Президент Болгарії Румен Радев 14 липня сказав журналістам, що Україна наполягає на продовженні війни. Це є не першою його заявою, яка транслює російську риторику. Після цього Радев отримав багато критики з боку представників України та Болгарії. Водночас його слова знайшли свою аудиторію на російських ресурсах.

Що сталося?

Президент Болгарії Румен Радев 14 липня сказав журналістам, що Україна наполягає на продовженні війни. Про це повідомила болгарська служба «Радіо Свобода». 

«Україна наполягає на тому, щоб продовжувати вести цю війну, але рахунки платить вся Європа», – сказав президент.

Ця заява є схожою на риторику, якої дотримуються росіяни під час коментування війни. Не дивно, що за кілька днів цю новину почали розповсюджувати російські «новинні» ресурси та Telegram чати. 

Фото: скріншот

Варто зазначити, що російські «новинні» агенції описали заяву без змін. Втім, Telegram канали несуттєво видозмінили його слова, що вплинуло на їх зміст. 

«Зеленский настаивает на дальнейшем продолжении конфликта, однако счет за войну оплачивает только Европа», – новина з російських Telegram каналів.

Російські телеграм-канали зманіпулювали словами Радева. Фото: скріншот

Тобто, після додавання слова «тільки», заяву можна інтерпретувати як таку, що повідомляє про повне фінансування оборонної сфери в Україні з боку Європи. Хоча і без додаткових змін слова Радева сказані всупереч інтересам України, вони були додатково перекручені. Ймовірно, задля більшого збігу з російською риторикою. 

Це не перша контроверсійна заява Президента Болгарії. Ще до повномасштабного наступу він називав Крим російською територією. Після свого візиту до Болгарії 6 липня 2023 року, В. Зеленський сказав, що для Радева надання військової допомоги Україні це ескалація. Його позицію називають проросійською вже роками, як міжнародні медіа, так і болгарські. Крім того, одна з партій, яка офіційно висунула Радева як кандидата на його перших президентських виборах в листопаді 2016 року, Альтернатива для болгарського Відродження, не підтримала проєкт декларації, у якій висловлюється підтримка вступу України до НАТО через стурбованість щодо погіршення стосунків з росією. Хоча це не завадило Комітету з питань зовнішньої політики ухвалити документ.

Хто платить за оборону України?

Згідно із бюджетом України на 2023 рік, держава планує отримати власні доходи у сумі 1 329,3 млрд гривень, видатки складають 2 640,2 млрд грн. Дефіцит бюджету, який складає майже половину від суми, покривається рахунком партнерів та донорів. Ця фінансова допомога сприяє тому, що економіка країни витримує шалені збитки під час повномасштабної війни. Разом з тим, фінансують оборону України не тільки міжнародні партнери, але й сама держава. Україна має змогу покрити видатки на безпеку та оборону у сумі 1 141,1 млрд гривень власними доходами, що країна весь цей час робить. А це майже вся сума власних надходжень до бюджету. Партнери виділяють монетарну підтримку на фінансування соціальної та інших гуманітарних сфер, які є необхідними для функціонування держави. 

Витрати з бюджету. Фото: з відкритого доступу

Окремою статтею допомоги міжнародних партнерів є озброєння. Пакети військової допомоги вираховуються у грошових одиницях. Україна отримує цю підтримку не у вигляді грошей, а у вигляді техніки, боєприпасів та інших засобів для здійснення оборонних дій. 

Країни ЄС мають велику вагу у контексті підтримки України, але не тільки вони «платять рахунки». Наприклад, у 2022 році США стали найбільшим донором українського бюджету і ця країна продовжує ним бути й зараз.  

В умовах великої війни, Україна не матиме змогу перемогти росію без підтримки партнерів і міжнародна спільнота також це розуміє і постійно надає державі різного роду допомогу. Ця допомога є реакцією світу на неспровокований напад рф. 

Якою була реакція на цю заяву?

Після заяви Президента Болгарії, прем’єр-міністр Ніколай Денков звинуватив його у “постійних провокаціях” і неодноразовій підтримці Росії, повідомляє болгарська служба «Радіо Свобода».

«Той, хто наполягає на веденні цієї війни — це коло навколо Путіна. Вони почали цю війну. Ще раз кажу, найшвидший спосіб зупинити цю війну – це якщо те коло скаже своїм військам – Виведіть» – сказав Денков. (переклад з болгарської).

Депутат Народних зборів Болгарії Христо Іванов зауважив, що така позиція Президента  є шкідливою для Болгарії та ізолює країну не лише від її союзників, але й від усієї логіки міжнародного порядку. 

Вам буде цікаво: 

• Маніпуляція. Австралійці привітали росіян зі звільненням Бахмуту
• Спорт не поза політикою: що думають видатні атлети з Бахмута про участь росіян у міжнародних змаганнях?
• Рік окупації Світлодарська: що відбувається в місті?

Із засудженням цієї заяви виступило Посольство України у Республіці Болгарія. Фото: скріншот

«Україна найбільше хоче миру, а саме агресор наполягає на веденні війни!» – написали на сторінці у Facebook Посольства

Ми виявили також багато негативних твітів у Twitter щодо персони, політики та висловлювань Радева, зокрема написаних болгарською мовою. 

Не зважаючи на таку позицію президента, Болгарія двічі надсилала військову допомогу Україні, підтримала її шлях до євроінтеграції та активно допомагала українським вимушеним переселенцям. Крім того, очільник Міноборони країни висловив готовність переглянути нейтралітет країни у питанні закупівля військової техніки та долучились до спільної закупівлі боєприпасів для України через Європейське оборонне агентство. Заява Радева піддалася критиці з боку політиків, урядовців та громадянського суспільства. Тому, судити за його висловлюваннями про позицію всієї країни не варто.

Слова Радева та їх інтерпретація у «новинах» на російських ресурсах можна вважати маніпуляцією. 

Наратив про те, що з припиненням постачання зброї Україні відновиться мир та те, що допомога Україні є причиною фінансових проблем європейських країн, покликаний на примушення українців сісти за стіл перемовини з рф, не зважаючи на ціну таких дій для країни. Важливо пам’ятати, що як уряд Болгарії не підтримує таку риторику, так і інші європейські уряди не змінюють свій курс на допомогу Україні в результаті проведення подібних інформаційних операцій. 

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Правильно оформлені документи дозволяють військовослужбовцям вирушити у щорічну відпустку без зайвих ускладнень та проблем на блокпостах чи кордоні. Міністерство оборони України надало чіткі роз’яснення щодо переліку обов’язкових паперів, процедури взяття на облік за місцем відпочинку та алгоритму дій у разі хвороби чи затримки в дорозі.

Детальніше про те, які документи потрібні для відпустки та як стати на облік, повідомили в Міноборони.

Які документи потрібні військовослужбовцю

Для законного перебування у відпустці за межами гарнізону військовослужбовцю недостатньо усної домовленості чи рапорту. При собі обов’язково потрібно мати:

• документ, що посвідчує особу: паперовий військовий квиток, посвідчення офіцера або електронний військово-обліковий документ (е-ВОД) у застосунку “Армія+” (має назву “Військовий документ”);
• відпускний квиток: офіційний документ, який підтверджує законність перебування поза межами частини (дійсний лише за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу).

Із липня 2026 року в застосунку “Армія+” доступний е-ВОД, який має таку саму юридичну силу, як і паперовий документ (перевіряється через QR-код). Проте для його відображення потрібен інтернет. Міноборони радить завжди мати при собі паперовий військовий квиток на випадок відсутності зв’язку. Важливо: якщо у застосунку відображається лише “Посвідчення захисника”, воно не замінює військово-обліковий документ.

Як перевірити відпускний квиток перед виїздом

Ще перебуваючи у військовій частині, військовослужбовець має особисто перевірити правильність заповнення відпускного квитка. Звірити потрібно п’ять ключових пунктів:

• вид, тривалість і дати відпустки;
• дата і місце повернення;
• місце відпустки;
• підпис і печатка;
• особисті дані.

Взяття на облік за місцем відпустки

Після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовець зобов’язаний не пізніше наступного дня стати на облік. Це потрібно зробити в органі управління Військової служби правопорядку (ВСП) або в найближчому ТЦК та СП.

Якщо місце відпочинку віддалене від ВСП або ТЦК на понад 30 кілометрів, стати на облік можна в органі місцевого самоврядування. За день до повернення на службу необхідно знятися з обліку, перевіривши, щоб у відпускному квитку проставили відповідні відмітки.

Правила виїзду у відпустку за кордон

Виїзд за кордон можливий виключно з індивідуального дозволу командира військової частини. Рапорт на таку відпустку (в якому вказуються дати, місце перебування, транспорт та пункт пропуску) подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до її початку.

Для перетину державного кордону необхідно мати:

• закордонний паспорт;
• військовий квиток або посвідчення офіцера;
• відпускний квиток встановленого зразка;
• витяг з наказу командира про дозвіл на виїзд за кордон.

Що робити в разі хвороби або затримки в дорозі

Якщо військовий захворів або затримується в дорозі, він повинен негайно повідомити про це свого безпосереднього командира або чергового по частині (зберігши докази повідомлення, наприклад, скриншоти переписки).

• у разі хвороби відпустку можуть продовжити на кількість діб хвороби або перенести. Підставою для цього є довідка з медзакладу, обов’язково завірена керівником місцевого ТЦК та СП;
• у разі затримки в дорозі необхідно отримати довідку про причини затримки або відповідну позначку у відпускному квитку. Цей документ видає військовий комендант на транспорті, начальник ВСП або керівник ТЦК та СП (якщо вони недоступні — адміністрація вокзалу чи місцева влада).

Відсутність на службі без поважних причин понад три доби в умовах воєнного стану розцінюється як самовільне залишення частини (СЗЧ) і карається за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України. Тому документальне підтвердження будь-яких затримок є критично важливим.

Читайте також:

Психологічна допомога для військових: куди звертатися та як отримати направлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

27 жовтня українці традиційно долучатимуться до Радіодиктанту національної єдності. Для когось це можливість перевірити знання української мови, а для інших — нагода відчути єдність з українцями в різних куточках світу. Однак навіть ті, хто добре знає правопис, можуть припуститися помилок через хвилювання або неуважність. Особливо складними під час написання диктанту залишаються розділові знаки та правопис окремих слів.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася із заслуженою вчителькою України Іриною Савчук із Краматорська, яка тричі ставала переможницею Радіодиктанту національної єдності — у 2013, 2017 та 2018 роках. Педагогиня розповіла, як підготуватися до написання тексту, на які правила звернути увагу та що робити, якщо під час диктанту виникають сумніви.

Як підготуватися до Радіодиктанту: три головні складові

Ірина Савчук переконана, що універсального секрету написання диктанту без помилок не існує. Натомість результат залежить від знань, уважності та практики. Навіть досвідченим учителям української мови доводиться постійно повторювати правила й стежити за змінами в правописі. Тому підготовка до диктанту, це не лише повторення окремих тем напередодні події, а й постійна робота з мовою. Водночас педагогиня наголошує, що під час самого написання важливо зосередитися на тексті.

“Я думаю, що такого аж особливого секрету немає. Насамперед це знання, уважність і практика. Я вчителька української мови, постійно повторюю правила, стежу за змінами в правописі. Але навіть досвідчений учитель не може знати абсолютно все, він теж постійно навчається”, — розповідає Ірина Савчук.

Одна з головних порад пані Ірини — не поспішати та уважно слухати людину, яка диктує текст. За словами педагогині, важливо не просто встигати записувати слова, а розуміти зміст кожного речення. Це допомагає краще орієнтуватися в його будові та правильно розставляти розділові знаки. Якщо людина надто хвилюється, вона може втратити увагу навіть там, де добре знає правила. Тому вчителька радить насамперед зосередитися на тому, що саме звучить у диктанті.

“Найважливіше, це не хвилюватися й уважно слухати диктора. Треба зрозуміти текст, речення, його будову. Коли ми починаємо хвилюватися, ми забуваємо про це. Тому важливо не поспішати, уважно слухати і вдумуватися в зміст тексту”, — радить Ірина Савчук.

Що може бути найскладніше у Радіодиктанті

На думку педагогині, найбільше труднощів під час написання радіодиктанту можуть спричинити саме розділові знаки. Навіть якщо учасник правильно записав усі слова, він може помилитися з комами чи іншими знаками пунктуації. Особливої уваги потребують складні речення та відокремлені конструкції. Додаткові труднощі можуть виникати через авторську пунктуацію, яка залежить від задуму автора тексту. Тому Ірина Савчук радить не лише слухати слова, а й аналізувати будову речень.

“Найважче, на мою думку, — це пунктуація, тобто розділові знаки. Слова можна написати правильно, але помилитися в розділових знаках, особливо коли вони авторські. Це стосується складних речень, різних відокремлених конструкцій. Тому потрібно уважно слухати і вдумуватися в зміст тексту”, — пояснює Ірина Савчук.

На які правила української мови звернути увагу перед Радіодиктантом

Окрім пунктуації, вчителька радить повторити правила написання складних слів. Зокрема, варто звернути увагу на випадки, коли слова потрібно писати разом, окремо або через дефіс. Не менш важливо орієнтуватися у чинній редакції українського правопису. Серед інших тем, які можуть викликати труднощі, педагогиня називає:

• написання власних назв;
• уживання апострофа та м’якого знака.

Саме ці правила вона радить пригадати тим, хто хоче краще підготуватися до диктанту.

“Якщо говорити про орфографію, то це, звичайно, правопис складних слів: разом, окремо, через дефіс. Це певні зміни, які стосуються нової редакції правопису. Можна ще взяти апостроф, м’який знак. Але написання складних слів і власних назв — це найскладніші теми”, — зазначає Ірина Савчук.

Як читання допомагає писати без помилок

Ірина Савчук наголошує, що знання української мови формуються не лише під час вивчення правил. Важливу роль відіграє регулярне читання, яке допомагає запам’ятовувати правильне написання слів. Завдяки цьому людина поступово розвиває мовне чуття. Така практика корисна не лише для Радіодиктанту, а й для повсякденного письма. Водночас педагогиня зауважує, що навіть хороша підготовка не гарантує відсутності помилок, якщо під час написання людина надто хвилюється.

“Я раджу багато читати, бо це справді допомагає. Коли ти розвиваєш своє мовне чуття, то запам’ятовуєш написання багатьох слів. Але найголовніше, це не панікувати. Бо саме через хвилювання ми можемо помилитися навіть у тому слові, яке добре знали”, — ділиться у розмові Ірина Савчук.

Проте, навіть досвідчені учасники Радіодиктанту можуть засумніватися у написанні слова або правильності розділового знака. За словами Ірини Савчук, у такій ситуації важливо не піддаватися паніці. Надмірне хвилювання заважає зосередитися й може призвести до нових помилок. Тому педагогиня радить зберігати спокій, слухати текст і не поспішати. Саме уважність, на її думку, допомагає краще застосувати знання на практиці.

“Найголовніше все ж не панікувати. Якщо буває так, що в чомусь засумнівався, не потрібно хвилюватися. Саме через хвилювання ми можемо помилитися вже в тому слові, яке чітко знали. Або в тих розділових знаках, у правильності яких були впевнені”, — пояснює Ірина Савчук.

Примітка. Пані Ірина уперше взяла участь у Радіодиктанті національної єдності у 2013 році. Уже перша участь принесла їй перемогу, а згодом вона повторила успіх у 2017 та 2018 роках. Найбільше, за словами вчительки, їй запам’ятався саме перший диктант, адже тоді хвилювання було особливо сильним.

“У 2013 році ми взяли участь у цьому радіодиктанті. Це була моя перша участь, і вона була результативною. Переможців було 14, але з Донеччини я одна була. Мені це було настільки приємно й несподівано, я пишалася собою, пишалися мною учні”, — пригадує Ірина Савчук.

Педагогиня переконана, що Радіодиктант, це не лише перевірка грамотності, а й можливість зацікавити дітей українською мовою. У Краматорській українській гімназії його написання свого часу стало спільною традицією для вчителів та учнів. Вони збиралися разом, хвилювалися та чекали на результати.

Де пишуть Радіодиктант?

27 жовтня, у вівторок, об 11:00 відбудеться всеукраїнський Радіодиктант. Писати його можна вдома, на роботі, у бібліотеках та в будь-якому іншому місці, де вам зручно. Радіодиктант транслюватимуть на всіх платформах Суспільного:

• на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
• наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура;
• на YouTube-каналі Українського Радіо;
• у застосунках suspilne.radio та “Дія”.

Хто читатиме Радіодиктант?

Одним із читців стане Артур Пройдаков — вчитель української мови та літератури, який популяризує українську мову. У 2023 році він увійшов до десятки найкращих вчителів світової премії Global Teacher Prize.

Також текст читатиме Даша Астаф’єва — співачка, громадська діячка та волонтерка, яка підтримує ЗСУ. Вона є засновницею книжкового застосунку UnderBooks, що популяризує українську літературу.

Автором тексту для Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. У березні 2022 року письменник долучився до Збройних сил України. Він служив у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони та брав участь у бойових діях в Донецькій, Харківській і Запорізькій областях. У жовтні 2024 року Артур Дронь отримав тяжке поранення та демобілізувався. У своїх творах автор звертається до тем військової служби, пам’яті полеглих захисників і власного досвіду життя під час війни.

Координаторка Радіодиктанту Юлія Шелудько пояснила, що цього року організатори вирішили спробувати новий формат — дуетне читання. За її словами, такий підхід має об’єднати аудиторії, які хотіли б почути як відому медійну особистість, так і професійного педагога.

До теми:

Радіодиктант національної єдності проведуть 27 жовтня: вже відомі автор і читці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!