Аеророзвідник із Бахмута на позивний “Герос” оголосив збір на підтримку бійців екіпажу БПЛА, які боронять Торецький напрямок. Загалом планують зібрати 200 тисяч гривень на придбання військового обладнання і ремонту авто.

Про це редакції “Бахмут IN.UA” розповів аеророзвідник на позивний “Герос”.

Військовий з Бахмута збирає гроші для побратимів

Аеророзвідник “Герос” — бахмутянин, який став на захист України. З початку повномасштабного вторгнення він допомагав з безпекою в Бахмуті, а згодом долучився до лав ЗСУ.

Окрім військової служби, “Герос” ще й активно допомагає побратимам з інших підрозділів. Для них він відкриває збори, а на зібрані кошти купує необхідне обладнання і техніку.

Першим збором, який відкрив “Герос”, був збір для військових на Курському напрямку.

“Я спілкувався з хлопцями, які поїхали туди, і вони сказали, що багато всього, чого їм не вистачало, доводилося купувати за свої гроші. І тут я подумав: “А чому б не відкрити збір?”. Я вважаю, що військові не повинні закривати свої потреби своїми ж грошима. На мою думку, з цим їм мають допомагати цивільні. Я не кажу, що вони зобов’язані це робити, але все ж бажано допомагати по можливості. Якщо ти не несеш військову службу з тих чи інших причин, то твій обов’язок у тилу — наближати нашу перемогу хоча б донатами”, — каже аеророзвідник.

Після цього боєць став відкривати збори на допомогу військовим, які боронять Торецький напрямок. Першочергово для бійців потрібне обладнання для дронів і кошти на ремонт автівок.

“Наразі найбільша необхідність — це ремонт мавіків (ред. дрони Mavic). Буває, що ці дрони на зворотньому напрямку падають неподалік позицій через вітер чи інші обставини. Так вони виходять з ладу, а їхній ремонт коштує немалих грошей. Також потрібні батареї більшої ємності для дронів, які літають на великі відстані, й системи скидів для знищення ворога. Також є машини, які треба ремонтувати. На всі ці потреби йдуть гроші зі зборів. Відкриваю їх не лише я, а й мої побратими. Разом ми допомагаємо одне одному закривати найважливіші потреби”, — розповідає аеророзвідник “Герос”.

Як допомогти військовим у Торецьку

Зараз аеророзвідник “Герос” відкрив постійну банку для допомоги екіпажу БпЛА на Торецькому напрямку. Мета збору — 200 тисяч гривень. Кошти планують витратити на закупівлю батареї для дронів Mavic, ремонт машини та обладнання.

Станом на момент публікації зібрано 188,8 тисяч гривень. Долучитися до збору аеророзвідника з Бахмута можете і ви. Донати приймаються на банку за посиланням.

Читайте також:

• Росіяни мають просування у Торецьку: які вулиці міста під контролем окупантів
• Розігруємо 5 подарунків за донат: редакція Бахмут IN.UA відкрила збір для ЗСУ
• Допомагають бійцям з озброєнням, фортифікаціями і ремонтом авто: як працює волонтерський штаб “Бахмут Український”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни продовжують вести лобові штурми села Гришине, використовуючи рельєф місцевості. Попри це, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі та блокують просування противника.

Про це повідомили представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ.

Бої за Гришине: що відбувається в селі

За даними бійців 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ, російські сили не змогли обійти позиції в селі Гришине, що біля Покровська, а тому перейшли на прямі лобові штурми.

“Атаки тривають щодня із застосуванням піхотних груп та періодичним використанням легкої техніки — квадроциклів, мотоциклів“, — йдеться в повідомленні.

Попри високу активність ворога, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі. Крім того, їм вдалося відбити кілька позицій у населеному пункті.

Власну інформацію представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ доповнили відео, яке демонструє удари по позиціям противника.

Читайте також:

Росія вербує бійців в Африці: іноземні найманці вже перебувають на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Станом на березень 2026 року в Україні під економічними та юридичними обмеженнями Ради національної безпеки і оборони (РНБО) перебувають 12 474 фізичні особи, які є громадянами 77 країн світу. Аналітики YouControl провели дослідження Державного реєстру санкцій та з’ясували, що Донецька область посідає одне з перших місць за кількістю підсанкційних фізичних осіб-підприємців (ФОП), поступаючись лише Криму.

Редакція Бахмут IN.U зібрала ключові факти з аналітичного звіту.

Донеччина у лідерах за кількістю підсанкційних ФОП

Донецька область посідає друге місце в Україні за цим показником — тут зареєстровано 54 підсанкційні підприємці. Регіон поступається лише тимчасово окупованому Криму, де налічується 94 такі ФОПи. Загалом топ-5 виглядає наступним чином:

• Крим — 94 особи;
• Донецька область — 54
• Луганська область — 21;
• Київ — 20;
• Одеська область — 7.

Щодо сфер діяльності, то 30% таких підприємців (65 осіб) працюють у сфері торгівлі. Ще 31 ФОП залучений до професійної, наукової та технічної діяльності, а 24 підприємці займаються операціями з нерухомістю. Відомо, що у 2025 році до списку потрапили 25 діючих ФОПів, серед яких фігуранти “Міндічгейту” Тімур Міндіч та Олександр Цукерман, а також екснардеп Костянтин Жеваго.

Громадянство: російські паспорти та подвійне підданство

Серед понад 12 тисяч фігурантів списку РНБО абсолютну більшість становлять громадяни російської федерації — 9 242 особи. На другому місці йдуть громадяни України — їх у списку 1 191. Також значну частину складають представники Грузії (282), Ірану (272) та Білорусі (186).

Окрему увагу аналітики звертають на осіб із множинним громадянством:

• 576 людей мають подвійне громадянство. Найпоширеніша комбінація — паспорти рф та України (501 випадок). За даними YouControl, переважно це жителі тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської областей та Криму;
• 9 осіб мають потрійне громадянство. Серед них — Лада Фірташ, дружина підсанкційного бізнесмена Дмитра Фірташа;
• у 179 осіб дані про громадянство відсутні. До цієї категорії належать колишні народні депутати Віктор Медведчук та Тарас Козак, які були позбавлені українського громадянства.

Терміни дії санкцій

Держава застосовує вісім різних часових проміжків для обмеження діяльності фігурантів реєстру. Статистика строків виглядає так:

• 10 років — найпопулярніший термін, який застосовано до 7 659 осіб;
• 5 років — встановлено для 2 257 осіб;
• безстрокові обмеження — діють для 1 914 осіб;
• 50 років — отримали 585 осіб;
• 30 років — запроваджено проти 7 осіб (шестеро з них є служителями російської православної церкви);
• 3 роки — отримали 30 осіб.

Крім того, для 8 осіб діють точні терміни до 31 травня 2026 року (через ситуацію в Республіці Південний Судан), а ще 14 перебуватимуть під санкціями до відповідного рішення Ради Безпеки ООН.

Віковий зріз: від 19-річних до довгожителів

Середній вік фізичної особи під санкціями РНБО в Україні становить 54 роки (дані про дату народження відсутні лише у 411 фігурантів).

Найстаршою у списку є 95-річна Любов Рєпа, яка свого часу працювала у виборчій комісії в окупованій Керчі. Наймолодшим фігурантам — Артему Саратовцеву та Владиславу Ніколаєву — виповнилося по 19 років (обмеження проти них ввели у 2023 та 2025 роках відповідно).

Читайте також:

В окупованому Донецьку скаржаться на ціни за оренду: вартість квартир сягає понад 80 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!