Що ми маємо зробити після перемоги?: погляд громадського діяча Володимира Березіна

Семаковська Тетяна 11:38, 12 Січня 2023

Screenshot 347 851ebВолодимир Березін — краєзнавець, громадський діяч та активіст виклав свої думки, щодо розбудови громади після перемоги. Яким досвідом може поділитись наш Бахмут — читайте в матеріалі.

Наші міста вже одного разу звільняли й у нас є унікальний досвід – що робити після деокупації, вважає пан Березін та наводить основні тези такого досвіду.

Без виборів, але з демократією

Виборів у прифронтових громадах не потрібно проводити, однак треба продовжувати призначати військові адміністрації. Необхідно створити в громадах регулярні наради учасників бойових дій.

Крім того, треба робити на постійній основі зустрічі керівництва громади зі всіма охочими, тобто віче у формі громадських слухань із заслухуванням, фіксацією та наданням відповідей на всі пропозиції, що поступають, вважає Березін.

Подібний досвід був у Дружківці у 2014-2015 роках. Головне – не просто звітувати владі, а слухати, надати можливість людям висловлювати свої думки. Щоб не робити для нас без нас, пише Володимир Березін.

Співпраця з правоохоронними органами

На думку, Володимира Березіна слід організувати обов’язкову щотижневу зустріч з керівництвом місцевої поліції всіх охочих. 

“В Костянтинівці це робили з 2015 по 2019 роки та довели їх (ред. зустрічей) ефективність”, — вважає Володимир Березін.

Під час таких зустрічей поліція системно звітує, що зробили за тиждень, відповідає на питання. Крім цього, це — унікальна можливість кожного охочого прийти та зробити заяву, яку поліція буде зобов’язана розслідувати.  

Правоохоронці, держслужбовці, працівники культури та освіти повинні бути головними державниками та показниками українськості та патріотизму. Громадськість повинна їх постійно контролювати та атестувати. 

Читайте також: «Ми тоді були голодні, злі і в нас мотивація була більша!», – Віктор Шендрік про розвиток демократичного руху у 90-ті

Screenshot 346 41542

З матеріалу про здобуття Бахмутом історичної назви

Громада на першому місці

В громадах повинні працювати Ради підприємців, Громадські ради для ГО, ради профспілок, ради релігійних організацій, екологічні ради тощо. Це також важливе при пропорціональних партійних виборах, вважає ексдепутат. 

Громадські слухання, сходи громадян за місцем проживання, сільські, вуличні сходи повинні бути постійною практикою. Це, а не гарні дороги та фасади є головним показником роботи влади.

“Кожна цеглина, кожний цвях в місті повинні кричати, яка наша громада українська. Це навіки наша головна культурна та екскурсійна привабливість. Треба робити календарі, щоб всі 365 днів в році були заповнені видатними людьми та подіями. Екскурсії повинні робити діти та молодь для дітей та молоді. Бо, як говорив Олекса Тихий, якщо діти виховують дітей – вони краще виховуються самі”, — пише краєзнавець.   

Сталий розвиток екосвідомості

В Стратегії розвитку громади обов’язково повинна бути — дружність до природи. Це й виховання на свіжому повітрі (тим паче, якщо школи зруйновані), пошук та використання альтернативних джерел енергії, озеленення, визнання головної річки громади – пам’ятником природи, який офіційно береться під охорону, розмірковує Березін.

Крім того, влада повинна всіляко підтримувати та створювати, якщо їх ще немає органи самоорганізації населення — територіальні, квартальні чи вуличні комітети. Необхідність розвитку ОСББ вже всім зрозуміла. 

“Ми зараз воюємо (в тому числі інформаційно) за правду, тому давайте забезпечимо правду в тилу. І для цього не обов’язково чекати Перемоги” — підсумовує Володимир Березін.

Головне фото: з архіву Володимира Березіна

Читайте також: Перейменування вулиць, пов’язаних з російськими діячами в Бахмуті: чи на часі це питання? (Оновлено)

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Закрита інформація: які дані про зниклих та загиблих військових не можуть отримати родичі

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 8 Листопада 2026
Документи / фото Міноборони

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.

Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.

Які документи містять інформацію з обмеженим доступом

Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:

  • журнал бойових дій;
  • бойові накази та розпорядження;
  • координати місця зникнення;
  • відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
  • документи про евакуацію;
  • відомості про склад і розташування підрозділів.

Як родинам отримати потрібні відомості

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.

Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.

Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.

Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти

Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.

Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

13-та пенсія в Україні: що це таке, хто має право на виплату та як її отримати у 2026 році

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 10:00, 8 Листопада 2026
Пенсія / фото ілюстративне

В умовах складної економічної ситуації більшість українських пенсіонерів змушені економити, тому будь-яка додаткова фінансова підтримка стає вкрай важливою. У суспільстві часто можна почути термін “тринадцята пенсія”, проте що він означає насправді та чи передбачена така виплата законодавством у 2026 році?

Відповіді на ці питання — у матеріалі Бахмут IN.UA.

Що таке 13-та пенсія в Україні

В українському законодавстві офіційного поняття “тринадцята пенсія” як щорічної додаткової надбавки не існує. Жоден нормативний акт не передбачає автоматичної виплати 13-го платежу наприкінці року. Цей термін є виключно побутовим формулюванням.

Під так званою 13-тою пенсією неофіційно мають на увазі суму пенсійних виплат, яка була офіційно нарахована людині, але залишилася невиплаченою у зв’язку з її смертю. У Пенсійному фонді України (ПФУ) наголошують: ці кошти не анулюються і не зникають, вони можуть бути передані близьким родичам померлого.

Хто має право на отримання коштів

Отримати недоотриману пенсію померлого можуть лише визначені категорії осіб:

  • члени сім’ї, які були офіційно зареєстровані та проживали разом із пенсіонером на день його смерті;
  • непрацездатні члени родини, які перебували на утриманні померлого (навіть у тому випадку, якщо вони фактично мешкали за іншою адресою).

Важливий нюанс: якщо за виплатою одночасно звертаються одразу кілька родичів, які мають на це законне право, загальна сума недоотриманої пенсії ділиться між ними порівну.

Від чого залежить розмір виплати

Фіксованої ставки чи гарантованої суми для “тринадцятої пенсії” не існує. Її розмір розраховується суворо індивідуально і залежить виключно від двох факторів:

  • щомісячного розміру пенсії, яку отримував померлий;
  • періоду, за який нараховані кошти залишилися фактично невиплаченими (наприклад, за поточний місяць чи кілька місяців).

Як оформити виплату: способи та документи

Недоотримана пенсія не перераховується родичам автоматично. Щоб її отримати, обов’язково необхідно подати відповідну заяву до органів ПФУ. Зробити це у 2026 році можна двома способами:

  • офлайн — звернувшись особисто до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду;
  • онлайн — дистанційно через вебпортал електронних послуг ПФУ (за наявності кваліфікованого електронного підпису).

Разом із заявою заявник повинен надати пакет підтверджувальних документів, зокрема:

  • свідоцтво про смерть пенсіонера;
  • паспорт та ідентифікаційний код заявника;
  • документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтва про народження, шлюб тощо);
  • довідки, що засвідчують факт спільного проживання з пенсіонером на момент його смерті (довідка про склад сім’ї, про реєстрацію місця проживання);
  • актуальні реквізити банківського рахунку для зарахування коштів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Закрита інформація: які дані про зниклих та загиблих військових не можуть отримати родичі

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму […]

12:00, 08.11.2026 Скопіч Дмитро

13-та пенсія в Україні: що це таке, хто має право на виплату та як її отримати у 2026 році

В умовах складної економічної ситуації більшість українських пенсіонерів змушені економити, тому будь-яка додаткова фінансова підтримка стає вкрай важливою. У суспільстві часто можна почути термін “тринадцята […]

10:00, 08.11.2026 Скопіч Дмитро

Чи можуть спадкоємці отримати компенсацію за зруйноване житло: пояснення юристів

Українці, які успадкували пошкоджене або знищене внаслідок війни житло, можуть претендувати на компенсацію, навіть якщо нерухомість досі оформлена на померлого власника. Таке право мають і […]

Наша історія

Як відбудовували залізничний вокзал Бахмут II у 1950-х роках

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Під час Другої світової війни будівлю зруйнували, а після її завершення вирішили відбудувати. Роботи розпочалися в […]

50 тисяч гривень та ноутбук: допомога випускникам-переселенцям з Маріуполя

Маріупольська міська військова адміністрація в рамках програми “ЯМаріуполь.Освіта” підтримує випускників 9-х та 11-х класів, які змогли виїхати з тимчасово окупованих територій. Юнаки та дівчата, які […]