Вже майже рік в Україні триває повномасштабна війна. За цей час російські окупанти вчинили безліч злочинів, деякі з них відверто не вкладаються в голову: знущання, тортури, зґвалтування. Які механізми правосуддя може залучити Україна, аби домогтися справедливості щодо російських воєнних злочинців? Ми зібрали головне з матеріалу медіа НВ, коментує експерт національного та міжнародного кримінального права, Гюндуз Мамедов.

Станом на 22 грудня в Україні маємо вже понад 100 тисяч проваджень щодо наслідків збройного конфлікту. 

Що вже зроблено?

Щодо конкретних міжнародних злочинів, то жодна національна судово-правова система не здатна самостійно впоратися з таким величезним масивом. Тому ми звертаємося до всіх інших механізмів правосуддя, які доповнюють національні зусилля. Насамперед це Міжнародний кримінальний суд. 

Наразі триває важливий дискурс щодо того, як покарати максимальну кількість воєнних злочинців за всі міжнародні злочини. 

В Україні зараз найбільше обговорюється створення Трибуналу по агресії, тобто спеціального трибуналу, який судитиме російську верхівку за один із чотирьох найтяжчих міжнародних злочинів — злочин агресії. Ця модель пропонується тому, що Міжнародний кримінальний суд у нашому випадку не має юрисдикції розглядати злочин агресії через те, що Росія (як, до речі, і Україна) не ратифікувала Римський статут. Трибунал по агресії, у разі здобуття відповідної підтримки, може подолати імунітети глав держави, і це, безумовно, плюс. 

Має сенс розглянути альтернативний варіант. Наприклад, внесення змін до Римського статуту. Про це, до речі, 5 грудня, на цьогорічній Асамблеї Римського статуту, говорив прокурор МКС Карім Хан.

Зміни можуть стосуватися ретроспективності покарання за злочин агресії; поширення на держави, що не ратифікували цього документа, і розширення кола осіб, відповідальних за злочин агресії, передбачивши співучасть.

Натомість посилити й легітимізувати національну систему можна з допомогою міжнародного елемента, впровадивши так званий гібридний механізм правосуддя.

Крім того, не варто забувати про принцип універсальної юрисдикції, який відображає спроби різних держав сприяти покаранню за особливо тяжкі злочини, що становлять загрозу для всього світу (тобто за найтяжчі міжнародні злочини), незалежно від місця вчинення. У контексті ситуації в Україні цей принцип украй актуальний. У публічному просторі комунікується, що понад 20 держав займаються розслідуваннями міжнародних злочинів, вчинених в Україні. Більш-менш чітку інформацію можна знайти про 18 із них. Такі розслідування насамперед пов’язані із масовою хвилею українських біженців до інших держав. Серед них чимало жертв, що звертаються до місцевих правоохоронних органів. 

Читайте також: Чи можуть військові використовувати майно цивільних: пояснення від військового юриста

На що чекати?

Цілий ряд держав на рівні парламентів і міжнародних організацій підтримали створення Трибуналу по агресії. Але якщо заглибитися, виявиться, що в реальності все значно складніше. Більшість резолюцій мають політико-декларативний характер і не пропонують реальних кроків, які наблизили б нас до справедливості, а дискусії щодо моделі досі тривають.

Маємо чітко розуміти, що саме ми, українці, найбільше зацікавлені в тому, щоб усі епізоди війни були розслідувані, а злочинці — покарані. 

Головне — перемогти на полі бою й відновити територіальну цілісність. 

Також маємо донести до наших партнерів, що майбутній суд за жодних обставин не є предметом торгів. Кожен воєнний злочинець має розуміти невідворотність покарання. Так, Росія — держава з найбільшим ядерним арсеналом, і ми мусимо це враховувати, але це не може бути аргументом для того, щоб жертвувати правами потерпілих.

І, зрештою, ми маємо визнати, що правосуддя — довгий шлях. Тож сподіватися на те, що 2023-го ми почуємо вирок російському політичному та воєнному керівництву, було б наївно. 

Фото: ілюстративне, Getty Images

Читайте також: У Європарламенті ПВК «Вагнер» можуть визнати терористичною організацією: що це означає?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) є найбільш поширеними хворобами у осінньо-зимовий сезон. З настанням холодів лікарі щорічно фіксують збільшення захворюваності. Цьогоріч бахмутські медики спостерігають стабільну, але високу захворюваність на грип та ГРВІ.

Які симптоми найчастіше зустрічаються цього сезону, за яких симптомів треба негайно звертатися до медиків та як знизити ризики захворіти, редакції Бахмут IN.UA розповіла Ганна Чеботенко — лікарка-терапевтка Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування міста Бахмут.

Які віруси зараз циркулюють в Україні, симптоми

Цього року в Україні домінують віруси грипу А та респіраторні віруси. Загалом їх налічують близько 200 видів. Залежно від того, яким вірусом захворіла людина, відрізняються і протікання хвороби.

“У цьому сезоні домінують віруси грипу, зокрема грип А, та респіраторні віруси. Це і риновірус, і аденовірус, і коронавірус нікуди не зник. Залежно від того, яким вірусом заразилася людина, буде залежати форма протікання захворювання. Але, як правило, ці віруси вражають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів: носа, горла. Саме тому, передусім, з’являються такі симптоми, як нежить, закладеність носа, біль у горлі, кашель. Може бути підвищення температури, але зазвичай це 37-37,5 градусів”, — розповіла лікарка-терапевтка Ганна Чеботенко.

Оскільки цього сезону активно циркулює вірус грипу, люди можуть відчувати різкий початок хвороби, переважно починається це з високої температури.

“У зв’язку з тим, що в цьому сезоні циркулює вірус грипу А, то для нього характерний більш гострий, раптовий початок хвороби. Починається, як правило, з більш високої температури, це більше 38 і до 40 градусів. Супроводжується головним болем, ломотою в тілі, болем у м’язах, сильною втомою. А вже характерні катаральні явища (ред. ураження верхніх дихальних шляхів) і кашель, як правило, з’являються на другу-третю добу від початку захворювання”, — розповіла лікарка.

За словами терапевтки, зараз спостерігається стабільна, але висока захворювальність на грип та ГРВІ. За статистикою, протягом минулого тижня на Київщині, де зараз працює бахмутська лікарня, захворіли понад 11 тисяч людей. При цьому захворюваність не досягає епідеміологічного порогу.

У порівнянні з другим тижнем січня захворюваність знизилась на на 1,8%.

ГРВІ і грип: коли звертатися до лікаря

Серед симптомів, за яких треба найближчим часом звернутися до лікаря: висока температура, ускладнене дихання, сильні біль у горлі і виділення з носа. Також лікуватися під наглядом лікаря рекомендують людям з хронічними або важкими супутніми хворобами і вагітним жінкам.

“Негайно або найближчим часом потрібно звернутися до лікаря, якщо температура 39 та більше градусів і не збивається жарознижувальними препаратами. Або коли після кількох днів нормальної температури вона знову підвищується. Коли з’являється задишка або кашель з гнійним мокротинням, коли турбує сильний біль у горлі або в ділянці обличчя і при цьому з’являються гнійні виділення з носа, коли наростає слабкість, сонливість. Також хочу наголосити, що пацієнти, які мають хронічні хвороби легень, серця, ендокринну чи онкопатологію, вагітні пацієнтки навіть при легких формах респіраторної хвороби вимагають уваги лікаря”, — зауважила Ганна Чеботенко.

Лікарка також називає перелік симптомів, за яких людині потрібна екстрена допомога. Викликати швидку допомогу вона радить за таких симптомів:

• виразна задишка;
• висипи на шкірі;
• синюшний відтінок шкіри;
• блювота;
• пронос;
• біль у грудях;
• зниження артеріального тиску, поява аритмії або сповільнення пульсу;
• судоми; 
• втрата свідомості.

Найбільший ризик ускладнень мають діти віком до 5 років, вагітні, люди з хронічними хворобами легень і серця, люди з ослабленим імунітетом та люди віком понад 65 років.

Кроки для профілактики грипу і ГРВІ

Убезпечити себе від грипу та ГРВІ можна, дотримуючись таких заходів:

• регулярне миття рук;
• провітрювання приміщення;
• уникнення скупчення людей;
• вакцинація. 

Серед цих заходів лікарка вважає саме вакцинацію найефективнішим методом профілактики. У разі захворювання вона зменшує ризик серцевих ускладнень, госпіталізації та смерті.

Читайте також:

• Які аптеки працюватимуть у Києві під час відключень світла: перелік
• Ожеледиця і падіння: що робити у разі травмування взимку та хто несе за це відповідальність
• Гуманітарна допомога онкопацієнтам: як отримати нову підтримку від ГО “Афіна. Жінки проти раку”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Евакуація цивільного населення з Донецької області в останні дні триває у штатному режимі, попри складну безпекову та погодну ситуацію. Волонтерські та гуманітарні організації фіксують стабільний попит на виїзд із прифронтових громад і забезпечують повний супровід людей — від подання заявки до розселення у безпечних регіонах.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ірина Панченко, регіональна координаторка проєкту з евакуації та соціального перевезення в Харківській та Донецькій областях.

Евакуація на Донеччині

За словами Ірини Панченко, наразі евакуація охоплює місто Дружківка, Миколаївку, Краматорськ, Слов’янськ та інші населені пункти Донецької області. Щоб виїхати, люди звертаються на гарячу лінію гуманітарної місії та залишають заявку.

Вона додає що у більшості випадків між поданням заявки та фактичним виїздом минає не більше однієї доби. Якщо людина звертається сьогодні, то вже наступного дня її можуть евакуювати. В такому темпі лише за останній тиждень вдалося евакуювати близько 100 людей.

До волонтерів звертаються різні категорії населення — люди старшого віку, родини з дітьми, а також мешканці громад, де оголошена примусова евакуація сімей з дітьми. Йдеться, зокрема, про Святогірську та Миколаївську громади.

Евакуація здійснюється з урахуванням потреб людей: дозволено брати особисті речі та домашніх тварин. Водночас за словами координаторки, запитів на залучення вантажівок для перевезення великої кількості майна останніми місяцями не надходило.

Динаміка заявок і вплив зовнішніх факторів

Кількість заявок на евакуацію змінюється залежно від кількох факторів. Основними серед них залишаються інтенсивність обстрілів, погодні умови та святкові періоди. Під час свят багато людей намагалися залишитися вдома, однак після їх завершення кількість звернень зросла.

Проте, на думку Ірини Панченко, нестабільність ситуації навколо погодних умов часто може стримувати частину людей від евакуації, адже вони вагаються через невизначеність щодо подальшого проживання.

Куди доставляють евакуйованих

За словами Ірини Панченко, людей забирають безпосередньо з місць проживання та доставляють на транзитний пункт у місті Лозова. Там працює окрема команда, яка займається логістикою та подальшим розселенням. Вже звідти організовується подальше перевезення до різних регіонів України: або потягом (квитки оплачує Донецька ОВА), або евакуаційними автобусами до Одеси, Полтави, Кривого Рогу при наявності достатньої кількості охочих переїхати в певний населений пункт.

“Наприклад, у нас був 2 тижні тому один приклад. 14 людей були поселені в Одеську область, де був знайдений притулок, куди люди можуть переїхати та жити. Ми змогли допомогти в евакуації цих людей, надавши евакуаційний автобус“, — каже регіональна координаторка місії.

Основні виклики для волонтерів

Евакуація має певні проблемні питання, які можуть викликати складнощі. Одним з таких Ірина Панченко виділяє вивезення маломобільних та лежачих осіб. Формально місія може вивозити їх за допомогою наявного медичного транспорту в супроводі лікаря. Проте, складність полягає в пошуку місць для подальшого проживання таких людей, особливо якщо вони не мають родичів в Україні.

Читайте також:

Центр підтримки бахмутян у Вінниці збирає інформацію від родин, щоб надати допомогу: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!