Вже майже рік в Україні триває повномасштабна війна. За цей час російські окупанти вчинили безліч злочинів, деякі з них відверто не вкладаються в голову: знущання, тортури, зґвалтування. Які механізми правосуддя може залучити Україна, аби домогтися справедливості щодо російських воєнних злочинців? Ми зібрали головне з матеріалу медіа НВ, коментує експерт національного та міжнародного кримінального права, Гюндуз Мамедов.

Станом на 22 грудня в Україні маємо вже понад 100 тисяч проваджень щодо наслідків збройного конфлікту. 

Що вже зроблено?

Щодо конкретних міжнародних злочинів, то жодна національна судово-правова система не здатна самостійно впоратися з таким величезним масивом. Тому ми звертаємося до всіх інших механізмів правосуддя, які доповнюють національні зусилля. Насамперед це Міжнародний кримінальний суд. 

Наразі триває важливий дискурс щодо того, як покарати максимальну кількість воєнних злочинців за всі міжнародні злочини. 

В Україні зараз найбільше обговорюється створення Трибуналу по агресії, тобто спеціального трибуналу, який судитиме російську верхівку за один із чотирьох найтяжчих міжнародних злочинів — злочин агресії. Ця модель пропонується тому, що Міжнародний кримінальний суд у нашому випадку не має юрисдикції розглядати злочин агресії через те, що Росія (як, до речі, і Україна) не ратифікувала Римський статут. Трибунал по агресії, у разі здобуття відповідної підтримки, може подолати імунітети глав держави, і це, безумовно, плюс. 

Має сенс розглянути альтернативний варіант. Наприклад, внесення змін до Римського статуту. Про це, до речі, 5 грудня, на цьогорічній Асамблеї Римського статуту, говорив прокурор МКС Карім Хан.

Зміни можуть стосуватися ретроспективності покарання за злочин агресії; поширення на держави, що не ратифікували цього документа, і розширення кола осіб, відповідальних за злочин агресії, передбачивши співучасть.

Натомість посилити й легітимізувати національну систему можна з допомогою міжнародного елемента, впровадивши так званий гібридний механізм правосуддя.

Крім того, не варто забувати про принцип універсальної юрисдикції, який відображає спроби різних держав сприяти покаранню за особливо тяжкі злочини, що становлять загрозу для всього світу (тобто за найтяжчі міжнародні злочини), незалежно від місця вчинення. У контексті ситуації в Україні цей принцип украй актуальний. У публічному просторі комунікується, що понад 20 держав займаються розслідуваннями міжнародних злочинів, вчинених в Україні. Більш-менш чітку інформацію можна знайти про 18 із них. Такі розслідування насамперед пов’язані із масовою хвилею українських біженців до інших держав. Серед них чимало жертв, що звертаються до місцевих правоохоронних органів. 

Читайте також: Чи можуть військові використовувати майно цивільних: пояснення від військового юриста

На що чекати?

Цілий ряд держав на рівні парламентів і міжнародних організацій підтримали створення Трибуналу по агресії. Але якщо заглибитися, виявиться, що в реальності все значно складніше. Більшість резолюцій мають політико-декларативний характер і не пропонують реальних кроків, які наблизили б нас до справедливості, а дискусії щодо моделі досі тривають.

Маємо чітко розуміти, що саме ми, українці, найбільше зацікавлені в тому, щоб усі епізоди війни були розслідувані, а злочинці — покарані. 

Головне — перемогти на полі бою й відновити територіальну цілісність. 

Також маємо донести до наших партнерів, що майбутній суд за жодних обставин не є предметом торгів. Кожен воєнний злочинець має розуміти невідворотність покарання. Так, Росія — держава з найбільшим ядерним арсеналом, і ми мусимо це враховувати, але це не може бути аргументом для того, щоб жертвувати правами потерпілих.

І, зрештою, ми маємо визнати, що правосуддя — довгий шлях. Тож сподіватися на те, що 2023-го ми почуємо вирок російському політичному та воєнному керівництву, було б наївно. 

Фото: ілюстративне, Getty Images

Читайте також: У Європарламенті ПВК «Вагнер» можуть визнати терористичною організацією: що це означає?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

8 грудня близько 09:00 росіяни вдарили по Костянтинівці FPV-дроном. Тоді під удар потрапила родина з чотирьох людей — батьки та двоє неповнолітніх дітей. Усі вони отримали поранення. Зараз родина вже у безпеці.

На брифінгу Донецької ОВА повідомили детальні обставини атаки російського FPV-дрона по родині з двома дітьми у Костянтинівці, а також розповіли про стан постраждалих та шлях їх евакуації після поранення.

Удар по Костянтинівці 8 грудня

8 грудня 2025 року росіяни вдарили по Костянтинівці, під удар потрапила місцева родина. Поранення отримали 42-річний чоловік, його 32-річна дружина та їхні діти — 7-річна дівчинка та 12-річний хлопчик. У всіх діагностували мінно-вибухові травми, осколкові поранення та контузію.

Під час брифінгу 10 грудня у Донецькій ОВА повідомили, що ця сім’я була евакуйована до Покровська, коли там було спокійно, і рахувалася у відповідних списках. Після загострення ситуації на цьому напрямку родина повернулася до Костянтинівки.

Згодом родина вирішила самостійно евакуюватися звідси у напрямку Дружківки, проте у районі Олексієво-Дружківки вони потрапили під атаку дрона.

Внаслідок атаки, у 12-річної дитини виявили опіки, а в 7-річної — пробиту грудну клітину. Родина вимушено зняла приміщення, щоб перечекати ніч. Вранці батько зупинив військових, які доставили постраждалих у Дружківку. Після надання першої допомоги їх направили до Краматорська.

Батько з сином залишилися в лікарні Краматорська, а дівчинку з мамою перевезли до Дніпра через більш тяжкі поранення. Стан дівчинки стабілізовано.

Представники Донецької ОВА уточнили, що перебувають на постійному зв’язку з родиною та контролюють ситуацію.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення щодо евакуації приймаються за телефонами гарячих ліній Донецької області:

• +380 (98) 890 3318;
• +380 (66) 285 6290;
• 0 800 408 911;

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери:

• +380 (99) 710 4872;
• +380 (99) 311 5314;
• +380 (96) 108 6048;
• 0 800 332 614.

Евакуація на Донеччині є повністю безкоштовною

Читайте також:

Скільки дітей на Донеччині перебувають у зоні примусової евакуації: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині продовжується евакуація з дітьми. Станом на 10 грудня, в області залишається 12 642 дитини, з яких 383 перебувають в зоні примусової евакуації сімей, зокрема, в Дружківці.

Про це під час брифінгу 3 грудня 2025 року повідомила Юлія Рижакова, виконувачка обов’язків начальниці Служби у справах дітей при Донецькій ОВА.

Евакуація на Донеччині

За даними Юлії Рижакової, у населених пунктах з двох територіальних громад Донецької області, де оголошена обов’язкова евакуація в примусовий спосіб, залишається близько 383 дітей з 329 сімей. З них:

• у місті Дружківка — 379 дітей з 327 сімей;
• у селищі Комишуваха — 4 дитини з 2 сімей.

За останній тиждень з вказаних населених пунктів евакуювали 38 дітей з 31 сімей.

Скільки залишається людей у зонах бойових дій

За даними Дмитра Петліна, начальника відділу оперативно-чергової служби, зв’язку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА, загальна кількість евакуйованих з початку війни становить понад 1 318 600 осіб, з яких 201 900 — діти, а понад 47 300 — люди з інвалідністю. За минулий тиждень виїхало 650 жителів Донеччини.

Наразі в Донецькій області залишається 195 600 осіб цивільного населення, з яких у населених пунктах, віднесених до зон бойових дій, залишається 13 800 донеччан. Серед них близько 3 990 осіб знаходиться у Костянтинівці, а 1 250 — у Покровську. Дмитро Петлін додав, що вказані цифри — це останні дані, коли в адміністрації ще була можливість підрахувати кількість цивільних в населених пунктах.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення щодо евакуації приймаються за телефонами гарячих ліній Донецької області:

• +380 (98) 890 3318;
• +380 (66) 285 6290;
• 0 800 408 911;

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери:

• +380 (99) 710 4872;
• +380 (99) 311 5314;
• +380 (96) 108 6048;
• 0 800 332 614.

Евакуація на Донеччині є повністю безкоштовною.

Читайте також:

“Збільшилась кількість заявок на вивезення тіл”: волонтер про евакуацію з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!