Вже майже рік в Україні триває повномасштабна війна. За цей час російські окупанти вчинили безліч злочинів, деякі з них відверто не вкладаються в голову: знущання, тортури, зґвалтування. Які механізми правосуддя може залучити Україна, аби домогтися справедливості щодо російських воєнних злочинців? Ми зібрали головне з матеріалу медіа НВ, коментує експерт національного та міжнародного кримінального права, Гюндуз Мамедов.

Станом на 22 грудня в Україні маємо вже понад 100 тисяч проваджень щодо наслідків збройного конфлікту. 

Що вже зроблено?

Щодо конкретних міжнародних злочинів, то жодна національна судово-правова система не здатна самостійно впоратися з таким величезним масивом. Тому ми звертаємося до всіх інших механізмів правосуддя, які доповнюють національні зусилля. Насамперед це Міжнародний кримінальний суд. 

Наразі триває важливий дискурс щодо того, як покарати максимальну кількість воєнних злочинців за всі міжнародні злочини. 

В Україні зараз найбільше обговорюється створення Трибуналу по агресії, тобто спеціального трибуналу, який судитиме російську верхівку за один із чотирьох найтяжчих міжнародних злочинів — злочин агресії. Ця модель пропонується тому, що Міжнародний кримінальний суд у нашому випадку не має юрисдикції розглядати злочин агресії через те, що Росія (як, до речі, і Україна) не ратифікувала Римський статут. Трибунал по агресії, у разі здобуття відповідної підтримки, може подолати імунітети глав держави, і це, безумовно, плюс. 

Має сенс розглянути альтернативний варіант. Наприклад, внесення змін до Римського статуту. Про це, до речі, 5 грудня, на цьогорічній Асамблеї Римського статуту, говорив прокурор МКС Карім Хан.

Зміни можуть стосуватися ретроспективності покарання за злочин агресії; поширення на держави, що не ратифікували цього документа, і розширення кола осіб, відповідальних за злочин агресії, передбачивши співучасть.

Натомість посилити й легітимізувати національну систему можна з допомогою міжнародного елемента, впровадивши так званий гібридний механізм правосуддя.

Крім того, не варто забувати про принцип універсальної юрисдикції, який відображає спроби різних держав сприяти покаранню за особливо тяжкі злочини, що становлять загрозу для всього світу (тобто за найтяжчі міжнародні злочини), незалежно від місця вчинення. У контексті ситуації в Україні цей принцип украй актуальний. У публічному просторі комунікується, що понад 20 держав займаються розслідуваннями міжнародних злочинів, вчинених в Україні. Більш-менш чітку інформацію можна знайти про 18 із них. Такі розслідування насамперед пов’язані із масовою хвилею українських біженців до інших держав. Серед них чимало жертв, що звертаються до місцевих правоохоронних органів. 

Читайте також: Чи можуть військові використовувати майно цивільних: пояснення від військового юриста

На що чекати?

Цілий ряд держав на рівні парламентів і міжнародних організацій підтримали створення Трибуналу по агресії. Але якщо заглибитися, виявиться, що в реальності все значно складніше. Більшість резолюцій мають політико-декларативний характер і не пропонують реальних кроків, які наблизили б нас до справедливості, а дискусії щодо моделі досі тривають.

Маємо чітко розуміти, що саме ми, українці, найбільше зацікавлені в тому, щоб усі епізоди війни були розслідувані, а злочинці — покарані. 

Головне — перемогти на полі бою й відновити територіальну цілісність. 

Також маємо донести до наших партнерів, що майбутній суд за жодних обставин не є предметом торгів. Кожен воєнний злочинець має розуміти невідворотність покарання. Так, Росія — держава з найбільшим ядерним арсеналом, і ми мусимо це враховувати, але це не може бути аргументом для того, щоб жертвувати правами потерпілих.

І, зрештою, ми маємо визнати, що правосуддя — довгий шлях. Тож сподіватися на те, що 2023-го ми почуємо вирок російському політичному та воєнному керівництву, було б наївно. 

Фото: ілюстративне, Getty Images

Читайте також: У Європарламенті ПВК «Вагнер» можуть визнати терористичною організацією: що це означає?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Центр укріплення сім’ї благодійної організації “СОС Дитячі Містечка Україна” у Львові у 2026 році перейшов на нову модель роботи, зокрема з ВПО. Вона передбачає не разову гуманітарну допомогу, а тривалий і комплексний супровід родин, які опинилися у складних життєвих обставинах. Наприклад, тут жінки можуть отримати тимчасовий притулок, а для дітей є безплатні заняття з психологом або логопедом.

Про ключові зміни, напрямки підтримки та умови отримання послуг редакції Бахмут IN.UA розповіла Ірина Змисна, менеджерка у соціальній сфері по Львівській області БФ “СОС Дитячі Містечка Україна”.

Допомога ВПО у Львові

У 2026 році Центр укріплення сім’ї Міжнародної благодійної організації “СОС Дитячі Містечка Україна” у Львові розпочав перехід на нову модель роботи. За словами Ірини Змисної, раніше робота Центру була зосереджена переважно на екстреній гуманітарній допомозі — видачі продуктів харчування, засобів гігієни та інших базових речей. Натомість нині основний акцент зроблено на відновленні родин і їхньому сталому розвитку через комплексний соціальний супровід.

Отримати допомогу у Львові можуть:

• внутрішньо переміщені особи (ВПО);
• сім’ї у складних життєвих обставинах (СЖО), що мешкають у місцях тимчасового проживання (МТП), модульних містечках чи прихистках;
• біологічні сім’ї під ризиком втрати батьківського потенціалу;
• прийомні батьки та батьки-вихователі;
• жінки з новонародженими дітьми, які опинилися у кризовій ситуації.

Діяльність Центру охоплює Львівську міську територіальну громаду, місто Дубляни та інші громади Львівської області. Родини можуть потрапити до програми підтримки як самостійно, так і через перенаправлення від державних установ або громадських організацій.

Основні види підтримки та послуги Центру

Робота з родинами організована за моделлю “кейс-менеджменту”, що передбачає тривалий та індивідуальний супровід. Серед ключових програм:

• соціальна квартира — надання тимчасового притулку та комплексного супроводу жінкам на пізніх термінах вагітності або з немовлятами для підготовки до самостійного проживання;
• літня школа — формат підвищення кваліфікації для прийомних батьків, поєднаний зі змістовним дозвіллям для дітей.
• інтеграційні заходи — етномайстерки, краєзнавчі екскурсії та спільні святкування для налагодження зв’язків між ВПО та місцевими громадами.

Крім того, спеціалісти центру ведуть активну роботу і з дітьми. Зокрема, в Центрі постійно працюють психолог, соціальний педагог та логопед.

За словами Ірини Змисної, всі заняття з дітьми відбуваються за індивідуальним планом, розробленим після роботи фахівця із соціальної підтримки. Далі відбувається розробка графіку, до якого за необхідності залучаються спеціалісти.

Формат занять різниться залежно від потреб та особливостей розвитку кожної конкретної дитини: вони можуть бути як індивідуальними, так і груповими.

Як отримати допомогу

Центр укріплення сім’ї розташований за адресою вулиця Зелена, 115Ж. Записатися на консультацію або отримати допомогу можна кількома способами: через офіційну сторінку “СОС Дитячі Містечка Україна” у Facebook; за допомогою Telegram-каналу організації або за номером телефону +380 (95) 790 1382 або +380 (95) 790 1398, а також через загальну веб-сторінку організації “Дитячі містечка”.

Які пільги мають дружини учасників бойових дій в Україні 2026

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В межах державної політики підтримки переселенців в Україні розпочато всеохопний аудит об’єктів нерухомості, які можна адаптувати під житло.

Про це розповів Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

В Україні проходить інвентаризація нерухомості для ВПО

За словами Павла Фролова, Фонд державного майна України та місцеві громади передали 11,5 тисяч об’єктів для обстеження, значна частина з яких має бути переобладнане під тимчасове або постійне житло для переселенців. Все це буде зроблене за “рахунок субвенції у держбюджеті у розмірі 1,5 мільярда гривень”

Наступним кроком в реалізації вказаної ініціативи має бути створенням Реєстру житла для ВПО зі зручною інтерактивною картою пошуку придатного для проживання житла.

“Наша мета — перетворити порожні будівлі на домівки для тих, хто через війну втратив житло. Також важливою є передача вільних земельних ділянок під нове будівництво для залучення інвестицій від наших партнерів“, — вказує Павло Фролов.

Читайте також:

Житлові ваучери для ВПО з ТОТ: стала відома дата початку фінансування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!