Президент Болгарії заявив, що Україна наполягає на продовженні війни

Семаковська Тетяна 09:35, 26 Липня 2023

Rumen Radev 640x360 b5406Президент Болгарії Румен Радев 14 липня сказав журналістам, що Україна наполягає на продовженні війни. Це є не першою його заявою, яка транслює російську риторику. Після цього Радев отримав багато критики з боку представників України та Болгарії. Водночас його слова знайшли свою аудиторію на російських ресурсах.

Що сталося?

Президент Болгарії Румен Радев 14 липня сказав журналістам, що Україна наполягає на продовженні війни. Про це повідомила болгарська служба «Радіо Свобода». 

«Україна наполягає на тому, щоб продовжувати вести цю війну, але рахунки платить вся Європа», – сказав президент.

Ця заява є схожою на риторику, якої дотримуються росіяни під час коментування війни. Не дивно, що за кілька днів цю новину почали розповсюджувати російські «новинні» ресурси та Telegram чати. 

Фото: скріншот

Варто зазначити, що російські «новинні» агенції описали заяву без змін. Втім, Telegram канали несуттєво видозмінили його слова, що вплинуло на їх зміст. 

«Зеленский настаивает на дальнейшем продолжении конфликта, однако счет за войну оплачивает только Европа», – новина з російських Telegram каналів.

Російські телеграм-канали зманіпулювали словами Радева. Фото: скріншот

Тобто, після додавання слова «тільки», заяву можна інтерпретувати як таку, що повідомляє про повне фінансування оборонної сфери в Україні з боку Європи. Хоча і без додаткових змін слова Радева сказані всупереч інтересам України, вони були додатково перекручені. Ймовірно, задля більшого збігу з російською риторикою. 

Це не перша контроверсійна заява Президента Болгарії. Ще до повномасштабного наступу він називав Крим російською територією. Після свого візиту до Болгарії 6 липня 2023 року, В. Зеленський сказав, що для Радева надання військової допомоги Україні це ескалація. Його позицію називають проросійською вже роками, як міжнародні медіа, так і болгарські. Крім того, одна з партій, яка офіційно висунула Радева як кандидата на його перших президентських виборах в листопаді 2016 року, Альтернатива для болгарського Відродження, не підтримала проєкт декларації, у якій висловлюється підтримка вступу України до НАТО через стурбованість щодо погіршення стосунків з росією. Хоча це не завадило Комітету з питань зовнішньої політики ухвалити документ.

Хто платить за оборону України?

Згідно із бюджетом України на 2023 рік, держава планує отримати власні доходи у сумі 1 329,3 млрд гривень, видатки складають 2 640,2 млрд грн. Дефіцит бюджету, який складає майже половину від суми, покривається рахунком партнерів та донорів. Ця фінансова допомога сприяє тому, що економіка країни витримує шалені збитки під час повномасштабної війни. Разом з тим, фінансують оборону України не тільки міжнародні партнери, але й сама держава. Україна має змогу покрити видатки на безпеку та оборону у сумі 1 141,1 млрд гривень власними доходами, що країна весь цей час робить. А це майже вся сума власних надходжень до бюджету. Партнери виділяють монетарну підтримку на фінансування соціальної та інших гуманітарних сфер, які є необхідними для функціонування держави. 

Витрати з бюджету. Фото: з відкритого доступу

Окремою статтею допомоги міжнародних партнерів є озброєння. Пакети військової допомоги вираховуються у грошових одиницях. Україна отримує цю підтримку не у вигляді грошей, а у вигляді техніки, боєприпасів та інших засобів для здійснення оборонних дій. 

Країни ЄС мають велику вагу у контексті підтримки України, але не тільки вони «платять рахунки». Наприклад, у 2022 році США стали найбільшим донором українського бюджету і ця країна продовжує ним бути й зараз.  

В умовах великої війни, Україна не матиме змогу перемогти росію без підтримки партнерів і міжнародна спільнота також це розуміє і постійно надає державі різного роду допомогу. Ця допомога є реакцією світу на неспровокований напад рф. 

Якою була реакція на цю заяву?

Після заяви Президента Болгарії, прем’єр-міністр Ніколай Денков звинуватив його у “постійних провокаціях” і неодноразовій підтримці Росії, повідомляє болгарська служба «Радіо Свобода».

«Той, хто наполягає на веденні цієї війни — це коло навколо Путіна. Вони почали цю війну. Ще раз кажу, найшвидший спосіб зупинити цю війну – це якщо те коло скаже своїм військам – Виведіть» – сказав Денков. (переклад з болгарської).

Депутат Народних зборів Болгарії Христо Іванов зауважив, що така позиція Президента  є шкідливою для Болгарії та ізолює країну не лише від її союзників, але й від усієї логіки міжнародного порядку. 

Вам буде цікаво: 

Із засудженням цієї заяви виступило Посольство України у Республіці Болгарія. Фото: скріншот

«Україна найбільше хоче миру, а саме агресор наполягає на веденні війни!» – написали на сторінці у Facebook Посольства



Ми виявили також багато негативних твітів у Twitter щодо персони, політики та висловлювань Радева, зокрема написаних болгарською мовою. 

Не зважаючи на таку позицію президента, Болгарія двічі надсилала військову допомогу Україні, підтримала її шлях до євроінтеграції та активно допомагала українським вимушеним переселенцям. Крім того, очільник Міноборони країни висловив готовність переглянути нейтралітет країни у питанні закупівля військової техніки та долучились до спільної закупівлі боєприпасів для України через Європейське оборонне агентство. Заява Радева піддалася критиці з боку політиків, урядовців та громадянського суспільства. Тому, судити за його висловлюваннями про позицію всієї країни не варто.

Слова Радева та їх інтерпретація у «новинах» на російських ресурсах можна вважати маніпуляцією. 

Наратив про те, що з припиненням постачання зброї Україні відновиться мир та те, що допомога Україні є причиною фінансових проблем європейських країн, покликаний на примушення українців сісти за стіл перемовини з рф, не зважаючи на ціну таких дій для країни. Важливо пам’ятати, що як уряд Болгарії не підтримує таку риторику, так і інші європейські уряди не змінюють свій курс на допомогу Україні в результаті проведення подібних інформаційних операцій. 

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Вступна кампанія 2026 для молоді з ТОТ: чому Україна втрачає абітурієнтів та як це змінити

Семаковська Тетяна 15:00, 10 Березня 2026
Україна втрачає абітурієнтів з ТОТ / фото ілюстративне

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ). У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.

Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.

Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації. 

Тривожна статистика: Україна втрачає молодь

Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.

Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.

Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.

Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.

Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?

Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.

Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).

За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.

Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.

Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ

Валентина Потапова / фото “Альменда”

Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.

Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.

Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.

Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?

Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).

За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:

  • безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
  • безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
  • отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).

Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.

Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.

Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.

Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот

Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.

Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.

Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.

Університети-переселенці

На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.

Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.

Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.

Підсумок Омбудсмана

Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.

Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.

Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:

За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.

Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

Семаковська Тетяна 11:00, 7 Березня 2026
Бахмутський ЦНАП
ЦНАП для бахмутян / фото Бахмутська міськрада

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

  • +380 (98) 850 0561;
  • +380 (99) 667 9206;
  • +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

  • актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
  • внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
  • зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
  • отримати витяг із реєстру територіальної громади;
  • подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
  • оформити відстрочку від мобілізації;
  • отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
  • подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
  • “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

Вступна кампанія 2026 для молоді з ТОТ: чому Україна втрачає абітурієнтів та як це змінити

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів […]

Бахмутський ЦНАП

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]

Важливо

Де у Дніпрі пройти “Скринінг 40+”: огляд 5 медичних закладів та умови державної програми

В Україні активно розгортається нова національна програма “Скринінг здоров’я 40+”. Жителі Дніпра, а також вимушені переселенці, яким виповнилося 40 років, мають можливість пройти комплексне обстеження […]

В Україні остаточно вилучають з обігу банкноти 1, 2, 5 та 10 гривень: де і як їх обміняти

З 2 березня 2026 року в Україні остаточно вилучаються з готівкового обігу паперові банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років. Відтепер […]

16:00, 02.03.2026 Скопіч Дмитро

Виплати за поранення військовослужбовцям у 2026 році: суми, умови отримання та причини відмов

Військовослужбовці, які отримали поранення під час виконання бойових завдань, мають право на низку державних фінансових гарантій. Проте на практиці процес отримання цих коштів часто супроводжується […]