Президент Болгарії Румен Радев 14 липня сказав журналістам, що Україна наполягає на продовженні війни. Це є не першою його заявою, яка транслює російську риторику. Після цього Радев отримав багато критики з боку представників України та Болгарії. Водночас його слова знайшли свою аудиторію на російських ресурсах.

Що сталося?

Президент Болгарії Румен Радев 14 липня сказав журналістам, що Україна наполягає на продовженні війни. Про це повідомила болгарська служба «Радіо Свобода». 

«Україна наполягає на тому, щоб продовжувати вести цю війну, але рахунки платить вся Європа», – сказав президент.

Ця заява є схожою на риторику, якої дотримуються росіяни під час коментування війни. Не дивно, що за кілька днів цю новину почали розповсюджувати російські «новинні» ресурси та Telegram чати. 

Фото: скріншот

Варто зазначити, що російські «новинні» агенції описали заяву без змін. Втім, Telegram канали несуттєво видозмінили його слова, що вплинуло на їх зміст. 

«Зеленский настаивает на дальнейшем продолжении конфликта, однако счет за войну оплачивает только Европа», – новина з російських Telegram каналів.

Російські телеграм-канали зманіпулювали словами Радева. Фото: скріншот

Тобто, після додавання слова «тільки», заяву можна інтерпретувати як таку, що повідомляє про повне фінансування оборонної сфери в Україні з боку Європи. Хоча і без додаткових змін слова Радева сказані всупереч інтересам України, вони були додатково перекручені. Ймовірно, задля більшого збігу з російською риторикою. 

Це не перша контроверсійна заява Президента Болгарії. Ще до повномасштабного наступу він називав Крим російською територією. Після свого візиту до Болгарії 6 липня 2023 року, В. Зеленський сказав, що для Радева надання військової допомоги Україні це ескалація. Його позицію називають проросійською вже роками, як міжнародні медіа, так і болгарські. Крім того, одна з партій, яка офіційно висунула Радева як кандидата на його перших президентських виборах в листопаді 2016 року, Альтернатива для болгарського Відродження, не підтримала проєкт декларації, у якій висловлюється підтримка вступу України до НАТО через стурбованість щодо погіршення стосунків з росією. Хоча це не завадило Комітету з питань зовнішньої політики ухвалити документ.

Хто платить за оборону України?

Згідно із бюджетом України на 2023 рік, держава планує отримати власні доходи у сумі 1 329,3 млрд гривень, видатки складають 2 640,2 млрд грн. Дефіцит бюджету, який складає майже половину від суми, покривається рахунком партнерів та донорів. Ця фінансова допомога сприяє тому, що економіка країни витримує шалені збитки під час повномасштабної війни. Разом з тим, фінансують оборону України не тільки міжнародні партнери, але й сама держава. Україна має змогу покрити видатки на безпеку та оборону у сумі 1 141,1 млрд гривень власними доходами, що країна весь цей час робить. А це майже вся сума власних надходжень до бюджету. Партнери виділяють монетарну підтримку на фінансування соціальної та інших гуманітарних сфер, які є необхідними для функціонування держави. 

Витрати з бюджету. Фото: з відкритого доступу

Окремою статтею допомоги міжнародних партнерів є озброєння. Пакети військової допомоги вираховуються у грошових одиницях. Україна отримує цю підтримку не у вигляді грошей, а у вигляді техніки, боєприпасів та інших засобів для здійснення оборонних дій. 

Країни ЄС мають велику вагу у контексті підтримки України, але не тільки вони «платять рахунки». Наприклад, у 2022 році США стали найбільшим донором українського бюджету і ця країна продовжує ним бути й зараз.  

В умовах великої війни, Україна не матиме змогу перемогти росію без підтримки партнерів і міжнародна спільнота також це розуміє і постійно надає державі різного роду допомогу. Ця допомога є реакцією світу на неспровокований напад рф. 

Якою була реакція на цю заяву?

Після заяви Президента Болгарії, прем’єр-міністр Ніколай Денков звинуватив його у “постійних провокаціях” і неодноразовій підтримці Росії, повідомляє болгарська служба «Радіо Свобода».

«Той, хто наполягає на веденні цієї війни — це коло навколо Путіна. Вони почали цю війну. Ще раз кажу, найшвидший спосіб зупинити цю війну – це якщо те коло скаже своїм військам – Виведіть» – сказав Денков. (переклад з болгарської).

Депутат Народних зборів Болгарії Христо Іванов зауважив, що така позиція Президента  є шкідливою для Болгарії та ізолює країну не лише від її союзників, але й від усієї логіки міжнародного порядку. 

Вам буде цікаво: 

• Маніпуляція. Австралійці привітали росіян зі звільненням Бахмуту
• Спорт не поза політикою: що думають видатні атлети з Бахмута про участь росіян у міжнародних змаганнях?
• Рік окупації Світлодарська: що відбувається в місті?

Із засудженням цієї заяви виступило Посольство України у Республіці Болгарія. Фото: скріншот

«Україна найбільше хоче миру, а саме агресор наполягає на веденні війни!» – написали на сторінці у Facebook Посольства

Ми виявили також багато негативних твітів у Twitter щодо персони, політики та висловлювань Радева, зокрема написаних болгарською мовою. 

Не зважаючи на таку позицію президента, Болгарія двічі надсилала військову допомогу Україні, підтримала її шлях до євроінтеграції та активно допомагала українським вимушеним переселенцям. Крім того, очільник Міноборони країни висловив готовність переглянути нейтралітет країни у питанні закупівля військової техніки та долучились до спільної закупівлі боєприпасів для України через Європейське оборонне агентство. Заява Радева піддалася критиці з боку політиків, урядовців та громадянського суспільства. Тому, судити за його висловлюваннями про позицію всієї країни не варто.

Слова Радева та їх інтерпретація у «новинах» на російських ресурсах можна вважати маніпуляцією. 

Наратив про те, що з припиненням постачання зброї Україні відновиться мир та те, що допомога Україні є причиною фінансових проблем європейських країн, покликаний на примушення українців сісти за стіл перемовини з рф, не зважаючи на ціну таких дій для країни. Важливо пам’ятати, що як уряд Болгарії не підтримує таку риторику, так і інші європейські уряди не змінюють свій курс на допомогу Україні в результаті проведення подібних інформаційних операцій. 

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Одноразова грошова допомога сім’ям загиблих військовослужбовців не підлягає оподаткуванню, однак для супутніх виплат можуть діяти інші правила. Державна податкова служба надала роз’яснення щодо умов звільнення таких коштів від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору та вимог до декларування.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Умови звільнення від ПДФО та військового збору

Одноразова державна виплата родині загиблого виводиться Податковим кодексом з-під оподаткування. Ці кошти не враховуються у місячному або річному доході громадянина. Родина отримує допомогу в повному обсязі — без утримання 18% ПДФО та 5% військового збору.

Пільга застосовується виключно до виплат, призначених на підставі законів, указів президента або постанов уряду. Звичайні грошові перекази на рахунки членів сім’ї не підпадають під цю норму закону.

Звільнення від військового збору базується на принципі: якщо певний дохід не входить до загального оподатковуваного доходу, військовий збір із нього також не стягується. Винятки становлять лише окремі випадки, прямо передбачені Податковим кодексом.

Правила подання декларації

Отримання одноразової грошової допомоги не створює для члена родини обов’язку подавати річну декларацію про доходи.

Якщо ж протягом року особа отримувала інші доходи, які за законом вимагають обов’язкового декларування, звітність подається за загальними правилами. Наявність цільової державної допомоги на цей процес не впливає.

Оподаткування виплат на поховання

Окремий порядок оподаткування застосовується до виплат на поховання та відшкодування пов’язаних із ним витрат. Відповідно до урядової постанови № 829 від 22 травня 2000 року, держава виділяє кошти на поховання сім’ям і батькам військовослужбовців, які загинули або померли під час проходження служби.

У межах встановленого державою розміру ця сума не обкладається ПДФО та військовим збором. Будь-які додаткові доплати або компенсації витрат, що виходять за встановлені межі пільги, можуть оподатковуватися на загальних підставах. Правила утримання податків у таких випадках залежать від конкретного виду виплати та документа, на підставі якого здійснюється нарахування.

Читайте також:

Національний банк України пом’якшує валютні обмеження: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 11 серпня 2026 року Національний банк України вводить у дію пакет пом’якшення валютних обмежень. Зміни стосуються фізичних і юридичних осіб, а також установ фінансового сектору. Оновлений макроекономічний прогноз регулятора передбачає зростання міжнародних резервів до 70 мільярдів доларів США у 2026 році.

Детальніше про це розповіли в НБУ.

Національний банк України пом’якшує валютні обмеження

Ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти збільшено з 50 тисяч до 200 тисяч гривень на календарний місяць. У межах цієї суми дозволено купувати безготівкові банківські метали та цінні папери іноземних емітентів.

Добовий ліміт на зняття готівки з валютних рахунків в Україні та за кордоном зріс зі 100 тисяч до 200 тисяч гривень.

Місячний ліміт на оплату товарів, робіт і послуг за кордоном із гривневих рахунків збільшено зі 100 тисяч до 200 тисяч гривень в еквіваленті. До переліку дозволених операцій додано оплату оренди житла за кордоном. Розрахунки можна проводити як карткою, так і через перекази (зокрема, через систему “SWIFT”) із попередньою купівлею валюти банком.

Додано можливість оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном переказом із валютного рахунку на рахунок отримувача через систему “SWIFT”. Для таких операцій встановлено окремий ліміт — 200 тисяч гривень на календарний місяць.

Ліміт у розмірі 500 тисяч гривень на місяць для оплати валютною карткою послуг проживання за кордоном відтепер поширюється на оренду житла. Ці розрахунки також доступні за допомогою переказу з валютного рахунку на рахунок отримувача.

Нові умови для юридичних осіб

Добовий ліміт на зняття готівки з гривневих рахунків в Україні та з валютних рахунків (в Україні і за кордоном) підвищено зі 100 тисяч до 200 тисяч гривень. Ліміт на зняття готівки з гривневих корпоративних карток за кордоном становить 140 тисяч гривень на календарний місяць замість 17,5 тисячі гривень на тиждень.

Ліміт на розрахунки за кордоном за товари, роботи та послуги з використанням гривневих корпоративних карток збільшено зі 150 тисяч до 400 тисяч гривень на місяць. Валютними корпоративними картками можна розраховуватися без обмежень.

Введено “додатковий” ліміт для бізнесу, що формується за рахунок прямих благодійних внесків на користь військових частин Збройних Сил України та Національної гвардії України, здійснених із 10 серпня 2026 року. Внески мають підтверджуватися аудиторським звітом однієї з компаній “великої четвірки” та відповідними документами. Юридичні особи отримали право передавати свій “інвестиційний” та “додатковий” ліміти (або їх частину) пов’язаним компаніям у межах однієї бізнес-групи.

Експортери отримали дозвіл сплачувати штрафи, пені, бонуси та відшкодування збитків контрагентам-нерезидентам за договорами з експорту товарів. Річна сума таких переказів обмежена 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту після 23 лютого 2021 року.

Також запроваджено зміни за такими напрямами:

• репатріація дивідендів в умовах зміни організаційно-правової форми бізнесу;
• переказ коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН;
• купівля валюти гарантами або поручителями за банківськими кредитами в іноземній валюті;
• розширення переліку операцій, за якими банкам дозволені розрахунки за акредитивами, гарантіями та контргарантіями;
• переказ коштів для сплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах; переказ коштів Фондом розвитку інновацій у випадках, визначених рішенням уряду;
• перерахування коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.

Правила для фінансового сектору

Моторне (транспортне) страхове бюро України отримало дозвіл купувати іноземну валюту для розміщення коштів централізованого страхового резервного фонду за міжнародними договорами автомобільного страхування “Зелена картка”.

З 1 вересня 2026 року банки отримають можливість під час розрахунку валютної позиції включати ту частину сформованих резервів під активні операції, яка наразі не враховується.

Банкам дозволено повертати нерезидентам залучені кошти як інструменти капіталу у випадку відмови з боку регулятора в їх включенні до капіталу банку.

Читайте також:

“Дія.Картка” стала доступна для дитячих виплат: як відкрити рахунок “Турбота про дитину”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!