Аеророзвідник із Бахмута на позивний “Герос” оголосив збір на підтримку бійців екіпажу БПЛА, які боронять Торецький напрямок. Загалом планують зібрати 200 тисяч гривень на придбання військового обладнання і ремонту авто.

Про це редакції “Бахмут IN.UA” розповів аеророзвідник на позивний “Герос”.

Військовий з Бахмута збирає гроші для побратимів

Аеророзвідник “Герос” — бахмутянин, який став на захист України. З початку повномасштабного вторгнення він допомагав з безпекою в Бахмуті, а згодом долучився до лав ЗСУ.

Окрім військової служби, “Герос” ще й активно допомагає побратимам з інших підрозділів. Для них він відкриває збори, а на зібрані кошти купує необхідне обладнання і техніку.

Першим збором, який відкрив “Герос”, був збір для військових на Курському напрямку.

“Я спілкувався з хлопцями, які поїхали туди, і вони сказали, що багато всього, чого їм не вистачало, доводилося купувати за свої гроші. І тут я подумав: “А чому б не відкрити збір?”. Я вважаю, що військові не повинні закривати свої потреби своїми ж грошима. На мою думку, з цим їм мають допомагати цивільні. Я не кажу, що вони зобов’язані це робити, але все ж бажано допомагати по можливості. Якщо ти не несеш військову службу з тих чи інших причин, то твій обов’язок у тилу — наближати нашу перемогу хоча б донатами”, — каже аеророзвідник.

Після цього боєць став відкривати збори на допомогу військовим, які боронять Торецький напрямок. Першочергово для бійців потрібне обладнання для дронів і кошти на ремонт автівок.

“Наразі найбільша необхідність — це ремонт мавіків (ред. дрони Mavic). Буває, що ці дрони на зворотньому напрямку падають неподалік позицій через вітер чи інші обставини. Так вони виходять з ладу, а їхній ремонт коштує немалих грошей. Також потрібні батареї більшої ємності для дронів, які літають на великі відстані, й системи скидів для знищення ворога. Також є машини, які треба ремонтувати. На всі ці потреби йдуть гроші зі зборів. Відкриваю їх не лише я, а й мої побратими. Разом ми допомагаємо одне одному закривати найважливіші потреби”, — розповідає аеророзвідник “Герос”.

Як допомогти військовим у Торецьку

Зараз аеророзвідник “Герос” відкрив постійну банку для допомоги екіпажу БпЛА на Торецькому напрямку. Мета збору — 200 тисяч гривень. Кошти планують витратити на закупівлю батареї для дронів Mavic, ремонт машини та обладнання.

Станом на момент публікації зібрано 188,8 тисяч гривень. Долучитися до збору аеророзвідника з Бахмута можете і ви. Донати приймаються на банку за посиланням.

Читайте також:

• Росіяни мають просування у Торецьку: які вулиці міста під контролем окупантів
• Розігруємо 5 подарунків за донат: редакція Бахмут IN.UA відкрила збір для ЗСУ
• Допомагають бійцям з озброєнням, фортифікаціями і ремонтом авто: як працює волонтерський штаб “Бахмут Український”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росія активно поширює заяви про відбудову зруйнованих міст на Донеччині. Втім за гучними обіцянками насправді стоять руїни, відсутність комунікацій і поодинокі показові ремонти. Найскладніша ситуація — у Бахмуті, Авдіївці та Мар’їнці, які були майже повністю знищені під час бойових дій.

Чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Розбиралась редакція Бахмут IN.UA.

Що відбувається в окупованих містах на Донеччині

Після окупації частини міст Донеччини російська влада регулярно звітує про нібито масштабну відбудову. У пропагандистських сюжетах показують нові квартири, ремонт будинків та “відновлення мирного життя”. Однак реальна ситуація в багатьох містах залишається критичною.

Авдіївка, яку російські війська окупували у 2024 році, зазнала понад 90% руйнувань. Попри обіцянки окупантів швидко відновити комунікації та житло, більшість робіт так і не реалізували. Подібна ситуація і в Мар’їнці та Бахмуті, які росія перетворила на руїни. Росіяни заявляють про майбутню відбудову, однак реальних робіт у містах немає.

Тож чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Ми поспілкувалися з Петром Андрющенком, Констянтином Скоркіним, Катериною Арісою та очевидицею відбудови на ТОТ — про все це дивіться у відеосюжеті Бахмут IN.UA.

Читайте також:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!