Вже 11 років Російська Федерація займається індоктринацією дітей на тимчасово окупованих територіях України. Маніпуляції історичним фактами, дезінформація, тиск, який пригнічує критичне мислення дитини, виховання в системі, де лише одна ідеологія є правильною, а всі інші  заборонені, – ось чим займається російська окупаційна влада в Україні, починаючи з 2014 року і до сьогодні. Проте є відмінність. Якщо раніше ця робота зі свідомістю дітей була фрагментарною, то сьогодні це – всеохоплююча система, яка включає школу, позашкільний час, фільтраційні центри, табори відпочинку, політичні дитячі організації, систему контролю за споживанням інформації та освітою.

Як працює ця система з перемелювання дитячих мозгів зараз, досліджували журналісти Бахмут IN.UA, РІА Південь та 0629.com.ua.

Як усе починалося: “Молода гвардія – Юнармія” і “виховання резерву“

Ще до повномасштабного вторгнення росія відпрацьовувала модель мілітаризації дітей у так званих “Л/ДНР”. У 2019 році в угрупованнях оголосили про створення структури “Молодая гвардия – Юнармия” – кальки з всеросійського руху “Юнармия”, створеного Міноборони РФ як аналог гітлер’югенду. Перші юнармійці в Донецьку та Луганську публічно складали присягу, їх прямо називали “мобілізаційним резервом” для майбутніх силових структур. 

Правозахисники вже тоді фіксували, що дітей залучають до “військово-патріотичного виховання” з 7 років: шкільні уроки, позакласні секції, спеціальні табори, участь у парадах і військових заходах. 

До 2021 року правозахисні організації вже виділяли п’ять основних напрямів мілітаризації дітей в ОРДЛО: шкільні програми, позашкільні гуртки, військові ігри та табори, масові заходи (паради, “Юнармія”), а також “героїзація” бойовиків через пам’ятники й урочистості. 

Усе це було інтегровано з російськими програмами “патриотического воспитания”: діти з ОРДЛО їздили до рф, брали участь у спільних зборах і таборах, отримували форму та символіку, ідентичну російській.

Але все це поки що не мало обов’язкового характеру і, відповідно, не було тотальним якищем.

Після 2022 року почалась масова “юнармізація” дітей 

Після повномасштабного вторгнення система суттєво розрослася. За даними Центру прав людини ZMINA, станом на вересень 2024 року лише на окупованій частині Донецької області понад 4 тисячі дітей стали учасниками “Молодої гвардії – Юнармії”.

За більш свіжими оцінками, понад 6 тисяч українських дітей окупанти залучили до так званої “юнaрмії ДНР”. Загалом організація декларує, що об’єднала 1,3 мільйона дітей, має 89 регіональних штабів, а вступити до її лав можна з восьми років, заповнивши анкету в мобільному додатку.

У Запорізькій області перший зліт регіонального відділення Юнармії відбувся в серпні 2023 року на базі російського “Міністерства молодіжної політики Запорізької області”. Штаб організації розташований у комплексі будівлі вкраденої християнської церкви. Тут організація проводить патріотичні заходи, літні табори та заняття у школах, де дітей навчають основам військової справи, стрільбі, виживанню. “Юнармія” формує в підлітків лояльність до російської армії та готує їх до участі у військових діях. Тут дітей не тільки вчать користуватися зброєю – їх виховують у дусі російського патріотизму і вірності російській владі.

Керує місцевим штабом Фідаіль Бікбулатов – 30-річний уродженець Уфи, який, за даними української розвідки, бере участь в організованому механізмі масового викрадення, незаконної депортації та примусового переміщення українських дітей з тимчасово окупованих територій України до РФ. Європейський Союз вже запровадив санкції щодо цієї людини.

В стратегії розвитку “Юнармии” в Росії прямо записано: не менше 10% новобранців мають приходити до армії саме з цього руху. 

Школа замість полігона – чи полігон замість школи?

В окупації школа перетворюється з місця, де надають знання, на центр виховної роботи, де ламають свідомість дітей. Окупанти більше не покладаються в цьому питанні виключно на вчителів. В окупації вчителями стають військові злочинці, які демобілізувалися із армії-агресорки за станом здоров’я.

У лютому 2024 року російська “Юнармія”прийшла до дітей просто в клас із автоматом Калашникова. Активісти в радянській формі показували зброю, вчили “розбирати-збирати”, а паралельно – агітували вступати до юнармійського руху. 

У жовтні 2025 року на базі тієї ж школи №26 відкрили “будинок Юнармії”. Дітей з 8 років офіційно запрошують на заняття, де їх навчають стрільбі, метанню ножів, саперній справі, основам роботи з безпілотниками. Це вже не разова “патриотическая акция”, а стаціонарний центр підготовки “майбутніх захисників росії” з числа українських дітей.

Такий самий “будинок” вже пообіцяли створити в окупованому Мелітополі. Працюють в цьому напрямку і на Луганщині.

У листопаді 2025-го маріупольським школярам влаштували “фестиваль БПЛА”: дітей залучали до роботи з безпілотниками, позиціонуючи це як “технічну творчість”, хоча в реальності йдеться про технології, які сьогодні щодня використовують на фронті.

Ще один приклад – так званий “пізнавальний час” у школі №7 під назвою “Святое дело – Родине служить!”. Дев’ятикласникам розповідали про “важливість служби в Росгвардії”, правила вступу до російських силових вишів і демонстрували ролики про “будні гвардійців”.

В школах Мелітополя окупанти також проводять мілітаристські заходи. Так у ЗОШ№11 солдати провели для старшокласників «уроки мужності» і «уроки цивільної оборони». 

А у школі №15  окупанти відкрили кадетський клас і заохочують майбутніх росгвардійців медалями – відзнаки “Кадет-відмінник” та “Кадетська слава” ІІІ ступеня вручали за зразкове навчання та активну участь у громадському житті регіону. 

Купівлю комплекту форми для “кадетів” покладають на батьків, а це 45 тисяч рублів. Серед батьків це викликало обурення. Але у відповідь директорка школи пригрозила позбавити дітей харчування. Ось так працює шантаж в окупації. Загалом, на території окупованої частини Запорізької області 13 кадетських класів, частина з них – у Мелітополі.

Крім безпосередньо вправам зі зброєю, діти мають писати листи “підтримки” російським солдатам, а ще частина занять включає тактичну й військово-медичну підготовку. Після початку повномасштабної війни, Росія запровадила на ТОТ новий обов’язковий курс “Основы безопасности и защиты Родины”, який викладають й в школах на території “ДНР” з 1 вересня 2024 року. Цей предмет подають як “захист населення”, але на практиці — він вчить школярів, як працювати з безпілотниками, складати автомат, і “бонусом” йде спілкування з чинними російськими окупантами, які до цих уроків доєднуються у ролі наставників.

Ось приклад, як проходить урок з “ветераном” у старобешівській школі: 

Дитячі табори, що перетворюються на військові об’єкти

У листопаді 2025 року в Маріуполі на місці колишнього дитячого табору почали облаштовувати фактичну військову базу для підготовки дітей та молоді. За планом окупаційної адміністрації, там мають проходити навчання не лише школярі, а й студенти: від “військово-патріотичних зборів” до тактичних тренувань і занять зі стройової та спеціальної підготовки.

Це логічна ланка однієї системи: школа → юнармійський центр → “військовий табір” → кадетські чи російські військові виші. Дитинство перетворюють на коридор, який веде просто до майбутніх окопів як “добровольців” росії.

Окрім таких таборів безпосередньо на місцях, окупанти налагодили систему вивезення українських дітей на територію РФ. В таких умовах, коли родина за сотні кілометрів, дитина відчуває себе незахищеною, а тому стає більш вразливою для сторонніх впливів пропаганди.

Наприклад, у Мелітополі дітей з Запорізької області вивозять до “військово-патріотичного” табору “Авангард” у Волгоградській області РФ. Окупанти позиціонують його як місце для “всебічного розвитку молодих патріотів”. 

Його програма включає фізичну підготовку, військову тактику, навчання з користування безпілотниками, орієнтування на місцевості та інші активності з військовим ухилом. 

“Там є наметове містечко, є корпуси для проживання, окрема їдальня, є різне обладнання для проведення занять, таке як БПЛА, є ще окопи, тобто можна проводити заняття з тактики”, – каже школярка з Мелітополя Катерина Топольницька, яку вже не вперше окупанти відправляють у подібні табори.

У 2024 році окупаційна влада відкрила у Бердянську  свій центр мілітаризації дітей “Маяк”, на базі якого проводять тепер російську військову гру “Зарниця”, яка охопила понад 200 учасників у складі 32 команд із Запорізької області, створених на базі осередків “Руху перших” та “Юнармії”.

17-річний Нікіта з Мелітопольського району повернувся додому після п’яти днів так званого “військового табору”. За його словами, участь у ньому була обов’язковою умовою для отримання шкільного атестата.

“Нас піднімали о сьомій ранку, змушували виконувати стройові вправи, віджиматися, бігати з макетами автоматів. Потім — лекції про “героїзм” російської армії”, – розповів Нікіта.

Батьки не могли відмовитися: без довідки про проходження “курсу” хлопцю погрожували не видати документи про закінчення школи.

Формально ці табори називають “виховними” або “патріотичними”, проте насправді вони грубо порушують норми міжнародного права, зокрема 51-шу статтю Женевської конвенції, яка забороняє будь-яку пропаганду чи тиск, спрямовані на залучення дітей до військової служби.

Як розповів РІА Південь начальник Головного управління Національної поліції в Запорізької області генерал поліції третього рангу Артем Кисько, окупанти мілітаризують свої молодіжні організації, готуючи з українських підлітків майбутніх диверсантів і вбивць.

“В них є відповідальна особа Кірієнко. Чоловік раз на тиждень, то на Херсонщину, то на Запоріжчину приїжджає таі контролює ці дитячи рухи. Вони возять дітей скрізь. Діють так, як робили це століттями. Тому ми створили під егідою Національної поліції України рух “Байда”. Це не майбутні поліцейські. Ми просто готуємо інтелектуальну еліту для України. Але ми відрізняємось від росіян. Якщо вони всі організації мілітаризують: готують дітей вбивати, то ми готуємо дітей до миру, щоб ці діти розвивали нашу Україну. І в цьому наша суттєва різниця”, – прокоментував Артем Кисько.

Мілітаризація дітей як частина загальної стратегії РФ

Те, що роблять росіяни на окупованих територіях, – не ініціатива місцевих гауляйтерів, а елемент загальної стратегії Росії щодо захоплених українських земель.  У доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини (OHCHR) 2025 року прямо зазначено: російська Федерація на окупованих територіях України запровадила “патріотичне та військове виховання”, спрямоване на підготовку дітей до військової чи «громадянської служби” в структурах рф.

Дослідження Йєльської школи громадського здоров’я (Humanitarian Research Lab) зафіксувало мережу з понад 200 таборів та установ у росії й на окупованих територіях, де українських дітей піддаються “перевихованню”, військовій підготовці та ідеологічній обробці. На частині цих об’єктів дітей вчать збирати дрони, користуватися зброєю, а також готують до можливої служби в армії РФ. 

Паралельно тривають депортації та примусові вивезення дітей з окупованих регіонів, зокрема й Донеччини. Міжнародний кримінальний суд уже видав ордери на арешт путіна та уповноваженої з прав дитини марії львової-бєлової саме за депортацію українських дітей, а журналістські розслідування й дослідження міжнародних інституцій детально описують схеми «русифікації» та подальшої мілітаризації цих дітей. 

Чому мілітаризація дітей – це воєнний злочин 

Залучення дітей до будь-яких збройних формувань, військової підготовки чи пропаганди війни на користь держави-окупанта – це пряме порушення:

• Женевських конвенцій та Додаткових протоколів;
  
• Конвенції про права дитини;
  
• Римського статуту МКС (якщо йдеться про вербування або використання дітей до 15 років у збройних конфліктах).
  

Коли окупаційна окупанти  відкривають “будинок Юнармії”, проводить уроки з автоматами в школах, перетворюють дитячий табір на “військову базу” й втягують дітей у фестивалі БПЛА – це не “патріотичне виховання”, а свідомий воєнний злочин проти цивільного населення.  Окремий вимір – психологічний. Діти, які пережили блокаду, активну фазу бойових дій, під час таких навчань піддаються  ретравматизації.

Діти, постраждалі від війни

Нагадаємо, діти, які були втягнуті до збройних формувань країни агресорки, претендують на статус дитини, постраждалої внаслідок війни. Цей статус регулюється Постановою Кабінету Міністрів України №268 від 5 квітня 2017 року.

Заяву про надання статусу можна подати до служби у справах дітей за місцем проживання чи перебування дитини, або за місцем звернення, якщо сім’я перебуває на тимчасово окупованій території. Подати документи можуть батьки, усиновлювачі, сама дитина (з 14 років) або близькі родичі.

Діти, які отримали статус постраждалих від війни, мають право на:

• безоплатне харчування у школах і дитсадках;
• психологічну реабілітацію;
• оздоровлення та відпочинок коштом держави;
• додаткові соціальні пільги (які нині розробляються).

До теми:

В Україні розширили підстави для надання статусу дитини, яка постраждала від війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Нещодавно росіяни відзначили 8 березня — Міжнародний жіночий день. Цю дату не оминули загарбники на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Сьогодні, в реаліях війни, всю увагу привертають чоловіки, зокрема військові терористи, які вбивають цивільних українців. Серед жертв — чимало жінок. У медійному просторі росіян жінки або відсутні поза контекстом війни, або займають певні “ролі”, які побудовані на стереотипах, наклепах та упередженнях. Однак не тільки 8 березня слід обмежуватись: штучно створений образ жінок, як “трудівниць тилу” на ТОТ росіянами — частина інформаційної політики загарбників: дружина військового або вдова, посадовиця, педагогиня, військовослужбовиця мають більше значення та привілей, ніж звичайні жінки. Мешканцям ТОТ нав’язують відповідні стереотипи про жінок. 

В цьому матеріалі розглянемо, як загарбники використовують суто жіночі свята задля політичної агітації, яку роль відіграють жінки на ТОТ, як їх представляють у медіапросторі та чи існує жіночий партизанський рух в окупації.

Загарбники використовують жіночі свята задля пропаганди

Ми проаналізували матеріали, в яких ватажки тимчасово окупованих регіонів України, тобто Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької області та АР Крим, привітали з 8 березня.

Окрім “теплих” слів, які традиційно колаборанти промовляють на будь-яке свято, важливо звернути увагу на акценти. Окрім “добра, любові та миру”, ватажки акцентують на соціальній ролі жінки. Зі слів “спікерів”, жінка — статусна особа, яка обов’язково досягає успіхів, або тяжко працює на “благо родіни” в тилу, і при цьому, залишається нібито ніжною та тендітною.

Матеріали на ресурсах пасечника, сальдо та аксьонова, ватажків Луганської та Херсонської області та Криму, дещо відрізняються: у сальдо було два дописи про видатних жінок, де він порівнює внесок у “розвиток” росії та згадує, наприклад, імператрицю катерину другу та інших жінок російської імперії та радянського союзу. У аксьонова виклали слайд-шоу, в якому жінки представлені у різних соціальних ролях: жінки-військові, жінки-силовики, чиновниці, медикині та інші “значні”, на думку гауляйтера, соціально важливі призначення жінки. Все це супроводжувалось пропагандою незаконних структур та формувань, які діють на території Криму. 

Традиційно ватажок лнр пасечник доповнює будь-яке привітання згадками з радянського минулого, як він це робив і в привітанні з російським днем матері: підкреслює увесь героїзм жінок в його родині та згадує начебто важкі часи. 

Всі звернення нагадували військові кліше радянських часів: поки чоловіки на фронті, жінки заміняють їх в тилу та тримають державу на своїх плечах. На цьому і наголосив у своєму зверненні денис пушилін, ватажок днр. 

Чи згадали військові злочинці загиблих, або зґвалтованих жінок, або акцентували на особливостях жінок, їхньому бажанні бути вільними та займатись тим, що їм подобається, або згадували про потреби дівчат чи жінок похилого віку? Ні, акцент виключно на  діяльності жінки. І це все через призму нинішньої війни. Загарбникам не цікаво розповідати про права жінок чи можливості для них, обговорювати, як війна впливає на демографію в регіонах та чому внесок жінок надважливий. 

На ТОТ набагато менше жінок на керівних посадах, ніж чоловіків

На ТОТ України активно розвивають культ “успішної жінки”. На керівних посадах можна відстежити жінок. Деякі з них активно фігурують в пропагандистських медіа. Ще у 2016 році журналісти цікавились, хто саме з жінок саме обіймав посади в окупаційній владі. Когось можна побачити й зараз, як, наприклад ларису толстикіну, так звану в. о. голови уряду днр, або ольгу колударову, так звану міністерку освіти та науки днр. Обидві активно просувають антиукраїнську пропаганду. 

“Жінок-посадовиць” майже одиниці. Вони не обіймають посад “голів” регіонів, місцевих так званих парламентів, не приймають важливих державних рішень, а виконують ролі виконавиць наказів та доручень ватажків. Якщо казати про відомих “чиновниць”, то це ті, хто на службі окупантів з перших років війни: місцева “омбудсманка” дар’я морозова, заступниця “голови” Херсонської області сальдо, дружина “народного губернатора днр” (2014), терориста павла губарєва катерина та сенаторка рф від днр наталія ніканорова. Оцінити їхню роботу як держслужбовиць ми не можемо, однак варто зазначити, що в якості пропагандисток вони виконують завдання достатньо ефективно — їх найчастіше згадують місцеві так звані ЗМІ. Вони є одними з культових осіб для розповсюдження антиукраїнської пропаганди на ТОТ. 

Окупанти популяризують військову службу серед жінок

Оскільки сьогодні будь-яка згадка про жінок на ТОТ — через призму війни, то для пропагандистів цікаві насамперед жінки, які допомагають загарбникам на окупованій території або перебувають безпосередньо у лавах зс рф. Кремлівське видання “аргументи та факти” на своєму ресурсі зробили окремий розділ під назвою “жінки на війні”, де зібрані історії медикинь, дружин терористів, військовослужбовиць. 

“Грудьми на танки тільки у фільмах ходять. Я йду з автоматом. На поясі вісім магазинів, дев’ятий — в автоматі, пара гранат. Усе це становить, напевно, половину моєї ваги. Я важу близько 45 кілограмів… Спочатку взяли як медика. Я допомагала лікарям, а потім уже вмовила командирів, щоб спробували мене як штурмовика. Мій перший вихід був на Мар’їнку, яку досі штурмують (інтерв’ю опубліковано у червні 2023 року). Після цього я залишилася в піхоті. Потім у нас був спільний штурм із “сомалійцями” на Новоселівці-2 минулого року, там я з хлопцями познайомилася. Тоді я подумала, що якщо буду переводитися, то тільки до них. Так і вийшло”, — розповіла христина “відьма”, окупантка з батальйону “сомалі”. 

У всіх матеріалах є спільна ознака — про кого б не писали, будь-яка жінка є героїнею та перебування на фронті є страшним, але нібито важливим етапом у житті жінки. Серед героїнь пропагандистських матеріалів є зрадниці України, такі як військова терористка та пропагандистка з Донецька ганна ільясова, донька ліквідованої колаборантки ольги качури олена карабет, макіївчанка ганна лисовенко, яка зустріла окупацію в 14 років та вже дорослою вступила до лав зс рф. Всіх російських жінок пропаганда виставляє, як романтичних, тендітних, але водночас героїчних людей. 

Натомість жінок в українському війську росЗМІ навпаки визначають, як жорстоких та холоднокровних, але водночас дуже вмотивованих. Навіть, якщо йдеться про жінок, які лише стають на військовий облік. За словами пропагандистів, жінка, яка взяла зброю до рук є ворогом, тому має бути у будь-якому випадку знищена. Тут “експерти” провели паралелі з парамедикинею, волонтеркою Юлією Паєвською, яку означили, як “люту бандерівку”, тобто жорстоку та налаштовану на боротьбу. 

“Ми бачили таких серед тих, хто здався в полон на заводі “Азовсталь”. Люті бандерівки. Згадайте ту ж Юлію Паєвську з позивним Тайра. Цього “парамедика” без медичної освіти й з розвідувальною інформацією в телефоні”, — пишуть пропагандисти про Тайру. 

На ТОТ створюють різні “жіночі інституції”

Щоб підтримувати наратив про начебто прогресивних жінок на ТОТ створюються різні так звані жіночі рухи. З повідомлень росЗМІ стає відомо, що існують такі організації, як “союз женщін Донбасу”, “жіночій рух єр”, “союз женщін росії в л/днр”. Жінок залучають до колабораціоністської діяльності, направленої проти України: державна служба, розвиток лідерських навичок, допомога російським терористам. В них ”політикині” з л/днр нав’язують жінкам наративи, що сьогодні вони нібито виконують нежіночі справи, героїчно допомагають тилу та готові відкривати “нові горизонти”. Партія “єр” так і назвала тренінговий курс — “школа успішної жінки”. 

“Дуже багато хто неодноразово говорив про те, що саме такі жіночі об’єднання допомагають їм реалізувати свій потенціал. Впевнена, цей курс стане для вас новою точкою старту, точкою відліку для того, щоб відбудуться, перш за все, для себе. Немає чітких критеріїв успіху, кожна жінка розуміє його по-своєму: для когось це будувати сім’ю, для когось це популярність, кар’єрні висоти. Тож бажаю вам, щоб кожна з вас реалізувала себе в тому напрямку, який вважає пріоритетним”, — наголосила дар’я лантратова, сенаторка від “лнр” та спікерка проєкту. 

Про практичні результати цього курсу сказати складно: у пресрелізі не вказані імена, успішні кейси жінок, не наголошують на можливості реалізації свого “потенціалу” у держорганах, бізнесі, або партії безпосередньо. Натомість жінки отримали сертифікати та послухали російську пропаганду, на чому і наголосили у пресслужбі. 

“На заключних профільних сесіях дівчатам розповіли про засади державної політики щодо збереження і зміцнення традиційних російських духовно-моральних цінностей, про те, хто такий політичний лідер і чим жіноче лідерство відрізняється від чоловічого”, — пишуть у пресрелізі. 

Чим саме на думку колаборантів відрізняється так зване жіноче лідерство від чоловічого, в партії “єр” не наголосили. Не зрозуміло і те, яким чином має поєднуватись кар’єра та участь в бойових діях з російськими морально-духовними цінностями. 

Про досягнення псевдосоюзів жінок Донбасу за останній рік розлого пишуть самі пропагандисти. Серед основних пунктів — декларування “успіхів” жінок в інтеграції окупованих територій до рф та увічнення зрадників України, які загинули у складі зс рф, розвиток жіночого лідерства та культурна експансія. Наостанок — згадують про проєкти на розвиток та підтримку жіночого здоров’я. Який саме це проект, нам дізнатись не вдалось. У будь-якому випадку, допомогу окупантам ставлять в пріоритет. Серед активісток багато військовослужбовиць. 

Попри активну появу різних жіночих організацій, вони створюються виключно заради популяризації російських політичних сил: про збільшення кількості жінок на держслужбі або жінок-політикинь на ТОТ не йдеться. Подібні псевдосоюзи жінок та тренінгові курси направлені виключно на поширення російської пропаганди. В місцевих ЗМІ немає жодних історій про довгий та успішний шлях жінки у політику. Все заради того, щоб в місцевих ЗМІ продемонструвати рівноправ’я та демократію. Однак під час війни місцевим колаборантам жінки потрібні в образі “трудівниць тилу”, які виконують складну працю нібито заради захисту вітчизни. В цих організаціях не йдеться про розв’язання проблем сучасних жінок, самореалізацією — місцевим ватажкам це не вигідно. Жодна з топ-пропагандисток так званої л/днр не підкреслює жінок як самостійну соціальну групу, однак нав’язують “успішність та впливовість”. 

Святкування 8 березня — привід для політичної агітації

Як і в російський день матері, який святкують в останню неділю листопада, місцеві колаборанти активізувались задля політичної агітації. На території окупованої Донеччини різні так звані політичні партії активно просували проросійські наративи та популяризували “вибори в рф”. 

Наприклад, так робили представники партії “єр”, де під виглядом урочистостей для жінок, займались відкритою агітацією населення. Окрім агітації, росіяни не полишили спроб легалізувати війну та окупацію. Так, на ресурсах ватажка “днр” дениса пушиліна з’явилось відео, як військові злочинці поїхали привітати жінок у зруйновану Авдіївку. І звісно, зі слів колаборантів, жінки – “трудівниці тилу”, які здійснюють начебто героїчні подвиги.

Подібні акції проводили й інші партії, такі як “ліберально-демократична партія росії” (лдпр) та партія “нові люди”, де кандидати від цих політичних утворень балотувались у президенти рф. 

Щоб підкреслити всю нібито героїчність жінок з ТОТ, партія “справєдлівая росія” (ср) організувала окремий форум напередодні 8 березня — “жінки росії — za побєду”, де зібрали жінок з різних регіонів росії, у тому числі з окупованих територій. Головний посил — підтримка російських окупаційних сил.

Спротив жінок в окупації

Наразі існують партизанські рухи жінок на ТОТ — Зла мавка та в русі “Жовта Стрічка” є активістки. Жінки в окупації активно виступають проти присутності рф в регіонах: приховані акції, флешмоби, стріт-арти, історії жінок в окупації — все заради нагадування окупантам, що ці території є Україною та на них залишаються вірні патріотки, які готові чинити спротив російським загарбникам в тилу. Через історії жінок, які публікуються на ресурсах рухів, ми можемо розуміти, як до жінок ставляться загарбники, колаборанти та будь-яка інша людина, яка симпатизує рф, які заходи вживаються та чому присутність російського окупаційного корпусу для українських жінок є трагедією. Важливо пам’ятати, що в окупації знаходиться багато українців і українок, які залишаються вірними своїй державі!

Новини з окупованих територій невтішні. На жаль, сьогоднішній образ жінки на ТОТ формують на основі стереотипів та ярликів. Жінки виїжджають з ТОТ через бойові дії, низький рівень життя, погані соціальні умови, а з тих, хто залишився в регіонах, пропагандисти зробили “трудівниць тилу” — поки чоловіки гинуть на війні, вони нібито готові робити важку роботу у тилу та отримувати псевдонагороди від місцевих гауляйтерів. Попри цей факт, українок за ці ж самі дії росЗМІ засуджують та дискредитують тим самим ЗСУ. В проросійському медійному просторі ТОТ немає жодної згадки про потреби звичайних жінок, якщо не в контексті піару місцевих чиновників, примусового “волевиявлення” під час так званих виборів у рф. Всі так звані жіночі організації, які створюють на ТОТ направлені виключно на підтримку наративу про успішних та працьовитих жінок, або задля допомоги окупаційним військам.

Читайте також:

• Пасинок Сирського привітав росіян з окупацією Авдіївки: маніпуляція росЗМІ
• Як росіяни зомбують дітей на ТОТ та популяризують війну серед молоді
• “Нейтральна агітація”: що приховує святкування “дня матері” на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!