Після запровадження безвізового режиму у 2017 році, подорожі до Європи стали простішими та дешевшими для українців. Початок повномасштабної війни також вніс великі зміни у сферу туризму. Проте, навіть закриття повітряного простору та години очікування на кордоні не зупиняють українців від поїздок за кордон.

Світлана Прохорович, керівниця туристичної агенції Токіо, розповіла нашій редакції про те, як українці поступово відновляють свої поїздки до Європи та що змінилося в туристичній сфері.  Як спланувати поїзду та як організувати собі подорож до Європи — читайте в матеріалі «Бахмут.IN.UA»

Подорож до Європи

Європа, це прекрасне місце для відпочинку на будь-який смак. Не важливо, любите ви активно проводити час, ходити по музеях та виставках чи хочете просто лежати на пляжі. Під час подорожі по Європі кожен зможе знайти своє ідеальне місце для проведення відпустки. Крім того, подібне дозвілля допоможе відновити свої сили та енергію, які зараз так необхідні для роботи задля перемоги.

Світлана Прохорович прийшла в туристичний бізнес ще у 2007-2008 роках без глибоких знань про цю сферу. Проте, у неї було сильне бажання навчитися та стати професіоналкою. Протягом всіх цих років вона активно відвідувала навчальні семінари та тури, що допомогло їй досягти своєї мети та заробити свою репутацію. Вона допомогла організувати відпочинок для багатьох людей з різних куточків України. Наразі вона керує туристичною агенцією «Токіо» та змогла зберегти свій бізнес навіть попри повномасштабну війну.

«Спочатку війні було страшно та важко. Як і всім. Але я й далі працюю в цій галузі. Я думала, що з туризмом буде все глухо. Адже люди витрачають кошти на туризм, коли у них все добре, коли мають стабільний дохід та знають, що буде завтра. Тоді ніхто нічого не розумів та не знав, коли війна закінчиться. Те літо (ред.-2022 року) було важке, мало людей подорожувало. Але цього літа вже більше людей питають про відпочинок. Я навіть робила опитування у своїх соціальних мережах: 50% тих, хто відповів, хочуть відпочивати», – поділилася Світлана Прохорович.

Підготовка до подорожі Європою

Підготуйте всі необхідні документи та речі перед подорожжю. Джерело: Depositphotos

 Підготовка – це важливий етап перед будь-якою подорожжю, особливо за кордон. Навіть маленькі неприємності можуть зіпсувати вам настрій від поїздки, а мовний та культурний бар’єр збільшить час на розв’язання проблем. Тому, важливо мінімізувати різні несподіванки під час подорожей.

Першочергово важливо перевіряти різні варіанти щодо транспорту/розміщення/країни для відпочинку тощо. Якщо ви хочете спланувати бюджетну подорож, то обов’язково передивіться та порівняйте різні варіанти для її здійснення. Це може зайняти певний час та потребує терпіння, проте фінальний результат буде того вартувати.

Основне, що треба перевіряти перед подорожами – документи. Для виїзду за кордон вам потрібно мати:

Важливо перевіряти термін дії вашого закордонного паспорта перед поїздкою. Джерело: 24 канал

• Біометричний паспорт. Не забудьте перевірити, до якого терміну дійсний ваш паспорт та вчасно його замінити у разі потреби.
• Свідоцтво про народження для дітей, які не мають паспорту або доручення на осіб, які супроводжують дитину за кордон (якщо це не офіційні опікуни). Деякі країни вимагають, щоб родичі мали таке доручення для супроводу дитини. Наприклад, у випадку, якщо дитина їде з бабусею чи дідусем.
• Бажано оформити на кожного мандрівника туристичне страхування. В різних онлайн сервісах це можна зробити дистанційно і це не буде дорого коштувати (близько 300-500 грн).
• Квитки. Зараз багато людей купляють квитки в інтернеті та зберігають на телефонах. Перед поїздкою перевірте, чи маєте ви доступ до цих квитків навіть у випадку, якщо зв’язок буде відсутній. Також, краще надіслати файли з квитками людям, з якими ви подорожуєте на випадок, якщо ваш телефон розрядиться.

Світлана також радить контролювати кількість днів, які ви знаходитеся за кордоном. Українцям за умовами безвізу можна перебувати на території Європи не більше 90 днів за пів року.

Крім того, при пакуванні валіз перевірте, чи ви зібрали наступні речі:

• Ліки, які можуть вам знадобитися під час поїздки. В Європі багато ліків можна купити лише за рецептом від лікаря. А ті, що продаються вільно в аптеках, можуть мати інакшу назву чи склад. Майте у себе в запасі необхідні для комфортної подорожі медикаменти.
• Павербанк. Без телефону та інтернету дуже легко загубитися в іншій країні, тому важливо завжди мати можливість підзарядитися.
• Готівка. Хоча в Європі майже всюди є термінали, для вашої впевненості та безпеки краще завжди мати невелику суму готівки. Наприклад, в Німеччині ви не зможете розплатитися в багатьох ресторанах карткою, а в магазині вас попросять придбати продукти мінімум на 10 євро, щоб оплатити їх через термінал. Також, готівка може знадобитися, щоб доїхати від аеропорту до міста, або навіть оплатити за вхід до вбиральні, які в Європі майже завжди платні.

• Працюю он-лайн і живу за кордоном: як уродженці Бахмута поєднують роботу і подорожі світом
• Де провести вихідні в Києві?
• Як бахмутянин евакуювався до Полтави велосипедом?

Перед поїздкою краще спланувати своє дозвілля. По-перше, інколи купівля квитків в музей, галереї тощо можуть вартувати дешевше, якщо їх придбати заздалегідь. По друге, деякі заклади мають дуже багато туристів та продають квитки на кілька днів чи тижнів наперед.

Також, ви можете перевірити, які заклади надають українцям безплатний вхід. В Європі ви знайдете таку опцію в різних музеях, галереях або історичних пам’ятках. Не забудьте взяти з собою паспорт, бо Дія не має офіційного статусу документів за кордоном.

Як доїхати до Європи

Через закриття повітряного простору, українці стали частіше купляти автобусні тури. Джерело: Ліга.Life

До повномасштабної війни потрапити в Європу з України було достатньо швидко та дешево. Завдяки великій кількості авіакомпаній, які пропонували дешеві квитки, цей варіант став доступний для багатьох українців. Зараз, щоб потрапити з Києва до найближчих країн Європи потрібно мінімум 15-20 годин. Проте, навіть ці перешкоди не змогли припинити роботу туристичної сфери країни.

«Ми (ред.- туроператори) підлаштовуємося. Таке життя. Я думаю, кожен бізнес зараз так виживає. Наразі багато туроператорів зробили на літній відпочинок цього року автобусні тури з виїздом з Києва, Запоріжжя, Дніпра, Львова», – розповідає Світлана. 

Українські туроператори зараз зробили багато автобусних турів: до Чорногорії, Греції, Болгарії. Остання має великий попит і вже багато готелів заповнені, адже там знаходиться таке улюблене українцями Чорне море. Також, завдяки роботі Укрзалізниці, українці можуть потягами доїхати до Польщі, Угорщині, Молдови, Словаччини тощо. Це комфортніше, ніж автобусом, адже туристи можуть відпочити у дорозі.

Світлана. Джерело: надане героїнею 

За словами Світлани, туроператори України налагодили співпрацю зі своїми колегами з Європи та тепер є можливість бронювати тури під чартери з Молдови, Польщі, Румунії та інших країн. На жаль, ціни на такі тури є вищими, аніж було раніше.

«Ми з жалем цінуємо те, що у нас було раніше. Коли наші літаки літали й люди могли вилетіти не у сезон за 25 тисяч грн у п’ятизірковий готель, а по гарячих турах і за 20 тисяч грн. Зараз таких цін вже нема, ціни європейські набагато вищі», – поділилася Світлана.

Як змінилися українські туристи

Українці демонструють високий рівень адаптивності в усіх сферах, зокрема і в туристичній. Багато людей отримали вимушений досвід поїздок до Європи, самостійного життя в нових умовах. Можливо, тому люди стали сміливішими у питаннях планування власних подорожей. Оскільки, виїзд за кордон за останній рік для багатьох став звичним явищем.

«Туристи стали сміливішими. Раніше десь 70% клієнтів обирали пасивний відпочинок у Туреччині або Єгипті. Люди боялися відпочивати в Європі, бо там немає послуг «все включено», до яких вони звикли. Зараз вони більш самостійні. Вони подорожують потягом по Європі до аеропортів і далі по світу. Ми бронюємо окремо квитки, проживання, надаємо послуги прорахування таких подорожей тощо», – говорить Світлана. 

Світлана. Джерело: надане героїнею 

Паелья в Іспанії та круасани у Парижі. Яку країну обрати для подорожі?

Якщо це ваша перша поїздка до Європи, то Світлана рекомендує почати знайомство з міста Краків у Польщі або з Праги у Чеській Республіці.

«Я не знаю жодної людини, якій би не сподобалася Прага. Всі просто у захваті від неї», – поділилася Світлана.

Для першої поїздки за кордон рекомендуємо обрати Прагу, Чеська Республіка. Джерело: Depositphotos

Шукаючи ідеальне місце для літнього відпочинку, варто звернути увагу на Італію, де можна подорожувати містами та комбінувати це з відпочинком на морі. Варто відвідати Чорногорію. Ця країна має старі міста та прекрасну природу. Не забудьте сходити на екскурсію до неперевершеного каньйону.

«Я люблю подорожувати, тому для мене кожна країна Європи дивовижна. Але влітку я б виділила Іспанію. Це якісні пляжі, парк для дітей Авентура, де навіть дорослому буде дуже цікаво, це смачна та натуральна їжа. Тут подається паелья, можна пити вино та їсти хамон на балконі готелю або посидіти на пляжі за келихом сангрії. Тут можна поєднати відпочинок на морі та екскурсійну програму. Погуляти по вулицях Барселони й кожного разу знаходити щось нове для себе», – розповіла Світлана. 

Іспанія – країна, де можна поєднати відпочинок на пляжі та екскурсії старовинними містами. Джерело: www.cnbc.com 

 Якщо ж вам хочеться чогось цікавого, то Світлана рекомендує поїхати у Париж.

«Я була там декілька разів і знову хотіла б повернутися туди. Ти гуляєш історичними місцями й ти їх згадуєш з книг, які раніше читав. Рекомендую відвідати екскурсії по старим творчим районам, пагорбу Монмартр. Взяти вина з сиром брі та посидіти на Марсовому полі, скуштувати французьких круасанів. Я б дуже радила кожній людини побувати в Парижі й відчути всю цю красу», – згадує Світлана. 

Відчуйте красу Парижа через прогулянки історичними районами міста. Джерело: https://www.earthtrekkers.com/ 

Фото: Depositphotos

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У Бахмутській, Часовоярській та Торецькій громадах весною 2026 року визначили уповноважених з питань безбар’єрності. Більшість населених пунктів цих громад є окуповані або перебуває в зоні активних бойових дій, а місцеві адміністрації працюють в екзилі.

Бахмут IN.UA з’ясував, навіщо громадам призначати відповідальних за безбар’єрність, які завдання перед ними стоять та як мешканці можуть до них звертатися. 

Хто відповідає за безбар’єрність у трьох громадах

29 травня Олександр Марченко, виконувач обов’язків начальника Бахмутської МВА підписав розпорядження про призначення уповноваженого з питань безбар’єрності, ним призначили Сергія Родіна. 

Ця новина викликала суперечливі коментарі, люди не зрозуміли, навіщо призначили таку посаду в окупованій громаді. 

Згідно з визначеними для цієї посади завданнями, Сергій Родін має координувати реалізацію державної політики у сфері створення безбар’єрного простору, формування та супровід планів заходів із виконання Національної стратегії створення безбар’єрного простору в Україні. Також до його функцій належить моніторинг доступності об’єктів та послуг у різних сферах та координація створення доступної інфраструктури, транспорту, публічних просторів і послуг.

Але не лише в Бахмуті, призначили цю посаду. У Часовоярській міській територіальній громаді уповноваженим з питань безбар’єрності також визначили заступника міського голови Євгенія Дмитрієва. Відповідне розпорядження начальник Часовоярської МВА підписав 4 червня 2026 року. У Торецькій міській військовій адміністрації уповноваженим з питань безбар’єрності 14 травня 2026 року призначили заступника начальника МВА Руслана Біленка. У Торецькій громаді робота за напрямком безбар’єрності була визначена ще раніше. Як повідомили у МВА, Руслан Біленко координував цей напрямок та керував виконанням завдань відповідальними особами згідно з розпорядженням начальника адміністрації від 23 жовтня 2025 року.

Призначення таких уповноважених відбувається в межах реалізації державної політики зі створення безбар’єрного простору. Але для громад, які не контролюють частину або всю територію, така робота має свою специфіку. Адже фізично облаштувати доступний простір на окупованій території або там, де тривають бойові дії, зараз неможливо. Водночас мешканці цих громад продовжують взаємодіяти з місцевою владою, отримувати інформацію та послуги, звертатися щодо документів і соціальних питань — часто вже перебуваючи в інших містах України або за кордоном. Саме тому виникає питання, що конкретно означає безбар’єрність для громади, яка працює в умовах окупації та евакуації, і що уповноважений може робити вже зараз. Про це Бахмут IN.UA поговорив із Мариною Сташиною-Неймет, експерткою з доступності ГО “Громадський холдинг” “ГРУПА ВПЛИВУ”, який входить до коаліції організацій, що з 2014 року опікуються захистом прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України.

Навіщо безбар’єрність громадам, які не контролюють свої території

На перший погляд може здаватися, що питання безбар’єрності для окупованих громад не є першочерговим. Адже якщо громада не контролює свою територію, місцева влада не може зараз облаштовувати там пандуси, змінювати громадський транспорт чи реконструювати будівлі. Проте, за словами Марини Сташиної-Неймет, робота уповноваженого з питань безбар’єрності не обмежується фізичним простором. Експертка наголошує, що громади мають думати про безбар’єрність уже зараз, оскільки ситуація може змінитися, а майбутню відбудову необхідно планувати заздалегідь. На її думку, важливо, щоб відновлення враховувало потреби різних груп мешканців, а не відбувалося за принципом відтворення того, що існувало до повномасштабної війни.

“Так, зараз території окуповані, через певний час ситуація може суттєво змінитися. І враховуючи це, для нас дуже важливо, щоб вже зараз громади розуміли, що відбудова, це не лише про якісь такі речі, які відбуватимуться в майбутньому, а це те, що потрібно робити вже зараз, пропрацьовувати навіть механізми, як буде відбуватися відбудова, яка буде враховувати потреби різних жителів громад”, — пояснює Марина Сташина-Неймет.

За її словами, безбар’єрність — це не лише про те, наскільки людина може фізично потрапити до певної будівлі. Йдеться також про те, чи може мешканець отримати необхідну інформацію, скористатися послугою, звернутися до влади та взяти участь у житті своєї громади незалежно від своїх потреб, стану здоров’я тощо або місця перебування.

Для громад, які працюють в евакуації, це означає, що значна частина роботи може відбуватися незалежно від того, де фізично перебуває людина. Наприклад, мешканець Бахмутської, Часовоярської чи Торецької громади може зараз жити в іншому регіоні України, але при цьому залишатися членом своєї громади та потребувати доступу до інформації, послуг і комунікації з місцевою владою. 

Саме тому, пояснює Марина Сташина-Неймет, уповноважений із безбар’єрності потрібен і тим громадам, які сьогодні не можуть працювати зі своїм фізичним простором.

“Для того, щоб ця комунікація була безбар’єрна, для того, щоб вона враховувала потреби та інтереси різних людей, так само потрібні уповноважені з безбар’єрності. Тому, якщо підсумовувати відповідь на це запитання, то це, в першу чергу, про доступність послуг, про доступність інформації і про можливості незалежно від місця перебування людини”, — зазначає вона.

Експертка додає, що така робота може впливати і на майбутнє громади. Якщо люди, які виїхали через війну, продовжують отримувати доступну інформацію, можуть користуватися послугами та підтримувати зв’язок із місцевою владою, це допомагає зберігати зв’язок між громадою та її мешканцями. Водночас безбар’єрність важлива не лише для тих, хто вже має інвалідність. Потреба у доступному середовищі може виникнути у людини через поранення, хворобу або вік. Крім того, доступність потрібна батькам із маленькими дітьми, вагітним жінкам, людям старшого віку та іншим групам населення.

“Ми не можемо знати, коли людина може отримати інвалідність. Це може бути внаслідок поранення, внаслідок хвороби. Це може бути людина, яка зараз є абсолютно здоровою, але через певний час може стати людиною з інвалідністю. Тому це важливо враховувати при плануванні, при відбудові, при розвитку громади”, — пояснює Марина Сташина-Неймет.

На її думку, саме тому уповноважений має бути не формальною посадою, а людиною, яка постійно збирає інформацію про потреби мешканців та допомагає враховувати їх у роботі громади.

“Уповноважений — це та людина, яка збирає всю необхідну інформацію, згуртовує навколо себе людей для того, щоб цей процес безбар’єрної відбудови справді враховував інтереси та потреби різних жителів громади”, — говорить експертка.

Таким чином, для громад, які нині працюють в евакуації, уповноважений із безбар’єрності може бути своєрідною ланкою між мешканцями, місцевою владою та майбутнім процесом відновлення. Його завдання — не чекати деокупації, а вже зараз збирати інформацію про потреби людей, працювати над доступністю послуг та комунікації, а також допомагати громаді готуватися до відбудови.

Що мають робити уповноважені з питань безбар’єрності вже зараз

Для громад, які працюють в евакуації або частина територій яких окупована, безбар’єрність не зводиться до облаштування пандусів чи доступності будівель. За словами Марини Сташиної-Неймет, громади все одно продовжують реалізовувати державну політику та можуть працювати над доступністю послуг, інформації й цифрових ресурсів.

“Безбар’єрність — це не лише про пандуси і ліфти, умовно кажучи. Безбар’єрність, це і про доступний цифровий простір, безбар’єрність — це і про доступний інформаційний простір, про освіту, про працевлаштування та ведення бізнесу, і це про участь у суспільному та політичному житті громади та країни в цілому. І для органів місцевого самоврядування координація питань безбар’єрності є виконанням державної політики незалежно від того, чи перебуває громада на підконтрольній Україні території, чи працює в евакуації”, — пояснює експертка.

Одним із напрямків, над яким громади можуть працювати вже зараз, є цифрова доступність. Наприклад, сайт громади може бути адаптований так, щоб ним могли самостійно користуватися люди з порушеннями зору, слуху, рухових функцій або когнітивними порушеннями.

Примітка. Звертаємо увагу, що ми н проводили оцінку відповідності Настановам з вебдоступності (WCAG), однак помітили, що деякі сайти мають додаткові налаштування для зручності користування

Примітка. Звертаємо увагу, що коректно буде вказати “Людям  з порушеннями зору”

“Якщо, наприклад, сайт є безбар’єрним, якщо послугу, яку надає саме громада, з якої людина евакуювалася, можна отримати онлайн, це вже один з прикладів того, що громади можуть зробити вже зараз, і дехто це успішно виконує”, — говорить Марина Сташина-Неймет.

Ще один напрямок — комунікація з мешканцями. Йдеться про те, щоб пояснювати законодавство, постанови та порядок дій зрозумілою мовою, а також враховувати різні потреби людей під час створення інформаційних матеріалів. Експертка наводить як приклад відеоматеріали із субтитрами або можливістю перекладу українською жестовою мовою. Такі рішення, за її словами, дають змогу враховувати потреби різних мешканців громади.

Окремо уповноважені можуть працювати зі збором інформації про потреби мешканців, які були змушені залишити свої домівки. Ці дані, за словами Марини Сташиної-Неймет, потрібні для подальшого планування та адвокації інтересів громади перед державою і донорами.

“Збір інформації про потреби жителів громади, які змушені були залишити свої домівки, це теж та частина роботи, яку потрібно робити вже зараз. Тому що це і про планування подальших кроків, це і про розуміння, які питання потрібно адвокатувати перед державною владою і перед донорами”, — зазначає вона.

За словами експертки, ще одним напрямком може бути взаємодія з громадським сектором. Громадські організації, які працюють із ВПО, людьми з інвалідністю чи молоддю, можуть допомагати громадам краще розуміти потреби мешканців.

Водночас, за її словами, для людей, які були змушені виїхати, важливо створювати умови, за яких вони зможуть залишатися у своїй громаді навіть після евакуації, а не будуть змушені переїжджати ще раз через те, що їхні потреби не закриваються.

“Це також про ті моменти, що потрібно робити вже зараз для того, щоб ці жителі громади, які евакуювалися, не змушені були ще далі кудись переїздити, тому що вони не можуть себе забезпечити, мають якісь потреби, які не закриває ані сама громада, ані приймаюча громада”, — сказала експертка.

Що передбачили для уповноважених у трьох громадах

Як ми зазначали раніше, у Бахмутській громаді уповноваженим з питань безбар’єрності призначили заступника міського голови Сергія Родіна. Серед його завдань — координація реалізації державної політики у сфері безбар’єрності, формування та супровід планів заходів із виконання Національної стратегії, моніторинг доступності об’єктів і послуг у фізичній, інформаційній та цифровій сферах, а також координація створення доступної інфраструктури, транспорту, публічних просторів та послуг.

У Часовоярській громаді уповноваженим визначили заступника міського голови Євгенія Дмитрієва. Його завдання включають координацію державної політики у сфері безбар’єрності, міжвідомчу взаємодію, інтеграцію принципів безбар’єрності у місцеві програми розвитку, моніторинг доступності об’єктів і послуг, забезпечення доступності інформації та комунікації, сприяння цифровій доступності, залучення громадськості та вразливих груп, а також збір даних про стан безбар’єрності та потреби громади.

У Торецькій громаді напрямок безбар’єрності координує заступник начальника МВА Руслан Біленко. В адміністрації повідомили, що робота за цим напрямком була активізована, а сам Біленко координує роботу та керує виконанням завдань відповідальними особами відповідно до розпорядження начальника МВА від 23 жовтня 2025 року. 

Водночас у Часовоярській громаді повідомили, що після визначення відповідальної особи основні зусилля адміністрації були зосереджені на першочергових завданнях, пов’язаних із функціонуванням громади в умовах воєнного стану. Через активні бойові дії, тимчасову окупацію та руйнування значної частини соціальної та житлової інфраструктури реалізація заходів у сфері безбар’єрності наразі ускладнена.

Як мешканці можуть звернутися

У Часовоярській громаді звернення з питань, що належать до компетенції відповідальної особи, можна подавати у порядку, визначеному Законом України “Про звернення громадян”, — письмово на адресу Часовоярської міської військової адміністрації або в електронній формі. Електронна адреса, зазначена в офіційній відповіді адміністрації: [email protected].

У Торецькій громаді пропозиції, заяви, клопотання та скарги можна подавати на гарячу лінію відділу організаційної роботи, діловодства, контролю та з питань звернень громадян за номером 066-952-63-60 з понеділка по п’ятницю з 08:00 до 17:00. Також звернення приймають на електронні адреси [email protected] та [email protected].

Бахмутська громада. Мешканці можуть звертатися до уповноваженого з питань безбар’єрності Сергія Родіна з питаннями, що стосуються забезпечення безбар’єрності — фізичної, інформаційної, цифрової та економічної. Звернення можна подати в електронній формі на офіційну електронну пошту Бахмутської міської військової адміністрації: [email protected] 

Водночас Марина Сташина-Неймет окремо говорить про важливість різних каналів комунікації, та використання різних форматів подачі інформації (текст, інфографіки, відео з субтитрами та перекладом на українську жестову мову, аудіоопис того, що відбувається на відео, тощо) — електронної пошти, соціальних мереж та інших способів зв’язку, які дозволяють мешканцям отримувати відповіді й передавати документи дистанційно.

Безбар’єрність має бути частиною майбутньої відбудови

Окремо експертка говорить про роль уповноважених у майбутньому відновленні окупованих громад. За її словами, якщо громада вже починає планувати відновлення, уповноважені з питань безбар’єрності мають бути залучені до цього процесу на різних етапах — від визначення першочергових завдань до розробки планів їх реалізації та пошуку фінансування.

“Якщо громада вже планує певні кроки для відновлення, перші кроки, більш глобальні, стратегічні, уповноважені з питань безбар’єрності, якраз мають бути включені в цей процес планування. На всіх етапах, від того, що думають над тими питаннями, які є першочерговими, до того, що вже розробляють план, як їх впроваджувати в життя” — сказала Марина Сташина-Неймет.

Серед майбутніх завдань вона називає також контроль за дотриманням вимог доступності під час реконструкції та проведення аудитів доступності в місцях, де зараз проживають евакуйовані мешканці. Окремо експертка наголошує на необхідності моніторити потреби людей з інвалідністю та їхніх родин. Таким чином, для Бахмутської, Часовоярської та Торецької громад робота уповноважених з питань безбар’єрності може відбуватися вже зараз — через доступність інформації та цифрових послуг, комунікацію з мешканцями, збір даних про їхні потреби та взаємодію з громадським сектором. Водночас у перспективі цей напрямок має стати частиною планування відновлення, щоб майбутня реконструкція враховувала потреби різних мешканців громад. І наостанок важливо додати, що уповноважені можуть працювати з фізичною доступністю не лише після деокупації, адже це спрогнозувати важко, а вже під час проєктів будівництва житла для ВПО зі своїх громад в інших містах та громадах. Саме ці люди мають опікуватися доступністю.

Перед початком навчального року школярі зобов’язані пройти профілактичний медичний огляд. За його результатами педіатр або сімейний лікар видає необхідні документи для навчального закладу. Обов’язковими є дві медичні форми: № 086/о та № 063/о.

Детальніше про те, як працюють медичні довідки в школу та що про них треба знати батькам — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Довідка форми № 086/о: що це

Довідка форми № 086/о — це документ, який фіксує висновок лікаря про стан здоров’я дитини та її придатність до навчання. Базовий огляд передбачає вимірювання зросту, ваги, артеріального тиску, перевірку зору, слуху, а також оцінку роботи серцево-судинної системи за допомогою проби Руф’є. У разі виявлення відхилень лікар направляє пацієнта на додаткові обстеження до вузькопрофільних спеціалістів.

У довідці обов’язково зазначаються:

• прізвище, ім’я, стать та дата народження дитини;
• адреса проживання та контактні дані батьків;
• назва навчального закладу та клас;
• дати попереднього, поточного та запланованого профоглядів;
• висновок щодо стану здоров’я;
• група для занять фізичною культурою;
• медичні рекомендації;
• наявність захворювань (інформація вноситься виключно за згодою одного з батьків).

Довідка форми № 063/о: що це

Довідка форми № 063/о — це документ містить дані про всі проведені вакцинації, ревакцинації та туберкулінові проби дитини. Якщо імунізація проводилася згідно з державним календарем щеплень, у період з 7 до 14 років нові вакцинації зазвичай не призначаються.

У таких випадках щорічно оновлювати форму № 063/о та приносити її до школи не потрібно. Документ вимагають лише у двох випадках:

• переведення дитини до іншого навчального закладу;
• проведення нових планових або надолужувальних щеплень.

Усі медичні послуги під час профілактичного огляду у лікаря, з яким підписано декларацію, є безоплатними для пацієнта. Їхню вартість покриває Національна служба здоров’я України.

Скасовані документи

Медична карта дитини (форма № 026/о) офіційно скасована Міністерством охорони здоров’я у березні 2018 року. Навчальні заклади не мають права вимагати цей документ. Відповідно до статті 39-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я, інформація про діагнози, лікування та звернення за допомогою є медичною таємницею. Ці дані не зберігаються у школі, а знаходяться виключно в медичному закладі в історії розвитку дитини (форма № 112/о).

Читайте також:

Які види матеріальної допомоги доступні бахмутянам: актуальний перелік на 2026 рік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!