Володимир Березін — краєзнавець, громадський діяч та активіст виклав свої думки, щодо розбудови громади після перемоги. Яким досвідом може поділитись наш Бахмут — читайте в матеріалі.

Наші міста вже одного разу звільняли й у нас є унікальний досвід – що робити після деокупації, вважає пан Березін та наводить основні тези такого досвіду.

Без виборів, але з демократією

Виборів у прифронтових громадах не потрібно проводити, однак треба продовжувати призначати військові адміністрації. Необхідно створити в громадах регулярні наради учасників бойових дій.

Крім того, треба робити на постійній основі зустрічі керівництва громади зі всіма охочими, тобто віче у формі громадських слухань із заслухуванням, фіксацією та наданням відповідей на всі пропозиції, що поступають, вважає Березін.

Подібний досвід був у Дружківці у 2014-2015 роках. Головне – не просто звітувати владі, а слухати, надати можливість людям висловлювати свої думки. Щоб не робити для нас без нас, пише Володимир Березін.

Співпраця з правоохоронними органами

На думку, Володимира Березіна слід організувати обов’язкову щотижневу зустріч з керівництвом місцевої поліції всіх охочих. 

“В Костянтинівці це робили з 2015 по 2019 роки та довели їх (ред. зустрічей) ефективність”, — вважає Володимир Березін.

Під час таких зустрічей поліція системно звітує, що зробили за тиждень, відповідає на питання. Крім цього, це — унікальна можливість кожного охочого прийти та зробити заяву, яку поліція буде зобов’язана розслідувати.  

Правоохоронці, держслужбовці, працівники культури та освіти повинні бути головними державниками та показниками українськості та патріотизму. Громадськість повинна їх постійно контролювати та атестувати. 

Читайте також: «Ми тоді були голодні, злі і в нас мотивація була більша!», – Віктор Шендрік про розвиток демократичного руху у 90-ті

З матеріалу про здобуття Бахмутом історичної назви

Громада на першому місці

В громадах повинні працювати Ради підприємців, Громадські ради для ГО, ради профспілок, ради релігійних організацій, екологічні ради тощо. Це також важливе при пропорціональних партійних виборах, вважає ексдепутат. 

Громадські слухання, сходи громадян за місцем проживання, сільські, вуличні сходи повинні бути постійною практикою. Це, а не гарні дороги та фасади є головним показником роботи влади.

“Кожна цеглина, кожний цвях в місті повинні кричати, яка наша громада українська. Це навіки наша головна культурна та екскурсійна привабливість. Треба робити календарі, щоб всі 365 днів в році були заповнені видатними людьми та подіями. Екскурсії повинні робити діти та молодь для дітей та молоді. Бо, як говорив Олекса Тихий, якщо діти виховують дітей – вони краще виховуються самі”, — пише краєзнавець.   

Сталий розвиток екосвідомості

В Стратегії розвитку громади обов’язково повинна бути — дружність до природи. Це й виховання на свіжому повітрі (тим паче, якщо школи зруйновані), пошук та використання альтернативних джерел енергії, озеленення, визнання головної річки громади – пам’ятником природи, який офіційно береться під охорону, розмірковує Березін.

Крім того, влада повинна всіляко підтримувати та створювати, якщо їх ще немає органи самоорганізації населення — територіальні, квартальні чи вуличні комітети. Необхідність розвитку ОСББ вже всім зрозуміла. 

“Ми зараз воюємо (в тому числі інформаційно) за правду, тому давайте забезпечимо правду в тилу. І для цього не обов’язково чекати Перемоги” — підсумовує Володимир Березін.

Головне фото: з архіву Володимира Березіна

Читайте також: Перейменування вулиць, пов’язаних з російськими діячами в Бахмуті: чи на часі це питання? (Оновлено)

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У Костянтинівку та Лиман евакуаційні групи не можуть нормально заїжджати. У Дружківку вони ще прибувають, однак в окремих районах людей доводиться збирати пішки. Водночас зі Слов’янська та Краматорська евакуація наразі відбувається майже без проблем.

Про це під час брифінгу, 19 серпня, повідомив Дмитро Петлін, начальник відділу оперативно-чергової служби, зв’язку, оповіщення та інформування населення департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА.

З яких громад Донеччини найскладніше евакуювати людей

За словами Петліна, найбільш складною залишається ситуація у Костянтинівці, Миколаївці, Лимані та Дружківці. До Дружківки евакуаційні групи ще можуть заїжджати, однак в окремих районах людей збирають пішки. У Костянтинівку та Лиман евакуаційні групи наразі не можуть нормально заїжджати.

Водночас зі Слов’янська та Краматорська люди виїжджають майже без проблем. До евакуації залучаються Національна поліція, ДСНС та волонтери. Загалом працюють близько десяти евакуаційних груп. Напередодні до роботи долучилися 14 волонтерських груп.

Дмитро Петлін також повідомив, що росіяни намагаються пошкодити логістичні шляхи у Слов’янській та Краматорській громадах. За його словами, після удару по насипній переправі у Слов’янську проїзд став неможливим. Ці шляхи використовуються не лише для евакуації, а й загалом для логістичного сполучення через річку.

Скільки людей можуть перебувати у транзитному центрі

Після евакуації людей доставляють до транзитних центрів, створених у Дніпропетровській та Харківській областях. Як повідомив тимчасовий виконувач обов’язків заступника директора Департаменту — начальника управління у справах пільгової категорії громадян Дмитро Пожарський, людина може перебувати у транзитному центрі до трьох діб. У виняткових випадках термін може становити до семи діб.

Після цього евакуйовані можуть вирушити до безпечніших регіонів автомобільним транспортом або залізницею. У транзитних центрах є вільні місця. Більшість людей, які вже мають орендоване житло, намагаються продовжити поїздку в день прибуття. Натомість ті, хто очікує на родичів або подальший транспорт, можуть залишатися на ночівлю.

У транзитному центрі в Дніпропетровській області донеччани становлять близько 20% від загальної кількості відвідувачів. Переважна більшість — мешканці прифронтових громад Дніпропетровщини. За словами Пожарського, напередодні транзитний центр у Харківській області відвідали 266 людей, 145 із них залишилися ночувати. Позаминулого дня центр відвідали 286 людей, 140 людей залишилися на ніч. Загалом транзитний центр щодня відвідують до 300 людей.

На наступному тижні запланували евакуаційний поїзд на Рівненщину

Найбільшу кількість евакуйованих із початку серпня прийняли Одеська, Полтавська, Рівненська, Житомирська, Черкаська, Вінницька, Кіровоградська, Львівська, Чернівецька та Івано-Франківська області.

18 серпня евакуаційний поїзд вирушив до Чернівецької та Івано-Франківської областей.

19 серпня за сприяння “Укрзалізниці”, а також колег із Житомирської та Харківської областей 17 донеччан мали вирушити на розселення до Житомирської області. На наступному тижні запланований рейс евакуаційного поїзда на Рівненщину. Тим, кому немає де розселитися, рекомендують звертатися до своїх військових адміністрацій.

Читайте також:

З Краматорського району за тиждень евакуювали 15 людей: фото

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

19 серпня 2026 року відбувся черговий етап обміну полоненими, в результаті якого до України повернулися 103 військовослужбовців ЗСУ.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала перші фото українців, яких повернули додому після полону.

Обмін 19 серпня 2026 року: перші фотографії

В результаті нового обміну полоненими додому повернулися військові ЗСУ, Військово-Морських Сил, ТрО, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби. Окрім солдатів та сержантів, вдалося звільнити декількох офіцерів.

Читайте також:

Обмін полоненими 19 серпня: Україна та Росія провели обмін у форматі 103 на 103

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!