Він звільняв Харківщину та втратив обидві ноги. Олександр Будько з позивним “Терен” зараз тестує українські міста у проєкті “Відвал ніг”, а точніше — їхню доступність для людей з інвалідністю. На думку Олександра, сьогодні у нас немає міст, які були б повністю пристосовані для людей з інвалідністю. Саме тому безбар’єрність міського простору — це те, що потрібно врахувати при відбудові інфраструктури.

Ми запитали Олександра його думку про безбар’єрність, а також яку країну чоловік вважає прикладом комфортного життя всіх людей, незалежно від того, які потреби вони мають.

Наявність пандусів — не показник

Що ви уявляєте, коли ми говоримо про доступний простір? Напевно, у більшості виникла картинка з пандусами. Втім пандуси — це аж ніяк не запорука того, що людина з інвалідністю зможе заїхати в супермаркет, аптеку чи навіть в туалет.

Часто ці пандуси мають такий нахил, що, аби вибратися наверх, треба мати або дуже сильні руки, або навички Супермена. Особливо це актуально зимою, коли ці поверхні не очищають від льоду й звичайна прогулянка перетворюється у дорогу перешкод, або що гірше — людина може травмуватися, впавши з крісла.

“Наявність декількох показових пандусів чи підйомників не надає місту статусу доступного. Немає пологих спусків з бордюрів, тактильних смуг, доступних вхідних груп в більшість державних установ та підприємств. І вони не передбачені взагалі, майже тотально всюди. Є міста, які хочуть щось змінювати, потрошечки це роблять. Але, щоб це було показово для всієї України, то поки такого міста немає. Принаймні, я не бачив”, — каже Олександр Будько.

Олександр у шоу  вирішив показувати іншим людям, як виглядає день для людини з інвалідністю. Наприклад, звична для нас рутина, як сходити в магазин за продуктами чи піти в парк, стає викликом для багатьох людей, які користуються колісними кріслами. 

“Базові зручності — це перила. Я колись теж на них не звертав увагу, а тепер мені без них дуже складно, особливо, якщо це сходи і якісь круті спуски. Також важливо, аби були тактильні смуги, які не перериваються посеред дороги десь для людей з порушенням зору. Смуги повинні бути повністю по всьому маршруту вибудовані. Підйомники і ліфти теж важливі”, — пояснює  чоловік.

Крім того, для людей з інвалідністю мають бути передбачені такі речі, як занижені каси чи то в кіно, чи в магазині, чи на вокзалі. Це банальна зручність, адже коли ви хочете купити квиток в кіно, то не звертаєте уваги на те, чи каса розрахована для осіб без інвалідності.

А якщо людина пересувається на колісному кріслі, то їй банально буде важко дотягнутися до стійки. Ще один важливий момент — це шрифт Брайля, який повинен дублюватися у публічних та громадських просторах.

На що звертати увагу архітекторам при відбудові міст?

На думку героя, країна, яка найкраще пристосована для людей з інвалідністю — це США. Це тому, що там планування міського простору розроблене з урахуванням потреб маломобільних груп населення, адже в США багато ветеранів війни. Соціум поважає їх, а відповідно працює над тим, щоб місто було комфортним для них.

Число українців з протезами збільшуватиметься

У серпні 2023 року видання The Wall Street Journal з посиланням на найбільшого у світі виробника протезів, німецької компанії Ottobock, повідомило, що за 17 місяців повномасштабної війни близько 50 тисяч українців втратили кінцівки.

У 2024 році ця цифра тільки зросла й продовжуватиме рости далі. Тож, у питанні відбудови та відновленні міст варто обов’язково врахувати безбар’єрність. На усіх рівнях потрібно забезпечити комфортні умови, це стосується й бюрократичних процесів. Наприклад, коли тільки людина отримала інвалідність — то вона одразу ж зіштовхується з проблемами.

“Поки що всі проблеми та незгоди лягають на плечі самої людини, яка набула такого статусу. Як і у всьому, ніхто ні за кого не планує турбуватися, все потрібно робити самому. Звичайно, об’єднані, скажімо, таким спільним статусом люди можуть кооперуватися і вирішувати якісь певні завдання. Є така організація, як Veteran Hub, яка сприяє розв’язанню певних питань ветеранських, військових і людей з інвалідністю в військовій сфері. Є Invitus Games, вони працюють виключно з ветеранами й тісно взаємозв’язані з усіма сферами людей з інвалідністю і військових”, — пояснює у коментарі Олександр Будько.

Крім того, ви можете звернутися до Юридичної Сотні з правових питань. Щоб не відчувати себе ізольованим, чоловік радить створювати свої кола спілкувань з людьми, які мають такі ж проблеми. Ми запитали Олександра й про різницю між військовою та цивільною травмою, адже чимало українців втратили кінцівки через обстріли, внаслідок прильотів тощо.

Чоловік пояснює, що наразі більшість людей, коли бачать людину з інвалідністю, то переважно підсвідомо асоціюють її з військовим/вою.

“Тобто немає такого вирізнення. Дуже багато історій чую, як цивільним дякують і хочуть пригостити їх чимось, оскільки вважають, що це військові. На мою думку, це демонстрація того, що соціум все ж вдячний захисникам/ницям або хоче принаймні бути вдячним. Звичайно, це складно навіть зрозуміти, хто в цивільному житті втратив кінцівку, а хто під час війни. Через вихованість такого ніхто не запитує”, — додає Олександр.

Він наголошує, що в більшості військові відчувають від суспільства повагу, але є винятки. Це ті, хто не цікавиться, військовий ти чи цивільний, як та де ти втратив кінцівку. Люди живуть своє життя і не віддають звітності собі, чому вони його взагалі живуть і чому вони платять податок зараз в Україні, а не в росії. Свідоме суспільство є і воно розвивається, каже Олександр.

Поки у нас триває війна, на вулицях ви бачитимете ще більше людей з інвалідністю — це можуть бути різні ампутації та деформації тіла внаслідок травми. Важливо толерантно відноситись до всіх людей, сприймати тіло іншої людини без осуду. Олександр минулого року став героєм фотозйомки Марти Сирко, яка творить серію світлин захисників України, що втратили кінцівки на війні. Чоловік каже, що це була його перша фотосесія у стилі ню, якщо можна так її назвати.

Головною метою фотосесії Терен вважає демонстрацію того, що тіло прекрасне у різних формах та станах. А вже завдання соціуму зробити так, щоб людина з будь-яким тілом відчувала себе включеною в усі процеси міського життя. 

Читайте також:

• Корупція у ВЛК і е-черга: Любов Галан про роботу “Принципу“
• Врятувався від російської ракети: історія військового з Бахмута
• Інклюзивне місто або як зробити Бахмут доступним для всіх після відбудови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 2025 року в селищі Гостомель на Київщині планують збудувати житло для бахмутян. У межах реалізації проєкту міська влада Бахмута стикнулась з проблемами, які, в першу чергу, стосувались виділення земельної ділянки. Хоч проєкт так і не вдалось повноцінно запустити, його не зупинили, зараз тривають роботи щодо його можливої реалізації.

Що відомо про проєкт та на якому етапі його реалізація? Редакція Бахмут IN.UA зібрала всю відому інформацію.

Коли стало відомо про житловий проєкт для бахмутян у Гостомелі

Вперше про проєкт будівництва житла для бахмутян у Гостомелі публічно заявили у березні 2025 року. Про це заявив мер Бахмута Олексій Рева в інтерв’ю журналісту з Покровська. Міський голова тоді зазначав, що паралельно з проєктом “Бахмут-Гоща” стартувала розробка аналогічного проєкту в Гостомелі. На той час жодних деталей щодо нового проєкту він не озвучував.

Після цієї заяви редакція Бахмут IN.UA звернулась із запитом до Бахмутської МВА. Нам відповіли, що міська влада Бахмута провела зустріч з Гостомельською селищною радою, аби дізнатися про можливість будівництва багатоквартирних будинків для бахмутян на території громади. Візуалізація житлового кварталу на той момент не розроблялась.

26 серпня 2025 року Бахмутська МВА та Гостомельська СВА підписали Меморандум про співпрацю. Тоді ж розпочались перемовини та узгоджувальні процедури з приватними власниками щодо передачі земельних ділянок Бахмутській громаді в тимчасове користування.

Проєкт “Спільне бачення нового дому”

У вересні 2025 року громадська організація “Бахмутська фортеця” разом із партнерами запустила проєкт “Спільне бачення нового дому”. Нашими партнерами стали Антикризовий медіа-центр з Краматорська, урбаністична організація Ro3kvit, Бахмутська МВА та Гостомельська СВА. Ми, як аплікант, зобов’язалися прозоро комунікувати про цей проєкт від початку й до кінця.

Метою проєкту було дослідження та спільне бачення, сформоване через залучення як майбутніх, так і нинішніх мешканців. Його особливість — людиноцентричний компонент, бо майбутній квартал у Гостомелі мав плануватися з урахуванням голосу людей, адже саме вони визначатимуть, яким має бути цей простір. Проєкт передбачав відкриту комунікацію та залучення громад до обговорення, аби новий квартал відповідав потребам людей і став прикладом якісної співпраці.

У січні 2026 року в Києві презентували результати проєкту “Спільне бачення нового дому”. Захід об’єднав бахмутян, представників громадських організацій, органів місцевого самоврядування та експертного середовища.

Результатом проєкту стало дослідження потреб бахмутян в евакуації та розробка підходів до створення нового житла для ВПО Бахмутської громади. У висновках дослідження йдеться про необхідність використання кількох моделей заселення людей з урахуванням різних життєвих ситуацій. Основний фокус рекомендацій спрямований на розвиток муніципального орендного та тимчасового житла, а також формування просторових рішень, що враховують повсякденні практики бахмутян, принципи безбар’єрності та умови для збереження й розвитку спільноти.

Чому в Гостомелі призупинили житловий проєкт для бахмутян

Наприкінці жовтня 2025 року стало відомо, що Бахмутська громада не змогла отримати в користування приватну земельну ділянку, де планували реалізувати проєкт. Раніше власник цієї ділянки сам запропонував її Бахмутській громаді на умовах суперфіцію. Але укласти договір на користування землею не вдалось. Як повідомляв тоді Олександр Марченко, заступник начальника Бахмутської МВА, причиною цьому стали невигідні умови від приватного землевласника для майбутнього будівництва.

Однак тоді ж представник бахмутської влади запевнив — житло для бахмутян у Гостомельській громаді все одно буде. Одразу після зриву попередніх напрацювань щодо приватної ділянки розпочали пошук комунальної земельної ділянки для майбутнього будівництва. Тоді селищна влада Гостомеля запропонувала на розгляд три ділянки, дві з яких у самому селищі, а одна в межах громади.

“Ми подивимося по обмеженнях цих ділянок, зробимо аналіз і визначимось, яку ділянку ми зможемо взяти. Ділянку саме комунальної власності Гостомельської громади. Минулий у нас досвід був з приватними (ред. приватним власником землі), ми не знайшли порозуміння щодо передачі земельної ділянки. Напрацювання є, шлях, яким земельна ділянка буде передаватися, також визначений. Це може бути договір суперфіцію або право постійного користування на час будівництва”, — говорив Олександр Марченко під час внутрішнього воркшопу учасників проєкту “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”.

У листопаді 2025 року нам стало відомо, що відмовитись від приватної ділянки для будівництва вирішили через невигідні умови. Приватний власник пропонував передбачити у договорі частку житлових приміщень під свої потреби (за повідомленням — близько 12%), при цьому землю планувалося передати в користування на умовах суперфіцію (ред. тимчасове право користування). Наприклад, якщо умовно вартість усього проєкту становила б $300 млн, то 12% житлових приміщень дорівнювали б приблизно $36 млн вартості готового об’єкта, які власник отримав би у вигляді відповідної площі.

Житловий квартал для бахмутян у Гостомелі: актуальна інформація на 2026 рік

У квітні 2026 року Бахмутська МВА у відповідь на запит редакції повідомила, що пошук земельної ділянки ще триває. Її шукають на території Гостомельської громади. На сьогодні пріоритетними та найбільш придатними визначено три земельні ділянки, але остаточний вибір ще не зроблений. Точних строків отримання земельної ділянки для будівництва не прогнозують.

“Потенційні строки ухвалення рішення щодо конкретної земельної ділянки на сьогоднішній день відсутні. Наступні етапи будуть обговорюватися спільно з Гостомельською селищною військовою адміністрацією”, — зазначили в Бахмутській МВА.

Основними труднощами та викликами під час пошуку земельних ділянок стали:

• місцерозташування;
• площа;
• відповідність містобудівній документації на місцевому рівні;
• транспортне сполучення;
• наявність інженерних мереж.

Нагадаємо, що в Гостомелі проживають майже 3 тисячі переселенців, серед яких є й родини бахмутян, їх близько 15. Громада розвиває власні волонтерські осередки, допомагає з житлом і інтегрує ВПО в культурне та соціальне життя, створюючи приклад співпраці замість розділення. Чим у Гостомелі займаються місцеві та як живуть у громаді переселенці, розповідаємо в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Житло для бахмутян у Софіївці: на якому етапі проєкт перебудови місцевої амбулаторії
• Стало відомо скільки будинків для бахмутян планують побудувати до 2028 року
• Держава виплатить до 2 млн грн українцям, чиє житло зруйноване на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Питання забезпечення мешканців житлом залишається одним із найактуальніших для Бахмутської громади. Окрім відомого проєкту “Бахмут-Гоща” на Рівненщині, місцева влада розпочала роботу над ще однією ініціативою — реконструкцією будівлі місцевої амбулаторії під соціальне житло у селищі Софіївка Дніпропетровської області.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала всю наявну інформацію про проєкт та відтворила повну хронологію подій довкола нього станом зараз.

Як з’явився проєкт “Бахмут-Софіївка”

У липні 2025 року начальник Бахмутської міської військової адміністрації Олексій Рева повідомив, що на території Софіївської громади у Криворізькому районі наразі проживають 70 родин з Бахмутської громади. Саме тоді з цією громадою було підписано офіційний Меморандум про співпрацю, котрий передбачав низку проектів. Одним з них став спільний проект реконструкції та перетворення будівлі місцевої амбулаторії в повноцінне соціальне житло.

Замовником будівництва виступає виконавчий комітет Софіївської селищної громади.

Яким буде житло та інфраструктура

Об’єкт розташований у селищі Софіївка за адресою: вулиця Спортивна, 1, корпус 6. Загалом проєкт має забезпечити житлом внутрішньо переміщених осіб (насамперед бахмутян, які перебувають у Єдиній базі ВПО), а також окремі категорії місцевих жителів.

Реконструйований будинок буде розрахований на 28 однокімнатних квартир, де загалом зможуть проживати від 33 до 49 людей.

Умови в квартирах:

• загальна площа кожної квартири складатиме близько 30 квадратних метрів;
• кожне помешкання матиме окремий вхід, власну кухню та санвузол;
• у нежитловій частині будівлі облаштують спеціальну кімнату для дітей та загальне приміщення для прання.

Поруч із будинком планується створити повноцінну інфраструктуру. Проєкт передбачає облаштування дитячого, дорослого та спортивного майданчиків, зони для зберігання велосипедів, тимчасової автостоянки та майданчика для збору сміття. Також заплановане комплексне озеленення території.

Важливо: після заселення всі мешканці самостійно оплачуватимуть житлово-комунальні послуги, що передбачено постановою Кабміну №495 щодо тимчасового проживання ВПО.

Хто фінансує розробку проєкту

12 серпня 2025 року начальник Бахмутської МВА підписав розпорядження про виділення 600 тисяч гривень із місцевого бюджету. Ці кошти передали у вигляді міжбюджетного трансферту до бюджету Софіївської громади саме на розробку проєкту реконструкції амбулаторії.

Вже 30 вересня 2025 року виконавчий комітет Софіївської селищної ради опублікував на сайті Prozorro відповідний тендер на суму 1 198 217,40 грн. Фінансування було паритетним: половину коштів надала Бахмутська громада, іншу половину — місцевий бюджет Софіївки.

Переможцем тендеру став підприємець із Дружківки Вадим Макогон, який мав розробити проєктну документацію до 25 грудня 2025 року.

Хто зможе отримати квартири

За інформацією Бахмутської МВА, точний і вичерпний перелік категорій громадян, які матимуть право на це житло, наразі ще не визначений, оскільки він значною мірою залежатиме від вимог майбутніх інвесторів.

Втім, планується, що квартири надаватимуть найвразливішим верствам населення та захисникам України, зокрема:

• людям з інвалідністю;
• особам, старшим за 60 років;
• сім’ям, які виховують дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування;
• родинам військовослужбовців, які безпосередньо беруть участь у бойових діях або забезпечують заходи з національної безпеки та оборони.

На якому етапі проєкт у 2026 році

Станом на 2026 рік проєкт успішно внесено до інтеграційної ІТ-системи управління публічними інвестиційними проєктами DREAM. Наразі триває активний пошук інвесторів для його реалізації. Через те, що джерела фінансування безпосередніх будівельних робіт ще не визначені, точних строків завершення реконструкції та здачі об’єкта в експлуатацію наразі немає.

Читайте також

Проєкт “Бахмут-Гоща” у фактах і датах: що відомо про будівництво житла для бахмутян на Рівненщині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!