Від початку повномасштабного вторгнення Бахмут тимчасово став точкою для переселенців. Однак, вже літом 2022 року, коли битва за місто набрала нових обертів, вже самі бахмутяни були змушені покидати домівку. Через прильоти росіян у місті поступово зникали світло, вода та газ. Будинки також знищувалися один за одним. Втім попри те, що будинків та комунікацій могло не бути — бахмутяни повідомляли про те, що їм надходять борги за комуналку.

Редакція Бахмут.IN.UA поспілкувалася з директором КП “Бахмутської житлової управляючої компанії” Олександром Бондарєвим щодо цього питання.

Неіснуючі борги за комуналку

Олександр Бондарєв каже, що споживачі зазвичай розуміють під терміном “комуналка” — всі послуги, які вони отримують, використовуючи свої приміщення як житлові. Це тепло, вода, газ, світло, квартплата та вивезення сміття. 

Основним законом, який регулює взаємовідносини споживачів та виконавців таких послуг є Закон України “Про житлово-комунальні послуги”. Цей закон надає таку класифікацію послуг (стаття 5):

• житлова послуга — послуга з управління багатоквартирним будинком;
• комунальні послуги — послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Що змінилося з початку повномасштабної війни питаннях несплати та заборгованості за послуги

Торгова-промислова палата України засвідчила форс-мажорною обставиною військову агресію РФ проти України, це стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року. 

Він додає, що в умовах воєнного стану Кабмін постановою від 5 березня 2022 року забороняє:

• нараховувати та стягувати неустойку (штрафи, пеню), інфляційні нарахування, проценти річні, нараховані на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;
• припиняти/зупиняти надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Така заборона діятиме до припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Коли споживач має право на неоплату житлово-комунальних послуг

Споживач має право “на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) в період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг”.

Громадяни, які скористаються цим правом, можуть розраховувати, що постачальник послуг зробить перерахунок. Тоді оплату спишуть або буде переплата. 

До слова, Сергій Логвінов директор ТОВ “БАХМУТ-ЕНЕРГІЯ” також у коментарі редакції підтвердив, що якщо особі продовжують нараховуватися борги за комунальні послуги слід звернутися до постачальника послуг.

Як оформити послугу

Для оформлення списання або переплати за комунальні послуги потрібно звернутися із заявою до постачальника і надати довідку про відсутність у своїй оселі. 

Такою довідкою може бути:  

• довідка внутрішньо переміщеної особи; 
• довідка про проходження лікування; 
• довідка про проходження військової служби.

Законом не визначено порядок несплати за постачання теплової енергії та за житлову послугу — послугу з управління багатоквартирним будинком.

Що відбулося в Бахмуті з комунальними послугами

З 24 лютого 2024 року у Бахмуті по кожному виду житлово-комунальних послуг було декілька етапів: 

• надання послуги у повному обсязі;
• надання послуги у неповному обсязі;
• ненадання послуг. 

Через постійні обстріли поступово у місті припинялись послуги газопостачання, електропостачання, водопостачання та вивезення побутових відходів.

Відповідно, постачальники послуг повинні були виконати перерахунки споживачам з дати відсутності відповідної послуги.

Читайте також:

• Бахмут стане другим в черзі на експериментальний проєкт з компенсації
• Куди звертатися бахмутянам, якщо в БТІ не видають довідку
• Як у міськраді працюють, аби забезпечити бахмутян житлом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Одноразова грошова допомога сім’ям загиблих військовослужбовців не підлягає оподаткуванню, однак для супутніх виплат можуть діяти інші правила. Державна податкова служба надала роз’яснення щодо умов звільнення таких коштів від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору та вимог до декларування.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Умови звільнення від ПДФО та військового збору

Одноразова державна виплата родині загиблого виводиться Податковим кодексом з-під оподаткування. Ці кошти не враховуються у місячному або річному доході громадянина. Родина отримує допомогу в повному обсязі — без утримання 18% ПДФО та 5% військового збору.

Пільга застосовується виключно до виплат, призначених на підставі законів, указів президента або постанов уряду. Звичайні грошові перекази на рахунки членів сім’ї не підпадають під цю норму закону.

Звільнення від військового збору базується на принципі: якщо певний дохід не входить до загального оподатковуваного доходу, військовий збір із нього також не стягується. Винятки становлять лише окремі випадки, прямо передбачені Податковим кодексом.

Правила подання декларації

Отримання одноразової грошової допомоги не створює для члена родини обов’язку подавати річну декларацію про доходи.

Якщо ж протягом року особа отримувала інші доходи, які за законом вимагають обов’язкового декларування, звітність подається за загальними правилами. Наявність цільової державної допомоги на цей процес не впливає.

Оподаткування виплат на поховання

Окремий порядок оподаткування застосовується до виплат на поховання та відшкодування пов’язаних із ним витрат. Відповідно до урядової постанови № 829 від 22 травня 2000 року, держава виділяє кошти на поховання сім’ям і батькам військовослужбовців, які загинули або померли під час проходження служби.

У межах встановленого державою розміру ця сума не обкладається ПДФО та військовим збором. Будь-які додаткові доплати або компенсації витрат, що виходять за встановлені межі пільги, можуть оподатковуватися на загальних підставах. Правила утримання податків у таких випадках залежать від конкретного виду виплати та документа, на підставі якого здійснюється нарахування.

Читайте також:

Національний банк України пом’якшує валютні обмеження: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 11 серпня 2026 року Національний банк України вводить у дію пакет пом’якшення валютних обмежень. Зміни стосуються фізичних і юридичних осіб, а також установ фінансового сектору. Оновлений макроекономічний прогноз регулятора передбачає зростання міжнародних резервів до 70 мільярдів доларів США у 2026 році.

Детальніше про це розповіли в НБУ.

Національний банк України пом’якшує валютні обмеження

Ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти збільшено з 50 тисяч до 200 тисяч гривень на календарний місяць. У межах цієї суми дозволено купувати безготівкові банківські метали та цінні папери іноземних емітентів.

Добовий ліміт на зняття готівки з валютних рахунків в Україні та за кордоном зріс зі 100 тисяч до 200 тисяч гривень.

Місячний ліміт на оплату товарів, робіт і послуг за кордоном із гривневих рахунків збільшено зі 100 тисяч до 200 тисяч гривень в еквіваленті. До переліку дозволених операцій додано оплату оренди житла за кордоном. Розрахунки можна проводити як карткою, так і через перекази (зокрема, через систему “SWIFT”) із попередньою купівлею валюти банком.

Додано можливість оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном переказом із валютного рахунку на рахунок отримувача через систему “SWIFT”. Для таких операцій встановлено окремий ліміт — 200 тисяч гривень на календарний місяць.

Ліміт у розмірі 500 тисяч гривень на місяць для оплати валютною карткою послуг проживання за кордоном відтепер поширюється на оренду житла. Ці розрахунки також доступні за допомогою переказу з валютного рахунку на рахунок отримувача.

Нові умови для юридичних осіб

Добовий ліміт на зняття готівки з гривневих рахунків в Україні та з валютних рахунків (в Україні і за кордоном) підвищено зі 100 тисяч до 200 тисяч гривень. Ліміт на зняття готівки з гривневих корпоративних карток за кордоном становить 140 тисяч гривень на календарний місяць замість 17,5 тисячі гривень на тиждень.

Ліміт на розрахунки за кордоном за товари, роботи та послуги з використанням гривневих корпоративних карток збільшено зі 150 тисяч до 400 тисяч гривень на місяць. Валютними корпоративними картками можна розраховуватися без обмежень.

Введено “додатковий” ліміт для бізнесу, що формується за рахунок прямих благодійних внесків на користь військових частин Збройних Сил України та Національної гвардії України, здійснених із 10 серпня 2026 року. Внески мають підтверджуватися аудиторським звітом однієї з компаній “великої четвірки” та відповідними документами. Юридичні особи отримали право передавати свій “інвестиційний” та “додатковий” ліміти (або їх частину) пов’язаним компаніям у межах однієї бізнес-групи.

Експортери отримали дозвіл сплачувати штрафи, пені, бонуси та відшкодування збитків контрагентам-нерезидентам за договорами з експорту товарів. Річна сума таких переказів обмежена 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту після 23 лютого 2021 року.

Також запроваджено зміни за такими напрямами:

• репатріація дивідендів в умовах зміни організаційно-правової форми бізнесу;
• переказ коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН;
• купівля валюти гарантами або поручителями за банківськими кредитами в іноземній валюті;
• розширення переліку операцій, за якими банкам дозволені розрахунки за акредитивами, гарантіями та контргарантіями;
• переказ коштів для сплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах; переказ коштів Фондом розвитку інновацій у випадках, визначених рішенням уряду;
• перерахування коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.

Правила для фінансового сектору

Моторне (транспортне) страхове бюро України отримало дозвіл купувати іноземну валюту для розміщення коштів централізованого страхового резервного фонду за міжнародними договорами автомобільного страхування “Зелена картка”.

З 1 вересня 2026 року банки отримають можливість під час розрахунку валютної позиції включати ту частину сформованих резервів під активні операції, яка наразі не враховується.

Банкам дозволено повертати нерезидентам залучені кошти як інструменти капіталу у випадку відмови з боку регулятора в їх включенні до капіталу банку.

Читайте також:

“Дія.Картка” стала доступна для дитячих виплат: як відкрити рахунок “Турбота про дитину”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!