Соцопитування та дослідження — важливий інструмент для впливу на суспільство та вивчення думки громадськості. Водночас вони можуть стати знаряддям для створення гучних інфоприводів, ажіотажу навколо вигідної теми та впливу на громадську думку у потрібному векторі. У рамках проєкту з підвищення медіаграмотності команда “Бахмут IN.UA” розповідає як розібратися, що результатами досліджень маніпулюють.
Що таке соціологічні дослідження?
Соціологічні дослідження — це, грубо кажучи, збір даних, розроблений за науковими методами. Якщо коротко, то вони мають три основні мети:
- виявити соціальні проблеми та знайти шляхи їх вирішення;
- зрозуміти соціальні процеси та їхні зміни;
- вивчити соціальні структури та відносини у суспільстві.
Дослідження можуть бути як кількісними, так і якісними. Перші відповідають за цифровий збір даних та аналіз статистики (опитування, перепис населення тощо). Другі — збирають детальні описи та спостереження (фокус-групи, інтерв’ю і так далі).
Що таке соціологічні опитування?
Соцопитування є одним з методів соціологічних досліджень. Респондентів опитують за кількома типами:
- опитування думки громадськості (дослідження думок, переконань населення тощо);
- демографічні опитування (інформація про вік, стать, освіту, зайнятість);
- опитування, пов’язані із поведінковими звичками (медичні звички, споживчі, голосування);
- письмове анкетування.
Соціологічні дослідження та російська пропаганда
Російська та проросійська пропаганди особливо яскраво використовують тему соціологічних досліджень задля популяризації вигідних їй наративів. До прикладу, під час так званих виборів президента рф у 2024 році заголовки російських ЗМІ та Телеграм-каналів рясніли інформацією про безпрецедентний рівень підтримки путіна на “нових територіях”: мовляв, 92,83% проголосували за нього, а явка складала 85,02%. Звідки бралися ці цифри, звісно ж, пропаганда не пояснювала.
14 грудня 2023 року російський Телеграм-канал Zanoza опублікував “новину”. Виявляється, 75% українців слідкували за прямою лінією путіна за допомогою VPN. Автор робить посилання на дослідницький інститут Gallup — мовляв, це їхня інформація. Зайшовши на офіційний сайт Ґеллапа та ввівши прізвище так званого президента рф у пошуковий рядок, бачимо: за 2023 рік згадка “putin” фігурує у 7 статтях, і жодна з них не присвячена вивченню того, хто дивився “прямую лінію”. На додаток, у грудні в принципі не було публікацій, присвячених “президентові” росії.
Також, прикриваючись даними “соціології”, пропагатори вже давно ширять мережею маніпулятивну ідею “Захід втомився допомагати Україні”. Так, у жовтні 2022 року на французському телебаченні йшла програма “Touche pas à mon poste!” (“Не чіпайте мій телевізор!” — пер.), в якій обговорювалася тематика війни в Україні. Під час цієї трансляції у Твіттері телеканалу провели опитування: чи варто Франції продовжувати озброювати Україну? Більшість проголосувала за варіант “ні”. Але відкрите голосування у соцмережах не дорівнює соціологічному опитуванню, а результати, зібрані за 20 хвилин ефірного часу, не є репрезентативними — голосувати в Інтернет-опитуванні у соцмережі може хто завгодно.
Цей ефір зіграв на руку російській пропаганді, адже у мережі тоді розповсюдили зраду про те, що французи проти допомоги нашій країні.
Натомість у тому ж жовтні 2022 року згідно з результатами офіційних соціологічних досліджень, 60% респондентів відповіли схвально на питання “Європейські країни також вирішили постачати зброю до України, щоб допомогти їй захиститися від російського вторгнення. Ви особисто схвалюєте чи не схвалюєте поставки зброї в Україну європейськими країнами?” Дослідження проводилися серед дорослого населення Франції із вибіркою 1008 людей. Репрезентативність соціологи забезпечували методом квоти (стать, вік, професія респондента), стратифікації за регіонами та категорій агломерації.
Як можуть маніпулювати соціологічними даними?
Маніпуляції соцопитуваннями частіше за все мають на меті вплинути на громадську думку, підкріпити чиюсь політичну позицію або створити хибне враження про підтримку певних ідей та наративів. Ось кілька методів, які використовують маніпулятори соціальних опитувань:
Вибірка респондентів:
- систематична упередженість: опитування може бути спрямоване на певну групу людей, яка не представляє загальної картини. Наприклад, опитування, що проводиться тільки серед мешканців великого міста, може не враховувати думку людей із менших населених пунктів;
- селективне включення: вибірка може навмисно включати або виключати певні демографічні групи, щоб отримати бажаний результат.
Формулювання питань:
- упереджені питання: формулювання питань таким чином, аби підштовхнути респондентів до певної відповіді. Наприклад, питання «Чи підтримуєте ви жорсткі заходи проти злочинців, щоб захистити наших дітей?» може мати більшу підтримку, ніж нейтральне «Чи підтримуєте ви жорсткі заходи проти злочинців?»;
- складні питання: використання складної мови або технічних термінів, які респонденти можуть не зрозуміти. І це може вплинути на їх відповіді.
Контекст питань:
- порядок питань: порядок, у якому ставляться питання, може вплинути на відповіді. Наприклад, питання про економічну ситуацію перед питанням про задоволеність роботою уряду може вплинути на оцінку останнього;
- попередні питання: питання, які ставляться перед основним питанням, можуть створити певний настрій або асоціації.
Інтерпретація результатів:
- вибіркова публікація: тобто оприлюднення лише тих результатів, які відповідають інтересам замовника опитування;
- хибні висновки: використання некоректних або перебільшених інтерпретацій даних. Наприклад, якщо 30% респондентів підтримують певну політику, це може бути представлено як “значна частина населення підтримує…”
Методи збору даних:
- телефонні опитування: можуть бути схильні до упереджень, оскільки певні групи населення (наприклад, молодь) можуть рідше відповідати на телефонні дзвінки;
- Інтернет-опитування: можуть не включати людей, які не мають доступу до Інтернету або не звикли користуватися ним.
Соціологічні дослідження: кому в Україні можна довіряти?
На початок 2024 року, згідно з даними Соціологічної асоціації України, у нас акредитовано 11 соціологічних компаній:
- Громадська організація “Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка”;
- Соціологічний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна;
- Східноукраїнський Фонд соціальних досліджень;
- Київський міжнародний інститут соціології (КМІС);
- Дослідницька компанія “ГфК Юкрейн” (GfK Ukraine);
- Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова (Центр Разумкова);
- ТОВ “Kantar TNS Ukraine” (Компанія ТОВ “Тейлор Нельсон Софрез Україна”, TNS в Україні);
- “Центр соціальних та маркетингових досліджень SOCIS”;
- Соціологічна група “Рейтинг”;
- Дослідницька агенція “Fama”;
- Громадська організація “Центр “Соціальний моніторинг”.
Якщо тематика соціологічних досліджень здається вам складною, надаємо список надійних джерел інформації — “білий” список від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Ці медіа публікують перевірену інформацію. Якщо ж журналісти зі списку цих видань припустилися помилки, вони не виправляють її “по-тихому” в адміністративній панелі, а відкрито заявляють про це.
Читайте також:
- “Світло, камера, пропаганда!”: які фільми показує росія про війну в Україні
- Маніпуляція: Дмитро Кулеба заявив про можливість перемовини з росією через посередників
- “Фотожаби” вже давно не жарти: як відрізнити фейкове фото від справжнього
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!
