У Львові презентували оцифровану колекцію “Фотографи та ательє у Бахмуті на зламі ХІХ–ХХ століть”. Вона містить оцифровані світлини бахмутських фотоательє, які працювали в місті протягом 1870-х-1920-х років. Ці фото зберігались у Бахмутському краєзнавчому музеї та були вивезені з міста після початку повномасштабного вторгення.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповів бахмутський краєзнавець, директор музею Ігор Корнацький.

Презентація колекції з Бахмута у Львові

Днями у Львові презентували оцифровану колекцію “Фотографи та ательє у Бахмуті на зламі ХІХ–ХХ століть”. Вона містить історичні світлини, зроблені в бахмутських фотоательє в дореволюційний період. Серед них — портрети містян і селян, представників різних професій і суспільних станів, дорослих і дітей, родинні групові фото. Окрім цього, оцифровано видові фотографії різних куточків Бахмута та його історичних будівель, частина з яких знищена в роки Другої світової війни і сучасної російської агресії.

Оригінальні світлини були вивезені з Бахмута і знаходяться на збереженні. Для того, щоб зберегти колекцію, її вирішили оцифрувати. Це зробили в межах спільного проєкту Бахмутського краєзнавчого музею та львівського Центру міської історії. Мета проєкту полягає у збереженні спадщини тимчасово окупованих територій.

Наразі побачити оригінальну колекцію у відкритому доступі неможливо.

“У Львові ми презентували оцифровані копії у вигляді презентації. Оригінали зараз взагалі не виставляються, вони зберігаються у визначеному місці. Раніше на огляд були виставлені роздруковані збільшені копії, виставка була в Хмельницькому обласному художньому музеї”, — каже Ігор Корнацький.

Оцифровані копії є в безоплатному доступі в міському медіаархіві Центру міської історії. У пошуку потрібно вказати слово “Бахмут” і вам відкриються світлини з колекції.

Бахмутські фотоательє, історія

Перші фотоательє в Бахмуті з’явилися на початку 1870-х років. Відтоді фотографія стала важливим свідком міського життя та унікальним способом зберегти пам’ять про людей і події.

У колекції краєзнавчого музею збереглись роботи бахмутських фотографів і власників ательє — Розалії та Давида Мерейнес, Леона й Ісаака Гриліхесів, Герша-Лейби Бродського, Єфима Львова, Михайла Іцковича, Емануїла Білоцерковського, Лазаря Хадака.

Приватні фотоательє поступово принили свою роботу в радянський період. Більшість студій зачинились наприкінці 1920-х років.

Читайте також:

• Бахмутська цегла з літерою “П”: як з’явився завод Паланта
• “Не маса, а актив”: як донецькі ультраси прокладали шлях до українізації регіону
• Палац Культури у Часів Ярі: якою була історична споруда

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці, які отримали житловий сертифікат за знищене внаслідок війни житло, можуть не втратять його , якщо не використають протягом перших 30 днів. Інформація про те, що після цього терміну сертифікат нібито анулюють, не відповідає дійсності. Насправді 30-денне обмеження стосується бронювання коштів, а не строку дії самого документа.

Про це пояснили фахівці чат-бота “Юридичний порадник для ВПО”.

Чи анулюють житловий сертифікат через 30 днів

Житловий сертифікат не згорає через 30 днів після його отримання. Цей строк стосується підтвердження можливості фінансування придбання нового житла. Відповідно до пункту 52 Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №600 від 30 травня 2023 року, підтвердження фінансування діє протягом 30 календарних днів. На цей період кошти резервують для власника сертифіката.

Саме протягом цих 30 днів потрібно здійснити необхідні дії для придбання житла та укласти відповідний договір. Якщо людина не встигла придбати нерухомість, заброньовані кошти повертаються до програми й можуть бути використані для інших заявників. Однак сам житловий сертифікат залишається чинним. Власник сертифіката може повторно звернутися для бронювання коштів. Водночас у такому разі доведеться знову очікувати на фінансування.

Скільки часу діє житловий сертифікат

Законодавство передбачає, що звернутися для фінансування придбання житла за житловим сертифікатом можна протягом п’яти років із дня його видачі. Отже, якщо людина отримала сертифікат, але ще не знайшла відповідну квартиру чи будинок, вона не зобов’язана бронювати кошти протягом 30 днів після отримання документа.

Юристи також пояснюють, що тимчасова відсутність фінансування у програмі не означає анулювання сертифіката. У такому випадку розгляд звернення призупиняють, а після появи коштів поновлюють автоматично.

Коли краще бронювати кошти за житловим сертифікатом

Фахівці наголошують, що універсального рішення щодо моменту бронювання коштів немає.

Якщо людина вже знайшла житло та домовилася з продавцем, варто враховувати строки оформлення документів і готовність сторін до укладення договору.Якщо ж відповідного житла ще немає, слід пам’ятати, що після підтвердження фінансування на використання заброньованих коштів буде 30 календарних днів.

Водночас відкладати бронювання теж може бути ризиковано: після вибору нерухомості кошти не завжди вдається отримати одразу, а продавець може не погодитися чекати. Таким чином, 30 днів — це строк дії бронювання коштів, а не житлового сертифіката. Навіть якщо бронювання завершилося без придбання житла, власник не втрачає право повторно звернутися по фінансування в межах установленого п’ятирічного строку.

До теми:

Житловий сертифікат та ваучер: різниця між двома програмами державної підтримки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Костянтинівському напрямку, який став лідером за кількістю атак. Також інтенсивність штурмів зросла на Покровському та Слов’янському напрямках. Водночас на Лиманському напрямку кількість атак пішла на спад, а на Краматорському — російська армія наступальних дій не проводила.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Костянтинівському напрямку, де відбулося різке посилення тиску. Українські військові відбили тут 23 атаки, що на 12 штурмових дій більше порівняно з попередньою добою. Російські військові вели наступальні дії у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Дружківки, Новоселівки, Миколайпілля, Новопавлівки, Торецького, Вільного та Русиного Яру.

Активізація спостерігається і на Покровському напрямку. Тут українські військові зупинили 19 атак, що на 4 штурмові дії більше порівняно з минулим днем. Російські війська намагалися просунутися у бік населених пунктів Добропілля, Святогорівка, Чернігівка, Мирне, Гуліве, Сергіївка, Молодецьке та Новопавлівка.

На Слов’янському напрямку також зафіксовано зростання інтенсивності боїв. Російські війська здійснили 5 атак (що на 4 більше, ніж попередньої доби) у районах населених пунктів Озерне, Крива Лука, Пискунівка та Рай-Олександрівка.

Водночас на Лиманському напрямку відбувся спад наступальної активності. Українські військові відбили 3 спроби російської армії просунутися, що на 2 атаки менше порівняно з минулою добою. Штурмові дії фіксувалися у бік населених пунктів Зарічне, Закітне та Колодязі.

На Краматорському напрямку ситуація залишається без змін — як і попередньої доби, російська армія штурмових дій не проводила.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 1 980 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 855 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 413 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, а також 64 артилерійські системи.

Окрім цього, знищено:

• 8 наземних робототехнічних комплексів;
• 5 танків;
• 3 бойові броньовані машини;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 2 засоби протиповітряної оборони;
• 1 одиницю спеціальної техніки.

Читайте також:

Росіяни посилили тиск біля Костянтинівки — Генштаб ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!