Костянтин Чаловський – колишній очільник Артемівського ДАІ, учасник  АТО стверджує, що діяв у рамках закону та не перевищував повноважень, перебуваючи на службі,  натомість виписував протоколи на всіх, хто порушував правила дорожнього руху, незалежно від статусу та родинних зв’язків правопорушника. Справу в апеляційному суді будуть розглядати 13 жовтня о 10.00 годині. Чоловік очікує підтримки громадськості.

У 2015 році Костянтин Чаловський затримав водійку, яка порушила правила дорожнього руху, жінка відмовилася надавати документи та виходити із автомобіля, чоловік розбив вікно її машини.

Крім того, колишній поліціянт затримав слідчого міліції, який скоїв ДТП із постраждалими і на момент правопорушення не мав при собі документів та відмовлявся пройти до відділку, Костянтин Чаловський доставив його до відділку, надівши наручники.  Саме за ці справи чоловіку загрожує позбавлення волі терміном 4 роки. Ознайомитись з Апеляційною скаргою Костянтина Чаловського можна у його профілі у Фейсбуці.

У своєму інтерв’ю Громадському медіапорталу «Бахмут IN.UA» Чаловський заявив, що частина доказів проти нього сфабрикована – до справи не долучена медична довідка про огляд слідчого в травматології, відео на стоянці обрізане, а суд не бере до уваги деякі докази на його користь.

У справах, порушених проти нього, Костянтин Чаловський намагається отримати рішення, яке підтверджуватиме, що затримані ним особи чинили спротив працівникові правоохоронних органів.

За час після звільнення і боротьби з порушеннями закону Чаловський близько двадцяти разів звертався до суду, деякі з цих звернень ми висвітлювали:
Как воспользоваться льготным проездом в троллейбусах Бахмута?

Ветеран АТО через суд намерен отменить решение Бахмутского горсовета о введении льготных проездных

Суд отменил положения Регламента Бахмутского горсовета по ограничению посещаемости сессий

Суд обязал полицию проверить решение Бахмуткого горсовета по улице Освободителей Донбасса (Видео)

Апелляционный суд отказался рассматривать дело о признании уволенного начальника артемовской ГАИ потерпевшим (ВИДЕО)

Уволенный начальник артемовской ГАИ считает, что толчком к увольнению ГАИ области стало его письмо к А.Авакову

Начальник артемовского ГАИ, выбивший стекло водителю, заявил, что действовал по закону (ВИДЕО ЗАДЕРЖАНИЯ)

Начальник артемовской ГАИ: бороться с коррупционной системой сложно, но можно (ВИДЕО)

 

Росіяни продовжують вести лобові штурми села Гришине, використовуючи рельєф місцевості. Попри це, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі та блокують просування противника.

Про це повідомили представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ.

Бої за Гришине: що відбувається в селі

За даними бійців 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ, російські сили не змогли обійти позиції в селі Гришине, що біля Покровська, а тому перейшли на прямі лобові штурми.

“Атаки тривають щодня із застосуванням піхотних груп та періодичним використанням легкої техніки — квадроциклів, мотоциклів“, — йдеться в повідомленні.

Попри високу активність ворога, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі. Крім того, їм вдалося відбити кілька позицій у населеному пункті.

Власну інформацію представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ доповнили відео, яке демонструє удари по позиціям противника.

Читайте також:

Росія вербує бійців в Африці: іноземні найманці вже перебувають на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Станом на березень 2026 року в Україні під економічними та юридичними обмеженнями Ради національної безпеки і оборони (РНБО) перебувають 12 474 фізичні особи, які є громадянами 77 країн світу. Аналітики YouControl провели дослідження Державного реєстру санкцій та з’ясували, що Донецька область посідає одне з перших місць за кількістю підсанкційних фізичних осіб-підприємців (ФОП), поступаючись лише Криму.

Редакція Бахмут IN.U зібрала ключові факти з аналітичного звіту.

Донеччина у лідерах за кількістю підсанкційних ФОП

Донецька область посідає друге місце в Україні за цим показником — тут зареєстровано 54 підсанкційні підприємці. Регіон поступається лише тимчасово окупованому Криму, де налічується 94 такі ФОПи. Загалом топ-5 виглядає наступним чином:

• Крим — 94 особи;
• Донецька область — 54
• Луганська область — 21;
• Київ — 20;
• Одеська область — 7.

Щодо сфер діяльності, то 30% таких підприємців (65 осіб) працюють у сфері торгівлі. Ще 31 ФОП залучений до професійної, наукової та технічної діяльності, а 24 підприємці займаються операціями з нерухомістю. Відомо, що у 2025 році до списку потрапили 25 діючих ФОПів, серед яких фігуранти “Міндічгейту” Тімур Міндіч та Олександр Цукерман, а також екснардеп Костянтин Жеваго.

Громадянство: російські паспорти та подвійне підданство

Серед понад 12 тисяч фігурантів списку РНБО абсолютну більшість становлять громадяни російської федерації — 9 242 особи. На другому місці йдуть громадяни України — їх у списку 1 191. Також значну частину складають представники Грузії (282), Ірану (272) та Білорусі (186).

Окрему увагу аналітики звертають на осіб із множинним громадянством:

• 576 людей мають подвійне громадянство. Найпоширеніша комбінація — паспорти рф та України (501 випадок). За даними YouControl, переважно це жителі тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської областей та Криму;
• 9 осіб мають потрійне громадянство. Серед них — Лада Фірташ, дружина підсанкційного бізнесмена Дмитра Фірташа;
• у 179 осіб дані про громадянство відсутні. До цієї категорії належать колишні народні депутати Віктор Медведчук та Тарас Козак, які були позбавлені українського громадянства.

Терміни дії санкцій

Держава застосовує вісім різних часових проміжків для обмеження діяльності фігурантів реєстру. Статистика строків виглядає так:

• 10 років — найпопулярніший термін, який застосовано до 7 659 осіб;
• 5 років — встановлено для 2 257 осіб;
• безстрокові обмеження — діють для 1 914 осіб;
• 50 років — отримали 585 осіб;
• 30 років — запроваджено проти 7 осіб (шестеро з них є служителями російської православної церкви);
• 3 роки — отримали 30 осіб.

Крім того, для 8 осіб діють точні терміни до 31 травня 2026 року (через ситуацію в Республіці Південний Судан), а ще 14 перебуватимуть під санкціями до відповідного рішення Ради Безпеки ООН.

Віковий зріз: від 19-річних до довгожителів

Середній вік фізичної особи під санкціями РНБО в Україні становить 54 роки (дані про дату народження відсутні лише у 411 фігурантів).

Найстаршою у списку є 95-річна Любов Рєпа, яка свого часу працювала у виборчій комісії в окупованій Керчі. Наймолодшим фігурантам — Артему Саратовцеву та Владиславу Ніколаєву — виповнилося по 19 років (обмеження проти них ввели у 2023 та 2025 роках відповідно).

Читайте також:

В окупованому Донецьку скаржаться на ціни за оренду: вартість квартир сягає понад 80 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!