Вже майже рік в Україні триває повномасштабна війна. За цей час російські окупанти вчинили безліч злочинів, деякі з них відверто не вкладаються в голову: знущання, тортури, зґвалтування. Які механізми правосуддя може залучити Україна, аби домогтися справедливості щодо російських воєнних злочинців? Ми зібрали головне з матеріалу медіа НВ, коментує експерт національного та міжнародного кримінального права, Гюндуз Мамедов.

Станом на 22 грудня в Україні маємо вже понад 100 тисяч проваджень щодо наслідків збройного конфлікту. 

Що вже зроблено?

Щодо конкретних міжнародних злочинів, то жодна національна судово-правова система не здатна самостійно впоратися з таким величезним масивом. Тому ми звертаємося до всіх інших механізмів правосуддя, які доповнюють національні зусилля. Насамперед це Міжнародний кримінальний суд. 

Наразі триває важливий дискурс щодо того, як покарати максимальну кількість воєнних злочинців за всі міжнародні злочини. 

В Україні зараз найбільше обговорюється створення Трибуналу по агресії, тобто спеціального трибуналу, який судитиме російську верхівку за один із чотирьох найтяжчих міжнародних злочинів — злочин агресії. Ця модель пропонується тому, що Міжнародний кримінальний суд у нашому випадку не має юрисдикції розглядати злочин агресії через те, що Росія (як, до речі, і Україна) не ратифікувала Римський статут. Трибунал по агресії, у разі здобуття відповідної підтримки, може подолати імунітети глав держави, і це, безумовно, плюс. 

Має сенс розглянути альтернативний варіант. Наприклад, внесення змін до Римського статуту. Про це, до речі, 5 грудня, на цьогорічній Асамблеї Римського статуту, говорив прокурор МКС Карім Хан.

Зміни можуть стосуватися ретроспективності покарання за злочин агресії; поширення на держави, що не ратифікували цього документа, і розширення кола осіб, відповідальних за злочин агресії, передбачивши співучасть.

Натомість посилити й легітимізувати національну систему можна з допомогою міжнародного елемента, впровадивши так званий гібридний механізм правосуддя.

Крім того, не варто забувати про принцип універсальної юрисдикції, який відображає спроби різних держав сприяти покаранню за особливо тяжкі злочини, що становлять загрозу для всього світу (тобто за найтяжчі міжнародні злочини), незалежно від місця вчинення. У контексті ситуації в Україні цей принцип украй актуальний. У публічному просторі комунікується, що понад 20 держав займаються розслідуваннями міжнародних злочинів, вчинених в Україні. Більш-менш чітку інформацію можна знайти про 18 із них. Такі розслідування насамперед пов’язані із масовою хвилею українських біженців до інших держав. Серед них чимало жертв, що звертаються до місцевих правоохоронних органів. 

Читайте також: Чи можуть військові використовувати майно цивільних: пояснення від військового юриста

На що чекати?

Цілий ряд держав на рівні парламентів і міжнародних організацій підтримали створення Трибуналу по агресії. Але якщо заглибитися, виявиться, що в реальності все значно складніше. Більшість резолюцій мають політико-декларативний характер і не пропонують реальних кроків, які наблизили б нас до справедливості, а дискусії щодо моделі досі тривають.

Маємо чітко розуміти, що саме ми, українці, найбільше зацікавлені в тому, щоб усі епізоди війни були розслідувані, а злочинці — покарані. 

Головне — перемогти на полі бою й відновити територіальну цілісність. 

Також маємо донести до наших партнерів, що майбутній суд за жодних обставин не є предметом торгів. Кожен воєнний злочинець має розуміти невідворотність покарання. Так, Росія — держава з найбільшим ядерним арсеналом, і ми мусимо це враховувати, але це не може бути аргументом для того, щоб жертвувати правами потерпілих.

І, зрештою, ми маємо визнати, що правосуддя — довгий шлях. Тож сподіватися на те, що 2023-го ми почуємо вирок російському політичному та воєнному керівництву, було б наївно. 

Фото: ілюстративне, Getty Images

Читайте також: У Європарламенті ПВК «Вагнер» можуть визнати терористичною організацією: що це означає?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Будинок, загальною площею 600,5 квадратних метрів, який розташований в Бахмуті на вулиці Миру, 20 виставили на аукціон в Прозоро Продажі. Стартова ціна за лот складає 435 тисяч 144 гривні 5 копійок. Торги мають відбутися завтра, 10 липня.

Що відомо про цей аукціон та чому продають майно на тимчасово окупованих територіях, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Продажі через аукціон на тимчасово окупованих територіях: що відомо

Будинок на понад 600 квадратних метрів, де раніше розташувався Комбінат комунальних підприємств, виставили на аукціон на Прозоро Продажі. Стартова ціна продажу починається з 435 тисяч. Початок прийому пропозицій стартував 3 липня, 9 липня він завершується — сам аукціон запланований на завтра, 10 липня, на 13:35.

Цю будівлю вже не вперше намагаються продати: 9 червня на Електронній національній біржі, її вже намагалися продати за 621 тисячу 634 гривні 35 копійок. Але аукціон не відбувся, через те, що не було валідних ставок.

Замовником аукціону виступає ПАТ “Промінвестбанк”, якому, згідно з даними, належить ця нерухомість. Окрім будівлі в тимчасово окупованому Бахмуті, банк також виставив на торги будівлю у місті Ясинувата, Макіївка, а також об’єкти в Чистяковому та Кіровському.

Аукціони лотів, які розташовані на тимчасово окупованих територіях, проводять за рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).

Примітка. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) — це державна установа, що ліквідовує неплатоспроможні банки та розпродає їх активи для покриття зобов’язань перед вкладниками. У системі Youcontrol вказано, що банк ПАТ “Промінвестбанк”, який є замовником аукціону, є в стані припиненні статусу юридичної особи. Продаж активів банків ФГВФО, це частина процедури їх реалізації згідно з Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”. Майно залишається юридично українським, навіть якщо фізично контролюється рф. Тобто право власності зберігається. Продавець (ФГВФО) діє в межах законодавства та не може заморозити розпродаж майна через окупацію — бо його зобов’язання перед кредиторами не скасовані.

Фактично, це продаж активів банків-банкрутів та напрям, за яким можна купити активи банків, що виводяться з ринку ФГВФО. Йдеться про майнові права, права вимоги за кредитами, об’єкти нерухомості тощо.

Якщо хтось придбає цей лот, то юридично стане власником, але фактично скористатися нерухомістю зможе лише після деокупації.

До теми:

• Закупівлі Соледарської громади у травні 2025 року: на що витратили понад 308 тисяч гривень
• Званівська сільрада придбала екскаватор за 5,8 мільйонів гривень: деталі закупівлі
• 74 мільйони у 2024 році та 22 — у прийдешньому: на які “загальнодержавні функції” з бюджету Світлодарської громади витрачають гроші

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місті Краматорськ чоловік накинувся з ножем на двох підлітків, діти у момент нападу були на сходовому майданчику 14 поверху багатоповерхового будинку. Нападник поранив 15 річного хлопця, свої дії аргументував тим, що діти нібито гучно поводилися. Підозрюваного вже затримали.

Про це повідомили у Головному управлінні Нацполіції Донецької області.

У Краматорську чоловік напав на дітей

5 липня у Краматорську між 63-річним чоловіком та двома неповнолітніми виник конфлікт, мешканець обурився, що діти начебто гучно себе поводять. Сварка відбулася у багатоповерхівці, на сходовому майданчику 14 поверху. Під час конфлікту чоловік дістав ніж та вдарив ним у живіт 15 річну дитину.

Після цього він втік у своє помешкання, не надавши допомогу підлітку. Зараз постраждалий у лікарні, а нападник знаходиться під вартою. Оперативники кримінальної поліції затримали чоловіка, у нього вилучили ножі.

Слідчі оголосили фігуранту підозру у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження (ч.1 ст. 121 Кримінального кодексу України). Йому загрожує від п’яти до восьми років позбавлення волі.

Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Читайте також:

• СБУ викрила двох жінок у Краматорську, які працювали на російську розвідку
• Двоє жінок з Краматорського району шпигували на користь росіян: їх затримали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!