Українські війська продовжили контрнаступальні операції під Бахмутом та досягли часткового успіху на північний схід від Андріївки — це 7 км на південний захід від Бахмута. Темпи контрнаступу сповільнюють погодні умови, тим часом для росіян зміна сезону перешкоджає проводити розвідувальні операції БПЛА (безпілотний літальний апарат).

Про це повідомляє Інститут вивчення війни.

ЗСУ рухаються у бік Бахмута: чи сприяє цьому погода?

За минулу добу Сили Оборони продовжили атакувати росіян на Бахмутському напрямку, й рухаються в сторону Бахмута, через Андріївку. Тим часом  російські джерела стверджують, що українські сили продовжують атаки біля Андріївки та Курдюмівки — ці населені пункти розташовані за 11 км на південний захід від Бахмута. 

Інститут вивчення війни передає, що як російські, так й українські джерела повідомляють, що погіршення погодних умов впливає на операції обох сторін.

Речник Таврійського угруповання українських військ полковник Олександр Штупун заявив, що активність російських безпілотників та авіації знизилася за останні кілька днів через погані погодні умови. Російські джерела також підтверджують, що погіршення погодних умов на Бахмутському та Запорізькому напрямках впливає на українські наступальні операції, а також на російські повітряні розвідувальні операції. 

Речник української Східної групи військ капітан Ілля Євлаш повторив тезу, що погана погода може вплинути на роботу безпілотників та авіації, але погода не зупинить контрнаступ України.

Що передувало?

Українські війська 7 жовтня продовжили наступ на Бахмутському напрямку. На окремих ділянках фронту в районі Бахмута ЗСУ вдалося просунутися на 100-300 метрів. Пропагандисти повідомляють про проблеми окупантів поблизу Кліщіївки.

Нагадаємо, про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт №15335. Документ дозволяє внутрішньо переміщеним особам з тимчасово окупованих територій поєднувати державний житловий ваучер з іпотечним кредитом для придбання нерухомості або будівництва нового житла.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Механізм дії житлових ваучерів та іпотеки

Номінал державного житлового ваучера для ВПО становить 2 мільйони гривень. Ці кошти призначені для оплати житла. У випадках, коли вартості ваучера недостатньо для повного покриття ціни об’єкта нерухомості, залишок суми покупець має право оплатити за рахунок іпотечного кредиту. Зокрема, передбачена можливість фінансування через державну програму “єОселя”.

Ухвалений документ усуває юридичні бар’єри, які раніше забороняли банкам брати в заставу нерухоме майно, придбане за участю державних ваучерів. Тепер житло, куплене за допомогою ваучера та кредитних коштів, офіційно передається в заставу банку.

Законопроєкт встановлює чіткі обмеження щодо розпорядження придбаним майном. Власник не має права продавати таке житло або передавати його в повторну іпотеку протягом п’яти років із моменту оформлення. Єдиним винятком із цього правила є процедура звернення стягнення кредитором у разі невиконання позичальником кредитних зобов’язань.

Ключовим викликом для реалізації ініціативи залишається обмежений фінансовий ресурс. За наявними даними, з понад 37 тисяч офіційно погоджених заяв наразі профінансовано лише близько 3,3 тисячі житлових ваучерів. Для подальшого забезпечення ВПО житлом уряд має зосередитися на залученні додаткових коштів від партнерів.

Читайте також:

Держбюджет-2027: як і на що розподілять державний кошторис

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Часів Ярі взяли в полон трьох бійців армії рф. Всі вони — українці з тимчасово окупованих територій. У російське військо потрапили з різних причин: двоє через відсутність роботи і грошей, і один через загрозу ув’язнення.

Про полонених українців з ТОТ розповіли бійці 24-ї ОМБр імені короля Данила.

Полонені українці з ТОТ

Бійці 24-ї ОМБр імені короля Данила взяли трьох полонених у Часів Ярі. Всі вони — чоловіки з тимчасово окупованих територій України. Двоє з Криму, і один — з лівобережжя Херсонщини.

Найстарший із полонених — 57-річний Сергій Мельник з Євпаторії. До російського війська потрапив, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Бувши на підпитку, чоловік сів за кермо і вдарив, за його словами, “державну машину” та втік з місця ДТП. Його все ж розшукала російська поліція, але при затриманні він вчинив опір. За скоєне чоловікові загрожувало до 5 років ув’язнення, але йому запропонували уникнути відповідальності, підписавши контракт.

Ще один полонений із Криму — 52-річний Олександр Тимошенков. Він родом із села Углове Бахчисарайського району. Працював на фруктових складах, але згодом фруктів не стало, і чоловік втратив роботу. За заробітком пішов на війну.

Наймолодший полонений — 22-річний Кирило Башмаков з села Партизани, що на Херсонщині. Контракт з армією рф підписав, бо хотів заробити грошей. Нібито, мав возити продукти солдатам, але опинився на лінії фронту. Хлопець брав участь і в боях за Бахмут.

Про подальшу долю полонених поки невідомо. Вони можуть або поповнити обмінний фонд, або відповідати за свої дії перед українським судом.

Читайте також:

• Росіяни посилили тиск на Костянтинівському напрямку — Генштаб ЗСУ
• Третій армійський корпус розгорнув контрнаступ на півночі Донеччини: які території зачистили
• Бійці ССО взяли у полон двох російських військових на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!