Московський патріархат вперто намагався підпорядкувати під себе українську церкву. Однак, повномасштабна війна змусила трансформуватися чимало релігійних громад в Україні. Десятки парафій перейшли від московського патріархату до ПЦУ. Чи готовий Бахмут до такого рішення?

Редакція «Бахмут. IN.UA» вирішила дізнатися думки бахмутян щодо того, чи є місце російській церкві в українському Бахмуті?

Олег Романенко — бахмутянин, наголошує, що в Бахмуті не було монополії на духовне життя

З паном Олегом розмову починаємо з питання про вплив церков, які підпорядковувалися московському патріархату, на громаду Бахмута. 

Олег Романенко. Фото: особистий архів героя

«Я не є парафіянином церков УПЦ (МП) в Бахмуті, тому я буду дуже обережно відповідати на ваші питання, щоби не образити почуття віруючих УПЦ (МП) серед яких багато бахмутян і серед яких є чимало істинно воцерковлених людей. Я не маю на увазі «захожан», які є в будь-якій церкві, що відвідують богослужіння лише на Різдво та Пасху і стають кумами під горілку після хрестин немовлят. А саме віруючих. Давайте визначимось одразу – монополії на духовне життя бахмутян УПЦ (МП) ніколи не існувало, в Бахмуті», — каже пан Олег.

Бахмутянин зауважує, що в Бахмуті функціонували  дуже потужні релігійні громади. Мова йде про євангельських християн-баптистів, Свідків Ієгови, громади мусульман, ПЦУ та римо-католиків. Попри те, домінуючою церквою була УПЦ (МП).

«Щодо впливу на проросійські погляди бахмутян, він на мою думку був саме безпосередній. Але вплив цей був не прямий, агресивно-пропагандиський, а опосередкований, лагідний. Що саме я маю на увазі? Літургія у всіх церквах УПЦ (МП) Бахмута Миколаївській, Всіхсвятській, Свято-Георгіївській, дерев’яній Іоанна Златоустого, Свято-Благовіщенській правилась церковно – слов’янською, а проповідь проголошувалась російською», — розмірковує пан Олег.

Бахмутянин наводить наступні  приклади. Відтак, в проповідях і на іконах побутували російські святі:

Святі мученики Царська сім’я Миколи II. Фото: з відкритих джерел

• Олександр Невський;
• Сергій Радонежський;
• Іоанн Кронштадтський;
• Оптинські старці;
• благовірний князь Дмитро Донськой;
• Серафім Саровський;
• Тихон Задонський;
• Іов Московський;
• святі мученики Царська сім’я Миколи II.

«Молись на вибір кожному, не схибиш, все одно московитські святі. Все це безумовно відкладається на підсвідомість. Паломницькі подорожі до Матронушки Московської або Ксенії Петербуржської, Дівєєвський монастир, всі дороги ведуть до «росії-матушки», яка має начебто особливу духовність, шлях «святої Русі». І створюється уявлення про єдиний духовний простір по обидва боки кордону, про «розділених» духовних братів — православних», — каже бахмутянин.

Історичний чинник, який впливав на релігійну громаду Бахмута

Казанська Ікона Божої Матері. Фото: з відкритих джерел

Пан Олег зараз в евакуації на Львівщині, бахмутянин часто відвідує місцеві храми,  у розмові чоловік розповідає про релігійний чинник, який мав вплив на громадське життя в Бахмуті:

«Цей релігійний чинник, зокрема православний, вже став колись у 17 столітті для козаків фатальним, коли на противагу пропонованого м’якому васалітету мусульманської Туреччини чи протестантської Швеції козацькі маси в 1654 році воліли перед козацькою старшиною в Переяславі піти «под високую руку царя православного», одновірця. Так і опинились в «братских обьятиях». В церковній лавці будь-якої бахмутській церкви УПЦ (МП) все на російській мові, завжди безліч акафістів чи житій російських святих чи угодників – очі розбігаються. І батюшка тобі порадить помолитися саме Казанській іконі Божої Матері, яка дуже швидко допомагає».

Як бахмутських священників змушували їздити до окупованих територій?

Російський військовий в окупованій Горлівці. Фото: Reuters

За словами пана Олега, Бахмутський благочинний округ належить до Горлівсько-Словянської єпархії, яка об’єднує парафії і монастирі на території північних районів Донецької області і Бахмуті, в тому числі тимчасово окупованих районів. 

Мова йде, зокрема, про кафедральне місто Горлівка — це резиденція правлячого єпископа Митрофана, члена Міжсоборної присутності Російської Православної Церкви. Митрофан фактично постійно перебуваючи на тимчасово окупованій території в м. Горлівка керував єпархією і священством, і бахмутськими священиками зокрема, каже пан Олег.

Читайте також: Перейменування вулиць, пов’язаних з російськими діячами в Бахмуті: чи на часі це питання? (Оновлено)

Митрополит Митрофан. Фото: з відкритих джерел

Крім того, в Бахмутському слідчому ізоляторі діє храм на честь ікони Божої Матері «Суручниця грішних», саме туди почергово їздили правити службу священники з окупованої території. Сам єпископ призначав наради в єпархії, тобто окупованій Горлівці і бахмутські священники вимушені були їздити через блокпости на окуповану територію.

«Як вони себе при цьому почували? На мою думку це робилось навмисно. Щоб показати – і там і тут однакові віруючи, православні. Нічого страшного за блокпостом (читай за порєбріком) не відбувається. Митрополит Митрофан впевнений, що УПЦ МП не ділить віруючих на своїх і чужих. Вважає своєю паствою людей по обидві сторони конфлікту. І не проводить межу між сепаратистами – «ополченцями» та українськими військовими», — наголошує бахмутянин.

УПЦ (МП) дуже консервативна за своєю суттю, влада правлячого архієрея над парафіяльним священником безмежна. За будь-яку мізерну провину, не кажучи вже про дії чи висловлювання проти волі, чи позиції єпископа – заборона в служінні позбавлення парафії. А для священника це кінець всьому, оскільки він фактично позбавлений права на професію. Багато хто з них окрім духовної семінарії будь-якої світської освіти немає.

Але має матушку і четверо дітей. Тому якщо єпископ промосковських поглядів, від парафіяльного священника важко очікувати відкритих проукраїнських поглядів або обговорення з паствою про зміну юрисдикції. А як налаштований священник – так налаштована і громада, бо авторитет священник вагомий і проти нього ніхто не піде, пояснює пан Олег.

Олександр Дяченко — фотохудожник, запевняє, що російської пропаганди в церкві Бахмута не було

Свято-Миколаївська церква. Фото: з відкритих джерел

Олександр Дяченко мешканець Бахмута, чоловіка впізнають за його талановитими фоторепортажами. Пан Олександр був прихожанином Свято-Миколаївської церкви, який підпорядковувався московському патріархату. Однак, каже бахмутянин жодної російської пропаганди у церкві не було. Натомість чоловік отримав тут велику підтримку після втрати дружини. 

«В цьому храмі я був хрещений, ще коли був немовлям. Тут я провів свою дружину в останню путь, це було ще до повномасштабної війни. В цьому храмі у мене сформувалася родина церковна, яка мене прийняла й мені допомогла триматися душевно. За московський патріархат там хіба що московська мова нагадувала. Потрібно розуміти, що люди різні, як й в суспільстві, так й в церкві. Зустрічалися москвофіли, так само як й в соціумі. Ніякої московської громади там ніколи не було й не звучало», — каже бахмутянин.

Чоловік позитивно відгукується стосовно протоієрея церкви, каже, що для багатьох бахмутян, які відвідували Свято-Миколаївську церкву — це була рідна людина. Співрозмовник наголошує, що силами протоієрея в Бахмуті побудували Недільну школу (ред. зараз вона згоріла) де діти мали змогу навчатися. 

Читайте також: Бахмут чи Артемівськ: як правильно називати місто-фортецю

Вихід українських церков з під московського патріархату чоловік підтримує. Таке рішення для Свято-Миколаївської церкви бахмутян обговорював й з настоятелем ще до війни, але громада, як й багато інших, не обдумала це спільно. 

Фотохудожник Олександр Дяченко наголошує, що церква має переходити під українське підпорядкування, але у конкретному випадку зі Свято-Миколаївським храмом — віряни віддані своєму настоятелю, тож перехід має бути зроблений так, щоб голова храму продовжив очолювати його.

Анжеліка Бороздіна — бахмутянка, говорить, що вплив московського патріархату був помітний

Анжеліка Бороздіна. Фото: Фейсбук

Бахмутянка Анжеліка Бороздіна відвідувала один із храмів в Бахмуті, який підпорядковувався московському патріархату. Пані Анжеліка згадує, що в церкві священник не згадував, хто конкретно напав на Україну в 2014 році, а замість виборів президента просив, щоб віряни прийшли привітати його з Днем народження. Після цих подій пані Анжеліна почала відвідувати храм ПЦУ, різницю бахмутянка відчула одразу. 

«Там ніхто не звертає увагу, в якому одязі ти прийшов. Ти прийшов до Бога — це головне, а не те, як ти одягнутий в храм», — зазначає героїня.

Зараз пані Анжела в евакуації, героїня оселися в Броварах. Проте, зазначає співрозмовниця навіть тут, є проблеми з московським патріархатом. Відтак, на все містечко є тільки одна церква ПЦУ. Героїня вважає, що до українців важливо доносити інформацію про діяльність храмів. Наприклад, ПЦУ з початку повномасштабного вторгнення допомагає переселенцям, видає гумдопомогу, а от УПЦ МП цього не робить. 

«Люди навіть не знають від кого вони беруть допомогу, вони приходять, отримують якісь речі, ліки чи їжу та йдуть геть. Вони не усвідомлюють, що їм допомагає саме українська церква. Я вважаю, що нам ще потрібна роз’яснювальна робота з населенням», — каже пані Анжеліка.

Чи доцільно заборонити УПЦ МП?

російський диктатор сталін. Фото: Вікіпедія

Кажуть, що історія циклічна, й справді чимало речей у нас повторюються. У СРСР раніше пробували заборонити релігію, але бажаного результату рішення не дало. Бо релігія стала підпільною, а саме суспільство не стало атеїстичним. 

Читайте також: «Храм — це не стіни, а люди»: отець Олексій про життя людей у Свято-Георгіївському храмі

Вже під час Другої світової сталін легалізував РПЦ у 1943 році й зробив з неї маріонетку для своїх цілей. Така лояльна та керована церква стала зручним інструментом. Однак, сьогоднішня РПЦ виконує в росії ту ж саму роль. Згодом російський диктатор насильно приєднав Греко-католицьку церкву до РПЦ у 1946 році, після чого греко-католики також пішли у підпілля. Зараз кількість вірян цієї парафії становить близько 5 мільйонів.

Заборона УПЦ МП може мати не такі наслідки, як їх уявляють в суспільстві, про це застерігав зверхник греко-католиків Святослав Шевчук: 

«Якщо ви хочете увіковічнити Московський патріархат в Україні – забороніть його».

Бахмутянин Олег Романенко вважає, що майбутнього у УПЦ (МП) в Україні немає, але існувати вона буде, адже якась частина віруючих у них все ж залишиться. Крім того, є регіони в яких її вплив залишається дуже суттєвим, наприклад Харківщина, Закарпаття та Донеччина, каже пан Олег. 

Чи може йти мова про відновлення УПЦ(МП) у Бахмуті після окупації?

На думку пана Олега тут все залежить, від волі громади. Якщо вона проголосує за зміну юрисдикції парафії та її перехід до Православної церкви України тоді діяльність релігійної громади УПЦ(МП) буде припинено. Є й інший шлях, як приклад пан Олег наводить ймовірність того, що Верховна Рада прийме закон про повну заборону діяльності УПЦ(МП) в Україні. Втім, як зауважує бахмутянин, поки для цього бракує політичної волі. 

Бахмутянин ділиться власним прикладом, який став для нього рушійною силою, щоб перейти до ПЦУ:

«У День пам’яті та примирення 8 травня 2015 року, у Верховній Раді тривало засідання. Виступав тогочасний президент Петро Порошенко, під час промови він оголосив прізвища 21 громадянина, яким присвоїли звання Героя України, 10 із них – посмертно. Митрополит Онуфрій не підвівся під час зачитування імен Героїв України, зокрема й загиблих в АТО, і демонстративно сидів.  Під час оголошення прізвищ у залі встали всі присутні депутати, запрошені гості у тому числі і священики УПЦ КП, Української Греко-католицької церкви, Римо-католицької церкви, мусульмани, Армянської апостольської церкви і лише митрополит Онуфрій сидів. Я був шокований цим. І я собі сказав – це не моя церква»

Що будуть робити із майном, яке належить УПЦ МП? Пояснення юриста

У такому стані священники московського патріархату залишили Києво-Печерську Лавру. Фото: Олександр Ткаченко

Релігійні організації, каже пан Олег, мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, які надаються їм на договірних засадах. Відтак, будівлі і майно, які є державною власністю передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим – Уряду Республіки Крим.

Існує також Типовий договір про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю. Однак, згідно з законом договори про надання в користування релігійним організаціям культових та інших будівель і майна можуть бути розірвані або припинені в порядку і на підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Законодавцем також передбачено порядок почергового користування культовими будівлями та майном двома або більше релігійними громадами. Якщо простими словами, це означає, що — культова будівля і майно, що є державною власністю, може передаватися у почергове користування двом або більше релігійним громадам за їх взаємною згодою.

Релігійні організації мають переважне право на передачу їм культових будівель із земельною ділянкою. Законом України передбачено лише користування землею, а от самовільне захоплення культових будівель чи привласнення культового майна не допускається. 

Зараз відбувається парад прийняття обласними та міськими радами рішень про припинення права УПЦ (МП) користуватися земельними ділянками, припинення договорів оренди нерухомого майна. Вочевидь для цього склалися всі соціальні і політичні передумови. 

Держава зміцнює національну безпеку у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій під час війни.  Тобто рішення про припинення в Бахмуті релігійним організаціям УПЦ (МП) користуватися земельними ділянками або орендованим у держави майном можуть прийняти лише депутати відповідним рішенням.

Мотлох, залишений представниками МП. Фото: Олександр Ткаченко

Автоматично право користування земельними ділянками до ПЦУ не переходить. Вивозити церковне майно священники УПЦ (МП) можуть лише те, що належить їм особисто і то, лише за умови що вони це можуть довести документально. Тобто мати документи на право власності. Все рухоме майно релігійної організації (ікони, богослужбові книги, церковне начиння, мощі, меблі) за Статутом належить конкретній релігійній громаді і ніяким чином не може належати всій УПЦ (МП) як частині Російської православної церкви на території України, що вважає себе самоврядною. 

В кожному окремому випадку треба читати Статут релігійної громади, яким передбачений порядок розпоряджатися майном громади. Одноосібно священник розпоряджатися майном релігійної громади не має права. Є парафіяльна рада, її голова, скарбник парафії, вони повинні дбати про церковне майно. Але з огляду на авторитарні порядки, які панують всередині УПЦ (МП) відбувається вочевидь навпаки.

Фото: «Бахмут. IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Питання матеріальної підтримки мешканців, які виїхали в інші регіони України, залишається одним із найактуальніших для Бахмутської громади. Саме тому в громаді доступні різні види соціальної підтримки. Вони передбачені для військових і цивільних.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала всю інформацію про діючі програми матеріальної підтримки бахмутян станом на липень 2026 року.

Зміст

1. Матеріальна допомога сім’ям з дітьми.
2. Матеріальна допомога людям у складних життєвих обставинах.
3. Матеріальна допомога цивільним, які постраждали внаслідок війни або Чорнобильської катастрофи.
4. Матеріальна допомога на поховання.
5. Допомога на проживання ВПО.
6. Матеріальна допомога на опалювальний сезон.
7. Допомога людям старшого віку.
8. Матеріальна допомога Почесним громадянам Бахмута.
9. Матеріальна допомога військовим.
10. Матеріальна допомога сім’ям військовослужбовців.
11. Куди звертатися бахмутянам за оформленням матеріальної допомоги.

Матеріальна допомога сім’ям з дітьми

Матеріальну допомогу мешканцям Бахмута надають згідно з новим Положенням, затвердженим 26 червня.

Матеріальна допомога сім’ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах надається раз на рік і складає 7 000 гривень на родину.

Матеріальна допомога сім’ям з дітьми з інвалідністю та багатодітним родинам надається один раз на рік і складає 15 000 гривень на родину.

Матеріальна допомога батькам або особам, що їх замінюють на оплату проїзду дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, до/із закладів оздоровлення та відпочинку надається один раз на рік. Її розмір складає 2 500 гривень на одну дитину.

Матеріальна допомога людям у складних життєвих обставинах

Матеріальна допомога окремим категоріям громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах надається один раз на рік і складає 7 000 гривень. Її можуть отримати:

• люди віком від 60 років;
• людям з інвалідністю. 

Матеріальна допомога окремим категоріям громадян надається один раз на рік, розмір допомоги визначає комісія, але сума не має перевищувати 20 000 гривень. Її можуть отримати:

• люди, які отримали поранення, контузію, каліцтво або інші ушкодження здоров’я внаслідок дії вибухонебезпечних предметів, обстрілів, бойових дій або інших наслідків збройної агресії проти України;
• онкохворі;
• тяжкохворі після операції та/або тривалого або вартісного стаціонарного лікування;
• постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким проведено операцію та/або після тривалого або вартісного стаціонарного лікування;
• люди, сім’ї яких перебувають у складних життєвих обставинах у зв’язку з тяжкою хворобою члена родини I–II ступеня споріднення;
• люди, які опинились у складних життєвих обставинах та потребують надання матеріальної допомоги.

Такий вид матеріальної допомоги надається у випадках:

• термінового оперативного втручання або стаціонарного лікування, а також отримання інших життєво необхідних медичних процедур або лікарських препаратів внаслідок тяжкої довготривалої хвороби, травм та пошкоджень здоров’я, отриманих внаслідок ДТП, дії вибухонебезпечних предметів, поранень або контузії внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану в Україні;
• надзвичайних ситуацій (пожежі, стихійні лиха, підтоплення/повені, надзвичайні ситуації внаслідок збройної агресії рф тощо), що відбулись протягом останніх 12 місяців до дати звернення та внаслідок яких завдано збитки майну потерпілого;
• перебування родини у складних життєвих обставинах у зв’язку з терміновим оперативним втручанням або стаціонарним лікуванням внаслідок тяжкої довготривалої хвороби або травми, які відбулися протягом останніх 12 місяців до дати звернення за матеріальною допомогою, члена родини I-II ступеня споріднення за умови що такий член родини не може самостійно звернутись за наданням матеріальної допомоги;
• інші складні життєві обставини, які людина не в змозі подолати самостійно та потребує надання матеріальної допомоги (втрата роботи/заробітку, проходження вартісних медичних обстежень тощо, що відбулося протягом останніх 6 місяців до дати звернення).

Матеріальна допомога особам похилого віку, які перебувають у складних життєвих обставинах, надається один раз на рік. Її розмір визначає комісія з урахуванням наданих документів та конкретних обставин. Сума допомоги не може перевищувати 20 000 гривень.

Матеріальна допомога дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, що перебувають на обліку служби у справах дітей надається один раз на рік. Її розмір становить 5000 гривень.

Матеріальна допомога цивільним, які постраждали внаслідок війни або Чорнобильської катастрофи

Матеріальна допомога особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, надається один раз на рік з нагоди Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вона становить 10 000 гривень.

Грошова допомога цивільним (у тому числі ВПО), звільненим з полону, яким встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України надається одноразово. Її розмір складає 150 000 гривень.

Грошова допомога цивільним, які отримали поранення/контузію/каліцтво під час виконання завдань військових адміністрацій щодо підвищення обороноздатності держави на період дії воєнного стану в Україні надається одноразово. Вона передбачена цивільним, які отримали ушкодження під час будівництва, облаштування укріплень, чергування, евакуаційних заходів, забезпечення життєдіяльності громади тощо.

Виплата надається за умови, що постраждала людина не перебуває на військовій службі або на службі в структурних підрозділах ДСНС і Національної поліції. Розмір допомоги становить 50 000 гривень.

Матеріальна допомога дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, з числа родин загиблих (померлих), безвісти зниклих мешканців області, які загинули внаслідок ворожих обстрілів, надається щомісяця. Її розмір становить 15 000 гривень.

Матеріальна допомога на поховання

Матеріальна допомога на поховання надається одноразово людям, які поховали померлого мешканця Бахмутської громади. Вона надається за умови обставин, що призвели до суттєвого фінансового навантаження на сім’ю. До таких обставин належать:

• смерть після довготривалого та/або вартісного лікування, яке проводилося не більше ніж за 6 місяців до дати смерті;
• смерть людини з інвалідністю І або ІІ групи;
• смерть внаслідок непередбачуваної події (загибель внаслідок ДТП, обстрілу або інших надзвичайних ситуацій).

Матеріальна допомога надається за умови звернення протягом шести місяців з дати смерті. Її розмір становить 10 000 гривень.

Допомога на проживання ВПО

Допомога на проживання окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб надається одноразово окремим категоріям. А саме:

• сім’ї з дітьми до 18 років та/або людиною до 23 років, яка навчається за денною або дуальною формою освіти у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти. Допомога надається за умови, що загальний нарахований середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім’ї за один квартал не перевищує 13 312 гривень. Розмір допомоги складає 10 000 гривень на сім’ю;
• сім’ї з дітьми з інвалідністю або люди з інвалідністю. Загальний нарахований середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім’ї за один квартал має не перевищувати 13 312 гривень. Розмір допомоги складає 10 000 гривень на сім’ю;
• сім’ям, у складі яких відсутні діти віком до 18 років та/або людина до 23 років, які навчаються, якщо загальний нарахований середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача за один квартал не перевищує 10 380 гривень. Розмір виплати складає 6 000 гривень на сім’ю.

Матеріальна допомога зазначеним категоріям надається за умов відсутності державних виплат на проживання у всіх членів сім’ї та якщо всі працездатні члени сім’ї зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні особи або як такі, що шукають роботу, працюють, навчаються за денною чи дуальною формою освіти або доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Матеріальна допомога на опалювальний сезон

Матеріальна допомога окремим категоріям громадян для проходження осінньо-зимового періоду, у тому числі внутрішньо переміщеним особам передбачена на придбання твердого палива. Їх можуть отримати вразливі категорії: 

• люди старшого віку, в тому числі й ті, хто не набув права на пенсію;
• люди з інвалідністю; 
• сім’ї з дітьми з інвалідністю;
• малозабезпечені та багатодітні сім’ї;
• сім’ї, в яких дитина виховуються одиноким батьком/матір’ю або один з батьків дитини помер;
• люди, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
• сім’ї, в яких виховують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
• сім’ї людей, визнаних зниклими безвісти за особливих обставин;
• ветерани війни (люди з інвалідністю внаслідок війни, учасники бойових дій, учасники війни);
• члени сімей загиблих/померлих ветеранів війни, захисників та захисниць України. 

Допомога надається за умов, якщо родина мешкає в будинку з пічним опаленням та не отримує субсидій чи пільг для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного палива і скрапленого газу.

Розмір допомоги складає 15 000 гривень.

Допомога людям старшого віку

Щомісячна стипендія особам, яким виповнилось 100 та старше років становить 5 000 гривень на місяць. Її виплачують до смерті отримувача або його виїзду за кордон для проживання.

Матеріальна допомога Почесним громадянам Бахмута

Матеріальна допомога Почесним громадянам міста Бахмут надається один раз на рік з нагоди Дня міста. Її розмір становить 2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб (ред. 6 656 гривень).

Матеріальна допомога військовим

Матеріальна допомога особам, мобілізованим під час дії воєнного стану надається одноразово військовозобов’язаним, яких після 1 січня 2024 року призвали на військову службу по мобілізації. Розмір допомоги становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (66 560 гривень).

Матеріальна допомога особам, які вперше уклали контракт на проходження військової служби надається одноразово військовозобов’язаним, яких після 1 січня 2024 року прийняли на службу до за першим контрактом. Розмір допомоги становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (66 560 гривень).

Раніше редакція запитувала у МВА чому при наданні матеріальної допомоги враховують дату мобілізації. Нам зазначили, що визначення категорій отримувачів матеріальної допомоги, в тому числі з урахуванням дати мобілізації, передбачене діючиими цільовими програмами соціального захисту, рекомендаціями Донецької ОВА, Ради оборони Донецької області та рішень, прийнятих у межах повноважень Бахмутської МВА. Під час надання допомоги враховують пріоритети соціальної та ветеранської політики, актуальні потреби в умовах воєнного стану та фінансові можливості бюджету Бахмутської громади.

Матеріальна допомога важкопораненим військовослужбовцям надається у разі стаціонарного та/або оперативного лікування поранень, травм або контузії, отриманих під час участі в бойових діях або внаслідок виконання службових обов’язків. Її розмір визначає комісія, але він не може перевищувати 50 000 гривень. Допомога надається раз на рік.

Матеріальна допомога на забезпечення ветеранів війни лікарськими засобами, які не входять до переліку безкоштовних ліків Національної служби здоров’я України, надається раз на рік у разі лікування онкологічних та інших тяжких захворювань, у тому числі із застосуванням оперативних втручань, спеціалізованого стаціонарного та довгострокового амбулаторного лікування, дороговартісних медичних процедур. Розмір допомоги визначає комісія, але він не може перевищувати 15 000 гривень.

Матеріальна допомога захисникам та захисницям, ветеранам війни до Дня захисників і захисниць України надається раз на рік. Її розмір складає 10 000 гривень.

Матеріальна допомога військовослужбовцям, звільненим з полону, надається одноразово. Її розмір складає 50 000 гривень.

10 червня Бахмутська МВА ухвалила розпорядження Про організацію надання матеріальної допомоги на забезпечення іпотечного кредитування на придбання житлових приміщень ветеранам війни. Воно передбачає можливість виділення грошової допомоги з бюджету на покриття першого внеску за іпотекою.

Матеріальну допомогу на покриття першого внеску за іпотекою можуть отримати люди, які станом на 24 лютого проживали в Бахмутській громаді і на дату звернення мають зареєстроване/задеклароване місце проживання на території Бахмутської громади. Допомогу надаватимуть тих, хто має один із статусів:

• учасники бойових дій, визначені пунктами 19-24 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
• особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені пунктами 11-16 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
• члени сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України: батьки, один з подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не мають і не мали власних сімей, діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття, діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти, утриманці загиблого (померлого) захисника або захисниці України, яким у зв’язку з цим виплачується пенсія.

Для отримання матеріальної допомоги ці категорії людей мають бути учасниками програми “єОселя” або ж мати зобов’язання по інших іпотечних кредитах на придбання житла на території України (за винятком іпотечних кредитів на придбання житла на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях).

Потрібно мати іпотечний договір на придбання житла за програмою “єОселя” або інших іпотечних кредитах на придбання житла після 24 лютого 2022 року. Серед умов також вказано, що людина має зробити перший внесок за іпотечним договором.

Матеріальну допомогу надаватимуть за умов, якщо:

• заявник та члени його сім’ї не мають у власності житлової нерухомості, окрім об’єктів на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях;
• заявник та члени його сім’ї протягом 36 місяців до дати подання заяви про надання матеріальної допомоги не здійснювали відчуження об’єктів житлової нерухомості на підконтрольній Україні території.

Матеріальна допомога сім’ям військовослужбовців

Матеріальна допомога дітям осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, загиблих (померлих) захисників чи захисниць України до Дня захисників і захисниць України надається раз на рік. Її розмір становить 5 000 гривень.

Матеріальна допомога сім’ям осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, надається раз на рік. Її розмір становить 25 000 гривень на родину.

Матеріальна допомога на поховання загиблих (померлих) захисників чи захисниць України надається одноразово. Її розмір становить 50 000 гривень.

Матеріальна допомога на спорудження пам’ятника захисникам чи захисницям України надається одноразово на покриття витрат з виготовлення та встановлення пам’ятника. До витрат входять:

• виготовлення пам’ятника і його складових частин: арки, стели, тумби, надмогильної плити тощо;
• витрати на матеріали, роботи з виготовлення та художньо-декоративні роботи з нанесення надписів та зображень;
• роботи зі встановлення пам’ятника та флагштоку.

Розмір допомоги складає 50 000 гривень. Якщо витрати склали меншу суму, то розмір допомоги дорівнюватиме фактичним витратам.

Матеріальна допомога особам, яким вручена відзнака Бахмутської міської військової адміністрації за загиблого (померлого) захисника чи захисницю України надається одноразово. Її розмір складає 10 000 гривень.

Також у Донецькій області передбачена щомісячна грошова допомога дітям загиблих, зниклих безвісти і полонених захисників та захисниць. Щомісячні виплати у розмірі 3 тисяч гривень передбачені дітям до 18 років. У разі, якщо дитина навчається за денною формою в закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти, матеріальну допомогу виплачують до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення 23 років.

В Управлінні з питань ветеранської політики Донецької ОВА нам пояснили, що виплати передбачені за рахунок субвенції з обласного бюджету. Тому за оформленням допомоги потрібно звертатися у громаду, в якій зареєстрована дитина. ВПО, які проживають у межах Донецької області, можуть також звернутися за місцем фактичного проживання.

Куди звертатися бахмутянам за оформленням матеріальної допомоги

Перелік документів, необхідних для оформлення допомоги, є в Положенні про надання матеріальної допомоги. Для кожної категорії отримувачів передбачений різний пакет документів.

Зібрані документи потрібно надіслати на електронну адресу Управління соціального захисту населення Бахмутської міськради: [email protected]. Документи приймають до 1 грудня.

Додаткову інформацію можна отримати за телефонами: +380 (95) 498 7615, +380 (99) 713 3980.

Читайте також:

• Як ВПО отримати 31 900 гривень на розвиток бізнесу: умови
• Яку допомогу можуть отримати українці після виїзду з окупації
• Багатодітні ВПО можуть отримати грошову допомогу від “СОС Дитячі Містечка Україна”: як податися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Повномасштабна війна призвела до трагічної втрати годувальників у багатьох українських родинах. Для підтримки таких сімей держава передбачає спеціальні пенсійні виплати.

Які існують види допомоги, який розмір виплат у 2026 році та як правильно оформити документи — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Програми пенсійних виплат та право на їх отримання

На сьогодні в Україні діють три основні програми пенсійного забезпечення у разі втрати годувальника. Громадяни можуть оформити стандартні виплати, пенсії для родин загиблих військовослужбовців, а також виплати для родичів осіб, які зникли безвісти. Важливо, що родини зниклих безвісти отримують право на пенсію через місяць після внесення поліцією інформації про зникнення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Пенсія призначається непрацездатним членам родини, які перебували на утриманні годувальника. Обов’язковою умовою є наявність у померлого страхового стажу на день смерті. Винятком є діти — їм виплати призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні. До того ж усиновлені діти мають однакові права з рідними.

Згідно з законодавством, непрацездатними членами сім’ї вважаються:

• чоловік або дружина, батько чи мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку;
• діти до 18 років, або старші, якщо вони отримали інвалідність до повноліття;
• чоловік або дружина, а за їх відсутності — один з батьків, брат, сестра, дідусь чи бабуся, які доглядають за дитиною померлого до восьми років, незалежно від їхнього віку і працездатності.

Батьки або дружина померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію у разі втрати джерела доходу.

Виплати родинам військовослужбовців та їх розмір у 2026 році

Право на пенсію за померлого військовослужбовця мають батьки та дружина чи чоловік, які досягли пенсійного віку. Для них не обов’язкова наявність страхового стажу або встановлення інвалідності. Також виплати отримують діти військового. Якщо захисник загинув під час виконання службових обов’язків, право на пенсію виникає не раніше, ніж за 5 років до досягнення віку, який дає право на пенсію за віком.

Розмір такої пенсії коливається від 30% до 70% від грошового забезпечення померлого. З 1 березня 2026 року Кабінет Міністрів України в рамках щорічної індексації суттєво підвищив мінімальні гарантовані виплати. Раніше мінімальна пенсія становила 7 800 гривень. Тепер для одного непрацездатного члена сім’ї ця сума складає 12 810 гривень на місяць. Якщо ж допомога призначається двом або більше членам родини (крім батьків, дружини та дітей), мінімальна сума становить 10 020 гривень для кожного.

У цивільних випадках розмір пенсії розраховується на основі стажу та заробітку померлого. На одну непрацездатну особу виділяється 50% від розрахованої пенсії за віком, на двох і більше — 100%, які розподіляються рівними частинами.

Процедура оформлення та необхідні документи

Звернутися за призначенням пенсії можна до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України, незалежно від місця прописки чи фактичного проживання. Альтернативний спосіб — подати електронну заяву через вебпортал ПФУ у розділі “Призначення пенсії”.

До заяви необхідно додати наступний пакет документів:

• документи про місце проживання;
• індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 1 липня 2000 року;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків або свідоцтво про соціальне страхування заявника та померлого;
• свідоцтво про народження або паспорт заявника;
• довідка про склад сім’ї померлого за наявності;
• копії документів, що засвідчують родинні стосунки;
• свідоцтво про смерть, рішення суду про визнання зниклим безвісти або оголошення померлим, чи витяг з ЄРДР;
• документи про вік померлого, якщо цих даних немає у свідоцтві про смерть;
• довідки з навчальних закладів про денну форму навчання дітей;
• довідка про те, що член родини не працює і доглядає за дитиною померлого до восьми років;
• документ про перебування членів сім’ї на утриманні;
• експертний висновок про зв’язок смерті з наслідками аварії на ЧАЕС, якщо це релевантно;
• документ від військової частини чи комісаріату про дату та причину смерті військовослужбовця;
• документи про стаж.

Читайте також:

Неврахований стаж: чому Пенсійний фонд не зараховує роки роботи та як добитися перерахунку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!