Вже майже рік в Україні триває повномасштабна війна. За цей час російські окупанти вчинили безліч злочинів, деякі з них відверто не вкладаються в голову: знущання, тортури, зґвалтування. Які механізми правосуддя може залучити Україна, аби домогтися справедливості щодо російських воєнних злочинців? Ми зібрали головне з матеріалу медіа НВ, коментує експерт національного та міжнародного кримінального права, Гюндуз Мамедов.

Станом на 22 грудня в Україні маємо вже понад 100 тисяч проваджень щодо наслідків збройного конфлікту. 

Що вже зроблено?

Щодо конкретних міжнародних злочинів, то жодна національна судово-правова система не здатна самостійно впоратися з таким величезним масивом. Тому ми звертаємося до всіх інших механізмів правосуддя, які доповнюють національні зусилля. Насамперед це Міжнародний кримінальний суд. 

Наразі триває важливий дискурс щодо того, як покарати максимальну кількість воєнних злочинців за всі міжнародні злочини. 

В Україні зараз найбільше обговорюється створення Трибуналу по агресії, тобто спеціального трибуналу, який судитиме російську верхівку за один із чотирьох найтяжчих міжнародних злочинів — злочин агресії. Ця модель пропонується тому, що Міжнародний кримінальний суд у нашому випадку не має юрисдикції розглядати злочин агресії через те, що Росія (як, до речі, і Україна) не ратифікувала Римський статут. Трибунал по агресії, у разі здобуття відповідної підтримки, може подолати імунітети глав держави, і це, безумовно, плюс. 

Має сенс розглянути альтернативний варіант. Наприклад, внесення змін до Римського статуту. Про це, до речі, 5 грудня, на цьогорічній Асамблеї Римського статуту, говорив прокурор МКС Карім Хан.

Зміни можуть стосуватися ретроспективності покарання за злочин агресії; поширення на держави, що не ратифікували цього документа, і розширення кола осіб, відповідальних за злочин агресії, передбачивши співучасть.

Натомість посилити й легітимізувати національну систему можна з допомогою міжнародного елемента, впровадивши так званий гібридний механізм правосуддя.

Крім того, не варто забувати про принцип універсальної юрисдикції, який відображає спроби різних держав сприяти покаранню за особливо тяжкі злочини, що становлять загрозу для всього світу (тобто за найтяжчі міжнародні злочини), незалежно від місця вчинення. У контексті ситуації в Україні цей принцип украй актуальний. У публічному просторі комунікується, що понад 20 держав займаються розслідуваннями міжнародних злочинів, вчинених в Україні. Більш-менш чітку інформацію можна знайти про 18 із них. Такі розслідування насамперед пов’язані із масовою хвилею українських біженців до інших держав. Серед них чимало жертв, що звертаються до місцевих правоохоронних органів. 

Читайте також: Чи можуть військові використовувати майно цивільних: пояснення від військового юриста

На що чекати?

Цілий ряд держав на рівні парламентів і міжнародних організацій підтримали створення Трибуналу по агресії. Але якщо заглибитися, виявиться, що в реальності все значно складніше. Більшість резолюцій мають політико-декларативний характер і не пропонують реальних кроків, які наблизили б нас до справедливості, а дискусії щодо моделі досі тривають.

Маємо чітко розуміти, що саме ми, українці, найбільше зацікавлені в тому, щоб усі епізоди війни були розслідувані, а злочинці — покарані. 

Головне — перемогти на полі бою й відновити територіальну цілісність. 

Також маємо донести до наших партнерів, що майбутній суд за жодних обставин не є предметом торгів. Кожен воєнний злочинець має розуміти невідворотність покарання. Так, Росія — держава з найбільшим ядерним арсеналом, і ми мусимо це враховувати, але це не може бути аргументом для того, щоб жертвувати правами потерпілих.

І, зрештою, ми маємо визнати, що правосуддя — довгий шлях. Тож сподіватися на те, що 2023-го ми почуємо вирок російському політичному та воєнному керівництву, було б наївно. 

Фото: ілюстративне, Getty Images

Читайте також: У Європарламенті ПВК «Вагнер» можуть визнати терористичною організацією: що це означає?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Благодійна організація “СОС Дитячі Містечка” продовжує реалізацію програми цільової фінансової підтримки. Грошова допомога спрямована на родини, які нещодавно прийняли до себе дітей та потребують додаткових ресурсів для забезпечення їхніх базових потреб та адаптації.

Про це йдеться в публікації представників організації.

Грошова допомога від “СОС Дитячі Містечка”

Благодійна програма фокусується виключно на визначених категоріях сімей. Онлайн-реєстрація на отримання фінансової підтримки відкрита для:

• сімей усиновлювачів;
• прийомних сімей;
• дитячих будинків сімейного типу (ДБСТ);
• опікунів та піклувальників.

Умови та критерії для сімей усиновлювачів

Сім’ї, які усиновили дитину або дітей в Україні, можуть розраховувати на допомогу, якщо процес усиновлення відбувся у період з 1 жовтня 2025 року по 31 грудня 2026 року. Цей факт має бути обов’язково підтверджений документально (датою рішення суду).

Для отримання коштів родина має відповідати хоча б одному з таких критеріїв:

• усиновлення дитини з інвалідністю або з особливими освітніми потребами;
• усиновлення двох і більше дітей;
• наявність у родини статусу внутрішньо переміщених осіб (ВПО);
• усиновлення дитини (або дітей), якій на момент усиновлення виповнилося понад 7 років.

Важливий нюанс: програма не поширюється на випадки внутрішньосімейного усиновлення (коли один із подружжя усиновлює рідну дитину іншого з подружжя).

Зареєструватися на отримання допомоги по вказаній категорії можна за посиланням.

Вимоги до прийомних сімей, ДБСТ та опікунів

Для прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу та піклувальників діють інші часові рамки. Вони можуть подати заявку, якщо до них було влаштовано двоє і більше дітей віком до 18 років у період з 1 грудня 2025 року по 31 грудня 2026 року.

Сім’ї опікунів чи піклувальників, до яких була влаштована лише одна дитина віком до 18 років, також допускаються до участі у програмі. Проте діє обов’язкова умова: це має бути сімейна опіка, що підтверджується родинними зв’язками.

Зареєструватися на отримання допомоги по вказаній категорії можна за посиланням.

Сума допомоги та порядок звітування

Грошова підтримка від організації виплачується одним платежем. Розмір виплати залежить від статусу дитини:

• 10 800 гривень — стандартна виплата на одну дитину;
• 14 400 гривень — виплата на одну дитину з інвалідністю.

Організатори наголошують, що після того, як заявник отримує кошти на свій рахунок, він зобов’язаний надати детальний звіт про їхнє цільове використання.

Географія надання допомоги

Благодійна програма охоплює всю територію України, проте має безпекові обмеження. Виплати не надаються мешканцям територій активних бойових дій, які внесені до офіційного переліку уповноваженого органу. Якщо ж у державному переліку біля населеного пункту зазначена дата завершення чи припинення можливості бойових дій, родина з такої території має повне право на отримання допомоги.

Читайте також:

Грошова допомога від Естонської ради у справах біженців: як мешканцям Донеччини отримати 10 800 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські окупаційні війська продовжують активні наступальні дії на Донеччині, намагаючись прорвати оборону українських військових одразу на кількох ділянках. Найбільший тиск ворог чинить на Покровському та Костянтинівському напрямках, де щодоби відбуваються десятки інтенсивних штурмів.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала актуальну інформацію про ситуацію на фронті від аналітиків та Генерального штабу ЗСУ.

Просування росіян на Донеччині

Аналітики проєкту DeepState оновили карту бойових ді бойових дій, зафіксувавши нові територіальні здобутки російської армії. За їхніми даними, противнику вдалося просунутися вперед поблизу населених пунктів Васюківка та Федорівка Друга.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

За інформацією Генерального штабу ЗСУ, на Покровському напрямку українські військовослужбовці зупинили 36 штурмових дій агресора. Окупанти намагалися прорвати лінію оборони в районах населених пунктів Никанорівка, Мирноград, Родинське, безпосередньо поблизу Покровська, а також біля Гришиного, Котлиного, Удачного, Муравки та Новомиколаївки. Крім того, ворог тиснув у бік Кучерового Яру, Білицького, Нового Шахового, Новопідгороднього та Новопавлівки.

На Костянтинівському напрямку протягом доби росіяни здійснили 35 атак. Основні наступальні зусилля ворога були спрямовані в бік Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Степанівки та Новопавлівки. Також важкі боєзіткнення фіксувалися в районах населених пунктів Плещіївка, Русин Яр, Яблунівка та Софіївка.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

За добу на Лиманському напрямку ворог атакував українські позиції дев’ять разів. Російські піхотинці намагалися вклинитися в нашу оборону в напрямках населених пунктів Новосергіївка, Ставки, Дробишеве, Лиман, а також у районі Середнього.

На Слов’янському напрямку українські військові успішно зупинили шість спроб російських військ просунутися вперед. Усі спроби штурмів відбувалися неподалік Платонівки, а також у напрямку Рай-Олександрівки та Різниківки.

На Краматорському напрямку інтенсивність наступальних дій ворога була найнижчою серед згаданих ділянок. Російські війська здійснили лише три атаки, намагаючись просунутися в бік населених пунктів Маркове та Червоне.

Читайте також:

На Донеччині знищили пункт управління та склади російських військ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!