У США оголосили список номінантів на престижну літературну премію PEN America Translation Prize, куди потрапили роботи донеччанина Станіслава Асєєва та Сергія Жадана. Мова йде про “Світлий шлях: історія одного концтабору” та “How Fire Descends”.

Про це повідомили на сайті PEN America.

Книги про Донбасс

Літературна робота журналіста Станіслава Асєєва, яка отримала назву “Світлий шлях: історія одного концтабору” розповідає про життя автора у пекельному концтаборі “Ізоляція” в окупованому Донецьку, де він провів довгих 28 місяців. Книга також дає змогу читачам дізнатися про те, як життя людей після полону розділилося на “до” та “після”, як змінюється їх погляд на життя. Окрім цього, “Світлий шлях” — це пряме документальне свідчення про воєнні злочини, які вчинила росія по відношенню до українців.

Цю роботу переклали Ніна Мюррей та Зеня Томпкінс, надавши їй назву The Torture Camp on Paradise Street (“Катівня на Райській вулиці”).

Інша номінована робота під назвою How Fire Descends (“Як сходить вогонь”) була створена відомим українським поетом Сергієм Жаданом. У книгу увійшли 40 віршів, головною темою яких стало тяжке становище жителів Донеччини та Луганщини під гнітом російського імперіалізму. Перекладом займалися Ванда Фіппс і Вірляна Ткач, а їх сумісна робота була номінована в категорії “Переклад поезії”.

Бахмут. Хроніки незламної фортеці

15 лютого 2024 року у Києві відбулася презентація книги “Бахмут. Хроніки незламної фортеці”. Вона представляє собою хронологічну розповідь про події з лютого 2022 року по січень 2023 року. Книга розповість читачеві й про гуманітарну катастрофу, з якою стикнулися бахмутяни.

Перший тираж хронікальної розповіді вже отримали школи та бібліотеки. Наразі ж автори домовляються про друк другого тиражу. Вартість примірника хроніки залежатиме безпосередньо від розміру тиражу, проте не більше ніж 400 гривень. Замовити книгу можна за посиланням.

Читайте також:

• “Війна Бахмута проти Артемівська”: у Києві презентують книгу про місто-фортецю
• Катерина Зарембо розказує про свою книгу “Схід українського сонця”
• “Бахмут. Хроніки незламної фортеці”: як придбати примірник книги

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!