Вже майже рік в Україні триває повномасштабна війна. За цей час російські окупанти вчинили безліч злочинів, деякі з них відверто не вкладаються в голову: знущання, тортури, зґвалтування. Які механізми правосуддя може залучити Україна, аби домогтися справедливості щодо російських воєнних злочинців? Ми зібрали головне з матеріалу медіа НВ, коментує експерт національного та міжнародного кримінального права, Гюндуз Мамедов.

Станом на 22 грудня в Україні маємо вже понад 100 тисяч проваджень щодо наслідків збройного конфлікту. 

Що вже зроблено?

Щодо конкретних міжнародних злочинів, то жодна національна судово-правова система не здатна самостійно впоратися з таким величезним масивом. Тому ми звертаємося до всіх інших механізмів правосуддя, які доповнюють національні зусилля. Насамперед це Міжнародний кримінальний суд. 

Наразі триває важливий дискурс щодо того, як покарати максимальну кількість воєнних злочинців за всі міжнародні злочини. 

В Україні зараз найбільше обговорюється створення Трибуналу по агресії, тобто спеціального трибуналу, який судитиме російську верхівку за один із чотирьох найтяжчих міжнародних злочинів — злочин агресії. Ця модель пропонується тому, що Міжнародний кримінальний суд у нашому випадку не має юрисдикції розглядати злочин агресії через те, що Росія (як, до речі, і Україна) не ратифікувала Римський статут. Трибунал по агресії, у разі здобуття відповідної підтримки, може подолати імунітети глав держави, і це, безумовно, плюс. 

Має сенс розглянути альтернативний варіант. Наприклад, внесення змін до Римського статуту. Про це, до речі, 5 грудня, на цьогорічній Асамблеї Римського статуту, говорив прокурор МКС Карім Хан.

Зміни можуть стосуватися ретроспективності покарання за злочин агресії; поширення на держави, що не ратифікували цього документа, і розширення кола осіб, відповідальних за злочин агресії, передбачивши співучасть.

Натомість посилити й легітимізувати національну систему можна з допомогою міжнародного елемента, впровадивши так званий гібридний механізм правосуддя.

Крім того, не варто забувати про принцип універсальної юрисдикції, який відображає спроби різних держав сприяти покаранню за особливо тяжкі злочини, що становлять загрозу для всього світу (тобто за найтяжчі міжнародні злочини), незалежно від місця вчинення. У контексті ситуації в Україні цей принцип украй актуальний. У публічному просторі комунікується, що понад 20 держав займаються розслідуваннями міжнародних злочинів, вчинених в Україні. Більш-менш чітку інформацію можна знайти про 18 із них. Такі розслідування насамперед пов’язані із масовою хвилею українських біженців до інших держав. Серед них чимало жертв, що звертаються до місцевих правоохоронних органів. 

Читайте також: Чи можуть військові використовувати майно цивільних: пояснення від військового юриста

На що чекати?

Цілий ряд держав на рівні парламентів і міжнародних організацій підтримали створення Трибуналу по агресії. Але якщо заглибитися, виявиться, що в реальності все значно складніше. Більшість резолюцій мають політико-декларативний характер і не пропонують реальних кроків, які наблизили б нас до справедливості, а дискусії щодо моделі досі тривають.

Маємо чітко розуміти, що саме ми, українці, найбільше зацікавлені в тому, щоб усі епізоди війни були розслідувані, а злочинці — покарані. 

Головне — перемогти на полі бою й відновити територіальну цілісність. 

Також маємо донести до наших партнерів, що майбутній суд за жодних обставин не є предметом торгів. Кожен воєнний злочинець має розуміти невідворотність покарання. Так, Росія — держава з найбільшим ядерним арсеналом, і ми мусимо це враховувати, але це не може бути аргументом для того, щоб жертвувати правами потерпілих.

І, зрештою, ми маємо визнати, що правосуддя — довгий шлях. Тож сподіватися на те, що 2023-го ми почуємо вирок російському політичному та воєнному керівництву, було б наївно. 

Фото: ілюстративне, Getty Images

Читайте також: У Європарламенті ПВК «Вагнер» можуть визнати терористичною організацією: що це означає?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Українські військові провели стрімку операцію в Міньківці на Донеччині, зачистивши населений пункт і зірвавши можливе просування російських військ.

Про це повідомили у полку “Скеля”.

ЗСУ стабілізували напрямок Бахмут—Слов’янськ після операції в Міньківці

Штурмові підрозділи полк “СКЕЛЯ” провели операцію, у результаті якої зачистили населений пункт Міньківка — ключову точку на трасі Бахмут—Слов’янськ. За даними військових, ці дії дозволили зірвати потенційне просування противника та стабілізувати ситуацію на цьому напрямку.

Під час бою українські сили здійснили деблокування позицій союзних підрозділів, а також розгорнули нові спостережні пункти. Крім того, вдалося ліквідувати понад 40 російських військовослужбовців.

До теми:

Росіяни пишуть про евакуацію дітей зі Слов’янська без дозволу батьків: чому ці заяви є фейком і що відбувається насправді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради розпочало збір інформації щодо дітей із вразливих категорій, які можуть отримати путівки до державного підприємства “Артек” у 2026 році.

Хто може отримати путівки та де проходитиме оздоровлення

Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради повідомило про можливість оздоровлення дітей окремих вразливих категорій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2025 року №276.

Йдеться про отримання путівок до державного підприємства Міжнародний дитячий центр “Артек” за державні кошти. Наразі триває збір інформації про сім’ї з дітьми з числа мешканців Бахмутської міської територіальної громади, які потребують особливої уваги та підтримки і планують оздоровлення дитини протягом весняно-осіннього періоду 2026 року — з квітня по грудень.

До участі запрошують:

• дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування;
• дітей осіб, визнаних учасниками бойових дій відповідно до законодавства;
• дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення бойових дій (АТО/ООС або захист України);
• дітей з інвалідністю, здатних до самообслуговування.

Термін оздоровлення становить 21 календарний день.

Оздоровлення проходитиме у двох локаціях:

• у місті Київ (Пуща-Водиця, 14 лінія);
• у Закарпатській області — Свалявський район, село Березники.

Детальну інформацію про заклад та графік змін можна знайти на сайті: https://artek.ua

Повідомити про намір оздоровлення дитини у 2026 році можна, заповнивши анкету. Зверніть увагу, що за рахунок бюджетних коштів дитина може отримати путівку лише один раз на рік. Направлення здійснюється відповідно до кількості виділених путівок та черговості, а заповнення форми не гарантує отримання путівки у бажаний період.

До теми:

Уряд повернув виплати всім дітям-переселенцям: як оформити допомогу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!