Покарання не за горами: чи наблизить 2023 рік покарання для російських воєнних злочинців?

Семаковська Тетяна 14:22, 9 Січня 2023

Screenshot 334 84cb3Вже майже рік в Україні триває повномасштабна війна. За цей час російські окупанти вчинили безліч злочинів, деякі з них відверто не вкладаються в голову: знущання, тортури, зґвалтування. Які механізми правосуддя може залучити Україна, аби домогтися справедливості щодо російських воєнних злочинців? Ми зібрали головне з матеріалу медіа НВ, коментує експерт національного та міжнародного кримінального права, Гюндуз Мамедов.

Станом на 22 грудня в Україні маємо вже понад 100 тисяч проваджень щодо наслідків збройного конфлікту. 

Що вже зроблено?

Щодо конкретних міжнародних злочинів, то жодна національна судово-правова система не здатна самостійно впоратися з таким величезним масивом. Тому ми звертаємося до всіх інших механізмів правосуддя, які доповнюють національні зусилля. Насамперед це Міжнародний кримінальний суд. 

Наразі триває важливий дискурс щодо того, як покарати максимальну кількість воєнних злочинців за всі міжнародні злочини. 

В Україні зараз найбільше обговорюється створення Трибуналу по агресії, тобто спеціального трибуналу, який судитиме російську верхівку за один із чотирьох найтяжчих міжнародних злочинів — злочин агресії. Ця модель пропонується тому, що Міжнародний кримінальний суд у нашому випадку не має юрисдикції розглядати злочин агресії через те, що Росія (як, до речі, і Україна) не ратифікувала Римський статут. Трибунал по агресії, у разі здобуття відповідної підтримки, може подолати імунітети глав держави, і це, безумовно, плюс. 

Має сенс розглянути альтернативний варіант. Наприклад, внесення змін до Римського статуту. Про це, до речі, 5 грудня, на цьогорічній Асамблеї Римського статуту, говорив прокурор МКС Карім Хан.

Зміни можуть стосуватися ретроспективності покарання за злочин агресії; поширення на держави, що не ратифікували цього документа, і розширення кола осіб, відповідальних за злочин агресії, передбачивши співучасть.

Натомість посилити й легітимізувати національну систему можна з допомогою міжнародного елемента, впровадивши так званий гібридний механізм правосуддя.

Крім того, не варто забувати про принцип універсальної юрисдикції, який відображає спроби різних держав сприяти покаранню за особливо тяжкі злочини, що становлять загрозу для всього світу (тобто за найтяжчі міжнародні злочини), незалежно від місця вчинення. У контексті ситуації в Україні цей принцип украй актуальний. У публічному просторі комунікується, що понад 20 держав займаються розслідуваннями міжнародних злочинів, вчинених в Україні. Більш-менш чітку інформацію можна знайти про 18 із них. Такі розслідування насамперед пов’язані із масовою хвилею українських біженців до інших держав. Серед них чимало жертв, що звертаються до місцевих правоохоронних органів. 

Читайте також: Чи можуть військові використовувати майно цивільних: пояснення від військового юриста

На що чекати?

Цілий ряд держав на рівні парламентів і міжнародних організацій підтримали створення Трибуналу по агресії. Але якщо заглибитися, виявиться, що в реальності все значно складніше. Більшість резолюцій мають політико-декларативний характер і не пропонують реальних кроків, які наблизили б нас до справедливості, а дискусії щодо моделі досі тривають.

Маємо чітко розуміти, що саме ми, українці, найбільше зацікавлені в тому, щоб усі епізоди війни були розслідувані, а злочинці — покарані. 

Головне — перемогти на полі бою й відновити територіальну цілісність. 

Також маємо донести до наших партнерів, що майбутній суд за жодних обставин не є предметом торгів. Кожен воєнний злочинець має розуміти невідворотність покарання. Так, Росія — держава з найбільшим ядерним арсеналом, і ми мусимо це враховувати, але це не може бути аргументом для того, щоб жертвувати правами потерпілих.

І, зрештою, ми маємо визнати, що правосуддя — довгий шлях. Тож сподіватися на те, що 2023-го ми почуємо вирок російському політичному та воєнному керівництву, було б наївно. 

Фото: ілюстративне, Getty Images

Читайте також: У Європарламенті ПВК «Вагнер» можуть визнати терористичною організацією: що це означає?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Окупанти обговорюють так званий “мораторій” на відчуження житла в окупації: що відомо

Семаковська Тетяна 18:00, 5 Лютого 2026
Новобудова в окупованому Маріуополі / фото росзмі

У російській держдумі пропонують запровадити тимчасовий “мораторій” на конфіскацію житла на тимчасово окупованих територіях Донеччини та Луганщини до кінця війни. Однак ця ініціатива містить суттєві обмеження та стосується виключно тих власників, які мають родинні зв’язки з громадянами рф.

Редакція Бахмут IN.UA розібралася у деталях нових законодавчих ініціатив країни-агресора, спрямованих на привласнення української нерухомості.

Суть “мораторію”

Депутат російської держдуми сергій міронов виступив з ініціативою призупинити процес визнання житла “безхазяйним” на період бойових дій. Проте, як повідомляють пропагандистські ресурси, ця пропозиція не поширюється на всіх мешканців окупованих територій.

Згідно із заявою міронова, “мораторій” пропонується застосовувати лише до тих українських власників, які можуть виконати низку жорстких умов:

  • мають близьких родичів із російським паспортом;
  • можуть документально підтвердити родинні зв’язки з громадянами РФ;
  • нададуть документи, що підтверджують оплату комунальних послуг.

Таким чином, для українських власників нерухомості, які виїхали з окупації, не прийняли громадянство агресора та не мають родичів-колаборантів, загроза втрати майна залишається реальною. Вимога особистої присутності для підтвердження права власності протягом 30 днів продовжує діяти для більшості громадян.

Скорочення термінів перереєстрації житла

Паралельно з розмовами про “мораторій”, російська влада законодавчо прискорює процес привласнення українського майна. держдума рф ухвалила в першому читанні законопроєкт, який суттєво скорочує терміни інтеграції нерухомості окупованих регіонів у російський реєстр.

Ключовою зміною стало зменшення граничного терміну подачі українських документів для реєстрації прав у російському Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРН) перенесено з 1 січня 2028 року на 1 липня 2026 року.

Офіційною причиною такого рішення окупанти називають нібито “зростання кількості фальсифікацій документів” та бажання пришвидшити наповнення баз даних.

В цьому контексті варто згадати закон, який підписав володимир путін у грудні 2025 році. підписав закон. Він дозволяє “віджимати безхазяйне майно”, якщо власника “неможливо встановити” або в нього відсутні документи російського зразка.

Таке майно вилучається на користь окупаційних адміністрацій.

Вилучені квартири та будинки планують передавати місцевим колаборантам, здавати в оренду або використовувати як службове житло для російських чиновників та силовиків (ця норма діятиме до 2028 року).

Законодавство агресора передбачає примарну можливість компенсації для власників, які з’являться пізніше. Однак отримати її зможуть виключно ті, хто прийняв російське громадянство. Сама ж норма про вилучення діятиме щонайменше до 2030 року.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кого звільнили з полону 5 лютого 2026 року: перші фото після повернення

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:15, 5 Лютого 2026
Військові, звільненні з полону / фото ДПСУ

5 лютого 2026 року до України повернулося 157 осіб — військових та цивільних, яких утримували в полоні. Серед них оборонці Маріуполя, військовослужбовець Національної гвардії, який був захоплений у полон під час окупації Чорнобильської АЕС та інші.

Редакція Бахмут IN.UA публікує перші емоційні фото та кадри звільнених в рідній країні.

Обмін 5 лютого 2026 року

5 лютого відбувся перший у 2026 році обмін полоненими. Сьогодні з полону повернулося 157 громадян — 150 військових та 7 цивільних.

Звільнений з полону українець / фото ДПСУ
Прикордонники після полону / фото ДПСУ
Українців зустрічають вдома / фото ДПСУ
Українці вдома / фото ДПСУ
Нацгвардійці / фото Ігор Клименко
Військові, яких звільнили 5 лютого / фото Ігор Клименко
Повернення з полону / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Українець не стримує посмішку вдома / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
До України повернули як військових, так і цивільних / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Військовий, який мав досвід полону / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Зустріч з рідними / фото Володимира Зеленського
Перші емоції на рідній землі / фото Володимира Зеленського
Військові після полону / фото Володимира Зеленського

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти обговорюють так званий “мораторій” на відчуження житла в окупації: що відомо

У російській держдумі пропонують запровадити тимчасовий “мораторій” на конфіскацію житла на тимчасово окупованих територіях Донеччини та Луганщини до кінця війни. Однак ця ініціатива містить суттєві […]

Фоторепортаж

Кого звільнили з полону 5 лютого 2026 року: перші фото після повернення

5 лютого 2026 року до України повернулося 157 осіб — військових та цивільних, яких утримували в полоні. Серед них оборонці Маріуполя, військовослужбовець Національної гвардії, який […]

16:15, 05.02.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

71-й обмін: Україна повернула з російської неволі 157 військових та цивільних громадян

Сьогодні, 5 лютого 2026 року, відбувся перший у цьому році та 71-й за ліком обмін полоненими. З російської неволі вдалося визволити 157 наших громадян — […]

Кому з бахмутських спортсменів виплачуватимуть грошові винагороди від міськради

Бахмутським спортсменам і тренерам, які представляють громаду на всеукраїнських змаганнях, передбачили грошові винагороди від міськради. Щоб отримати виплати, спортсмени або їхні тренери мають звернутися в […]

Діти розвиток дитини

Безкоштовна допомога для ВПО: Карітас шукає сім’ї з дітьми у Кам’янці-Подільському

Благодійний фонд “Карітас Кам’янець-Подільський” оголосив набір сімей внутрішньо переміщених осіб з дітьми, які проживають у Кам’янець-Подільській територіальній громаді. У межах програми родини можуть безкоштовно отримати […]