Що ми маємо зробити після перемоги?: погляд громадського діяча Володимира Березіна

Семаковська Тетяна 11:38, 12 Січня 2023

Screenshot 347 851ebВолодимир Березін — краєзнавець, громадський діяч та активіст виклав свої думки, щодо розбудови громади після перемоги. Яким досвідом може поділитись наш Бахмут — читайте в матеріалі.

Наші міста вже одного разу звільняли й у нас є унікальний досвід – що робити після деокупації, вважає пан Березін та наводить основні тези такого досвіду.

Без виборів, але з демократією

Виборів у прифронтових громадах не потрібно проводити, однак треба продовжувати призначати військові адміністрації. Необхідно створити в громадах регулярні наради учасників бойових дій.

Крім того, треба робити на постійній основі зустрічі керівництва громади зі всіма охочими, тобто віче у формі громадських слухань із заслухуванням, фіксацією та наданням відповідей на всі пропозиції, що поступають, вважає Березін.

Подібний досвід був у Дружківці у 2014-2015 роках. Головне – не просто звітувати владі, а слухати, надати можливість людям висловлювати свої думки. Щоб не робити для нас без нас, пише Володимир Березін.

Співпраця з правоохоронними органами

На думку, Володимира Березіна слід організувати обов’язкову щотижневу зустріч з керівництвом місцевої поліції всіх охочих. 

“В Костянтинівці це робили з 2015 по 2019 роки та довели їх (ред. зустрічей) ефективність”, — вважає Володимир Березін.

Під час таких зустрічей поліція системно звітує, що зробили за тиждень, відповідає на питання. Крім цього, це — унікальна можливість кожного охочого прийти та зробити заяву, яку поліція буде зобов’язана розслідувати.  

Правоохоронці, держслужбовці, працівники культури та освіти повинні бути головними державниками та показниками українськості та патріотизму. Громадськість повинна їх постійно контролювати та атестувати. 

Читайте також: «Ми тоді були голодні, злі і в нас мотивація була більша!», – Віктор Шендрік про розвиток демократичного руху у 90-ті

Screenshot 346 41542

З матеріалу про здобуття Бахмутом історичної назви

Громада на першому місці

В громадах повинні працювати Ради підприємців, Громадські ради для ГО, ради профспілок, ради релігійних організацій, екологічні ради тощо. Це також важливе при пропорціональних партійних виборах, вважає ексдепутат. 

Громадські слухання, сходи громадян за місцем проживання, сільські, вуличні сходи повинні бути постійною практикою. Це, а не гарні дороги та фасади є головним показником роботи влади.

“Кожна цеглина, кожний цвях в місті повинні кричати, яка наша громада українська. Це навіки наша головна культурна та екскурсійна привабливість. Треба робити календарі, щоб всі 365 днів в році були заповнені видатними людьми та подіями. Екскурсії повинні робити діти та молодь для дітей та молоді. Бо, як говорив Олекса Тихий, якщо діти виховують дітей – вони краще виховуються самі”, — пише краєзнавець.   

Сталий розвиток екосвідомості

В Стратегії розвитку громади обов’язково повинна бути — дружність до природи. Це й виховання на свіжому повітрі (тим паче, якщо школи зруйновані), пошук та використання альтернативних джерел енергії, озеленення, визнання головної річки громади – пам’ятником природи, який офіційно береться під охорону, розмірковує Березін.

Крім того, влада повинна всіляко підтримувати та створювати, якщо їх ще немає органи самоорганізації населення — територіальні, квартальні чи вуличні комітети. Необхідність розвитку ОСББ вже всім зрозуміла. 

“Ми зараз воюємо (в тому числі інформаційно) за правду, тому давайте забезпечимо правду в тилу. І для цього не обов’язково чекати Перемоги” — підсумовує Володимир Березін.

Головне фото: з архіву Володимира Березіна

Читайте також: Перейменування вулиць, пов’язаних з російськими діячами в Бахмуті: чи на часі це питання? (Оновлено)

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Українські родини в Польщі можуть отримати до 400 злотих на підготовку дітей до школи: деталі

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 14:00, 5 Серпня 2026
Грошова допомога українським родинам у Польщі / фото Shutterstock

Українські громадяни, які легально перебувають на території Польщі та мають дітей шкільного віку, мають право на отримання державної допомоги для підготовки до нового навчального року. Максимальна сума виплат сягає 400 злотих або 4 700 гривень.

Про це повідомили у польскому Управлінні соціального страхування (ZUS).

Умови програми “Dobry Start”

Базова сума підтримки становить 300 злотих (3 500 гривень) і надається в межах урядової програми “Dobry Start”. Кошти нараховуються один раз на рік на кожного учня. Ця виплата не залежить від загального рівня доходів родини. Отримати фінансування можуть школярі віком до 20 років, а у випадку встановленої інвалідності — до 24 років. Програма відкрита для іноземців, які перебувають у Польщі на законних підставах.

Окремі родини мають можливість отримати додаткові 100 злотих (1 100 гривень) на дитину перед початком навчального року. Ця доплата призначається виключно тим сім’ям, які відповідають критеріям польської програми сімейної допомоги (“zasiłek rodzinny”). Таким чином, за умови схвалення обох заявок, загальна сума фінансування складатиме 400 злотих на одного учня.

Державна допомога не поширюється на дітей, які відвідують дитячі садки або підготовчі класи (так звана “zerówka”). Також виплати не передбачені для студентів вищих навчальних закладів.

Терміни та способи оформлення

Прийом заявок на отримання виплати за програмою “Dobry Start” триває до 30 листопада 2026 року. Процедура оформлення відбувається виключно в електронному форматі. Подати документи можна через такі канали:

  • систему “eZUS“;
  • мобільний застосунок “mZUS“;
  • державний портал “Emp@tia“;
  • сервіси інтернет-банкінгу.

У разі успішного подання заявки до кінця серпня, переказ коштів на банківський рахунок заявника відбудеться не пізніше 30 вересня.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині за 22 млн грн встановлять дві модульні котельні: де саме вони з’являться

Семаковська Тетяна 13:00, 5 Серпня 2026
1000 гривень у руках
Гроші / фото НБУ

На Донеччині за понад 22 мільйони гривень, виділені урядом у межах підготовки до опалювального сезону, планують встановити дві блочно-модульні котельні. Їх розмістять в Краматорському районі. Наразі триває розробка проєктної документації, а в експлуатацію об’єкти планують ввести до листопада.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомили у Департаменті житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації.

Де на Донеччині встановлять модульні котельні за державні кошти

Донецька область отримає дві блочно-модульні котельні за кошти державного бюджету, виділені в межах урядових “Планів стійкості регіонів”. За інформацією департаменту, за рахунок понад 22 мільйонів гривень планують встановити дві блочно-модульні котельні загальною потужністю 5,6 МВт.

Обидва об’єкти мають розмістити на території Олександрівської селищної територіальної громади, Краматорського району. Наразі котельні ще не встановлені. Як зазначили в облдержадміністрації, станом на дату підготовки відповіді триває розробка проєктно-кошторисної документації, тому жоден із запланованих об’єктів ще не введений в експлуатацію.

Разом із тим частину державного фінансування вже використали. За даними Донецької ОДА, постачальнику перерахували попередню оплату у розмірі 7 млн 788 тис. грн. Орієнтовний строк введення котелень в експлуатацію — 1 листопада 2026 року, однак реалізація залежатиме від безпекової ситуації в регіоні.

Після запуску двох модульних котелень планують забезпечити теплопостачання:

  • 26 багатоквартирних будинків;
  • 9 закладів соціальної сфери;
  • понад 3 900 споживачів.

Що відомо про фінансування підготовки Донеччини до зими

Нагадаємо, раніше начальник Донецької ОВА Вадим Філашкін повідомляв, що область отримає понад 22 мільйони гривень на встановлення модульних котелень у межах “Планів стійкості регіонів”. Загалом Кабінет Міністрів розподілив 3 мільярда гривень із резервного фонду державного бюджету на встановлення 216 блочно-модульних котелень у різних регіонах України для підготовки до опалювального сезону.

Водночас потреби Донеччини значно ширші. За оцінками уряду, оприлюдненими навесні 2026 року, реалізація Плану стійкості області потребує близько 1,98 млрд грн. Ці кошти передбачені на захист об’єктів критичної інфраструктури, встановлення резервних джерел тепла та електропостачання, а також інших заходів із підготовки регіону до зими.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські родини в Польщі можуть отримати до 400 злотих на підготовку дітей до школи: деталі

Українські громадяни, які легально перебувають на території Польщі та мають дітей шкільного віку, мають право на отримання державної допомоги для підготовки до нового навчального року. […]

14:00, 05.08.2026 Скопіч Дмитро
1000 гривень у руках
Важливо

На Донеччині за 22 млн грн встановлять дві модульні котельні: де саме вони з’являться

На Донеччині за понад 22 мільйони гривень, виділені урядом у межах підготовки до опалювального сезону, планують встановити дві блочно-модульні котельні. Їх розмістять в Краматорському районі. […]

бахмута

Українські військові уразили пункт управління окупантів у районі Бахмута

Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. У ніч на 5 серпня під ударом українських захисників були пункти окупантів у Бахмутському районі. Уразити вдалося […]

олексій кулемзін
Важливо Досьє

Як колишній посадовець Донецької ОДА став “мером” окупованого Донецька: досьє на Олексія Кулемзіна

Майже 10 років окупованим Донецьком керує Олексій Кулемзін. Фактично він є мером міста, його офіційна посада звучить як “голова муніципального утворення міський округ Донецьк”. До […]

Противник просунувся поблизу Шахового — DeepState

За минулу добу росіяни просунулися поблизу населеного пункту Шахове. Також, за даними Генштабу ЗСУ, на східному фронті загальна кількість штурмів з боку росіян дещо знизилася: […]