Володимир Березін — краєзнавець, громадський діяч та активіст виклав свої думки, щодо розбудови громади після перемоги. Яким досвідом може поділитись наш Бахмут — читайте в матеріалі.

Наші міста вже одного разу звільняли й у нас є унікальний досвід – що робити після деокупації, вважає пан Березін та наводить основні тези такого досвіду.

Без виборів, але з демократією

Виборів у прифронтових громадах не потрібно проводити, однак треба продовжувати призначати військові адміністрації. Необхідно створити в громадах регулярні наради учасників бойових дій.

Крім того, треба робити на постійній основі зустрічі керівництва громади зі всіма охочими, тобто віче у формі громадських слухань із заслухуванням, фіксацією та наданням відповідей на всі пропозиції, що поступають, вважає Березін.

Подібний досвід був у Дружківці у 2014-2015 роках. Головне – не просто звітувати владі, а слухати, надати можливість людям висловлювати свої думки. Щоб не робити для нас без нас, пише Володимир Березін.

Співпраця з правоохоронними органами

На думку, Володимира Березіна слід організувати обов’язкову щотижневу зустріч з керівництвом місцевої поліції всіх охочих. 

“В Костянтинівці це робили з 2015 по 2019 роки та довели їх (ред. зустрічей) ефективність”, — вважає Володимир Березін.

Під час таких зустрічей поліція системно звітує, що зробили за тиждень, відповідає на питання. Крім цього, це — унікальна можливість кожного охочого прийти та зробити заяву, яку поліція буде зобов’язана розслідувати.  

Правоохоронці, держслужбовці, працівники культури та освіти повинні бути головними державниками та показниками українськості та патріотизму. Громадськість повинна їх постійно контролювати та атестувати. 

Читайте також: «Ми тоді були голодні, злі і в нас мотивація була більша!», – Віктор Шендрік про розвиток демократичного руху у 90-ті

З матеріалу про здобуття Бахмутом історичної назви

Громада на першому місці

В громадах повинні працювати Ради підприємців, Громадські ради для ГО, ради профспілок, ради релігійних організацій, екологічні ради тощо. Це також важливе при пропорціональних партійних виборах, вважає ексдепутат. 

Громадські слухання, сходи громадян за місцем проживання, сільські, вуличні сходи повинні бути постійною практикою. Це, а не гарні дороги та фасади є головним показником роботи влади.

“Кожна цеглина, кожний цвях в місті повинні кричати, яка наша громада українська. Це навіки наша головна культурна та екскурсійна привабливість. Треба робити календарі, щоб всі 365 днів в році були заповнені видатними людьми та подіями. Екскурсії повинні робити діти та молодь для дітей та молоді. Бо, як говорив Олекса Тихий, якщо діти виховують дітей – вони краще виховуються самі”, — пише краєзнавець.   

Сталий розвиток екосвідомості

В Стратегії розвитку громади обов’язково повинна бути — дружність до природи. Це й виховання на свіжому повітрі (тим паче, якщо школи зруйновані), пошук та використання альтернативних джерел енергії, озеленення, визнання головної річки громади – пам’ятником природи, який офіційно береться під охорону, розмірковує Березін.

Крім того, влада повинна всіляко підтримувати та створювати, якщо їх ще немає органи самоорганізації населення — територіальні, квартальні чи вуличні комітети. Необхідність розвитку ОСББ вже всім зрозуміла. 

“Ми зараз воюємо (в тому числі інформаційно) за правду, тому давайте забезпечимо правду в тилу. І для цього не обов’язково чекати Перемоги” — підсумовує Володимир Березін.

Головне фото: з архіву Володимира Березіна

Читайте також: Перейменування вулиць, пов’язаних з російськими діячами в Бахмуті: чи на часі це питання? (Оновлено)

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У Донецькій області триває обов’язкова евакуація населення з небезпечних зон. У 16 населених пунктах чотирьох територіальних громад досі залишається 118 дітей. Водночас Рада оборони області ухвалила рішення про старт нового етапу примусового вивезення неповнолітніх з Краматорської громади.

Деталі щодо ситуації в регіоні під час брифінгу повідомили начальниця служби у справах дітей Донецької ОВА Юлія Рижакова та начальник відділу департаменту з питань цивільного захисту Донецької ОВА Дмитро Петлін.

Скільки дітей залишається на територіях примусової евакуації

У 16 населених пунктах, де діє обов’язкова евакуація в примусовий спосіб, залишається перебувати 118 дітей зі 103 сімей. За словами Юлії Рижакової, розподіл неповнолітніх по громадах виглядає так:

• в окремих районах Слов’янської територіальної громади залишається 81 дитина (68 сімей);
• у Краматорській територіальній громаді перебуває 25 дітей (25 сімей);
• у Новодонецькій сільській громаді залишається 10 дітей (9 сімей);
• у місті Миколаївка залишається дві дитини з однієї родини.

Щодо родини у Миколаївці посадовиця пояснила, що їхнє місцезнаходження за відомими адресами наразі встановити не вдається. Випадків евакуації дітей у примусовий спосіб без супроводу батьків або законних представників в області немає.

Статистика вивезених дітей за тиждень та липень

За останній тиждень з небезпечних територій вдалося евакуювати 52 дитини з 38 сімей. З них:

• з окремих районів Слов’янська вивезли 20 дітей (15 сімей);
• з Краматорської громади евакуювали 17 дітей (15 сімей);
• з Новодонецької громади забрали 15 дітей (8 сімей).

Загалом протягом липня з Донеччини евакуювали 285 дітей із 233 сімей.

“Діти не мають звикати до вибухів. Страх, підвали та постійна небезпека руйнують їх майбутнє. Зробіть правильний крок та будь ласка виїжджайте“, — наголосила Юлія Рижакова.

Новий етап евакуації з Краматорської громади

Дмитро Петлін повідомив, що з 6 серпня розпочинається наступний етап обов’язкової евакуації в примусовий спосіб. Він стосується окремих населених пунктів Краматорської громади, звідки загалом планують вивезти 525 дітей. До переліку потрапили:

• селище Краснаторка (станом на 5 серпня там перебувало 59 дітей);
• селище Біленьке (частково);
• окремі райони Краматорська (“Лазурний”, “Красногірка” та частково “Даманський”).

З початку проведення евакуації до більш безпечних регіонів вивезли понад 1 мільйон 416 тисяч осіб, серед яких понад 212 тисяч — діти. З початку серпня кількість населення на підконтрольній території Донеччини зменшилася на 2 400 осіб — це люди, які виїхали самостійно, були евакуйовані або покинули регіон раніше.

Читайте також:

З окремих територій Краматорської громади мають евакуювати у примусовий спосіб 525 дітей

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За минулу добу російська армія посилила тиск на східному фронті. Загальна кількість штурмових дій на п’яти основних напрямках зросла з 85 до 88. Найбільше збільшення кількості атак зафіксовано на Костянтинівському та Покровському напрямках.

Детальніше про ситуацію на фронті — в матеріали Бахмут IN.UA.

Ситуація на Костянтинівському та Покровському напрямках

На Костянтинівському напрямку зафіксовано суттєве збільшення інтенсивності бойових дій. Кількість атак російської армії зросла з 22 до 29. Противник здійснив штурми у районах населених пунктів Костянтинівка, Іванопілля, Іллінівка, Степанівка, Торецьке, Софіївка, а також у бік Новопавлівки, Довгої Балки, Вільного та Нового Шахового.

Покровський напрямок також залишається ділянкою з високою активністю. Кількість штурмових дій тут зросла з 27 до 29. Українські підрозділи зупинили наступ противника у районах населених пунктів Дорожнє, Котлине, Удачне, а також у бік Білицького, Нового Донбасу, Шевченка, Василівки та Сергіївки.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку кількість штурмів залишилася незмінною порівняно з попередньою добою — 14 атак. Противник намагався вклинитися в оборону, атакуючи в бік населених пунктів Новоселівка, Лиман, Діброва, Шийківка та Озерне.

На Слов’янському напрямку зафіксовано зниження кількості штурмів з 19 до 14. Російська армія діяла у районах населених пунктів Закітне, Крива Лука, Різниківка, а також у бік Пискунівки та Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку противник здійснив дві наступальні дії замість трьох напередодні. Атаки відбулися у районі Никифорівки та в бік Юрківки.

Втрати противника

Загальні бойові втрати російської армії в особовому складі становлять близько 1 454 210 осіб. За останню добу ліквідовано 1 330 осіб. Також за добу українські підрозділи знищили:

• 1 811 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
• 416 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 59 артилерійських систем;
• 7 засобів протиповітряної оборони;
• 4 танки;
• 4 реактивні системи залпового вогню;
• 4 наземні робототехнічні комплекси;
• 3 бойові броньовані машини;
• 1 одиницю спеціальної техніки.

Читайте також:

Противник просунувся поблизу Шахового — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!