На сьогодні в районі створено три громади і при обмеженому бюджеті і мало розвиненій інфраструктурі можливостей для співробітництва є велика кількість. Оскільки Соледарська, Сіверська та Званівська громади утворені нещодавно, керівництво говорить в основному про потенційне співробітництво, але є сфери, наприклад медична в якій співробітництво з сусідніми громадами вже налагоджено.
В Україні кожного місяця укладається близько десяти договорів про співробітництво громад
Для того, аби не залишати місцеві адміністрації з їхніми проблемами наодинці, у 2014 році було ухвалено «Закон про співробітництво територіальних громад». Він визначив принципи, форми, правові засади та механізми співробітництва, а також питання стимулювання, фінансування і контролю, і дозволив спільно вирішувати ті проблеми, які неможливо було вирішити окремим територіальним громадам самотужки.
З часу прийняття закону було укладено 185 договорів про співробітництво. На сьогодні кількість договорів росте з динамікою 9 на місяць, а деякі громади, наприклад, Олевська міська рада та Білокоровицька сільська рада (Житомирська обл.) вже не вперше укладають між собою договори про співробітництво з метою спільного утримання різних установ, пересвідчившись у дієвості такої співпраці.
Взимку у Сіверській громаді був відкритий Центр безпеки, який може бути використаний для декількох громад.
Переважно угоди укладають щодо поводження з твердими побутовими відходами (наприклад, придбання спеціальної техніки, проведення інформаційної роботи з населенням), спільного утримання комунальних підприємств (доріг, автопарків, пожежної охорони), проведення ремонту навчальних закладів, а також ремонту місцевих доріг, надання адміністративних послуг, централізованого водопостачання, створення спільних Центрів безпеки.
Чому гальмує Донецька область?
Зацікавленість в укладенні таких угод дуже нерівномірна по країні. Полтавська область лідирує із майже п’ятою частиною від усіх договорів територіального співробітництва, укладених у країні.
В Донецькій області поки що немає жодної угоди про співробітництво, піонерами стала Андріївська громада, яка що хоче укласти договір з Краматорськом у сфері медичного обслуговування та методичної допомоги в сфері освіти.
Крім того, що на Донеччині створено не так багато територіальних громад, бо частина області окупована, є і інші причини. За словами директора Донецького Центру розвитку місцевого самоврядування Артема Вівдіча, закон про співробітництво має великий потенціал, але складну процедуру.
«З державницької позиції вигідно стимулювати співробітництво між органами місцевого самоврядування. Але громадам потрібно пройти досить складну процедуру : і сесії провести, і громадські слухання провести. На основі договору про співробітництво між мінімум 4 радами, вони можуть подати заявку на фінансування проекту з ДФРР. Наприклад, в цьому 2018 році уклали договір, в наступному 2019 подали заявку, а фінансування отримали в 2020 р. Тобто через два роки. Тому окремі обласні ради прийняли програми розвитку співробітництва, щоб додатково стимулювати громади», – деталізує Вівдіч.
Секретар Званівської сільради Валерій Чаплик каже, що для подачі спільних проектів перепоною є не тільки тривалість процедури, а також збільшення вартості:
«Проекти, що подаються на ДФРР дуже коштовні і при об’єднані декількох громад кошторис буде тільки збільшуватись. А це великі суми, які важче освоїти, отримати».
Дозвілля і розвиток можуть зачекати, а здоров’я – ні
У Званівській громаді вибори відбулися наприкінці 2017 року, вони тільки починають опановувати господарські справи, розраховувати на власний бюджет. Як повідомив нам секретар Званівської сільради Валерій Чаплик, в сільській громаді немає власної лікарні, пожежної частини, спортивного комплексу, мало розвинена сфера позашкільної освіти і дозвілля, адміністративних послуг, а тому в цих сферах можливе потенційне співробітництво з сусідніми громадами. Для економії бюджету і надання можливостей для мешканців громади в сільраді готові розглядати різні варіанти.
Активні мешканці Званівської громади з ГО “Чарівні руни” співпрацюють у культурних проектах з різними громадами Донеччини, подорожують Україною і переймають досвід в інших громадах.
Про укладення договору про співробітництво тільки думають, а от лікувати мешканців потрібно негайно. Оскільки «вторинки» в селі немає Званівська громада уклала договори з районною лікарнею на медичне обслуговування. Платять по факту наприкінці місяця.
«В нас є тільки первинна медицина, і утримувати лікарню ми не спроможні, а варіант договору на медичні послуги дуже зручний. Лікування одного мешканця виходить близько 300 гривень, на місяць в середньому це двадцять людей. Коли отримуємо список від лікарні, завжди перевіряємо, бо не всі сусідні громади сплачують за своїх мешканців, були такі випадки, що люди знаючи про те, що Званівська виплачує, представлялися нашими мешканцями», – розказує секретар міськради.
Одною зі сфер, в якій громада може укласти договір на співробітництво Чаплик називає – переробку твердих побутових відходів. Зараз сміття вивозять на полігон до Сіверська, теж оплачують комунальному підприємству за послуги.
«Думаю, що в майбутньому наша Званівська та сусідні громади – Соледарська та Сіверська можуть створити загальний Центр первинної медичної допомоги. Але треба розуміти, що коли підприємство відкривається на території громади податки залишаються в бюджеті, тому кожна громада зацікавлена створювати підприємства на своїй території. Ми точно не будемо будувати пожежну частину, тому готові співфінансувати Сіверську пожежну частину. С початку існування громади в нас ще не було викликів, але ми розуміємо, що за безпеку платити прийдеться. Про цифри з Сіверськом ще не домовлялись, але думаю вони будуть не проти».
Що стосується адміністративних послуг, то у Званівці розглядають варіант звернутися до Соледарської громади. Там якраз будуть ЦНАП.
За словами заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В’ячеслава Негоди саме співробітництво у сфері надання адмінпослуг активно розвивається у країнах Європи. У Польщі, Португалії та Македонії, Угорщини, Чехії та Словакії невеликими муніципалітетами створюють «спільні бюро» для надання адміністративних послуг. Це дозволяє заощаджувати кошти завдяки масштабу діяльності, оскільки в невеликих муніципалітетах висока частка бюджетів витрачається на адмінпослуги.
В Соледарі готові розглянути пропозицію Званівки.
«Ми готові розглянути варіанти свпівробітництва, якщо буде намір, поки що і самого центру немає і письмових звернень не було», – коментує секретар Соледарської міськради Світлана Редченко.
У процесі укладання договорів все починається з ініціативи однієї з громад, яку висуває як пропозицію голова ради, депутати або представники місцевої громади. Пропозиція оформлюється у вигляді документу у вільній формі, із зазначенням мети співробітництва, території дії договору, очікуваних результатів, та джерел фінансування, а також вимог, необхідних у кожному окремому випадку. Далі така пропозиція розглядається радою населеного пункту, і ухвалюється висновок відповідно до інтересів громади. У разі позитивного висновку розпочинається процес переговорів між потенційними суб’єктами співробітництва щодо обговорення договору.
Соледарська громада, яка до об‘єднання входила у склад Бахмутської міськради, а потім адміністративно увійшла у склад Бахмутського району теж не може надавати всі види послуг своїм мешканцям. Тому на деякі медичні послуги уклали договір з Бахмутом, а послуги соціальних служб отримують в районному територіальному центрі та в районному Управлінні труда та соціального захисту.
Званівська і Сіверська громади вже давно співпрацюють на рівні громадських ініціатив. ГО “Для людей” та ГО “Чарівні руни” організаційно підтримують заходи партнерів.
Голова Сіверської громади Василій Масюженко каже, що поки що не може використовувати всі ресурси, що є на території громади, але розуміє переваги співробітництва:
«Зараз лікарня знаходиться на балансі Бахмутського району, коли ми заберемо її у громаду, то відповідно будемо укладати договори на послуги. Теж саме стосується і музичної школи. Ми сподіваємось, що спортивний комплекс залишиться на балансі району, ми не спроможні його утримувати. Там займаються діти з району не тільки з нашої громади».
Не тільки економія, а й спільний розвиток
Експерт інституту політичної освіти Володимир Феськов звертає увагу на те, що міжмуніципальне співробітництво підвищує якість менеджменту в органах місцевого самоврядування:
«Виховання корпоративної культури, зорієнтованої на співпрацю з іншим суб’єктом, це те, від чого нас колись відучували, роблячи дрібними і малоспроможними громадами. Міжмуніципальне співробітництво – це автоматично стимул до співпраці з бізнесом та громадським середовищем, які залучаються до вирішення питань місцевого значення. З’являється довіра до дій влади, зменшується прірва між виборцем і обраним. Люди починають цікавитись майбутнім спільної території».
До головних переваг співробітництва громад радник по питанням децентралізації Донецького центру розвитку місцевого самоврядування Максим Ткач також відносить довготривалість, концентрацію спільних ресурсів та використання досвіду громад, які мають успіхи в реалізації великих інфраструктурних проектів починаючи з написання проекту:
«Зараз за Бюджетним кодексом громади можуть співпрацювати в рамках бюджетного року. Укладання договорів за Законом про співробітництво дозволить планувати на декілька років це дає відповідні гарантії, до того ж дозволяє реалізовувати спільні проекти концентруючи ресурси. Дуже важливо є те, що невеликі громади, що не мали досвіду проектної діяльності можуть навчитись».
Узагальнюючи тему співробітництва можна підкреслити, що недавно створені бахмутські територіальні громади мають зацікавленість у цій сфері, але поки, що навчаються вирішувати питання у межах своєї громади, за допомогою звертаються у разі крайньої необхідності.
