Українські сили продовжували обмежені контрнаступальні операції в районі Бахмута і, можливо, просунулися вперед 20 серпня. Геолокаційні кадри, опубліковані 20 серпня, вказують на те, що українські сили досягли позицій на захід і північ від Андріївки, хоча незрозуміло, чи утримують українські сили ці позиції.
Росіяни звітують про відбиті атаки ЗСУ поблизу Берхівки та Майорського
Російські блогери стверджували, що їхні війська відбили нещодавні українські атаки під Андріївкою, але ці кадри вказують на те, що російський контроль на північ і захід від населеного пункту погіршився, незалежно від тривалості і масштабу цих українських просувань.
Своєю чергою, Міністерство оборони росії заявило, що їхні сили відбили українську атаку біля Майорського. Російський блогер стверджує, що російські війська також відбили українські атаки біля Берхівки 19 серпня.
Карта бойових дій. Фото: Інститут вивчення війни
Російські війська продовжили наступальні операції в районі Бахмута 20 серпня і дещо просунулися вперед. Геолокаційні кадри, опубліковані 18 серпня, вказують на те, що російські війська здійснили незначне просування на захід від Ягідного.
Український Генштаб повідомив, що окупанти провели невдалі наступальні дії на північ від Богданівки, на північ і південь від Кліщіївки та поблизу Курдюмівки. Водночас окупанти наступали в напрямку Андріївки, тут продовжує діяти 98-а гвардійська повітряно-десантна (ВДВ) дивізія рф.
Інститут вивчення війни повідомляє, що росіяни внаслідок контрнаступів незначно просунулися вперед під Бахмутом.
Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».
Фото: Генштаб
Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм– підписуйтесь!
“Укрзалізниця” призначила додатковий поїзд №220/219, який курсуватиме між Києвом та Дніпром. Він здійснить рейси 18, 25 травня та 1 червня.
Про це повідомила пресслужба національного перевізника.
Поїзд “Київ — Дніпро”: розклад від “Укрзалізниця”
“Укрзалізниця” призначила додатковий поїзд №220/219. Він курсуватиме:
з Києва — 18, 25 травня та 1 червня, відправлення о 13:25, прибуття до Дніпра — о 20:36;
з Дніпра — 18, 25 травня та 1 червня, відправлення о 08:15, прибуття до Києва — о 16:17.
Поїзд робитиме зупинки на станції Кам’янське в обох напрямках, а у напрямку Києва — також на станції імені Тараса Шевченка, що у місті Сміла.
У складі поїзда передбачено купейні вагони з місцями для сидіння, а також вагони класу СВ (першого класу) зі спальними місцями.
Укрзалізниця звертає увагу пасажирів, які обирають купейні вагони з місцями для сидіння: непарні місця розташовані біля вікна, а парні — біля дверей купе (проходу).
Білокузьминівка — одне з найцікавіших сіл Донеччини, розташоване за 12 кілометрів від міста Краматорськ. Його історія сягає глибокої давнини, адже саме на околицях села була виявлена стоянка людей доби бронзи. Крім того, поблизу розташовані відомі Білокузьминівські крейдяні скелі — природна геологічна пам’ятка.
Детальніше про походження села та фото найцікавіших об’єктів Білокузьминівки — у матеріалі Бахмут IN.UA.
Як з’явилося село Білокузьминівка
Білокузьминівка — село Костянтинівської міської громади на Донеччині. До початку повномасштабної війни тут проживало близько 500 осіб.
Історія поселення бере свій початок ще в доісторичні часи — приблизно 40 тисяч років тому. Саме тоді давні люди облаштували тут стоянку. Згодом на цьому місці з’являлися нові поселення. У 1965 році археологи виявили залишки неолітичних кремнеобробних майстерень.
Точна дата заснування села залишається невідомою. За переказами місцевих жителів і краєзнавців, у 1703 році на території нинішньої Білокузьминівки вже діяв козацький пост і дерев’яна церква. Втім, ці дані не підтверджуються археологічними знахідками чи офіційними історичними джерелами.
У XVI столітті природні нерівності ландшафту в цій місцевості використовували для дозору, що стало поштовхом до заснування невеликого селища під назвою Оборонове.
Історія Білокузьминівки у XVIII–XIX
Околиці села з висоти скель / фото Донецький обласний краєзнавчий музей
У подвірному переписі Бахмутського повіту 1794 року згадується село Білокузьмино, яке, ймовірно, належало кільком поміщикам.
Інша згадка зустрічається у списку населених пунктів Катеринославського намісництва за 1795 рік. Назву село отримало, ймовірно, від капітана Кузьми Котельникова, якому належав місцевий маєток. Тоді у селі проживало 126 селян.
За даними п’ятої ревізії 1795–1796 років, у селі Семенівка та хуторі Білогірському мешкало 541 особа: 270 чоловіків і 271 жінка. У самій Семенівці проживало 426 осіб, усі вони були українцями за національністю й належали до селянського стану.
Краєвиди на околиці села / фото Донецький обласний краєзнавчий музей
У 1804 році Слобідсько-Українська губернська комісія провела економіко-географічне дослідження Ізюмського повіту. Землемір, що очолював експедицію, наніс на карту території вздовж річки Далека Біленька, описавши, зокрема, село Семенівку та хутір Білогірський — ймовірно, це і є нинішня Білокузьминівка.
Крейдяні скелі, розташовані поблизу, і дали назву хутора, що належав поміщику Семену Масюкову.
Радянська доба у Білокузьминівці
В радянські часи у Білокузьминівці був розташовано 4-й відділок радгоспу “Червона зірка” (центральна садиба його розміщена в місті Дружківці). Господарство мало 2 145 гектарів орної землі, де займалися тваринництвом.
На території села в цей час з’явилася середня школа, клуб, бібліотека та 5 магазинів.
Білокузьминівські крейдяні скелі — унікальний геологічний об’єкт, розташований неподалік села. Вони сформувалися близько 90 мільйонів років тому, коли океан Тетіс висох, а залишки його флори та фауни перетворилися на крейду, створивши ці природні утворення.
Вид на геологічну пам’ятку / фото Вікіпедія
Навколо скель простягаються степи з багатовіковими ясенами, кленами, дубами та іншими деревами. Тут мешкають змії, черепахи, кажани, лелеки та хижі птахи.
Туман та крейдяні скелі / фото Донецький обласний краєзнавчий музей
Ці крейдяні гори приваблюють як туристів, так і місцевих жителів. Особливо вони полюблялися альпіністами завдяки своїм майже вертикальним стінам, які стають чудовим випробуванням фізичної підготовки для кожного, хто прагне підкорити вершину.
Благодійний Фонд «Взаємодопомога», який допомагає українській армії нещодавно почав новий проєкт, у якому військові розповідають свої історії з фронтових буднів. Один із бійців Фідель, який […]
Сили оборони під час міських боїв у Бахмуті та на його околицях вдавалися до маневрів, які дозволяли утримати місто та зберегти особовий склад. Саме простий […]
Військовослужбовці з Лугансько-Донецького напрямку потребують засобів зв’язку – рації. Одна рація коштує в середньому 30 тисяч гривень, крім рацій потрібно придбати додаткові засоби, такі як […]
