Український ска-панк гурт виступив у невеликому клубі Кракова «Жадан і собаки». Це один із концертів благодійного туру містами Європи. Гурт збирав кошти для батальйону Хартія, який боронить Харківщину, а крім цього морально підтримав моральний дух українців, які із-за війни виїхали в Польщу. Враженнями поділилась наша журналістка-фрілансерка Марія Лященко.

Серед глядачів – більшість українці, прихильники творчості гурту та безпосередньо Сергія Жадана. Для тих, хто нині з якихось причин перебуває закордоном – це можливість відчути себе у колі «своїх», хай навіть абсолютно невідомих тобі людей. Всі разом співають, хоча ні – кричать пісні гурту, які знають напам’ять. Жадан розмовляє з публікою як із давніми знайомими, люди в залі вже перезнайомилися між собою, жодної агресії на затоптані кимось кросівки.

 Всі говорять українською, вишуканою і літературною, несуть книжки на підпис (на підпис, власне несуть все, на що вистачає фантазії – студентські посвідчення, білі сорочки, в яких прийшли) після концерту, обговорюють де купити книги українською, діляться крутими локаціями.

 Сам Сергій Жадан неймовірно виснажений ледь стоячи на ногах після двогодинного концерту, на якому як завжди віддається на повну, як і всі учасники гурту, чемно фоткається з величезною чергою, всім відповідає, усе підписує.

На наступний день учасники гурту зустрілися із прихильниками у краківській кав’ярні, де провели ще один імпровізований концерт, але вже акустичний, почитали вірші, поспілкувалися з публікою. (Відео зі сторінки гурту)

Такі заходи необхідні, аби відчути не лише драйвовий рок від сучасних ідолів якісної музики, а й на кілька годин ніби «побути вдома», і, найважливіше, – зайвий раз підтримати українську армію, яка усіма силами наближає нашу перемогу.

Востаннє на концерті «Жадана і Собак» була у рідному Бахмуті кілька років тому. До повномасштабного вторгнення Сергій Жадан відвідував наше місто з презентаціями, літературними проєктами та концертами. Коли дійшла моя черга фотографуватися – домовилися, що наступного разу зустрінемося у Бахмуті.

Фото на головній Марія Лященко.

У 2015 році в Бахмуті відкрилася єдина книгарня в місті “Еней”, яка стала справжнім культурним осередком для місцевих мешканців. Тут бахмутяни не просто купували книги — вони знаходили простір для спілкування, нових ідей та живого зв’язку з українською літературою.

Детальніше про те, як саме з’явилася єдина книгарня в Бахмуті — в матеріалі Бахмут IN.UA

Книгарня “Еней”: історія

У 2015 році колишній боєць батальйону “Донбас” Володимир Дериведмідь, після звільнення Бахмута від сепаратистів, вирішив, що боротьба за Україну триває не лише на полі бою. На його думку, окупація відбувалася не лише територіально — важливою була й інформаційно-культурна складова. Саме тому Володимир продовжив свою боротьбу вже на культурному фронті, створивши книгарю в Бахмуті.

Назву для книгарні вигадувати не довелося. Ідея поширення української книги була натхненна одним із його побратимів — Антоном Цедиком з псевдонімом “Еней”. Чоловік був родом із Полтави, захоплювався історією, сповідував рідновір’я. Він загинув під час виходу з Іловайського котла. За словами Володимира, в останній бій добровольцям наказали брати лише зброю, але Антон узяв із собою ще й книжку — бо вважав її не менш потужною зброєю, ніж автомат.

Після відкриття книгарні, яку Володимир присвятив пам’яті Антона “Енея” Цедика, на фасаді з’явилося гасло: “Книги важливіші за танки”.

Особливості книгарні

Щоб привернути увагу до книгарні, на фасаді Володимир розмістив українські прапори. Згодом на фасаді з’явилися й портрети загиблих побратимів — як пам’ять про тих, хто не повернувся, і як нагадування, що війна ще не закінчилася.

У книгарні робився акцент на дитячій та історичній літературі — аби привчати дітей до читання українською мовою та спонукати дорослих краще пізнати власну історію. Також у магазині мали попит вишиванки, які охоче купували містяни.

Сервіс надавався виключно державною мовою. Її, на жаль, спочатку сприймали неоднозначно, проте, часом і містяни, і переселенці з тимчасово окупованих територій таки переходили з власником на українську.

Паралельно з реалізацією книг та вишиванок Володимир Дериведмідь влаштовував для дітей читання українських віршів напам’ять, натомість діти отримували подарунки. 

Закриття книгарні

Перший власник Володимир Дериведмідь вимушений був поїхати з міста у 2020 році, хоча закривати книгарню він не хотів. Саме тому він вирішив знайти людину, яка б могла продовжити його справу. Приблизно у той же час розпочався карантин, який сильно позначився на фінансовому становищі, адже виник через низький попит на книги. Вже у листопаді 2021 року єдина книгарня Бахмута зачинилася, а більшість книг з неї передали різним сільським бібліотекам.

Примітка. Матеріал створено з архівних спогадів журналістки Марії Лященко.

Читайте також:

• Паркан-вишиванка у Бахмуті: як містяни розмалювали 400 метрів до свята Незалежності
• Історія вулиці Кооперативної в Бахмуті: як вона з’явилася та чому має таку назву
• День Прапора в Бахмуті: як це було у 2016 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!