Президент Болгарії Румен Радев 14 липня сказав журналістам, що Україна наполягає на продовженні війни. Це є не першою його заявою, яка транслює російську риторику. Після цього Радев отримав багато критики з боку представників України та Болгарії. Водночас його слова знайшли свою аудиторію на російських ресурсах.

Що сталося?

Президент Болгарії Румен Радев 14 липня сказав журналістам, що Україна наполягає на продовженні війни. Про це повідомила болгарська служба «Радіо Свобода». 

«Україна наполягає на тому, щоб продовжувати вести цю війну, але рахунки платить вся Європа», – сказав президент.

Ця заява є схожою на риторику, якої дотримуються росіяни під час коментування війни. Не дивно, що за кілька днів цю новину почали розповсюджувати російські «новинні» ресурси та Telegram чати. 

Фото: скріншот

Варто зазначити, що російські «новинні» агенції описали заяву без змін. Втім, Telegram канали несуттєво видозмінили його слова, що вплинуло на їх зміст. 

«Зеленский настаивает на дальнейшем продолжении конфликта, однако счет за войну оплачивает только Европа», – новина з російських Telegram каналів.

Російські телеграм-канали зманіпулювали словами Радева. Фото: скріншот

Тобто, після додавання слова «тільки», заяву можна інтерпретувати як таку, що повідомляє про повне фінансування оборонної сфери в Україні з боку Європи. Хоча і без додаткових змін слова Радева сказані всупереч інтересам України, вони були додатково перекручені. Ймовірно, задля більшого збігу з російською риторикою. 

Це не перша контроверсійна заява Президента Болгарії. Ще до повномасштабного наступу він називав Крим російською територією. Після свого візиту до Болгарії 6 липня 2023 року, В. Зеленський сказав, що для Радева надання військової допомоги Україні це ескалація. Його позицію називають проросійською вже роками, як міжнародні медіа, так і болгарські. Крім того, одна з партій, яка офіційно висунула Радева як кандидата на його перших президентських виборах в листопаді 2016 року, Альтернатива для болгарського Відродження, не підтримала проєкт декларації, у якій висловлюється підтримка вступу України до НАТО через стурбованість щодо погіршення стосунків з росією. Хоча це не завадило Комітету з питань зовнішньої політики ухвалити документ.

Хто платить за оборону України?

Згідно із бюджетом України на 2023 рік, держава планує отримати власні доходи у сумі 1 329,3 млрд гривень, видатки складають 2 640,2 млрд грн. Дефіцит бюджету, який складає майже половину від суми, покривається рахунком партнерів та донорів. Ця фінансова допомога сприяє тому, що економіка країни витримує шалені збитки під час повномасштабної війни. Разом з тим, фінансують оборону України не тільки міжнародні партнери, але й сама держава. Україна має змогу покрити видатки на безпеку та оборону у сумі 1 141,1 млрд гривень власними доходами, що країна весь цей час робить. А це майже вся сума власних надходжень до бюджету. Партнери виділяють монетарну підтримку на фінансування соціальної та інших гуманітарних сфер, які є необхідними для функціонування держави. 

Витрати з бюджету. Фото: з відкритого доступу

Окремою статтею допомоги міжнародних партнерів є озброєння. Пакети військової допомоги вираховуються у грошових одиницях. Україна отримує цю підтримку не у вигляді грошей, а у вигляді техніки, боєприпасів та інших засобів для здійснення оборонних дій. 

Країни ЄС мають велику вагу у контексті підтримки України, але не тільки вони «платять рахунки». Наприклад, у 2022 році США стали найбільшим донором українського бюджету і ця країна продовжує ним бути й зараз.  

В умовах великої війни, Україна не матиме змогу перемогти росію без підтримки партнерів і міжнародна спільнота також це розуміє і постійно надає державі різного роду допомогу. Ця допомога є реакцією світу на неспровокований напад рф. 

Якою була реакція на цю заяву?

Після заяви Президента Болгарії, прем’єр-міністр Ніколай Денков звинуватив його у “постійних провокаціях” і неодноразовій підтримці Росії, повідомляє болгарська служба «Радіо Свобода».

«Той, хто наполягає на веденні цієї війни — це коло навколо Путіна. Вони почали цю війну. Ще раз кажу, найшвидший спосіб зупинити цю війну – це якщо те коло скаже своїм військам – Виведіть» – сказав Денков. (переклад з болгарської).

Депутат Народних зборів Болгарії Христо Іванов зауважив, що така позиція Президента  є шкідливою для Болгарії та ізолює країну не лише від її союзників, але й від усієї логіки міжнародного порядку. 

Вам буде цікаво: 

• Маніпуляція. Австралійці привітали росіян зі звільненням Бахмуту
• Спорт не поза політикою: що думають видатні атлети з Бахмута про участь росіян у міжнародних змаганнях?
• Рік окупації Світлодарська: що відбувається в місті?

Із засудженням цієї заяви виступило Посольство України у Республіці Болгарія. Фото: скріншот

«Україна найбільше хоче миру, а саме агресор наполягає на веденні війни!» – написали на сторінці у Facebook Посольства

Ми виявили також багато негативних твітів у Twitter щодо персони, політики та висловлювань Радева, зокрема написаних болгарською мовою. 

Не зважаючи на таку позицію президента, Болгарія двічі надсилала військову допомогу Україні, підтримала її шлях до євроінтеграції та активно допомагала українським вимушеним переселенцям. Крім того, очільник Міноборони країни висловив готовність переглянути нейтралітет країни у питанні закупівля військової техніки та долучились до спільної закупівлі боєприпасів для України через Європейське оборонне агентство. Заява Радева піддалася критиці з боку політиків, урядовців та громадянського суспільства. Тому, судити за його висловлюваннями про позицію всієї країни не варто.

Слова Радева та їх інтерпретація у «новинах» на російських ресурсах можна вважати маніпуляцією. 

Наратив про те, що з припиненням постачання зброї Україні відновиться мир та те, що допомога Україні є причиною фінансових проблем європейських країн, покликаний на примушення українців сісти за стіл перемовини з рф, не зважаючи на ціну таких дій для країни. Важливо пам’ятати, що як уряд Болгарії не підтримує таку риторику, так і інші європейські уряди не змінюють свій курс на допомогу Україні в результаті проведення подібних інформаційних операцій. 

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Міністерством оборони законопроєкт про внесення змін до Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Документ визначає особливості застосування антикорупційних обмежень та встановлює алгоритм дій для врегулювання конфлікту інтересів під час проходження військової служби.

Про це повідомили в Міноборони.

Дії у разі конфлікту інтересів під час виконання наказу

Законопроєкт регламентує права та обов’язки військовослужбовців у ситуаціях, коли виконання отриманого наказу спричиняє конфлікт інтересів. Згідно з новими нормами, військовослужбовець зобов’язаний доповісти своєму безпосередньому командиру про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня з моменту виявлення цього факту.

Після отримання повідомлення командир, який віддав наказ, зобов’язаний вжити заходів для врегулювання ситуації. У випадку, коли підлеглий доповідає про конфлікт через наказ вищого керівництва, його безпосередній командир передає інформацію старшому командиру для подальшого вирішення.

Якщо посада військовослужбовця не передбачає наявності безпосереднього керівника, він має доповісти Національному агентству з питань запобігання корупції або іншому визначеному законом органу. За умови виникнення конфлікту інтересів під час роботи в колегіальному органі, повідомлення направляється безпосередньо цьому органу або НАЗК.

Антикорупційні обмеження та контроль

Документ закріплює обов’язок командирів контролювати дотримання підлеглими правил запобігання та врегулювання конфліктів інтересів. Усі військовослужбовці зобов’язані не вчиняти корупційних правопорушень та діяти згідно із Законом “Про запобігання корупції”.

Законопроєкт також фіксує перелік посадових осіб, які підпадають під антикорупційні обмеження. Вони стосуються таких аспектів:

• використання службового становища;
• одержання подарунків;
• сумісництва;
• спільної роботи близьких осіб.

Аналогічні антикорупційні обмеження встановлюються для голів та членів військово-лікарських комісій і медико-соціальних експертних комісій.

Читайте також:

Психологічна допомога ветеранам в Україні: де отримати безоплатну підтримку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2027 році фізичні особи-підприємці зіткнуться зі зростанням окремих податкових платежів та підвищенням лімітів доходу. Зміни зумовлені закладеними у проєкті державного бюджету (законопроєкт №16000) новими показниками мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Базові показники для розрахунку

З 1 січня 2027 року для розрахунку податкового навантаження та річних лімітів використовуватимуться нові суми:

• мінімальна заробітна плата — 9 546 гривень (замість 8 647 гривень у 2026 році);
• прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3 691 гривня (замість 3 328 гривень).

Обов’язкові платежі для 1 та 2 груп

Для підприємців першої групи щомісячні податкові зобов’язання становитимуть:

• єдиний податок — 369,1 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні (або 6 300,36 гривні у разі поквартальної сплати).

Для другої групи передбачені наступні щомісячні суми:

• єдиний податок — 1 909,2 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні.

Умови для підприємців 3 групи

Ставки для ФОП третьої групи у проєкті бюджету залишаються без змін. Загальне податкове навантаження складатиме 6% від доходу. Цей платіж розподіляється на дві складові: 5% становить єдиний податок, а 1% — військовий збір.

Нові граничні обсяги доходів

Зростання рівня мінімальної зарплати автоматично підвищує дозволені річні ліміти доходу для спрощеної системи оподаткування. У 2027 році вони становитимуть:

• 1 група (167 мінімальних зарплат) — 1 594 182 гривні;
• 2 група (834 мінімальні зарплати) — 7 961 364 гривні;
• 3 група (1 167 мінімальних зарплат) — 11 140 182 гривні.

Перспективи реформування та впровадження ПДВ

До завершення воєнного стану масштабні зміни базових умов роботи чи підвищення ставок єдиного податку не плануються. Реформування податкової системи для приватних підприємців розглядається на повоєнний період. Головною метою майбутніх змін є унеможливлення використання спрощеної системи великим бізнесом для штучного дроблення та оптимізації податків.

Водночас запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для підприємців перенесли. Згідно з оновленим меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом, ця норма має запрацювати із січня 2028 року, а не з 2027 року, як планувалося раніше.

Читайте також:

Підйомна допомога військовослужбовцям: умови, розміри та порядок виплат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!