Вже майже рік в Україні триває повномасштабна війна. За цей час російські окупанти вчинили безліч злочинів, деякі з них відверто не вкладаються в голову: знущання, тортури, зґвалтування. Які механізми правосуддя може залучити Україна, аби домогтися справедливості щодо російських воєнних злочинців? Ми зібрали головне з матеріалу медіа НВ, коментує експерт національного та міжнародного кримінального права, Гюндуз Мамедов.

Станом на 22 грудня в Україні маємо вже понад 100 тисяч проваджень щодо наслідків збройного конфлікту. 

Що вже зроблено?

Щодо конкретних міжнародних злочинів, то жодна національна судово-правова система не здатна самостійно впоратися з таким величезним масивом. Тому ми звертаємося до всіх інших механізмів правосуддя, які доповнюють національні зусилля. Насамперед це Міжнародний кримінальний суд. 

Наразі триває важливий дискурс щодо того, як покарати максимальну кількість воєнних злочинців за всі міжнародні злочини. 

В Україні зараз найбільше обговорюється створення Трибуналу по агресії, тобто спеціального трибуналу, який судитиме російську верхівку за один із чотирьох найтяжчих міжнародних злочинів — злочин агресії. Ця модель пропонується тому, що Міжнародний кримінальний суд у нашому випадку не має юрисдикції розглядати злочин агресії через те, що Росія (як, до речі, і Україна) не ратифікувала Римський статут. Трибунал по агресії, у разі здобуття відповідної підтримки, може подолати імунітети глав держави, і це, безумовно, плюс. 

Має сенс розглянути альтернативний варіант. Наприклад, внесення змін до Римського статуту. Про це, до речі, 5 грудня, на цьогорічній Асамблеї Римського статуту, говорив прокурор МКС Карім Хан.

Зміни можуть стосуватися ретроспективності покарання за злочин агресії; поширення на держави, що не ратифікували цього документа, і розширення кола осіб, відповідальних за злочин агресії, передбачивши співучасть.

Натомість посилити й легітимізувати національну систему можна з допомогою міжнародного елемента, впровадивши так званий гібридний механізм правосуддя.

Крім того, не варто забувати про принцип універсальної юрисдикції, який відображає спроби різних держав сприяти покаранню за особливо тяжкі злочини, що становлять загрозу для всього світу (тобто за найтяжчі міжнародні злочини), незалежно від місця вчинення. У контексті ситуації в Україні цей принцип украй актуальний. У публічному просторі комунікується, що понад 20 держав займаються розслідуваннями міжнародних злочинів, вчинених в Україні. Більш-менш чітку інформацію можна знайти про 18 із них. Такі розслідування насамперед пов’язані із масовою хвилею українських біженців до інших держав. Серед них чимало жертв, що звертаються до місцевих правоохоронних органів. 

Читайте також: Чи можуть військові використовувати майно цивільних: пояснення від військового юриста

На що чекати?

Цілий ряд держав на рівні парламентів і міжнародних організацій підтримали створення Трибуналу по агресії. Але якщо заглибитися, виявиться, що в реальності все значно складніше. Більшість резолюцій мають політико-декларативний характер і не пропонують реальних кроків, які наблизили б нас до справедливості, а дискусії щодо моделі досі тривають.

Маємо чітко розуміти, що саме ми, українці, найбільше зацікавлені в тому, щоб усі епізоди війни були розслідувані, а злочинці — покарані. 

Головне — перемогти на полі бою й відновити територіальну цілісність. 

Також маємо донести до наших партнерів, що майбутній суд за жодних обставин не є предметом торгів. Кожен воєнний злочинець має розуміти невідворотність покарання. Так, Росія — держава з найбільшим ядерним арсеналом, і ми мусимо це враховувати, але це не може бути аргументом для того, щоб жертвувати правами потерпілих.

І, зрештою, ми маємо визнати, що правосуддя — довгий шлях. Тож сподіватися на те, що 2023-го ми почуємо вирок російському політичному та воєнному керівництву, було б наївно. 

Фото: ілюстративне, Getty Images

Читайте також: У Європарламенті ПВК «Вагнер» можуть визнати терористичною організацією: що це означає?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Ватажок “днр” денис пушилін звинуватив ЗСУ в тому, що окупаційна влада не може відбудувати Бахмут і Соледар. За його словами, українська армія “гальмує процес відбудови та не дає цивільним службам зайти в міста”. Подібні заяви він робив і раніше.

Про це пушилін заявив на російському форумі “Ми разом”, який відбувся в москві. Його цитує російське агентство ТАСС.

Пушилін про відбудову Бахмута

У москві відбувся форум “Ми разом”, на якому зібрали представників російських регіонів та окупованих територій України. Окупаційну владу Донеччини представляв ватажок “днр” денис пушилін. Під час свого виступу він розповів про плани відбудови, в тому числі Бахмута і Соледара.

Пушилін визнав, що відновлення Бахмута і Соледара немає. Однак у цьому він звинуватив ЗСУ. За його словами, українська армія “не дає завести цивільні служби до Бахмута і Соледара та гальмує процеси відновлення цих населених пунктів”.

Нагадаємо, що такі заяви пушилін робить не вперше. Рік тому ватажок псевдореспубліки обурювався, що українські військові тримають позиції і окупанти не можуть розмінувати захоплені міста. Саме це він називав причиною того, що Бахмут не відбудовують.

При цьому жодних заяв про те, що росіяни перетворили Бахмут на військову базу, пушилін не робить. Пропагандисти вже зняли кілька фільмів про Бахмут, де видно, що зруйноване житло та цивільні приміщення переобладнали для військових цілей. Також окупанти називали Бахмут “лабораторією”, де вони розробляють нові техніки і методики, які потім “тестують” на полі бою. Жодних згадок про відбудову міста чи відновлення цивільного життя російські окупанти не робили.

Пушилін про допомогу бахмутянам

При цьому пушилін зазначив, що влада так званої “днр” допомагає людям з Бахмута оформлювати документи та всі передбачені російським законодавством виплати. Однак це суперечить реальності. Раніше бахмутяни скаржились, що роками не можуть відновити втрачені документи, не говорячи вже про оформлення виплат.

В одній з пропагандистських спільнот Бахмута відреагували на заяву пушиліна та провели анонімне опитування людей.

На запитання чи отримали люди хоча б якісь виплати або сприяння у відновленні документів, 68% опитуваних зазначили, що таку допомогу вони не отримали. 3% людей зазначили, що їм допомогли лише з оформленням документів, і 1% — що допомогли і з документами, і з виплатами.

Читайте також:

• Росіяни показали, як облаштували позиції в будинках бахмутян
• Бахмут 2025: Google Maps показує стан міста після війни
• Пушилін заявив, що частину окупованої Донеччини не планують відновлювати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ЮНІСЕФ оголосив про виділення додаткових коштів для дітей з інвалідністю підгрупи А, які проживають у прифронтових областях. Понад шість тисяч родин отримають 6 500 гривень у межах державної програми “Зимова підтримка”.

Про це повідомили представники Міністерства соціальної політики.

ЮНІСЕФ виділяє додаткову допомогу дітям з інвалідністю у прифронтових регіонах

Міністр соціальної політики Денис Улютін та голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Мунір Мамедзаде оголосили про розширення участі ЮНІСЕФ у державній програмі “Зимова підтримка”. Фонд виділяє додаткове фінансування, завдяки якому понад шість тисяч дітей з інвалідністю підгрупи А зможуть отримати 6 500 гривень.

Примітка. I група інвалідності поділяється на підгрупи А й Б залежно від міри втрати здоров’я особи та її потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі чи диспансерному нагляді. До підгрупи А належать особи з винятково високою мірою втрати здоров’я, надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги чи диспансерного нагляду інших осіб (фактично нездатні до самообслуговування).

Додаткове фінансування спрямоване на регіони, які найбільше страждають через близькість до лінії фронту. Зокрема, допомогу отримають сім’ї з таких областей:

• Дніпропетровська;
• Донецька;
• Запорізька;
• Миколаївська;
• Сумська;
• Харківська;
• Херсонська;
• Чернігівська;
• Одеська.

Розраховувати на допомогу можуть найбільш вразливі сім’ї:

• малозабезпечені;
• прийомні;
• дитячі будинки сімейного типу;
• внутрішньо переміщені родини, що виховують дітей з тяжкими формами інвалідності.

Як отримати виплату

Як вказують представники Мінсоцполітики, подавати окрему заявку на отримання коштів не потрібно. Виплати здійснюватимуться автоматично за даними, сформованими державою в межах програми “Зимова підтримка”.

Водночас в міністерстві додають, що родини зможуть уточнювати строки нарахування та порядок отримання коштів через:

• офіційні канали Міністерства соціальної політики;
• місцеві органи соціального захисту.

Читайте також:

“Зимова підтримка”: як отримати 1 000 грн у Дії або Укрпошті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!