Аеророзвідник із Бахмута на позивний “Герос” оголосив збір на підтримку бійців екіпажу БПЛА, які боронять Торецький напрямок. Загалом планують зібрати 200 тисяч гривень на придбання військового обладнання і ремонту авто.

Про це редакції “Бахмут IN.UA” розповів аеророзвідник на позивний “Герос”.

Військовий з Бахмута збирає гроші для побратимів

Аеророзвідник “Герос” — бахмутянин, який став на захист України. З початку повномасштабного вторгнення він допомагав з безпекою в Бахмуті, а згодом долучився до лав ЗСУ.

Окрім військової служби, “Герос” ще й активно допомагає побратимам з інших підрозділів. Для них він відкриває збори, а на зібрані кошти купує необхідне обладнання і техніку.

Першим збором, який відкрив “Герос”, був збір для військових на Курському напрямку.

“Я спілкувався з хлопцями, які поїхали туди, і вони сказали, що багато всього, чого їм не вистачало, доводилося купувати за свої гроші. І тут я подумав: “А чому б не відкрити збір?”. Я вважаю, що військові не повинні закривати свої потреби своїми ж грошима. На мою думку, з цим їм мають допомагати цивільні. Я не кажу, що вони зобов’язані це робити, але все ж бажано допомагати по можливості. Якщо ти не несеш військову службу з тих чи інших причин, то твій обов’язок у тилу — наближати нашу перемогу хоча б донатами”, — каже аеророзвідник.

Після цього боєць став відкривати збори на допомогу військовим, які боронять Торецький напрямок. Першочергово для бійців потрібне обладнання для дронів і кошти на ремонт автівок.

“Наразі найбільша необхідність — це ремонт мавіків (ред. дрони Mavic). Буває, що ці дрони на зворотньому напрямку падають неподалік позицій через вітер чи інші обставини. Так вони виходять з ладу, а їхній ремонт коштує немалих грошей. Також потрібні батареї більшої ємності для дронів, які літають на великі відстані, й системи скидів для знищення ворога. Також є машини, які треба ремонтувати. На всі ці потреби йдуть гроші зі зборів. Відкриваю їх не лише я, а й мої побратими. Разом ми допомагаємо одне одному закривати найважливіші потреби”, — розповідає аеророзвідник “Герос”.

Як допомогти військовим у Торецьку

Зараз аеророзвідник “Герос” відкрив постійну банку для допомоги екіпажу БпЛА на Торецькому напрямку. Мета збору — 200 тисяч гривень. Кошти планують витратити на закупівлю батареї для дронів Mavic, ремонт машини та обладнання.

Станом на момент публікації зібрано 188,8 тисяч гривень. Долучитися до збору аеророзвідника з Бахмута можете і ви. Донати приймаються на банку за посиланням.

Читайте також:

• Росіяни мають просування у Торецьку: які вулиці міста під контролем окупантів
• Розігруємо 5 подарунків за донат: редакція Бахмут IN.UA відкрила збір для ЗСУ
• Допомагають бійцям з озброєнням, фортифікаціями і ремонтом авто: як працює волонтерський штаб “Бахмут Український”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!