Володимир Березін — краєзнавець, громадський діяч та активіст виклав свої думки, щодо розбудови громади після перемоги. Яким досвідом може поділитись наш Бахмут — читайте в матеріалі.

Наші міста вже одного разу звільняли й у нас є унікальний досвід – що робити після деокупації, вважає пан Березін та наводить основні тези такого досвіду.

Без виборів, але з демократією

Виборів у прифронтових громадах не потрібно проводити, однак треба продовжувати призначати військові адміністрації. Необхідно створити в громадах регулярні наради учасників бойових дій.

Крім того, треба робити на постійній основі зустрічі керівництва громади зі всіма охочими, тобто віче у формі громадських слухань із заслухуванням, фіксацією та наданням відповідей на всі пропозиції, що поступають, вважає Березін.

Подібний досвід був у Дружківці у 2014-2015 роках. Головне – не просто звітувати владі, а слухати, надати можливість людям висловлювати свої думки. Щоб не робити для нас без нас, пише Володимир Березін.

Співпраця з правоохоронними органами

На думку, Володимира Березіна слід організувати обов’язкову щотижневу зустріч з керівництвом місцевої поліції всіх охочих. 

“В Костянтинівці це робили з 2015 по 2019 роки та довели їх (ред. зустрічей) ефективність”, — вважає Володимир Березін.

Під час таких зустрічей поліція системно звітує, що зробили за тиждень, відповідає на питання. Крім цього, це — унікальна можливість кожного охочого прийти та зробити заяву, яку поліція буде зобов’язана розслідувати.  

Правоохоронці, держслужбовці, працівники культури та освіти повинні бути головними державниками та показниками українськості та патріотизму. Громадськість повинна їх постійно контролювати та атестувати. 

Читайте також: «Ми тоді були голодні, злі і в нас мотивація була більша!», – Віктор Шендрік про розвиток демократичного руху у 90-ті

З матеріалу про здобуття Бахмутом історичної назви

Громада на першому місці

В громадах повинні працювати Ради підприємців, Громадські ради для ГО, ради профспілок, ради релігійних організацій, екологічні ради тощо. Це також важливе при пропорціональних партійних виборах, вважає ексдепутат. 

Громадські слухання, сходи громадян за місцем проживання, сільські, вуличні сходи повинні бути постійною практикою. Це, а не гарні дороги та фасади є головним показником роботи влади.

“Кожна цеглина, кожний цвях в місті повинні кричати, яка наша громада українська. Це навіки наша головна культурна та екскурсійна привабливість. Треба робити календарі, щоб всі 365 днів в році були заповнені видатними людьми та подіями. Екскурсії повинні робити діти та молодь для дітей та молоді. Бо, як говорив Олекса Тихий, якщо діти виховують дітей – вони краще виховуються самі”, — пише краєзнавець.   

Сталий розвиток екосвідомості

В Стратегії розвитку громади обов’язково повинна бути — дружність до природи. Це й виховання на свіжому повітрі (тим паче, якщо школи зруйновані), пошук та використання альтернативних джерел енергії, озеленення, визнання головної річки громади – пам’ятником природи, який офіційно береться під охорону, розмірковує Березін.

Крім того, влада повинна всіляко підтримувати та створювати, якщо їх ще немає органи самоорганізації населення — територіальні, квартальні чи вуличні комітети. Необхідність розвитку ОСББ вже всім зрозуміла. 

“Ми зараз воюємо (в тому числі інформаційно) за правду, тому давайте забезпечимо правду в тилу. І для цього не обов’язково чекати Перемоги” — підсумовує Володимир Березін.

Головне фото: з архіву Володимира Березіна

Читайте також: Перейменування вулиць, пов’язаних з російськими діячами в Бахмуті: чи на часі це питання? (Оновлено)

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У рф пропонують внести зміни в закон “Про протидію тероризму”. Додати нові положення пропонують у статтю 18, яка регулює питання компенсацій мешканцям окупованих територій України.

Про це йдеться в росджерелах.

Закон рф про компенсації хочуть змінити

У рф хочуть внести зміни в закон № 35-ФЗ “Про протидію тероризму”. Зміни пропонуються для статті 18, яка регулює питання надання компенсацій мешканцям окупованих територій України.

Зараз у статті йдеться, що в разі втрати житла внаслідок бойових дій власник може отримати соціальну виплату за рахунок федерального бюджету. Ці кошти людина має витратити на придбання нового житла.

Втім соціальні виплати люди не можуть отримати, якщо мають у власності інше житло. Цю норму і пропонують змінити. У законі хочуть прописати, що видача державного житлового сертифіката не залежить від наявності чи відсутності у людей інших житлових приміщень.

Розгляд цієї пропозиції призначений на 26 січня.

Читайте також:

• На ТОТ Донеччини оголосили масштабний призов молоді в російську армію
• Окупанти відкрили РАЦС в Авдіївці навпроти руїн житлових будинків
• “Заїдуть будівельники і знесуть місто повністю”: росіяни вирішили долю Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні запроваджують надзвичайний стан в енергетиці. Причиною цього стали важкі наслідки зимових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

Надзвичайний стан в енергетиці

За словами Володимира Зеленського, через погіршення погодних умов на фоні постійних обстрілів інфраструктури в Україні планують введення надзвичайної ситуації. Її корегуванням займатиметься спеціальний штаб в Києві, який буде діяти постійно.

Президент додав, що уряд наразі має максимально активізувати роботу з партнерами, щоб отримати від них обладнання та підтримку для відновлення енергосистеми.

“Кабінет Міністрів забезпечить на час саме такої ситуації максимальну дерегуляцію всіх процесів із підключення резервного енергетичного обладнання до мереж. Працюємо також, щоб відчутно збільшити обсяг імпорту електрики в Україну“, — зазначає Зеленський.

Що передбачає надзвичайний стан в енергетиці

За словами Зеленського, один із рішень, які можуть ухвалити в межах енергетичної кризи в Україні — це перегляд у Києві та деяких інших регіонах переглянуть правила щодо комендантської години, зокрема, її можуть прибрати в деяких містах.

Запровадження надзвичайного стану також є сигналом для учасників енергетичного ринку — операторів обленерго та генеруючих компаній, а не виключно для побутових споживачів. Йдеться про зміну принципів роботи системи в кризових умовах. Наприклад, під час дії відповідного режиму тимчасово зупиняються ринкові правила. Розподіл електроенергії здійснюється не за комерційними договорами, а за рішеннями диспетчерів з метою забезпечення безперебійної роботи об’єктів критичної інфраструктури, зокрема лікарень і водоканалів.

Також можливе запровадження екстрених відключень. Погодинні графіки втрачають чинність, натомість застосовуються графіки аварійних відключень, які дозволяють оперативно зменшувати навантаження на енергосистему.

Окремо передбачено розширення повноважень диспетчерських служб у частині технічного відновлення мереж. Вони можуть здійснювати складні перемикання та використовувати резервні схеми живлення, які у звичайному режимі не застосовуються.

Що каже закон

Згідно з Кодексом цивільного захисту України та Правилами ринку електричної енергії, режим надзвичайної ситуації в енергосистемі — це стан, який характеризується виникненням значного дефіциту потужності енергетичної інфраструктури, який унеможливлює роботу мережі у штатному режимі.

Рішення про ухвалення відповідного стану має ухвалити системний оператор — Укренерго. Це стається, коли відбуваються масові пошкодження (наприклад, після ракетних ударів), що призводять до втрати понад 50% споживання електроенергії в країні.

Історія застосування надзвичайного стану в енергетиці

Режим надзвичайної ситуації в енергетичній сфері вперше було застосовано в Україні у серпні 2014 року. Тоді його запровадили через гострий дефіцит вугілля та масштабні порушення стабільної роботи енергосистеми.

Повторно до цього механізму уряд повернувся у грудні 2015 року, коли Кабінет Міністрів увів і згодом коригував режим для стабілізації ринку електроенергії. Зокрема, йшлося про врегулювання тарифних питань, обмеження обсягів генерації та експорту електроенергії. Режим діяв упродовж опалювального сезону і був скасований до завершення 2015 року.

У подальші роки термін “режим надзвичайної ситуації в енергетиці” здебільшого використовували в оперативних повідомленнях НЕК “Укренерго”. Його застосовували для опису функціонування об’єднаної енергосистеми в умовах критичних навантажень, зокрема під час масованих атак на енергетичну інфраструктуру або у разі виникнення серйозних технічних аварій.

Формально запровадження та скасування такого режиму визначене правилами ринку електроенергії та Кодексом системи передачі. Водночас на практиці ці рішення не завжди супроводжуються окремими публічними актами уряду.

Читайте також:

Біля автостанції “Київ” запрацював пункт обігріву та підзарядки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!