Через війну багато українців втратили житло та роботу, внаслідок цього забезпечення себе базовими потребами, такими як їжа, оренда квартири й ліки — стало важкою ношею. Втім, зараз вже чимало бахмутян знайшли роботу та почали заробляти, тож саме час подумати про заощадження, бо навіть з мінімальним доходом можна й потрібно відкладати кошти. Бахмутяни, які зараз перебувають у Дніпрі можуть пройти навчання з фінансової грамотності.

Павло Казидуб, менеджер проєкту “Розвиток практичних навичок та підвищення економічної включеності молоді ВПО Дніпропетровської області” розповів редакції «Бахмут.IN.UA» про те, як фінансова грамотність покращить життя ВПО.

Про курс

Благодійний фонд “Право на захист” за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit GmbH запрошує на навчальний курс “Нові можливості на новому місці: важливі навички для працевлаштування та фінансової стабільності ВПО”.

Ця освітня програма триватиме з другої половини липня до кінця листопада 2023 року. Навчання буде офлайн, у місті Дніпро 1 раз на тиждень. Учасники курсу від 18 до 35 років зможуть:

Потрапити на курс зможуть 120 осіб, віком від 18 до 35 років. Фото: з відкритих джерел

• отримати знання, що  допоможуть у працевлаштуванні.
• напрацювати практичні навички для кар’єрного росту
• скласти ефективне резюме та впевнено почуватися на співбесідах
• дізнатися, як розпочати власну справу
• оволодіти сучасними цифровими інструментами;
• навчитися ефективно управляти власними фінансами
• познайомитися з однодумцями і долучитися до спільноти активної молоді

Як записатися на курс?

Щоб стати учасником курсу потрібно заповнити заявку на участь за посиланням до 23 липня: https://forms.gle/LEh9GMoKsAMx5QF76

Зверніть увагу, що БФ “Право на захист” залишає за собою право закрити реєстрацію на курс раніше, адже кількість місць обмежена. Тож, якщо ви плануєте взяти участь у курсі – радимо заповнити заявку якомога швидше.

До кінця липня БФ “Право на захист” опрацює всі заявки та обере 120 учасників, яких запросить на навчання.

Лист-підтвердження про участь у конкурсі прийде з поштової скриньки [email protected] .

Вам буде цікаво:

• Бахмутський центр зайнятості допомагає знайти роботу або отримати консультацію через вайбер
• Як влаштуватися на нову роботу, якщо вас не звільняють з попередньої — пояснення від Центру зайнятості
• 8 небанальних платформ де можна знайти роботу

Навіщо переселенцям фінансова грамотність?

Павло Казидуб, менеджер проєкту “Розвиток практичних навичок та підвищення економічної включеності молоді ВПО Дніпропетровської області”. Фото: надане героєм

Предмет “Фінансова грамотність” не викладають в школі, хоча з веденням бюджету стикаються всі. Редакція запитала у експерта навіщо людям потрібна фінансова грамотність.

“Вона допомагає краще зрозуміти свої доходи, витрати, збереження та інвестиції. Дозволяє робити ефективніші фінансові рішення і планувати майбутнє. Це особливо важливо для внутрішньо переміщених осіб, адже вони перебувають у стані невизначеності, вимушені витрачати кошти на оренду житла та переїзди, а також знаходити роботу на новому місці та інтегруватись у нові громади. Навички фінансової грамотності дають можливість переселенцям бути більш незалежними та впевненими у своїх фінансових рішеннях”, – каже Павло Казидуб.

За словами експерта, учасники, які вирішать взяти учать у курсі зможуть покращити фінансове становище людини, адже людина навчиться правильно розпоряджатися грошима. Окрім цього, слухачі курсу отримають практичні поради щодо заощадження, ефективного управління боргами, пошуку роботи та планування майбутніх фінансових цілей. 

Три поради, які допоможуть заощадити

Заощадження допомагають почуватися впевненіше. Фото: фотосток

Павло Казидуб поділився з читачами «Бахмут.IN.UA». трьома порадами, які покращать фінансове становище.

1) Створіть бюджет це можна робити в записнику або в спеціальних додатках на телефоні: складіть план, як розподілити свої доходи на різні категорії витрат. Приділіть увагу основним потребам, розподіліть кошти за основними витратами;

2) Визначте пріоритети:  визначте, які витрати є головними, а які другорядними. Зосередьте свої зусилля на досягненні цілей, які допоможуть вам зберегти гроші, 

3) Заощаджуйте автоматично: встановіть автоматичне перерахування частини свого доходу на відкладений рахунок або заощаджувальний рахунок. Це можна зробити у мобільному додатку вашого банку.

“Якщо заощаджувати щомісяця 500 гривень за рік ви будете мати на своєму рахунку 6000 гривень. Це можуть бути гроші, які допоможуть вам забезпечити непередбачені витрати, що спіткають всіх, і вимушено переміщених зокрема.  Незалежно від того, чи ви заощаджуєте 10, 50 або 100 гривень на місяць, ви створюєте фінансову подушку, яка може послужити вам в майбутньому. Заощадження працюють для всіх, незалежно від суми, і можуть відкрити двері до більш впевненого та стабільного фінансового майбутнього”, — пояснює експерт.

Фото: «Бахмут.IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Окремі українські військовослужбовці можуть позбутися статусу учасника бойових дій. Анулювання посвідчення призводить до втрати передбачених державою пільг та фінансових доплат. Для збереження соціальних гарантій ветерани також зобов’язані вчасно оновлювати свої особисті дані в державних реєстрах.

Детальніше про те, чому можуть анулювати статус УБД — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Значення статусу та перелік пільг

Посвідчення учасника бойових дій надає військовим доступ до системи державних компенсацій. Втрата цього статусу автоматично означає припинення фінансової підтримки від держави, зокрема скасування комунальних пільг та спеціальних надбавок до виплат.

Згідно з даними Пенсійного фонду, статус УБД відкриває доступ до таких форм забезпечення:

• знижки на оплату житлово-комунальних послуг;
• пільговий проїзд;
• медичне забезпечення;
• податкові пільги;
• пріоритет у певних державних програмах;
• додаткові пенсійні гарантії та спеціальні надбавки.

Причини скасування статусу

Механізм позбавлення статусу регламентується постановою Кабінету Міністрів №203. Документ визначає дві підстави для анулювання посвідчення. Перша — виявлення неправдивих даних, поданих під час оформлення статусу. Друга — встановлення судом факту вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину під час виконання бойових завдань.

З початком повномасштабної війни кількість військовослужбовців із правом на пільги зросла. Разом із цим збільшилося фінансове навантаження на бюджет. Держава переводить систему соціального забезпечення ветеранів до моделі постійної верифікації. Аналогічний підхід уже застосовується для перевірки отримувачів пенсій, субсидій та виплат внутрішньо переміщеним особам через електронні реєстри.

Правила збереження виплат

Отримання частини пільг залежить від актуальності інформації в базах Пенсійного фонду України. Ветеран зобов’язаний повідомити установу протягом 30 днів у разі зміни:

• місця проживання;
• складу сім’ї;
• переліку споживаних комунальних послуг.

Невчасне оновлення інформації призводить до затримки або повного припинення надання окремих пільг, зокрема адресних доплат та комунальних знижок. Це відбувається навіть без юридичного анулювання статусу УБД.

Зарахування стажу та вихід на пенсію

Учасники бойових дій мають право на достроковий вихід на пенсію. Для чоловіків пенсійний вік становить 55 років, для жінок — 50 років. Для отримання виплат необхідно накопичити мінімальний страховий стаж: 25 років для чоловіків; 20 років для жінок.

Держава зараховує період військової служби до трудового та страхового стажу військовослужбовця. Ця норма діє незалежно від того, чи сплачував роботодавець єдиний соціальний внесок за мобілізованого працівника. Такий механізм дозволяє військовим зберігати свої пенсійні права під час проходження служби та захищає їхні майбутні виплати.

Читайте також:

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До того ж , втрата власного дому, вимушений переїзд та процес адаптації у новій громаді супроводжуються складними психологічними станами, і стан “жити потім” все більше стає звичним. Проте, а чи правильне це рішення?

Практична психологиня Юлія Сирота, яка сама має досвід вимушеного переселення з міста Родинське на Донеччині, розповідає про головні проблеми внутрішньо переміщених осіб. Фахівчиня пояснює механізми адаптації, методи боротьби з тривогою та правила вибудовування особистих кордонів у нових громадах.

Втрата дому

Психологиня Юлія Сирота, яка регулярно працює з переселенцями, поділилася власним узагальнюючим досвідом у Threads, написавши, що ВПО іноді сумують не тільки за домом, аі за своєю версією, котра залишилася в минулому. Редакція Бахмут IN.UA побачила цей допис та зв’язалася з фахівчинею. Вона розповідає, що передумовою для створення допису у платформі Threads став тренінг по визначеній та невизначеній втраті:

“Як психологиня, яка працює з ВПО, скажу: іноді люди сумують не тільки за містом чи квартирою. А за версією себе, яка залишилася в минулому житті”, — написала експертка.

“На тренінгу я зустрілася з жінками зі свого рідного міста. Всі ці почуття втрати спільноти та дому я вирішила вкласти в один допис. Найбільше запам’ятовувалися ті коментарі, де люди писали, що вони досі зберігають ключі від дому в сумочці або в кишенці. І також ті, де люди шкодували, що не забрали фотографії“, — зізнається Юлія Сирота.

Загалом, фахівчиня каже, що психологічні потреби ВПО постійно змінювалися. У перший рік повномасштабної війни запити переселенців до психологів рідко стосувалися безпосередньо втрати житла.

“На початку війни було багато завмирання і витіснених почуттів. Основна мета — вижити, адаптуватися. Більшість запитів були пов’язані з чимось особистим: робота, особисте життя, дружні стосунки”, — зазначає експертка.

Усвідомлення втрати почало приходити пізніше, коли війна продовжувалася, люди були змушені покинути власні домівки та почасти адаптуватися новому місці.

“Тема дому настільки болюча, що вона навіть не одразу виринає. Коли я розпитую, звідки ви, коли виїхали, зазвичай чую відповіді: “Я виїхала, але все добре”. Проте це не те “добре” в нашому розумінні. Людина просто намагається з цим впоратися і витісняє почуття”, — додає Юлія.

Окремо експертка виділила людей, які втрачають дім вдруге (починаючи з 2014 року), стикаються зі специфічними психологічними реакціями.

“З того, що я бачила, це здебільшого тотальне виснаження. Людина повністю намагається від цього відійти, переїхати якомога далі, відрізати болючі зв’язки, бо не має можливості з цим впоратися“, — коментує Юлія.

Проте є й інший досвід. За словами психологині, у соціальних мережах ділилися більш позитивним контекстом: коли ВПО відпускали думку про повернення додому, то починали жити. 

Адаптація та пошук внутрішньої опори

Процес звикання до нового міста вимагає часу та поваги до власного стану.

“Найперше — це не вимагати від себе швидкої адаптації, бо це неможливо. Якщо людина довго живе під обстрілами, в небезпеці, основна задача — вижити, і немає місця почуттям. На новому безпечному місці ми трішечки розморожуємося. Стан може нахлинути ікс-два“, — пояснює психологиня.

Важливою частиною адаптації є робота з різними емоціями, зокрема зі злістю.

“Не всі люди відчувають тільки сум. Там може бути багато злості. Такі техніки, як медитації, можуть не допомагати. Треба вивільняти цю злість — це може бути бокс або інші фізичні навантаження. Не стримувати її в собі, бо вона має поганий вплив на стан“, — акцентує експертка.

Спілкування з людьми, які мають схожий досвід, теж є дієвим інструментом для соціалізації та пошуку внутрішньої гармонії.

“Коли ми проживаємо щось складне, то це краще проживати поруч з людьми. Це можливість бути серед своїх. Ця спільнота не буде знецінюючою, бо є розуміння, як це — залишати власний дім. У таких спільнотах є шанс побути і погурювати погорювати“, — зазначає Юлія.

Найголовнішою проблемою в контексті адаптації, з якою особисто працює Юлія Сирота — це те, що багато переселенців живуть у стані “життя на потім”, очікуючи на повернення, що гальмує процес адаптації.

“Якщо не відгоювати відгорюватис  певні моменти, то вони не запускають нормального життя. Невизначена втрата сповільнює процес адаптації. Треба вводити рутину, помічати маленькі радощі. Це може бути смачний обід, дитина знайшла нового друга. Якщо ми кожного дня намагаємося помічати  щось хороше, то це формує нові нейронні зв’язки.Це формує нові нейронні зв’язки. Важливо нормально їсти, нормально спати, мати фізичну активність“, — розповідає фахівчиня.

“Червоні прапорці” для звернення до спеціаліста

Юлія Сирота радить ВПО звертатися до психолога, особливо, якщо люди починають бачити в собі чи в близьких конкретні сигнали у поведінці, які свідчать про необхідність фахової допомоги:

“Найперше — подивитися, як виглядає власна квартира. Якщо житло захаращене, а прибирання не в топі, і це нетипова поведінка. Якщо людина відчуває фонову тривогу: вибухів немає, ніч тиха, але вона не може заснути. Плутає звуки сильного вітру зі звуками снаряду. Це сигнал про те, що краще звернутися за допомогою“, — пояснює Юлія.

Серед інших ознак експертка виділяє розлади харчової поведінки (переїдання або повна відмова від їжі), безсоння, коли людина перестає з усіма спілкуватися або якщо вона просто нічого не відчуває — ані радості, ані суму, ані страху.

Взаємодія з місцевими мешканцями та владою

Комунікація між ВПО та жителями приймаючих громад часто може супроводжуватися напругою через брак ресурсу на співчуття. Юлія Сирота каже, що часто в таких випадках у людей, які стали переселенцями, немає контакту з місцевими жителями, через що останні не можуть зрозуміти почуттів перших.

“Ми мало говоримо про почуття людей, які вимушені покинути власний дім. В умовах війни це досить складно, бо кожен з нас виснажений по-своєму. Треба прямо казати, коли неприємно, або що ви не хочете про це розмовляти. Питання інших людей можуть ретравматизувати та нашкодити“, — радить психологиня.

Щодо дій влади, експертка зазначає, що місцевій владі варто формувати групи підтримки і для тих людей, до яких переселяються, щоб у них був ресурс на підтримку, і для ВПО. 

Перший крок для самопідтримки вже сьогодні

Для тих, хто прямо зараз відчуває втому та тугу в орендованій квартирі, психологиня дає таку пораду:

“Я би рекомендувала зробити те, що ви давно відкладали. Це може бути нова рослинка, або купівля покривала на ліжко. Зробити щось комфортне, щось приємне для свого життя тут і зараз. Піти на прогулянку і відкрити нове місце. І також легалізувати той факт, що ви не обирали того, що трапилося. Визнавати це і  приймати прийняти, щоб рухатися далі“, — каже експертка.

Читайте також:

“Усі пішли вперед, а ти залишився десь там”: правда про повернення ветеранів у цивільне життя

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!