатну психологічну допомогу. Тобто, коли потрібна допомога, звертаєшся до них і всім, чим можуть, допомагають. Часто і звертатись не потрібно, телефонують із соцзахисту і запрошують на видачі”, — зазначила Світлана Орлова.

Окрім гуманітарної допомоги, жінка також виокремлює заходи для дозвілля дітей. Каже, що для них завжди організовують цікаві поїздки або дають можливість оздоровитися.

“Пропонують і поїздки в табір, оздоровлюючий відпочинок для дитини. Або їздимо кудись на цікаві заходи. Ось, наприклад, у “Добропарк” їздили, на виставу в Київ возили дітей”, — каже жінка.

За словами переселенки, є в Гостомелі і можливості для працевлаштування.

“Я поки не займалась працевлаштуванням. Але моя мама знайшла тут роботу, вона працює в місцевому палаці культури. Я точно не знаю, яка в неї посада, вона доглядає за тренажерною залою. Точно про вакансії в Гостомелі я сказати не можу, але в місті часто можна побачити оголошення щодо пошуку продавців, водіїв. Тому, думаю, можливості є”, — розповіла Світлана Орлова.

За словами бахмутянки, вона дуже задоволена Гостомелем і наданою їй підтримкою. Каже, що завдяки цьому її родині вдалось швидше адаптуватися до нової громади. Саме селище вона цінує за спокій і зручну транспортну інфраструктуру.

“Я б не сказала, що це погане місце. Тут доволі спокійне життя, немає метушні, як у великих містах. Також звідси дуже зручно дістатися в Київ чи інші міста. Наприклад, з району, де ми зараз живемо, ближче їздити до Бучі, туди маршрутка йде через кожні пів години. Є маршрутки на Ірпінь, але вже рідше, і через весь Гостомель на Київ, теж доволі часто ходить, тому є чим добиратися”, — зауважила Світлана Орлова.

Бахмутянка також чула про проєкт будівництва житла, який планують реалізувати Бахмутська МВА і Гостомельська СВА. Жінка брала участь у заході з обговорення проєкту. На її думку, якщо ініціативу вдасться втілити, це допоможе людям з житлом.  

На те переселенець ти, чи місцевий житель тут не звертають увагу, довіряють і влаштовують всіх однаково

Юрій Калінін переїздив з Бахмута до Гостомеля в лютому 2023 року. Сюди спочатку евакуювалася його онука з чоловіком, потім донька, а згодом і він з дружиною. Чоловік каже, що проблемою було знайти житло.

“Громада прийняла нас дуже гарно. Єдине, з чим була проблема — знайти житло для оренди. А так сама громада дуже нам допомагає і ставлення добре. І гуманітарну допомогу надають, і, якщо треба, поради дають. Тобто, якщо є якийсь запит, то в міру можливостей. Те, що вони можуть робити, то роблять. Інколи ще отримували допомогу від Бахмутської громади, коли-не-коли дружина їздила в київський хаб за гуманітаркою”, — розповів чоловік.

По переїзду в Гостомель чоловік почав пошук роботи. Тут її швидко і знайшов, за кілька місяців вже працевлаштувався. Зараз займається вантажоперевезеннями в Європу.

“Вдома я нечасто буваю, в основному в рейсах до Польщі, Литви. Бітум перевожу. Роботу я знайшов тут, у Гостомелі. Як з працевлаштуванням тут зараз я точно не знаю, але тоді, у 2023 році з цим проблем не було. Наприклад, у моїй спеціальності якщо всі документи є, всі дозволи є, то можна було спокійно влаштовуватись. На те переселенець ти, чи місцевий житель тут не звертають увагу, довіряють і влаштовують всіх однаково. Тут головне аби виконував свою роботу в повному обсязі”, — каже чоловік.

Юрій Калінін каже, що Гостомель йому подобається, як компактне селище з гарною інфраструктурою. Також чоловік відзначає гарне ставлення до родин ВПО від місцевих жителів. Каже, що за весь час не стикався з упередженим ставленням до себе.

“Я сам виріс у селі, тому тут мені зручно. Гарне селище, приємні люди, недалеко від Києва. Хоч ми в Київ їздимо рідко, але все одно добре, що є можливість швидко туди дістатися. Наприклад, у лікарню чи по якісь документи. А взагалі поряд є Буча, тому в разі чого можна і туди поїхати. Ставлення людей тут дуже гарне. Немає такого, щоб хтось говорив: “Чого ви сюди приїхали, їдьте до себе додому” і подібні речі. Якщо ти ставишся до людей добре, то і вони до тебе, населення тут справді дуже приємне. Єдине, чого не вистачає — свого власного житла. Бо орендувати виходить накладно по грошах”, — зауважив бахмутянин Юрій Калінін.

Основні плюси — гарна транспортна розв’язка і багато лісу

Бахмутянка Ганна Шимоняк разом з дитиною та чоловіком мешкають у Гостомелі два роки. Сюди вирішили переїхати, щоб бути ближче до старшої доньки та онуків. Обрали саме Гостомельську громаду, бо тут вдалося знайти житло в оренду.

“У місті Вишневе мешкають моя старша донька та маленькі онуки. Ми хотіли жити ближче до них, тому переїхали на Київщину. Шукали житло в оренду, але те, що нам підійшло, було тільки тут, у Гостомелі. Так ми так тут і осіли”, — розповіла жінка.

Пані Ганна — домогосподарка. Її чоловік зміг знайти роботу в Гостомелі. Молодша донька завершила тут навчання. Жінка каже, що за весь час життя в Гостомелі допомогу отримувала лише від Бахмутської МВА.

“Єдиний раз отримували гуманітарну допомогу від Бахмутської МВА. А так лише своїми силами виживаємо. Річ у тому, що я не слідкую за новинами, об’явами, може є якісь групи, в яких я не перебуваю. Я не хочу сказати, що про нас забули, що вони такі погані, може це я просто щось не знаю. Як тільки ми переїхали сюди, то оформили виплати ВПО, більше нікуди не звертались”, — каже бахмутянка.

Жінка каже, що за два роки життя вони з родиною не помічали недоліків у самому селищі. Гостомель вони цінують за зручність і гарну природу. Також жінка відзначила гарне ставлення людей до переселенців.

“Нашим пріоритетом було бути ближче до доньки, і це нам вдалось. Про саме селище можу сказати, що воно досить зручне. Тут хороша транспортна розв’язка, близько до Києва, багато лісу. Ось це основні переваги, як на мене. Про місцевих жителів я нічого поганого не можу сказати. Конфліктів не було, скаржитись немає на що. Люди тут приємні”, — зауважила Ганна Шимоняк.

Досвід бахмутян у Гостомельській громаді показує, що інтеграція ВПО можлива не лише формально, а й по-людськи. Для переселенців важливими стали не окремі рішення чи одноразова допомога, а відчуття підтримки, доступ до базових сервісів, можливість працювати, навчати дітей і жити без постійного страху упередженого ставлення.У більшості історій ключовими факторами адаптації стали відкритість громади, робота соціальних служб і зрозуміла комунікація з приймаючою громадою. 

Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції. Його мета — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.

Читайте також:

• В Україні запустили нову житлову програму для ВПО з Луганщини: чи можна її поширити на інші регіони
• Фармацевтична компанія з Бахмута відновила роботу у новому місті
• 80 мільйонів гривень пропонують виділити з бюджету Бахмутської МТГ на житло для бахмутян в Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!